Теорія управління економікою підприємства

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Теорія управління економікою підприємства »

Зміст

Вступ

1. Сутність бюджетування, його функції та значення для підприємств

2. Види бюджетів підприємства

3. Принципи та етапи бюджетування підприємств Висновки Список використаних джерел

ВСТУП

бюджетування фінансовий грошовий Актуальність теми. Сучасний етап розвитку економіки України характеризується високою динамікою її складових, що обумовлює невизначеність зовнішнього середовища підприємства, яка багаторазово збільшує ризики його функціонування та істотно ускладнює процес управління різними видами діяльності. При цьому слід наголосити, що ефективність управління підприємством залежить насамперед від управління його фінансовими ресурсами, що визначають не тільки економічні показники (рентабельність, ліквідність, платоспроможність та інші), але й можливість функціонування у майбутньому. Це потребує пошуку і застосування нових механізмів управління фінансами підприємства, які дозволяють на етапі планування проводити оцінку майбутньої фінансово-господарської діяльності, виявляти джерела росту витрат, а також розкривати потенційні резерви підвищення прибутковості та якості виробленої продукції.

Перехід підприємств до роботи у нових економічних умовах викликав суттєве збільшення вимог до якості системи фінансового планування. Невідповідність існуючих методів та процедур планування сучасним умовам ведення фінансово-господарської діяльності, інформаційний вакуум, безперервні та здебільшого непередбачувані зміни в економічній, політичній та соціальній сферах призвели до того, що розроблені плани швидко втрачають свою значущість у зв’язку з тим, що значно розбігаються з мінливою дійсністю. Тому в умовах трансформаційної економіки необхідно використовувати підходи до управління підприємством, що ґрунтуються на стратегічному та оперативному плануванні всіх видів діяльності, аналізі та контролі за виконанням планів, розробці індикаторів фінансового стану підприємства, що заздалегідь сигналізують про негативні тенденції та дозволяють виявляти причини дестабілізації для прийняття відповідних корегуючих впливів. Переліченим вимогам відповідає система бюджетування підприємства.

Більш повно питаннями відносно бюджетування займалися Хруцький В. Е., Щиборщ К. В., І.Б. Неміровський, І.А. Старожукова та інші.

Серед українських вчених — економістів можна назвати Бланка І.О, Лисенка Ю. Г., Голова С. Ф., Терещенка О. О., Савчука В. П., Керімова В.Е. та інших.

Однак багато проблем в теоретичних основах бюджетування, вибору видів використовуваних бюджетів, принципів та етапів, залишаються невирішеними у зв’язку з тим, що практичне застосування цього сучасного інструменту управління пов’язано з певними труднощами, потребує врахування специфіки підприємства, сфери та масштабів його діяльності.

Актуальність і значущість цих питань обумовили вибір теми курсової роботи, її мету, завдання та зміст.

Об'єктом дослідження є процес бюджетування в системі фінансового управління підприємством.

Предметом дослідження є теоретичні основи бюджетування, а саме визначення сутності бюджетування, видів бюджетування, етапів та принципів.

Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є вдосконалення науково — теоретичних основ формування і використання системи бюджетування підприємств.

Відповідно до мети курсової роботи поставлено і вирішено такі завдання:

· розкриття сутності і ролі бюджетування в системі управління фінансовими ресурсами підприємства;

· дослідження особливостей видів бюджетів та їх призначення;

· розгляд і систематизація принципів бюджетування;

· визначення етапів впровадження системи бюджетування на підприємстві та розробки бюджетів.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження складають, наукові статті, книги, монографії з проблем теорії бюджетування підприємств вчених України та зарубіжжя, для уточнення функцій бюджетування в підприємствах удосконалення класифікації бюджетування та бюджетів, визначення функцій та принципів бюджетування, розробки умов впровадження та технології бюджетування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в уточнені теоретичних положень, відносно видів бюджетів, принципів бюджетування в підприємствах для підвищення ефективності його використання.

Удосконалено:

· понятійний апарат стосовно визначення понять «бюджету» та «бюджетування», функцій та значення для підприємств;

· класифікацію видів бюджетів з розкриттям сутності кожного з них та визначенням можливості використання різних бюджетів, з точки зору ефективності управління підприємством;

· уточнено класифікацію принципів бюджетування, на яких будується система бюджетування та виділено головні з них, що забезпечує ефективне виконання функцій бюджетного планування і контролю, досягнення цілей стратегічного та оперативного управління діяльністю підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення направлені на уточнення підходів до визначення понять бюджетування, обґрунтування системи принципів бюджетування на підприємстві, усунення дублювання серед видів бюджетів для вирішення актуальних питань, пов’язаних з управлінням діяльністю підприємств в сучасних економічних умовах.

1 Сутність бюджетування, його функції та значення для підприємств

Проблеми бюджетування на сучасному етапі все більше приваблюють фінансистів, менеджерів, підприємців, науковців, економістів та інших фахівців. Ще донедавна необхідність у здійсненні бюджетування значно недооцінювалася. Раніше замість системи бюджетування використовувалось поняття «планування діяльності», тому тепер у деяких джерелах використовують термін «бюджетне планування».

