Транспортна логістика та організація транспортних процесів на підприємствах

Кафедра менеджменту

Контрольна робота

з дисципліни

Логістика

Зміст

• 1. Транспортна логістика та організація транспортних процесів на підприємствах
• 2. Організація роботи внутрішньовиробничого транспорту
• 3. Визначення необхідної кількості внутрішньовиробничих транспортних засобів
• Список літератури

1. Транспортна логістика та організація транспортних процесів на підприємствах

Транспорт - це сфера матеріального виробництва, яка здійснює перевезення людей та вантажів.

В структурі суспільного виробництва транспорт відноситься до сфери виробництва матеріальних послуг. Витрати на виконання транспортних операцій складають до 50% від суми загальних витрат на логістику.

За призначенням виділяють дві основні групи транспорту: транспорт загального та транспорт незагального користування.

Транспорт загального користування — це галузь національної економіки котра задовольняє потреби всіх галузей та населення в перевезенні вантажів і людей.

Транспорт загального користування обслуговує сферу обігу та населення. Поняття транспорту загального користування охоплює: залізничний, водний (морський та річний), автомобільний, повітряний, трубопровідний транспорт.

Транспорт незагального користування охоплює внутрішньовиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, що належать нетранспортним організаціям.

Організація переміщень вантажів транспортом незагального користування є предметом вивчення внутрішньовиробничої логістики. Вирішення комплексу завдань, пов’язаних із організацією переміщень вантажів транспортом загального користування є предметом транспортної логістики.

Основні завдання транспортної логістики можна визначити таким чином:

вибір виду транспортних засобів;

вибір типу транспортних засобів;

спільне планування транспортного процесу зі складським та виробничим;

спільне планування транспортних процесів на різних видах транспорту;

забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу;

визначення раціональних маршрутів доставки.

Завдання вибору виду транспорту вирішується у взаємозв'язку з іншими завданнями логістики, такими, як створення і підтримка оптимального рівня запасів, вибір виду тари та упаковки та ін. Основою вибору виду транспорту, оптимального для конкретного перевезення, має служити інформація про характерні особливості різних видів транспорту.

Кожний з видів транспорту має конкретні особливості з точки зору логістичного менеджменту, переваги й недоліки, які визначають можливості його використання в логістичній системі (табл.1).

Таблиця 1 - Порівняльна характеристика різних видів транспорту

Виділяють шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту:

час доставки;

частота відправлень вантажу;

надійність дотримання графіка доставки;

здатність перевозити різні вантажі;

здатність доставити вантаж у будь-яку точку території;

вартість перевезення.

Вибираючи засіб доставки конкретного товару, відправники враховують до шести факторів одночасно. Так, якщо відправника цікавить швидкість, його основний вибір зосереджується на повітряному або автомобільному транспорті. Якщо його мета — мінімізувати витрати, вибір обмежується водним і трубопровідним транспортом. Найбільше переваг пов’язано з використанням автомобільного транспорту, чим і пояснюється зростання його частки в обсязі перевезень. Однак остаточний висновок про варіант доставки вантажів ґрунтується на техніко-економічних розрахунках.

Одним з суттєвих факторів, які впливають на вибір перевізника, є вартість перевезення. Вартість транспортних послуг або вартість перевезення визначається сумою необхідних витрат транспортних підприємств або фірм на перевезення вантажів. Споживачі, купуючи транспортні послуги, відшкодовують ці витрати у формі тарифів і фрахтових ставок, що є одночасно грошовим вираженням вартості транспортної продукції (послуг). Система транспортних тарифів залежить від виду транспорту й способу перевезення.

Транспортні тарифи - це форма ціни на послуги транспорту.

Транспортні тарифи повинні забезпечити транспортному підприємству відшкодування експлуатаційних витрат та можливість отримання прибутку; покупцю транспортних послуг - можливість покриття транспортних витрат. Вмілим регулюванням рівня тарифних ставок різних зборів можна стимулювати також попит на додаткові послуги.

Транспортні тарифи охоплюють:

Плату, за перевезення вантажів.

Збори за додаткові операції, пов’язані з перевезенням вантажів.

Правила обрахунку оплат і зборів.

