Страхові послуги щодо захисту домашнього майна громадян

Домашнє майно (меблі, побутова техніка, килимові вироби, одяг, книги, предмети домашнього вжитку) громадян також можна страхувати. Воно має належати за правом приватної власності страхувальнику та членам його родини. Якщо домашнє майно перебуває в аварійних або дуже старих будівлях, то страхова компанія не приймає його на страхування. Дія договору страхування домашнього майна є обмеженою у просторі місцем страхування. Тобто охоплене страховим захистом домашнє майно підлягає страхуванню лише за визначеною в договорі страхування адресою — за місцем проживання страхувальника або розташуванням будинку.

Якщо майно переміщується за іншою адресою, то дія договору страхування припиняється. Проте в певних випадках, обумовлених договором, можливе вільне переміщення майна з місця страхування.

На страхування може прийматися все домашнє майно або окремі групи предметів (наприклад, меблі, теле-, відеоапаратура), або окремі предмети (лише телевізор). Особливо цінне майно (вироби з дорогоцінних металів, унікальні та антикварні речі тощо) у більшості випадків страхується за спеціальним договором.

Найчастіше страховими випадками за цим договором страхування вважаються:

стихійне лихо;

пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу, раптове зруйнування основних конструкцій житлових або підсобних приміщень;

викрадення або незаконні дії третіх осіб.

Залежно від конкретних потреб у страховому захисті страхувальник може застрахувати домашнє майно одразу від усіх або кількох зазначених ризиків.

За бажанням страхувальника домашнє майно може бути застраховане на повну дійсну (первісну) вартість або на певну частку від цієї вартості. Якщо на страхування приймаються окремі групи майна або окремі предмети, то страхову суму розраховують на основі вартості кожної групи майна або предмета окремо.

Колекції картин, унікальні та антикварні речі приймаються на страхування у розмірі їх повної вартості згідно з експертною оцінкою відповідних компетентних органів.

Строк дії договору страхування становить здебільшого 1 рік, але можуть бути встановлені й інші строки страхування. Розмір страхового тарифу та страхової суми залежить від обсягу відповідальності страховика, виду домашнього майна, типу будівлі, в якій знаходиться майно, умов додержання безпеки житла та інших чинників (наприклад, охоронної сигналізації).

У практиці досить часто страхування домашнього майна здійснюється за системою першого ризику — тобто страхове відшкодування виплачується за знищене (викрадене або пошкоджене) майно в розмірі суми збитку, що не перевищує страхову суму.

При настанні страхового випадку страхувальник повинен:

вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих унаслідок настання страхового випадку;

у разі викрадення майна, знищення або пошкодження його внаслідок навмисних неправомірних дій третіх осіб повідомити відповідні органи;

повідомити страховика про настання страхового випадку та подати перелік знищеного, пошкодженого або викраденого домашнього майна;

зберегти пошкоджені предмети майна або наявні залишки від них та представити їх при складанні страхового акта.

За умовами договору страхування домашнього майна:

розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домашнього майна;

розмір збитку визначається окремо за кожним ризиком знищення або пошкодження домашнього майна. Знищеним домашнє майно вважається тоді, коли воно стало цілком непридатним для використання за початковим призначенням. Пошкодженим вважається тоді, коли якість предмета погіршилася, але при цьому можливе його відновлення за допомогою ремонту та подальша експлуатація за призначенням.

Збиток при страхуванні домашнього майна визначається:

у разі знищення майна — у розмірі дійсної (первісної) вартості застрахованого майна з урахуванням залишків (якщо такі є);

у разі пошкодження майна — різниця між дійсною вартістю та вартістю з урахуванням знецінення. Якщо майно підлягає ремонту, сума збитку визначатиметься вартістю ремонту;

у разі викрадення — це дійсна або первісна вартість майна.

При викраденні домашнього майна, взятого під охорону органами внутрішніх справ за допомогою засобів сигналізації, від суми страхового відшкодування віднімають суму, яку страхувальник отримав від органів внутрішніх справ. Також від суми, виплаченої органами внутрішніх справ, вираховується вартість викрадених предметів, що не були застраховані.

Страхова компанія виплачує страхове відшкодування на підставі отриманої заяви страхувальника про страховий випадок, переліку знищених, викрадених або пошкоджених предметів домашнього майна, акта про знищення (пошкодження) майна, довідки компетентних органів, яка підтверджує факт та обставини страхового випадку (якщо така є).

Страхова компанія зменшить розмір страхового відшкодування або взагалі відмовить у його виплаті, якщо страхувальник вніс до переліку знищеного (пошкодженого, викраденого) майна предмети, які фактично не були знищені (пошкоджені або викрадені).

Якщо збиток повністю компенсовано особою, відповідальною за заподіяний збиток, то страхувальник втрачає право на отримання від страхової компанії відшкодування. Якщо збиток не відшкодований винною особою, страховик виплачує страхувальнику відшкодування, а винній особі на суму виплаченого відшкодування подається регресний позов.

Таким чином, громадянин може забезпечити страховим захистом не лише будівлі, але й домашнє майно, що йому належить.