Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні основи організації обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на підприємстві

1.1 Сутність, значення, форми розрахунків з постачальниками і підрядниками

1.2 Оцінка та визнання зобов’язань з постачальниками і підрядниками Розділ 2. Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства Розділ 3. Організація первинного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

3.1 Організація синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками Висновки Список використаних джерел Додатки

Вступ Ринкові умови господарювання вимагають приведення в дію факторів, які здійснюють безпосередній вплив на ефективність управління. Для забезпечення ефективної діяльності підприємства, дуже важливим є управління розмірами кредиторської заборгованості. Незабезпеченість підприємств власними оборотними коштами зумовлена недоліками в обліку та аналізі кредиторської заборгованості. Крім того, статистичні дані свідчать про те, що ця заборгованість характеризується, у свою чергу, досить високим рівнем питомої ваги простроченої заборгованості.

Особливе місце в кредиторський заборгованості займають численні розрахунки з постачальниками і підрядниками. Кредиторська заборгованість розуміє під собою можливість підприємства тимчасово використовувати запозиченими ресурсами, але з іншого боку також зменшує показники платоспроможності і ліквідності. Окрім цього наявність простроченої заборгованості може призвести до погіршення іміджу підприємства. Кредиторська заборгованість надає можливість підприємству тимчасово користуватися запозиченими коштами, але з іншого боку — зменшує показники платоспроможності і ліквідності. При правильному управлінні кредиторською заборгованістю можна усунути негативні наслідки її наявності. Це можливе за умови правильно організованої системи обліку, аналізу та аудиту кредиторської заборгованості.

Для досягнення поставленої мети в роботі будуть вирішені наступні завдання:

— розглянути теоретичні основи організації обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками, розкрити їх економічну суть, оцінку, порядок проведення аудиту;

— надати організаційно-економічну характеристику досліджуваного підприємства;

— розглянути стан організації бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками;

— виявлення проблемних питань щодо організації обліку і аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками на досліджуваному підприємстві;

— запропонувати напрямки вдосконалення обліку і аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками;

— дослідити питання стосовно системи управління охороною праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві, зробити відповідні висновки.

Об'єктом дипломної роботи є організація обліку та аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками в публічному акціонерному товаристві ТОВ «Агро-Полісся» .

Предметом дослідження є методика організації бухгалтерського обліку, аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками підприємств.

При написанні курсової роботи були використані наступні методи: метод спостереження, методи аналізу та синтезу, монографічний метод, діалектичний метод, метод порівняння, методи індукції та дедукції, а також метод узагальнення.

Практична частина курсової роботи виконана на базі внутрішніх нормативних документів, облікових регістрів аналітичного та синтетичного обліку, фінансової звітності та іншої документації ТОВ «Агро-Полісся» .

Розділ 1. Теоретичні основи організації обліку та аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками на підприємстві

1.1 Сутність, значення, форми розрахунків з постачальниками і підрядниками На вітчизняних підприємствах кредиторська заборгованість займає стійкі позиції у фінансуванні поточної діяльності і в останні роки продовжується її зростання. Кредиторська заборгованість надає можливість підприємству тимчасово користуватися запозиченими коштами, але з іншого боку також зменшує показники платоспроможності і ліквідності. Кредиторська заборгованість відноситься до зобов’язань підприємства.

Зобов’язання є однією із складових Балансу і розглядаються як джерела формування фінансових ресурсів для фінансування операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємств.

Категорія «зобов'язання» тісно пов’язана з категоріями «розрахунки» і «заборгованість» .

Городянська Л. В. зазначає, що зобов’язання — дещо ширша економічна категорія, ніж кредиторська заборгованість. В дискусії про визначення терміну «розрахунки» виділяють три основні позиції.

Відповідно до першої з них, розрахунки — це система взаємовідносин. Прихильники другої позиції вважають ці розрахунки безпосередньо взаємовідносинами (без використання слова «система»). Третя група вчених лише пояснює економічну сутність розрахунків, не наводячи пояснення щодо їх визначення .

Кредиторська заборгованість — це найвагоміша частина зобов’язань підприємства, до яких включаються довгострокові і поточні зобов’язання.

Кредиторська заборгованість — тимчасово залучені суб'єктом у власне користування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі .

Кредиторська заборгованість виражає вартісну оцінку фінансових зобов’язань підприємства перед різними суб'єктами економічних відносин.

Зобов’язання, що відображаються в бухгалтерському обліку мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов’язання — це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша при цьому зобов’язана виконувати вимоги щодо предмету зобов’язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду — сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

В бухгалтерському обліку поняття «зобов'язання» вужче, ніж в цивільному законодавстві

Кредиторська заборгованість — поточні зобов’язання підприємства, що відображають його заборгованість перед партнерами по комерційних операціях по рахунках, прийнятих до оплати.

Зобов’язання, що пов’язані з витратами, які виникають у ході нормального операційного циклу (в результаті придбання сировини, нарахування комунальних послуг, заробітної плати персоналу тощо), є поточними навіть тоді, коли термін їх погашення настає після 12 місяців від дати балансу .

Отже, статті включаються до поточних зобов’язань, якщо вони оплачуються на вимогу кредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом 12 місяців з дати балансу.

Основними завданнями організації бухгалтерського обліку зобов’язань є:

— чітке документування розрахунків;

— своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку в регістрах;

— правдиве відображення інформації щодо зобов’язань в звітності та примітках до неї.

