Японский досвід впровадження системи консолідованого оподаткування інтегровані структури та її значення для Росії

Японский досвід впровадження системи консолідованого оподаткування інтегрованих структур та її значення для России.

Емелин Юрій Миколайович, юрист HYUNDAI Heavy Industries, З., Ltd.

Считается загальновизнаним, будь-які серйозні економічні перетворення можуть здійснюватися успішно лише тому випадку, якщо підкріплені продуманої, обґрунтованої та технічно грамотної системою податкового законодательства.

В справжнє час однією з основних напрямів розвитку російської економіки є укрупнення її корпоративного сектора, заснований на об'єднанні підприємств і наукових центрів у відповідність до реально що існували до розпаду СРСР коопераційними зв’язками, але вже інших економіко-правових формах. Це виявляється у освіті великих інтегровані структури: холдингів, корпорацій і т.д.

Мировая практика показує, що за умови економічної глобалізації транснаціональні корпорації (ТНК) виявляються найважливішим інструментом в конкурентної боротьби розвинутих країн за міжнародних ринках і лідерство у системі світового поділу праці. На думку Іто Синичиро, віце-президента компанії «Sumitomo Electric Industries», «з закінченням холодної громадянської війни і революцією в основі інформаційних технологій світова економіка вступив у епоху мега-конкуренции. Відтепер будь-які перетворення та реструктуризації, куди здатні держави й промисловість, повинні прискоритися. Економічні системи та самої компанії, нездатні адаптуватися до світових стандартів, просто зникнуть» [1].

К жалю, російський законодавець не враховує цього факту реальної буденної дійсності, і чинне законодавство (податкове — насамперед) зовсім позбавлений спеціальних норм про інтегрованих структурах, отже, гальмує процес їх развития.

Одним з суттєвих недоліків вітчизняного податкового законодавства, знижують конкурентоспроможність російських компаній на світовому ринку, і те, що він передбачає для інтегровані структури можливості переходу на систему консолідованого оподаткування за які входять у них дочірнім фірмам. Це означає, що менеджмент головних компаній таких структур позбавляється ефективного механізму податкового планування та реструктуризації свого бизнеса.

Следует відзначити, що проекти таки Податкового кодексу, які розглядалися у Державній Думі РФ, містили норми й цілі розділи, присвячені консолідованому оподаткуванню. Так, початковий законопроект від 30.04.97, представлений Урядом РФ, включав сьому главу, озаглавлену «Консолідована група платників податків» і що складалася з 7 статей, які передбачали поняття консолідованої групи платників податків, умови його освіти, порядок реєстрації, правничий та обов’язки групи і його учасників, специфіку операцій із реалізації товарів (робіт, послуг) між учасниками консолідованої групи, умови зміни складу консолідованої групи і його ликвидации.

Однако під час роботи над законопроектом зазначені положення було виключені й до тексту таки Податкового кодексу не ввійшли. Звісно ж, що новим законом, запровадивши в дію систему консолідованого оподаткування, надзвичайно необхідна у розвиток інтегровані структури як російської економіки. Але це стане, власне, революцією у російському оподаткуванні прибутку та бухгалтерський облік. Саме тому так важливо проаналізувати ж досвід інших країн, які використовують неї або тільки які впроваджують її.

В світлі сказаного найбільше зацікавлення для Росії представляє досвід Японії, як високорозвиненою країни, основу дальшого поступу якої складають її всесвітньо відомі корпорації: Mitsubishi, Mitsui, Toyota, Sony та інших. Найбільшим подією 2002 року у галузі оподаткування лежить введення у Японії системи консолідованого оподаткування, на основних рисах якої ми бачимо зосередимо своє внимание.

