Облік, аналіз й аудит господарської діяльності ТзОВ «Гербор-холдінг»

Міністерство освіти і науки України Волинський національний університет імені Лесі Українки Економічний факультет Кафедра обліку і аудиту

ЗВІТ

з проходження переддипломної практики

Облік, аналіз й аудит господарської діяльності

ТзОВ «Гербор-холдінг»

Виконала студентка 5 курсу 52 групи Семерей І.В.

Луцьк-2011

План

І. Загальна характеристика підприємства ТзОВ «Гербор-холдінг»

ІІ. Фінансовий облік

Облік грошових коштів та розрахункових операцій Контроль наявності та руху грошових коштів Облік розрахунків Облік фінансових інвестицій Облік розрахунків з оплати праці та розрахунків з працівниками Облік розрахунків зі страхування Облік розрахунків з постачальниками Облік розрахунків з бюджетом Облік виробничих запасів Облік основних засобів, капітальних інвестицій та нематеріальних активів Облік капітальних інвестицій і необоротних нематеріальних активів Облік витрат і доходів діяльності

Облік власного капіталу і фінансових результатів Методика складання фінансової звітності

Ш.Управлінський внутрішньогосподарський облік

IV. Організація аналітичної роботи на підприємстві та проведення аудиту

Аналіз та аудит майнового стану підприємства Аналіз та аудит фінансової стабільності підприємства Аналіз та аудит ліквідності активів та платоспроможності підприємства Проведення аналізу вивчення ділової активності підприємства Аналіз звіту про фінансові результати підприємства Аналіз звіту про рух грошових коштів Аналіз звіту про власний капітал Аудит фінансово-господарської діяльності

V. Інформаційні системи обліку

управлінський облік фінансовий розрахунок

І.Загальна характеристика підприємства ТзОВ «Гербор-холдінг»

Меблева фабрика «Гербор-холдінг» по праву займає одне із провідних місць серед виробників високоякісних корпусних меблів і на сьогоднішній день отримала довіру сотень оптових покупців як на території України, так і далеко за її межами. Турбота про здоров’я покупців, що виявили довіру, придбавши продукцію виробництва «Гербор-холдінг» — це головний пріоритет у діяльності цієї організації. Тому всі матеріали, що використані в технологічному процесі, екологічно чисті й нешкідливі для здоров’я людини, і саме завдяки цьому продукція торгівельної марки «Гербор» цілком сертифікована й відповідає загальновизнаним стандартам і нормам.

Компанія заснована в 1995 році. На сьогоднішній день є одним з найбільших підприємств в Україні з виробництва меблів. У 2005 році почав роботу новий виробничий комплекс загальною площею понад 5 000 м.кв., а на сьогоднішній день площа всіх виробничих і складських приміщень перевищує 45 000 м.кв. і продовжує збільшуватися.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гербор-холдинг», будучи одним з найбільших виробників корпусних меблів в Україні, який усіляко дорожить репутацією своєї торгової марки у покупців. Основним напрямком діяльності цієї компанії є виробництво та реалізація корпусних меблів. У зв’язку з великим обсягом продукції, що випускається меблів, фірма орієнтує свою роботу на співпрацю з оптовим покупцем, але якщо покупець бажає придбати її продукцію в одиничному екземплярі - у фірми є пропозиція і для роздрібних покупців.

Технологічний відділ постійно приділяє особливо пильну увагу контролю якості продукції на всіх етапах її виготовлення. Так при обсязі виробництва понад 10 000 меблевих комплектів на місяць, показник шлюбу вже протягом ряду років становить не більше 0,5% від обсягу продукції, що випускається. Сьогодні ТзОВ «Гербор-холдінг» пов’язана партнерськими відносинами більш ніж з 300 оптових українських та іноземних фірм, які регулярно закуповують її продукцію. Меблеві комплекти компанії «Гербор-холдінг» можна зустріти практично в будь-якій області України, а також далеко за її межами. На сьогоднішній день 40 відсотків продукції відвантажується для відправки за кордон. Серед країн, які є партнерами «Гербор-холдінг» такі, як: Росія, Вірменія, Казахстан, Литва, Латвія, Естонія, Греція, Боснія та інші.

Нижче наведений список усіх областей України, на території яких розміщені десятки торгових точок оптових покупців фірми, які є регіональними представниками ТзОВ «Гербор-холдінг»: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська та м. Київ, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська, Чернівецька, Республіка Крим, м. Севастополь.

Персональний менеджер вирішує всі питання замовлення:

— отримання вказівок про покупку або резервування меблевих комплектів; -підготовка всієї супутньої інформації; -безкоштовні консультації з питань встановлення, використання, гарантійного та сервісного обслуговування.

