Духовно-нравственное та фізичне здоров'я: параметри взаємозалежності

Духовно-нравственное та фізичне здоров’я: параметри взаємозалежності

Силуянова І. У.

Начало другої половини 2004 р. було ознаменоване поруч форумів, у яких обговорювалося здоров’я дітей й молоді Росії. Це насамперед, 2-ї Міжнародний конгрес «Здоров'я, навчання, виховання й молоді в 21 столітті» (червень 2004 р.) і Круглий стіл, присвячений цим самим проблемам, проведений Комітетом з охорони здоров’я ДД РФ (червень 2004 р.) та інших. Цими нарадах уперше було озвучено дуже неблагополучна статистика про стан нашої молодої покоління. Відповідно до цієї статистиці 60% які у цілому у РФ мають той чи інший патологію. 60% дітей належали до категорії «нервові діти». Причому У 64,8% старшокласників до зафіксовано прикордонні нервово-психічні розлади: асоціальним поведінка, куріння, вживання алкоголю, психоактивних речовин, ризиковані форми сексуальної поведінки, компьютеро-зависимость. Останнє явище — нова нозологічна одиниця. Про її реальності свідчать такі цифри: від кількості комп’ютерних клубів Москви 23% працюють цілодобово, у своїй 80% постійних клієнтів цілодобового відвідин — підлітки. Педіатри проінформували громадськість у тому, що 70%-ая патологія вагітності та пологів дає 70%-ое зниження адаптаційного ресурсу в дітей віком. І ще одне страшна цифра. У 2003 р. 7,8 тисяч підлітків покінчили життя самогубством. Статистичні матеріали про соціально-демографічної характеристиці населення Державної обласної думи 2004 р. свідчать, що з юнаків призовного віку найпоширеніша патологія — нервово-психічні розлади, яким піддається кожна двадцята юнак, причому кожен 9-ї із кількості страждає алкогольної, наркотичної чи токсикологічної зависимостью.

Каковы ж із погляду медицини чинники, що впливають дане дуже неблагополучне становище? У вітчизняному медичному співтоваристві визнання отримали дослідження академіка Ю. П. Лисицина. Серед усіх чинників (100%), які впливають стан здоров’я, серед яких несприятлива екологія, спадковість, явища медичного порядку й ін., 55% визначальних негативних позицій — це образ життя человека.

Что ж таке спосіб життя людини? З що він складається? Як формується? Від чого залежить? Протягом багатьох років під впливом марксистсько-ленінської філософії в соціальні науки впроваджувалося розуміння життя, вираженням якого розглядати визначення життя, як «поняття, які у соціальних науках для характеристики умов і особливості повсякденні людей тому чи іншому суспільстві. Спосіб життя охоплює типові для цього товариства, класу, соціального шару умови, і форми життєдіяльності людей». Дане визначення орієнтує насамперед характеристику матеріальних умов і форм життєдіяльності людей. Звісно ця орієнтація має певне значення. Залежність між умовами праці, побуту, формами проведення дозвілля, з одного боку, і здоров’ям людини, з іншого — очевидна. Та чи можна вважати даний підхід бездоганним? Очевидно, немає, тому що цей підхід орієнтований на матеріальні умови й потреби, без урахування особистісні характеристики людини, його духовні потреби, ценностно-мировоззренческие орієнтації, духовно-моральні мотиви поведінки. Вочевидь, що у значною мірою саме ценностно-мировоззренческие орієнтації, які є в людини особистісно значимими, визначають його доцільну поведінку. Саме духовно-нравственная культура має безпосередній стосунок до формування здорового, чи «праведного» (в термінології моральної християнської філософії) життя. Концентрація увагу матеріальних умовах життєдіяльності людини наводить до деякою абсолютизації ролі соматичних складових здоров’я, залишаючи осторонь складові духовного, морального, психічного, соціального, комунікативного рівнів. Прямим наслідком цієї абсолютизації так можна трактувати широко поширену максиму: «У здоровому тілі - здоровий дух», де психічна стабільність людини залежить від стану його тілесності. Ця «максима» є спотворенням рядки Х сатири римського поета Ювенала, що звучить так: «Orandum est utsit mens sana in corpore sano», що у перекладі з латини означає: «Треба молити, щоб у здоровому тілі був здоровий дух». Вочевидь, що є сенс цього рядка прямо протилежний популярною недавньому минулому ідеологічної установке.

Не благаючи впливу соматичного рівні здоров’я на психічний, не можна недооцінювати і реальність зворотний зв’язок. Корисно пам’ятати і той, древневосточную, максиму: «Оберігай свій дух спокоєм, і тіло саме виправиться». «Харчування духу» щонайменше важливо задля здоров’я, ніж харчування тіла. Виховання молоді, і покликане забезпечити якісне і безперебійне «харчування духу» молодої людини. Збої в «харчуванні духу», в чому тягнуть у себе такі захворювання, як наркоманія, алкоголізм, неврози та інших. Навряд чи хто буде заперечувати, що, наприклад, наркоманія зрештою пов’язані з бездуховністю, із повною відсутністю ясних моральних установок.

В злагоді із цими судженнями виявляється, і таке тлумачення поняття «спосіб життя». Поняття «спосіб життя» і двох слів — «образ» і «життя», об'єднання яких дає словосполучення, фіксуюче момент певної упорядкованості людського життя. Від понять «існування», «буття», «життєдіяльність» воно відрізняється чітко вираженої рефлексивностью, тобто. розуміння життя входить як основна складова частину — у людську життєдіяльність і є передусім певну духовно-нравственную, ценностно-мировоззренческую, доцільну упорядкованість життя особистості. Таке розуміння життя фіксує наявність двох силових ліній існування — смысло-целевую, духовно-нравственную, з одного боку, і матеріальну, з другой.

Почему ж ігнорувалася перша «силова лінія» людського життя у ще недавно пануючій ідеології? Відповідей це питання кілька. Звернемо свою увагу них. Заперечення ролі духовно-моральної «силовий лінії» у житті було з загальної атеїстичної суттю ідеології, однією з підстав якої було принцип релятивізму, яке утверджує відносність, мінливість моральних цінностей, що заперечує їх абсолютне значення. Традиція моральної християнської, зокрема, російської філософії протилежна позиція. Моральні цінності й принципи Библейского Декалогу (10 заповідей) — мають абсолютне значення оскільки недотримання цих моральних правил призводить до руйнації психо-эмоциональной життя, потім до втрати фізичного здоров’я у результаті життя жінок у цілому. Моральні норми, навіть, незважаючи з їхньої видиму чужість індивідуальним уподобань й потребам людини, не випадково кваліфікуються у суспільстві як культурні цінності. Вони є внебиологическим «кодом», які забезпечують успадкування тих принципів відносини для людей, що необхідні збереження кожної індивідуальної людського життя й людського суспільства взагалі. Духовно-моральні цінності орієнтують індивідуальне існування. З допомогою моральних норм ми розуміємо, оцінюємо, організуємо життя. Абсолютна міра їх цінності задана тим, що вони — необхідна умова як соціального практичного існування, але його жизни.

В водночас, очевидно, що тій чи іншій духовно-моральної цінністю, чи моральної заповіддю та реальною життям людини існує дуже великий зазор. Так, між будь-який заповіддю Библейского Декалогу, наприклад, «не лжесвідчи», і жителів конкретної недосконалої практикою людського спілкування — велика дистанція. Подолати цю дистанцію і покликана така, яка називається вихованням. Така, від якої, як ми переконалися, залежить не тільки добробуту, а й сам фізичне існування суспільства, неспроможна носити випадковий, довільний характер. Вона потребує продуманого, вивіреного, програмного забезпечення. Робота зі створення таких програм вже розпочалась. З’явилися «Комплексну програму духовно-морального виховання і молоді рівні району (муніципального центру), Москва, 2003 р.» Фонду духовної культури і освіти «Нова Русь», Програма Московської обласної Думи «Духовно-моральне здоров'ї родини, дітей й молоді Московській області на 2005;2010г.г.». Приміром, будучи конкретним варіантом нового підходу, Програма «Духовно-моральне здоров'ї родини, дітей й молоді Московської області на 2005;2010г.г."подчинена мети «створення та розвитку системи духовно-морального освіти дітей й молоді Московській області з урахуванням традицій та матеріальних цінностей вітчизняної культури, з урахуванням сучасних умов і потреб соціального розвитку російського суспільства». Особливістю даної програми є увагу до національної культури, духовно-нравственным традиціям російського суспільства, до досвіду духовно-морального виховання православия.

В зв’язки з цими орієнтаціями виникатимуть питання про відповідність подібних програм реальному світоглядному станові й існувати духовним потребам молоді. Не чи буде дані орієнтації певної формою насильства? Будуть вони «стрілою, б'є у ціль»? Відповіді з цього питання ми можемо знайти у конкретних соціологічних опросах.

Сами за себе кажуть дані соціологічного опитування, проведеного серед сьогоднішніх студентов-медиков.

На питання «Ваші релігійні переконання» — 70,7% студентів відповіли — православ’я. Відповідаючи на запитання «Яке займає релігія у житті?» пішли наступні відповіді - головне — 4,7%, значне — 45,5%, незначне — 35,5%, ніяке — 7,4%.

Данный опитування свідчить, що духовно-моральне становище нашої молоді - то радше стан пошуку миру і пробудження, ніж твердої усвідомленої позиції. Таке статки у принципі притаманно молодіжного, в суті своїй «пошукового» свідомості, коли запитань і пошуків більше, ніж стійких переконань. Проте, даний опитування виявив існування потужного інтересу молоді до духовно-нравственным традиціям. І тут як ніколи важлива позиція й підтримка старшого покоління, особливо вчителів, політиків, учених, викладачів, законодавців, письменників, наукової та мистецької інтелігенції, консолідація сил які справді може призвести до духовно-нравственному і фізичному здоров’ю наший дітей, що, безумовно, є необхідною підставою духовно-морального відродження російського общества.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.