Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Останнім часом помітно пожвавилося вивчення діалектної лексики, наслідком чого стало усвідомлення необхідності заміни атомарного системним вивченням діалектної лексики, становленню та розвиткові якого сприяло й застосування лінгвокартографування. Одним із найважливіших виявів системної організації лексики є виокремлюваність лексико-семантичних груп, що й зумовило підвищений науковий інтерес до їх вивчення впродовж останніх десятиліть (наукові розвідки Л. Фроляк [1], К. Глуховцевої [2], Г. Мартинової [3], О. Тимко [4], І. Сабадоша [5; 6], Л. Дорошенко [7], В. Лєснової [8], І. Магрицької [9]) та ін.

Нову цінну інформацію, що розширює емпіричну базу української діалектної лексикології, лексикографії та лінгвогеографії, дає дослідження побутової лексики південно-слобожанських говірок, здійснюване нами впродовж 1994;1999 рр. на підставі власних польових записів за спеціально укладеною програмою (остання охоплює назви житлових, господарських приміщень, назви меблів та предметів хатнього вжитку) у 107 населених пунктах обстежуваного континуума (н. п. Нововодолазького, Балакліївського, Чугуївського, Великобурлуцького, Лозівського, Близнюківського, Барвінківського, Ізюмського й Борівського р-нів Харківської області та Олександрівського, Костянтинівського, Слов’янського, Артемівського й Краснолиманського р-нів Донецької області).

Зібрані та систематизовані матеріали дозволяють конкретизувати загальні риси українських новостворених південно-слобожанських говірок. Частина цих рис зумовлена міждіалектними контактами, що виявляються на всій обстеженій території. Ф. Т. Жилко зауважував: «На відміну від давніх, у новостворених говорах спостерігається значно більша варіативність звукових і морфемних елементів» [10, 7].

У досліджуваних говірках ця варіативність найвиразніше проступає в інноваційному сегменті побутової лексики. Свідченням цього є зафіксовані лексико-фонетичні варіанти, що репрезентують сему на позначення порівняно нової реалії в побуті слобожан `шафи для зберігання одягу': ши^ефа ^|нер, ши^ефа^|н’ер, шухви^е|нер, шахва^|нер, ши^ехва^|нер, ши^ехван’ер, ши^ефо^|нер, ши^ефо^|н’ер, ши^ехво^|нер, ши^ехво^|н’ер, ши^ефан'^|йер, шафа^|нер, шафа^|н’ер, ши^ехве^и|нер, ши^ехви^е|нер, ши^ефе^и|нер, ши^ефи^е|нер (17 варіантів). Однією з причин такого різноманіття «фонетичних змін є невідповідність звукової структури слова типовим для даної… діалектної системи моделям звукосполучення; найчастіше така невідповідність спостерігається при запозиченнях» [11, 79]. На думку Ф. Т. Жилка, варіативність слів-репрезентантів у новостворених говірках на фонетичному та морфологічному рівнях «залежить також від часу формування новостворених говорів: вона менше спостерігається в давніших говірках, які вже мають до певної міри визначену свою систему, і виразніше виявляється в говірках, що виникли пізніше. Крім того, варіативність залежить і від особливостей діалектної підоснови новостворених говорів: вона помітна в тих говірках, що постали на різнодіалектній основі» [10, 9]. Отже, розглядаючи південно-слобожанські говірки як ідіоми пізнішого утворення, що виникли на різнодіалектній основі, однією з важливіших їх характеристик вважаємо співвідношення архаїчних та інноваційних елементів, зокрема, і в побутовій лексиці. Вивчення історії формування складу побутової лексики досліджуваних говірок є питанням проблемним, оскільки аналізована тематична група в писемних пам’ятках обстеженого регіону представлена обмежено. Надійні висновки з цього питання дозволяє здійснити зіставлення лексичного складу південно-слобожанських говірок з відповідним репертуаром інших українських говорів, особливо старожитніх, які впливали на формування південно-слобожанської лексичної системи, з усіма наявними лексикографічними джерелами. Такий зіставний аналіз складу побутової лексики південно-слобожанських говірок дозволяє зробити висновки про її генетичну неоднорідність. Історія назв побутової лексики відтворює окремі етапи суспільного буття людини. Тому природньо, що основну частину побутової лексики південно-слобожанських говірок складає давній лексичний фонд. Це переважно слова праслов’янського походження: дом [ЕСУМ, ІІ, 91], п'іч [Фасмер, ІІІ, 256], в'ід^|ро [ЕСУМ, І, 394], дв'ір (двор) [ЕСУМ, ІІ, 18], зем^|л’а `долівка, утрамбована, вирівняна та змащена глиною земля в хаті' [ЕСУМ, ІІ, 259], кл’уч `жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь' [ЕСУМ, ІІ, 468], ^|небо `склепіння печі, внутрішнє опукле верхнє покриття над черінню' [Фасмер, ІІІ, 53], пен' `велика колода, на якій рубають дрова' [Фасмер, ІІІ, 233], пос^|т’ел' `ліжко' [Фасмер, ІІІ, 341], со^|ха `соха, на якій утримується журавель біля колодязя' [Цыганенко, 395], ^|короб `верхній брус рами дверей' [ЕСУМ, ІІІ, 33], п^|лаха `кришка стола, його верхня дошка' [Цыганенко, 304], ст'іл `кришка стола, його верхня дошка' [Цыганенко, 405], стоўп `стовп, до якого прикріпляють ворота', `закопаний у землю грубий вертикальний брус — опора дощатого паркану' [Цыганенко, 406], верх `верхній брус рами дверей' [ЕСУМ, І, 360], во^|рота [ЕСУМ, І, 428], гн'із^|до `сідало для курей' [ЕСУМ, І, 538], дно `черінь печі' [ЕСУМ, ІІ, 95], груз `важіль на зводі колодязного пристрою для витягування відра з водою' [ЕСУМ, І, 604], ко^|лода `велика колода, на якій рубають дрова' [ЕСУМ, ІІ, 516], жура^|вел' `пристрій біля колодязя у вигляді довгого важеля на високій грубій опорі для витягування відра з водою' [ЕСУМ, ІІ, 210], ^|кам'ін' — `важіль на зводі колодязного журавля' [ЕСУМ, ІІ, 359], круг `одне з кілець для затуляння отвору в кухонній плиті' [ЕСУМ, ІІІ, 107], кри^|ло `бічна стіна хати' [ЕСУМ, ІІІ, 92], ^|лава [ЕСУМ, ІІІ, 175].

