Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Ремонт колінчатого вала ЗИЛ-130

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Колінчатий вал має шість шатунних і сім корінних шийок. Спалах відбувається через кожні 120°; коліна першого й шостого, другого й п’ятого, третього й четвертого циліндрів попарно розташовані під однаковим кутом. Усе шейки вала пустотілі й закриті кришками із прокладками на стяжних зв’язках із глухими гайками. Порожнини шийок повідомляються похилими каналами через щоки. Задній кінець вала має… Читати ще >

Ремонт колінчатого вала ЗИЛ-130 (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Зміст Вступ

1.Вихідні дані

1.1 Характеристика деталі: призначення і умови роботи, причини виникнення дефектів, вказаних в завданні

1.2 Технічні умови на контроль і сортування деталі

2.Технологічний розділ

2.1 Проектування технологічного процесу

2.1.1 Розрахунок виробничої програмами

2.1.2 Ремонтний ескіз деталі

2.1.3 Вибір раціонального способу ремонту

2.1.4 Технологічний маршрут ремонту деталі

2.1.5 Розробка і технічне нормування операції

2.1.6 Техніка безпеки і охорона праці при виконанні ремонтних робіт

2.1.7 Технологічна документація

3.Конструкторський розділ

3.1 Призначення і устрій пристосування

3.2 Робота пристосування

4.Список літературних джерел

Вступ Автомобільний транспорт України являє собою найбільш гнучкий і масовий вид транспорту. У нього ряд важливих відмінностей від інших транспортних галузей. Почнемо з того, що основна частина автомобільного парку країни експлуатується в нетранспортних організаціях. При цьому мережа автомобільних доріг поряд з парком комерційних автомобілів використається також автомобілями, що перебувають в особистому користуванні громадян. Стало бути, проблеми розвитку автомобільного транспорту носять комплексний характер.

Щодня автотранспортом перевозиться близько 17 млн. тонн вантажів.

У автомобільному транспорті сконцентроване понад 97% від всіх лiцензіруємих суб'єктів транспортної діяльності. У сфері комерційних і некомерційних автомобільних перевезень зараз зайнято порядку півмільйона господарюючих суб'єктів. Їхня діяльність проходить в умовах досить високої внутрішньогалузевої й міжвидової конкуренції.

В автотранспортних підрозділах підприємств всіх галузей економіки працює більше 4 млн. чоловік. Причому на автотранспортну галузь доводиться більше 50% від числа працюючих у транспортному комплексі, без обліку залізничного транспорту.

Попит на вантажні перевезення багато в чому визначається двома факторами: динамікою й структурою зміни обсягів виробництва в країні, а також платоспроможністю підприємств й організацій всіх галузей економіки. Вантажні перевезення — це один з найбільше «ринкових» секторів економіки. Вантажопотоки, що генеруються ринками, що розвиваються, товарів і послуг, у першу чергу освоюються найбільш чуйним швидким і гнучким видом транспорту: автомобільним.

На відміну від інших видів транспорту автотранспорт у всіх зростаючих обсягах перевозить міжнародні вантажі. Це обумовлено його високою маневреністю, великою швидкістю, забезпеченням перевезень від дверей відправника до дверей одержувача в прямих без перевантажувальних повідомленнях. Автомобільний транспорт став незамінним засобом і при змішаних перевезеннях. Основним завданням автотранспорту є повне і своєчасне задоволення потреб у перевезенні та доставці народногосподарських вантажів на основі підвищення якості і потужності роботи всієї транспортної системи.

Ефективність роботи автомобільного транспорту базується на надійності рухомого складу, що забезпечується в процесі його виробництва, експлуатації та ремонту, а саме:

— Досконалістю конструкції і якістю виготовлення;

— Своєчасним та якісним виконанням технічного обслуговування і ремонту;

— Своєчасним забезпеченням і використанням нормативних запасів матеріалів і запасних частин високої якості і необхідної номенклатури;

— Дотриманням державних стандартів і правил технічної експлуатації.

