Від соляного промислу до цілющої нафтусі (історичний огляд вивчення мінеральних вод курорту Трускавець та околиць)

Історія досліджень мінеральних вод (МВ) курорту Трускавець вивчалася переважно за матеріалами оцінки їх хімічного складу та лікувальних властивостей, і це закономірно, адже в першу чергу досліджувалися саме ці їхні складові. Геологічні та екологічні аспекти цього питання висвітлювалися розрізнено, переважно в спеціалізованій літературі.

В процесі розвитку людина використовувала природні ресурси території для своїх потреб, зокрема певні види гірських порід для виготовлення знарядь праці, а розвиток цивілізації та зростаючі потреби в цих знаряддях спонукали до розшукових робіт на нові породи або мінерали. Таким шляхом наші пращури почали використовувати солі на Прикарпатті, які застосовувалися не тільки для покращення смаку їжі, але й для збереження продуктів, їх переробки тощо. Попит на цей продукт змушував розширювати способи його добування, з’явилися соляні промисли, які з часом, в силу тих чи інших причин, закривалися, але на їх основі виростали інші, пов’язані переважно з гірництвом, а загалом з використанням природних ресурсів території.

Прикарпаття відоме своїми гідромінеральними ресурсами (ГМР) здавна, але наукові дослідження їх почалися з кінця XVIII ст., а систематичні з початку XIX ст. Розвиток курортів у Карпатах неможливий без надійного забезпечення їх ГМР, тому історія використання, вивчення та стану основних родовищ МВ є актуальною і потребує широкого висвітлення. Охорона джерел МВ у процесі становлення та розвитку курортів є чи не найактуальнішою сьогодні та, без сумніву, має як наукове, так і практичне значення. Зрештою, історія цих досліджень має певний інтерес у фахівців туристичної галузі для розширення напрямків своїх послуг, зокрема геотуристам.

Історія досліджень мінеральних ресурсів України, й зокрема Прикарпаття, в останні роки почала широко висвітлюватися в періодичних та наукових публікаціях. В першу чергу варто виділити спільну польсько-українську працю «Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі», в якій наведена коротка характеристика солепромислів Прикарпаття.

Історії освоєння мінеральних ресурсів Львівщини присвячено декілька публікацій Є. Іванова, в яких розглянуто природно-географічні особливості формування гірничопромислових районів, частково характеризується питання вивчення ГМР Трускавця. Бальнеологічні ресурси Прикарпаття вивчала О. Федунь [35], а Поділля М. Сивий.

Ряд праць опубліковано В. Клапчуком, в яких переважає детальна характеристика виробництва та економічні показники з видобування розсолів (сировиці), нафти та озокериту. В 2013 р. це узагальнено в монографії «Корисні копалини Галичини: видобування та переробка». Також кілька публікацій цього автора здійснено про туристичне та курортне господарство Галичини початку минулого століття. Ця тематика висвітлювалася польськими колегами з Національного геологічного інституту, зокрема історія становлення курортів Східної Галичини за 1900;1930 рр., в т. ч. й Трускавця, геологічного вивчення цієї території та дослідників.

Про розвиток лабораторних досліджень МВ курорту, становлення лабораторії Трускавецької гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції (ГГРЕС) розповідається в статті А. Бубняка та О. Дацька.

Розглянути історію гідрогеологічного вивчення ГМР курорту Трускавця та околиць, які пройшли етапи від використання до цілеспрямованого вивчення для забезпечення лікувального процесу.

Визначення невирішених сторін проблеми. Незважаючи на значну кількість публікацій про МВ Трускавця, особливо про їх цілющі властивості, історія гідрогеологічних та екологічних (санітарно-гігієнічних) досліджень висвітлена не повністю і розкидана по різних матеріалах, а сучасні дослідження залишаються в спеціальній літературі. На таку однобокість вивчення МВ ще в свій час звертав увагу В. Шайноха. В останні десятиріччя природа краю, і ГМР зокрема, зазнають суттєвого антропогенного навантаження (активізація забудови, посилення засміченості тощо), що потребує висвітлення етапів розвитку та використання курортних територій для обґрунтування необхідності комплексного аналізу сучасного стану родовищ МВ.

Матеріал структуровано в такій послідовності: короткі відомості про корисні копалини території як чинники формування оздоровниці; дослідження МВ від часу становлення курорту (поч. XIX ст.) до ІІ Світової війни; і від кінця 40-х років XX ст. до сучасності.