Результати дослідження. 
Використання он-лайн інструментів для оцінювання цифрової компетентності вчителів і керівників навчальних закладів у Норвегії

У Норвегії цифрова компетентність розглядається, за визначенням Європейської Комісії, як впевнене застосування технологій інформаційного суспільства для роботи, дозвілля та спілкування. Вона включає базові навички у сфері ІКТ: використання комп’ютерів для отримання, оцінювання, зберігання, вироблення, представлення й обміну інформаційними даними, спілкування й участі у спільних мережах через Інтернет [2; 6].

Міністерство освіти і досліджень Норвегії розробило «Програму для цифрової компетентності 2004;2008» (Програма), за впровадження якої відповідав «Директорат освіти» (анг., the Directorate of Education). У Національній навчальній програмі середньої освіти Норвегії, прийнятій у 2006 році, визначено п’ять основних компетентностей, які мають формуватися в учнів під час навчального процесу: читання, письмо, лічба, усне мовлення, використання цифрових інструментів. Робоча рамка для п’яти ключових компетентностей була опублікована в січні 2012 року, коли вступила в дію освітня реформа з просування знань (англ., the Knowledge Promotion Reform). У документі зазначено, що цифрова компетентність включає в себе такі навички: отримання й обробка цифрових інформаційних даних, створення й обробка цифрових інформаційних даних, цифрова комунікація, цифрове рішення. Формування цих навичок має відбуватися під час вивчення таких предметів: норвезька мова, математика, наука (фізика, хімія, біологія), іноземна мова (англійська мова), соціальні студії/географія/історія [7].

Після завершення Програми прийнято рішення у 2010 році створити національну установу «Норвезький центр для ІКТ в освіті» (анг., The Norwegian Centre for ICT in Education) (Центр), який займається спостереженням розвитку різних аспектів цифрової компетентності в ЗНЗ. Основною метою роботи Центру є підвищення якості освіти, поліпшення результатів навчання завдяки впровадженню навчальних стратегій з використанням ІКТ у дошкільній, початковій, середній освіті й програмах з підготовки майбутніх учителів [7]. Центр відповідає за організацію і проведення низки моніторингових досліджень. Наприклад, довготривале дослідження «Монітор» проводиться на національному рівні кожен другий рік для вивчення цифрових навичок учнів 7-их і 9-их класів, воно вивчає ставлення до ІКТ, використання ІКТ, результати навчання; відстежує розвиток інфраструктури та використання ІКТ в ЗНЗ. Стандартизований тест цифрових навичок для учнів 4-их класів здійснюється з метою виявлення індивідуальних навчальних потреб з 2013 року. Національний тест з оцінювання цифрової компетентності для учнів 8-их класів є частиною міжнародного порівняльного дослідження, яке покликане виміряти відмінності в цифрових навичках і використанні цифрових інструментів між учнями різних країн.

Центр розробив кілька он-лайн інструментів для моніторингу, підтримки й оцінювання використання цифрових технологій адміністраторами ЗНЗ і вчителями.

«Шкільний наставник» (англ., School Mentor) є он-лайн інструментом самооцінки для управлінців ЗНЗ у їх роботі з цифровою компетентністю [5]. Він покликаний забезпечити умови, щоб інвестиції навчального закладу в ІКТ, обладнання й підвищення рівня цифрової компетентності педагогічного колективу здійснювались відповідно до визначених цілей ЗНЗ. «Шкільний наставник» містить 30 завдань (описання ситуацій) для он-лайн оцінювання, розподілених між шістьма галузями: адміністрування й основні правила роботи в ЗНЗ, ресурси ЗНЗ, планування і складання мап, цифрова компетентність, педагогічна практика, організація (див. рис. 1).