Нормативи технічного обслуговування та ремонту, що враховують умови експлуатації, встановлені на основі міжгалузевої оцінки досягнутого рівня надійності виробленого в країні рухомого складу. Організації та підприємства автомобільної та суміжних галузей промисловості:

— Проводять єдину політику і несуть відповідальність за технічний рівень і якість продукції, що випускається, за найбільш повне задоволення потреб автомобільного транспорту країни в необхідному рухомому складі, запасних частинах, експлуатаційних матеріалах високої якості і надійності, необхідного типажу та номенклатури, пристосованих до різних умов експлуатації та в кількостях відповідно до встановлених нормативів;

— Проводять заходи щодо підвищення надійності рухомого складу, зниження трудових і матеріальних витрат на технічне обслуговування та ремонт;

— Проводять уніфікацію рухомого складу з метою скорочення кількості технологічно сумісних груп на автотранспортних підприємствах;

— У разі необхідності розробляють конструкції, виготовляють зразки і організують промислове виробництво нестандартного обладнання, оснащення і спеціального інструменту для технічного обслуговування і ремонту конкретних сімейств рухомого складу;

— Застосовують безпосередню участь в освоєнні автомобільного транспорту рухомого складу нових моделей шляхом своєчасного забезпечення автотранспортних і авторемонтних підприємств технічної документації, зразками нестандартного обладнання, оснащення спеціального інструменту, запасними частинами та експлуатаційними матеріалами, необхідними для організації технічного обслуговування і ремонту;

— Організують або сприяють організації на промисловій основі капітального ремонту агрегатів і вузлів конкретних сімейств рухомого складу і відновлення відмовили деталей в якості товарної продукції;

— Здійснюють заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів і захисту навколишнього середовища при роботі автомобільного транспорту;

— Сприяють створенню єдиної інформаційної бази на основі опорних автотранспортних і авторемонтних підприємств, необхідної для управління надійністю рухомого складу.

Поточний і капітальний ремонт має забезпечити безвідмовну роботу агрегатів, систем і вузлів автомобіля в межах, встановлених періодичністю і з впливів. У зв’язку з цим велика увага приділяється розробці, освоєнню, впровадженню нових матеріалів, економії паливно-енергетичних ресурсів, випробувань агрегатів.

1. Вихідні дані

1.1 Характеристика деталі

Колінчатий вал Колінчатий вал відчуває великі навантаження і піддається скручуванню, вигину і механічному зношуванню Крутний момент, створюваний на колінчатому валу, передається на трансмісію автомобіля, а також використовується для приводу в дію різних механізмів двигуна. Сили, що діють на колінчатий вал, складаються з сил тиску газів та інерційних сил рухомих мас. Особливо великі сили виникають в момент вимикання зчеплення. Основними несправностями валів є знос опорних шийок через пошкодження вкладишів або деформація — викривлення валу через перегрів. В результаті цього збільшуються зазори в підшипниках, в той час як умови змащення погіршуються, природний знос шийок спостерігається при великих навантаженнях на двигун автомобіля. Крім зносу шийок під підшипники колінчаті вали надходять в ремонт, мають зазвичай знос різьби під храповик-(залежно від конструкції валу), знос отворів у фланці під болти кріплення маховика, під настановні пальці або направляючі шпильки, отвори під шарикопідшипник ведучого вала. Всі ці навантаження і сили, що діють, на колінчастий вал призводять до прояву дефектів і виникненню зношування. Процес зношування деталей супроводжується складними фізико-хімічними явищами. У залежності від матеріалу і якості поверхні сполучених деталей, характеру контакту, навантаження швидкості щодо переміщення процес зношування протікає різному. Провідним процесом руйнування є механічне зношування, в яке входить абразивний і втомний знос. Супутніми видами зносу є молекулярно — механічний і корозійно-механічного зношування з усіма своїми різновидами, які в залежності від умов роботи впливають на знос і за певних умов можуть стати провідними процесами зносу.

Колінчатий вал має шість шатунних і сім корінних шийок. Спалах відбувається через кожні 120°; коліна першого й шостого, другого й п’ятого, третього й четвертого циліндрів попарно розташовані під однаковим кутом. Усе шейки вала пустотілі й закриті кришками із прокладками на стяжних зв’язках із глухими гайками. Порожнини шийок повідомляються похилими каналами через щоки. Задній кінець вала має фланець, на якому кріпиться маховик.