Огляд джерел та проведені дослідження за проблемою дозволяють стверджувати, що бюджетне планування, є одним з етапів поточного планування, у процесі якого розробляються фінансові механізми реалізації сформованих на попередніх етапах поточного планування заходів з мінімальними витратами та максимальними витратами та максимальними вигодами з метою досягнення установлених показників.

Поняття «бюджет» та «бюджетування «, не дивлячись на чисельні дослідження як вітчизняних так і зарубіжних дослідників, до сих пір трактується по різному, і залишаються не зовсім зрозумілими. Існує достатньо багато визначень цих понять, розглянемо основні трактування сутності терміну «бюджет «.

Серед багатьох визначень бюджету можна виділити п’ять основних напрямків: 1) визначення бюджету як плану майбутніх операцій Бень Т. Г., Довбня С. Б [1], Голов С. Ф. [12], Закарян И. [15]; 2) як кількісно-виражений план, такої думки дотримуються Неміровський І.Б. та Старожуков І.А. [31], Форстер Дж., Хорнгрєн Ч.Т. [45], Каверіна О.Д. [16], Крайник О. П. [22], Лисенко А. Г [26], Ковальов В. В. [19]; 3) бюджет вважають кошторисом доходів і витрат такі дослідники як Борісов А.Б., Корнієнко Г. А., Горошков Г. А., Бяльський М. Г., Сичова Н. Г., Ільїна В.В. [6]; 4) розглядають бюджет як особливий інструмент фінансового планування діяльності організації; 5) бюджет як «фінансовий план» визначають Бланк І.О. [4], Власюк В. [10], Білик М.Д. [2], Бочаров В. В. [5], Зятковський І.В. [16], Шеремет А. Д. [47], Миддлтон Д. [30], Білобовський С. та інші;

Перша група дослідників ототожнюють «бюджет» і «план майбутніх операцій».

Бень Т.Г., Довбня С. [1], Голов С. Ф. визначають, що бюджет — це план, який у деталях розкриває проектовані витрати і прибутки протягом певного майбутнього періоду. Закарян И. додає, що він виражений у грошових одиницях і одиницях обсягу продукції, який має бути складений і затверджений до того періоду, до якого він відноситься, і включає у себе прогноз доходів, витрат і грошових потоків підприємства, а також показує величину капіталу, необхідного для здійснення цього плану. Бюджет забезпечує управління фінансами підприємства та розподіл ресурсів, охарактеризованих у кількісній формі.

Друга група дослідників вважає «бюджет» не як план, а як кількісне вираження плану.

В.В. Ковальов [19], О.Д.Каверіна розглядають бюджет не як синонім поняття план, а як кількісне вираження плану «бюджет — вузьке поняття, що передбачає представлення плану дій, причому, як правило, у кількісному вираженні в натуральних та грошових вимірниках «.

Російські спеціалісти І.Б. Неміровський та І.А. Старожуков [31], Лисенко А. Г також вважають «бюджет» кількісним виразом планів діяльності компанії, тобто фінансовим підсумком заходів встановлених у планах компанії, що відображає витрати і надходження фінансових коштів у процесі здійснення конкретних видів господарської діяльності. Дж. Форстер, Ч.Т. Хорнгрєн [44], О. П. Крайник додають, що бюджети можуть бути складені як для підприємства в цілому, так і для його підрозділів, і є інструментом контролю та координації його виконання.

Вважаємо, що такі визначення є не досить повними оскільки визначення Каверіної О.Д. є загальним та не розкриває сутності даного поняття. З визначень інших дослідників не видно призначення бюджету та не зовсім точно висвітлюються функції, які він виконує.

Третя група, до якої відносяться А.Б. Борісов, Ф. Ф. Бутинець, Г. А. Корнієнко, Г. А. Горошков, М. Г. Бяльський, Н. Г. Сичова, В.В. Ільїна важають «бюджет» кошторисом доходів і витрат.

Райзберг Б.А. та Л. Ш. Лозовський визначають бюджет як розпис, кошторис грошових витрат та доходів, що складається для того, щоб наперед знати джерела доходів, та напрямки витрачання коштів та досягти їх відповідності. Ніколаєва О.Є. та Т. В. Шишкова розглядають бюджет з одного боку як кошторис, а з іншого як фінансовий план.

М.Д. Білик та А. Г. Семенов додають, що бюджет складається у короткостроковому періоді у формі кошторису витрат або балансу доходів і витрат, скорегований за всіма підрозділами і функціями, який забезпечує ефективний контроль за надходженнями і витрачанням коштів на підприємстві та є основою для прийняття управлінських рішень.

До цієї групи можна віднести і певною мірою В. Е. Хруцького, який вважає, що бюджет — це фінансове вираження цілей, стратегій намічених заходів; це і планові фінансові кошториси і фінансові результати виконання програм, які прогнозуються, і витрати, необхідні для цього.

Під час перекладу робіт закордонних дослідників поняття «кошторис» і «бюджет» ототожнюють, що не зовсім точно оскільки ці два поняття мають дещо різні трактування і призначення. Різниця між кошторисом і бюджетом у тому, що бюджет — це документ в якому відображена інформація для планування і аналізу які регулюються на рівні фінансів організацій, а кошторис — лише на рівні виробництва.