Саме в підгрупі праслов’янської лексики зафіксовано найбільшу кількість репрезентантів, які виявлено лише в мовленні діалектоносіїв старшого віку, напр.: ло^|за `ворота, щоб зачиняти в'їзд на подвір'я', ло^|зоўн'а `огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках' (< псл. *loza [ECУM, ІІІ, 281]), ^|потка (< под) `черінь печі' [Цыганенко, 309], ^|ложник `тепла ковдра на ваті', ^|л'іжник `ковдра бавовняна', `домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривають ліжко' (< ложе [Цыганенко, 217]).

Значним, хоча й кількісно меншим, є шар лексики, відомий за пам’ятками давньоруської мови: ^|горниц’а `гарно прибрана, парадна кімната в будинку' [Цыганенко, 90], в'і^|р’оўка, в'і^|р’овочка, ви^ер^|вечка `один з чотирьох мотузочків, на яких підвішують колиску', `мотузка, тягнучи за яку гойдають колиску' [Цыганенко, 53], ко^|лод'із' `криниця' [Цыганенко, 183], горш^|ки `посуд (загальна назва) ' [Цыганенко, 91], гум^|но `будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння' [Цыганенко, 99], к'іль'^|це `одне з кілець для затуляння отвору в кухонній плиті' [Цыганенко, 184], крил'^|це, крил'^|цо `прибудова із східцями біля входу в будинок' [Цыганенко, 201], од'і^|йало `ковдра бавовняна', `тепла ковдра на ваті' [Цыганенко, 271], ^|палки `невисока огорожа на краю сходів, моста і т. ін. ' [Цыганенко, 287], пли^|та `мурована чи суцільнометалева кухонна піч' [Цыганенко, 206], сутич^|ки `приміщення для дров' [Цыганенко, 414], ^|хижина `стара селянська хата' [Цыганенко, 463], ого^|рожа, заго^|рожа, ^|загородка, ^|загород' `тин, паркан, огорожа (загальна назва) ' (< др. городъ — «ограда, забор» [Цыганенко, 90]), пчо^|л’арн’а, пчо^|л’арник `приміщення для зимівлі бджіл' (< пчела [Цыганенко, 343]). Цей сегмент аналізованої лексики також має в своєму складі репрезентанти, що побутують лише в мовленні інформаторів старшого віку: ^|горниц’а, гум ^|но, сутич^|ки.

