Поняття про рани, класифікація ран та їх ускладнення

Раною називається ушкодження, яке характеризується порушенням цілості шкірних покривів, слизових оболонок, а іноді і глибоких тканин і супроводжується болем, кровотечею і зіянням.

Рани можуть бути вогнепальними, різаними, рубаними, колотими, забитими, роздавленими, рваними, укушеними. Вогнепальні рани виникають у результаті кульового чи осколкового поранення. Вони можуть бути наскрізними, коли маються вхідні і вихідні раневі отвори; сліпими, коли куля чи осколок застряють у тканинах, і дотичними, при яких куля чи осколок, пролітаючи по дотичній, ушкоджує шкіру і м’які тканини, не застріваючі в них. Різані і колоті рани мають малу зону ушкодження, рівні краї, стінки рани зберігають життєздатність, сильно кровоточать, у меншому ступені, чим інші, піддаються інфікуванню. Колоті проникаючі рани при невеликій зоні ушкодження шкіри чи слизової оболонки можуть бути значної глибини і становлять велику небезпеку в зв’язку з можливістю ушкодження внутрішніх органів і занесу у них інфекції, наслідком чого може з’явитися перитоніт і сепсис. Рубані рани мають неоднакову глибину, супроводжуються забитим місцем і роздушенням м’яких тканин. Забиті, рвані і роздавлені рани характеризуються складною формою, нерівними краями, просоченням крові, омертвленими (некротизированими) тканинами на значному протязі, у них створюються сприятливі умови для розвитку інфекції. Рвані рани виникають при грубому механічному впливі, часто супроводжуються відшаруванням шматків шкіри, ушкодженням сухожиль, м’язів і судин, піддаються сильному забрудненню. Укушені рани завжди інфіковані слиною.