Дослідники четвертої групи, розглядають бюджет як особливий інструмент фінансового планування. Процес бюджетування розглядається як особлива технологія фінансового планування.

В.Е. Керимов та інші дослідники Самочкін В.Н., Калюкін А.А., Тимофеєва О. А, Терещенко О. О. вважають що бюджет — інструмент управління фінансами на рівні підприємства, що включає розроблення бюджетів на рівні окремих підрозділів, на основі яких здійснюють контроль за центрами відповідальності.

П`ята група визначає бюджет як «фінансового план». Це визначення широко використовується в сучасній економічній науці і включає таких дослідників як А. Д. Шеремет [47], який визначає, що бюджет — це вдосконалений по змісту і формі фінансовий план.

Професор І.О.Бланк [4], вважає бюджет оперативним фінансовим планом короткострокового періоду, з ним погоджуються Власюк В. [10], В. В. Бочаров. Д. Миддлтон також вважає бюджет фінансовим планом додає, що він повинен бути узгодженим з виробничою діяльністю фірми.

С. Білобовський, також визначає бюджет як фінансовий план, і розширює це поняття вважаючи, що він охоплює всі сторони діяльності організації, це дозволяє зіставляти всі понесені витрати й отримані результати на майбутній період часу в цілому і по окремих періодах.

І.В. Зятковський визначає, що фінансовий план складається на рік з поквартальним розподілом по встановленій формі, яка приведена у законодавчих актах, і згідно з яким він необхідний для державних підприємств, і зауважує що недержавні установи можуть обирати будь-яку іншу форму, наприклад бюджетування.

В табл. 1 наведені різні визначення бюджету, що наводяться в економічній літературі.

Таблиця 1 — Трактування поняття «бюджет»

На нашу думку найбільш повними і відповідними сучасним реаліям є визначення авторів п’ятої групи до якої можна віднести І.О.Бланка [4], C. Білобовського. Беручи за основу їх точку зору і визначення та доповнюючи його, ми вважаємо, що найбільш повним є таке визначення бюджету:

Бюджет — це оперативний фінансовий план, що відображає витрати та надходження коштів за всіма напрямками фінансово-господарської діяльності, складений в рамках оперативного періоду і покладений в основу управління фінансовими ресурсами підприємства.

Таке визначення має найбільш широкий економічний зміст, оскільки, по — перше є тактичним планом підприємства, що деталізує його стратегію розвитку, по друге — охоплює всі сфери діяльності

Розглянувши ключові поняття «бюджет» переходимо до розгляду визначення «бюджетування».

Сутність бюджетування деякими авторами розкривається лише з позиції планування В. Н. Гончаров [13], М. А. Вахрушина, А. А. Жамойда [14], Т. Г. Бень [1], В.Е.Керімов, А.А. Єфіпанов, П.З. Селіванов, М. С. Крятов [23], Г. Фєдосова [41], А. Ю. Харко [44], В. Власюк [10], О. Й. Косарев, У.М.Пліс [22], В.Є.Хруцький, Т.В. Сізова, В. В. Гамаюнов [46], В. В. Бурцев — у поєднанні планування, контролю, обліку і аналізу.

Трактовка і розуміння поняття «бюджетування» неоднозначне. Проте можна відмітити, що ключовими словами у визначенні цього поняття є «система», «процес», «технологія».

Ряд авторів Бурцев В. В., Борісов Є визначають бюджетування як систему планування, обліку та контролю результатів діяльності підприємства.

В.Н. Самочкін також під бюджетуванням розуміє систему узгодженого управління підрозділами підприємства в умовах динамічно непостійного, диверсифікованого бізнесу, з допомогою якого приймаються управлінські рішення, пов’язані з майбутніми подіями, на основі систематичної обробки даних. Тобто бюджетування розглядається як підсистема управління, котре передбачає координацію дій, планування і організацію самого цього процесу.

І.Б. Неміровський, І.А. Старожукова представляють бюджетування як систему бюджетів підрозділів, які інтегровані у головний бюджет підприємства, коли кожним підрозділом складається власний бюджет на основі внутрішніх норм і нормативів і діючого законодавства.

В західних країнах дослідники висвітлюють бюджетування як «інформаційну систему внутрішньофірмовго корпоративного управління фінансово-гсподарською діяльністю підприємства на базі функціонування центрів відповідальності за допомогою визначених фінансових інструментів, які називають бюджетами»

Багато авторів бюджетування визначають як процес. С. Ф Голов [12], В. П. Савчук та О. П. Крайник висловлюють ствердження, що бюджетування — це процес планування майбутнього діяльності підприємства, результати якого оформлюються системою бюджетів. К. В. Щиборщ трактує бюджетування як процес складання і реалізації бюджету.

О.О. Терещенко [40], О. Н. Лихачова, Г. О. Партина, також вважають що бюджетування — це процес складання бюджетів із подальшим більш чітким їх дотриманням. В. В. Царев, Т. В. Теплова, бюджетуванням називають процес розрахунку й узагальнення фінансових показників, що передбачає деталізацію фінансових планів підприємства в грошовому і натуральному вираженні на конкретний період часу. Дж. Шим та Дж. Сідел вважають, що бюджетування — це процес колективний, який дає змогу погодити діяльність підрозділів усередині компанії і підпорядкувати її загальній стратегічній меті.

