Інформаційно-довідкова підсистема правової підтримки керівництва підприємства

Курсова робота

Інформаційно-довідкова підсистема правової підтримки керівництва підприємства Зміст

інформаційний керівництво правовий менеджмент Вступ Розділ 1. Теоретичні питання інформаційного забезпечення правової підтримки керівництва підприємства

1.1 Поняття про інформаційне забезпечення інформаційної системи менеджменту

1.2 Проблеми правової підтримки керівництва підприємства Розділ 2. Модульна побудова інформаційної системи менеджменту. Місце інформаційно-довідкової підсистеми в інформаційній системі менеджменту

2.1 Основні модулі інформаційної системи менеджменту

2.2 Характеристика інформаційно-довідкової підсистеми інформаційної системи менеджменту Розділ 3. Характеристика різних інформаційно-довідкових підсистем, правової підтримки керівництва підприємства українських розробників

3.1 Характеристика інформаційно-довідкової підсистеми правової підтримки керівництва в системі «1С підприємство»

3.2 Характеристика інформаційно-довідкової підсистеми правової підтримки керівництва в системі «Галактика»

3.3 Порівняльна характеристика інформаційної підсистеми правової підтримки керівництва в різних інформаційних системах різних виробників Висновки і пропозиції

Список використаних джерел Вступ Актуальність теми: Сучасне підприємство діє в умовах конкуренції, що зростає. Для підвищення ефективності та якості виробництва, необхідно удосконалювати роботу інформаційних систем менеджменту.

Успішна діяльність підприємства в сучасних умовах неможлива без інформаційного забезпечення з питань, що відносяться як безпосередньо до діяльності підприємства, так і до загальної економічної і політичної ситуації в країні.

Інформаційні системи менеджменту (ІСМ) — це більш мобільна система, яка дозволяє менеджерам вільно і оперативно, на своєму робочому місці, використовувати, в залежності від ситуації, спеціальні засоби проектування альтернатив рішення.

Модульний принцип побудови систем припускає ізольоване використання окремих програмних модулів, що забезпечують функціональні контури, так і довільні їх комбінації.

Фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції на загальнодержавному рівні - Український фонд підтримки підприємництва, на регіональному рівні - регіональні фонди підтримки підприємництва, на місцевому рівні - місцеві фонди підтримки підприємництва.

Сучасний світ бізнесу потребує потужному та зручному програмному забезпеченні, так як неможливо зберегти всю інформацію про свою конторі тільки лише на паперах. У зв’язку з цим існує велика кількість програм, які призначені для спрощення життя комерсантів, а саме для ведення їхнього бізнесу.

Об'єктом курсової роботи є розгляд різних інформаційно-довідкових підсистем підприємств та робота з ними.

Розділ 1. Теоретичні питання інформаційного забезпечення правової підтримки керівництва підприємства

1.1 Поняття про інформаційне забезпечення інформаційної системи менеджменту

Інформаційний менеджмент — це комплекс завдань управління на всіх етапах життєвого циклу підприємства, охоплюючи всі дії та операції, пов’язані як з інформацією в усіх її формах і станах, так і з підприємством у цілому на основі даної інформації. В науці про управління, на жаль, поки що не існує однозначного розуміння такого поняття як інформаційний менеджмент (ІМ). Тому що різні види менеджменту тісно пов’язані між собою (наприклад, документний та інформаційний), а також тому, що, як правило, менеджмент трактується як синонім управління і не завжди враховуються його специфічні особливості.

ІСМ — це більш мобільна система, яка дозволяє менеджерам вільно і оперативно, на своєму робочому місці, використовувати, в залежності від ситуації, спеціальні засоби проектування альтернатив рішення.

ІС — з'єднання інформаційних ресурсів, процесів та людей, які збирають і розповсюджують інформацію в організації. Існує велика кількість різних типів ІС — від звичайних (традиційних), тобто без застосування комп’ютера, до ІС, які основані на використанні комп’ютера.

ІСМ деякі розуміють як синонім ІС, а деякі - як чітко регламентовану систему поставки стандартних звітів. ІСМ розуміється розширено — як коло різних ІС, які забезпечують менеджерам ефективне прийняття рішень відносно розвитку керованого об'єкта.

ІСМ — це більш мобільна система, яка дозволяє менеджерам вільно і оперативно, на своєму робочому місці, використовувати, в залежності від ситуації, спеціальні засоби проектування альтернатив рішення.

Інформаційна система — це система, яка організовує накопичення і маніпулювання інформацією щодо конкретної проблемної сфери.

Аналогічно тому, як функціональна сутність автоматизованої бухгалтерської інформаційної системи визначається сутністю бухгалтерського обліку, так і сутність інформаційних систем менеджменту визначається сутністю менеджменту.

Особливий статус ІС в менеджменті був осмислений в 1970 роках, у зв’язку з виникненням систем підтримки прийняття рішень.

ІСМ створюються на основі вивчення технології прийняття рішення з використанням методології системного підходу.

На інформаційній стадії менеджери отримують від ІС відомості про роботу організації, які можуть допомогти у прийнятті рішень На проектній стадії менеджер повинен з’ясувати, чи є ситуація, що потребує прийняття рішення, програмованою чи не програмованою, тобто структурується вона чи ні. Програмуючі рішення можуть бути деталізовані і розписані раніше, призводячи до визначеного алгоритмічному рішенню. Непрограмуючі рішення виникають, коли неможливо дати попередню специфікацію більшої частини процедур прийняття рішень.

На стадії вибору ІС повинні полегшувати менеджеру вибір правильного напрямку діяльності і забезпечувати зворотній зв’язок для контролю за виконанням рішення.

