Методика визначення вологовіддачі

З кожної точкової проби вирізують три елементарні проби розміром 50×200 мм.

Апаратура та реактиви:

• 1) Стаканчики для зважування за ГОСТ 25 336.
• 2) Ексикатор згідно з ГОСТ 25 336.
• 3) Ваги лабораторні загального призначення за ГОСТ 24 104 2-го класу точності з найбільшою межею взвешіпанія 200 р.
• 4) Шафа сушильна, яка забезпечує температуру в заданих межах.
• 5) Вода дистильована згідно з ГОСТ 6709.
• 6) Кислота сірчана за ГОСТ 4204, щільністю 1,84 г/см3.
• 7) Кальцій хлорид зневоднений за ТУ 6−09−47−11.

Кожну елементарну пробу заводять в окремий стаканчик для зважування. Стаканчики для зважування з елементарними пробами поміщаютьв ексикатор з водою, в якому попередньо установлена відносна вологість повітря (98 ± 1)% і витримують елементарні проби у відкритих стаканчиках для зважування протягом 4. Потім стаканчики для зважування закривають, виймають з ексикатора, зважують і поміщають в ексикатор з сірчаною кислотою, відносна вологість повітря в якому (2 ± 1)%. Елементарні проби витримують у відкритих стаканчиках для зважування протягом 4 г. після чого стаканчики для зважування закривають, виймають з ексикатора і зважують. Потім елементарні проби висушують у стаканчиках для зважування до постійної маси при температурі (107 ± 2) С, охолоджують в ексикаторі, заповненому зневодненим хлоридом кальцію, і зважують.

Вологовіддачу () у відсотках визначають за формулою:

(2.3),.

де mэк — маса елементарної проби після витримування в ексикаторі з водою, г;

mв — маса елементарної проби після витримування в ексикаторі з сірчаною кислотою, г;

— маса елементарної проби після висушування до постійної маси, м.

За остаточний результат випробування приймають середнє арифметичне результатів трьох визначень, обчислене з похибкою не більше 0.01% і округлене до 0,1% [1].