Банківська система інших розвинених держав

Банківська система Німеччини.

У 1857 — утворився Німецький Федеральній банк — Бундесбанк. Керівні органи — Рада Центрального банку. Директорат приводити в дію рішення ради, підтримує зв’язки з державними установами, виконує операції на відкритому ринку (операції пов’язані з цінними паперами).

Крім цього в Німеччині існують Центральні банки земель, що виконують всі банківські операції.

Банківська система Німеччини представлена:

Центральнім банком;

Комерційним банками;

Іпотечними банками;

Ощадбанками.

Найбільші комерційні - Дойче банк; Дрезден банк; Комерційний банк, де розміщують більше 50% вкладів.

Банківські системи Японії.

У 1882 р. створено центральний банк Японії, 55% належить державі. Очолює банк Політична рада, куди входять керівники державних фінансових відомств. Штаб-квартира банку знаходиться в Токіо. Філіали і відділення — в Нью-Йорку, Лондон, Парижі, Франкфурті-наМайні, Гонконгу.

Другий рівень банківської системи представляють комерційні банки:

міські - 60% вкладів;

регіональні - 39% вкладів;

банк трасту;

іноземні;

довготермінові.

Міських банків -13. Сморід виконують всі операції, обслуговують промисловість. Регіональних -60, транс банків -7.

Банківська система Італії.

У Італії в з 1843 р. для зовнішньоекономічних зав’язків існують кремі банки. Банківська система представлена банком Італії і Комерційними банками, що поділяться на:

банки короткострокового кредитування.

Банки середньо і довгострокового кредитування.

За формою власності смороду бувають:

державні;

банки національних інтересів (представники для зовнішньоторговельних зв’язків);

недержавні;

ощадні каси;

ремісниці і приватні фінансові інститути;

спеціалізовані.