Аудит

Індекс групи____________________ Прізвище, ім'я, по батькові студента Домашний адрес__________________.

Контрольная робота По дисципліни: «Аудит «.

Вариант № 15.

Что таке внутрішній і зовнішній аудит?

Аудит підрозділяється зовнішній і внутрішній. Зовнішній аудит проводиться незалежним аудитором, які мають на проверяемом підприємстві ніяких інтересів. Завданням зовнішнього аудиту є підтвердження правильності обліку звітності, оцінка відповідності внутрішнього контролю (аудиту) політиці, мети діяльності підприємства міста і ін. Зовнішній аудит то, можливо добровільним (за бажання підприємств-клієнтів) і обов’язковим (відповідно до законодавчими актами). Обов’язковий аудит то, можливо організований також за рішенням суду України або слідчих органів. Закон України «Про аудиторську діяльність» об'єкти внутрішнього аудиту не визначено, однак у синтезованому вигляді їх можна визначити через напрями діяльності аудиту. Як основних напрямів діяльності аудиту відповідно до ст. 7 Закону виділено: достовірність звітності; повнота та відповідність встановленим нормативних актів бухгалтерського обліку; аудиторські послуг у вигляді консультацій і експертиз. Внутрішній аудит вирішує клієнтові завдання: вивчає систему контролю за активами; перевіряє відповідність чинного контролю політиці підприємства; аналізує ситуації ризику і запобігання банкрутства; використовує ноу-хау збільшення прибутків і ефективності нових технологій, і навіть використовує інші заходи, які впливають в розвитку підприємства у фінансовому бізнесі. Внутрішній аудит проводять вже на початковій стадії виконання комерційного, технологічного чи фінансового договору, у її дії і після завершення, дає науково-обгрунтовану оцінку господарським операціям і процесам, але заміняє внутрішньогосподарського контролю. Незалежно від перевірених об'єктів, кожен аудитор, керуючись міжнародними нормативами і соответствующими правилами, повинен дотримуватися етику поведінки, бути незалежним, мати професійний рівень, вміти доводити і представляти результати перевірки. Тільки за дотриманні цього технологічного комплексу вимог може бути гарантовані об'єктивність висновків аудитора і помилкове уявлення їх як укладання (акта, звіту) користувачам. Особливості внутрішнього аудиту визначаються тими відмінностями, які є між внутрихозяйственным контролем і ревізією. Внутрішній аудит відрізняється від ревізії за формальними ознаками і з суті. Відповідно до формальними ознаками аудит здійснюється, як по обов’язкової формі, і за заявками керівника підприємства, по договорах із аудиторської фірмою та інші показниками. Ревізія повинна проводитися в обов’язковому порядку за 1−2 року. Документами, які підтверджують результати зробленого, служать: при аудит — висновок, при ревізії - акт. Фактично внутрішній аудит відрізняється від ревізії цілями, завданнями, принципами, методичними прийомами, і навіть об'єктами дослідження. Особливості внутрішнього аудиту виявляються чітко під час перевірки стану бухгалтерського обліку, і достовірності звітності. Така може проводитися протягом одного аудиторської перевірки, де стан бухгалтерського обліку, і достовірність звітності виступають як єдине напрям (об'єкт). Якщо ж об'єктом аудиту є достовірність звітності, то перевірку слід розпочинати з уточнення реальності балансу і за правильності оцінки усіх її статей. Під час перевірки реальності балансу необхідно виходити із те, що статті балансу повинні підтверджуватися записами розмов у регістрах синтетичного і аналітичного обліку, і бути проинвентаризованы під час підготовчої роботи з упорядкування річного звіту. Осмислюючи матеріали інвентаризацій, уточнюючи правильність виведення їх результатів і своєчасність відображення в бухгалтерський облік, аудитор зобов’язаний момент аудиторської перевірки організувати інвентаризацію незавершеного виробництва, оскільки контроль споживаних ресурсів немає і изготавливаемой продукції, об'єктивність і достовірність величини незавершеного виробництва, правильність її оцінки може бути забезпечені лише інвентарним методом.

2. Поясніть, як перевіряється дотримання природоохоронного законодавства по готівкового грошовому обороту.

С 25 травня 1999 року набула чинності нова редакція указу президента України від 12.06.95 г. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій порушення норм по регулювання звернення наличности».