На відміну від архаїчних інноваційні елементи побутової лексики південнослобожанських говірок представлені кількісно меншим складом, уживані переважно в мовленні діалектоносіїв середнього та молодшого віку. Інноваційна лексика репрезентована, як правило, запозиченнями з інших мов (переважно з французької, німецької, польської та ін) здебільшого через посередництво російської мови, напр.: гард'і^|роп `сучасна шафа для зберігання одягу' (з франц. [ЕСУМ, І, 473]), гарн'і^|тур `набір шаф, як правило, на довжину стіни' (з нім.; нім. Garnitъr «комплект, прикраса» походить від франц. garniture «т. с.» [ЕСУМ, І, 476]), д'і^|ван `диван' (з тур. через посередництво західноєвропейських мов, пор. франц. divan «канапа» [ЕСУМ, ІІ, 65]), зал, ^|зала `гарно прибрана, парадна кімната в будинку (з нім. або франц. через рос. і пол. [ЕСУМ, ІІ, 228]), ^|комната, к'ім^|ната `окреме приміщення в будинку, квартирі' (з середн. лат., очевидно, за пол. посередництвом [ЕСУМ, ІІ, 446]), кори^|дор `сіни', `передня кімната в сучасному будинку', `неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей' (з чес. через пол. [Фасмер, ІІ, 436]), ^|кухн’а `кухня в квартирі, будинку', `кімната, в якій споживають їжу' (з пол. [ЕСУМ, ІІІ, 164]), под^|вал, п'ід^|вал `сховище для городини й різних харчів з похилим крутим спуском і сходами', `надбудова над погребом у вигляді куреня', `спеціально обладнана яма для зберігання продуктів (переважно овочів), з лядою, але без східців', `приміщення для зимівлі бджіл' (з нім. в др. період [Цыганенко, 47]), стул `стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеликої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки', `стілець фабричного виготовлення із спинкою' (з герм. [Цыганенко, 411]), фун^|дамент `невисокий, переважно земляний насип, обшитий дошками, який споруджують вздовж стін хати знадвору' (з лат. через пол. [Фасмер, IV, 210]; інакше — з франц. [Цыганенко, 461]). До інноваційної лексики належать і слова типу пе^|рила `невисока огорожа на краю сходів, моста і т. ін. ', пото^|лок `стеля в хаті (загальна назва) ', `дощана стеля в хаті', `мазана стеля в хаті', п^|ростин', прос^|тинка `простирадло', які знаходимо у різноманітних пам’ятках і словниках не раніше XVIII ст. [Цыганенко, 296, 332, 337].

Свій вплив на формування й тенденції розвитку лексики народного побуту в південнослобожанських говірках здійснили зміни в побуті населення, особливо за останні сто років. Поступове витіснення з повсякденного життя людей окремих реалій приводить до втрати первісної традиційної семантики тих чи інших архаїчних лексем. Напр., репрезентант ло^|ханка на позначення семи `велике дерев’яне відро для витягання води з колодязя журавлем' було зафіксовано лише в одному н. п. У більшості ж обстежених говірок лексема ло^|ханка позначає сему `помийниця'. Очевидно, це пов’язано з тим, що дерев’яні відра для витягання води з колодязя журавлем уже майже не використовують, як і самі журавлі.