Основне завдання Персонального менеджера — позбавити покупця від будь-яких клопотів із закупівель. Менеджер все зробить сам — чітко у відповідності до вимог і точно в строк. Замовлення приймається за телефоном, факсом або електронною поштою. Після отримання замовлення менеджер узгоджує дату завантаження меблевих комплектів і виставляє рахунок на оплату. Термін виконання будь-якого замовлення залежить від номенклатури замовлення, технологічного стану нашого виробництва і в середньому становить від 0 до 10 днів. Діє також накопичувальна система знижок в залежності від обсягу закупівель за попередній місяць. При дотриманні певних обсягів продажу можливе надання індивідуального прайс-листа. Доставка меблів здійснюється: — автотранспортом фірми, — залізничним транспортом (на експорт), — на умовах самовивезення. Оптовим клієнтам фірми надаються каталоги, плакати та інша рекламна продукція, що містить всі види меблевих комплектів, що випускаються компанією. Реклама продукції періодично публікується в пресі, транслюється на телебаченні і радіо, щорічно меблі виставляється на міжнародних виставках. Фірма безкоштовно забезпечує партнерів рекламною продукцією (банери, вивіски, буклети) і надає іншу рекламну підтримку в залежності від обсягів продажів. Можливе проведення спільних рекламних акцій в регіонах.

Для аналізу цін на меблі та порівняння з цінами конкурентів, завантажити для ознайомлення прайс-листи, в яких вказані ціни можна на вітальні, дитячі, спальні, системи, передпокої, офісні, кухні.

ТзОВ «Гербор-холдінг», як великий виробник, на жаль, не має можливості відслідковувати подальші відносини своїх численних оптових клієнтів з кінцевими покупцями. Ці відносини регулюються Українським Законом «Про захист прав споживачів». За порушення Законодавства у сфері захисту прав споживачів відповідальність несе продавець.

При виявленні дефектів виробничого характеру (не плутати з дефектами викликаними при транспортуванні або збірці меблевого комплекту), продавець зобов’язаний зробити заміну бракованих деталі протягом строків, встановлених заводом-виробником для даного регіону.

II. Фінансовий облік

2.1 Облік грошових коштів та розрахункових операцій

В процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюються і закріплюються договорами: з постачальниками — за одержані від них товарно-матеріальні цінності, з покупцями — за придбані ними товари, з банками — по одержанню коштів і погашенню кредитів, з іншими юридичними і фізичними особами — за транспортні та інші послуги, з працівниками — по заробітній платі. Відносини між підприємствами, що виникають внаслідок кругообороту господарських засобів, називаються розрахунками.

Згідно з П (С)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.

Готівка — це грошові знаки національної валюти України, які є дійсними платіжними засобами. Розрахунки можуть здійснюватись не тільки в готівковій, але й в безготівковій формі.

Облік коштів на ТзОВ «Гербор-холдінг» ведеться на відповідних субрахунках № 301/1, 301/2, 311/1, 311/2. Для більш оперативного контролю по використанню безготівкових коштів на товаристві використовується програмне забезпечення система «клієнт-банк» .3а допомогою якої товариство отримує щоденні виписки руху коштів по відповідним розрахунковим рахункам.

Виписка банку замінює регістр аналітичного обліку по рахунку, а тому обов’язково містить дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки на початок та кінець періоду.

Окрім вищенаведеного товариство відправляє платіжні доручення в електронному варіанті, що набагато прискорює процес переказу грошових коштів. Готівковий і безготівковий обороти на ТзОВ «Гербор-холдінг» органічно пов’язані між собою, що реалізується через перехід однієї форми в іншу. Наприклад, виручка надходить до каси підприємства, а потім здається до установи банку для зарахування на поточний або інший рахунки. З цих рахунків у банку проводяться розрахунки між господарюючими суб'єктами та надходить готівка в касу підприємства для видачі заробітної плати, авансу підзвітним особам тощо.

Для здійснення розрахунків готівкою на ТзОВ «Гербор-холдінг» є каса. Каса підприємства — це приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання грошових коштів, інших цінностей і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга. Касові операції оформлюються документами, які затверджені Міністерством статистики України. Законність надходження грошей до каси підприємства та їх витрачання за цільовими призначеннями засвідчують документи, що називаються касовими ордерами. Оприбуткування готівки в касу здійснюється на підставі Прибуткового касового ордеру, підписаного головним бухгалтером, або уповноваженою на це особою письмовим розпорядженням керівника підприємства, і касиром. У ПКО зазначається сума (цифрами і прописом), від кого прийняті кошти, після отримання їх касиром видається квитанція, підписана головним бухгалтером і касиром.

Підставою для заповнення ПКО при отриманні коштів з банку є грошовий чек, який виписується на ім'я касира або іншої уповноваженої особи, через яку отримують кошти.

Для одержання чекової книжки необхідно заповнити заяву, в якій зазначається прізвище, ім'я, по батькові касира та зразок його підпису. Заява повинна бути завірена печаткою підприємства, підписами керівника та головного бухгалтера. За цією заявою касир одержує чекову книжку на 25 або 50 чеків. Зберігається чекова книжка в касі підприємства. На корінці чеку вказується прізвище, ім'я та по батькові особи, якій доручено одержання готівки. Підписуються чеки керівником підприємства та головним бухгалтером. Жодних виправлень у чеках не допускається.

