Викладання української літератури

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Контрольна робота з методики викладання української літератури студентки 5 курсу Лукашевич М.П.

Науковий керівник — Просалова В.А.

Донецьк 2013

І. Складіть питання до всебічного аналізу вірша Т. Шевченка «Думи мої, думи мої…"(8 клас)

1. Вірш «Думи мої, думи мої…» був написаний Тарасом Шевченком у 1838 році в Петербурзі. Чому в цій поезії відчувається нестерпна туга за Україною? Про який періодів творчості поета йде мова? Знайдіть рядки, а яких про це сказано.

2. Якою, на вашу думку, є ця поезія Шевченка — оптимістичною чи песимістичною? Аргументуйте свою відповідь.

3.Який провідний мотив цього вірша? Аргументуйте.

4. Куди й кому адресує поет свої твори? Чому називає їх думами і своїми дітьми?

5. Яка проблематика цього твору? Чи це одна проблема, чи їх декілька?

6. Чи має вірш Т. Шевченка" Думи мої, думи мої…" сюжет? На які смислові частин можна поділити цей вірш?

6. Чи вдалим, на вашу думку, є порівняння Шевченкових поезій із думами? Чому ви так вважаєте? Яким художнім засобом досягається це порівняння?

7. Якої реакції на свою творчість сподівається поет у рідному краю? Зачитайте вголос відповідний уривок.

8. Знайдіть у тексті й зачитайте рядки, в яких Шевченко називав причини появи своєї поезії на світ.

8.Чи є у цьому творі епітети і які саме?

9. Назвіть три приклади порівняння з твору.

10. Прикладом якого художньго засобу слугують такі рядки: «Серце рвалося, сміялось», «лихо сміється»?

11. Яку роль у вірші відіграють образи-символи чорного орла, ворона?

12.Чому Шевченко порівнює власне серце з соловейком?

13. Який віршований розмір цього твору? Це 14-складний (шевченківський вірш) чи може щось інше?

14. Отже, який ідейний зміст прочитаного вірша?

ІІ. Складіть план-конспект уроку: «Вивчення літературної казки в 5-ому класі».

навчальний література вірш повість УРОК№ 11

Тема: ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ. ІВАН ФРАНКО «ФАРБОВАНИЙ ЛИС»

Мета: 1) дидактична: познайомити учнів із дитинством І. Франка, з творчістю письменника-казкаря, зі змістом казок із збірки «Коли ще звірі говорили»;

2) розвивальна: удосконалити навички виразно читати, дати поняття про літературну казку;

3) виховна: виховувати почуття добра, милосердя, справедливості; виховувати естетичний смак, прагнення до творчості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи і прийоми: розповідь вчителя, робота з підручником, «мозковий штурм»

Обладнання: портрет І. Франка, збірка «Коли ще звірі говорили» виставки творів І. Франка, Паращич «Українська література. 5 клас: плани-конспекти уроків», підручник, напис на дошці:

Казка кличе нас у мандри, велить бути в житті сміливими й мудрими, долати перешкоди й біди і не забувати добра світового, бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність. В. Шевчук ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Казка — це наш любий приятель, який приходить до нас у дитинстві і не полишає уже дорослих. Вона супроводжує людину з найдавніших, найсивіших часів до нинішніх. Завдяки їй розвивається наша фантазія, зростає інтерес до книжки. Вона ушляхетнює наші душі, розважає, допомагає пізнати світ, кличе у мандри, велить бути сміливими й мудрими, вчить робити добро і зневажати зло.

ІII. Оголошення теми та мети

3.1 Вступне слово вчителя.

Затишно дітям в пазусі казок.,

Отак би й слухав про царя Салтана або про те, як весело козак обманював турецького султана.

Про карих коней з полуменем грив, про чаклуна, що все на світі може.

І хто б там що не говорив, а згине зло і правда переможе!

Так сказала про казку Ліна Костенко. Ви перегорнули чимало казкових сторінок, які відкрили вам світ фантазії й мудрості нашого народу.

А які Народні казки ви знаєте? (Діти називають.)

Отже, автор цих творів — народ. А сьогодні ми познайомимося з казками, у яких є автор. Вони називаються літературними. (Опрацьовується стаття підручника, учні виписують визначення літературної казки.)

Літературна казка — це казка, написана письменником.

У ній може бути фольклорна основа (як у даних казках І. Франка), а може бути й лише творча уява, фантазія автора.

Ось як писав із цього приводу про свою казку «Фарбований лис» І. Франко: «Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про лиса, зробити її нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу. Я, щоб так сказати, на чужий позичений рисунок накладав наші українські кольори».

3.2 І. Франко — автор казки «Фарбований лис». Розповідь про дитинство письменника та його казки.

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року у с. Нагуєвичі на Івано-Франківщині. Батько його, Яків Іванович, був досвідченим ковалем, добрим і товариським. Іван дуже любив свого батька і від нього перейняв девіз: «З людьми і для людей». Через усе життя хлопець проніс вогонь батьківської кузні, яка слугувала йому ніби підготовкою до майбутнього. Він слухав там різні розповіді, веселі і сумні, про життя народу, вчився працювати. Мати, Марія Миколаївна, була доброю жінкою. Пізніше Іван напише, що «у нього серце м’яке на красу, на добро податливе і горда душа, непогасна любов до народної пісні» — усе це від мами. Отже, батьки були першими вчителями, що заклали міцний фундамент майбутньої цільної та світлої особистості.

