Використання ігор на уроках англійської мови як шлях підвищення пізнавальної активності учнів

Використання ігор на уроках англійської мови як шлях підвищення пізнавальної активності учнів

Вступ

«Вивчити іноземну мову — означає стати вдвічі багатшим «, писав О.І.Герцен. Здавна знання іноземних мов високо цінувалося в житті суспільства. Володіння кількома мовами розширює кругозір, підвищує ефективність інтелектуальної праці, збагачує духовний світ людини поглиблює знання рідної мови. Мова людини — складова її діяльності. Користуючись мовою як засобом пізнання і спілкування, людина говорить, слухає, пише. Дійсно, сказати, що людина оволоділа мовою, можна лише тоді, коли вона успішно користується нею у спонтанному мовленні з іншими людьми. Ігри дозволяють учителеві сварити ситуації, наближені до життя, в яких учні вимушені використовувати мову як єдиний засіб спілкування. Діти, які хочуть взяти участь у грі, аби виконати те, що вимагається, повинні розуміти, що говорять або пишуть інші, а також вони вимушені говорити або писати іноземною мовою, щоб висловити свою думку або надати інформацію. Саме ігрові прийоми значно полегшують засвоєння складних граматичних конструкцій, розширюють словниковий запас, допомагають створити наближені до життя ситуації і дають можливість дітям оволодіти необхідними комунікативними навичками і адаптуватися до реалій і потреб навколишнього середовища. Гра як шлях пізнавальної активності учнів має важливе значення на уроках англійської мови у початковій школі. Гра сприяє створенню сприятливого психологічного клімату на уроці та розвитку активності учнів.

У середній школі закладаються основи практичного володіння іноземною мовою, а подальше ії засвоєння відбувається при навчанні у ВНЗ або на спеціальних курсах, або самостійно. Основна мета шкільного курсу вбачаться в тому, що сформувати комунікативну і соціокультурну компетенцію учнів, розвинути їхню здатність використовувати англійську мову як інструмент спілкування у діалозі культур. Учні мають бути ознайомлені з особливостями життя та побуту народів країн англомовного світу, з духовною спадщиною України, її внеском у світову культуру, сучасним життям українців. Необхідно також формувати навчальні вміння учнів. Як відомо, вивчення англійської мови вимагає старанності та неабиякого терпіння. Перетворити заучування матеріалу на захоплюючу гру, навчити учнів ефективних прийомів запам’ятовування — один із шляхів до активізації пізнавальних інтересів учнів. Психологи доводять, що знання, отримані без зацікавленості, не підкріплені позитивними емоціями, не є корисними. Це — пасивний вантаж, який обтяжує пам’ять учнів. Тому зацікавити учнів і залучити їх до творчої cпiвпpaцi на гуманно-особистісних засадах є першочерговою метою вчителя.

1. Ігрова діяльність як полі функціональний прийом в методиці

викладання іноземної мови

На початковому eтaпi навчання варто широко використовувати наочність. Під час вивчення звуків і літер, на урок прилітають метелики, розквітають звукові пелюстки, ростуть звукові вишні і груші. Для створення сприятливого психологічного клімату на уроці і розвитку пізнавальної активності дітей варто застосовувати різноманітні ігри: шукати загублені літери, проводити конкурс на кращого знавця алфавіту, на кращого «писарчука», грати у професора АВС. Учень, який грає цю роль, бере м’яч, кидане його одному з учнів і називає літеру «А». Зловживши м’яч, другий учень кидане його назад і каже «В». Учень — професор АВС знову кидає м’яч і називає літеру «С». Таким чином гравці називають всі літери алфавіту. Можна запропонувати одному з учнів назвати будь-яку літеру англійського алфавіту. Учень, що сидить поруч, повинен швидко сказати, наступну літеру. Потім звертаємося до іншого учня з проханням назвати букву, а його сусід називане наступну і т.д. Гра проводиться у швидкому темпі. Учень, який не зумів швидко і вірно назвати літеру, вибуває з гри. Виграє той, хто жодного разу не помилився.

