Управління оборотними коштами

Зміст

Вступ

1. Організаційна та економічна характеристика підприємства ТОВ «МЕДІАСАТ»

2. Сутність, склад і структура оборотних коштів

3. Визначення потреби в оборотних коштах

3.1. Необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах

3.2. Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів

4. Аналіз оборотних коштів, згідно фінансових форм звітів

4.1 Аналіз структури активів і пасивів

4.2 Аналіз ефективності використання оборотних активів

4.3 Аналіз складу і руху дебіторської і кредиторської заборгованості

4.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства

4.5 Аналіз платоспроможності і ліквідності підприємства Висновки Перелік посилань

Вступ

оборотні кошти платоспроможність ліквідність

Сучасний український бізнес диктує нагальну потребу формування цілісної системи керування фінансами вітчизняних компаній. Для передових українських організацій як фінансової сфери, так і реального сектора економіки фінансовий менеджмент є найважливішої складовою економічного розвитку, посилення конкурентних позицій на ринку і формування інвестиційного іміджу. Уміння аналізувати і враховувати інформацію про зміну фінансового середовища багато в чому визначає ефективність фінансового менеджменту.

Кожне підприємство, починаючи свою виробничо-господарську діяльність, повинне розташовувати визначеною грошовою сумою. На ці грошові ресурси підприємство закуповує на ринку чи на інших підприємствах по договорах сировину, матеріали, паливо, оплачує рахунки за електроенергію, виплачує своїм працівникам заробітну плату, несе витрати по освоєнню нової продукції, усе це являє собою один з найважливіших параметрів господарювання, що одержав назву «оборотні кошти підприємства». В умовах ринкових відносин оборотні кошти здобувають особливо важливе значення. Адже вони являють собою частину продуктивного капіталу, що переносить свою вартість на знов створений продукт цілком і повертається до підприємця в грошовій формі наприкінці кожного кругообігу капіталу.

Основними показниками, що характеризують фінансовий стан підприємства, є: забезпеченість власними оборотними коштами і їхня схоронність; стан нормованих запасів матеріальних цінностей; ефективність використання банківського кредиту і його матеріальне забезпечення; оцінка стійкості платоспроможності підприємства. Аналіз факторів, що визначають фінансовий стан, сприяє виявленню резервів і росту ефективності виробництва.

Особливо увага приділяється ефективності використання оборотних коштів, тому що раціональне використання оборотних коштів впливає на основні показники господарської діяльності промислового підприємства: на ріст обсягу виробництва, зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності підприємства. Аналіз ефективності використання оборотних коштів повинен допомогти виявити додаткові резерви і сприяти поліпшенню основних економічних показників роботи підприємства.

Керування оборотними коштами має велике значення. Контроль за станом товарно-матеріальних запасів і дебіторської заборгованістю є необхідною умовою успішної роботи підприємства. Для швидко зростаючих компаній це особливо важливо, тому що вкладення в активи такого роду можуть швидкої вийти з-під контролю.

У даній роботі дан аналіз ефективності керування оборотними активами на ТОВ «МЕДІАСАТ». Аналізуючи різні показники балансу, розрахувавши аналітичні коефіцієнти, аналізуючи кожний з них окремо, можна зробити висновки про систему керування оборотними активами і їхньої ефективності. Докладний розгляд цих коефіцієнтів дозволить оцінити роботу підприємства і запропонувати заходи щодо його поліпшення.

1. Організаційна та економічна характеристика підприємства ТОВ «МЕДІАСАТ»

Підприємство має назву Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДІАСАТ». Товариство створене 15.04.2006 р на засадах угоди між 2 громадянами України шляхом об'єднання їх майна з метою одержання прибутку. Статутний капітал товариства складає 75 000 грн.

95% статутного капіталу належить одному власнику Щегарьову О. Г, інші 5% належить Бойко В.О.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї праці, веде статистичну звітність. Вищим органом управління товариства є збори учасників. Учасники мають кількість голосів, пропорційно розміру їх частки у Статутному фонді.

ТОВ «МЕДІАСАТ» має чисельність 7 чоловік персоналу.

Таблиця — Чисельність працівників ТОВ «МЕДІАСАТ»

У підприємства відкрито 1 рахунок у Приватбанку.

Підприємство «МЕДІАСАТ» займається виданням журналiв та перiодичних публiкацiй у м. Запоріжжя. Розвиток засобів масової комунікації, висуває нагальну потребу більш глибокого теоретичного осмислення місця, ролі, фахового рівня, тематичної спрямованості та багатьох інших чинників як газетної, так і журнальної періодики.

Видання журналів за своєю тематикою охоплює різноманітні політичні, соціальні та економічні проблеми. Найчастіше при формуванні журнальної продукції застосовується на підприємстві ТОВ МЕДІАСАТ" принцип цільового призначення, який формує суть видання, визначає його читацьку аудиторію, завдання та програму, конкретизує характер і тип видання. Цім займаються редактор та головний редактор підприємства.

Залежно від мети видання і читацької аудиторії вибирається відповідне оформлення, склад авторів, жанри матеріалів, внутрішня структура. Так, наприклад, для наукового журналу застосовуються ознаки в одному вигляді, для фахового — зовсім інші. В більшій підпорядкованості, знаходяться на підприємстві такі ознаки, як періодичність, обсяг і тираж. Вони також залежать від усталеного типу, читацької аудиторії, мети видання, і меншою мірою, від вторинних ознак (наприклад, оформлення, внутрішньої структури). Однак жанри можуть впливати, хоча і опосередковано, на тираж видання.

На підприємстві «МЕДІАСАТ» взято за мету пресі наступне: по-перше, як засіб інформаційного обслуговування суспільства, задоволення його інформаційних потреб, і по-друге, журналістика з точки зору загальногромадських потреб та інтересів покликана виконувати життєво важливу політичну функцію — сприяти громадянській злагоді, підтримувати соціальну рівновагу і т.ін. На цих постулатах і тримається діяльність підприємства. Керівник намагається через свій журнал проводити організаторську, виховну, пропагандистську та соціологічну діяльність у суспільстві.

2. Сутність, склад і структура оборотних коштів

Діяльність суб'єктів господарювання щодо створення та реалізації продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробничих фондів, оборотних фондів і самої праці.

Безперервність процесу виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестування коштів у ці елементи для здійснення розширеного їхнього відтворення.

На відміну від основних виробничих фондів оборотні фонди споживаються в одному виробничому циклі і їхня вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. При цьому одна їхня частина в речовій формі входить у створений продукт і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається в процесі виробництва, але, втрачаючи свою споживну вартість.

Таким чином, за умов товарно-грошових відносин запаси предметів праці виступають, з одного боку, як сукупність матеріальних цінностей, з іншого — як втілення затрат суспільної праці у вартості фондів: оборотних, виробничих і фондів обігу.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Дехто з економістів спрощено трактує їх як «предмети праці», «матеріальні активи», «гроші, що обертаються». Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів.

По-перше, оборотні кошти — це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

По-друге, оборотні кошти — це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші. Деякі автори таке саме визначення дають терміну «оборотний капітал». Це свідчить про ідентичність, на їхню думку, понять — оборотні кошти та оборотний капітал.

У зарубіжній економічній літературі окремі автори визначають оборотний капітал як оборотні активи за мінусом короткострокових зобов’язань. У такий спосіб дається визначення власного оборотного капіталу.

Узагалі поняття «капітал» виступає в трьох формах: грошовій, продуктивній і товарній. Найбільш широке, загальне поняття капіталу відповідає його грошовій формі. В економічній теорії «грошовий капітал» розглядається як вартісна форма всього капіталу, а не лише як певна сума грошей, що спрямовується в процесі господарсько-підприємницької діяльності на придбання засобів виробництва і предметів праці.

Оборотний капітал проходить три стадії кругообігу: грошову, виробничу й товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійснюється придбання й нагромадження необхідних виробничих запасів.

У виробничому процесі авансується вартість для створення продукції: у розмірі вартості використаних виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витрат на саму працю (заробітна плата та пов’язані з нею витрати). Виробнича стадія кругообігу оборотного капіталу завершується випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації.

На третій стадії авансування коштів триває доти, доки товарна форма вартості не перетвориться на грошову. Отримання виручки від реалізації свідчить про корисність створеної суспільством вартості і про відтворення авансованих у ній коштів. Грошова форма, якої набирає оборотний капітал на третій стадії кругообігу, одночасно є і початковою стадією наступного обороту капіталу.

Кругообіг оборотного капіталу і створення нової вартості відбувається за схемою:

Г — Т… В…Т' - Г' (2.1)

де Г — кошти, що авансуються;

Т — предмети праці (товар);

В — виробництво;

Т' - готова продукція (товар);

Г' - кошти, отримані від реалізації створеної продукції.

Мету функціонування капіталу буде досягнуто тоді, коли

Г' = Г + Г, (2.2)

де Г — приріст грошей порівняно з авансовою сумою.

Тобто коли відбудеться приріст грошей (Г) порівняно з авансованою сумою.

Отже, самозростання капіталу відбувається в процесі кругообігу оборотного капіталу, який проходить різні стадії і набирає різних форм. Що менше часу оборотний капітал перебуває в тій чи іншій формі (грошовій, виробничій, товарній), то вища ефективність його використання, і навпаки. Оборотний капітал бере участь у створенні нової вартості не прямо, а через оборотні фонди.

Склад і розміщення оборотного капіталу залежать від того, в якій сфері він функціонує: виробнича, торгово-посередницька, сфера послуг (у тім числі фінансових).

У виробничій сфері оборотний капітал (оборотні кошти) авансується в оборотні виробничі фонди і фонди обігу.

До виробничих фондів належать: сировина, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу — це залишки готової продукції на складі підприємств, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також укладені в короткострокові цінні папери.

Таким чином, оборотний капітал (оборотні кошти) — це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.

Співвідношення оборотних коштів, що перебувають у сфері виробництва й у сфері обігу, є неоднаковим у різних галузях народного господарства. Пояснюється це особливостями організації виробництва, постачання, збуту, а також системи розрахунків. Для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції необхідно досягти оптимального співвідношення оборотних коштів у сфері виробництва й обігу. При цьому підприємство заінтересоване у зменшенні оборотних коштів у сфері обігу за рахунок поліпшення системи постачання, раціональніших форм розрахунків.

Склад оборотних коштів — це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Склад оборотних коштів у різних галузях господарства може мати певні особливості. Так, у виробничій сфері основні статті оборотних коштів — це сировина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова продукція. В окремих галузях промисловості є статті оборотних коштів, що характерні лише для них.

Структура оборотних коштів — це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів. Структура оборотних коштів має значні коливання в окремих галузях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цінностей, умов реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг), проведення розрахунків.

Оборотні кошти підприємств класифікуються за трьома ознаками:

1) залежно від участі їх у кругообігу коштів;

2) за методами планування, принципами організації та регулювання;

3) за джерелами формування.

Відповідно до першої ознаки оборотні кошти поділяються на оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди, та оборотні кошти, авансовані у фонди обігу. Такий розподіл оборотних коштів зумовлений наявністю в кругообігу коштів двох самостійних сфер — сфери виробництва і сфери обігу. Що більша питома вага оборотних коштів, розміщених у сфері виробництва, то ефективніше використовується оборотний капітал.

Залежно від методів планування оборотні кошти поділяються на нормовані та ненормовані. Необхідність розподілу оборотних коштів на нормовані й ненормовані випливає з економічної доцільності досягнення найліпших результатів за найменших витрат. Установлення нормативів за окремими статтями оборотних коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльності підприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеного виробництва, залишків готової продукції. До нормованих оборотних коштів належать оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві та витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складах підприємств. Ненормовані оборотні фонди включають фонди обігу за винятком готової продукції на складі.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на:

— власні та прирівняні до власних;

— залучені;

— інші.

Класифікація оборотних коштів має важливе значення, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.

Система організації оборотних коштів побудована на певних принципах. По-перше, надання підприємствам самостійності щодо розпорядження, управління оборотними коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні оборотних коштів. По-друге, визначення планової потреби та розміщення оборотних коштів за окремими елементами й підрозділами. По-третє, коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів; форм застосовуваних розрахунків. По-четверте, раціональна система фінансування оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства. По-п'яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів.

3. Визначення потреби в оборотних коштах

3.1 Необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах

Господарсько-підприємницька діяльність ТОВ «МЕДІАСАТ» неможлива без оборотних коштів. Ця потреба є одним з об'єктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності. Розмір оборотного капіталу, який утворює кожну складову поточних активів, відповідає потребам і можливостям підприємства зі створення й реалізації продукції.

У практиці використовуються два методи визначення потреби в оборотних коштах: прямий і економічний.

Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обгрунтованих норм і нормативів на підприємстві з урахуванням багатьох факторів, які пов’язані з особливостями постачання, виробництва та реалізації продукції.

Планування оборотних коштів здійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби та бізнес-плану, який охоплює й пов’язує виробничі й фінансові показники, створюючи саме цим умови для успішної комерційної діяльності та розвитку підприємництва.

Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох факторів, які впливають на господарську діяльність ТОВ «МЕДІАСАТ». До них належать:

* умови постачання підприємства товарно-матеріальними цінностями: кількість постачальників, строки поставки, розмір транзитних партій, кількість найменувань матеріальних цінностей, форми розрахунків за матеріальні цінності;

* організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу, тираж

* умови реалізації продукції: кількість замовників, умови постачання, транспортування, форми розрахунків за надруковану продукцію.

За відповідності складу, структури й наявності оборотних коштів запланованому обсягу виробництва та реалізації ТОВ «МЕДІАСАТ» в змозі отримувати прибуток з мінімальними витратами. Однак, у разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу друку та прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській діяльності. Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.

Значення нормування оборотних коштів полягає в такому.

По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва.

По-друге, нормування оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти.

По-третє, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності.

По-четверте, обгрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику діяльності підприємства.

Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період — рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається на ТОВ «МЕДІАСАТ» за проведення таких робіт:

1. Визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів.

Норма оборотних коштів — це відносний показник, який обчислюється в днях, відсотках чи гривнях. Норми в днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матеріальних цінностей. На підприємстві розрахунок здійснюється в тій частині, яка становить (вартісне) не менше 70^-80% загальних витрат за статтею в цілому.

2. Встановлення одноденного витрачання матеріальних цінностей, виходячи із кошторису витрат на виробництво. Одноденне витрачання розраховується на підставі даних планового року,

Визначаючи одноденні витрати незавершеного виробництва, виходять із суми витрат на виробництво валової чи товарної продукції. Щодо готової продукції відповідно беруть для розрахунку виробничу собівартість тиражу.

3. Визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому вираженні проводиться множенням одноденних витрат в грошовому вираженні на відповідну норму запасу в днях.

4. Розрахунок сукупного нормативу, або загальної потреби в оборотних коштах, на підприємстві проводиться підсумовуванням нормативів за окремими статтями.

5. Заключний етап нормування — визначення норм та нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємств, де використовуються матеріальні цінності та виготовляється продукція.

Найбільш трудомісткою і складною є розробка норм запасу. Норми запасу в днях застосовуються протягом кількох років, так як суттєво не змінюються умови виробництва, постачання та збуту, розрахунків.

3.2 Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів

Виробничі запаси створюються на підприємстві для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції. У складі виробничих запасів найбільшу питому вагу мають сировина, матеріали й покупні напівфабрикати.

Норматив оборотних коштів щодо цих запасів визначається з формули:

H = ON,(3.1)

де Н — норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів (тис. грн.);

О — одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн.);

N — норма оборотних коштів (днів).

Одноденне витрачання сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів визначається за кошторисом витрат на виробництво IV кварталу планового року без відрахування поворотних відходів. Розмір одноденних витрат за номенклатурою сировини, що споживається, матеріалів і покупних напівфабрикатів розраховується діленням суми їх витрат у IV кварталі планового року на 90.

Норма оборотних коштів стосовно сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів включає такі елементи: транспортний запас; час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів; технологічний запас; поточний (складський) запас; гарантійний (страховий) запас.

Транспортний запас визначається як різниця між часом перебування вантажу в дорозі від постачальника До споживача та часом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення вантажовідправником і обробки банками за місцем знаходження постачальника і споживача.

Розглянемо на конкретних прикладах.

Час руху вантажу — базисної основи від постачальника ТОВ «Меде» до споживача ТОВ «МЕДІАСАТ"становить 10 діб. Поштовий пробіг документів — 2 доби. Обробка документів у постачальника і в банківських установах — 3 дні. За цих умов транспортний запас дорівнює 5 добам.

10−2-3=5 дн.

За наявності кількох постачальників транспортний запас щодо конкретних видів матеріальних цінностей розраховується як середньозважена величина. Якщо сировина й матеріали надходять до підприємства раніше за прибуття розрахункових документів (або ці процеси збігаються в часі), то по цім матеріалам транспортний запас не встановлюється.

Підготовчий запас — це час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів, обробки заказу.

Технологічний запас включає час на підготовчі операції (набору тексту, розкроювання матеріалів, підбор кольору), якщо вони не є складовою частиною виробничого циклу. Норма технологічного запасу визначається конкретними умовами роботи підприємства і тривалістю підготовчих операцій.

Поточний запас — норма оборотних коштів у частині поточного запасу залежить від частоти та рівномірності поставок матеріалів, рівномірності їх споживання у виробництві. Що частіше вони надходять на адресу споживача, то меншим буде поточний запас.

У норму оборотних коштів, як правило підприємство ТОВ «МЕДІАСАТ», включає середній поточний запас у розмірі 50% тривалості інтервалу між поставками. Інтервал поставок визначається на підставі договорів із постачальниками або виходячи з фактичних даних про надходження за попередній період.

У разі, коли за розробки норм оборотних коштів у частині поточного запасу щодо окремих видів матеріалів відсутні планово-календарні строки поставок, середній інтервал між поставками визначається на підставі даних про фактичне надходження матеріалів. Для цього кількість днів у році (360) слід розділити на загальну кількість поставок даного виду матеріалів за звітний рік. У розрахунках середнього інтервалу не враховуються дрібні партії та надміру великі надходження.

Поставки від кількох постачальників можуть суттєво різнитися за обсягом і за величиною інтервалів між окремими партіями, що залежить від різних причин — особливостей тиражу, періодичності випуску журналу, тих чи тих матеріальних цінностей постачальниками, умов конкретних договорів на друк. Тоді середній інтервал між поставками розраховується як середньозважена величина. Для її визначення обсяг кожної поставки сировини й матеріалів множать на інтервал у днях до наступної поставки і суму одержаних добутків ділять на загальний обсяг поставки, узятий для розрахунків середньозваженого інтервалу.

Розглянемо розрахунок середньозваженого інтервалу поставки по фарби на «МЕДІАСАТ» за допомогою таблиці 3.1

Таблиця 3.1 — Розрахунок середньозваженого інтервалу поставки

У розрахунок береться 4880

5840 — (870+90)= 4880

Середньозважений інтервал 22 дні

109 320: 4880=22 дня

Норма оборотних коштів на поточний запас визначається як 50% від середньозваженого інтервалу.

22*50%= 11 днів.

Гарантійний (страховий) запас створюється з метою запобігання наслідкам можливих перебоїв у постачанні: порушення умов постачання або затримка вантажу в дорозі; зміна постачальником строків відвантаження в межах, що допускаються особливими умовами постачання чи договором. Норма оборотних коштів на страховий запас встановлюється, як правило, в межах 50% поточного запасу.

Для матеріалів, що надходять зі складів постачальницьких і збутових організацій з доставкою автотранспортом, страхового запасу здебільшого не передбачається.

В окремих випадках, пов’язаних із підвищеним ризиком несвоєчасного надходження матеріалів, норму оборотних коштів у частині страхового запасу щодо окремих видів матеріалів іноді збільшують понад 50% норми оборотних коштів на поточний запас.

На підставі норм оборотних коштів, обчислених за складовими елементами, визначається норматив для окремих видів, груп і в цілому щодо сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів. На підприємстві ТОВ «МЕДІАСАТ» загальна потреба в оборотних коштах визначається з допомогою такого розрахунку (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 — Розрахунок загальної потреби в оборотних коштах для основних матеріалів

Сума оборотних коштів щодо сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів дорівнює 524,0 тис. грн., а середня норма оборотних коштів становить 19,3 дні.

524: 27,1=19,3 доби

До виробничих запасів входять також допоміжні матеріали, мастило, тара, запасні частини й малоцінні швидкозношувані предмети, які беруть участь у створенні нової вартості і теж потребують визначення оптимальної потреби в них.

Норматив оборотних коштів щодо допоміжних матеріалів розраховується множенням норми на величину одноденного їх витрачання за кошторисом витрат на виробництво. Норми за видами і групами допоміжних матеріалів розраховуються в такому самому порядку, як і для основних матеріалів.

Норматив оборотних коштів на мастило встановлюється для всіх видів мастила, що використовується як для технологічних цілей, так і для господарських потреб виробництва. Величина нормативу оборотних коштів на цю статтю визначається за методом, аналогічним методу розрахунку нормативу оборотних коштів на основні матеріали.

Норматив оборотних коштів щодо тари визначається множенням норми, вираженої в гривнях, на обсяг товарної продукції в оптових цінах підприємства в плановому році.

Норматив розраховується для різних видів тари: покупна, власного виробництва і разова тара, яка надходить з матеріалами і не підлягає поверненню постачальникам; яка підлягає поверненню; тарні матеріали, які враховуються за статтею «Тара» .

Норма оборотних коштів на тару визначається в гривнях на 1000 грн. товарної продукції (діленням потреби в оборотних коштах на тару в плановому році на товарну продукцію в цінах реалізації).

Потребу в оборотних коштах на тару розрахуємо на в суму 50 тис. грн., а товарна продукція в цінах підприємства за планом IV кварталу, що для нього обчислювалась потреба в оборотних коштах, становила 14 000 тис. грн. Відтак норма оборотних коштів на тару дорівнюватиме 2 грн. 80 коп. на 1000 грн. товарної продукції

50 000 / 14 000 000= 2,8 грн

Норматив на запасні частини для ремонтів машин, устаткування і транспортних засобів визначається з урахуванням їхньої вартості за початковою оцінкою і норми оборотних коштів.

4. Аналіз оборотних коштів, згідно фінансових форм звітів

4.1 Аналіз структури активів і пасивів Аналіз фінансово-майнового стану й аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства можливий при наявності вихідних даних для його проведення. Першим етапом аналізу буде Аналіз структури активів табл. 4.1

Таблиця 4.1 — Аналіз структури активів ТОВ «МЕДІАСАТ», тис. грн

Основними джерелами фінансового аналізу були річні форми бухгалтерського обліку. При цьому основними формами річного звіту для малого підприємства «МЕДІАСАТ» є: баланс (Ф№ 1), звіт про фінансові результати (Ф-№ 2).

Розглядаючи показники таблиці 4.1 у динаміці, можна відзначити зміни в структурі використання засобів для формування необоротних і оборотних активів. Частка необоротних активів зменшилася на 7,446% (за рахунок зносу основних засобів), а частка оборотних активів збільшилася на 7,446%. Кошти в підприємства в національній валюті збільшилися на 203,4%, в інвалюті на 161,2%. Це найбільш ліквідні активи підприємства. Дебіторська заборгованість, також збільшилася на 100,0%. Готова продукція зменшилася на 2,4%, а запаси на кінець оку дорівнювали 0. Це пов’язано з повним закінченням циклу. Така тенденція говорить про поліпшення стану оборотності оборотних коштів, так як найбільш ліквідні засоби — грошові кошти, значно збільшилися, а готова продукція та виробничі запаси зменшилися.

Найбільш яскраво нам це показує діаграма на мал.4.1

Мал.4.1 — Структура активів ТОВ «МЕДІАСАТ»

Приступаючи до оцінки пасивів підприємства, насамперед мають на увазі оцінку співвідношення власного і позикового капіталу (табл. 4.3).

Таблиця 4.3 — Аналіз структури пасивів ТОВ «МЕДІАСАТ», тис. грн

За даними таблиці 4.3 видно, що сума фінансових ресурсів збільшилася на 151,3 тис. грн. чи на 98,2%, у т.ч. за рахунок власних джерел на 117,5 тис. грн чи на 99,0%, а за рахунок запозичених засобів збільшилася на 33,8 тис.грн. чи на 95,8%. У структурі запозичених засобів високу питому вагу займають інші поточні забовязання, але за даний період їх питома вага скоротилася на 11,85%. Наступними йдуть поточні забовязання з бюджетом, які збільшилася на 13,052%. Таке зростання характерне та правомірне, тому що збільшився і прибуток на підприємстві на 268,9% чи на 117,5 тис.грн. Спостерігається тенденція до збільшення кредиторської заборгованості на 2,2 тис.грн. хоча у відсотках зростання дуже значне, но це не свідчить про катастрофічне положення. Це говорить нам про те, що підприємство не розрахувалось за придбану продукцію, виконані послуги і роботи. Довгострокових зобов’язаннях і короткострокових кредитів банку на підприємстві не має.

Загальні зміни у структурі пасивів представлені на мал.4.2

Мал.4.2 — Структура пасивів ТОВ «МЕДІАСАТ»,

4.2 Аналіз ефективності використання оборотних активів В умовах ринку фінансові результати і фінансова стійкість будь-якого господарського суб'єкта залежить від того наскільки ефективно буде використаний оборотний капітал. Ефективність використання оборотного капіталу характеризується його оборотністю. Виконаємо оцінку оборотних коштів за допомогою табл. 4.4.

Таблиця 4.4 — Аналіз оборотних коштів ТОВ «МЕДІАСАТ», тис. грн

За даними таблиці видно, що тривалість одного обороту всіх оборотних активів скоротилася на 53 днів чи на 30%, у більшій мірі за рахунок запасів.

За даними таблиці 4.4 розраховуємо коефіцієнт оборотності, використовуючи формулу:

До = N/О (4.1)

де О — середні залишки оборотних активів;

N — обсяг реалізації продукції.

1) За 2010 рік :

До = 198,64/404,9 = 0,491 обор./рік

2) За 2011 рік :

До = 218,35/635,5 = 0,344 обор./рік З розрахунків видно, що коефіцієнт оборотності оборотних активів зменшився на 0,147 обор./рік.

За даними результату аналізу оборотності оборотних активів розрахуємо вивільнення чи додаткове залучення оборотних коштів. Розрахунок виконаємо за допомогою добутку між фактичною тривалістю одного обороту в днях, у звітному періоді, і базовому періоді, і звітним одноденним виторгом за реалізовану продукцію з ПДВ.

1) Одноденний виторг:

635,9/360 = 1,742 тис.грн.

2) Різниця оборотів, у днях:

177 — 124 = 53 дня.

3) Додатково отримані оборотні кошти:

1,742 * 53 = 92,336 тис.грн.

Отже, через збільшення числа оборотів у порівнянні з 2010 р. на 53 доби підприємство одержало додаткових оборотних коштів у розмірі 92,336 тис.грн.

Виходячи з усього можна сказати, що зміна швидкості обороту відбулася в результаті взаємодії двох факторів: збільшення розміру виручки і збільшення середнього залишку оборотних активів. Розмір впливу кожного з факторів на загальну зміну оборотності оборотних активів визначається в такий спосіб:

1. Збільшення розміру виручки прискорило оборотність оборотних активів на:

(198,64/1,742) -177 = 63 днів;

2. Збільшення середнього залишку оборотних активів знизило оборотність на:

19,71/1,742= 10 доби.

3. У цілому оборотність оборотних активів покращилося на:

63−10=53 доби

4.3 Аналіз складу і руху дебіторської і кредиторської заборгованості

Щоб керувати комерційною діяльністю в умовах ринку, фахівцям необхідно знати склад і структуру оборотного капіталу. Дебіторська заборгованість є одним з елементів оборотного капіталу. Розумне керування дебіторською заборгованістю впливає на швидкість реалізації продукції, одержанні коштів від споживачів. Виконано Аналіз дебіторської заборгованості в табл. 4.5

Таблиця 4.5 — Аналіз дебіторської заборгованості, тис. грн

За даними таблиці 4.5 видно, що підприємство збільшило за аналізований період дебіторську заборгованість за товари, роботи і послуги на 10,1 тис.грн. і при цьому прострочена понад рік дебіторська заборгованість, складає 3,0 тис. грн. чи 8,6% від загальної суми дебіторської заборгованості. Така зміна відбулась за покупців, які потрапили під категорію зі слабкою платоспроможністю. Підприємству необхідно працювати тільки по передоплаті.

У підприємства була незначна 5 тис. грн, а зараз вже 10,0 тис. грн дебіторська заборгованість з бюджетом.

Мал. 4.3 — Структура дебіторської заборгованості

Тому якщо говорити в цілому про тенденцію дебіторської заборгованості, те її можна охарактеризувати як негативну.

Далі проаналізована оборотність дебіторської заборгованості в табл. 4.6.

Таблиця 4.6 — Аналіз оборотності дебіторської заборгованості

Як видно з таблиці 4.6 на 1 добу скоротився середній термін погашення дебіторської заборгованості, що у 2010р. складав 39 днів, а в 2011р. став 38 днів. Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів зменшилася на 8,62 відсоткових пунктів і складає 22,29%, що говорить про покращення ліквідності оборотних активів і поліпшило фінансовий стан підприємства.

Кредиторська заборгованість у загальному виді відноситься до кредитних ресурсів і є складовим економічних відносин між партнерами. Кредиторська заборгованість виникає в процесі тимчасового залучення коштів, тобто заборгованість постачальникам.

Аналіз стану поточних зобов’язань наведено у табл. 4.7

З таблиці 4.7 видно, що поточні зобов’язання збільшилися на 17,0 тис.грн. чи на 90,5%. Так само, згідно даним таблиці видно, що заборгованість зросла за рахунок підвищення суми кредиторської заборгованості за товари на 2,2 тис.грн. У той же час по поточним зобов’язаннях відбулося збільшення на 17,4 тис. грн чи на 153,1%. Це все говорить про погіршення розрахунків з постачальниками, хоча грошові кошті у підприємства навпаки збільшилися.

Таблиця 4.7 — Аналіз стану поточних зобов’язань, тис. грн

Мал.4.4 — Структура кредиторської заборгованості

Проаналізуємо оборотність поточних зобов’язань (табл. 4.8).

Таблиця 4.8 — Аналіз оборотності поточних зобов’язань

Показники таблиці 4.8 свідчать, що частка поточних зобов’язань у валюті балансу зменшилася в порівнянні з 2010р. на 0,3% і складає 22,6%. Період погашення кредиторської заборгованості збільшився на 8 днів і складає 39 діб. Така динаміка оборотності поточних зобов’язань говорить про не дуже задовільне фінансове положення.

4.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства Показники фінансової стійкості, відбивають ступінь ризику, зв’язаного зі способом формування структури позикових і власних засобів, використовуваних для фінансування активів.

Задачею при оцінки фінансової стійкості підприємства, є аналіз наявності і достатності джерел формування запасів. Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок чи нестача джерел засобів для формування запасів.

У 2010 році 17,6 тис. грн У 2011 році 16,4 тис.грн.

Джерелами фінансування для формування запасів є:

— власні оборотні кошти, котрі рівні різниці між власним капіталом і необоротними активами;

У 2010 році 118,7−15,2=103,5 тис. грн У 2011 році 236,2−7,4=228,80 тис. грн Данні розрахунки забезпеченості запасів їх джерелами наведені у таблиці 4.9.

Таблиця 4.9 — Аналіз забезпеченості запасів їх джерелами

Дані таблиці 4.9 свідчать про те, що підприємство має стійке фінансове положення. Однак підприємство незначне скорочує запаси і нарощує джерела формування запасів. Це вірна тенденція, яка характеризує позитивні фактори в управлінні підприємством.

