Дослідження української народної культури засобами проектних технологій у сучасному університеті

В статті зосереджена увага на необхідності формування культурологічної компетентності у студентів-податківців завдяки впровадженню проектної технології в навчальний процес сучасного закладу вищої освіти. Автором презентовано зразки апробованих навчальних проектів.

У праці йдеться, що фольклорне мистецтво — це те, що тримало українську культуру, надавало їй сили, не давало зруйнуватися. Скарбницею української народної культури є кобзарське мистецтво, в якому втілено не тільки любов до Батьківщини, самовідданість діянь та звершень в ім'я свого народу, але й споконвічні цінності: правда, краса, справедливість, добро, пошана до батьків.

Ключові слова: народна культура, компетентність, культурологічна компетентність, проект, проектна технологія, навчальні проекти, професійна підготовка.

культурологічний компетентність навчання Постановка проблеми. Одним із пріоритетних завдань, які стоять перед вищою освітою, є формування та розвиток у студентів системи компетентностей, зокрема культурологічної як необхідного складника майбутньої професійної діяльності.

Культурологічна компетентність розглядається як важлива детермінанта професійного спілкування, оскільки вона забезпечує швидку й вільну адаптацію молодого спеціаліста у професійній сфері, сприяє ефективності професійної діяльності. Проблему розвитку та вдосконалення культурологічної компетентності студентів можна вирішити шляхом упровадження проектної технології навчання як інтерактивної педагогічної технології.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання організації навчання за методом проектів розглядалися у працях вітчизняних та зарубіжних вчених (В. Єлькіна, Д. Дьюї, УХ. Кілпатрика, Є. Коллінгса, Л. Г. Кіндратової, Л.Є. Левіна, Д. Пітта, С. Ізбаш, С. А. Калашниковой С.Т. Шацького та інших). У наш час варіанти використання проектної діяльності розглядаються в працях Л. М. Ващенко, Б. Ф. Мельниченко, М. К. Гуревича, О.М. Коперніка, І.Я. Лернера.

Виклад основного матеріалу дослідження. Застосування проектної технології в умовах сучасного університету дозволяє вирішити низку проблемних завдань: активізувати самостійну діяльність студентів, сформувати культурологічну компетентність, розвинути вміння користуватися дослідницькими методами, активізувати пізнання й самопізнання, самореалізацію студентів.

Проектна технологія зорієнтована на виконання проекту як засобу навчання, де викладач виконує функцію керівника, а також стимулювання й координації діяльності студентів. Використання проектних технологій у змісті освіти сучасного університету сприятиме реалізації особистісно зорієнтованого компетентнісного підходу до навчання, професійній соціалізації студентів, забезпеченню цілісності педагогічного процесу, що реалізується у тісному взаємозв'язку всебічного розвитку особистості, навчання і виховання студентів.

Застосування проектної технології в освітньому процесі сучасного університету дозволяє вирішити ряд проблемних завдань:

• • активізувати самостійну діяльність студентів,
• • сформувати культурологічну компетентність,
• • сформувати креативну компетентність як складник культурологічної,
• • розвинути вміння користуватися дослідницькими методами,
• • активізувати пізнання й самопізнання, самореалізацію студентів.

Впровадження методу проектів у навчальний процес дозволить сформувати у студентів комплекс теоретичних знань і практичних навичок для реалізації проектної діяльності; розвивати креативне мислення, самоосвітню активність; сприятиме розвиткові організаторських здібностей, реалізації самостійно здобутих знань у практичній діяльності.

У результаті проектної роботи студенти вивчать теоретичні основи проектної діяльності; класифікацію проектів; структуру й етапи виконання проектів. Вони також набудуть навичок і вмінь визначати тему проекту; виокремлювати проблеми; організовувати творчі групи, визначати індивідуальний графік роботи; координувати дії учасників проектної діяльності; працювати в команді; обирати форми представлення результатів дослідження; здійснювати рефлексію.

Наводимо зразки виконання навчальних проектів.

Тема: «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине … Кобзарство XX ст.» .

Проектна група: студенти юридичного факультету НУДПСУ Актуальність: відродження України як держави неможливе без духовного оновлення її народу. Потрібне формування нових духовно-ціннісних орієнтирів, культурне відтворення нації, перехід до культури злагоди. В духовному оновленні важливо повернення ідеалів, вироблених попередньою історією, продукування нових традицій.

Український народ протягом віків оберігав, примножу вав, передавав від покоління до покоління свої звичаї та традиції - народні знання, народну мудрість, народне мистецтво. Без них немає народу, духовності, культури. Зберегти, відтворити й примножити мистецькі традиції - це один із шляхів до відновлення історичної пам’яті, формування національної свідомості, до незалежної Української держави.

Народні джерела, народна культура, фольклорне мистецтво — це те, що тримало українську культуру, надавало їй сили, не давало зруйнуватися. Скарбницею української народної культури є кобзарське мистецтво, в якому втілено не тільки любов до Батьківщини, самовідданість діянь та звершень в ім'я свого народу, але й споконвічні цінності українського народу: правда, краса, справедливість, добро, пошана до батьків.

Мета: дослідити розвиток кобзарського мистецтва протягом історії; простежити традиції мистецтва кобзарів; розкрити надзвичайну духовну спадщину кобзарства; показати, що кобзарі - носії та хранителі кращих традицій українського народу.

Завдання:

• — простежити історію виникнення кобзарства;
• — проаналізувати становлення кобзарського мистецтва та його здобутки;
• — з'ясувати особливості розвитку кобзарства на Чернігівщині, Київщині, Полтавщині, Харківщині, Сумщині, а також в Ірпені;
• — визначити творчі здобутки видатних кобзарів минулого та нової формації.

Алгоритм роботи над проектом: визначення проблеми, теми, мети, формулювання завдань; формування груп; продумування ходу діяльності, варіантів дослідження; розподіл обов’язків; узагальнення результатів дослідження; підготовка презентації; презентація роботи; аналіз досягнень та висновки.

Кінцевий продукт: створення сценарію музичної композиції, присвяченої творчості видатних кобзарів минулого та нової формації.

Рефлексія.

Тема: «Традиції писанкарства в Україні.

Проектна група: студенти групи ПБ-12 юридичного факультету НУДПСУ Актуальність: Стратегія відродження української національної культури і історії диктує необхідність невідкладного вирішення комплексу завдань зі створення, збереження, поширення та вивчення духовних досягнень нації - серед них і писанкарства. У зв’язку з цим актуалізується необхідність в поглибленому дослідженні народного мистецтва — писанкарства. Про збереження народних традицій свідчить виготовлення писанок, яке збереглось з давніх часів і до наших днів. Важливим фактором культурного розвитку є сприяння розвитку писанкарства, заповнення маловідомих сторінок історії українського народного мистецтва. Хоча деякі аспекти і питання висвітлені в літературі, та в дослідженні вперше систематизовано відомості про традиції писанкарства на Україні, зокрема більшу увагу приділено Чернігівщині, де проживали мої предки.

Метою навчального проекту є намагання розкрити особливості українського писанкарства, розглянувши їх в історичному, технологічному та регіональному ракурсах.

Завдання:

• — висвітлити походження традиції писанкарства, писемні та археологічні джерела розвитку традицій писанкарства;
• — проаналізувати основні етапи підготовки до розпису;
• — визначити особливості орнаменту та символіки писанок;
• — простежити регіональні особливості в техніці української писанки;
• — розглянути сучасний стан писанкарства та визначити його перспективи розвитку;
• — показати важливість мистецтва писанкарства для українського народу не тільки в Україні, а й за її межами.

Алгоритм роботи над проектом: визначення проблеми, теми, мети, формулювання завдань; формування груп; продумування ходу діяльності, варіантів дослідження; розподіл обов’язків; узагальнення результатів дослідження; підготовка презентації; презентація роботи; аналіз досягнень та висновки.

Кінцевий продукт: наукове дослідження, презентація мистецтва писанки в Україні.

Рефлексія.

Висновки. У процесі навчально-виховної діяльності викладачеві належить провідна роль як організатору педагогічного процесу, він має володіти не лише глибокими фаховими, психолого-педагогічними, методичними, технологічними знаннями, а й еталонним рівнем володіння вербальними, невербальними засобами комунікації; відрізнятися комунікативними якостями (високою комунікативною культурою, яка спирається на комунікабельність особистості; умінням тонко відчувати емоційний стан суб'єкта комунікації; здатністю «занурюватися» в іншу людину тощо) та спроможністю до комунікації - умінням налагоджувати і підтримувати контакт із співрозмовником, виражати ставлення до того, що відбувається, переконувати, відстоювати свій погляд, приймати рішення, керувати діалогом, досягати поставлених цілей, встановлювати соціальні контакти з людьми, входити в різні ролі, зберігати внутрішню автономію, спонукати партнера до зміни поведінки, досягати взаєморозуміння в різних умовах обміну інформацією тощо. Він повинен мати високий рівень інформаційної озброєності, прагнути до оволодіння новою інформацією (фаховою, психолого-педагогічною, методичною тощо).

Список використаної літератури

• 1. Болотов В. А. Компетентносная модель: от идеи к образовательной програме / Болотов В. А., Сериков В. В. // Педагогіка. — 2003. — № 10. — С. 8−14.
• 2. Кузьмина Ю. О. Компетентностный подход в образовательном процессе высшей школы [Текст] / Ю. О. Кузьмина // Высшее образование сегодня. — 2010. — № 11.-С. 22−23.
• 3. Леонтьева М. Р. Об использовании метода проектов в образовательной области «технология» [Текст] / М. Р. Леонтьева // Школа и производство. — 2000. — № 6. — С. 6−8.
• 4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования [Текст] / Под ред. Е. Полат — М.: Академія, 2000. — 271 с.
• 5. Освітні технології [Текст]: навчально-методичний посібник / За заг. ред. О. М. Пехота. — К.: А.С.К., 2001.-256 с.
• 6. Павлова М. Б. Проектный подход в обучении технологии [Текст] / М. Б. Павлова, Д. Питт // Школа и производство. — 2003. — № 2. — С. 11−14.
• 7. Пахомова Н. Учебные проекты: методология поиска [Текст] / Н. Пахомова // Учитель. — 2000. — № 1. — С. 41−45.
• 8. Пилюгина С. Метод проектной деятельности в интернете и его развивающие возможности [Текст] / С. Пилюгина // Школьные технологи. — 2002. — № 2. — С. 196−199.
• 9. Раков С. А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ / Раков С. А. — Харків: Факт, 2005. — 360 с.
• 10. Шерман М.І. Комп’ютерно-інформаційна підготовка майбутніх юристів: теорія і практика: Монографія / Шерман М.І. — К.: Вища освіта, 2004. — 192 с.
• 11. Ящук С. Розвиток творчого потенціалу учнів у процесі проектно-технологічної діяльності [Текст] / С. Ящук // Рідна школа. — 2004. — № 4. — С.9−11.