Видача готівки з каси оформлюється видатковим касовим ордером (ВКО). Він підписується керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими. Якщо на доданих до ВКО документах — заявках, рахунках, інших розрахункових документах є дозволяючий підпис керівника, то його підпис на видаткових ордерах необов’язковий. У випадках видачі грошей окремій особі за ВКО касир повинен вимагати пред’явлення документу, який засвідчує особу отримувача і містить фотокартку й власний підпис власника.

Видача грошей з каси, не підтверджена розпискою одержувача і ВКО або іншому документі, що його замінює, у виправдання залишку готівки в касі не приймається. Ця сума вважається недостачею і стягується з касира. Прибуткові та видаткові касові ордери або документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації видаткових і прибуткових касових ордерів (форма №КО-3). Журнал реєстрації побудовано таким чином, що за його даними здійснюється контроль за цільовим призначенням готівки, отриманої і витраченої підприємством.

Після реєстрації всі касові ордери передаються бухгалтером у касу підприємства для виконання. ВКО, оформлені за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями на виплату заробітної плати, реєструються після видачі коштів за цими відомостями.

Звіти касира перевіряються бухгалтером у такому порядку:

перевіряється залишок на початок дня із залишком на кінець попереднього звіту;

перевіряється достовірність записів, тобто ідентичність записів у звіті та доданих документах;

3) перевіряється правильність підрахованих підсумків з надходження і витрачання, залишку на кінець дня;

4)після перевірки звіту у графі «шифр кореспондуючого рахунку» записуються кореспондуючі рахунки, суми групуються за одним рахунком і проводяться записи в Журналі 1 і Відомості 1.1, з яких можна побачити усі проведені операції та кореспондуючі рахунки.

Водночас часто буває доцільно проводити розрахунки безготівковим способом. Для цього процесу посередником виступають банки. При здійсненні безготівкових розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форми розрахунків, а також форми за розрахунковими чеками, банківськими платіжними картками, причому клієнт банку самостійно обирає платіжні інструменти (платіжне доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив) і вказують їх під час укладання договорів.

Для здійснення операцій на поточному рахунку до банку подаються документи, форми яких затверджені НБУ.

При готівкових розрахунках банківськими документами є грошові чеки та об’яви на внесок готівкою; у випадку безготівкових перерахувань — платіжні доручення, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі, банківські платіжні картки.

Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформлене на спеціальному бланку. Банк реєструє усі здійснювані операції з надходження та списання коштів з поточного рахунку в спеціальній виписці з особового рахунку з доданням виправдовуючих документів.

Облік руху грошових коштів на рахунках в банках ведеться на рахунку 31 «Рахунки в банках». За дебетом даного рахунку відображається надходження коштів, за кредитом — їх використання.

Синтетичний облік за рахунком 31 ведеться в Журналі 1 та у відповідних відомостях — щодо рахунків у національній та іноземній валют.

Так, направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, в якому зазначається пункт призначення, назва підприємства або організації, куди відправляється працівник, укладений контракт тощо.

Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому відрядної посвідки — документа, який видається працівнику підприємства на підставі наказу керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи, тобто у відрядженні.

Типові кореспонденції рахунків з приводу обліку коштів на розрахункових рахунках в банках наведенні в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Відображення руху грошових коштів на рахунках в банках

Працівники, які одержали готівку в підзвіт, зобов’язані подати до бухгалтерії підприємства звіт про використання грошових коштів, наданих у відрядження або під звіт, до якого повинні бути додані всі виправдовуючі документи. Цей документ типової форми, він подається підзвітними особами, в ньому зазначаються підзвітні суми, фактично здійснені витрати, залишок підзвітних сум, або їх перевитрачання, розрахунок штрафу та сума утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або звіт.

2.2 Контроль наявності та руху грошових коштів

Бухгалтерський контроль передбачає виконання дії та процедур, які призначені для збереження активів підприємства. Такий контроль на ТзОВ «Гербор-холдінг» охоплює всі активи підприємства — грошові кошти, рахунки до отримання, операційні активи.

Найбільша увага на підприємстві зосереджується саме на грошових коштах, тому що вони найбільш уразливі до крадіжок та шахрайства.

Надходження і видачу грошей з каси підприємства оформлюють прибутковими і видатковими касовими ордерами, які виписує бухгалтерія.