По думці авторитетною Японської Федерації Економічних Організацій («Кейданрен»), «слабка й невідповідна світового рівня податкову систему, що важким тягарем обов’язок корпорацій і поощряющая відтік інвестицій у інших країнах, стала головним бар'єром шляху до зміцненню економічній потужності Японії» [2]. Великомасштабна податкову реформу, стрижнем і основний елемент якої стала введена на дію у квітні 2002 р. система консолідованого оподаткування, було оголошено Міністерство фінансів Японії 14 грудня 2001 р. Причому у ролі головної мети називалося «стимулювання реструктуризації Японських корпорацій і сприяння збереженню та посиленню їх глобальної конкурентоспроможності, і навіть здійснення структурної реформи, у економіці» [3]. Як один із напрямів податкової реформи вибрали консолідоване оподаткування корпораций.

Система консолідованого оподаткування вводять у дію із квітня 2002 р. і з визначенню фахівців PricewaterhouseCoopers є «систему, коли він податку корпорацію визначається з єдиного розміру доходів і витрат компаній, які входять у консолідовану групу платників податків» [4].

Предполагалось, що з новою системою консолідованого оподаткування вищі менеджери великих корпорацій «отримають інструменти до швидшого й ефективного управління бізнесом, отже, ті ж самі волю і гнучкість за умов яка знає кордонів конкуренції ХХІ сторіччя, що її західні конкуренти» [5]. У цьому необхідно забезпечити можливість прискореної реструктуризації корпорацій шляхом виділення, тож продажу низькодохідних і непрофільних подразделений.

Введение

системи консолідованого оподаткування супроводжувалося довгої роботою Уряди Японії сфері законодавчого реформирования.

Так, після першої невдалої спроби у 1996 р. [6] наступного року законом від 18.06.97 № 87, яка набрала чинності 17 грудня 1997, було знято заборону створення і діяльність холдингових компаній. Ця заборона запроваджено ст. 9 Закону «Про заборону приватної монополізації і підтримці сумлінної торгівлі» від 14.04.47 № 54, зазвичай так званої Антимонопольним законом та прийнятого в 1947 р під тиском США. Як який би умови ч.5 ст. 9 у редакції вводила заборона «надмірної концентрації економічної влади», коли він обмежується сумлінна конкуренция.

Специалисты відзначали, що цю поправку нічого очікувати працювати без необхідних змін оподаткування. У статті, присвяченій антимонопольному законодавству Японії, юристи компанії Kojima писали, що холдинги однаково ні створюватися, поки що відсутня система консолідованого оподаткування, оскільки вони зможуть вичитати зі свого оподатковуваної бази збитки дочірніх компаній із аналогії зі своїми підрозділами, і навіть низки інших причин [7].

Затем 29 травня 2002 р. були опубліковані і набрали чинності з 28 листопада 2002 р. нові поправки до Антимонопольному закону відповідні зміни у правил і директиви комісії з сумлінної конкуренції, которыми:

— була спрощена процедура звітності головних компаній інтегровані структури (ст. 9−16);

— з визначення компанії з надміру розширеною концентрацією економічної влади виключені такі, які, хоча й контролюють принаймні 10% обсягу продажу в будь-якої сферу бізнесу, але належать до трійці крупнейших.

— визначено випадки, коли банкам і страхових компаній дозволяється мати правами голосу у нефінансових компаніях, перевищують 5% (для банків) і десяти% (для страхових компаній) (ст. 11 Закону) [8].

Налоговая реформа натхненно заохочувалась діловими колами Японії. Висловлюючи спільну думку, голова Кейданрена пан Имай Такаси зазначив: «Довгождане рішення про створення системи консолідованого оподаткування оцінюється нами дуже висока» [9]. Справді, показовий те що, що владою Японії було винесено безпрецедентне рішення запровадити нової судової системи оподаткування у квітні 2002 р., навіть якщо цього часу не вся нормативно-правову базу буде готова.

Отметим такі основні моменти, і особливості японської системи консолідованого оподаткування (СКН).