Найбільш повним визначенням кредиторської заборгованості вважаємо наступне: кредиторська заборгованість — це сума, яку повинно сплатити підприємство (організація) в установлений термін юридичним або фізичним особам (кредиторам) внаслідок отримання ним коштів в грошовій або інших формах.

Об'єктами бухгалтерського обліку є окремі види кредиторської заборгованості. Особливо виділяються в обліку зобов’язання перед постачальниками, не оплачені в строк, які свідчать про порушення підприємством розрахункової (платіжної) дисципліни.

Основними контрагентами підприємств при закупівлі предметів та засобів праці є постачальники та підрядники.

Постачальники — це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, запасних частин, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води, пари тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо).

Підрядники — спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Розрахунки з постачальниками та підрядниками відносяться до поточних зобов’язань підприємств.

Залежно від терміну погашення зобов’язання поділяються на поточні та довгострокові. Згідно з П (С)БО 2 «Баланс» зобов’язання класифікується як поточне, якщо воно бути погашене протягом операційного циклу підприємства або дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Усі інші зобов’язання є довгостроковими.

Залежно від порядку визначення суми зобов’язання поділяються на фактичні та умовні.

Фактичні - виникають на основі договору, контракту, одержаного рахунка, сума заборгованості по них відома. За умовними зобов’язаннями, навпаки, точна сума не може бути визначена до настання певної дати. Це заборгованість зі сплати податків, відпусток тощо.

При здійсненні розрахунків можна користуватися як готівковими, так і безготівковими формами. Слід також відзначити, що постачальники і покупці (споживачі) мають право вільного вибору форми безготівкових розрахунків і способу платежу, що узгоджується при укладанні договорів поставок або договорів підряду.

Форми безготівкових розрахунків розрізняються між собою видом застовуваних розрахункових документів та порядком їх обігу. На сьогоднішній день безготівкові розрахунки між господарюючими органами можуть здійснюватися в таких формах: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселя.

Способи платежів визначаються порядком та умовами виконання госпорганами своїх грошових зобов’язань один перед одним. При кожній формі розрахунків можуть застосовуватися різні способи платежів, що дає можливість підприємствам виконувати свої грошові зобов’язання на більш вигідних для себе умовах.

Розрахунки з постачальниками та підрядниками здійснюється після відвантаження товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт або надання послуг або одночасно з ними з згодою організації або по її дорученню, або по передоплати. За економічним змістом розрахунки поділяються на дві основні групи (системи):

— за товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи, послуги і придбані матеріальні цінності та послуги;

— за нетоварними операціями, до яких належать відповідні платежі до бюджету; одержання і повернення банківських кредитів, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, нестачами і крадіжками та різні інші розрахунки.

1.2 Оцінка та визнання зобов’язань з постачальниками і підрядниками Важливою умовою успішного функціонування підприємств в ринкових умовах є об'єктивна оцінка зобов’язань.

Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про кредиторську заборгованість, а також принципи відображення її у фінансовій звітності визначає П (С)БО 11 «Зобов'язання» .

Оцінка зобов’язань відіграє значну роль при формуванні облікової політики підприємства. Застосування принципу обачності, що передбачає використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню сум визнаних зобов’язань, є важливим при оцінці зобов’язань. Завдяки дії принципу безперервності оцінка зобов’язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі.

В П (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» зазначено, що зобов’язання — це заборгованість підприємства, яка виникла у попередні звітні періоди (є результатом минулих подій) і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які містять в собі економічні вигоди .

Зобов’язання визнаються, якщо наявні дві обов’язкові ознаки:

— його оцінка може бути достовірно визначена;

— існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов’язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

Поточні зобов’язання відображаються на окремих статтях за видами кредиторської заборгованості перед бюджетом, зі страхування, з оплати праці, за внутрішніми розрахунками, за іншими поточними зобов’язаннями.

В бухгалтерському обліку активи та зобов’язання відображаються в день їх здійснення, тобто в день їх виникнення, незалежно від дати руху коштів за ними.

Значна частина зобов’язань підприємства регулярно (щомісячно) нараховується з відображенням в обліку по дебету рахунків активів або витрат, а по кредиту — нарахованих зобов’язань. У таких випадках визнання зобов’язань (кредиторської заборгованості) безпосередньо залежить від визнання відповідних активів або витрат.

Другою умовою визнання зобов’язання у балансі є можливість його достовірної оцінки. Як правило, сума зобов’язання визначається однозначно і прямо вказується у відповідних документах. Проте існують ситуації, коїш сума платежу залежить від подальших подій. Зобов’язання визнається у таких випадках, якщо його можна оцінити з певною мірою достовірності.

Звичайно, сума, що підлягає сплаті для погашення заборгованості, визначається угодою (контрактом) або розраховується на підставі встановлених правил (ставок, норм, тарифів тощо).

Зобов’язання, що виникли внаслідок авансової оплати покупцем товарів чи послуг за визначеними цінами, асортиментом, кількістю і якістю можуть змінювати свою грошову оцінку в часі, але незмінними залишаться обумовлена кількість та якість товару.

У деяких випадках в момент виникнення зобов’язання його сума визначається із застосуванням попередніх аналітичних чи експертних оцінок.

Для визначення балансової вартості зобов’язань використовують такі види оцінок:

— історична собівартість:

— поточна собівартість:

— вартість розрахунку (платежу);

— теперішня вартість.