Та, незважаючи на вихід реалії з повсякденного життя, часто лексема, що її позначала, продовжує функціонувати або сама по собі, або називаючи іншу близькоспоріднену реалію, що врешті-решт приводить до нерозрізнення окремих сем. Напр., ве^|лика ^|хата 1) `гарно прибрана, парадна кімната в будинку',

2) `кімната, у якій споживають їжу',

3) `передня кімната в сучасному будинку'; ^|в'іко 1) `закривка отвору погреба',

2) `кришка стола, його верхня дошка'; ^|гоiдалка 1) `колиска, підвішена на чотирьох мотузочках до стелі',

2) `колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погоiдуватися'; жура^|вел' 1) `соха, на якій утримується журавель біля колодязя',

2) `пристрій біля колодязя у вигляді довгого важеля на високій грубій опорі для витягування відра з водою',

3) `жердина в журавлі, яку разом із причепленим до неї відром опускають у колодязь',

4) `важіль на зводі колодязного пристрою для витягування відра з водою'; до^|л'іўка 1) `долівка, утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті',

2) `долівка в хаті, вистелена дошками'; ^|зап'ічок 1) `місце на печі, відгороджене комином, або за піччю, на якому лежать',

2) `бічна ніша біля отвору печі, куди вигрібають попіл, жар',

3) `невеличка ніша між комином і бічною стіною, де зберігають сірники, сіль та ін. '; зв'ід, звод 1) `склепіння печі, внутрішнє опукле верхнє покриття над черінню',

2) `пристрій біля колодязя у вигляді довгого важеля на високій грубій опорі для витягування відра з водою',

3) `жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь',

4) `важіль на зводі колодязного пристрою для витягування відра з водою'; к^|лун’а 1) `переважно тимчасове приміщення (часом з двома, трьома стінами) для утримання домашніх тварин або зберігання воза, сільськогосподарського реманенту та різного майна',

2) `приміщення для зберігання зерна',

3) `будівля для зберігання снопів, зерна, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння',

4) `приміщення для зберігання сіна'; ле^|жак, ле^|жанка 1) `припічок, горизонтальна площадка перед челюстями печі під комином',

2) `місце на печі, на якому лежать',

3) `лежанка — низька піч у вигляді тапчана для лежання'; ^|ложник, ^|л'іжник 1) `домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко',

2) `ковдра бавовняна',

3) `тепла ковдра на ваті'; ^|л’ул’ка 1) `колиска для малої дитини (загальна назва) ',

2) `колиска, підвішена на чотирьох мотузочках до стелі',

3) `колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися'; ^|перва ^|хата 1) `кухня в квартирі, будинку',

2) `передня кімната в сучасному будинку'; п'ід 1) `долівка, утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті',

2) `стеля в хаті (загальна назва) ',

3) `дощана стеля в хаті',

4) `черінь печі'; п'іл 1) `долівка в хаті, вистелена дошками',

2) `стеля в хаті (загальна назва),

3) `ліжко',

4) `диван'; п'і^|чурка 1) `бічна ніша біля отвору печі, куди вигрібають попіл і жар',

2) `підпіччя, глибока ніша під піччю',

3) `невеличка ніша між комином і бічною стіною, де зберігають сірники, сіль і т. ін. '; пл'іт 1) `тин, паркан, огорожа (загальна назва) ',

2) `огорожа з жердин, горизонтально закріплених між стовпами',

3) `огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках'; р’ад^|но 1) `домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко',

2) `ковдра бавовняна',

3) `велика наволока на ковдру',

4) `простирадло'; ^|c'іни 1) `неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстивних припасів, різних речей',

2) `сіни',

3) `прибудова із східцями біля входу в будинок'; cте^|лина 1) `дощана стеля в хаті',

2) `мазана стеля в хаті'; тин 1) `тин, паркан, огорожа (загальна назва) ' 2) `паркан з дощок',

3) `огорожа з жердин, горизонтально закріплених між стовпами',

4) `огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках'; ^|хата 1) `селянський житловий будинок',

2) `стара селянська хата',

3) `кімната — окреме приміщення в будинку для проживання в ньому (загальна назва); ха^|тина 1) `стара селянська хата',

2) `кімната — окреме приміщення в будинку для проживання в ньому (загальна назва) ',

3) `кухня в квартирі, будинку',

4) `кімната, в якій споживають їжу'; че^|р'ін' 1) `місце на печі, відгороджене комином, або за піччю, на якому лежать',

2) `черінь печі'.