Рис. 1. Скрін веб-сторінки з демоверсії «Шкільний наставник» [5]

Після відповіді на кожне завдання визначається рівень розвитку галузі й надаються рекомендації щодо заходів, які варто здійснити для поліпшення визначеного рівня. Оцінювання відбувається за шкалою з п’яти рівнів, де 1-й рівень є найнижчим, а 5-й рівень — найвищим (див. рис. 2).

Level 1.

О Very few students have the s.

Level 2.

О Some students have the skills and knowledge necessary to use ICT for learning purposes, to find and evaluate information and tc use digital tools to solve subject-related problems.

Level 3.

О Many students have the skills and knowledge necessary to use ICT for learning purposes, to find and evaluate information and to use digital tools to solve subject-related problems.

Level 4.

О Most students have the skills and knowledge necessary to use ICT for learning purposes, to find and evaluate information and tc use digital tools to solve subject-related problems.

Level 5.

All students have solid skills and knowledge which enable them to use ICT creatively «or learning О purposes, to find and evaluate information and to use digital tools to solve subject-related.

problems. The teachers have clear pedagogical strategies for how to utilise and further develop the students' digital competence within all central areas and across subjects.

Рис. 2. Скрін веб-сторінки з демоверсії «Шкільний наставник» яка пропонує вибрати одне із запропонованих стверджень [5]

У галузі «Адміністрування й рамкові умови для роботи» використовуються завдання для оцінювання рівня, щоб допомогти сформувати спільне бачення розвитку ЗНЗ серед адміністраторів і скласти відповідні плани роботи, які передбачають використання нових ІКТ засобів навчання й розвитку цифрової компетентності вчителів і учнів. Бачення і плани є важливими інструментами управління для адміністрації й можуть бути використані для поліпшення якості організаційної роботи закладу.

Галузь «Ресурси ЗНЗ» розглядає наявні в навчальному закладі ресурси, використання ІКТ засобів під час навчального процесу. Ресурси включають в себе прикладне програмне забезпечення, апаратні засоби, навчальні платформи, технічну підтримку, інфраструктуру тощо. Аналіз цих завдань потребує від керівників навчального закладу роздумів про організацію комп’ютерно орієнтованого середовища школи і навчальних приміщень у зв’язку з використанням ІКТ.

У «Плануванні і складанні мап» наголошується необхідність зробити огляд і скласти список потреб для розвитку навчального закладу, враховуючи рівні кваліфікації вчителів. Зазначається необхідність проведення експертизи плану роботи ЗНЗ з точки зору розвитку навчальних підходів, пов’язаних з використанням ІКТ.

«Педагогічна практика» розглядає практичне використання ІКТ у процесі навчання і викладання. Звертається увага на те, як ЗНЗ через основні принципи своєї роботи, класне керівництво і використання ІКТ в класі впливає на мотивацію учня до навчання й створює можливості для досягнення навчальних результатів.

«Організація» відповідає за все, що стосується організації навчального процесу. Відкрита культура ЗНЗ до використання ІКТ, систематичний обмін практичним досвідом, розвиток цифрової компетентності є елементами, які характеризують навчальні установи, у яких ІКТ відіграє важливу роль на практиці. Культура навчального закладу в даному контексті включає в себе такі складові, як зміни, обмін, навчання, розвиток, підтримка, співпраця та інновації.

Галузь «Цифрова компетентність» розглядає те, як навчальний заклад розвиває й оцінює цифрову компетентність учнів і вчителів, який існує взаємозв'язок між використанням цифрової компетентності учнів у ЗНЗ і поза його межами. Створення нового змісту і надання відповідних знань є важливими аспектами формування цифрової компетентності учнів. Розглядається питання організації безпеки даних у ЗНЗ.

Наведемо, як приклад, детальний опис змістового матеріалу галузі «Цифрова компетентність» з он-лайн демоверсії [5], який допомагає визначити наявність або відсутність цифрової компетентності в учнів, з’ясувати рівень використання цифрової компетентності учнями й учителями під час навчального процесу, привернути увагу до процедури оцінювання цифрової компетентності.