Ріс Іван Франко допитливим, сміливим хлопчиком, з добрим і вразливим серцем. Любив милуватися природою, підгірською красою.

Коли Івась пішов до школи, то, незважаючи на важкі умови, гарно вчився, був найкращим учнем у класі. Та і в подальшому він виявляв великий інтерес до науки.

Івана Франка називають Великим Каменярем, титаном праці. І це справді так. Він написав силу-силенну різноманітних творів. Серед них є чимало творів для дітей, близько 50 казок. Колись він мудро сказав: «Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідала казки, не забудете до смерті».

(Перегляд виставки творів І. Франка.)

Ось перед вами збірка, яку І. Франко створив у 90-х рр. XIX ст., цикл казок «Коли ще звірі говорили». Сюди ввійшов і твір «Фарбований Лис. Сам автор писав: «…Я найбільше люблю свого «Лиса Микиту», тому що я його написав для своїх дітей…» .

Казка І. Франка, яка першою відкриває для нас дивосвіт літературних творів, має назву «Фарбований Лис».

Коли комісія (цензура) прочитала цю казку, то заборонила її друкувати. Чому? На це питання ви спробуєте дати відповідь, коли розглянемо зміст казки.

IV. Інтерактивна частина. Робота над змістом казки

1) Перш, ніж почати з вами читати казку, я б хотіла провести з вами невеличку гру. У казці багато незрозумілих виразів. Давайте спробуємо разом їх пояснити:

У білий день — вдень;

І в сні не бачив, і в гарячці не чув — про щось страшне, дивне;

Одним духом — миттю;

Набрався відваги — зважився;

Нікому не було до нього діла — ніхто не помічав;

Закрутився, мов муха в окропі - потрапив у скрутне становище;

Щастя мав — поталанило;

Стати в пригоді - знадобитися;

Вискочити прожогом — вискочити швидко;

Заграло серце — відчув радість, приплив енергії;

Ледве переводячи дух — боячись;

Дати драпака — втекти;

Жити, мов у бога за дверима — безпечно, добре, безтурботно;

Мов полуда з очей спала — прозріли.

2) Ознайомлення зі змістом казки.

Учитель читає початок казки до слів…і з торговиці вхопити курку" .

А далі (продовжує вчитель) усі події казки тісно пов’язані між собою: одна зумовлює іншу, а ця — ще іншу і т.д. Між подіями є причинно-наслідковии зв’язок. Спробуймо його відтворити, пригадавши основні події. (Діти казку прочитали вдома).

3) «Мозковий штурм» .

Основні події у казці «Фарбований Лис» (діти їх називають, вчитель записує на дошці, дотримуючись причинно-наслідкового зв’язку):

— Лис на торговиці;

— Микита у діжці з фарбою;

— «сюрприз» ранку;

— поява перед лісовими звірями;

— проголошення себе царем;

— царювання Лиса;

— роковини у Микити;

— несподіваний кінець владарювання.

V. Закріплення вивченого

1) Систематизуюча бесіда:

— Чи сподобалась вам казка? Чим саме?

— Хто з дійових осіб найбільше запам’ятався?

— Хто ховається під образом Лиса?

— Чому коли цензура прочитала цю казку, то заборонила її друкувати? Кого висміяв І. Франко у цій казці?

VII. Домашнє завдання (диференційоване)

Зміст казки. Продумати відповіді на запитання підручника на с. 61—62. Намалювати портрет Лиса або інших звірів із твору, підготуватись до характеристики образу Лиса Микити.

ІІІ. Складіть питання до проблемно-тематичного аналізу повісті Григора Тютюнника «Климко» (7 клас)

1.Яка тема повісті Григора Тютюнника «Климко» ?

2.На вашу думку, чи можна сформулювати тему твору таким чином: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю?

3.Які проблеми (соціальні, філософські, політичні, морально-етичні тощо) порушує автор у повісті?

4.Які з них головні, а які другорядні? Чому? Наскільки актуальні проблеми, які ви вважаєте головними?

5. Отже, проблематика: добро і зло, відповідальність за доручену справу, патріотизм, милосердя і жорстокість. Наведіть приклади з тексту на підтвердження цих проблем.

6.Який вчинок найкраще демонструє милосердя і рішучість маленького хлопчика, який рятує людину, не замислюючись про можливість покарання?

7. Які способи розв’язання проблем, порушених у творі, пропонує автор? Як він цього досягає?

8.Як сюжетні вузли повісті допомагають у розкритті головної проблеми?

9.Що домінує в повісті: прекрасне, ліричне, трагічне чи комічне? Як ви це визначили? Доведіть свою думку. Як це позначається на розкритті проблем твору?

10.Яка роль спогадів Климка у композиції твору?

11.З якими ганебними, жорстокими явищами війни зіткнувся у місті Климко?

12.Чи такого кінця ви очікували? Чи закономірним було таке в роки війни?

13. Як ви думаєте, чи потрібно давати тепер якийсь особливий статус, пільги людям категорії «діти війни»? Чи вплинув цей твір на ваше ставлення до ветеранів, до людей, чиє дитинство співпало з роками війни?