Інформаційні вимоги на різних рівнях менеджменту:

— стратегічне управління та контроль;

— тактичне управління;

— оперативне управління;

Ширше сутність інформаційної системи можна сформулювати в залежності від погляду наступним чином (табл. 1):

Сутність інформаційної системи з різних поглядів:

З наведених вище визначень та окреслення суті ІС випливає її основне завдання, яке полягає у підготовці і наданні інформації, необхідної для забезпечення управління всіма ресурсами підприємства чи організації, створенні інформаційного та технічного середовища для управління організацією.

1.2 Проблеми правової підтримки керівництва підприємства Метою державної підтримки підприємництва є:

1) створення умов для позитивних структурних змін в економіці України;

2) сприяння формуванню і розвитку підприємництва, становлення підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства;

3) підтримка вітчизняних виробників;

4) формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць.

Державна підтримка підприємництва здійснюється за такими напрямами:

1) формування інфраструктури підтримки і розвитку підприємництва, організація державної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів підприємництва;

2) встановлення системи пільг для суб'єктів підприємництва;

3) запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності;

4) фінансово-кредитна підтримка підприємництва;

5) залучення суб'єктів підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставки продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.

Державна підтримка підприємництва здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва, іншими центральними органами виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України в межах своїх повноважень сприяє розвитку малого підприємництва, спрямовує, координує і контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики щодо його підтримки.

Центральний орган виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва в межах своїх повноважень бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики розвитку малого підприємництва.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на підставі Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні в межах своєї компетенції розробляють, погоджують та затверджують відповідні програми підтримки малого підприємництва та контролюють їх виконання.

На основі визначених пріоритетів Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своєї компетенції:

— готують пропозиції про встановлення для суб'єктів підприємництва податкових та інших пільг;

— приймають рішення про виділення та використання коштів відповідних бюджетів та позабюджетних коштів для підтримки підприємництва;

— сприяють діяльності об'єднань суб'єктів підприємництва;

— сприяють залученню суб'єктів підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставок продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.

Підтримка малого підприємництва здійснюється відповідно до Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, програми підтримки малого підприємництва в Автономній Республіці Крим, регіональних та місцевих програм підтримки малого підприємництва, які затверджуються відповідно до законодавства.

Програми підтримки підприємництва включають положення про:

— фінансово-кредитну та інвестиційну підтримку суб'єктів підприємництва;

— забезпечення участі суб'єктів малого підприємництва у виконанні поставок для державних, регіональних та місцевих потреб;

— вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності;

сприяння створенню інфраструктури розвитку підприємництва;

— пропозиції щодо встановлення системи пільг для суб'єктів підприємництва, у тому числі пом’якшення податкової політики;

— допомогу в матеріально-технічному та інформаційному забезпеченні.

Фінансове забезпечення виконання відповідних програм підтримки підприємництва провадиться за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у тому числі коштів, одержаних від приватизації державного і відчуження комунального майна, та інших джерел фінансування, не заборонених законом.

Обсяг щорічних асигнувань на державну підтримку підприємництва визначається у видатковій частині Державного бюджету України та Державній програмі приватизації. Розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва. Контроль за цільовим використанням цих коштів здійснюється Рахунковою палатою та органами державної контрольно-ревізійної служби.

Для нормального функціонування підприємництва мають бути забезпечені такі основні умови:

— стабільна національна грошово-кредитна система;

— пільгова системи оподаткування;

— активно діюча система інфраструктурної підтримки підприємницької діяльності;

— державна фінансова та матеріально-технічна підтримка підприємництва;

— ефективний захист інтелектуальної власності;

— спрощена процедура регулювання підприємницької діяльності з боку державних органів;

— правовий захист підприємництва;

— формування в суспільстві привабливого іміджу підприємництва.

Державна підприємницька політика має включати такі складові:

— державне регулювання тих процесів, що відбуваються в підприємницькому середовищі та є формотворчими його факторами (політика роздержавлення та приватизації, антимонопольна політика; інститут банкрутства суб'єктів підприємництва тощо;

— державну систему підтримки підприємництва. Світовий досвід показує, що роздержавлення — це загальноекономічний процес, який може відбуватися в різноманітних формах: як у межах державної власності (демонополізація), так і поза її межами (денаціоналізація), через перетворення великих державних підприємств на акціонерні товариства, тобто корпоратизацію (акціонування) та трансформацію державної власності в приватну зі зміною суб'єкта права власності (приватизація).

На сучасному етапі розвитку України суттєвим елементом державної підтримки бізнесу має стати дерегулювання підприємництва, яке означає: спрощення порядку створення, реєстрації та ліквідації суб'єктів підприємництва; скорочення переліку видів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню та патентуванню, потребують одержання сертифікатів і будь-яких інших дозволів на здійснення підприємництва; обмеження кількості перевірок і права контролю за діяльністю суб'єктів підприємництва; спрощення процедури митного оформлення вантажів у процесі здійснення експортно-імпортних операцій; забезпечення послідовності та стабільності нормативно-правового регулювання підприємництва.

Інституційні засади державної підтримки підприємництва включають: наявність організаційної структури; наявність ринкової інфраструктури; інформаційно-консультаційне забезпечення підприємництва; кадрове забезпечення; науково-методичне забезпечення; моніторинг державної підтримки.

Центральним органом, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку та підтримки підприємництва, є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Головне завдання цього органу — формування підприємницької політики, а передовсім — узагальнення практики застосування законодавства з питань підприємницької діяльності, опрацювання пропозицій, спрямованих на вдосконалення його. Крім того, комітет сприяє розвиткові малого підприємництва, системи консультативної та інформаційної підтримки його і готує пропозиції щодо впровадження та вдосконалення механізмів фінансово-кредитної підтримки підприємництва та його зовнішньоекономічної діяльності, координує систему підготовки та перепідготовки кадрів тощо. В Україні створено значну кількість громадських організацій, які мають на меті сприяння підприємництву.