Л.А. Сухарева визначає бюджетування як процес вироблення оптимальних напрямів використання доходів і формування витрат підприємства у процесі здійснення його фінансово-господарської діяльності та розрахованого на певний період часу. При цьому бюджетування охоплює розроблення бюджетів, організацію їх здійснення і контроль за їх виконанням.

Двояко бюджетування трактує Б. Білобловський. З однієї сторони бюджетування являє собою процес складання фінансових планів і кошторисів, а з іншої управлінську технологію, призначена для виготовлення і підвищення фінансового обґрунтування прийнятих управлінських рішень.

Ми вважаємо даний підхід не досить правильним, оскільки процес не може включати до свого складу системи, а бюджетування базується на системах обліку, контролю і інших.

На думку О. Й. Косарева, [22], Т. В. Сизова, В. В. Гамаюнова, А. В. Кондрашова бюджетування визначається як технологія фінансового планування, обліку та контролю доходів і витрат, яка дає змогу аналізувати отримані і прогнозні фінансові показники" .

В.Е.Керімов визначає бюджет як інструмент управління фінансами на рівні підприємств. Тобто, бюджетування можна розглядати як технологію управління. Технологія розуміється як сукупність засобів, процесів, операцій, методів, інструментів за допомогою яких вхідні елементи перетворюються у вихідні. О. Г. Мельник також розглядає бюджетування як управлінську технологію, яка передбачає формування бюджетів для обраних і їх використання з ціллю забезпечення оптимальної структури і співвідношення доходів та витрат, надходжень і трат, активів і пасивів організації або її ланок для досягнення установлених цілей з урахуванням впливу оточення функціонування.

Власюк В. під бюджетуванням розуміє технологію складання, коригування контроль та оцінку виконання фінансових планів. Майже такого ж трактування дотримуються і автори підручника з управлінського обліку заготівельної діяльності, які визначають бюджетування як розробку прогнозів і планів за основними видами діяльності, а також контроль за їх виконанням. Наведено існуючі підходи до трактування поняття «бюджетування» (табл. 2).

Таблиця 2 — Трактування поняття «бюджетування»

Ми також дотримуємося підходу, що бюджетування — це технологія управління підприємством, яка охоплює процеси планування, обліку, та контролю майна з метою досягнення установлених цілей підприємства як в цілому, так і в розрізі його структурних складових з метою досягнення установлених цілей, тому що це визначення найбільш повно визначає сутність і призначення бюджетування.

Роль системи бюджетування полягає в тому, щоб надати всю фінансову інформацію, показати рух грошових коштів, фінансових ресурсів, рахунків та активів підприємства в максимально зручній формі для будь кого, навіть того менеджера, який надто добре розуміє всі тонкощі бухгалтерського обліку, надати відповідні показники господарської діяльності в тій формі, яка була б найприйнятнішою для відповідних управлінських рішень.

Роль та місце бюджетування можна розглядати двояко в сучасній фінансовій практиці: у вузькому значенні - як підсистему управлінського обліку, яка має цільове скерування, а завдяки цьому відповідні завдання та функції, а також складові елемент: об'єкти, методи та організаційні форми.

У широкому розумінні бюджетування — це інформаційна система управління фінансово-грошовими потоками всередині фірми на базі функціонування центрів відповідальності.

Бюджетування як система являє собою інтеграцію функцій управління, таких як: планування, організація, облік, контроль, аналіз, регулювання діяльності підприємства (табл.3).

Таблиця 3 — Функції бюджетування

Наведений склад функцій має місце в управлінні фінансовими ресурсами, але їх трактування деякими авторами відносяться до суб'єкта управління фінансовими ресурсами А. Д. Шеремет і Р.С. Сайфулін наводять такий склад функцій суб'єкта управління фінансовими ресурсами:

· прогнозування фінансового стану (ситуації);

· планування фінансової діяльності;

· регулювання грошового обігу;

· облік витрат і результатів виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності;

· аналіз та оцінка ефективність використання і вкладення капіталу;

· контроль за витратами і надходженнями грошових коштів на всіх етапах виробничого комерційного циклу.

О.С. Стоянова розглядає п’ять функцій бюджетування: планування, комунікацію і координацію, орієнтування на досягнення завдань, контроль, підвищення професіоналізму, не розглядаючи оцінку економічної ефективності схвалюваних рішень і стимулювання трудового колективу. Слід зазначити, що відсутність серед економістів одностайності у визначенні функцій бюджетування пояснюється тим, що зміна функцій бюджету залежить від фази його формування й реалізації .

Завдання бюджетування формуються у контексті визначених цілей, але є більш деталізованими, прив’язаних до виконавців чи об'єктів бюджетування та мають конкретний термін виконання. Основними цілями бюджетування, зазвичай, є такі: мінімізація витрат; оптимізація ресурсних потоків; вивільнення фінансових ресурсів для реалізації найбільш прибуткових проектів; виокремлення найбільш перспективних сфер для інвестування; виокремлення найбільш перспективних сфер для інвестування; виокремлення високорентабельних, оптимізація структури капіталу; підвищення ефективності використання наявних ресурсів.