В разі порушення юридичними особами усіх форм власності, фізичними особами — громадянами України, норм із регулювання звернення готівки національної валюти, до них застосовуються фінансові санкції як штрафу: про перевищення встановлених лімітів залишку готівки касах — в дворазовому розмірі сум виявленої понадлімітної готівки кожний день; за неоприбуткування (неповне оприбуткування) в касах готівки — в п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми; за витрачання готівки з виручки, отриманої від продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень, на виплату зарплати, матеріального заохочення, посібників всіх видів, компенсацій за наявності податкової заборгованості - у вигляді здійснених виплат; про перевищення встановлені строки використання виданої під звіт готівки, і навіть за видачу готівкових коштів під звіт без повної звітності щодо раніше виданих коштів — у вигляді 25% виданих під звіт сум; при проведенні готівкових розрахунків без уявлення одержувачем коштів платіжного документа (товарного чи касового чека, квитанції до приходному ордеру, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у вигляді сплачені кошти; використання здобутих у установі банку готівкових коштів по цільовим призначенням — у вигляді витраченої наличности.

В Національному банку України відбулися зміни по готівкового грошовому обороту, підтвердженням чого є зміни і, внесені постановами Правління Національного банку України від 19.01.99 г. № 16 и17 відповідно Порядок ведення касових операцій на національної валюти і в Інструкцію № 4 «Про організацію роботи з готівкового зверненню установами банків Украины».

В світлі прийнятих нових зміни й доповнення підприємства міста і приватні підприємці заслуговують: використовувати готівкову виручку для господарських потреб незалежно від цього, є податкова заборгованість, або немає. За відсутності податкової заборгованості здійснювати виплати, пов’язані з оплати праці за кошти, отримані банку, що з готівкової виручки. Видавати під звіт терміном на 10 днів готівку як на закупівлю сільськогосподарської продукції, а й у заготівлю вторсировини й металлолома.

Приведены у відповідність пункти щодо надходжень готівки касу підприємства у кінці робочого дня. Тепер такі суми (навіть якщо їх надходження призводить до перевищення встановленого ліміту каси) некоректні понадлімітними за умови передачі їх до каси банку пізніше наступного робочого дня (банку й українські підприємства). І це за наявності податкової заборгованості підприємства міста і приватні підприємці можуть здійснювати виплати, пов’язані з праці, виключно рахунок коштів, здобутих у банку. При порушенні даної норми готівку, яка витрачена на виплати, пов’язані зі сплатою праці, расчетно входить у фактичний залишок готівки касі того дня, коли було здійснено такі виплати, й отримана сума порівнюється зі встановленим лімітом каси. Що стосується перевищення встановленого ліміту застосовується фінансова санкція як штрафу в дворазовому розмірі сум виявленої понадлімітної наличности.

3. Як визначаються фінансові санкції за невчасні розрахунки з бюджетом з податку додану стоимость?

Відповідно до пункту 10.2 закону про ПДВ відповідальність платників податків за порушення термінів нарахування та внесення до бюджету ПДВ встановлюється «в відповідно до положень Закона.

України «Про оподаткування прибутку підприємств». Натомість, на підставі пункту 20.3 закону про прибутку платники податків, которые.

не представили чи невчасно представили платіжного доручення на перерахування податку бюджет, сплачують штраф в 10% суми нарахованого податку кожний випадок порушення. З іншого боку, статтею 4 Декрету № 8−93 визначено, що незабаром після закінчення встановлені строки сплати відповідних платежів невнесена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені. Така пеня, відповідно до абзацу 2 пункту 11 Інструкції № 84, із податків і зборів, у яких невизначений порядок її нарахування на суми недоїмки, нараховується зі розрахунку 120% річних від облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати. Усі вищевказані фінансові санкції порушення податкового законодавства сплачуються підприємством з допомогою прибутку, що залишається яке розпорядженні після налогообложения.

Список використаної литературы.

1. закон України «Про аудиторську діяльність» // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 23. 2. закон України «Про податок додану вартість» від 03.04.97 г. № 168/97 — ВР. 3. указ президента України «Про застосування штрафних санкцій За порушення норм із регулювання звернення готівки». — 12.06.95 г. — № 436/95 (з цим і доповненнями). 4. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної Етики аудиторів України. — К.:Основа, 1999. 5. Инструкция № 4 про організацію роботи з готівкового зверненню установами банків України. — 1999. — № 64/3357. 6. Аудиторська діяльність у Україні (зі змінами та дополНениями за станом 15 серпня 1999 року): Збірник Кількість нормативних документів. — Харків: ТОВ «Конус», 1999 — 192 з. 7. Білуха М. Т. Курс аудиту: Підручник. — До.: Вища шк., Знання, 1998. — 574 з. 8. Андрєєв В. Д. Практичний аудит: Довідкове пособие.-М.: Економіка, 1994. 9. В. Г. Жила Ревізія і аудит: Навчальний посібник. — К.:МАУП, 1998. — 96 с.