Можна надсилати один одному телеграми. Для цього клас поділяється на дві команди. Учитель пише на дошці для кожної з команд по одному довгому слову і запрошує учасників «надіслати телеграму», тобто сказати це слово по буквах. Спочатку це робить одна команда (за жеребкуванням), потім інша. Якщо хтось із учнів помиляється, його команда втрачає один бал.

Із задоволенням учні «вирощують» абеткові дерева. На дошці вчитель малює два дерева. Залишає на кожній гілці місце для «плодів» — літер, які напишуть учні. Викликає по одному гравцю з кожної команди і називає літери. Учні швидко пишуть їх кожен на своєму дереві. Якщо учень помиляється, команда втрачає бал. Відомою є гра «Відгадай слово». На дошці вчитель малює стільки квадратиків, скільки літер у задуманому слові. Учні по черзі ставлять питання про літери, з яких складається це слово, наприклад: «Is there І in it?»

«Is there К in it?» Якщо букву угадано, ведучий (вчитель або добре встигаючий учень) записує ії у відповідному квадратику. Ігри можуть бути використані для формування та розвитку будь-яких навичок і вмінь на всіх рівнях навчання на будь-якій стадії уроку. Якщо діти заінтриговані, здивовані, радісні, переживають почуття співпраці, творчості, вони більш чітко і яскраво запам’ятовують отриману інформацію, а саме необхідну лексику та граматичні конструкції. Це означає, що для кожного вчителя, не залежно від віку учнів, котрі вивчають іноземну мову, ігри є основним засобом навчання. Бо гра впливає на психічний розвиток дитини, сприяючи виникненню класифікую чого сприйняття, становленню невимушеної уваги і пам’яті, розвитку мови, вмінь спілкування інтелектуальному росту. Це — особливо організоване заняття, що вимагає напруги емоційних та розумових сил. Вона завжди передбачає прийняття рішення — як вчинити, що сказати, як виграти? Бажання розв’язати ці питання загострює розумову діяльність тих, хто грає. У грі всі рівні. Вона доступна навіть слабким учням. Більше того, слабкий з мовної підготовки учень може стати першим у грі: винахідливість і кмітливість тут часом виявляються більш важливим, ніж знання предмету. Почуття рівності, атмосфера захопленості й радості, відчуття підсильності завдань — все це дає можливість дітям побороти сором’язливість, яка заважає вживати в розмові іноземну мову, і благотворно позначається на результатах навчання. Непомітно засвоюється мовний матеріал, а разом з тим виникає почуття задоволення. Саме гра являє собою невелику ситуацію, побудова якої нагадує драматичний твір — зі своїм сюжетом, конфліктом і діючими особами. В ході гри ситуація повторюється кілька разів і при цьому щоразу в новому варіанті. Та разом з тим ситуація гри — ситуація реального життя. Реальність її визначається основною умовою гри — змаганням. Бажання перемогти мобілізує думку і енергію тих, хто грає і створює атмосферу емоційної напруги. Таким чином ми розглядаємо гру, як ситуативно-варіантну вправу, де створюється можливість для багаторазового повторення мовного образу в умовах, максимально наближених до реального мовного спілкування з властивими йому ознаками:

· емоційністю,

· спонтанністю,

цілеспрямованістю мовного впливу. Ігрова діяльність — це специфічний у процесі навчання вид діяльності, який визначає найважливіші перебудови і формування нових якостей особи. Саме у грі засвоюються громадські функції, норми поведінки. Гра вчить, змінює, виховує, або, як говорив Л. С. Виготський, веде за собою розвиток. Головним елементом гри є ігрова роль: не важливо яка саме, важливо, щоб вона допомагала відтворювати різноманітні людські відносини, що існують у житті. І тільки якщо покласти в основу гри відносини між людьми, вона стане змістовною і корисною. Що ж до розвиваючого значення гри, то воно закладене в самій її природі, бо гра — це завжди емоції, а там, де емоції, — там активність, там увага і уява, там працює мислення. Таким чином, гра — це діяльність; вмотивованість, відсутність примусу;

індивідуалізована діяльність, глибоко особиста; навчання і виховання в колективі і через колектив; розвиток психічних функцій і здібностей; навчання з захопленням. «

Хотілося б виділити цілі використання ігор на уроках іноземної мови — формування певних навичок, розвиток певних мовних умінь, навчання вмінню спілкування, розвиток необхідних здібностей і психічних функцій, пізнання (у сфері становлення власне мови), запам’ятовування мовного матеріалу.