Оскільки об'єктом наших досліджень є підприємство будівельної галузі, доцільним є розгляд особливостей складання бюджетів в даній галузі, що в наступному буде враховано при розробці (складанні) бюджетів (рис. 1).

Рис. 1 — Особливості бюджетування в будівельних організаціях Велика тривалість періоду планування. Зазвичай будівництво великого об'єкта може тривати довго. Це встановлює свою специфіку. Усім відомо, що чим довший період планування, тим вища невизначеність та нижча точність плану. Для підвищення достовірності планів, складених на довготривалий період.

Жорстка регламентація робіт. Планування будівельної діяльності суворо регламентоване — на кожний об'єкт розробляється проектно-кошторисна документація, у якій витрати мають відповідати певним нормам. Отже, ця документація може бути одним з основних джерел планування витрат за статтями та видами робіт, що виконуються.

Необхідність застосування календарних методів планування. При плануванні будівельної діяльності мають використовуватися такі інструмента планування, як складання сітьового графіка робіт та календарне планування ресурсів. Сітьовий графік робіт — це інструмент для планування, складання розкладу та моніторингу ходу виконання робіт. Він відображає операції, а також час початку та закінчення операцій. Календарне планування дає змогу мати потрібні ресурси на визначений час виконання робіт з ними, а саме:

· підрахувати строки виконання обсягів будівництва з урахуванням існування ресурсів;

· виявити пріоритети використання існуючих ресурсів;

· визначити відповідність існуючих людських та трудових ресурсів обсягам робіт;

· визначити неефективне використання ресурсів.

Висока ефективність застосування аналогового планування. Незважаючи на те, що будівництво кожного об'єкта в цілому є унікальним, велика кількість етапів робіт за різними об'єктами може зберігатися чи відрізнятися несуттєво на величину, що відрізняється. Отже, слід застосовувати аналогове планування.

Таким чином, аналіз понять «бюджет» і «бюджетування» дозволив розглянути існуючі підходи до цих понять, провести їх групування і уточнити загальні принципи. Визначити основні функції і завдання бюджетування.

Отже підбиваючи підсумки вище сказаного можна стверджувати що бюджетування сучасна і корисна управлінська технологія, яка отримує широке поширення серед українських підприємств і відіграє важливу роль для подальшого економічного розвитку.

2 Види бюджетів підприємства

Бюджет може мати безконечну кількість видів і форм. На відміну від формалізованих звіту про прибутки і збитки або бухгалтерського балансу, бюджет не має стандартизованої форми, яка повинна строго дотримуватися. Структура бюджету залежить від того, що є предметом бюджету, розміру організації, міри, в якій процес складання бюджету інтегрований з фінансовою структурою підприємства, від кваліфікації і досвіду розробників.

Бюджети, використовувані у процесі оперативного фінансового планування, класифікують за строком планування, тривалістю бюджетного періоду, технологією планування, рівнем планування,, змістом показників, методами розроблення, способом складання, напрямом побудови, рівнем деталізації, способом розділення бюджетів, способом обмеження грошових коштів, способами трактовки витрат, сферами діяльності підприємства, видами витрат, обсягом номенклатури витрат і іншими класифікаційними ознаками.

В табл. 4 приведено узагальнення праць науковців-економістів, які займалися проблематикою видів бюджетів.

Таблиця 4 — Класифікація видів бюджетів підприємства

За строком планування:

Довгострокове бюджетування — період планування більше від одного до п’яти років, як правило планування пов’язано з вкладанням коштів для підвищення ефективності роботи підприємства або відкриття нової компанії. Короткострокове бюджетування має низький ступінь подробиць, невисоку точність прогнозованих показників. Рішення довгострокового планування як правило важко призупинити, оскільки вони впливають на діяльність компанії довготривалий час.

Короткострокове бюджетування — має період планування до одного року, більш високу точність прогнозованих показників, чим в довгостроковому періоді, рішення короткострокового плану легше призупинити, оскільки вони в основному тактичний характер.

За тривалістю планового періоду:

Залежно від періоду, на який формується бюджет, виділяються щоденні, потижневі, місячні квартальні і річні бюджети. Вибір тривалості планового періоду визначається задачами, що стоять перед підприємством. У разі кризового стану підприємства ефективне застосування бюджетів з недовгими термінами планування (щоденні, потижневі, місячні), що дозволяє точніше спрогнозувати ситуацію і прийняти адекватні управлінські рішення.

За характером планування:

Самостійний бюджет — ізольований бюджет, незалежний від інших бюджетів, сформованих на визначений період.

Ковзний бюджет — це бюджет, який постійно оновлюється шляхом додавання до нього наступного фінансового періоду (наприклад, місяця або кварталу) у міру того, як завершується черговий фінансовий період. Мета даного виду бюджету: здійснювати ретельний контроль за діяльністю підприємства і завжди надавати максимально точну планову інформацію на найближчі 12 місяців.