Організація ефективної підтримки підприємництва обов’язково вимагає формування розвинутої інфраструктури, що є невід'ємним компонентом ринкової економіки і створює сприятливі умови для розвитку бізнесу. До складу інфраструктури ринку входять: фінансово-кредитна інфраструктура, організаційно-технічна інфраструктура, інформаційно-аналітична інфраструктура.

Розвиток підприємництва потребує створення розвинутої системи інформаційно-консультаційного забезпечення. Основним елементом такої системи має бути мережа регіональних інформаційно-аналітичних центрів, що у подальшому інтегруватимуться в єдину інформаційну систему.

Держава сприяє створенню ефективної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для підприємницької діяльності, розробленню навчальних планів, програм і методичних посібників для підготовки підприємців залежно від рівня їх базової підготовки, термінів навчання, для підвищення кваліфікації учителів і викладачів, використання державних телерадіоканалів для навчання широких верств населення основ підприємницької діяльності.

Сприяння розвитку підприємництва в Україні також передбачає: проведення комплексу наукових досліджень, пов’язаних з проблемами розвитку підприємництва; розроблення та впровадження нових підходів і методів щодо аналізу та прогнозування розвитку цього сектору економіки; вивчення світового досвіду з питань формування державної політики сприяння розвитку підприємництва.

Функціональні (цільові) форми та методи державної підтримки підприємництва умовно можна розділити на такі складові: матеріально-технічна підтримка; науково-технічна (інноваційна) підтримка; фінансово-інвестиційна підтримка; податкове регулювання та сприяння самофінансуванню бізнесу; зовнішньоекономічне регулювання та захист національних підприємств; екологічне регулювання бізнесу.

Державне регулювання фінансового забезпечення діяльності підприємств передбачає застосування інструментів бюджетної, податкової, грошово-кредитної та інших напрямів політики.

Розділ 2. Модульна побудова інформаційної системи менеджменту. Місце інформаційно-довідкової підсистеми в інформаційній системі менеджменту

2.1 Основні модулі інформаційної системи менеджменту Мета — розкрити модульний принцип побудови інженерної інформаційної підсистеми менеджменту на прикладі автоматизації конструкторсько-технологічних розрахунків устаткування для виготовлення макаронних виробів. Інформаційні системи (ІС) менеджменту постійно розвиваються та суттєво змінюються. Поява методів інтелектуального аналізу даних на основі застосування концепцій інформаційних сховищ, експертних систем, систем моделювання бізнес-процесів, що реалізовані в контексті загальної інформаційної системи, сприяють посиленню обґрунтованості управлінських рішень. Таким чином, сучасні ІС забезпечують оперативність комунікації та інтеграцію учасників бізнес-процесів, підвищують якість рішень, які ухвалюються на всіх рівнях управління.

Фінансово-управлінські інформаційні системи є локальними і частково малими інтегрованими системами, які вирішують задачі, що належать до таких підсистем:

* управління запасами, постачаннями і номенклатурою;

* управління персоналом;

* прийняття рішень;

* облік та ін.

Лідером серед систем автоматизації обліку на підприємстві є система «1С: Предприятие» у різних конфігураціях. Конфігурація «Бухгалтерия + Торговля + Склад + Зарплата + Кадры» використовується для ведення оперативного та бухгалтерського обліку за декількома юридичними особами в одній інформаційній базі. Основне завдання сучасних підприємств — підвищувати ефективність роботи для того, щоб вижити у жорсткому конкурентному середовищі. До інформаційних систем висуваються нові вимоги. По-перше, управління має бути як централізованим, так і децентралізованим.

По-друге, потрібно передбачити можливість одержання аналітичної інформації за результатами роботи. По-третє, система має легко і швидко встановлюватися, а надалі масштабуватися під зростаючий бізнес замовника. Нарешті, система має підтримуватися на всій території діяльності організації.

Таким чином, система має бути, з одного боку, технологічною і підтримувати переважну частину бізнес-процесів підприємства, а з іншого — досить гнучкою, щоб легко змінюватися відповідно до нових вимог.

Модульний принцип побудови систем припускає як ізольоване використання окремих програмних модулів, що забезпечують функціональні контури, так і довільні їх комбінації. У цілому програмні модулі використовуються для управління всією низкою процесів на підприємстві. Головне меню команд модуля дозволяє вибрати напрями конструкторсько-технологічних розрахунків: дозуючий пристрій; тістозмішувач; шнек; вакуумна система преса; матриця для різних видів продукції (макарони, вермішель, локшина); накопичувач виробів; довідка. Кожен розрахунок виконується відповідною підпрограмою. Створений програмний модуль розрахунку устаткування для виробництва макаронних виробів протестовано і перевірено на коректність роботи всіх підпрограм, у тому числі обробки бази даних MS Access. Вимоги, які було висунуто до бази даних, класичні:

функціональна повнота; мінімальна (керована) надмірність; цілісність; узгодженість; відновлюваність; ефективність; логічна і фізична незалежність; можливість розширення (відкритість) бази даних.

Підводячи підсумок, потрібно зазначити, що у процесі функціонування кожна інформаційна система має якнайширше забезпечувати інформаційні потреби користувачів, адекватність реальним інформаційним і технологічним процесам, високу економічну ефективність.

Розроблений програмний модуль розрахунку устаткування для виробництва макаронних виробів як елемент інженерної інформаційної підсистеми менеджменту має такі характеристики: функціональна повнота, що відображає рівень задоволення інформаційних потреб користувачів; своєчасність одержання необхідної інформації; функціональна надійність (надійність інформаційного і програмного забезпечення під час обробки даних); адаптивна надійність, яка виражена у здатності модуля виконувати свої функції за їх зміни під впливом зовнішнього середовища, наприклад, зміни інформаційних ресурсів (бази даних) і структури.