Касир, що одержав з бухгалтерії касові ордери, повинен перевірити правильність їх оформлення, наявність і дійсність підписів, додатки, перераховані в ордері. Після цього він приймає і видає гроші. Особі, що внесла гроші до каси, видається квитанція. При видачі грошей за видатковим ордером окремій особі, касир вимагає пред’явлення документа, який посвідчує особу одержувача. Прибуткові й видаткові касові ордери до передачі в касу реєструються бухгалтерією в Журналі реєстрації касових ордерів, де їм надаються порядкові номери. Касир усі надходження і видачі за прибутковими і видатковими касовими ордерами обліковує в Касовій книзі. Для одержання в банку чекової книжки, в якій знаходяться чеки, потрібно заповнити відповідну заяву, в котрій зазначається прізвище, ім'я, по-батькові касира і зразок його підпису. Заява підписується керівником і головним бухгалтером і засвідчується печаткою підприємства. Щоб зняти готівку зі свого рахунка в банку, а потім одержати її за чеком, бухгалтер заповнює грошовий чек, підписує його разом з керівником і передає касирові. Касир попередньо замовляє необхідну суму в банку, а потім одержує її за чеком. Корінець чека є виправдним документом для записів касових операцій в облікових регістрах.

Готівку, одержану в банку до Каси, витрачають суворо за цільовим призначенням. Невикористаний залишок здається з Каси на рахунки в банках. Здача готівки на рахунки в банках оформлюється Видатковим касовим ордером.

Касир, щоб здати готівку, повинен заповнити первинний документ «Об'ява на внесок готівкою», який може одержати в оператора банку. Цей документ складається з трьох частин. Верхня частина залишається в банку, середня частина (квитанція) передається касирові. Нижня частина Об’яви (ордер) також вертається касирові, але тільки після проведення відповідної операції й разом з банківською випискою. На кожній з трьох частин зазначається: дата, від кого прийнята готівка, банк одержувача і одержувач, призначення внеску. У правому верхньому кутку першої та другої частин зазначаються номер свого розрахункового рахунку та сума цифрами.

Основним завданнями перевірки щодо стану та операцій з грошовими коштами є :

встановлення правильності документального оформлення операцій з руху грошових коштів;

визначення документальної обґрунтованості нестачі (лишків) грошових коштів;

встановлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій з грошовими коштами чинним нормативним актам з бухгалтерського обліку;

встановлення причин, що призвели до навмисних зловживань;

встановлення правильності методики проведення документальної ревізії грошових коштів.

Об'єктами перевірки грошових коштів в касі та на рахунках у банку є:

касові книги і звіти касира з доданими до них прибутковими і видатковими касовими ордерами та іншими грошовими документами;

книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки;

платіжні доручення, вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахунки фактури та інші документи, що додаються до виписок банків;

чекові книжки та корінці використаних і нульових чеків;

платіжні відомості на виплату заробітної плати;

журнали — ордери і відомості до них.

Перевірка касових операцій здійснюється в такій послідовності: спочатку проводять раптову ревізію каси, потім перевіряють дотримання Порядку ведення касових операцій шляхом суцільної документальної ревізії оприбуткування і видачі грошових коштів із каси.

Усі операції щодо приймання та видачі грошей з каси виконує матеріально відповідальна особа — касир підприємства. Оформляючись на роботу, касир дає зобов’язання, за яким бере на себе повну матеріальну відповідальність за прийнятті грошові кошти та інші цінності, що знаходяться у касі.

Після інвентаризації каси ревізійна комісія здійснює перевірку касових операцій за ревізований період суцільним методом. Основні напрямки ревізії:

дотримання касової дисципліни: дотримання встановленого ліміту каси, своєчасність і повнота здачі виручки чи невикористаної за цільовим призначенням готівки до банку на поточний рахунок, дотримання правил розрахунків готівкою;

правильність оформлення касових документів і ведення обліку касових операцій;

перевірка достовірності і правомірності здійснення касових операцій.

Усі записи про встановлені порушення ревізійна комісія відображає у хронологічній послідовності у своєму робочому журналі, а далі узагальнюючи матеріали контролю за ревізований період, складає спеціальні групувальні відомості і розрахунки у формі таблиць як додатки до акта ревізії, де систематизує та узагальнює інформацію з однорідних порушень, якщо їх понад три. При проведені контролю за ревізійною програмою грошових коштів підприємства на поточних рахунках комісія керується нормативними актами Національного банку України про порядок відкриття суб'єктами підприємницької діяльності поточних і валютних рахунків.

Починаючи ревізію комісія повинна ознайомитися з особливостями організації безготівкових розрахунків ревізованого підприємства, облікового процесу.

На досліджуваному підприємстві Головний бухгалтер, з метою контролю, не менше одного разу на місяць перевіряє готівку в касі, планові ревізія грошових коштів проводиться в кінці кожного року, а також до та після відпустки касира.

Акт підписує голова комісії та усі члени комісії в складі якої є головний бухгалтер, бухгалтер, заступник начальника виробництва, начальник ремонтної служби, майстер електротехнічної дільниці.

2.3 Облік розрахунків

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися за такими формами;

— платіжними дорученнями;

— платіжними вимогами — дорученнями;

— чеками;

— акредитивами;

— векселями;

— пластиковими картками та ін.