Нерідко спостерігаємо й протилежне явище, коли інноваційна лексика репрезентує не тільки нові реалії, а й більш давні, витіснивши лексику архаїчну, що знову ж таки призводить до нерозрізнення сем. Напр., ^|балка 1) `горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні',

2) `один з двох вертикальних брусів рами дверей',

3) `поздовжня міцна балка, яка підтримує стелю в хаті',

4) `соха, на якій утримується журавель біля колодязя'; брус 1) `верхній брус рами дверей',

2) `горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні',

3) `повздовжня міцна балка, яка підтримує стелю в хаті',

4) `закопаний у землю грубий вертикальний брус — опора дощатого паркану'; бур^|жуiка 1) `мурована чи суцільнометалева кухонна піч',

2) `літня пічка надворі'; бу^|фет, бу^|ф’ет, бух^|вет, бух^|в’ет 1) `шафа з полицями для посуду і продуктів',

2) `сучасна шафа для зберігання посуду'; в'і^|шалка 1) `пристосування для вішання одягу в передній кімнаті',

2) `горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг'; гале^|рейа, гал’е^|р’ейа, гал’е^|рейа 1) `неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстивних припасів, різних речей',

2) `прибудова із східцями біля входу в будинок'; дрово^|кол’н’а 1) `приміщення для дров',

2) `велика колода, на якій рубають дрова'; за^|бор 1) `тин, паркан, огорожа (загальна назва) ',

2) `паркан з дощок',

3) `огорожа з вертикальних дощечок, розріджено прибитих до двох (трьох) паралельних горизонтальних лат (рейок) ',

4) `огорожа з жердин, горизонтально закріплених між стовпами',

5) `огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках'; зал, ^|зала 1) `гарно прибрана, парадна кімната в будинку',

2) `ящичок на всю ширину верхньої частини скрині для дрібних речей'; кал'і^|дор 1) `передня кімната в сучасному будинку',

2) `сіни'; ка^|мод 1) `сучасна шафа для зберігання одягу',

2) `великий ящик із кришкою і замком для зберігання одягу (переважно святкового), коштовних предметів та ін. '; ка^|чалка 1) `пристрій над колодязем у вигляді вала з ручкою, на який намотується канат або ланцюг для витягання відра з водою',

2) `колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися'; кла^|доўка 1) `неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей',

2) `приміщення для зберігання зерна'; коли^|б’ел', коли^|б’ел’ка 1) `колиска для малої дитини (загальна назва) ',

2) `колиска, підвішена на чотирьох мотузках до стелі',

3) `колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися) '; ко^|с’ак 1) `один з двох вертикальних брусів рами дверей',

2) `горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг'; ^|коўдра 1) `домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко',

2) `ковдра бавовняна',

3) `тепла ковдра на ваті'; кро^|ватка 1) `колиска для малої дитини (загальна назва) ',

2) `колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися'; кру^|т'ілка 1) `пристрій над колодязем у вигляді вала з ручкою, на який намотують канат або ланцюг для витягання відра з водою',

2) `ручка коловорота біля колодязя'; на^|гонка 1) `верхній брус рами дверей',

2) `один з двох вертикальних брусів рами дверей'; од’е^|йало, од'і^|йало 1) `ковдра бавовняна',

2) `тепла ковдра на ваті'; пе^|редн’а 1) `гарно прибрана парадна кімната в будинку',

2) `передня кімната в сучасному будинку'; перек^|лад'іна 1) `верхній брус рами дверей',

2) `горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні',

3) `жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь',

4) `важіль на зводі колодязного пристрою для витягання відра з водою',

5) `горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг'; пере^|мич’ка 1) `верхній брус рами дверей',

2) `горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні'; покри^|вало 1) `домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко',

2) `ковдра бавовняна'; пол 1) `долівка, утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті',

2) `долівка в хаті, вистелена дошками',

3) `ліжко'; попе^|речка 1) `верхній брус дверей',

2) `горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні',

3) `важіль на зводі колодязного пристрою для витягання відра з водою'; ^|рама 1) `верхній брус рами дверей',

2) `один з двох вертикальних брусів рами дверей',

3) `каркас стола',

4) `горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг'; са^|раi 1) `приміщення для худоби (загальна назва) ',

2) `переважно тимчасове приміщення (часом з двома і трьома стінами) для утримання домашніх тварин або зберігання воза, сільськогосподарського реманенту та різного майна',

3) `приміщення для коней',

4) `приміщення або загородка для утримання свиней',

5) `загорода для овець, кіз',

6) `приміщення для зберігання зерна',

7) `приміщення для дров'; с’ер^|вант, с'ір^|вант 1) `шафа з полицями для посуду і продуктів',

2) `сучасна шафа для зберігання посуду'; стул, с^|тулка 1) `стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеличкої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки',

2) `стілець із спинкою фабричного виготовлення'; табу^|рет, табу^|ретка, табу^|р’етка 1) `стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеличкої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки',

2) `стілець без спинки з квадратним сидінням'.

