Структура процесу. 
Технологія процесів улаштування опоряджувальних покриттів

Підготовка конструкцій до штукатурення. Підлягаючі штукатуренню поверхні спочатку вирівнюють, щоб уникнути зайвої товщини накиду. При відхиленнях від вертикалі або горизонталі понад 40 мм і значних нерівностях дефектні місця до штукатурення обтягують металевою сіткою по цвяхах. Поверхні очищають від бруду і жирових плям.

Щоб штукатурний накид добре щеплювався з основою, бетонні поверхні насікають, обробляють піскоструминним апаратом або обтягують металевою сіткою, дерев’яні поверхні оббивають драночними щитами. Місця сполучення дерев’яних конструкцій з кам’яними або бетонними обтягують стрічками з металевої сітки з вічками розміром 10×10мм шириною не менше за 20 см.

У тих випадках, коли необхідна високоякісна штукатурка, а також при нанесенні розчину механізованим способом влаштовують маяки, що являють собою смуги з розчину шириною 4…5 см, що визначають проектне положення поверхні, що обробляється. Можна застосовувати також інвентарні металеві або дерев’яні маяки, які встановлюють одночасно з провішуванням без попереднього кріплення.

Рис. 1.1. Провішування поверхонь і механізоване нанесення розчину: а—провішування стелі водяним рівнем; б—провішування схилом стін; в—способи кріплення маяків; г—форсунка пневматичної дії; д—теж — компресорна; е—циклограма механізованого виконання робіт потоково-роздільним методом (в одній секції 9-поверхового будинку); ж—нанесення штукатурних шарів і розрівнювання їх; і—універсальна затирочна машина; к—затирання машиною; 1—прижимна скоба; 2—правило; 3—сопло; 4—трубопровід для подачі стислого повітря; 5—теж, розчину; 6—накладний ковпачок; 7—гумова діафрагма; 8—нанесення штукатурних шарів (обризг грунту), розрівняння; 9—нанесення накривочного шару; 10—опорядження стель; 11— улаштування укосів.

Нанесення штукатурного розчину. Кам’яні і бетонні поверхні в приміщеннях оштукатурюють складними або вапняними розчинами, а дерев’яні і гіпсові вапняно-гіпсовими розчинами. Для приміщень з підвищеною вогістю (більше за 60%) застосовують розчини з добавками на пуцоланових цементах. Перед штукатуренням поверхні зволожують за допомогою фарбопульту для запобігання сповзанню шару обризгу, який не розрівнюють, щоб він добре щеплювався з шаром грунту, що накладається на нього. Всі шари грунту, що наносяться ущільняють і розрівнюють.

Рис. 1.2. Схема подачі штукатурного розчину, штукатурні станції і установки: а—схема розміщення засобів механізації; б—пересувний штукатурний агрегат СО-57; в—пересувна станція прийому і подачі розчину С-660; г—пересувна штукатурна станція ПШС-2М; д—те ж, штукатурна станція «Салют»; 1—пересувна штукатурна станція; 2—поверхова розчинопомпа; 3—електромолоток; 4—форсунка; 5—затирочна машина; 6—авторозчинопомпа; 7—установка для подачі гіпсу; 8—шланги для подачі гіпсу; 9—бункер; 10—розчинопомпа; 11— розчинозмішувач; 12—вібросито; 13—компресор; 14—приймальна і подаюча станція; 15—трубопровід; 16—естакада.

штукатурка малярний покриття фарбування При товщині накривочного шару більше за 5 мм поверхня грунту нарізують хвилеподібними борознами. Кожний подальший шар штукатурки (грунту і накривки) наносять тільки по закінчень схоплювання розчину, а на вапняковому в’яжучому після початку посвітління попереднього шару. Для механізованого приготування і нанесення розчину застосовують штукатурні станції і установки, які мають розчинозмішувач.

Розчинозмішувачі служать для приготування або додаткового перемішування розчину. Об'єм готового замісу в змішувальних машинах від 30 до 1200 л.

Розчинопомпи (СО-48, СО-49, СО-50) бувають протиточні і прямоточні. Прямоточні бездіафрагмові і гвинтові розчинопомпи з подачею 1,5… 2,5 м³/год можуть перекачувати густі розчини. Розчинопомпи з подачею 3…6 м³/год перекачують розчин по горизонталі на відстань до 200 м і по висоті до 40 м.

При штукатуренні багатоповерхових будівель встановлюють поверхові розчинопомпи. Для нанесення розчину застосовують пневматичні і безкомпресорні форсунки.

У якості розчинопроводів використовують гумові шланги або стальні труби з внутрішнім діаметром 25, 38 і 75 мм. Стальні труби, зокрема, застосовують при будівництві багатоповерхових будинків для вертикальних стояків, які влаштовують по тупиковій або кільцевій схемах.

Товарний розчин, доставлений в розчинопомпах, вивантажують через сито в приймальний бункер станції прийому і подачі розчину. У двохшнековому змішувачі станції розчин додатково перемішується (з доданням для пластифікації вапнякового молока) і подається в розчинопомпу, що подає його по сталевоному розчиноводу на поверхи до штукатурних агрегатів.

На механізованому нанесенні штукатурного намету зайнята ланка з двох чоловік оператора і його помічника.

Вручну розчин наносять тільки в невеликих приміщеннях (санвузлах і ін.), накидаючи його кельмою з сокола або ковшом.

Для згладжування накиду застосовують полутерки довжиною до 1200 мм (при обробці великих поверхонь) і довжиною 800 і 350 мм (для малих поверхонь).

Улаштування карнизів і обробка поверхонь. Карнизи, пояски обробляють шаблонами по направляючих рейках. Рейки кріплять інвентарними кріпленнями або гіпсовим розчином. Використовують шаблони прямі або кутові, розташовані під кутом 45° до стіни. Для тяги карнизів застосовують вапняно-гіпсовий розчин, причому в накривку не вводять піску.

Обробка карнизів складається з таких операцій: накидання накиду, обробка карниза начорно, зрізаною кромкою шаблона, обробки карниза повторним протягуванням шаблона тупою кромкою і оброблення кутів. Обробка оштукатурених поверхонь полягає в затирці або загладженні накривочного шару.

Для механізованої затирки застосовують пневматичні або електричні затирочні машини, забезпечені лопостями або двома однорідними дисками (дерев'яними, пінопластовими), наприклад СО-54 або С-86 і СО-112. Накривочний розчин подають насосом СО-38 (1 м³/год).