Надзвичайні ситуації мирного та воєнного часів, їх класифікація

Надзвичайна ситуація (НС) — це порушення нормальних умов життєдіяльності людей на певній території, викликане аварією, катастрофою, стихійним чи екологічним лихом, а також масовим інфекційним захворюванням, що може призвести до людських жертв і матеріальних втрат.

Згідно із сучасним уявленням, надзвичайні ситуації із загибеллю чи несмертельним ураженням 10 і більше людей, які потребують невідкладної медичної допомоги, називають катастрофами.

Надзвичайні ситуації класифікують за такими ознаками:

ступенем раптовості: раптові (непрогнозовані) й очікувані (прогнозовані). Легше прогнозувати соціальну, політичну, економічну ситуації; складніше — стихійне лихо; своєчасне прогнозування НС і правильні дії дають можливість уникнути значних матеріальних втрат, а в окремих випадках запобігти загибелі людей;

швидкістю поширення: НС можуть мати вибуховий, стрімкий, помірний і плавний характер. До стрімких найчастіше належать більшість військових конфліктів, техногенних аварій, стихійні лиха. Відносно плавно розвиваються ситуації екологічного характеру;

масштабом поширення: НС можна поділити на об'єктові, місцеві, регіональні, державні та глобальні. До об'єктових і місцевих належать ситуації, які не виходять за межі одного функціонального підрозділу, виробництва, населеного пункту. Регіональні, державні та глобальні НС охоплюють цілі регіони, держави або кілька держав;

тривалістю дії: НС можуть мати короткочасний або затяжний характер. Усі НС, у результаті яких відбувається забруднення довкілля, відносять до затяжних;

за характером НС можуть бути умисними й неумисними. До умисних відносять більшість національних, соціальних і війсь кових конфліктів, а також терористичні акти. Стихійні лиха за походженням є неумисними. До цієї групи належить також більшість техногенних аварій і катастроф.

До надзвичайних ситуацій природного походження відносяться метеорологічні, тектонічні, телуричні, топологічні та космічні явища.

Метеорологічні небезпечні явища: аерометеорологічні: бурі, ура гани, шторми, смерчі, шквали, торнадо, циклони; агрометеорологічні: великий град, злива, снігопад, сильний туман, сильні морози, надзвичайна спека, посуха; природні пожежі: лісові, торф’яні, пожежі хлібних масивів, підземні пожежі займистих корисних копалин.

Тектонічні й телуричні небезпечні явища: землетруси, виверження вулканів.

Топологічні небезпечні явища:

гідрологічні: повені, паводки, вітрові нагони, підтоплення;

агрологічні: зсуви, силові потоки, обвали, лавини, осипи, цунамі, провал земної поверхні.

Космічні небезпечні явища: падіння метеоритів, залишків комет і штучних космічних апаратів, інші космічні катастрофи.

Надзвичайні ситуація антропогенного походження.

Транспортні: автомобільні, залізничні, авіаційні, водні, трубопровідні.

Виробничі небезпечні явища:

з вивільненням механічної енергії: ушкодження чи руйнування механізмів, агрегатів, комунікацій, обвалювання конструкції споруд;

гідродинамічні (вибухи гребель з утворенням хвиль прориву й катастрофічного затоплення); прориви гребель з утворенням проривного паводка; прориви гребель, що призвели до змиву родючого шару ґрунтів або відкладення наносів на великих територіях;

з вивільненням термічної енергії: пожежі (вибухи) у будинках, на технологічному устаткуванні; пожежі (вибухи) на об'єктах видобутку, переробки, зберігання легкозаймистого пального та вибухових речовин; пожежі (вибухи) на транспорті, у будинках житлового, соціально-побутового й культурного призначення; виявлення боєприпасів, що не розірвалися; втрата легкозаймистого пального й вибухових речовин;

з вивільненням радіоактивності: аварії на АЕС, АЕУ виробничого й дослідного призначення з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР) у довкілля; аварії з викидом (погрозою викиду) РР на підприємствах ядерного паливного циклу (ЯПЦ); аварії на транспортних і космічних засобах, що містять ядерні матеріали;

з вивільненням небезпечних хімічних речовин у процесі їх виробництва, переробки або збереження (поховання); аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) СДОР; утворення й поширення СДОР у процесі протікання хімічних реакцій;

витік бактеріологічних агентів: порушення правил експлуатації об'єктів водопостачання й каналізації; порушення технології в роботі підприємств харчової промисловості; порушення режиму роботи установ санітарно-епідеміологічного (мікробіологічного) профілю;

Специфічні небезпечні явища:

інфекційна захворюваність: одиничні випадки екзотичних й особливо небезпечних інфекційних захворювань; групові випадки особливо небезпечних інфекцій; епідемія; пандемія; захворюваність тварин (ендоотія, епізоотія, пандроотія); хвороби рослин: прогресуюча епіфітотія; панфітотія; масове поширення шкідників рослин.

Соціально небезпечні явища:

війни (війни відносять до спеціальних і соціально небезпечних явищ);

військові конфлікти;

тероризм, суспільні негаразди, корупція, безладдя в усіх сферах життя;

алкоголізм, наркоманія, токсикоманія тощо.

Серед природних катастроф найчастішими (90%) є такі чотири види: повені (становлять 40% загальної кількості надзвичайних ситуацій природного походження), тайфуни (на них припадає 20% катаклізмів), землетруси й посухи — по 15%.