Документи, надані банкові, повинні містити такі реквізити: назву, номер рахунка в банку, число, місяць, рік виписки. Число вказується цифрами, місяць — словами, рік цифрами.

Платіжні документи виписуються як правило під копіювальний папір у кількості примірників, необхідній банку та всім сторонам, що беруть участь у розрахунках.

Механізм безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів і документообіг визначаються Положенням НБУ «Про безготівкові розрахунки у господарському обігу України» № 22 001/116 від 1 червня 1993р.

На ТзОВ «Гербор-холдінг» розрахунки здійснюються за допомогою платіжних доручень. Платіжне доручення являє собою бланк встановленої форми, який підприємство подає до обслуговуючого банку для перерахування визначеної суми зі свого рахунка. Банки приймають до виконання доручення протягом 10 календарних днів з дати його заповнення. Доручення приймаються до виконання тільки на суму, яка може бути сплачена готівкою з рахунка підприємства або з рахунка кредиту. Доручення на перерахування грошових коштів у дохід бюджету або позабюджетних фондів приймаються банками незалежно від наявності грошових коштів на рахунку клієнта. У разі відсутності грошових коштів доручення обліковуються на позабалансовому рахунку.

З використанням платіжних доручень здійснюються також «розрахунки за плановими платежами», які провадяться у разі, якщо між підприємствами здійснюються постійні й рівномірні поставки продукції (робіт, послуг).

Платіжні доручення приймаються для здійснення попередньої оплати за товари (роботи, послуги), а також для завершення розрахунків на підставі актів звірення взаємної заборгованості суб'єктів господарювання.

Перерахування сум за допомогою платіжних доручень супроводжується оформленням банком кредитного авізо (письмове повідомлення, яке надсилає банк своєму клієнтові про виконання операції), при цьому здійснюються необхідні проводки у документах аналітичного і синтетичного обліків.

2.4 Облік фінансових інвестицій

Інвестиції - це вкладення у підприємницьку та інші види діяльності грошових, майнових та інтелектуальних цінностей з метою отримання прибутку, а також капітальні вкладення в розвиток виробництва. Інвестиції поділяються на капітальні та фінансові.

Фінансові інвестиції пов’язанні з вкладенням коштів та інших активів у цінні папери суб'єктів господарської діяльності з метою отримання в майбутньому прибутку, обміну вільних грошових коштів на високоліквідні цінні папери, які приносять дивіденди, встановлення контролю над підприємством — емітентом у випадку придбання контрольного пакета. Фінансові інвестиції поділяються на довгострокові (на період більше одного року) і поточні (до одного року).

Поточні інвестиції також поділяються на групи:

Еквіваленти грошових коштів (вільно конвертуються у гроші, мають короткий термін погашення — до 3-х місяців);

Інші поточні фінансові інвестиції (інвестиції у дочірні, асоційовані та спільні підприємства з метою їх продажу протягом 12-ти місяців).

Для обліку довгострокових інвестицій призначений рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», а для короткотермінових — рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції». На рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» узагальнюється інформація про наявність та рух інвестицій у цінні папери інших підприємств, облігації державних і місцевих органів, вкладення у статутний капітал інших підприємств як на території України, так і за її межами. Рахунок 14 має три субрахунки:

141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом участі в капіталі»;

142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам»;

143 «Інвестиції непов’язаним сторонам».

На дебеті активного рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» відображається вартість довгострокових інвестицій, на кредиті - їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій (рах. 14) ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об'єктами інвестування. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інформації по довгострокові фінансові вкладення в об'єкти як на території країни, так і за кордоном.

Фінансовий облік поточних інвестицій ведеться на балансовому рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції», який має два субрахунки:

— 351 «Еквіваленти грошових коштів»;

— 352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

У дебет рахунка 35 «Поточні фінансові інвестиції» відносяться суми придбаних еквівалентів грошових коштів (високоліквідні цінні папери зі строком реалізації до 12-ти місяців), а також інших поточних фінансових інвестицій (ринкові цінні папери, придбані з метою перепродажу протягом найближчих 12-ти місяців, короткострокові боргові папери, депозитні сертифікати) та суми дооцінки при збільшенні справедливої (ринкової) вартості.

У кредит рахунка 35 «Поточні фінансові інвестиції» записується балансова вартість реалізованих інвестицій та суми їх уцінки. У випадку, якщо доход від реалізації інвестицій менший від витрат на їх придбання, то збитки від таких операцій переносяться на майбутній період, тобто прибуток до оподаткування в період отримання збитків від реалізації інвестицій не зменшується. Збільшення поточних інвестицій може відбутися в результаті:

придбання за грошові кошти;

обміну на цінні папери власної емісії;

обміну на інші активи;

дооцінки первинної вартості до справедливої.

