Державне підприємництво у системі державного регулювання ринкової економіки
До майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, передача в оренду яких не допускається, належать радіотелевізійні передавальні центри та об'єкти, що становлять загальнодержавну систему зв’язку, магістральні лінії електропередачі, магістральні трубопроводи, магістральні залізниці, автомобільні шляхи державного значення… Читати ще >
Державне підприємництво у системі державного регулювання ринкової економіки (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ.
План.
1.Суть державного підприємництва.
2.Пріоритетні галузі державного підприємництва.
3.Управління державним сектором економіки України.
1.
Державне підприємництво включає в себе механізм націоналізації та денаціоналізації підприємств, порядок створення державою власних підприємств, планування і управління різними формами державних підприємств та ін.
Державний сектор поки що залишається головним в Україні. Його питома вага в загальному обсязі промислового виробництва становить близько 90%. За прогнозами, в економіці України, особливо у промисловості, тривалий час існуватимуть два сектори, навіть тоді, коли велика, за сьогоднішньою термінологією, приватизація буде успішно здійснюватися.
2.
На період переходу до ринку у сфері державного підприємництва залишаються: оборонна промисловість і оборона, залізничний, трубопровідний і авіатранспорт, лінії електроі газомереж, зв’язок, сфера добування і обороту дорогоцінних каменів, металу, стратегічних матеріалів і валюти. Держава залишає за собою монополію інвестування цих сфер. Державний статус відповідно зберігатимуть корпорації і компанії, які створюватимуться у сфері залізничного транспорту, Морфлоту, телеграфного зв’язку, пошти, й існуючі «Авіалінії України», «Укррічфлот», «Укрдержстрах, телерадіомовна компанія України, Національне космічне агентство України.
Декретом Кабінету Міністрів України від ЗІ грудня 1992 р. «Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій і структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається» було затверджено, що в перелік підприємств, які не підлягають приватизації, входять: майно органів державної влади і управління, майно Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Прикордонних військ, правоохоронних і митних органів, об'єкти Національного космічного агентства Українизолотий і валютний фонди та запасидержавні матеріальні ресурсиемісійна системапідприємства й установи, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперівтелевізійні та радіотрансляційні центрипідприємства геологічної, картографічної, гідрометеорологічної служби, служби контролю за станом навколишнього природного середовищаоб'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов’язані з навчальним та науковим процесамиоб'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значенняоб'єкти державних систем стандартизації, метрології та сертифікації продукціїпідприємства по виготовленню та ремонту усіх видів зброї, підприємства, що виробляють вибухові, сильнодіючі речовини та проводять буропідривні роботипідприємства по випуску наркотичних, бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та отруйних засобівавтомобільні шляхи загальнодержавного користуванняметрополітени, міський електротранспортмагістральні лінії електропередач, нафтоі газопроводи, трубопровідний транспортоб'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою містмеліоративні та захисні споруди і водосховищапідприємства, що виготовляють спирт, вина, лікеро-горілчані виробихлібоприймальні і хлібозаготівельні підприємствапортові спорудипідприємства соляної промисловостіпідприємства з лісовідновленнярибокомбінати.
До майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, передача в оренду яких не допускається, належать радіотелевізійні передавальні центри та об'єкти, що становлять загальнодержавну систему зв’язку, магістральні лінії електропередачі, магістральні трубопроводи, магістральні залізниці, автомобільні шляхи державного значення, метрополітениводоймища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні спорудиоб'єкти Національного космічного агентствагідроі атомні електростанціїпротирадіаційні споруди та деякі інші об'єкти.
3.
Управління державним сектором економіки в Україні в даний час базується на принципах відновлення галузевого управління з одночасним скороченням кількості міністерств, забороною адміністративного втручання в оперативну діяльність підприємств. Взаємовідносини з керівниками державних підприємств регламентуються контрактом з ними. Призначення директорів здебільшого здійснюють міністерства за погодженням з місцевими органами управліннячастина з них затверджується місцевими органами управління, які контролюють фінансові результати діяльності підприємств. Водночас вживаються заходи щодо роздержавлення підприємств, перетворення їх у відкриті акціонерні товариства. Управління ними здійснюється державою через своїх представників у довірених товариствах та наглядових радах.
Міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади приймають рішення про створення, реор;
ганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, затверджують статути підприємств, укладають і розривають контракти з керівниками підприємств.
Разом з тим не допускається їх пряме втручання у господарську діяльність підприємств, що є у загальнодержавній власності. Підприємствам, що є у загальнодержавній власності, заборонено передавати безплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам. Загальні принципи і методичні матеріали, пов’язані з управлінням майном, що є у загальнодержавній власності, розробляє Міністерство економіки України.
Найм керівника підприємства, що є у загальнодержавній власності, здійснюється шляхом укладання з ним контракту. У контракті передбачаються строки його дії, вимоги до збереження державного майна, права та обов’язки, відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення, умови оплати праці, показники ефективності використання державного майна і прибутку.