За рівнем планування:

Часткові бюджети, бюджет які формуються відповідно до принципів спеціалізації та декомпозиції і включають окремі частини грошових доходів і витрат підприємства (наприклад, бюджети структурних підрозділів, центрів витрат чи доходів, функціональні бюджети у розрізі окремих затрат тощо). До типових часткових бюджетів можна віднести:бюджет товарно-матеріальних запасів; бюджет фонду оплати праці та нарахувань на неї; бюджет споживання енергії; та інші.

Часткові бюджети розробляються відповідно до загальної стратегічної лінії діяльності підприємства та з урахуванням особливостей його окремих функціональних підрозділів. Кількість часткових бюджетів залежить від рівня деталізації планування на підприємстві. Всі бюджети тісно пов’язані між собою і складають єдину систему бюджетів Консолідований (зведений) бюджет — це скоординований за всіма підрозділами і функціями план діяльності підприємства в цілому, що об'єднує блоки окремих бюджетів і створює потоки інформації, потрібні для прийняття управлінських рішень і контролю за ними у сфері фінансового планування.

За методами розробки:

Гнучкий бюджет показує розміри витрат і результати за різним об'ємом діяльності підприємства. Залежно від об'єму діяльності змінні і змішані витрати змінюються, а постійні залишаються незмінними. Тому в гнучкому бюджеті указується ставка змінних витрат і приріст змішаних витрат на одиницю продукції. Принцип формування гнучкого бюджету лежить в основі планування витрат на основні матеріали, відрядну заробітну платню і т.д. Даний вид бюджетів активно застосовується для здійснення варіаційного аналізу, тобто детального аналізу відхилень фактичних даних від запланованих.

Складність використання гнучкого бюджету визначається необхідністю чіткого розподілення витрат на змінні, змішані і постійні, що не завжди видається можливим з урахуванням специфіки діяльності підприємства.

Статичний (або фіксований) бюджет не міняються залежно від зміни рівня ділової активності, тому сферою його застосування є планування часткових регульованих витрат, які не залежать безпосередньо від об'єму випуску і для яких взаємозв'язок «вхід-вихід» носить не такий явний характер. Статичний бюджет найбільш ефективний для випадків стабільної діяльності внутрішніх служб, або в тих підрозділах, робота яких не пов’язана з продажем, виробництвом або іншою діяльністю залежною від об'єму. Можуть використовуватися для розрахунку спеціальних програм, які мають певну визначеність, наприклад для рекламної діяльності. Статичні бюджети мають наступні різновиди: приросні бюджети, бюджети з аналізом додаткових варіантів та бюджет «з нуля».

За способом складання:

Бюджет з нульовим рівнем — це бюджет, який кожен раз складається спочатку. В протилежність йому бюджет від досягнутого ніби шаблон, в який при черговому бюджетуванні лише вносяться корективи, відображаючи поточні зміни в зрівнянні зі стійким процесом.

Бюджет від досягнутого набагато знижує об'єм зусиль і часу, витрачуваних на бюджетний процес. Однак він має доволі вагомі недоліки, основний з яких — небезпека утворення «застійних ділянок», які тягнуться з минулого без змін, які при складанні бюджету «з нуля» могли би бути переглянуті і оптимізовані. Слід зазначити, що даний тип бюджету використовується при складанні невиробничих бюджетів З аналізом додаткових варіантів (або скобові варіанти) відрізняються від звичних бюджетів від досягнутого аналізом різних варіантів. Наприклад, такий бюджет може містити варіанти, коли сума витрат скорочується або збільшується на 5, 10, 20%. Даний підхід є проміжним між бюджетами від досягнутого і бюджетом «з нуля».

За напрямом побудови:

Складання бюджету на основі підходу «знизу — вгору» — формування бюджету підприємства шляхом використання планів діяльності підрозділів і проектів, які в свою чергу переказуються нагору для визначення по ним агрегованих результуючих показників для всього підприємства.

При підході «згори вниз» передбачається складання бюджету керуючись цільовими показниками, визначених на основі економічних прогнозів, а також стратегії організації.

Використовуючи змішаний підхід, припускається рух інформації від вищого керівництва до нижчих ланок управління, з наступним багаторазовим узагальненням знизу вгору по ієрархічній структурі управління в залежності від ситуації.

За ступенем змісту інформації:

Укрупнений бюджет — бюджет, в якому основні статті доходів і витрат указуються укрупнено, наприклад на матеріальні витрати указуються без виділення комплектуючих згідно з номенклатурою.

Деталізований бюджет — бюджет, в якому всі статті доходів і витрат розписуються повністю за всіма складовими.

За способом розділення бюджетів:

Індикативний — попередній бюджет.

Директивний — обов’язків бюджет.

Тривалість процесу перегляду бюджету повинна міститися в регламенті підприємства. Перегляд бюджету — така ж регламентована процедура, як складання або виконання бюджету. Тому усі плани повинні бути розділені на дві категорії: попередні (індикативні) та обов’язкові (директивні).

