Анотація. 
Дослідження теоретичних засад психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти

У статті досліджено сутність теоретичних засад психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти; доведено, що в контексті професійної підготовки суддів поняття «педагогічна майстерність судді» є системоутворювальною функцією, спрямованою на налагодження результативної педагогічної взаємодії у межах реалізації завдань суддівської освіти; обґрунтовано концептуальні засади психолого-педагогічної підготовки суддів

Ключові слова: професійна підготовка суддів, професійна майстерність судді, психолого-педагогічна підготовка суддів

професійний освіта суддя педагогічний майстерність.

Вступ

Актуальність статті обумовлена тим, що у «процесі розбудови правової держави, одним з її найбільш важливих критеріїв є створення чесної, прозорої та ефективної судової влади» [1].

Ефективність змін у судовій системі України безпосередньо залежить від рівня кваліфікації всіх суддів, тобто рівня їхньої професійної та особистісної підготовленості та фаховості. «Наділяючи суддів незалежністю при здійсненні правосуддя, Конституція закріплює основні гарантії їх незалежності. Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом. Призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом. При цьому судді призначаються безстроково на цю посаду [2].

Для забезпечення незалежності суддів у здійсненні правосуддя і захисту їх від впливу законодавчої і виконавчої влади Конституція закріпила утворення нового незалежного органу у системі правосуддя — Вищої Ради Правосуддя. Механізм діяльності цього органу визначено Законом України «Про Вищу Раду Правосуддя», яким передбачено, що це колегіальний, незалежний орган України, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу, а також за приймання рішення стосовно порушень суддями вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

З початку утворення Вищої ради правосуддя пріоритетним напрямком її діяльності є забезпечення формування в Україні ефективної, сучасної та зорієнтованої на реальні потреби суддівського корпусу системи професійного відбору та підготовки суддів. Адже, оцінюючи якість судової системи країни неможливо отримати об'єктивний показник без урахування стану існуючих систем добору і підготовки суддів, а налагоджена система функціонування цих інститутів виступає ключовим параметром при визначенні якості правосуддя. Відтак, важливим напрямом досліджень у галузі теорії і методики професійної освіти, стає цілісна розробка методологічних, теоретичних та методичних основ професійної підготовки та діяльності фахівців судової системи в Україні.

Сильна, незалежна судова влада здатна виконувати істотний, всебічний вплив на життєдіяльність держави, тому значення процесу формування високопрофесійного суддівського корпусу для здійснення справедливого правосуддя важко переоцінити. Цей процес передбачає забезпечення суддівської освіти науково-викладацькими кадрами, удосконалення науково-методичної та педагогічної діяльності. Тому спільна наукова та освітня діяльність установ — є необхідністю. Натомість, нині існує коло проблем щодо узгодження і застосовності принципів психопедагогічної теорії комунікації й так званої «універсалістської макроетики» [3] до суддівської діяльності як такої та до низки її сфер — зокрема (оскільки дієвість цих принципів ускладнюється нормативними, адміністративними, державними і політичними та іншими чинниками, що здатні скласти противагу вищеназваним принципам). «Судова реформа, яка послідовно відбувається в Україні, потребує удосконалення не тільки нормативно-процесуальної діяльності, але й врахування психолого-педагогічних закономірностей у сфері судочинства, оскільки діяльність судді є дуже складною, багатогранною і відповідальною у зв’язку з розглядом різних за своїм характером справ» — пише Е. В. Катаєва [4]. Саме тому виникла необхідність вивчення й наукового обґрунтування сутності та особливостей теоретичних засад психолого-педагогічної підготовки професійних суддів як методологічної основи моделювання у системі суддівської освіти цього процесу, з’ясування характеру здійснюваних функцій з психолого-педагогічних позицій суддівської діяльності. Практична ж оптимізація юридичної діяльності загалом і діяльності судді зокрема може бути здійснена шляхом використання наукового доробку педагогічних та психологічних та юридичних засад у сфері судочинства, що сприятиме більш якісній та ефективній роботі суддів, їх психічному здоров’ю, зміцненню законності та правопорядку в державі.