У дебет рахунка 35 «Поточні фінансові інвестиції» можуть бути віднесені суми з кредиту таких рахунків (табл.2.2.):

Таблиця 2.2 Відображення в обліку збільшення поточних фінансових інвестицій

З кредиту рахунка 35 «Поточні фінансові інвестиції» списуються інвестиції в дебет рахунків (табл. 2.3):

Таблиця 2.3 Відображення в обліку зменшення поточних фінансових інвестицій

2.5 Облік розрахунків з оплати праці та розрахунків з працівниками

Заробітна плата — це винагорода, обчислена як правило в грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до трудового договору.

Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється шляхом табельного обліку.

При прийомі на роботу працівникові надається табельний номер, а в трудовій книжці робиться позначка про його зарахування на підставі наказу керівника підприємства.

На виконання заходів по реалізації Державної програми України на міжнародну систему обліку і статистики Міністерства статистики України № 253 від 09.10.1 № 95 р. затверджено і введено в дію з 01.01.1996 р. наступні типові форми обліку особового складу:

П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу» ;

П-2 «Особова картка» ;

П-3 «Алфавітна картка» ;

П-4 «Особова картка спеціаліста з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи» ;

П-5 «Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу» ;

П-6 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки» ;

П-7 «Список про надання відпустки» ;

П-8 «Наказ (розпорядження) про припинення дії трудового контракту»

П-12 «Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати» ;

П-13 «Табель обліку використання робочого часу» ;

П-14 «Табель обліку використання робочого часу» ;

П-15 «Список осіб, які працювали в надурочний час» ;

П-16 «Листок обліку простоїв» .

Оформлення працівника здійснюється на підставі наказу (розпорядження) про прийняття на роботу (П-1). На нього у відділі кадрів відкривають особову картку (П-2), до якої заносять відомості про працівника (і наступні зміни у службовому стані), водночас роблять позначку про прийняття на роботу в трудовій книжці і присвоюють йому табельний номер. На працівників, прийнятих вперше, заповнюють нову трудову книжку. Записи в особовій картці мають відповідати записам, здійснюваним у трудовій книжці.

Картки комплектуються за структурними підрозділами підприємства в алфавітному порядку, створюючи картотеку працівників. Особові картки на працівників, що вибули, підшиваються у спеціальній справі для кожного працівника.

При оформленні переведення працівника з одного цеху до іншого застосовується «Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу» форми П-5. Заповнюється працівником відділу кадрів у двох примірниках. Один примірник зберігається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії.

Наказ візує начальник цеху попереднього і наступного місця роботи та підписує керівник підприємства. На підставі даного наказу відділ кадрів робить відмітки в особовій картці форми П-2, трудовій книжці та інших документах.

Для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надається працівникам у відповідності з чинним законодавчими актами і положеннями, колективними договорами, контрактами та графіками відпусток застосовується «Наказ (розпорядження) про надання відпустки» (форма П-6), який заповнюється у двох примірниках. Один залишається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії. Підписується начальником цеху та керівником підприємства. Водночас заповнюється «Записка про надання відпустки», в якій зазначається термін, на який надається відпустка, здійснений розрахунок суми, що повинна бути оплачена за відпустку тощо.

При звільнення працівників, за винятком тих, які звільняються вищестоящим органом, оформляється працівником відділу кадрів у двох примірниках на всіх працівників «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)» (форма П-8). Один екземпляр залишається у відділі кадрів, а другий передається у бухгалтерію. Підписується начальником цеху та керівником підприємства.

Для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці використовують «Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати» (форма П-12), який складається в одному примірнику уповноваженою на те особою та після відповідного оформлення передається в бухгалтерію.

Відмітки у табелі про причини неявок на роботу, чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час чи інші відхилення від нормальних умов роботи повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листок непрацездатності і т. п.).

Табель ведеться на протязі місяця керівником або обліковцем конкретного підрозділу, а в кінці місяця із підписами вказаних осіб передається до бухгалтерії.

Для працівників з погодинною оплатою праці дані табеля є основою для нарахування їм заробітної плати. Поряд з тим, для працівників як із погодинною, так і відрядною оплатою праці дані табеля є основою для здійснення аналізу використання робочого часу працівників підприємства.

Водночас застосовуються і інші документи, спрямовані на одержання детальної інформації про працівника та використання ним робочого часу.

Це можуть бути, наприклад, «Список осіб, які працювали в надурочний час» (форма П-15), «Листка обліку простоїв» (форма П-16).

Склад витрат на оплату праці встановлено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Мінстату України від 11.12.1995року № 323. Загалом виплати на оплату праці складаються з :

Фонду основної заробітної плати.

Фонду додаткової заробітної плати.

Інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями.

Облік заробітної плати в системі рахунків — це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої заробітної оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об'єктами калькулювання.

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» — пасивний, балансовий, розрахунковий. Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» має такі субрахунки:

661 «Розрахунки за заробітною платою» ;

662 «Розрахунки з депонентами» ;

663 «Розрахунки за іншими виплатами» .

За кредитом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші належні до нарахування працівникам виплати, за дебетом — виплата основної та додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо; вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками за іншими виплатами); утримання податку з доходів фізичних осіб, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам.

Заборгованість підприємства з виплат працівникам у разі одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства та неотримання її працівниками в установлений строк відображається за дебетом субрахунків 661 «Розрахунки за заробітною платою» і 663 «Розрахунки за іншими виплатами» та кредитом субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами» .

На субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами» ведеться облік розрахунків за виплатами, що не належать до фонду оплати праці, зокрема допомога по частковому безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності.

При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок «Розрахунки за виплатами працівникам» й дебетуються рахунки в залежності від видів виробництв (основною, допоміжною), де виконувались роботи, характер цих робіт, категорій робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова).

Розрахунки з працюючими при ручному способі обробки документів вносять у розрахункові відомості або розрахунково-платіжні відомості.

Розрахункові відомості по заробітній платі працюючих за місяць складаються із розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума до виплати».

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66.

Аналітичний облік розрахунків із працівниками ведеться в розрахункових і розрахунково-платіжних відомостях. Нараховані суми відображаються, крім того, в особових рахунках установленої форми. Документальне оформлення операцій при переході на нові облікові принципи не змінилися. Типові форми документів з обліку праці та її оплати затверджено наказами Мінстату України.

Якщо підприємство використовує рахунки лише класу 9, то нарахування витрат на оплату праці та обов’язкових зборів, буде відноситися в дебет відповідних рахунків:

Таблиця 2.4. Рахунки бухгалтерського обліку, на дебет яких відносяться витрати на оплату праці

Нормативними документами, які визначають порядок та розмір здійснення зборів до фондів соціального спрямування, а також прибуткового податку із доходів працівників є:

ЗУ «Про збір на обов’язкове пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.97р.

ЗУ «Про збір на обов’язкове соціальне страхування» № 403/97-ВР від 26.06.97р.

Декрет Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» .

Постанова Кабінету міністрів України «Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» № 116 від 22.01.96р.

Закон України «Про відпустки «встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності.

Аналітичний облік по заробітний платі має стільки ж рахунків, скільки працюючих на підприємстві за обліковим складом, тобто це облік розрахунків по заробітний платі по кожному працюючому окремо. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку дорівнюватиме кредитовому обороту синтетичного рахунка № 66 за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх відрахувань за аналітичними рахунками дорівнюватиме дебетовому обороту синтетичного рахунка 66.

На підприємстві згідно чинного законодавства кожен працівник має право на оплачувану відпустку. Відпустки поділяються на:

— щорічні - основна, додаткова відпустка за шкідливі та важкі умовипраці;

— додаткова відпустка у зв’язку з навчанням;

— соціальна відпустка — у зв’язку з вагітністю, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Щорічна основна і додаткова відпустка надається працівникам з таким розрахунком, щоб вони були використанні, як правило до закінчення робочого року. За загальним правилом у перший рік роботи щорічна відпустка надається після закінчення шести місяців безперервної роботи.

Сума відпускних визначається згідно з законодавством і розраховується шляхом ділення сумарного заробітку за останні 12 місяців перед наданням відпустки на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих) і множення отриманого результату (середньоденного заробітку) на кількість календарних днів наданої оплачуваної відпустки.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі надання страхового випадку. Допомога в разі тимчасової непрацездатності надається з першого дня втрати працездатності і до її відновлення або встановлення групи інвалідності.

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується при хворобі, каліцтві, тимчасовому переведені на іншу роботу у зв’язку з захворюванням, при догляді за хворим членом сім'ї, карантині, протезуванні.

Підставою для нарахування допомоги у разі тимчасової непрацездатності є листок непрацездатності, який видається лікувальним закладом.

Розмір допомоги залежить від трудового стажу працівника і надається у таких розмірах:

100% - середньої з/п :

— працівникам, які мають загальний трудовий стаж 8 і більше років;

— працівникам, у яких тимчасова непрацездатність настала внаслідоктрудового каліцтва або професійного захворювання;

— працівникам, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 16 років;

80% - середньої з/п, працівникам, які мають загальний трудовий стаж від 5 до 8 років;

60% - середньої з/п, працівникам, які мають загальний трудовий стаж до 5 років.

Допомога по соціальному страхуванню, що виплачується працівникам, не входить до фонду оплати праці і не включається до витрат діяльності підприємства, які пов’язанні із зарплатою.

В бухгалтерії операції з оплати праці відображаються такими кореспонденціями:

Д-т 23 — К-т 661 Нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва;

Д-т 91, 92, 93 — К-т 661 Нарахована заробітна плата інженерно-технічним працівникам, адміністративному персоналу, персоналу по збуту продукції.

Д-т 65 — К-т 661 Нараховані суми за рахунок відрахувань на соціальне страхування;

Д-т 661- К-т 662 Депоновано заробітну плату;

Д-т 661- К-т 30 Виплата з каси підприємства депонованої заробітної плати;

Д-т 661 — К-т 372 Вирахуванні із заробітної плати перевитрачені підзвітні суми;

Д-т 661- К-т 641 Відраховані із заробітної плати суми прибуткового податку. При нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності мають місце такі бухгалтерські проведення:

Д-т 23, 92, 93 — К-т 661 за перші 5 днів;

Д-т 652 — К-т 661 за наступні дні.

2.6 Облік розрахунків зі страхування

Оплата праці робітниками тягне за собою додаткові зобов’язання підприємства перед державними фондами обов’язкового страхування. Підприємство повинне здійснювати відрахування до фондів:

пенсійного страхування;

соціального страхування на випадок безробіття;

соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням;

соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

На субрахунку 651 «За пенсійним забезпеченням» здійснюється облік розрахунків за збором на обов’язкове державне пенсійне страхування з Пенсійним фондом України.

По кредиту субрахунку 651 відображають нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а по дебету — перерахування та витрачання цього збору.

Як зазначалося вище, ставка збору до Пенсійного фонду для підприємств і організацій усіх форм власності, а також фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності становить 33,2% об'єкта обкладання збором.

При нарахуванні сум до Пенсійного фонду у бухгалтерському обліку робляться такі записи:

Д-т 23,91,92,93,94 К-т 651

Субрахунок 652 «За соціальним страхуванням» призначений для обліку розрахунків за збором на обов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

По кредиту субрахунку 652 відображають нарахування збору на обов’язкове соціальне страхування, а по дебету — перерахування на витрачання цього збору.

При нарахуванні збору по соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням, здійснюється запис:

Д-т 23,91,92,93,94 К-т 652

Субрахунок 653 «За страхуванням на випадок безробіття» призначений для обліку розрахунків за збором на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

По кредиту субрахунку 653 відображають нарахування збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, а по дебету — перерахування цього збору.

Ставка внесків на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття становить 1,3% фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної чи додаткової заробітної плати й інших видів заохочень і виплат, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладанню прибутковим податком.

Нарахування та сплата внесків на соціальне страхування на випадок безробіття відображається наступними проведеннями:

Д-т 23,91,92,93,94 К-т 653

Перерахування збору на обов’язкове соціальне страхування та збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У випадку недостатності коштів на оплату праці та сплату цих зборів у повному обсязі видача грошей на оплату праці та сплата зборів здійснюється в пропорційних розмірах.

Платниками страхових внесків є тільки роботодавці, до яких належать:

— власник підприємства або уповноважена ним особа;

— фізична особа, яка використовує найману працю;

— власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана ВРУ.

Об'єктом для розрахунку страхових внесків роботодавців є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначено відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Розміри страхових внесок залежать від класу професійного ризику виробництва. Чим вищий цей ризик, тим більший розмір страхового внеску. Усі галузі економіки (види робіт) розділено на 20 класів. Для кожного з них передбачено відповідний страховий тариф (від 0,84 до 13,8%). Добровільно застраховані особи мають сплачувати внесок до Фонду в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Ставка може бути відкоригована в бік або збільшення, або в бік зменшення (залежно від рівня травматизму, професійної захворюваності та стану охорони праці). Розмір надбавок чи знижок не може перевищувати 50% страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (виду робіт).

Відсоток нарахувань визначається працівниками фонду. При встановленні відсотка представниками підприємства потрібно надати повну інформацію, щоб працівникам Фонду були враховані особливості підприємства.

Для бюджетних установ страхові тарифи встановлено у розмірі 0,2% від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Для підприємств і організацій, створених громадськими організаціями інвалідів (до таких підприємств і організацій належать підприємства і організації, майно яких є власністю громадських організацій інвалідів, де чисельність інвалідів серед працівників становить не менше як 50%, а частка створюваного інвалідами фонду оплати праці перевищує 25%) страхові тарифи встановлено у розмірі 50% страхових тарифів, установлених для звичайних роботодавців.

Якщо на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу. Коли порушення здійснюються систематично і внаслідок того зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, його може бути віднесено до іншого, вищого професійного виробництва.

Роботодавець зобов’язаний за рахунок своїх коштів оплачувати перші 5 днів непрацездатності, що виникла внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену або психічну травму.

При нарахуванні внесків до цього фонду здійснюється запис:

Д-т 23,91,92,93,94 К-т 656

Однією з головних проблем, які виникають при розрахунку сум внесків до фондів соціального страхування, є визначення фонду оплати праці, з якого здійснюють нарахування. Для кожного працівника потрібно розраховувати величину фонду оплати праці. При цьому потрібно враховувати ліміт, що його обмежує.

При великій чисельності працівників на підприємстві та великому діапазоні заробітних плат це дуже складний процес, адже потрібно враховувати фонд оплати праці кожного працівника. Крім того, потрібно брати до уваги, що не із усіх видів розрахунків, які нараховуються працівнику і становлять фонд його оплати праці. Наприклад, з лікарняних беруться внески до Пенсійного фонду, а до інших фондів — ні.