Процес переходу плану з категорії «попередньо» в категорію «обов'язково» повинен містити наступні стадії: коректування, узгодження і затвердження. Тривалість всіх стадій розписуються у регламенті по бюджетування. Все це потрібно для того, щоб бюджет був не просто планом, а планом, реальним для виконання. В нашій країні оптимальним директивним періодом є квартал. Тоді в якості індикативного періоду розглядаються три квартали, наступні за поточним. На деяких підприємствах складаються тільки індикативні плани через швидкі зміни економічного становища.

За способом обмеження грошових коштів:

Постатейний бюджет — бюджет, передбачуваний жорстке обмежування суми для кожної окремої статті витрат без можливості переносу в іншу статтю. Тобто якщо по плану підрозділ повинен витратити не більше тисячі гривень на рекламу, то більше йому не дадуть, навіть при зекономлених коштах на командировках в 4 тисячі гривень. Такий бюджет широко використовують у урядових установах, нерідко застосовується й у комерційних банках організаціях для забезпечення жорсткішого контролю та обмеження повноважень керівників нижнього й середнього ланки, поширена в комерційних структурах.

Бюджет з часовим періодом — бюджет при якому не використані на кінець періоду залишок коштів не переноситься на наступний період, не дозволяє при цьому нагромаджувальні тенденції.

За відповідності ресурсної частини частині потреб:

Збалансований бюджет це — бюджет, у якому видатки й прибутки рівні між собою.

Дефіцитний, бюджет коли витрати перевищують доходи.

Профіцитний, бюджет коли доходи перевищують видатки.

За способом трактовки витрат:

За функціями (або за процесами);

За факторами виробництва (або по сутності);

Наприклад, при складанні бюджету доходів і витрат вагому роль відіграє вибір способу групування витрат, на основі якого бюджет можна складати у двох можливих форматах — по функціональному і по ресурсному принципу.

Величина одержаного прибутку, підрахована цими способами однакова, відрізняється лише спосіб угрупування витрат.

За видами витрат:

Бюджет поточних витрат складається з двох розділів: поточних витрат, що є витратами виробництва за даним видом операційної діяльності, і доходів від поточної господарської діяльності, сформованими в основному за рахунок реалізації продукції (товарів, послуг).

Бюджет капітальних витрат служить для доведення до конкретних виконавців результатів поточного плану капітальних вкладень, що розробляється на основі здійснення нового будівництва, реконструкції і модернізації основних фондів підприємства, придбання нових видів устаткування і нематеріальних активів.

За впливом обсягу виробництва на рівень витрат:

Постійні — це такі витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів будівництва в короткостроковому періоді. До постійних витрат в будівництві відносять: амортизацію техніки і приміщень, орендну плату за землю або інші ресурси, заробітну плату постійних працівників, страхові платежі, загальновиробничі витрати в галузі, ремонт приміщень що використовуються, орендну плату Для ефективної роботи підприємству необхідно раціонально використовувати ресурси, які є носіями постійних витрат, зменшуючи цим їх суму на одиницю площі. Якщо такі ресурси не використовуються, то вони, по суті, втрачаються безповоротно. Яскравим прикладом такої втрати можуть бути порожні або не повністю використовувані виробничі приміщення.

Змінними називають такі витрати, величина яких безпосередньо залежить від масштабів будівництва. В будівництві до таких витрат відносять вартість будівельних матеріалів, на технічний огляд і ремонт техніки, транспортні витрати на перевезення матеріалів, витрати на оплату праці найманих працівників і працівників підприємства, які виконують будівельні роботи.

Обґрунтоване розмежування витрат на постійні і змінні має велике значення для прийняття виважених, економічно доцільних управлінських рішень.

За сферами діяльності підприємства:

Бюджет з операційної діяльності деталізує в рамках відповідного тимчасового періоду зміст показників, відбиваних у поточному плані доходів і витрат з операційної діяльності підприємства.

Виділяють кілька основних типів операційних бюджетів:

· матеріальний бюджет (визначає види й кількість сировини і матеріалів, необхідних для реалізації того чи іншого плану);

· бюджет закупівель (конкретизує витрати на закупівлю матеріалів, необхідних для здійснення планів);

· трудовий бюджет (здійснює облік прямих витрат праці, що виникають за впровадження накресленої програми дій);

· бюджет адміністративних витрат (включає витрати на виконання основних управлінських функцій: оклади керуючих, витрати на відрядження, заробітну плату, гонорари, утримання службових приміщень та офісів тощо) Бюджет з інвестиційної діяльності (бюджет капітальних вкладень) деталізує показники поточного плану доходів і витрат з операційної діяльності підприємства.

Бюджет з фінансової діяльності служить для деталізації показників поточного плану надходження і витрачання грошових коштів.

За об'єктом бюджетування:

Бюджети бізнес-напрямків складаються по кожному напрямку діяльності і містить всю необхідну інформацію для оцінки їх фінансово-економічної ефективності, прийняття рішень про дальні ший розвиток ефективності, прийняття рішень про їх фінансування і подальший розвиток .

Бюджети підрозділів складаються по кожній ланці підрозділів у відповідності з діючою організаційною культурою.

Бюджети бізнес-процесів складаються по кожному виділеному бізнес — процесу підприємства.

Проблемою представленої класифікаційної моделі видів бюджетів є наявність перетинання (змішування) класів, що штучно збільшує кількість класифікаційних ознак та призводить до ускладненого розуміння їх сутності.