За П (С)БО 11 «Зобов'язання» в Балансі всі поточні зобов’язання відображаються за сумою погашення, тобто у фінансовій звітності в розділі поточних зобов’язань відображається сума, яка буде фактично сплачена при погашенні такого зобов’язання.

Вартість погашення — недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, що, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язань під час звичайної господарської діяльності підприємства.

Теперішня вартість зобов’язання — теперішня (дисконтована) вартість майбутніх чистих відпливів грошових коштів, які, як очікується, будуть необхідні для погашення зобов’язань під час звичайної діяльності підприємства.

Обов’язки підприємства розглядаються як його зобов’язання якщо вони повинні бути виконані неминуче. Економічні наслідки невиконання зобов’язання, наприклад, у зв’язку зі штрафними санкціями, не дадуть підприємству можливості уникнути вибуття ресурсів на користь іншої сторони.

Також обов’язки стають зобов’язаннями при визначеному терміні виконання, хоча точна дата може бути невідомою.

Також зобов’язаннями є прийняті відносно суб'єктів (юридичних чи фізичних осіб або їх групи) обов’язки, які можуть бути ідентифіковані якщо не в момент прийняття зобов’язання, то в момент його виконання .

Слід також відмітити, що зобов’язання можуть мати юридичну силу внаслідок укладених контрактів або статутних вимог (наприклад, кредиторська заборгованість за отримані товари чи послуги). Вони також можуть виникати в результаті бажання підприємства підтримувати свою ділову репутацію (якщо, наприклад, підприємство вирішило виправити недоліки своєї продукції, виявлені після закінчення гарантійного строку).

В процесі погашення зобов’язання, підприємство, як правило, передає ресурси, що втілюють у собі економічні вигоди, з метою задоволення претензій іншої сторони.

Поточні зобов’язання погашаються за рахунок поточних активів. Так, погашення існуючого зобов’язання може здійснюватись:

— сплатою грошових коштів;

— передаванням інших активів;

— наданням послуг;

— заміною даного зобов’язання іншим;

— перетворенням зобов’язання на капітал .

В основному при розрахунках з постачальниками і підрядниками використовуються погашення у формі сплати грошових коштів. Сума, яка підлягає сплаті, визначається сторонами і вказується у договорі. При цьому більшість підприємств намагаються здійснювати ці розрахунки із застосуваннями авансових платежів.

Борг також може бути анульовано, коли боржник офіційно на законній підставі або за волевиявленням кредитора звільняється від прийнятих ним на себе зобов’язань.Зобов'язання можуть бути монетарними і немонетарними. Монетарні зобов’язання відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам, а немонетарні - зобов’язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості і якості.

Розділ 2. Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства Товариство має статус юридичної особи з моменту його державної реєстрації та може бути учасником цивільно-правових та господарських відносин, виступати стороною в суді, набувати майнових та особистих немайнових прав. На сьогодні ПАТ є юридичною особою, здійснює свою діяльність на підставі Статуту, в якому визначено порядок створення, діяльності та ліквідації. В своїй діяльності товариство керується Законами України та іншими діючими нормативними актами України.

Метою діяльності ТОВ «Агро-Полісся» є здійснення виробничо-господарської та іншої діяльності, спрямованої на одержання прибутку та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів.

До основних видів діяльності включають: будiвництво будівель; функцiонування iнфраструктури автомобiльного та мiського транспорту; дiяльнiсть у сферi iнжинiрингу ТОВ «Агро-Полісся» багатопрофільна інженерна проектно-будівельна підрядна організація, що має ліцензію на весь комплекс будівельних послуг, власну виробничу базу з необхідним парком будівельних машин і механізмів, кваліфікований персонал, що дозволяє домагатися високих результатів з мінімальними затратами при спорудженні об'єктів будь-якої категорії складності. У теперешнiй час товариство бiльш за все задiяне у житловому будiвництвi, у т.ч. веде будівництво комерційних, промислових і загальногромадянських об'єктів. В майбутньому планується розширити пошук i встановлення партнерських відносин з підприємствами СНД.

Фiнансування дiяльностi здiйснюється за рахунок коштiв замовникiв або пайовикiв, а також за рахунок власних коштiв. Обсягiв робочого капiталу для задоволення поточних потреб ПАТ — достатньо. Заявлений статутний капiтал в засновницьких документах Зареєстрований статутний капiтал 700 000,00 грн. Станом на 31/12/2011 статутний капiтал сформовано повнiстю. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена в балансі.

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу — 588 осiб. ТОВ «Агро-Полісся» має поточний рахунок в СФ АБ «Укргазбанк»

Вищим органом товариства є Загальні збори акціонерів, якs визначає загальну стратегію розвитку підприємства. Виконуючим органом товариства, який здійснює керівництво поточної діяльності ПАТ є Правління. Організаційну структуру підприємства наведено на рис. 2. 1.

Рисунок 1.1 — Організаційна структура ТОВ «Агро-Полісся»

Товариство має свою управлінську структуру, в якій органами управління є:

— Загальні збори — Вищий орган Товариства;

— Спостережна рада — орган, що представляє інтереси акціонерів у Товаристві та здійснює контроль за виконавчим органом Товариства в період між Загальними зборами Товариства;

— Правління — виконавчий орган Товариства, який здійснює керівництво поточною діяльність товариства. Правління складається з Голови Правління, Заступника Голови Правління, Секретаря Правління та інших членів;

— Ревізійна комісія — контрольний орган акціонерів за фінансово-господарською діяльністю Правління Товариства.