СКН поширює свою дію лише з японські вітчизняні корпорації та його дочірніми компаніями, у яких володіють усіма 100% часткою (акцій). У цьому не враховуються опціони й акції, передані за програмами підтримки часткового участі працівників. За словами Хіроакі Сасаки, партнера KPMG, це відрізняє японську систему від світових аналогів: тоді як Японії розмір дольової участі головний компанії, у дочірніх має дорівнювати 100%, то у Франції становить 95%, США — 80%, 75% у Великобританії й 50% у Німеччині [10]. Крім того, вирішивши про перехід консолідований облік щодо одного дочірнього суспільства, головна компанія має прийняти таке рішення щодо всех.

Переход на СКН ввозяться добровольно-разрешительном порядку. І тому консолідована група підготовляє заяву, підписаний головний компанії й всіма її 100% дочірні підприємства, і подає його за розгляд Генерального директора Національного податкового агентства пізніше як 6 місяців на початок звітний період. Перейшовши на СКН, група може відмовитися від її використання з дозволу Генерального директора Національного податкового агентства.

Консолидированный оподатковуваний дохід розраховується як одна податкову базу з урахуванням підсумків діяльності кожної дочірню компанію з погляду певних відрахувань. У цьому всі з купівлі-продажу товарів всередині групи з метою оподаткування підлягають перерахунку за цінами. Облік всіх прибутків чи збитків від внутрішньогрупових продажів фондів, землі, нерухомості, грошових вимог, і цінних паперів (крім використовуваних як кошти платежу) підлягає переносу досі продажу таких активів третіх осіб чи його витрати всередині консолідованої группы.

По інформації компанії Ernst&Young, внаслідок запровадження СКН Уряд Японії очікує скорочення податкових надходжень у близько 800 мільярдів єн (приблизно 6,2 мільярда доларів) [11]. Для часткової компенсації бюджетних втрат вводиться тимчасовий додатковий податку з прибутку компаній, перейшли на СКН, в 2% на період із 1 квітня 2002 р. по 31 березня 2004 р. Це є другий головною особливістю японського варіанта СКН після обмеження його дії лише 100% дочірніми компаниями.

Третье важливе відмінність належить порядок оподаткування нереалізованих доходів з капіталу дочірніх компаній за її включенні в консолідовану групу. У країнах податок стягується лише за реалізації доходів з капіталу, у Японії ж корпоративні групи зобов’язані спочатку піддати присоединяемые активи переоцінці з перетворенням вартості купованого майна в ринкову вартість будівництва і сплатою відповідного податку які виникли у результаті доходи з капитала.

Наконец, четверта особливість стосується перенесення збитків у майбутнє. Коли дочірня компанія приєдналася до корпоративної групі, будь-які її збитки за попередні періоди до відрахуванню не приймаються. Інакше кажучи, робиться неможливим відняти минулі збитки з майбутньої прибыли.

В результаті введення нової системи очікується бурхливий ріст як числа об'єднань, і отсоединений компаній. На думку фахівців, гідності нової виборчої системи оподаткування превалюють про її недоліки, тому корпорації будуть охоче переходити її у. Зрозуміло, вони хочуть, щоб нову систему дозволяла їм вільно вмикати й виключати дочірніми компаніями з консолідованої групи, але завжди очевидно, що це — справа будущего.

Япония не самотня у спробах запровадження СКН. За твердженням Лі Хюн З та інших корейських фахівців, Уряд Республіки Корея за чиєї активної лобіюванні із боку Федерації Корейської Промисловості також вивчає можливість впровадження наприкінці цьогорічних чи початку наступного року, а міністр фінансів пан Чой Кюн З зробив 4 вересня 2002 р. попереднє заяву у тому, що Уряд аналізує досвід Японії, аби підготувати виважене рішення і повторити помилок свого сусіда [12].

Прежде всього, передбачається поширити дію СКН на корейські підрозділи іноземних корпорацій, полегшити можливість виділення нових компаній із складу групи та намагання встановити розмір необхідного участі головний компанії, у своїх «дочках» рівним 90% (обговорюються варіанти зниження рейтингу до 50,01%).

Как зазначає професор Університету Кореї Пак Кён Се, нині 18 з 29 країн-учасниць Організації економічної та розвитку запровадили у себе систему консолідованого оподаткування. У цьому та його колеги підтримують ідею включення корейської СКН на єдину світову систему податкових стандартів, що дозволить консолідувати доходи і доходи втрати від міжнародного бізнесу [13]. У цьому необхідно прийняти всіх заходів обережності, аби запобігти зловживань холдингами своїм положением.

Процессы глобалізації та уніфікація податкового режиму протікають як сході, а й у Западе.

В серпні цього року Європейська комісія оголосила у тому, що 15 членами Євросоюзу було досягнуто згоди в питанні про консолідованої податкової базі для компаній, здійснюють свій бізнес у ЄС. Як головної мети оголошено «перетворення економіки ЄС у саму конкурентоспроможну, інтелектуальну і динамічну у світі» [14]. З липня 2002 р. на консолідоване оподаткування переходить Австралія [15].

Из всього вищесказаного видно, що системи консолідованого обліку, і оподаткування є одним із найактуальніших для країн світу завдань у економічній сфері, оскільки підвищує ефективність великого бізнесу й шанси держави у конкурентної боротьби на світові ринки. На жаль, доводиться констатувати, що Росія, схоже, готова уже вкотре прогавити свій шанс своєчасно включитися у глобальні макроекономічні процессы.

Курс на «наздоганяючий розвиток» може забезпечити державі своє достойне місце в XXI столітті. Тому вважається за необхідне глибоко вивчити досвід поки випереджальних нас розвинутих країн і співвіднести його із реаліями російської економіки, щоб підготувати відповідні доповнення в Податковий кодекс і впровадити систему консолідованого оподаткування Росії у найближчі годы.

Список литературы.

[1] Ito Shinichiro, Trends in the Reform of the Japanese System with the Objective of Revitalizing Companies. Materials of the EU-Japan Business Dialogue Round Table. Tokyo, 2001. P. 3.

[2] Recommendations Concerning Corporate Taxation / Keidanren, September 16, 1997.

[3] FY2002 Tax Reform (Main Points). Ministry of Finance, 19 December 2001. Tokyo, 2001. P.2.

[4] Outline of the Japanese Consolidated Taxation System. / PricewaterhouseCoopers materials, 2001. P.6.

[5] Див.: Stephanie Strom, Push for Corporate Tax Changes Appears to Falter in Japan. / Nytimes, December 8, 1999.

[6] Див.: Regulation of Holding Companies in Japan / Kojima Law Offices. 1996.

[7] Цит. по: New Japanese Anti-Monopoly Law Amendment Lifts Ban on Holding Companies / Kojima Law Offices. January, 1998.

[8] Див.: Publication of Drafts of Enactment and Amendment of Fair Trade Commission Rules and Guidelines according to Taking Effect of the Amendment Antimonopoly Act. / Fair Trade Commission, September 18th, 2002.

[9] Цит. по: Consolidated Tax Filing Soon to Begin // Focus Japan, March 2002. P.1.

[10] Ibid, P.2.

[11] 2002 Proposed Tax Law Changes. / Shin Nihon Ernst & Young, International Tax, Vol.1, January 2002. P.3.

[12] Див., наприклад: Lee Hyung-soo, Prospective Consolidated Corporate Tax System / Korea Herald, October 2002; Gov «t Unveils Consolidated Taxation System. Korea Herald, September, 2002.

[13] Див.: Kim Ji-hyun, Experts Say Holding Firms Should Adopt Consolidated Tax System / Korea Herald, October 2002.

[14] Цит. по: Stuart Edwards, Europe-wide Company Taxation / PWC Global, August 2002. P.2.

[15] Див.: Consolidated Taxation of Corporate Groups. 16 May 2002 / internet.