На цьому ж кінці насаджена рознімна шестірня для привода розподільного вала й регулятора На передній кінець насаджена шестірня для привода масляного й топливопідкачуючього насоса, а також кріпиться кривошип для привода циркуляційного й трюмного насосів. Поршнева головка шатуна нероз'ємна, із бронзовою втулкою. Стрижень шатуна круглого перетину, має центральний капав для підведення масла до поршневого пальця. Нижня головка рознімна. У верхній частині головки вставлений сталевий вкладиш, залитий бабітом. Нижня частина головки окремого вкладиша не має, прикріплена до шатуна двома болтами й фіксується від штифтами

1.2 Технічні умови на контроль та сортування деталі

ремонт технічний операція вал Технічні умови на контроль-сортування приводяться в карті технічних вимог на дефектацію деталі. У карті дефектації вказані дефекти, розміри (номінальний, допустимий без ремонту і допустимий для ремонту), а також необхідні технічні дії. Схема розподільного валу з вказівкою місць і значення розмірів контролю і дефектації представлена на кресленні.

Таблиця 1. Технічні умови на контроль та сортування деталі.

Деталь: Колінчатий вал

№ деталі: 130.1 005 013

Матеріал: СТ-45 ГОСТ 4543–71

Твердість:

52…62

Номер эскиза

Можливі дифекти

Спосіб встановлен;

ня дифекту

Розмір, мм

Заключення

За робочим чертежем

Допусти

— мий без ремонту

Годен для ремонту

Задири на 5 шатунній шийці

Вимірювання мікромер

65,5

65,48

63,8

Ремонтувати шліфуванням бракувати при критичому зносі

Конусність 2 коріної шийки

Вимірювання мікромер

75,0

74,98

73,8

Ремонтувати шліфуванням бракувати при критичому зносі

2. Технологічний розділ

2.1 Проектування технологічного процесу

2.1.1 Розрахунок виробничої програми Виробнича програма авторемонтних підприємств (АРП) може бути виражена у фізичних, приведених одиницях, в грошовому вираженню або сумарно. У курсовому проекті виробнича програма АРП визначатиметься у фізичних одиницях розрахунковою дорогою.

Кількість деталей, що підлягають ремонту протягом року визначаються по формулі :

Nг=N*Km*n, шт. (1)

Де Nг-річна виробнича програмаАРП, шт.

N-програма АРП по ремонту об'єктів (капітальних ремонтів) Км — Маршрутний коефіцієнт ремонту деталей

nкількість однакових деталей встановлених на автомобілі

N=2540; Км=0,95n=1

Nг=4350*0,91*1= шт.

Кількість деталей, що підлягають ремонту в перебігу місяця визначається по формулі:

Nм= (N*Km*n)/12, шт. (2)

Де Nм — місячна виробнича програмаАРП, шт

12 — кількість місяців в році.

Nм= (4350*0,91*1)/12= шт.

Кількість деталей, що підлягають ремонту в перебігу доби, визначається по формулі

Nc=(N*Km*n)/253, шт (3)

Nc-добова виробнича програма АРП, шт.

253- кількість робочих днів в році при п’ятиденному тижні

Nм=(4350*0,91*1)/253= шт.

2.1.2 Ремонтний ескіз деталі

Таблиця 2. Ремонтні розміри

Найменування дефектів

Розміри, мм

Номінальний

Допустимий без ремонту

Допустимий для ремонту

Задири на 5 шатунній шийці

65,5

65,48

63,8

Конусність 2 коріної шийки

75,0

74,98

73,8

2.1.3 Вибір раціонального способу ремонту Таблиця 3. Вибір раціонального способу ремонту

Дефекти:

1 Задири на 5 шатунній шийці

2. Конусність 2 коріної шийки

Можливі способи ремонта:

1 Шліфування

2 Заміна

1 Шліфування

2 Заміна

Способи забезпечуючи надійність та тривалість:

1 Шліфування

2 Заміна

1 Шліфування

2 Заміна

Засоби найбільш економічні:

1 Шліфування

1 Шліфування

2.1.4 Технологічний маршрут деталі

При складанні технологічного маршруту необхідно враховувати наступні вимоги:

— кожна подальша операція повинна забезпечити збереження якості роботи поверхонь деталі, досягнуту при попередніх операціях;

— на початку повинні йти підготовчі операції, потім відновні, ковальські, слюсарно-механічні, шліфувальні і довідні.

1. Мийні операції.

2. Контрольні операції.

3. Слюсарні операції (зачистка центрових отворів).

4. Слюсарні операції (правка валу, усунення згину) .

5. Токарні операції (обробка корінних шатунних шийок під ремонтні розміри).

6. Шліфувальна операції (доводка відновлених шийок до ремонтного розміру).

7. Контрольна операція.