Так, класифікаційні ознаки за тривалістю бюджетного періоду та за строком планування є тотожними адже передбачають розподілення бюджетів за строком планування.

Аналогічного висновку можна прийти, якщо порівняти класифікаційні ознаки за рівнем планування, за видами вказаних витрат та за сферами діяльності.

Бюджети за рівнем планування поділяються на часткові та зведені. До часткових бюджетів як правило відносять бюджети конкретних підрозділів, бізнес-операцій, проектів, програм тощо, які згодом підлягають консолідації у зведені бюджети. Отже, спостерігається наявність дублювання видів бюджетів, адже операційні бюджети за принципами бюджетування також підлягають консолідації у фінансові (основні) бюджети. Тому можна зробити висновок, що часткові бюджети — це здебільшого операційні бюджети, а зведені - це фінансові бюджети підприємства.

Вид бюджетів за функціями передбачає існування на підприємстві бюджетів, що складаються індивідуально за окремими бізнес-процесами як то збут, постачання сировини та матеріалів тощо. В свою чергу, вид бюджетів за факторами виробництва передбачає формування бюджетів відповідно ресурсному принципу, а саме за окремими видами продукції, що виробляється на підприємстві. Тому, на наш погляд логічно віднести зазначені види бюджетів до класифікації «за об'єктом бюджетування» .

Уточнена класифікація видів бюджетів підприємств наведена в табл. 5.

В уточненій класифікації Меренкової Л.О. усунено дублювання класифікаційних ознак видів бюджетів відсутнє змішування класів у межах однієї класифікаційної моделі.

Таблиця 5 — Види бюджетів підприємств

Процес бюджетування на підприємстві включає складання оперативного, фінансового і зведеного (консолідованого) бюджетів, управління й контроль за виконання бюджетних показників.

Завдання оперативного рівня такі самі, як і завдання підприємства в цілому, тому індивідуальні бюджети вільно інтегруються в консолідований бюджет підприємства.

Склад бюджетних форм та їх взаємозв'язки індивідуальні для кожної конкретної компанії, бюджет інвестиційно-будівельної компанії включає такі бюджети:

· бюджети витрат по кожному з будівельних проектів;

· зведений (консолідований бюджет).

Зведений консолідований бюджет включає групу основних бюджетів та сукупність часткових бюджетів.

Базовою ланкою системи бюджетування є часткові бюджети, які формуються відповідно до принципів спеціалізації та декомпозиції і включають окремі частини грошових доходів і витрат підприємства (наприклад, бюджети структурних підрозділів, центрів витрат чи доходів, функціональні бюджети у розрізі окремих затрат тощо).

Часткові бюджети розробляються відповідно до загальної стратегічної лінії діяльності підприємства та з урахуванням особливостей його окремих функціональних підрозділів. Кількість часткових бюджетів залежить від рівня деталізації планування на підприємстві.

До типових часткових бюджетів можна віднести: бюджет прямих витрат на матеріали, прямих витрат на оплату праці, витрат на збут, на організацію і обслуговування будівництва, адміністративних витрат, на передпроектну підготовку, витрат на експлуатацію машин та механізмів, закупівель і запасів, інших доходів та витрат.

Бюджет прямих витрат на матеріали — це бюджет, який складають відділи постачання й економічний відразу після розробки виробничої програми для визначення потреби підприємства в сировині і матеріалах.

Планові витрати розраховують в натуральних та вартісних показниках на основі виробничої програми та норм витрат основних та допоміжних матеріалів на виробництво одиниці продукції кожного найменування. При складанні бюджету враховують залишки запасів на складах підприємства на начало та кінець бюджетного періоду.

Дані про запаси сировини і матеріалів автоматично надходять з бюджету запасів на майбутній квартал. У випадку зміни бюджету повинний бути оперативно відкоригований і план закупівель сировини і матеріалів.

Бюджет прямих витрат на оплату праці складається на базі виробничої програми з урахуванням трудомісткості одиниці продукції і вартості однієї людино-години.

Поділ фонду оплати праці виробничого персоналу поділяється на умовно змінні й умовно постійні витрати. Змінна складова фонду оплати праці безпосередньо залежить від обсягу виконаних робіт. Постійна частина являє собою гарантований мінімум оплати праці, яку працівник одержує незалежно від того, чи виконує він свої чи обов’язки ні (наприклад, через простої устаткування).

Бюджет витрат на збут — план прямих комерційних витрат на збут за бюджетний період.

Бюджет витрат на збут (реклама, комісійні торгових агентів, транспортні послуги й ін.) Значну частину витрат на збут складають витрати на рекламу і просування товарів на ринок.

Бюджет адміністративних витрат являє собою деталізований план поточних операційних витрат, безпосередньо не пов’язаних з виробництвом і збутом, необхідних для підтримки діяльності підприємства загалом. До бюджету адміністративних витрат включають вартість витрачених матеріалів, необхідних для потреб апарату управління, відрахування на соціальні заходи від заробітної плати працівників адміністрації будівельного підприємства, суми нарахованих обов’язкових бюджетних платежів і інші.