Товариство створює резервний фонд у розмірі 25% Статутного фонду. Резервний фонд Товариства формується за рахунок щорічних відрахувань 5% від чистого прибутку і використовується для подолання кризових ситуацій та відшкодування збитків, які можуть виникнути в результаті діяльності товариства.

Фiнансово-господарська дiяльнiсть ТОВ «Агро-Полісся» здiйснюється з урахуванням вимог дiючого законодавства.

ПАТ бухгалтерський облiк веде за повною формою, встановленою для пiдприємств Положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку.

Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, складає фінансову, статистичну, податкову звітність, і подає її у встановленому порядку і обсязі відповідним органам, а також засновнику.

ТОВ «Агро-Полісся» веде бухгалтерський облiк господарських операцiй щодо майна i результатiв своєї дiяльностi в натуральних одиницях, в узагальненому грошовому виразi шляхом безперервного документального i взаємопов'язаного їх вiдображення.

На ПАТ використовується централізована система збору та обробки інформації, коли вся облікова робота зосереджена у центральній бухгалтерії. Облiк в апаратi ПАТ ведеться у програмi 1С.

Бухгалтерський облiк товариства ведеться з урахуванням вимог закону України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi», Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку та наказу голови правлiння № 2 вiд 04 сiчня 2011 року «Про облiкову полiтику товариства» .

При проведенні аналізу, перш за все, необхідно звернути увагу на зміну валюти балансу.

Узагальнююча оцінка показників динаміки валюти балансу відображається наступними показниками: коефіцієнтом зростання валюти балансу і коефіцієнтом зростання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Коефіцієнт зростання валюти балансу:

де Б1, Б0 -величина підсумку балансу за звітний і попередній періоди.

Коефіцієнт зростання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

облік аудит кредиторський заборгованість де В1, В0 — виручка від реалізації продукції за звітний і попередній періоди.

За період 2009;2011 рр. значення зазначених коефіцієнтів були наступними: Кб = - 0,185, Кв = 0,025.

Таким чином, на підприємстві спостерігається значне зменшення валюти балансу та незначне збільшення показника виручки від реалізації продукції. Збільшення першого показника за звітний період пояснюється суттєвим зменшенням показника необоротних активів на 53 138 тис. грн.

Наступним етапом роботи є проведення аналізу показників фінансової стійкості ТОВ «Агро-Полісся» (табл. 2.1).

Важливою аналітичною характеристикою підприємства є його фінансова незалежність (автономія) від зовнішніх позичкових джерел. Така незалежність характеризується коефіцієнтом фінансової незалежності (автономії), який визначається відношенням суми власного капіталу підприємства до підсумку балансу.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) показує питому вагу власних коштів у загальній сумі ресурсів підприємства:

Оскільки коефіцієнт фінансової незалежності характеризує незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, то чим вище значення цього коефіцієнта, тим краще його фінансовий стан. Нормативне значення даного показника не повинно бути меншим, ніж 0,5.

Коефіцієнт фінансової стійкості показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена власним капіталом підприємства.

Оптимальне значення даного показника повинно бути не менше 0,6.

Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів показує вартість залучених підприємством коштів в розрахунку на 1 гривню власних.

Таблиця 2.1 — Показники фінансової стійкості ТОВ «Агро-Полісся»

Аналізуючи дані табл. 2.1, можна зробити наступні висновки:

— протягом трьох останніх років значення коефіцієнта фінансової незалежності поступово збільшується, але при цьому не відповідає нормативу. Це свідчить про те, що питома вага власного капіталу у загальній сумі ресурсів підприємства є незначною, значно нижчою за нормативне значення (0,5);

— значення коефіцієнту фінансової стійкості за період, що аналізується, також збільшилося з 0,49 у 2009 р. до 0,77 у 2011 р. Це, безумовно, є позитивною тенденцією, що пояснюється, передусім, зменшенням обсягу поточних зобов’язань ТОВ «Агро-Полісся» ;

— коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів є протилежним показником коефіцієнту фінансової стійкості. Тому маємо тенденцію його зменшення за звітний період.

Важливими показниками при аналізі фінансового стану є система показників ліквідності підприємства (табл. 2.2), які визначаються на основі розрахунків відповідних коефіцієнтів ліквідності. Ліквідність характеризує здатність підприємства мобілізувати активи для погашення своїх поточних зобов’язань. Так, зокрема, коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням суми залишків грошових коштів та їх еквівалентів до поточних зобов’язань:

Даний коефіцієнт показує, яка частка поточних (короткострокових) зобов’язань підприємства може бути миттєво погашена. Нормативне значення цього коефіцієнта повинно перевищувати 0.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт «лакмусового папірця»). При його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи:

Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт загальної ліквідності) дає загальну оцінку ліквідності активів, визначаючи, скільки поточних активів припадає на одну вартісну одиницю (гривню) поточних зобов’язань.

Якщо вартість поточних активів перевищує обсяг поточних зобов’язань, підприємство може характеризуватись як успішно функціонуюче.

Оптимальне значення даного показника знаходиться в межах 1 — 2.

Згідно методики аналізу фінансового стану підприємства:

значення коефіцієнту покриття в межах 1−1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно гасить борги;

критичне значення коефіцієнту покриття прийнято рівним 1;

при значенні коефіцієнту покриття менш ніж 1, підприємство має неліквідний баланс.

Таблиця 2.2 — Показники ліквідності підприємства

Збільшення значення показників ліквідності порівняно з попередніми звітними даними свідчить про певне покращення фінансового стану підприємства.