Таблиця 4. Технологічний маршрут деталі

№ Операції

Вміст

005 Зачистка та центрування отворів

Зачистити та центрувати отвір на торцях колінчатого валу для фіксування на токарному та шліфувальному верстатах.

010 Слюсарна

Перехід-1 Виявити згин колінчатого валу Перехід-2 Закріпити колінчатий вал Перехід-3 Правити колінчатий вал за допомогою гідравлічного пресу (40 т)

015Шліфовальна

Перехід-1 Виявити ремонтні розміри.

Перехід-2 Шліфувати корінні шийки до d=73.0 мм Перехід-3 Шліфувати шатунні шийки до d=64.0 мм

020Свердлильна

Розгортувати масло підвідні отвори до d=3 мм

025 Контрольна

Перевірити якість ремонту

2.1.5 Розробка і технічне нормування операцій

005 0190 Слюсарна Зачистка та центрування отворів.

Підготувати колінчатий вал до центрування у токарному та шліфувальному верстаті.

Склад операції: зачистити центрові отвори колінчатого валу за допомогою слюсарного верстата.

Обладнання: ХХХХХХ. ХХХХ центрувальний станок .

Матеріали: 392 131ХХХХХХ. ХХХХ — різець токарний підрізний відігнутий з пластинами з твердого сплаву ГОСТ 1 888 073

Технічне нормування Технічно обгунтована норма часу на слюсарні роботи визначається по формулі :

Тн=Т`оп+Тв+Тд+Тпз/n (5)

Оперативний неповний час Т`оп=0.89 хв (таблиця 1.5.24)

Допоміжний час: Тв=0.39+0.25

де 0.39 — кріплення та відкріплення деталі у тисках, хв.,

0.25 — перевернення деталі у тисках, хв.,

Доповнюючий час: Тд=6% від оперативного часу (таблиця 1.5.7)

Тд=0.6*0.64=0.384хв Підготувально — заключний час Тпз=4.0хв Де 4.0 час на отримання та здачу наряду, чертежів, деталей, інструментів та ознайомлення з роботою (таблиця 1.5.6)

Розрахунок обгрунтованоюнормочасу на слюсарні роботи:

Тв=0.89+0.64+4.0+0.384=5.9 хв.

010 Слюсарна Перехід-1 Виявити згин колінчатого валу Перехід-2 Закріпити колінчатий вал Перехід-3 Правити колінчатий вал за допомогою гідравлічного пресу (40 т) Склад операції:

Кладемо колінчатий вал на стенд для виявлення згину .

Закріплюємо колінчатий вал у тисках .

Правимо колінчатий вал за допомогою гідравлічного пресу.

Обладнання :

ХХХХХХ.ХХХХ верстат слюсарний ХХХХХХ. ХХХХ стенд для виявлення згину

382 332.ХХХХ 2135−1М прес гідравлічний (зусилля 40т) Матеріали:

прізми для розташування валу.

Технічно обгунтована норма часу на пресові роботи визначається по формулі :

Тн=Т`оп+Тв+Тд+Тпз/n

Оперативний неповний час Т`оп=1.48 хв., (таблиця 1.5.34)

Допоміжний час:

Тв=0.39 хв., (таблиця 1.5.20)

де 0.39 — кріплення та відкріплення деталі у тисках хв.

Доповнюючий час :

Тд=6% від оперативного часу (таблиця 1.5.7)

Тд=0.6*0.39=0.234 хв.

Підготувально — заключний час Тпз=4.0 хв.

Де 4.0 час на отримання та здачу наряду, чертежів, деталей, інструментів та ознайомлення з роботою хв. (таблиця 1.5.6)

Розрахунок обгрунтованоюнормочасу на слюсарні роботи:

Тв=1.48+0.39+4.0+0.234=6.104 хв.

015 4130 Шліфувальна.

Склад операції: виявляємо ремонтні розміри, центруємо колінчатий вал у круглошліфувальному станку та шліфуємо корінні шийки до d=73.3 мм, а шатунні шийки до d=63.3 мм Обладнання: 381 311 3А423 Круглошліфувальний станок для перешліфування шийок колінчатого валу.

Технологічне оснащення: 393 411 мікромер з ціною ділення 0.01 мм ГОСТ 65– —78, 39 616 патрон токарний повідковий ГОСТ 2571–71, електрокорунд білий марки 24А.

Глибина різання

t = 0,5(табл. 1.5.15)

Кількість проходів

C=h/t

де h — припуск на обробку С=0.05/0.5=0.1 мм Подовжня подача

Sпр = ѓ * В (мм/об) де f — коеффіцієнтпродольної подачі

f=0.25 (таблиця 1.5.108)

В-ширина кола, мм.

В=10мм

Sпр = 0,25 * 10 = 2,5 (мм/об)

Sпр — швидкість обертання деталі

Vд = 40 м/мін (табл. 1.5.14)

частота обертання шліфувального кола

nпр = 318 * Vкр * 60 / Дкр

Vкр — 35 м/с швидкість шліфувального кола при чорновій обробці

Дкр — 150 мм діаметр шліфувального кола

nпр = 318 * 35 * 60 / 150 = 4452

Технічне нормування шліфувальних робіт:

Тн=То+Тв+Тд хв.

Основний час для всіх видів шліфовання

Tо=Lp*h*K/nд*Snp*St, хв;

де К=1,3- при чорновій обробці;

К=1.7-при чистовій обробці.

h-припуск обробки на сторону =0.5 мм К=1.7(чистова обробка, стр.131).

Nд-частота обертання деталі розрахункова

Nд=318*Vд/Dд

Vд=40м/хв (1.5.14)

Dд=73мм (для корінних шийок)

Dд=64мм (для шатунних шийок)

Nд=318*40/73=174 хв., (для корінних шийок)

Nд=318*40/64=198.7 хв., (для шатунних шийок)

Sпр-продольна подача 2.5 мм/об

St=0.01ммпоперечна подача

Lp-довжина хода столу

Lp=I+B мм.

Розраховуємо Lp для корінних шийок.

Середня довжина шліфуємої шийки:

(32+30+45)/3=35.7 мм.

де 32- довжина 1 корінної шийки ;

де 30- довжина 2−4 корінної шийки;

де 45- довжина 5 корінної шийки

Lp=35.7+10=45.7 мм.

Розраховуємо Lp для шатунних шийок:

L=58ммдовжина 1 шатунної шийки.

Lp=58+10=68 мм Розраховуємо То для 1 корінної шийки :

То=45.7*0.05*1.7/(174*2.5*0.01)=0.9 хв.

Розраховуємо То для 1 шатунної шийки :

То=68*0.05*1.7/(198.7*2.5*0.01)=1.2 хв.

Допоміжний час:

Тв=Тв1+Тв2+Тв3

де Тв1-підготовчозаключний час при роботі на круглошліфувальному станку для наружнього шліфування, хв.

Тв1=0.5 хв (таблиця 1.5.113)

Тв2 — допоміжний час, пов`язаний з обробкою 1 наружньої поверхні, хв.

Тв2=0.42 хв Тв3 — допоміжний час, пов`язаний з шліфуванням продольної подачі, глубинним методом у 1 прохід, кругом, встановленним на розмір:

Тв3=0.05 хв.

Тв=0.5+0.42+0.05=0.97 хв.

Додатковий час:

Тд=0.1*(То+Тв) Для корінних шийок:

Тд=0.1*(0.9+0.97)=0.18 хв.

Для шатунних шийок:

Тд=0.1*(1.2+0.97)=0.21 хв.

Штучний час:

Тшт=То+Тв+Тд, хв.

Для коріннихшийок:

Тшт=0.9+0.18+0.9+2 хв Для шатунних шийок:

Тшт=0.9+0.21+1.0=2.1 хв Підготовчо-заключний час:

Тпз=5.0хв.

Тпз-час на встановлення 1-го лютсна, Час на поворот стола на кут.

Знаходимо повний час на шліфування коленвалу.

На авто 8 шатунних шийок та 5 корінних.

Отримуємо:

Тн=0.9*5+1.2*8+0.18*5+0.21*8+2*5+2.1*8+5=47.68 хв

020 4120 Cвердлильна Обладнання: 381 213 Вертикально свердлильний станок модель 2Г125

315 930.ХХХХ КПК-0.5 Кран-укосина Склад операції: розгорнути маслопідвідні отвори до d= 3 мм ХХХХХХ. ХХХХ Прилади: підставка, 391 722 розгортка машинна цільна ГОСТ 1672–80 .

Глибина різання при розгортанні:

T=(d-d1)/2мм де dcв-діаметер розгортки

dcв=3мм

dдіаметер отвору після обробки

d=3 мм

d1-діаметер отвору перед обробкою мм

d=2мм Т=(3−2.8)/2=0.1 мм Частота обертання шпінделя:

N=1000*Vрез/(Пd), хв де Vріз — швидкість різання

Vріз=4 м/хв (таблиця на стр. 80)

N=1000*4/3.14*3=424.6 хв Фактична швидкість різання:

Vф=Пdnф/1000 хв

Vф=3.14*3*424.6/1000=4 хв Технічне нормування свердлильних робіт:

Тн=То+Тв+Тд+Тп. з/п, хв.

Основний час:

То=(L+L1+L2)*i/(nф*Sф) хв.

де L-довжина обробляємої поверхні мм,

L=80 мм

L1=величина врізання свердла мм,

L1=0.1 мм

L2-величина виходу інструмента при обробці сквозного отвору мм,

L2=2 мм

i-число отворів;

i=13 шт.

Sф-подача;

Sф=0.25мм/об (таблиця 1.5.59)

То=(80+0.1+2)*13/(424.6*0.25)=10.06хв Допоміжний час Тв=Тв1+Тв2+Тв3

Тв1-допоміжний час на встановлення та зняття установки вручну при роботі на свердлильних станках, хв.

Тв1=0.18 хв (таблиця 1.5.67)

Тв2-допоміжний час на додаткові прийоми роботи, зв`язані з встановленням та зняттям деалі, хв.

Тв2=0.08 хв.

Тв3=Тв3.1+Тв3.2+Тв3.3

Тв3.1-допоміжний час на встановлення та зняття деталі на столі з накладним кондуктором вручну, мм.

Тв3.1=1.09 хв (таблиця 1.5.69)

Тв3.2-допоміжний час на переміщення деталі на станці.

Тв3.2=0.08 хв (таблиця 1.5.71)

Тв3.3-допоміжний час на додаткові прийоми робіт, пов`язанних з перехідом, хв Тв3.3=0.3 хв (таблиця 1.5.73)

Тв3.3=1.09+0.08+0.3=1.47 хв.

Тв=0.18+0.08+1.47=2.73хв.

Додатковий час:

Тд=0.08*(То+Тв) Тд=0.08*(10.06+2.73)=1.02 хв (таблиця 1.5.89)

Підготовчо-заключний час:

Тпз-підготовчо-заключний час при роботі на вертикально-свердлилтномстанці, хв.

Тпз=8 хв.

Тпз=10.06+2.73+1.02+8=21.81 хв.

025 Контрольна операція:

Перевірити якість ремонту.

Обладнання: Стіл дефектовщика ХХХХХХ. ХХХХ ГОСТ ХХХ Оснастка: Лінійка провірочна .ШП-2−1400

Штучний час Тшт для цієї операції розраховуеться як штучно калькулікаційної

Тн=Тшт+(Тнз) Де Тшт-штучна норма часу на 1 шт по данним Донецького АРЗ Тшт -3 хв.

Тнз-Подготовітельнозаключительний час (Тнз=3хв) Тнз=3+(4:36)=3,07

2.1.6 Основні заходи щодо охорони праці робітників й техніка безпеки Техника безпеки До самостійної роботи з технічного обслуговування автомобіля допускаються особи, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли інструктаж, навчання та перевірку знань правил безпечного виконання робіт і мають відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки.

При допуску слюсаря до виконання роботи на мийної машині, вантажопідйомні механізми він повинен бути навчений і проінструктований правилами безпеки при користуванні цими машинами і механізмами.

Робоче місце повинно бути оснащене комплектом справних інструментів і пристосувань.

Користуватися несправним інструментом і пристосування забороняється.

Слюсар повинен знати і виконувати правила безпечного виконання робіт всього обладнання, механізмів, пристроїв та інструментів на своєму робочому місці, до яких він допущений для обслуговування.

Слюсар зобов’язаний:

Під час виконання роботи бути уважним і акуратним, не відволікатися на сторонні справи та розмови і не відволікати інших.

Не торкатися що перебувають у русі частин механізмів, а також електропроводів і струмоведучих частин електроприладів обладнання.

При проходженні по території гаража користуватися встановленими проходами, пішохідними доріжками та іншими встановленими місцями.

Не стояти і не проходити під піднятим вантажем, уникати проходу під працюють на висоті.

Вміти надавати долікарську допомогу потерпілому при нещасних випадках.

Про нещасний випадок, негайно повідомити майстру.

На території гаража бути уважним до сигналів, що подаються водіями рухомого транспорту.

Своїми діями і поведінкою не створювати небезпечних ситуації для себе і оточуючих.

На протязі робочого дня утримувати в порядку і чистоті робочого місця, не допускати захаращення робочого місця, проходів матеріалами, запчастинами, вузлами, агрегатами, пристроями та іншими предметами.

Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, правила, інструкції і норм безпечного виконання робіт.

Не допускати на своєму робочому місці осіб, які не мають відношення до дорученої роботи. Без дозволу майстра — не довіряти свій верстат, машину, механізм іншій особі.

Одягати відповідну спецодяг, спец взуття та інші засоби індивідуального захисту (костюма Х / Б, чоботи кирзові, рукавиці комбіновані, куртка і брюки Х / Б на утеплювальній прокладці, валянки, калоші), видані на підставі галузевих норм, затверджених першим керівником підприємства.

Дотримуватися правил особистої гігієни. Перед прийомом їжі або куріння необхідно мити руки з милом. Для пиття користуватися водою з спеціально призначених для цієї мети пристроїв (питні бачки, фонтанчики тощо) Спецодяг, взуття зберігати в спеціально призначених для цих цілей шафах.

Дотримуватися правил пожежної безпеки, вміти користуватися засобами пожежогасіння. Курити дозволяється тільки у спеціально відведених місцях Слюсар не приступить до виконання разових робіт, не пов’язаних з прямими обов’язками за фахом, без отримання цільового інструктажу.

Тривалість робочого часу слюсаря не повинно перевищувати 40 годин на тиждень. Тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджуються роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом.

Слюсарю забороняється користуватися інструментом, пристосуваннями, обладнанням, поводженням з яким він необучен і не проінструктований.

Про помічених порушення вимог безпеки на своєму робочому місці, а також про несправності пристосувань, інструменту та засобів індивідуального захисту слюсар повинен повідомити своєму безпосередньому керівникові й не приступати до роботи до усунення порушення та несправності.

Помітивши порушення вимог безпеки іншим працівникам, слюсар повинен попередити його про необхідність їх дотримання.

Слюсар, навчений у встановленому порядку, ознайомлений з інструкцією з експлуатації машин, механізмів, верстатів заводів-виробників і виробничої інструкції з охорони праці, несе відповідальність за порушення викладених у них вказівок у встановленому законодавством порядку.

2.1.7 Технологічна документація

— Маршрутна карта (МК) призначена для опису технологічного процесу включаючи, контроль і переміщення на всіх операціях в технологічній послідовності для планування підприємства.

— Операційна карта (ОК) розробляється для опису операцій контроля, випробування, механічною, слюсарною, термічною, електрохімічної і іншої обробки, а також заварки, наплавлення і так далі.

— Карти складаються по відповідних ГОСТам на певний вигляд обробки.

— Карта ескізів (КЕ) призначена для ілюстрації технологічного процесу його елементів. На (КЕ) виконується ремонтне креслення, ескіз, схеми, таблиці.

3. Конструкторський розділ

3.1 Призначення і устрій пристосування Згідно завданню було розроблено затискач для слюсарних робіт для розбирання важко роз`ємних з'єднань, який використовується при складанні згідно призначенню. Затискач є мобільним пристроєм для стискання будь-яких деталей для удобства з'єднання.

Зйомник складено з нижче перерахованих деталей:

1. Планка;

2. Прижим;

3. Пружина;

4. Гвинт натискний;

5. Гвинт регулювальний.

3.2 Робота пристосування Затискач працює таким чином: основні деталі затискача це планка з різьбовим отвором та прижим. Ввертанням натискного гвинту здійснюється приближення з'єднаних деталей. Стискання здійснюється за допомогою ввертання по різьбі прижимного гвинту, який зближує планку та прижим і, звісно, деталі. Пружина потрібна для віддалення планки та прижиму, тобто для повернення пристрою в вихідне положення.

4. Список літературних джерел Основна

1. Абрамчук Ф. І. Автомобільні двигуни / Ф. І. Абрамчук, Ю. Ф. Гутаревич, І. Ю. Тимченко. — К.: Арістей, 2010

2. Александров Л. А. Организация управления на автомобильном транспорте / Л. А. Алєксандров. — М.: Транспорт, 2005.