Якщо врахувати приведену вище класифікацію, то кожній надзвичайній ситуації можна дати якісну й кількісну характеристику. При цьому катастрофами (з урахуванням вимог Всесвітнього Інституту Захисту) вважають події з кількістю загиблих не менше 10 осіб.

За даними табл. 1, співвідношення природних і техногенних катастроф приблизно 1:4. Серед природних катастроф на першому місці повені (8,15%), далі йдуть землетруси (7,22%) й урагани (5,2%). Щодо катастроф техногенного походження, то тут переважають аварії на авіаційному, автомобільному, залізничному, морському й річковому транспорті (65,7%).

За ступенем тяжкості, згідно із загальноприйнятою концепцією, катастрофи класифікують на:

малі, з кількістю загиблих і поранених 25—100 осіб, з кількістю людей, які потребують госпіталізації, від 10 до 50;

середні, з кількістю загиблих 101—1000 осіб, з наданням кваліфікаційної допомоги 51—250 потерпілим;

великі, з кількістю загиблих понад 1000 і таких, які потребують госпіталізації більш як 250 людей.

З огляду на це, подаємо статистичні дані про найбільші природні й антропогенні катастрофи XX століття (див. табл. 2 і 3).

У разі прогнозування втрат під час природних катастроф наведені дані можуть бути використані як вихідні, але з обов’язковими виправленнями, що враховують вид надзвичайної ситуації, її масштаби, місце події, пору року, час доби та інші чинники. Особливість НС природного характеру полягає в тому, що вони здебільшого дуже важко передбачувані, тому прогнозовані за даними статистики втрати завжди необхідно оперативно уточнювати.

Таблиця 1. Статистичні дані про частоту катастроф, %

Значний інтерес викликають статистичні дані про можливість виникнення та ймовірні прогнози НС, що найчастіше зустрічаються на території нашої країни.

Найбільш непередбачуваними, раптовими, з величезною кількістю жертв і руйнувань є землетруси. Досі неможливо з упевненістю передбачити місце й точний час початку цього явища природи. Об'єктивними ознаками лиха, що наближається, є незвична поведінка тварин і птахів, світіння вершин гір і дерев, зміна рівня води в криницях. Ці ознаки з’являються за кілька годин, а іноді й за добу до землетрусу.

Таблиця 2. Кількість надзвичайних ситуацій у 90-х роках ХХ століття.

Таблиця 3. Найбільші природні катастрофи XX століття.

Таблиця 4. Характеристика жертв під час техногенних катастроф.

За даними літературних джерел, тільки один раз, у 1963 році, у Китаї вдалося завчасно сповістити людей про можливий землетрус. У результаті загинуло лише 1300 людей, а за масштабами руйнувань могли б загинути десятки тисяч. Землетруси бувають на 1/10 частині всієї поверхні континентів Землі. За даними ЮНЕСКО, за останні десятиліття від цього стихійного лиха загинуло понад 1 млн. людей. Деякі відомості про землетруси та їх імовірність на території нашої країни подано в табл. 5.

Територія України, що має прибережну смугу, зазнає штормів і ураганів. За останні 200 років зареєстровано кілька десятків ураганів, що стали причиною тисяч жертв. Що ж до повеней, то вони спричиняють смерть не на всій території нашої країни. Людські жертви можуть бути невеликими, але значна кількість людей залишається без даху над головою, повені також завдають чималих матеріальних збитків. Деякі статистичні дані про повені наведено в табл. 6.

Для території нашої країни характерними є обвали, лавини, селеві потоки, зсуви. Статистичні дані про ці стихійні лиха наведено в табл. 7. За останні 80 років в Україні зареєстровано сотні подібних катастроф. Такі лиха передбачувані лише у гірській місцевості, регіонах з пересіченим ландшафтом, який характеризується наявністю ярів, пагорбів. У світі накопичено певний досвід попередження значних руйнувань і жертв під час таких лих.

У 1996 р. затверджено Положення уряду про класифікацію НС природного й техногенного характеру. Відповідно до зазначеного документа, НС класифікують залежно від кількості потерпілих, кількості населення з порушенням умов життєдіяльності, розмірів матеріальних збитків, а також меж поширення уражаючих факторів.

Таблиця 5. Статистичні дані про землетруси.

Надзвичайні ситуації поділяють на об'єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні.

Об'єктові — потерпілих не більш як 20 осіб з них одна людина загинула; порушень умов життєдіяльності населення зазвичай немає; зона НС не виходить за межі об'єкта виробничого чи соціального призначення.

Місцеві — потерпілих від 20 до 50 людей, загиблих — 1—2 особи; порушені умови життєдіяльності для населення чисельністю від 100—300 осіб; матеріальний збиток становить близько 1% зведеного місцевого бюджету; зона НС не виходить за межі населеного пункту.

Таблиця 6. Статистичні дані про повені на території нашої країни.

Таблиця 7. Статистичні дані про снігопади, селеві потоки, лісові пожежі.

Регіональні — потерпілих від 50 до 300 осіб, серед них загиблих 3—5 людей; порушені умови життєдіяльності 500—1000 людей; матеріальний збиток становить 10% зведеного річного бюджету; зона НС охоплює територію двох областей.

Загальнодержавні — потерпілих понад 300 людей, загиблих більше 5 осіб; порушені умови життєдіяльності 1000 осіб; матеріальний збиток становить понад 10% зведеного річного бюджету; зона НС охоплює більш як дві області.

Основною метою такої класифікації є визначення й розмежування повноважень організацій і територіальних органів влади під час ліквідації наслідків НС.