Системи тарифів на різних видах транспорту мають свої особливості.

Матеріально-технічна база транспорту охоплює: транспортні засоби (вагони, локомотиви, флот, автомобілі), технічні засоби та споруди (станція, депо, порти та ін), а також ремонтні підприємства, дорожні господарства, засоби автоматики, телемеханіки та зв’язок.

2. Організація роботи внутрішньовиробничого транспорту

Транспортне господарство підприємства — сукупність загальнозаводських та цехових підрозділів що забезпечують переміщення людей та вантажів між окремими виробничими ділянками, цехами, робочими місцями та за межами підприємства.

Головна мета транспортного господарства — вчасне переміщення вантажів і людей по вказаним маршрутам з найменшими витратами на здійснення транспортування та операції по завантаженню та розвантаженню.

Склад та структура транспортного господарства підприємства залежать від наступних факторів:

особливостей продукції що випускається підприємством;

розміру підприємства та масштабу виробництва;

галузевої приналежності підприємства;

рівня автоматизації та механізації виробничого процесу;

рівня кооперації з транспортними організаціями.

До складу транспортного господарства зазвичай входять:

транспортний відділ;

транспортний цех або цехи (цех автомобільного транспорту, цех залізничного транспорту і т. ін);

ремонтний цех.

Транспортний відділ зазвичай складається з наступних підрозділів:

бюро перспективного планування;

бюро технічного нормування та організації перевезень;

конструкторсько-технологічне бюро;

диспетчерське бюро;

ремонтне бюро.

До транспортних засобів належать технічні засоби, які слугують для переміщення вантажів у просторі.

Класифікація транспортних засобів:

за призначенням перевезень: зовнішній; міжцеховий; внутрішній;

за режимом роботи: перервної дії; неперервної дії;

за напрямком переміщення вантажів: горизонтальний (конвеєри, транспортери); вертикальний (ліфти); змішаний (крани); похилий (канатні дороги);

за видами транспортних засобів: автомобільний; залізничний; трубопровідний; авіаційний;

за рівнем механізації (автоматизації): автоматизований; механізований; ручний;

в залежності від можливості переміщення транспортного засобу виділяють дві групи транспортних засобів: стаціонарні транспортні засоби; нестаціонарні або пересувні транспортні засоби.

3. Визначення необхідної кількості внутрішньовиробничих транспортних засобів

Потреба підприємства у транспортних засобах визначається в залежності від розміру вантажопотоків та загального вантажообороту.

Вантажопотік — це кількість вантажів, що переміщуються у заданому напрямку за одиницю часу.

Вантажообмін — сума всіх вантажопотоків, що переміщуються виробничим транспортом за одиницю часу.

Для визначення загального вантажообміну на підприємстві складається шахова відомість.

Шахова відомість формується як таблиця, в рядках якої зазначені відправники вантажу, в стовпчиках — отримувачі, причому підрозділи підприємства заносяться в стовпчики в тому самому порядку, в якому вони розміщені у рядках. На перехресті однакових підрозділів ставиться знак «х» — самі собі вони нічого не відправляють і не отримують. Потім у клітини заносяться відповідні значення.

Приклад шахової відомості наведено в табл.2. Шахова відомість служить основою для складання схеми вантажопотоків.

Таблиця 2 - Шахова відомость вантажообміну

Схема вантажопотоків — графічне зображення даних шахової відомості на генеральному плані підприємства (рис 1). При побудові схеми потрібно враховувати, що товщина стрілок повинна бути пропорційна обсягу вантажопотоків.

Схема вантажопотоків використовується для організації вантажопотоків; проектування доріг та оптимізації роботи транспорту.

Рис. 1 — Схема вантажопотоків

Інформація що необхідна для вибору виду та розрахунку необхідної кількості транспортних засобів:

категорія вид, вага, габарити та конфігурація вантажу;

відомості про маршрут (відстань, стан доріг, інтенсивність руху транспорту);

дані про обсяг та режим перевезень;

дані, що характеризують транспортні засоби та пристрої, що використовуються для завантаження та розвантаження;

транспортні тарифи.