Однак специфіка гри полягає в тому, що учбові завдання виступають перед дитиною не в явному вигляді, а маскуються. Граючи, дитина не ставить учбового завдання, але в результаті гри він чогось навчається. Ставити мету — відпочити, перевести увагу на щось інше — немає ні необхідності, ні резону: характер гри сам зробить свою справу. Отже вибір потрібної гри — одне із першочергових завдань викладача іноземної мови. Цей вибір має проводитись з урахуванням цілеспрямованості гри, можливості поступового її ускладнення і лексичного наповнення. Головним для гри є спостереження і увага. Ураховуючи специфіку гри в процесі навчання іноземній мові, викладач керує ходом гри і контролює її. Отже ми простежили, що без ігрових дій закріплення в пам’яті іноземної лексики відбувається менш ефективно і вимагає надмірного розумового напруження, що небажано. Гра, введена в учбовий процес на заняттях з іноземної мови як один із прийомів навчання, має бути цікавою, нескладною і жвавою, сприяти накопиченню мовного матеріалу і закріпленню раніше одержаних знань. Слід враховувати, що ігровий процес набагато полегшує процес навчальний; більш того, вміло розроблена гра невіддільна від навчання. залежно від умов, цілей і завдань, поставлених викладачем іноземної мови, гра має чергуватись з іншими видами роботи. При цьому важливо привчати дітей розмежовувати гру і учбове заняття.

2. Гра на уроці англійської мови як засіб підвищення пізнавальної активності молодших школярів

Навчання — основна форма розвитку пізнавальної активності. З одного боку, під час навчального процесу школярі здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, з другого — у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учнів, завдяки яким вони можуть самостійно і творчо не лише використовувати запас знань, а й шукати нове, задовольняючи свої потреби в пізнанні. Головною умовою при цьому є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Навчання іноземної мови в середній загальноосвітній школі має забезпечити реалізацію практичних, освітніх, розвивальних і виховних цілей. У школярів молодшого віку переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно образне мислення, практичне ставлення до розв’язування завдань. Зважаючи на все це, доцільно у роботі з ними на уроках іноземної мови систематично застосовувати елементи гри у поєднані з бесідою, елементами самостійної роботи. Використання гри у навчанні школярів є дійсно актуальною проблемою. З одного боку це питання досить опрацьовано і обгрунтовано в працях багатьох педагогів, психологів і методистів (Ельконіна Д. Б., Співаковської А. С, Люблинської Г. О., Богуш А. М., Зимної І. А., Панової А. С, Виготського Л. С, Олійник Т.І.). На думку цих авторів гра — це унікальна діяльність, яка не лише здійснює великий вплив на психічний розвиток дитини, перетворює навчання в радісний процес, а й непомітно для школярів сприяє засвоєнню ними певного мовного матеріалу, формуванню умінь і навичок іншомовного спілкування. У дидактичній грі навчальні завдання виступають опосередковано, що і забезпечує їх ефективність. К. Д. Ушинський писав, що в грі формуються всі сторони душі людської, її розум, її серце і її воля. [4, 23−34] Сучасний урок іноземної мови немислимий без інтенсивності і потребує від учнів концентрації уваги, напруження сил. Застосування ігор дає змогу зберегти ентузіазм і високу працездатність до останніх хвилин уроку.

Тому особливо обґрунтованого підходу на уроці англійської мови у початковій школі потребує пізнавальна гра, яка має велике значення в розвитку активності школярів. Урок має бути насичений такими вправами й іграми, які дали б змогу чергувати види діяльності учнів. Організм дитини потребує рухів. Загальмованій під час уроку руховій енергії дітей необхідно дати вихід. Рухливі ігри на уроках англійської мови, підпорядковані загальному навчальному завданню, допомагають розрядити обстановку на уроці, стимулюючи розумову активність учнів.