Спостереження за функціонуванням архаїзмів та інноваційних елементів у побутовій лексиці південнослобожанських говірок на сучасному етапі виявило певні тенденції її функціонування. Як правило, інноваційна лексика відома на незначній території, представлена в небагатьох досліджуваних говірках, напр.: гард'і^|роп -у 2,8% з усіх обстежених говірок, гарн'і^|тур — у 0,9%, фун^|дамент — у 1,8%. Проте відомі інноваційні репрезентанти, що покривають або 100% обстежених говірок, або більшу їх частину, напр.: д'і ^|ван — 100%, зал, ^|зала -85%, ^|комната, к'ім ^|ната — 88,7%, ^|кухн’а `кухня в квартирі, будинку' - 100%, `кімната, в якій споживають їжу' - 91,5%, пе^|рила, пе ^|рил’ц’а — 86,9%`, пото ^|лок — 87,8%, п ^|ростин' — 98,1%. Останнє свідчить про закріплення інноваційних елементів у складі побутової лексики південнослобожанських говірок, що, безумовно, є наслідком суттєвих змін у побуті населення упродовж ХХ століття.

Отже, сучасний зріз побутової лексики південнослобожанських говірок виявив у її складі чітко окреслені сегменти: архаїчний шар лексики, що представлений словами праслов’янського та давньоруського походження, та інноваційні елементи, що репрезентовані здебільшого запозиченнями з інших слов’янських та неслов’янських мов. Обидва зазначених сегменти мають свою специфіку функціонування, а також різняться кількісним складом.

Література

1. Фроляк Л. Д. Ботаническая лексика украинских говоров Северного Приазовья. — К., 1988.

2. Глуховцева К. Д. Лексика народного побуту східнослобожанських говірок / Дис. … канд. філ. наук. — К., 1992.

3. Мартинова Г.І. Подільсько-середньонаддніпрянська діалектна межа (за даними побутової лексики правобережної Черкащини) / Дис. … канд. філ. наук. — К, 1993.

4. Тимко О. Назви рослин у говорі Бачванських руснаків / Автореф. дис. … канд. філ. наук. — Ужгород, 1998.

5. Сабадош І.В. Атлас ботанічної лексики української мови / Ужгородський державний університет. — Ужгород, 1999.

6. Сабадош І.В. Лісосплавна лексика українських говорів Карпат // Український діалектологічний збірник: Книга 3. Пам’яті Тетяни Назарової. — К.: Довіра, 1997.

7. Дорошенко Л.І. Ареалогія будівельної лексики східнополіського діалекту / Дис. … канд. філ. наук. — К, 1999.

8. Лєснова В.В. Номінація людини та її рис у східнослобожанських українських говірках / Автореф. дис. … канд. філ. наук. — Запоріжжя, 1999.

9. Магрицька І.В. Весільна лексика українських східнослобожанських говірок / Автореф. дис. … канд. філ. наук. — Запоріжжя, 2000.

10. Жилко Ф. Т. Про лінгвогеографічне дослідження новостворених говорів української мови. Праці ХІІ Республіканської діалектологічної наради. — К.: Наук. думка, 1971.

11. Гриценко П. Ю. Ареальне варіювання лексики. — К.: Наукова думка, 1990.

12. ЕСУМ — Етимологічний словник української мови /За ред.О. С. Мельничука: В 7 т. — К.: Наукова думка, 1983;1988. — Т. І-ІІІ.

13. Фасмер — Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс, 1986;1987. — Т. I-IV.

14. Цыганенко — Цыганенко Г. П. Этимологический словарь русского языка. — К.: Рад. школа, 1989. — 511 с.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою