Розділ 4. Технологічна карта вирощування культури

Основою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є впровадження сучасних технологій та нормативів. Для врахування всього комплексу робіт з вирощування сільськогосподарських культур розроблені технологічні карти по кожній з них. Технологічна карта — це документ, в якому визначаються технологія виробництва, технічні засоби, виробничий персонал і витрати на вирощування сільськогосподарських культур.

Технологічні карти вирощування основних сільськогосподарських культур розроблені з урахуванням досвіду кращих сільськогосподарських підприємств, досягнень науки, сучасного стану техніко-технологічного забезпечення сільськогосподарського виробництва та прогнозованих позитивних зрушень в найближчій перспективі. Технологічні карти передбачають можливі зміни технологій, техніки та підвищення норм внесення добрив, а також використання інших засобів захисту рослин. Враховуються вимоги ресурсозбереження та мінімального обробітку ґрунту, а також ґрунтозахисних технологій.

Технологічні карти розроблені на перспективу і дають змогу виявити та використати резерви підвищення продуктивності праці і знизити витрати на виробництво продукції за рахунок впровадження більш нової техніки та прогресивної технології і організації праці. З метою спрощення розрахунків технологічні карти розраховані на 100 га або 10 га посіву (посадки) культур. За допомогою них можна швидко визначити витрати на будь-яку площу, в них можна вносити корективи для удосконалення технології, використання нових машин і механізмів, зміни норм виробітку, оплати праці та інше.

У технологічній карті в чіткій послідовності передбачені всі види робіт, починаючи з підготовки грунту і закінчуючи збиранням врожаю, визначені фізичний обсяг кожного виду робіт, склад агрегатів та їх обслуговуючий персонал, норми виробітку і кількість нормо-змін. Це дає змогу визначити потребу в тракторах, сільськогосподарських машинах і знаряддях та зіставити їх з наявністю на підприємстві [13].

При цьому в технологічній карті передбачено операції, які потрібні не тільки для одержання основної продукції, а й побічної (соломи, гички та ін).

При розробці технологічних карт враховувались науково обґрунтовані системи землеробства, які охоплюють такі важливі елементи: систему сівозмін; систему обробітку грунту, посіву, догляду за рослинами і збирання врожаю; систему добрив; систему насінництва; заходи по боротьбі з хворобами, шкідниками, бур’янами та ін.

Вибір кращих попередників для сільськогосподарських культур та їх урожайність ґрунтувались на результатах дослідів лабораторії рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва та середньорічних показниках кращих сільськогосподарських підприємств за останні п’ять років.

Система основного обробітку грунту, посіву, догляду за рослинами та збирання врожаю основних польових і кормових культур диференціювались залежно від біологічних вимог культури, технології вирощування й існуючих високопродуктивних машин і механізмів[13].

Для кожної культури визначались норми висіву насіння, враховувалась собівартість насіння високих репродукцій власного виробництва та вартість купленого.

Органічні і мінеральні добрива під культури розраховувались на основі їх ефективного використання кожною культурою згідно з науково обґрунтованими зональними нормами потреби культури по видах та окупністю їх застосування.

Загальні витрати з внесення мінеральних добрив за їх видами розраховані згідно з потребами кожної культури на запрограмований рівень урожайності за цінами придбання [13].

Застосування хімічних засобів боротьби з хворобами, шкідниками та бур’янами обґрунтовано на основі наукових зональних розробок науково-дослідних установ для кожної культури окремо з урахуванням шкодочинності та необхідності проведення заходів при протруюванні насіння і в період вегетації рослин згідно з нормами їх витрат на одиницю площі.

Таблиця 4.1. Технологічна карта вирощування ячменю ярого.

З таблиці видно, що ми провели комплекс необхідних заходів, починаючи ранньовесняною культиваціэю і посівом і закінчили прибиранням (прямим комбайнуванням). Восени після збирання попередника була проведена обробка грунту раундапом, що пов’язано з рясною вегетацією багаторічних бур’янів. Після обприскування провели чизелевание, внесення фосфорно-калійних добрив і одну осінню культивацію. Навесні у міру дозрівання грунту ранневесенняя культивація, внесення азотних добрив і передпосівна обробка грунту з одночасним закладенням добрив. Посів проводили сівалкою СЗ- 3, 6 з одночасним внесенням фосфорних добрив. За час вегетації була проведена одна обробка гербіцидами і одне обприскування проти злакової мухи. Тривалість вегетаційного періоду склала 90 днів.