Для дитини шести — семирічного віку один із головних мотивів навчання — прагнення до активної участі (колективної чи індивідуальної) в певній корисній діяльності класу, завдяки якій вона утверджує себе на соціальному шаблі свого маленького колективу. Гру на уроці англійської мови можна і треба застосовувати як під час вивчення нової теми, так і під час закріплення й перевірки знань молодших школярів.

3. Приклади

Тема: Знайомство

«Гра з м’ячем». Учні стають у коло. Вчитель кидає м’яч одному з учнів і запитує: «What is your name? (Як тебе звати?). Учень, котрий отримав м’яч, відповідає: «My name is…» (Мене звати…) і кидає м’яч іншому учневі, запитуючи: «What is your name?» (Як тебе звати?). Вивчення мовної структури, конструкції: His name is… (Його ім'я…). Her name is… (ім'я…).

Гра «Познайом мене зі своїми друзями». Учні стають у коло. Кожен повинен відрекомендувати сусіда праворуч і ліворуч: «His name is…». (Його ім'я…). «Her name is…». (її ім'я…). Тема: Учень та його оточення.

Гра «Вгадай задуманий предмет». Учень виходить із класу. Діти задумують предмет. Учень входить до класу і запитує: «Is it a book?» (Це книга?). Клас хором відповідає: «Yes (no). It’s (not) a book» (так або ні). Учню дозволяють поставити не більше трьох запитань. Якщо після третього запитання він не вгадав предмет, діти називають його хором.

Гра «Світлофор». Учитель каже, що він називатиме предмети, які учні звичайно кладуть у портфель, коли йдуть до школи. Якщо це відповідає дійсності, учні показують зелений колір «світлофора», якщо ні, то червоний. Гра проводиться англійською мовою в швидкому темпі. Діти, які правильно і швидко відповідають, нагороджуються призами (вирізані різнокольорові предмети, фігурки, іграшки та ін.).

Тема: Осінь. Пори року

Гра «Вгадай». Учням за описом учителя пропонується відгадати, про яку пору року йдеться. Подібні ігри розвивають у молодих школярів навички аудіювання. It is a beautiful season. (Це красива пора року). It is white. (Вона біла). The weather is cold. (Погода холодна). The sky is often dark and grey. (Небо часто темне і сіре). It is cloudy. (Хмарно). What season is it? (Яка це пора року?).

Тема: Свійські і дикі тварини

Гра .Екскурсія до зоопарку". Половина класу — «екскурсоводи», друга половина — «відвідувачі зоопарку». «Екскурсовод» розповідає англійською мовою все про тварину, не згадуючи тільки, де тварина мешкає. Мета «відвідувача зоопарку» дізнатися про місце помешкання тварини через запитання: «Where does the… live?». (Де… живет?).

Тема: Професії

Гра .Вгадай". Один із учнів стає обличчям до дошки. Вчитель демонструє учням картинку із зображенням на ній людини певної професії. Вчитель каже: «This is a man / а women». (Це чоловік / жінка). Учень вгадує: «Is he a doctor?». (Він лікар?). «Is he a worker?». (Він робітник?). «Is he a clerk?». (Він службовець?). Якщо, почувши три загальних питання, він не відгадав, то має поставити запитання: «What is he?». (Хто ж він за професією?).

Noughts and Crosses. We divide students into 2 teams: Noughts and Crosses.

We fill in words or pieces of grammar into each space of the ordinary table for this game. And start playing the game. Every team makes its sentences using the words from the table. It’s a good way of practicing structures and vocabulary. The winner is the team which collects 3 «0» or «x» in a row first. After the first tour students usually require another oneit makes them motivated and they don’t consider practicing as learning. They can argue at times but don’t forget that you `re the leader and can regulate the game. З метою активізації пізнавального інтересу молодших школярів доцільно вводити костюмоване інсценування улюблених, відомих учням казок англійською мовою, наприклад, «The story of Santa Clause"(3−4 foms), «Merry Chrismas» (3−5 forms), «The old shoemaker» (6−8 forms), «The Cracow Dragon"(5−7) forms), etc.

Під час вивчення дітьми сценаріїв краще засвоюється лексичний запас англійських слів, мовних структур, зворотів, запитань. Інсценуючи казки, школярі розвивають творчі здібності, уміння виразно і красиво говорити, що дуже важливо для дітей у майбутньому. Слід залучати до вистав пасивних, закомплексованих дітей, це дає можливість їм розкритися, відчути себе впевненіше. Під час інсценування казок діти стають активнішими на уроках, у них розвивається інтерес до навчання. Це важливий момент у формуванні пізнавального інтересу молодших школярів. Взагалі, сама підготовка костюмів, репетиції до таких вистав дуже подобаються дітям, вони відчувають себе справжніми акторами, а також це дає їм можливість самоствердитися. Намагаючись зробити урок більш успішним і продуктивним, треба підходити до нього з урахуванням індивідуальних особливостей дитини. В. О. Сухомлинський неодноразово висловлював думку про те, що кожна дитина по-своєму талановита. Тільки вона цього не знає, і не кожний учитель це знає. Тому в дитині необхідно розкрити «родзину». Необхідно знайти вид роботи, в якій вона була б корифеєм, створювати навколо неї певне середовище і, спираючись на позитивне, розвивати особистість дитини. Отже, аналіз історичних і сучасних психологічних джерел, а також досвід сучасних видатних педагогів і власний педагогічний досвід дають змогу зробити певні висновки.

Висновки

Таким чином, беручи за основу вище сказане, можна говорити що гра як засіб, який гарантує позитивний емоційний стан, підвищує працездатність і зацікавленість педагогів і учнів, на відміну від монотонного виконання певних завдань, що призводить до напівсонної обстановки в класі. Гра на уроці англійської мови допомагає учням молодших класів подолати несміливість; повірити в себе, у свої сили; вивчити нову лексику; мовні конструкції; розвиває кмітливість; дає можливість уникнути перевантажень; сприяє підвищенню пізнавальної активності. Отже ігри, що формують мовні навики мають на меті: навчити учнів вживати мовні зразки, що містять певні граматичні труднощі; створити природну ситуацію для вживання даного мовного зразка; розвинути мовну творчу активність учнів; тренувати учнів у вживанні лексики в ситуаціях, наближених до природної обстановки; активізувати мовнорозумову діяльність учнів; розвивати мовну реакцію учнів; познайомити учнів із сполучуваністю слів. В цілому на всіх етапах розвитку особистості гра сприймається, як цікава, яскрава, необхідне для життєдіяльності заняття, і чим старший учень, тим більше він відчуває розвиваюче і виховне значення гри. У зв’язку з цим можна повністю погодитися з думкою про те, що гра — це життєва лабораторія дитинства, яка дає той аромат, ту атмосферу молодого життя, без якої ця пора її була б непотрібною для людства. У цій грі спеціального відпрацювання життєвого матеріалу є найбільш цінне ядро розумної школи дитинства. Підсумовуючи вищезазначене, можна сказати, що ігрова діяльність — явище поліфункціональне. В навчальному процесі з іноземної мови вона може виконувати такі функції:

· навчальну, мотиваційно-збуджувальну,

· орієнтуючу, компенсаторну,

· виховну.

Навчальну функцію — оскільки вонавиступає як особлива вправа, метою якої є оволодіння навичками і вміннями діалогічного мовлення в умовах міжособистісного спілкування. Реалізує мотиваційно-збуджувальну функцію, тому що вона приводить у дію механізми мотивації. Як модель міжособистісного спілкування, вона викликає потребу в ньому, стимулюючи інтерес учнів до участі в іншомовному спілкуванні.

Орієнтуюча функція виявляється в тому, що вона орієнтує учнів на планування власної мовленнєвої поведінки і передбачення поведінки співрозмовника, розвиває вміння оцінювати вчинки (свої та інших).

Компенсаторна функція означає, що гра дає змогу розв’язувати протиріччя, що виникають між потребою учня виконати мовленнєву дію і неможливістю здійснити операції, що їх вимагає дія. Завдяки розширенню контексту діяльності учнів враховується їх прагнення виглядати дорослими, задовольняються не здійснені раніше бажання.

Виховна функція реалізується завдяки тому, що через гру забезпечується всебічний вплив на учнів. Відповідно — ігрова діяльність є провідним містком в методиці викладання іноземної мови і сприяє формуванню позитивних якостей особистості, активної життєвої позиції учня в колективі та суспільстві.