2.2 Характеристика інформаційно-довідкової підсистеми інформаційної системи менеджменту Останнім часом в Україні на підприємствах різного масштабу широко почали впроваджуватись корпоративні інформаційні системи (КІС).

Вони поступово витісняють традиційні для великих підприємств автоматизовані системи управління підприємством (АСУП), що створювались у 80-х роках минулого століття на базі потужних обчислювальних центрів та тогочасної ідеології управління та опрацювання інформації. Корпоративна інформаційна система — це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління і надає інформацію для поглиблення знань та прийняття управлінських рішень. В ній реалізована сучасна управлінська ідеологія, яка поєднує бізнес-стратегію підприємства і прогресивні інформаційні технології. Сучасні КІС мають такі основні характеристики:

— масштабованість — це одна з важливих характеристик КІС, оскільки вони повинні створюватись на масштабованій програмно-апаратній платформі (сервери, операційні системи, системи комунікації, СУБД). Оскільки варіантів конфігурації базового устаткування і програмного забезпечення може бути багато, то КІС має бути багатоплатформовою.

— багатоплатформність. В КІС виникає потреба втому, щоб прикладна програма працювала на кількох апаратних і програмних платформах. При цьому мають бути забезпечені однакові інтерфейси та логіка роботи. Реалізувати прикладну програму одночасно в кількох середовищах нелегко. В зв’язку з цим з’явились інтегровані програмні середовища розробки, які значно полегшують перенесення прикладних програм з одного середовища в інше. До них зокрема належать: Windows Open System (WOSA), Win32, загальне відкрите програмне середовище UNIX COSE App Ware Foundation тощо;

— розподілені обчислення. Це один із видів роботи в клієнт-серверній архітектурі, коли дані чи запити, які надходять з робочих станцій, розподіляються між кількома серверами, що забезпечує можливість багатозадачної роботи та оптимізацію і використання обчислювальних ресурсів. Забезпечення розподіленої роботи і віддаленого доступу до документів — це обов’язкова вимога до інформаційних систем корпоративного рівня. Останнім часом невід'ємною складовою частиною цієї вимоги стала підтримка роботи в мережевій архітектурі. Корпоративні інформаційна система — це цілісний апаратно-програмний комплекс, що дозволяє задовольнити як оперативні, так і стратегічні потреби підприємства в опрацюванні даних.

Цілісність КІС забезпечується чотирма чинниками:

— концептуальна узгодженість бізнес-процесів, для автоматизації яких створюється ІС, що зберігається впродовж усього життєвого циклу;

— технологічна цілісність, яка проявляється в застосуванні погодженого набору інформаційних технологій для управління інформаційними ресурсами;

— відповідність функціональності робочих місць співробітників їхнім посадовим обов’язкам;

— єдиний регламент обслуговування та експлуатації всіх компонентів ІС, який розробляється при її створенні.

Поєднання цих властивостей принципово відрізняє КІС від суми компонентів з тим же набором функцій і дозволяє справлятись з комплексом проблем, які складно вирішувати у разі безсистемної інформатизації бізнесу. Корпоративні інформаційні системи, призначені для автоматизації різних видів господарського обліку та управління підприємством можна умовно поділити на три класи: локальні системи, середні інтегровані системи, великі інтегровані системи.

Інформаційна система (ІС) являє собою організаційно-технічну систему, яка забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах діяльності (керування, проектування, виробництво і т. ін.)або-їх-сполученнях. Основними підходами до проектування інформаційних систем менеджменту є функціональний, об'єктно-орієнтований та процесно-орієнтований. За функціонального підходу проблемна область менеджменту поділяється на окремі функціональні частини, які далі автоматизуються у вигляді функціональних підсистем ІСМ, блоків задач і окремих задач. По суті функціональні задачі ІС відповідають конкретним функціям користувача. Об'єктно-орієнтований підхід (ООП) передбачає проектування інформаційної системи як сукупності об'єктів, що взаємодіють один з одним, є екземплярами певного класу, причому класи створюють ієрархію. ООП відображує топологію об'єктно-орієнтованих мов високого рівня, як-от: Smalltalk, Object Pascal, C+ +, Ada тощо. Ці мови забезпечують можливість багаторазового використання створених раніше програмних компонентів, що полегшує процес створення і налаштовування програмного забезпечення ІС. Це стає можливим завдяки тому, що дані та операції розглядаються пов’язаними в одне ціле і приховані в окремих модулях — об'єктах, доступ до яких здійснюється за допомогою певних інтерфейсів. Перевага такого підходу полягає у тому, що дані захищаються від прямого доступу, а тому довільні зміни у внутрішньому поданні якоїсь структури даних не впливають на решту модулів, якщо не змінюється інтерфейс. Принциповим питанням за об'єктно-орієнтованого підходу є визначення об'єктів (класів об'єктів), важливих для проектованої ІС. Ідентифікація об'єктів здійснюється через аналіз характеристик проблемної області і включає розпізнавання доречних інформаційних об'єктів, а також їхніх властивостей, функцій та подій, що стосуються розв’язуваної задачі. Основні принципи ООП — абстрагування, обмеження доступу, модульність, ієрархічність, типізація, паралелізм, стійкість. Абстрагування передбачає зосередження уваги на зовнішніх особливостях об'єкта і дає змогу відокремити його суттєві характеристики від несуттєвих. Обмеження доступу вимагає, щоб вибраний спосіб реалізації абстракції був схований і захищений для більшості об'єктів-користувачів, які можуть звертатися до даної абстракції. Модульність — це розділення програм на фрагменти, що окремо компілюються і мають між собою засоби сполучення. Структура модуля включає тіло модуля та інтерфейсну частину. Ранжована або упорядкована система абстракцій утворює ієрархію. Видами ієрархії є просте успадкування — коли один клас об'єктів використовує структурну або функціональну частину одного іншого класу, та множинне успадкування — коли клас об'єктів успадковує характеристики декількох інших класів. Типізація — це обмеження, яке накладається на клас об'єктів і запобігає взаємозаміні різних класів. Статична типізація встановлює незмінність типів усіх змінних і виразів уже під час компіляції програми, а динамічна дозволяє визначення типів під час виконання програми. Принципи успадкування та динамічної типізації породжують властивість поліморфізму — певна об’явлена змінна може означати об'єкт будь-якого класу, який у свою чергу належить до певного суперкласу. Паралелізм характеризує можливість одночасного функціонування об'єктів, а стійкість означає можливість існування об'єкта у часі (пов'язана з технологією баз даних) і у просторі (у багатопроцесорних системах). Процесно-орієнтований підхід до створення ІСМ передбачає дослідження та автоматизацію бізнес-процесів, що відбуваються на підприємстві. Під бізнес-процесом розуміється множина у просторі та послідовність у часі внутрішніх видів діяльності підприємства (організації), яка закінчується реалізацією потрібного клієнту продукту або послуги. З погляду керування підприємством (організацією) такий підхід точніше відображає і характеризує особливості та зміст управлінської діяльно Розділ 3. Характеристика різних інформаційно-довідкових підсистем, правової підтримки керівництва підприємства українських розробників