Розглянувши значення коефіцієнту абсолютної ліквідності за період 2010;2012 рр. (табл. 2.2) можна зробити висновок, що він поступово збільшується та відповідає нормативному значенню.

За результатами проведених розрахунків значення коефіцієнту покриття за період, що аналізується збільшилося з 1,13 у 2010 р. до 1,96 у 2012 р. Це є позитивною тенденцією і свідчить про те, що підприємство своєчасно гасить свої борги.

Для більш детального аналізу фінансового стану підприємства необхідно розрахувати показники оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості (табл. 2.3).

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує скільки оборотів здійснили за рік кошти, які були вкладені в розрахунки.

Таблиця 2.3 — Показники ділової активності ТОВ «Агро-Полісся»

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується за формулою:

Кредиторська заборгованість на відміну від дебіторської свідчить про наявність грошових коштів, тимчасово залучених підприємством, що підлягають поверненню. Якщо термін погашення кредиторської заборгованості перевищує термін погашення дебіторської заборгованості, необхідно з’ясувати причини такого стану, так як випереджаючий ріст кредиторської заборгованості у порівнянні з дебіторською свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

За розрахунками, наведеними у табл. 2.3, умови, на яких підприємство отримує продукцію та послуги від постачальників менш вигідні у порівнянні з умовами, на яких підприємство обслуговує своїх клієнтів, про що свідчить перевищення показників оборотності кредиторської заборгованості над показниками оборотності дебіторської заборгованості протягом періоду, що аналізується.

Рентабельність продукції визначається відношенням величини прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції:

За результатами аналізу коефіцієнтів рентабельності підприємства (табл. 2.4) можна зробити висновок, що у 2010 р. всі показники мають від'ємне значення. Це пояснюється тим, що підприємство у 2010 р. мало збиток. Протягом останніх двох років ТОВ «Агро-Полісся» мало чистий прибуток, відповідно показники рентабельності були більше 0.

Таблиця 2.4 — Показники рентабельності ТОВ «Агро-Полісся»

Таким чином, ТОВ «Агро-Полісся» намагається втримати власні ринкові позиції, проводячи певну роботу щодо підвищення ефективності його діяльності.

Розділ 3. Організація первинного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками В процесі фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агро-Полісся» виникають господарські зв’язки і розрахункові відносини з постачальниками матеріальних цінностей і послуг.

До числа постачальників на підприємстві відносяться юридичні і фізичні особи, які здійснили поставку виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, необоротних активів чи інших цінностей. До підрядників юридичні та фізичні особи, які виконали будівельні, ремонтні чи інші роботи.

До числа постачальників, в основному, відносять виробників будівельних матеріалів (ТОВ «Будцентр», ТОВ «Сервіс-маркет», ВАТ «Омега» та ін.), до числа підрядників — інших кредиторів, які надають певні послуги (ПАТ" Сумиобленерго", ПАТ «Сумигаз», КП «Міськводоканал»).

В результаті взаємодії з постачальниками і підрядниками у ТОВ «Агро-Полісся» виникають зобов’язання внаслідок фактичного отримання підприємством матеріалів, товарів, робіт чи послуг, які слід оплатити в майбутньому.

Етапи організації бухгалтерського обліку тісно пов’язані між собою та повністю залежать від якості первинних даних, відображених в документах.

Облік розрахунків з постачальниками є важливим елементом у системі бухгалтерського обліку на даному підприємстві. До основних завдань цього обліку відносять:

— формування повної й достовірної інформації про стан розрахунків з постачальниками й підрядниками за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги, необхідної користувачам бухгалтерської звітності;

— забезпечення інформацією, необхідної користувачам бухгалтерської звітності для контролю за дотриманням законодавства України при здійсненні організацією господарських операцій і їхньою доцільністю, наявністю й рухом майна й зобов’язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до затверджених норм, нормативами й кошторисами;

— контроль за дотриманням форм розрахунків, установлених у договорах з постачальниками й покупцями;

— контроль за станом дебіторської й кредиторської заборгованості;

— своєчасна звірка розрахунків з дебіторами й кредиторами для виключення простроченої заборгованості;

— контроль за виконанням плану надходження товарів;

— контроль виконання договірних зобов’язань постачальниками по кількості (обсягу), асортиментам, якості, строкам поставок товарів;

— контроль за правильним визначенням кількості, якості, цін, вартості ТМЦ, що надійшли, своєчасне і якісне оформлення документів на них. Від цього залежить обґрунтування і своєчасне пред’явлення претензій постачальнику або транспортним організаціям за недопоставку, за зниження їхньої якості в порівнянні із зазначеною у документах постачальника;

— контроль за своєчасним і повним оприбуткуванням ТМЦ (що надійшли), матеріально-відповідальними особами;

— контроль за здійсненням своєчасних і правильних розрахунків з постачальниками.

Слід зазначити, що розрахунки з постачальниками є кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги за умов наступної оплати або іншого погашення зобов’язань. У випадку здійснення передоплати в бухгалтерському обліку виникає дебіторська заборгованість з авансів одержаних.

Обов’язковою умовою чіткої організації бухгалтерського обліку на підприємствах є забезпечення відображення кожної господарської операції у відповідних документах.

Початковою стадією облікового процесу, на якій відбувається фіксування господарської операції в первинному документі, її зміна та реєстрація, є організація первинного обліку.

Взаємовідносини підприємства з постачальниками та підрядчиками регулюються раніше укладеними договорами. Договором поставки визнається такий договір купівлі-продажу, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати в обумовлений термін вироблені чи придбані ним ТМЦ покупцю. Це правовий документ, що визначає також права та обов’язки сторін. В ньому наводять таку інформацію: адреси сторін, предмет договору (найменування й кількість товару), ціна, умови й строки поставки, порядок розрахунків, відповідальність сторін за порушення умов договірних зобов’язань та ін.

Обов’язковою умовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов’язань обох сторін.

Загальна схема закупівлі товарно-матеріальних цінностей має такий вигляд:

­ на підприємство постачальника скеровується довірена особа ТОВ «Агро-Полісся», яка оглядає товар і приймає рішення про його купівлю.

­ на основі переговорів між постачальником та покупцем укладається договір.

­ на основі повідомлення покупця уповноважена особа підприємства-постачальника виписує рахунок на оплату.

­ виписаний рахунок підприємства-покупця передається в бухгалтерію з розпорядним надписом.

­ ТОВ «Агро-Полісся» передає в обслуговуючий банк розпорядження на перерахування коштів зі свого рахунку на рахунок постачальника відповідно до виписаного рахунку-фактури.

­ отримання підприємством-продавцем виписки банку, яка підтверджує надходження коштів на його банківський рахунок.

Після перелічених операцій, залежно від умов договору, на ТОВ «Агро-Полісся» можливі такі варіанти розвитку подій:

отримання ТМЦ після повної оплати його вартості;

одержання всієї партії ТМЦ після його часткової оплати;

оплата ТМЦ чеком з розрахункової чекової книжки й отримання всієї партії товару одночасно з виписуванням чека;

отримання частини партії ТМЦ в міру їх оплати. У такому разі час від часу між підприємствами має проводитися звіряння (терміни встановлюються в договорі).

Розглянемо більш детально які документи складаються на ТОВ «Агро-Полісся» .

Так, документи з надходження ТМЦ (докази, письмові свідоцтва, підтверджувальне право на здійснення операцій або факту здійснення) можна поділити на три групи:

документи, що засвідчують кількість і якість, до них відносять рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, специфікації, сертифікати, якісні посвідчення;

розрахункові: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, векселі та ін.

транспортні документи: вантажні квитанції, залізничні накладні

Вони дають можливість одержати вантажі, що надійшли від іногородніх постачальників.

3.1 Організація синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками Узагальнити, систематизувати інформацію первинного обліку можна за допомогою ведення аналітичного і синтетичного обліку.

Бухгалтерський облік на ТОВ «Агро-Полісся» здійснюється за двома напрямками:

— у ньому подаються узагальнені (синтетичні) показники, в яких об'єднуються разом однорідні активи і пасиви, як спостерігається, наприклад, в балансі;

— для оперативного управління, для контролю за збереженням майна бухгалтерський облік дає докладні (аналітичні) відомості, які детально характеризують стан і рух активів і пасивів підприємства.

Регістри синтетичного та аналітичного обліків операцій — уніфіковані носії інформації у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку; їх призначення — хронологічне, систематичне чи комбіноване накопичення, групування та узагальнення інформацій з первинних.

На ТОВ «Агро-Полісся» всі записи у регістрах бухгалтерського обліку проводяться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарської операції і розпорядження на їх проведення.

Для отримання показників, різних за мірою деталізації, узагальнення в бухгалтерському обліку використовуються два види рахунків: синтетичні (узагальнені) і аналітичні (деталізовані). Організація аналітичного обліку дозволяє в електронній бухгалтерії простежувати розрахунки з конкретними постачальниками, враховуючи наявність та рух товарно-матеріальних цінностей, виконання договорів. Формування аналітичних даних здійснюється шляхом групування однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, з яких підсумки переносяться у відповідні журнали.

Аналітичний облік ведуть за окремими рахунками постачальників та підрядників, фактами надходження невідфактурованих поставок, або оплати матеріальних цінностей, що не надійшли, в розрізі постачальників і підрядників.

В системі «1С», яка використовується на ТОВ «Агро-Полісся», ведеться Журнал операцій, який є відображенням бази даних і має вигляд списку

" взаиморасчетов" форми елементів довідника «Контрагенти» .

Облік взаєморозрахунків з постійними постачальниками підприємство веде в розрізі договорів, а з випадковими постачальниками — в розрізі рахунків/накладних.

Операція перерахованих коштів відображається на підставі банківської виписки з розрахункового рахунку. Для уведення інформації банківських виписок відображаємо факт оплати постачальникам через меню «Журнал-документів-Банк». — Банковская выписка При позитивній відповіді на запит програми про проведення документа буде автоматично сформовано по одній проводці на кожен рядок табличної частини документа.

Інформацію про стан розрахунків з постачальниками, відомості про зміну їхнього стану в часі можна одержати в стандартному звіті «Оборотно-сальдова відомість по рахунку»

В даному документі за рахунком 631 відображається сальдо на початок відповідного місяця, оборот за звітний період та сальдо на кінець місяця у розрізі «Контрагентів» .

Для відображення факту надходження ТМЦ в головному меню передбачено Документ — «Приходная накладная». В електронну форму «Приходная накладная» заносять дані з накладною на паперовому носії.

В «Приходной накладной» номер та дата відображаються автоматично, номер накладної постачальника заноситься в ручку. Далі вибираємо Контрагента із довідника «Контрагент», вказується валюта, місце зберігання, вид торгівлі та що оприбутковуємо. Таблична частина «Приходной накладной» заносимо з Довідника «Номенклатура» .

Синтетичний облік є кінцевим етапом бухгалтерського обліку, на якому узагальнюються дані первісного та аналітичного обліку. Узагальнені дані синтетичного обліку використовуються для складання фінансової звітності.

Для ведення синтетичного обліку на підприємстві використовується субрахунок 631.

По кредиту рахунка відображається заборгованість підприємства перед постачальниками і підрядчиками, що виникає в момент одержання підприємством від них ТМЦ, виконаних робіт чи наданих послуг. По дебету рахунка відображається зменшення заборгованості шляхом оплати підприємством отриманих від постачальників і підрядчиків ТМЦ, робіт і чи послуг, наприклад, у результаті пред’явлення претензій і повернення товару.

В табл. 2.5 наведено основні бухгалтерські проведення, що складаються на ТОВ «Агро-Полісся» при відображені розрахунків з постачальниками.

Таблиця 2. 5 — Облік розрахунків з постачальниками

Аналітичний облік розрахунків з постачальниками ведуть по кожному окремо поданому рахунку, що дає можливість отримання необхідних даних по постачальниках, по розрахункових документах, термін оплати яких (визначений умовами договору) не настав, по неоплачених у термін розрахункових документах, невідфактурованих поставках. У такий спосіб аналітичний облік ведеться по кожному рахунку постачальника з одночасним контролем повноти оприбуткування ТМЦ і своєчасності їхньої оплати по кожній позиції.

Дебетове сальдо аналітичного обліку розрахунків за товари, послуги наводиться в активі «Балансу підприємства» (ф. № 1) за статтею аванси отримані, кредитове сальдо — у пасиві «Балансу підприємства» (ф. № 1.) стаття — кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тобто заборгованість в розрахунках наводиться розгорнуто.

Реалізація з передоплатою. ТОВ" Агро-Полісся" за 960 грн. реалізувало вітрину, ПВ-850 грн., знос-36 грн.

ТОВ «Агро-Полісся» здійснює розрахунки за податком на додану вартість. Облік розрахунків по ПДВ в типовій конфігурації ведеться на рахунку 6415 «ПДВ» в розрізі субконто «Податки та відрахування», який має тип довідника «Податки та відрахування» .

Облік сум податку на додану вартість, які визначаються виходячи з сум отриманих авансів (тобто передплати) за готову продукцію, ТМЦ, необоротні активи, а також роботи (послуги), які належать до відвантаження (виконання) ведеться на субрахунку :

— 643 «Податкові зобов’язання» (тут відображаються суми, які пройшли по податковим накладним, які видало нам підприємство) в розрізі двох видів субконто «Контрагенти» та «Замовлення» ;

— 644 «Податковий кредит» (тут відображаються суми, які відображені в податкових накладних отриманих нашим підприємством) в розрізі субрахунків 6441 «Податковий кредит» 6442 «Не отримані податкові накладні» та двох видів субконто «Контрагенти» та «Замовлення» ведеться облік сум ПДВ, на які підприємство має право зменшити свої податкові зобов’язання.

Документ «Податкова накладна» знаходиться в Головному меню Журнал-Податкові накладні - Вхідні податкові накладні.

В електронну базу заноситься дані про номер податкової накладної, суму без ПДВ, суму ПДВ, сума ПДВ.

В конфігурації «1С» вміщено ряд констант, значення яких задають той чи інший режим автоматичного формування податкових накладних, які представляються покупцем організації, а також формування проводок по ПДВ при взаєморозрахунках з її постачальниками.

Отже, автоматизація обліку на ТОВ «Агро-Полісся» дозволяє одержувати своєчасно в повному обсязі детальну інформацію про стан розрахунків з постачальниками і підрядниками за відповідний період, вживати необхідні заходи щодо її управління.

Висновки Для кожного підприємства дуже важливо на будь-який момент часу мати повну інформацію про зобов`язання підприємства. Для своєчасного забезпечення керівництва інформацією про кредиторів на підприємстві має бути добре організовано облік і аналіз кредиторської

Дослідження теоретичних аспектів організації обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками дозволяє зробити висновки, що вони здійснюються як в готівковій, так і безготівковій формі; відносяться до поточних зобов’язань підприємства і оцінюються за сумою погашення, у розмірі недисконтованої суми грошових коштів або їх еквівалентів, що буде сплачена. Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками повинна забезпечити: своєчасну перевірку розрахунків з постачальниками та підрядниками; попередження прострочки кредиторської заборгованості.

В свою чергу послідовність і порядок проведення аудиту залежить від визначених завдань аудиту й обсягу діяльності конкретного підприємства, його структури, стану розрахунків з постачальниками і підрядниками З метою дослідження практичних аспектів обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками було ТОВ «Агро-Полісся» займається будiвництвом будівель; функцiонуванням iнфраструктури автомобiльного та мiського транспорту; дiяльнiстю у сферi iнжинiрингу.

Фiнансування дiяльностi здiйснюється за рахунок коштiв замовникiв або пайовикiв, а також за рахунок власних коштiв.

Вищим органом товариства є Загальні збори акціонерів, які визначають загальну стратегію розвитку підприємства. Виконуючим органом товариства, який здійснює керівництво поточної діяльності ПАТ є Правління.

ТОВ «Агро-Полісся» веде бухгалтерський облік, складає статистичну та фінансову звітність у порядку, встановленому державою, несе відповідальність за її достовірність і своєчасність надання звітних даних. Бухгалтерський і управлінський облік на підприємстві ведеться згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в України» .

Фінансово-господарська дiяльнiсть ТОВ «Агро-Полісся» здійснюється з урахуванням вимог діючого законодавства.

На ТОВ «Агро-Полісся» використовується лінійна організаційна структура, що визначає безпосередню підлеглість бухгалтерів головному бухгалтеру. На даному підприємстві працює 4 бухгалтери.

ПАТ бухгалтерський облiк веде за повною формою, встановленою для пiдприємств Положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку.

На ПАТ використовується централізована система збору та обробки інформації, коли вся облікова робота зосереджена у центральній бухгалтерії. Облiк в апаратi ПАТ ведеться у програмi 1С.

В цілому весь процес розрахунків з постачальниками і підрядниками включає два етапи: на першому — ведеться облік надходження ТМЦ, послуг, робіт і облік їх оплати; другий — включає в себе формування звітних документів, а саме оборотно-сальдової відомості і журналу-ордеру.

Стан організації первинного обліку на ТОВ «Агро-Полісся» відповідає вимогам чинного законодавства, ведеться на підставі типових форм документів, які містять належним чином заповнені реквізити, складаються та оброблюються вчасно.

Облік розрахунків ТОВ «Агро-Полісся» з його контрагентами (постачальниками) ведеться в типовій конфігурації в розрізі документів-замовлень.

Для ведення синтетичного обліку на підприємстві використовується субрахунок 631.

Аналітичний облік розрахунків з постачальниками ведуть по кожному окремо поданому рахунку, що дає можливість отримання необхідних даних по постачальниках, по розрахункових документах.

Система розрахунків впливає на договірні відносини між постачальниками і покупцями продукції. Саме тому важливим є здійснення контролю за цією системою. Фінансова звітність товариства підлягала перевірці та підтвердженню аудитором. ТОВ «Агро-Полісся» користується тривалий час послугами приватного пiдприємства аудиторської фiрми «Альфа-Аудит» .

Слід відзначити, що за результатами проведених перевірок було встановлено відповідно до зобов’язань, що, в усiх суттєвих аспектах, iнформацiя про зобов’язання товариства розкрита на основi даних бухгалтерського облiку. У складi поточних зобов’язань на дату балансу: кредиторська заборгованiсть за товари, роботи та послуги — складає 33 453 тис.грн. Облiк зобов’язань товариство здiйснює з урахуванням вимог П (С)БО 11 «Зобов'язання» .

При веденні обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на ТОВ «Агро-Полісся» дотримуються нормативно-правового регулювання розрахункових операцій і стану розрахунково-платіжної дисципліни, що підтверджує висновок аудитора. Було підтверджено реальність заборгованостей, достовірність даних по розрахункам з постачальниками і підрядниками.

З метою вдосконалення організації обліку і аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками на ТОВ «Агро-Полісся» пропонується наступні шляхи удосконалення.

Вважаємо, що при укладанні господарського договору особливу увагу необхідно приділяти його суттєвим умовам. Головними ознаками суттєвості господарського договору як об'єкта бухгалтерського спостереження є його предмет, ціна, форма розрахунку та санкції при неправомірній поведінці або порушенні умов договору.

Визнання господарського договору об'єктом бухгалтерського обліку потребує розробки способів його відображення у обліковій системі. В зв’язку з цим пропонується ведення обліку господарських договорів товарного змісту на рахунках позабалансового обліку 031 «Договірні зобов’язання» та 032 «Договірні права» з моменту набуття договором юридичної сили.

Важливим аспектом організації обліку розрахункових операцій на ТОВ «Агро-Полісся» є звірка сум заборгованостей.

Удосконалена форма Акту зіставлення розрахунків забезпечить можливість його початкового складання з метою підтвердження існуючих сум заборгованостей як підприємством-кредитором, так і підприємством-дебітором. Структура цього документа доповнена реквізитами, що дають змогу чітко зафіксувати всі необхідні дані про підприємства між якими проводиться звіряння та дату, на яку здійснюється звіряння розрахунків.

В умовах формування і становлення нових соціально-економічних відносин з урахуванням існуючих організаційно-правових форм підприємницької діяльності виникають завдання створення ефективного внутрішньгосподарського контролю та вдосконалення його структури, тому питання його організації є актуальними, в тому числі і на ТОВ «Агро-Полісся» .

Основними складовими системи внутрішнього контролю є організаційне забезпечення, системи підтримки, використання результатів внутрішнього контролю для прийняття управлінських рішень.

Список використаних джерел

1. Податковий Кодекс України

2. Закон України про «Бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р.

3. Бакун, Ю. Особливості відображення у бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку [Текст] / Ю. Бакун // Дебет-Кредит — 2009 — № 43: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.dtkt.com.ua /debet/ukr/2000/43 /43pr6.html — Загол. з екрану

4. Бєліков О. Деякі питання, пов`язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів: Юридичний журнал. — 2007. — N 6. — C.104−107

5. Безпека життєдіяльності [Текст]: навч. посібник / П. С. Атаманчук: Мін-во освіти і науки України, Кам`янець-Подільський нац. ун-т ім. Івана Огієнка. — К.: ЦУЛ, 2011. — 276 с. — ISBN 978−611−01−0245−2.

6. Бодаковський В. Ю. Проблеми залучення кредитних ресурсів вітчизняними підприємствами Фінанси України. — 2005. — N 1. — C.106−113