3. Беляев Н. В. 10 000 советов автомобилистам / Н. В. Беляев. — М.: Танспорт, 2010.

4. Воловік Є. Л. Довідник по відновленню деталей / Є. Л. Воловик. — М.: Вища школа, 2009.

5. Газарян А. А. Техническое обслуживание автомобилей / А. А. Газарян. — М.: Транспорт, 2011.

6. Динько А. С. Ремонт та обслуговування автомобілів / А. С. Динько. — М.: Вища школа, 2010.

7. Клебанов Б. В. Ремонт автомобилей / Б. В. Клебанов. — М.: Транспорт, 2008.

8. Круглов С. М. Все о легковом автомобиле / С. М. Круглов. — М.: Транспорт, 2009.

9. Круглов С. М. Устройство, техническое обслуживание и ремонт легковых автомобилей / С. М. Круглов. — М.: Транспорт, 2010.

10. Лудченко О. А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів / О. А. Лудченко. — К.: Знання, 2009.

11. Макиенко Н. І. Общий курс слесарного дела / Н. І. Макиенко. — М.: Машиностроение, 2007.

12. Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів. — К.: Мінтранс України, 2009.

13. Федорченко А. А. Автослесарь по ремонту двигателей / А. А. Федорченко. — Р.: Фенікс, 2009.

14. Чумаченко Ю. Г. Автомобільний практикум / Ю. Г. Чумаченко, Б. Б. Рассанов. — Р.: Фенікс, 2011.

15. Чумаченко Ю. Г. Автослесарь / Ю. Г. Чумаченко, А. І. Герасименко, Б. Б. Рассанов. — Р.: Феникс, 2010.

Додаткова Гречинская Л. Т. Совершенствование технологических процесов ремонта автомобилей / Л. Т. Гречинская З.С. Колясинский та ін. — М.: Транспорт, 2010.

Клебанов Б. В. Ремонт автомобилей / Б. В. Клебанов и др. — Х.: ХГУ, 2009.

Клебанов Б. В. Технология ремонта автомобилей / Б. В Клебанов и др. — М., Транспорт, 2009.

Посібник керівника технічної служби автотранспортного підприємства: навч. посібник / В. Є. Корначук, О. А. Бойко, Л. С. Козак, Т. О. Примак. — К.: УСДО, 2010.

Технология авторемонтного производства / под ред. К. Т. Кошкина — М., Транспорт, 2009.

Типовые технологичекие карты на ремонт деталей автомобиля синтетическими материалами — М., Транспорт, 2008.

Шадничев В. А. Ремонт автомобилей / В. А. Шадничев — М., Вища школа, 2010 г.

Нормативні матеріали МОН України і ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського.

Вища Освіта України і Болонський процес // Навчальна програма. — Київ — Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2004. — 18 с.

ІСУЯ 7.5.1 — 03.01/УН «Загальні вимоги до організації процесу проведення навчальних занять».

ІСУЯ 7.5.1 — 03.02/УН «Загальні вимоги до організації методичного забезпечення виконання індивідуальних завдань з дисциплін».

ІСУЯ 7.5.1 — 03.03/УН «Загальні вимоги до організації виконання індивідуальних завдань».

ІСУЯ 7.5.1 — 03.04/УН «Загальні вимоги до організації СРС».

ІСУЯ 7.5.1 — 03.05/УН «Загальні вимоги до організації НДРС».

ІСУЯ 7.5.1 — 03.07/УН «Загальні вимоги до організації поточного контролю».

ІСУЯ 7.5.1 — 03.08/УН «Загальні вимоги до організації підсумкового контролю».

ІСУЯ 7.5.1−03.09/УН Інструкція: Критерії забезпеченості дисциплін навчально-методичною літературою

ІСУЯ 7.5.1−03.10/УН Інструкція: Загальні вимоги до видання навчально-методичної літератури

Інформаційні ресурси.

1. Український освітній портал http://www.osvita.org.ua/

База даних українських ВНЗ, структурований каталог освітніх ресурсів Інтернету, новини освіти України, Росії й усього світу.

2. http://www.metod-kopilka.ru/ - студенти знайдуть електронні підручники, довідники, статті, довідкову інформацію.

3. Електронна бібліотека України http://www.lib.com.ua/

Сайт електронної бібліотеки: книжок, журналів тощо.

4. Народна бібліотека України http://www.biglib.com.ua/

Народна бібліотека України: більше 10 000 примірників з різної тематики.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою