Статеве виховання підлітків – важлива умова формування повноцінної особистості

Реферат н тему:

Статеве виховання підлітків — важлива умова формування повноцінної особистості.

Статеве виховання — одна із складових морального, тому, відповідно, за його відсутності, неможливо вважати особистість всебічнорозвиненою, високодуховною, гармонійною. Тривалий час існувала хибна думка, що питання інтимних стосунків між чоловіком і жінкою вирішується приватно, індивідуально. Тому активне, відкрите обговорення цієї теми і пропагування знань, навіть із науковим підґрунтям, неетичне, непристойне, до того ж — сприяє породженню хворобливої цікавості до статевих стосунків, психічних відхилень і вад. Саме тому широкого розголосу і вивчення статева освіта (як один із методів статевого виховання) набула в часи так званої «сексуальної революції» (80 — ті роки минулого століття). Хоча ще на початку ХХ ст. неабияке значення надавалося статевій освіті молодірізниця в тому, що ці знання подавалися під дещо іншим кутом зору, ніж сьогодні.

Статеве виховання — важливий етап у становленні індивіда, оскільки чітке усвідомлення та ідентифікація себе представником чи представницею певної статі є запорукою успішного формування повноцінної особистості. Враховуючи той факт, що дитина розвивається постійно, необхідно ще з раннього дитинства брати до уваги особливості статевого розвитку дівчаток і хлопчиків, зважаючи на відмінності і випередження. Ми глибоко переконані, що статеве виховання — це не лише справа батьків і рідних дитини, а й предмет ретельної уваги з боку вихователів і вчителів.

Видатний педагог — гуманіст В. О. Сухомлинський свого часу обґрунтував доцільність і необхідність участі сім'ї в освітньому процесі: «Гармонійний, всебічний розвиток можливий лише там, де два вихователі - школа і сім'я — не тільки діють одностайно, ставлячи перед дітьми ті самі вимоги, а є однодумцями, поділяють ті самі переконання, завжди виходять з тих самих принципів, не допускають ніколи розходжень ні в меті, ні в процесі, ні в засобах виховання» (Сухомлинський В. О. Вибр. тв. В 5 — ти т. — К., 1977. — Т.1. — с. 86).

Крім того, стихійність, байдужість або соромливість батьків і вихователів, з огляду на ті чи інші питання і ситуації, що стосуються лібідо, можуть стати однією з причин девіантної поведінки і сексуальних відхилень. Розумне, делікатне статеве виховання формує в світогляді і свідомості дитини культуру взаємовідносин між статями, готує до шлюбу і сім'ї. Важливо зазначити, що батьки по — різному і з різним успіхом виховують дітей своєї статі і протилежної. Як правило, інтенсивніші і ефективніші тут одностатеві комунікації, причому для хлопців позасімейне оточення важливіше, ніж для дівчат. Доведено, що у більшості випадків діти переймають модель стосунків у сім'ї: ставлення батьків одне до одного, звертання, пестливу лексику, уважність, турботливість, емпатію. Це, тією ж мірою, стосується і негативного боку взаємин. На жаль, нинішній соціум спотворений відкритістю та аморальністю статевих стосунків, що пропагуються з усіх джерел масової інформації, нація «підкошена» знеціненням високих морально — людських норм. Звідси, безладні статеві стосунки, зневажливе ставлення до жінки, статева розбещеність, одностатеві зв’язки, підліткова злочинність і алкоголізм.

На сучасному етапі розвитку суспільства одним із серйозних і першочергових завдань школи є формування в учнів правильних духовних установок, прищеплення толерантного ставлення до однолітків, зокрема і протилежної статі, виховання культури чистих і справжніх взаємин між статями. Причому, здійснювати ці нелегкі завдання необхідно органічно вплітаючи в навчально — виховний процес. Ще В. М. Бехтерєв підкреслював, що «приховувати істину від дитини про статевий процес — найкращий спосіб розбестити її. Важливо, щоб дитина отримувала правильні й здорові поняття про взаємовідносини між статями, а не черпала відомості з сумнівних джерел» (Бехтерев В.М. О половом оздоровлении // Вестник знания. — № 9 — 10. — 1910.).

Ні в якому разі не можна забувати про вікові та психологічні особливості старшокласників, адже підлітковий вік вважається періодом самоствердження особистості, боротьби за самостійність і визнання її дорослою. Через це поведінка підлітка характеризується підвищеною чутливістю, емоційною нестабільністю, грубістю, замкненістю, частою зміною настрою, дратівливістю («труднощі підліткового віку»).

Зважаючи на тривожні соціологічні бесіди з молоддю, результати тривалих спостережень за підлітковими стосунками, експрес — опитувань учнів 9 — 11 класів трьох загальноосвітніх шкіл м. Миколаїв, ми дійшли висновку: старшокласники спотворено, вульгарно, однобоко сприймають аксіологічну суть міжстатевих стосунків. Ми провели анкетування двох 10 — х класів: запропонували розмістити по черзі у стовпчик деякі загальнолюдські моральні якості у довільному порядку. Критерієм для кожного респондента було значення тих чи інших рис, їх роль у власному житті. Оскільки проведена форма роботи була анонімною, ми просили вказати лише стать. Аналіз результатів показав: «не мають важливого значення» (як для хлопців, так і для дівчат) такі психологічні та емоційні основи сексуальності, як: сором’язливість, турбота і повага до осіб протилежної статі, вірність, м’якість. Ці висновки свідчать про зміщення пріоритетів підлітків на спотворені уявлення про сенс людського буття, які провокують соціальну пасивність молоді, прагнення зорієнтуватися на власних егоїстичних, міщанських потребах. Це явище стало сигналом до дій і свідченням того, що вчителі та батьки мало часу відводять на статеву освіту підлітків.

Протягом трьох місяців ми тісно співпрацювали з 10 — А класом однієї зі шкіл міста, який став експериментальним для нашого дослідження, а 10 — Б — залишили без втручання. У своїй роботі ми раз на місяць проводили батьківські лекторії на такі теми: «Статева освіта в родині», «В сім'ї син і донька», «Що посієш, те й пожнеш!», проводили анкетування і тестування батьківського колективу, практикували родинні бесіди у невимушеній атмосфері. З десятикласниками проводили подібну роботу, але з додаванням ігрових методик. Важливе значення мали своєрідні ток — шоу на теми: «Кохання — це довершене визнання», «Фізичне і духовне», «Кохання і розрахунок» та ін. Частими були зустрічі з лікарями — венерологом, психіатром, психологом, інспектором дитячої кімнати міліції, юристом. Вже через місяць ми помітили значні зрушення у свідомості підлітків та їх взаємовідносинах: зникло зверхнє, єхидне, насмішкувате ставлення до поставленої проблеми, учні без сміху, не червоніючи, активно задавали змістовні запитання, прокинувся здоровий інтерес до аналізу певних явищ і негараздів у питаннях гігієни шлюбу, статевих відносин і т. ін. Ми помітили появу теплих і дружніх стосунків між хлопцями й дівчатами, а це свідчить про те, що, проводячи формуючий експеримент, ми опосередковано згуртували класний колектив. Провівши повторне анкетування двох 10 — х класів, ми дійшли вражаючих висновків: експериментальний 10 — А клас показав високий рівень сформованості правильних уявлень про власні соціальні ролі і соціальні ролі представників іншої статі, продемонстрував свідомий гуманістичний тип відносин, заснований на взаємній повазі, довірі, терпимості, чуйності. Результати анкетування учнів 10 — Б класу залишилися майже без змін, однак, старшокласники висловили бажання також взяти участь у експерименті.

Отже, описана ситуація засвідчила, що негативні сторони статевого виховання підлітків пояснюються не відсутністю інтересу юнаків і дівчат до даної проблеми, а, в першу чергу, — відсутністю правильного, вчасного і коректного виховного впливу з боку батьків, учителів, вихователів.

Дослідження та аналіз проблеми статевого виховання підлітків вкотре довело, що досягти позитивних зрушень і змін на шляху формування повноцінної особистості можливо за умови інтегрованої, узгодженої співпраці шкільного психолога, вчителів — предметників, батьків і, звичайно, — самих підлітків.