Поряд з абсолютним показником, фінансову стійкість підприємства характеризують такі фінансові коефіцієнти: коефіцієнт маневреності (Км), коефіцієнт автономії (Ка), коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами (Ко), коефіцієнт забезпеченості власними активами (Коа). Для визначення тенденцій фінансової стійкості підприємства складена таблиця 4.10

Як видно з таблиці 4.10, коефіцієнт маневреності (Км) за аналізований період збільшився на 0,097 і на 0,469 відрізняється в більшу сторону від оптимального рівня. Виходить, у підприємства дуже мобільний капітал. Коефіцієнт автономії (Ка) стабільний і дорівнює одиниці і тому у підприємства стійке фінансове положення. Коефіцієнт забезпеченості запасів (Ко) власними джерелами більше (у середньому) оптимального рівня аж на 4,847 та 12,859 і отже, підприємство зовсім не залежить від зовнішніх джерел формування мобільного капіталу. Коефіцієнт забезпеченості власними активами (Коа) більше оптимального рівня в середньому на 0,65. У цілому можна сказати, що за цими показниками в підприємства має дуже стійкий фінансовий стан.

Таблиця 4.10 — Аналіз тенденції коефіцієнтів фінансової стійкості

Таблиця 4.11 — Аналіз тенденції коефіцієнтів платоспроможності

Таблиця 4.12 — Аналіз тенденції коефіцієнтів ліквідності

4.5 Аналіз платоспроможності і ліквідності підприємства При оцінки довгострокової платоспроможності підприємства використовують наступні коефіцієнти:

— коефіцієнт концентрації власного капіталу (Кквк);

— коефіцієнт концентрації позикового капіталу (Ккпк);

— співвідношення позикового капіталу і власного (Кс);

— коефіцієнт забезпеченості по кредитах (Кзк).

Розрахунки коефіцієнтів представлені в табл. 4.11

Як видно з розрахунків таблиці 4.11 підприємство в більшій частині фінансується власниками підприємства. Частка позикового капіталу складає 0,226. Є присутнім зменшення коефіцієнта співвідношення позикового і власного капіталу на 0,005, але на стійкість фінансового стану він не вплинув.

Для оцінки ліквідності підприємства використовуються шість показників, що відрізняються набором ліквідних активів.

Як видно з приведених розрахунків, показники абсолютної ліквідності високі. Це означає що на кожну 1 гривню поточних короткострокових зобов’язань приходиться в 2010 р. 2,159 грн. і в 2011р. 3,096 грн. для її погашення.. Показник коефіцієнта покриття проміжний (Кпп) говорить про те, що підприємство функціонує успішно. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) характеризує положення підприємства як позитивне.

Ліквідність підприємства також можна охарактеризувати такими показниками, як оборотність дебіторської заборгованості, оборотність кредиторської заборгованості. Аналіз цих показників дозволить оцінити ефективність використання таких активів, як дебіторська заборгованість. За допомогою коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості аналізується період часу, протягом якого підприємство погашає кредиторську заборгованість, що також характеризує платоспроможність підприємства.

Розрахунок даних коефіцієнтів був приведений вище. Узагальнені зведення представлені в табл. 4.13.

Таблиця 4.13 — Показники оборотності оборотних активів і кредиторської та дебіторської заборгованості

Зіставлення термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості дозволить зробити висновок про платоспроможність підприємства.

39 — 38= 1 доба Перевищення терміну погашення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про гарний стан платоспроможності підприємства.

Висновки Дослідження останніх років в області стратегічного менеджменту показують, що для успіху в конкурентній боротьбі не стільки важливо, якими активами володіє підприємство в даний момент часу, а важливо те, з якою швидкістю підприємство здатне створювати необхідні активи і розвивати їх. Стратегія розвитку підприємства повинна бути націлена на досягнення лідерства на ринку.

Діяльність фінансових служб підприємства сконцентрована, головним чином, на пошуку можливих внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інвестиційних проектів, операційній діяльності і способах їх найбільш «сприятливого залучення». Для систематизації наявних альтернатив у цій сфері.

Оптимальний варіант фінансування підприємства передбачає, що оборотні кошти формуються за рахунок короткострокових пасивів, а основні і прирівняні до них засоби — за рахунок довгострокових джерел. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат виробництва по використанню позиковими фінансовими ресурсами, тобто вартість (чи ціна) капіталу.

Розглянуте підприємство ТОВ «МЕДІАСАТ» спеціалізується на Підприємство «МЕДІАСАТ» займається виданням журналiв та перiодичних публiкацiй у м. Запоріжжя. Розвиток засобів масової комунікації, висуває нагальну потребу більш глибокого теоретичного осмислення місця, ролі, фахового рівня, тематичної спрямованості та багатьох інших чинників як газетної, так і журнальної періодики.