Вибір та розрахунок транспортних засобів відбувається у два етапи. На першому етапі проводиться вибір виду та типу транспортного засобу та засобів механізації завантажувально-розвантажувальних робіт. Основним критеріями вибору витупають часові характеристики перевезення та якість транспортних робіт при мінімальних витратах. На другому етапі проводиться розрахунок кількості транспортних засобів.

Розрахунок транспортних засобів перервної дії проводиться у наступній послідовності на основі урахування добового вантажообміну:

(1)

де — добовий вантажообмін при перевезенні даного виду вантажів, т/добу; - добова продуктивність транспортного засобу, т/добу.

Добовий вантажообмін при перевезенні даного виду вантажів визначається за формулою:

(2)

де — річний (квартальний) вантажообмін кожного найменування вантажів, т/рік; -кількість робочих днів у році (кварталі); - коефіцієнт нерівномірності перевезень, розрахований по заводу в цілому.

Коефіцієнт нерівномірності перевезень по підприємству в цілому визначається за формулою:

(3)

де — максимальний добовий вантажообмін по заводу в цілому, т/добу; - середньодобовий вантажообмін по підприємству в цілому, т/добу.

Середньодобовий вантажообмін по підприємству в цілому визначається за формулою:

(4)

де — квартальний (річний) вантажообмін, т/рік; - кількість робочих днів у кварталі (році).

Добова продуктивність транспортного засобу визначається за формулою:

(5)

де — рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу, т/цикл; - кількість транспортних циклів за добу, цикл/добу.

Рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу визначається за формулою:

(6)

де — номінальна вантажопідіймальність транспортного засобу, т; - коефіцієнт використання вантажопідіймальності.

Кількість транспортних циклів за добу визначається за формулою:

(7)

де — добовий фонд часу роботи транспортного засобу, хв.; - час поїздки (транспортного циклу), хв.

Час поїздки (транспортного циклу) можна визначити за формулою:

(8)

де — час пробігу з вантажем і без вантажу, хв.; - час навантажування. хв.; - час розвантаження, хв.

Список літератури

Антошкіна Л. І, Амелькін В. І, Шило К. М. Логістика. Курс лекцій: навч. посібник. — Донецьк: Юго-Восток, 2008. — 203c.

Беспалов Р. С. Транспортная логистика: новейшие технологии построения эффективной системы доставки. — М.; СПб.: Вершина, 2008. — 382с.

Гурч Л.М. Логістика: навч. посіб. для студ. ВНЗ / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К.: Персонал, 2008. — 555с.

Кальченко А. Г., Логістика: навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. — К.: КНЕУ, 2006. — 472с.

Крикавський Є.В., Чухрай Н.І. Логістика: компендіум і практикум: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: Кондор, 2009. — 340с.

Ларіна Р.Р. Логістика: Навч. посіб. / Донецький держ. ун-т управління. — Донецьк: ДонДУУ, 2006. — 277с.

Окландер М.А. Логістика: підручник для студ. ВНЗ. / Одеський держ. економ. ун-т. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 346c.

Смолка А.О. Логістика: навч. — метод. посібник для студ. спец. «Менеджмент організацій» та «Економіка підприємства» / Державна академія житлово-комунального господарства. — К.: ДАЖКГ, 2008. — 148с Таньков К. М, Тридід О.М., Колодизєва Т. О. Виробнича логістика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Харківський національний економічний ун-т. — 2. вид., переробл. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. — 352с.

Тридід О.М., Азаренкова Г. М., Мішина С.В., Борисенко І.І. Логістика: навч. посібник. — К.: Знання, 2008. — 566с.

Цейтлин Л. М, Райко Д. В. Логистика: учеб. пособие для студ. экон. спец. / Национальный технический ун-т «Харьковский политехнический ин-т». — Х.: НТУ «ХПИ», 2007. — 148с.

Чухрай Н.І., Патора Р. А., Лялюк А. М. Маркетинг і логістика у вищому навчальному закладі: монографія / Волинський національний ун-т ім. Лесі Українки. — Луцьк: Вежа, 2008. — 324с.

Transmarket: международное транспортное издание: транспорт, экспедирование, логистика / В. В. Друт (ред.). — О.: Сантекс, 2008. — 436с.