3.1 Характеристика інформаційно-довідкової підсистеми правової підтримки керівництва в системі «1С підприємство»

Сучасний світ бізнесу потребує потужному та зручному програмному забезпеченні, так як неможливо зберегти всю інформацію про свою конторі тільки лише на паперах. У зв’язку з цим існує велика кількість програм, які призначені для спрощення життя комерсантів, а саме для ведення їхнього бізнесу. Поговоримо, сьогодні, про 1С.

Що таке 1С програма?

1С: Підприємство — прикладна програма, що служить для комплексної автоматизації всіляких видів обліку, фінансово-економічного аналізу на підприємстві будь-якої сфери діяльності і будь-якої організаційної структури. Програма має здатність адаптування до особливостей деякої конкретної галузі діяльності шляхом задіяння тієї чи іншої конфігурації (прикладного рішення). Вона може працювати в двох режимах — користувацькому і конфігурування. У режимі конфігурування вона володіє широким спектром механізмів для розробки необхідної конфігурації з нуля, або підстроювання якоїсь стандартної конфігурації під потреби конкретного підприємства. У число цих механізмів входять вбудовану мову програмування 1C із закритим вихідним кодом, а також безліч візуальних засобів розробки.

Таким чином, терміном «1С: Підприємство» можна позначити і технологічну платформу, і користувальницький режим роботи на ній. Технологічна платформа надає об'єкти (даних і метаданих) і механізми управління об'єктами. Сукупність об'єктів (даних і метаданих), а також зв’язків між ними, що задаються програмістом, являє собою конфігурацію. При автоматизації будь-якої діяльності розробляється своя конфігурація об'єктів і зв’язків між ними (або набувається стандартна, з подальшою ручною підстроюванням), що задаються програмно, яка і представляє собою закінчене прикладне рішення. Конфігурація створюється в спеціальному режимі роботи програмного продукту під назвою «Конфігуратор», який дозволяє при розробці негайно перевіряти її працездатність в режимі «1С: Підприємство», здійснюючи налагодження. Користувачі ж працюють виключно в режимі «1С: Підприємство», в якому отримують доступ до всіх функцій (відповідно прав кожного конкретного користувача), реалізованим в даному прикладному рішенні (конфігурації).

Повна назва програми — «1С: Підприємство». Туди входять різні програми для обробки даних в бізнес-структурах і не тільки. Особливістю продукту є його принцип універсальності, який в повній мірі реалізований в платформі програми. На одній базі можна створювати різні додатки, які працюють на одних принципах, але призначені для різних цілей і завдань. Щоб краще зрозуміти технології роботи 1С, треба ними активно користуватися. Величезна кількість підприємств користуються сервісами 1С і не шкодують про це.

Розглянемо основні переваги й недоліки «1С: Бухгалтерії». До переваг цієї програми можна віднести наступне: — За допомогою «1С: Бухгалтерії» можна вести всі існуючі види бухгалтерського і податкового обліку; - На сьогоднішній день «1С: Бухгалтерія» є однією з найбільш універсальних бухгалтерських програм, яка може використовуватися в самих різних організаціях. Дана програма заснована на платформі «1С підприємство», яку можна модифікувати під потреби конкретного бізнесу. Така гнучкість «1С: Бухгалтерії» дозволяє вирішувати з її допомогою безліч різних завдань; - «1С: Бухгалтерія» ідеально пристосована під російське законодавство і дозволяє легко підлаштовуватися під регулярно змінюються в нашій країні закони і вимоги чиновників. Розробники «1С» стежать за всіма змінами в податковому законодавстві і оперативно оновлюють форми звітності в програмі; -Програма «1С: Бухгалтерія» (особливо її остання версія — «1С: Бухгалтерія 8») володіє високою продуктивністю, що дає можливість вирішувати з її допомогою найскладніші завдання; - Спільно з «1С: Бухгалтерія» можна використовувати MS SQL Server.

На жаль, «1С: Бухгалтерія» має і ряд недоліків, до яких можна віднести наступне:

— У переважній більшості випадків, щоб «1С: Бухгалтерія» вирішувала всі поставлені перед нею завдання, програми доводиться доопрацьовувати. Кожне підприємство унікальне, тому для ефективної роботи, як правило, потрібні індивідуальні рішення з автоматизації бізнес процесів (у тому числі і по автоматизації ведення бухгалтерського і податкового обліку). — При переході на «1С: Бухгалтерію» з іншого бухгалтерської програми можуть виникнути серйозні ускладнення при перенесенні інформації з однієї бази даних в іншу (значну частину інформації нерідко доводиться переносити вручну). — В «1С: Бухгалтерії» ускладнений пошук помилок, зроблених під час обробки документів. — Програма «1С: Бухгалтерія» достатньо складна в освоєнні і вимагає спеціального навчання користувачів.

3.2 Характеристика інформаційно-довідкової підсистеми правової підтримки керівництва в системі «Галактика»

Історія розвитку корпорації та системи «Галактика»

Спочатку система ГАЛАКТИКА створювалася колективом розробників Інституту теоретичної кібернетики м. Мінська (нині ТОП СОФТ м. Мінськ). У 1984;85 роках даним колективом була розроблена бібліотека розширює можливості BTRIEVE (NOVELL) за маніпуляції з даними (BTRIEVE — це практично не СУБД, а бібліотека примітивів для роботи з індексного-послідовними файлами в режимі клієнт-сервер під NOVELL). Дана «примочка» була голосно названа СУБД АТЛАНТ. Одночасно був розроблений мова (4GL подібний), який дозволяв більш-менш швидко розробляти прикладні програми (форми, меню, звіти) для роботи з даними «СУБД». Це програмне забезпечення і було покладено в якості базового системного програмного забезпечення майбутньої системи і використовується до цих пір. У 1986 році були написані перші замовні модулі (ЗБУТ, СКЛАД) і під цей проект була створена фірма НОВИЙ АТЛАНТ в м. Москві. Основними завданнями цієї фірми були пошук нових замовлень і розробка прикладних програм. Дане розділення напрямків діяльності зберігається в корпорації досі. НОВИЙ АТЛАНТ і дочірні фірми (представництва в регіонах і сервісні організації) займаються розробкою самої системи і збутом, а ТОП СОФТ — розробкою системного програмного забезпечення. Єдиного плану розробки системи ГАЛАКТИКА природно не було. Система розроблялася за модульно під замовлення. Як сказав президент корпорації Д. Черних: «При розробці ми відштовхуємося від потреб замовника» (насправді сьогохвилинних потреб). У результаті, до 1993 року набралося досить багато модулів, і фірма НОВИЙ АТЛАНТ заявила про існування ІНТЕГРОВАНОЇ системи ГАЛАКТИКА. Природно, що деякі модулі спочатку розроблялися, потім, при зміні економічної ситуації - «забувалися», а потім «спливали» знову. Так було з модулями, пов’язаними з плануванням і управлінням виробництвом. У вісімдесятих роках — це були зародкові реалізації модулів планування та калькуляції планової собівартості, реалізовані під замовлення машинобудівних заводів (швидше одного заводу). Коли машинобудівні заводи стали недієздатні, про ці модулях забули. У 96 -98 роках почалися розмови про ERP-MRP системах і про ці модулях згадали. Однак ніхто їх не збирався і не збирається розвивати і допрацьовувати до реально необхідної функціональності. З тих пір базова функціональність системи практично не змінилася (у мене є рекламні матеріали 1994 року, в яких написано теж саме, що і в 1998). Розвиток йшло по лінії вдосконалення каналів збуту, сервісу і вдосконалення структури самої корпорації, а так само перекладу системи на нові платформи (Windows, нові СУБД). У всіх цих напрямках були досягнуті певні успіхи. Функціональні особливості архітектури системи. Як було сказано вище, система розвивалася без єдиного плану, під замовлення і результатом такого проектування і розробки стало наступне:

— система складається з набору слабозв’язанних між собою модулів;

— модулі реалізують, в першу чергу, функції обліку конкретних зовнішніх документів (прибуткових ордерів, рахунків-фактур, складських документів і т.д.);

— керуючих документів або автоматично генеруються з метою управління документів в системі не існує.

Інформаційні зв’язки між модулями це, в першу чергу, загальні довідники та, дуже рідко, передача даних. Передача даних реалізована, як правило, наступним чином: проглядається список документів на вході (з іншого модуля) і до кожного документу можна ввести новий в поточному модулі. Так пов’язані модулі Постачання, Збут і Склад. !! Найцікавіше, що таким же чином пов’язані всі модулі з бухгалтерією (тобто проводки, точніше господарські операції до зовнішніх документам, вводяться вручну).

Налаштування системи виробляється шляхом налаштування базових довідників та визначення господарських операцій (кодів проводок). Дана інформація впливає на системи матеріального та бухгалтерського обліку (облік по складах, за балансовими рахунками і т.д.), а також на утримання звітних форм. Налаштування абсолютно не впливають на технологію або процедуру обробки документів. Вона завжди однакова.

Схемою налаштування бухгалтерського обліку — є класична Радянська схема за балансовими рахунками і господарськими операціями. Причому, оперативні документи в системі існують самі по собі, а господарські операції - самі по собі.

Якої-небудь єдиної базової технології обробки документів (типу FLEXBUILDER, WORKFLOW або ACCOUNT ENGINE) не існує. Результатом цього є те, що не існує способу визначити наскрізну (по всій системі) процедуру обробки бізнес — функції (наприклад, реалізація бізнес — функції постачання матеріалами, починаючи від заявки та перевірки бюджету і закінчуючи надходженням на склад і відображенням цього у бухгалтерському обліку). У цілому архітектура примітивна і цілком типова для такого класу задач.

Технологічні особливості архітектури системи Система початково була реалізована в архітектурі клієнт-сервер у розумінні цього терміна системою BTRIEVE і залишається такою донині. 90 відсотків (я думаю, що 99,9%) установок системи зроблені на цій архітектурі (тобто NOVELL).

Реалізація прикладного програмного забезпечення на мові високого рівня теоретично дозволяло розробникам забезпечити роботу системи з будь-яким СУБД шляхом простої підміни базової бібліотеки. Однак, практично, складність полягає в тому, яким набором функціональності базової бібліотеки BTRIEVE користувалися розробники (BTRIEVE має функції зворотного прокручування вибірки, якої ще немає наприклад в ORACLE, а також вельми специфічні функції багатокористувацької захисту). Таким чином, якщо система роботи з новим СУБД схожа на BTRIEVE, то перехід не становить проблем. Якщо ж це не так, то потрібно дуже трудомістка доробка базової бібліотеки, яка іноді завершується зміною функціональності і необхідністю переписування вихідних програм системи. Не маю інформації про реалізацію системи на SQL-Server.

Функції системи ГАЛАКТИКА необхідно оцінювати не на підставі рекламних матеріалів з функціональними структурами (дуже красивими!), А зі змісту прайс-листа зі списком підсистем («контурів»), списком модулів у цих підсистемах і їх назв.

Переваги системи Система має дуже широкий набір функцій, мабуть найбільший серед Російських систем і покриває широкий спектр запитів Замовників. Це єдина система, яка має функції планування і виробництва.

У бухгалтерській частині система побудована в повній відповідності з уявленнями бухгалтерів про автоматизовану систему. Має повний набір стандартної і спеціальної бухгалтерської звітності.

У всіх своїх модулях система дуже добре забезпечує потреби друку оперативних документів (накладних, рахунків-фактур, рахунків, супровідних документів і т.д.). Це забезпечує достатню ефективність її використання.

Система має досить багато параметрів настроювання на особливості конкретного Замовника.

Система має дуже прості, ефективні і універсальні засоби розширення форм введення і визначення нових довідників. Генератори фінансової та табличній звітності дуже ефективні і прості.

Система вже налагоджена (у своєму ядрі) і мабуть досить стійко працює.

Має чітку стратегію і тактику просування системи на ринку, а також розвитку системи.

Недоліки системи Незважаючи на заявлену на першій сторінці свого опису правильну МЕТА РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА і ЗАДАЧУ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ на ньому, реально ГАЛАКТИКА не забезпечує виконання цієї мети. Система не є керуючою. Вона не реалізує алгоритмів формування оптимальних запитів на виробництво та / або постачання залежно від стану попиту, планів, прогнозів або їх комбінації. Впровадження її не приносить конкретної прибутку.

Система не має механізму визначення та контролю процедур виконання конкретних операцій або групи операцій (наприклад, визначення процедури ПОСТАЧАННЯ: спосіб формування заявки — заявка — вибір постачальника — формування замовлення — відстеження його виконання — процедура отримання на склад), що не дозволяє керівнику бути впевненим, що його керуючі рішення виконуються.

Система не має функцій, необхідних для забезпечення діяльності великих корпорацій (Централізоване постачання, розподіл функцій між організаціями, передача повноважень від однієї організації до іншої, взаєморозрахунки всередині корпорації і т.д.)

Система, практично, не є інтегрованою. Більшість модулів практично не пов’язане між собою, а їх зв’язок з фінансами дуже умовна, тому документи у фінансовому модулі вводяться вручну на підставі первинних документів, що призводить до розбіжності в матеріальному та фінансовому обліку.

Система практично не має аналітики в Головній Книзі (рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, який невідомо як використовується). Дана система обліку не дозволяє на підставі фінансових даних побудувати більш-менш глибокий Фінансовий аналіз.

Система не контролює бюджет при введенні оперативних документів і взагалі не має механізмів прогнозування руху грошових коштів, що неприпустимо при управлінні підприємством.

На мій погляд, основним призначенням системи є максимально швидке формування всіх необхідних проводок для закриття місяця і формування звітності до податкової інспекції.

Тобто всі модулі системи, включаючи і виробничі, забезпечують не функції БІЗНЕСУ (одержання максимального прибутку з мінімальними витратами), а функції автоматичного формування проводок в головну книгу. Бухгалтерія щаслива. Всі підприємство запроваджує за неї проводки. Претензії Галактики на ERP-систему просто блеф і маркетинговий трюк, однак, при поголовної АБСОЛЮТНОЇ неписьменності нашого менеджменту він проходить. Хоч трохи грамотний керівник тут же побачить підміну понять.

3.3 Порівняльна характеристика інформаційної підсистеми правової підтримки керівництва в різних інформаційних системах різних виробників Питання порівняльної оцінки програм безумовно актуальне. Розвиток підприємницької діяльності в Україні, що відбувається в період розвитку ринкових відносин, зумовило різке збільшення попиту на професію бухгалтер, що, у свою чергу, згідно бурхливому розвитку комп’ютерної техніки, викликало потребу забезпечення діяльності бухгалтерів новітніми програмними засобами, що дозволяють оптимізувати працю рахункових працівників, звести до мінімуму «паперову» роботу. Сьогодні на вітчизняному ринку представлено більше 30 найменуваннями програмних продуктів, що дозволяють автоматизувати бухгалтерську діяльність. Найбільш поширеними є 1: С «Бухгалтерія», «Парус», «Галактика» та інші. Метою дослідження є порівняння сучасних бухгалтерських програм на прикладі 1: С" Бухгалтерія", «Парус», «Галактика» — з метою виявлення основних подібностей і принципових відмінностей. Виходячи з поставленої мети, необхідно вирішити такі завдання: дати визначення порівняльним бухгалтерським програмам, виявити основні характеристики бухгалтерського програмного забезпечення. Всі програмні продукти для бухгалтерії мають свої відмінні характеристики, але кінцева мета у них одна і та ж — оптимальним чином автоматизувати бухгалтерію підприємства.

Система «Галактика» — комплексна система автоматизації управління підприємством. Система має широкі функціональні можливості та є основою єдиного інформаційного простору підприємства. Система орієнтована на автоматизацію вирішення завдань, на всіх стадіях управлінського циклу. Бухгалтерський контур підтримує автоматизацію всього комплексу завдань бухгалтерського обліку, в тому числі в територіально розподілених компаніях, холдингах, на підприємствах різних галузей і масштабів діяльності. Дозволяє вести бухоблік в повній відповідності з економічним законодавством.

Система програм «1С: Підприємство» призначена для вирішення широкого спектру завдань автоматизує обліку та управління, що стоять перед динамічно розвинутими сучасними підприємства. «1С: Бухгалтерія» являє собою «1С Підприємство» з компонентою «Бухгалтерський облік» і типовою конфігурацією. Компонента «Бухгалтерський облік» може бути використана для реалізації будь-якої схеми бухгалтерського обліку. «1С: Бухгалтерія» — універсальна програма масового призначення для автоматизації бухгалтерського обліку. Вона може використовуватися на підприємствах різних напрямків діяльності та форм власності. На початку своєї діяльності на українському ринку в 1991 році Корпорація ПАРУС розташовувала тільки рішенням для автоматизації розрахунку заробітної плати для MS DOS. З тих пір асортимент програмних продуктів, пропонованих Корпорацією ПАРУС, значно розширився. Спочатку з’явилася облікова програма «Парус-Бухгалтерія» для MS DOS. А в світлі тотального переходу користувачів на Microsoft Windows ми створили модульну систему автоматизації бізнес-процесу для підприємств малого та середнього бізнесу «Парус-Підприємство 7» під Windows. Модуль «Бухгалтерського обліку «призначений для автоматизації бухгалтерського обліку на підприємствах різних сфер діяльності, дозволяє побудувати облік «від первинного документа» і автоматизувати бізнес-процеси будь-якої складності, в т. ч. автоматизувати управління бізнес-процесами загальних центрів обслуговування.

Висновки і пропозиції

В даній курсовій роботі була розкрита тема «інформаційно-довідкова підсистема правової підтримки керівництва підприємства». Досконало було розглянуто інформаційні системи в менеджменті, модульну побудову інформаційної системи менеджменту, та характеристику різних інформаційно-довідкових підсистем.

Інформаційні системи менеджменту впливають на напрямки розвитку підприємництва в світі.

У підрозділі 1.1 ми розглянули «поняття про інформаційне забезпечення інформаційної системи менеджменту» та сутність ІСМ в різних поглядах У підрозділі 1.2 ми розглянули «Проблеми правової підтримки керівництва підприємства» а саме мету правової підтримки керівництва підприємства.

У підрозділі 2.1 ми розглянули «Основні модулі інформаційної системи менеджменту» а саме модульний принцип роботи.

У розділі 2.2 ми розглянули «Характеристику інформаційно-довідкової підсистеми»

У розділі 3.1 ми розглянули програму «1С підприємство» .

У розділі 3.2 ми розглянули програму «Галактика» .

У розділі 3.3 ми порівняли програму «1С підприємство» та програму «Галактика»

Список використаних джерел

1. Мельник А. Ф., Смоленський О. Ю., Васіна А.Ю., Гордієнко Л. Ю. Державне управління: навчальний Посібник / А. Ф. Мельник О.Ю., Смоленський А. Ю., Васіна Л.Ю., Гордієнко. — Видавництво «Знання-Прес», 2003. — 293 с.

2. Матвієнко О.В., Цивін М.Н. Інформаційний менеджмент: навч. посібник / О.В. Матвієнко, М.Н. Цивін. — К: 2010. — 170.

3. Козловський В. О., Погріщюк Б. В. Основи підприємництва. Практикум: навчальний посібник. / О. В. Козловський, Б.В. Погріщук. — Видання 5-е, доповн. Та переробл. — Тернопіль: ТзОв «Терно-Граф», 2009. -297 с.

4. Білоусько Т. М. Основи економічних інформаційних систем: методичні рекомендації до вивчення дисципліни / Т.М. Білоусько 2012. — 230 с.

5. Огуй Н.І. Характеристика інформаційних технологій і систем: навч. посібник / Н.І. Огуй 2011. — 120 с.

6. Талалаєв А. Н. Структура і основні типи інформаційних систем у менеджменті: методичні рекомендації до вивчення дисципліни/ А.Н. Талалаєв 2012. — 220 с.

7. Матвієнко О. В. Основи інформаційного менеджменту: навч. Посібник / О.В. Матвієнко. — К.: Центр навчальної літератури, 2004, — 310 с.

8. Мельник А. Ф., Смоленський О. Ю., Васіна А.Ю., Гордієнко Л. Ю. Державне управління: навч. посібник/ А. Ф. Мельник, О. Ю. Смоленський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко. — Видавництво «Знання-Прес», 2003. — 293 с.

9. Плескач В. Л. Лекційний курс Інформаційні системи і технології в економіці: навч. посібник / В. Л. Плескач. — К: 2011. — 225

10 http://www.lim.lviv.ua/files/konspectlec/romashko/ICM.pdf

11 http://uadoc.zavantag.com/text/3328/index-1.html

12 http://ism.flybb.ru/forum3.html

13 http://on2.docdat.com/docs/64/index-38 312−4.html

14 http://www.klerk.ru/soft/articles/2050/

15 http://joom.org.ua/post/dostoyynstva-y-nedoliky-programy-1s-buhgalteriya

16 http://www.rusnauka.com/13_NPN_2010/Informatica/65 904.doc.htm