Маркетингове дослідження зовнішнього ринку та встановлення ділового контакту з партнером на прикладі складання оферти та запиту

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Індивідуальне завдання на тему:

«Маркетингове дослідження зовнішнього ринку та встановлення ділового контакту з партнером на прикладі складання оферти та запиту»

Виконала:

Студентка гр. МН-09−4

Бойко О.Р.

м.Дніпропетровськ

2011р.

Зміст

Вибір ринку товарів або послуг

Опис товару згідно УКТ ЗЕД та визначення ставки мита

Аналіз ринку кави в Україні

Характеристика умов імпорту товару

Пошук потенційних закордонних партнерів

Вибір схеми транспортування та базисних умов поставки

Висновок

Переліки використаних джерел.

Приклади оферт, запитів, щодо встановлення ділового контакту з партнером. Контракт

Вибір ринку товарів або послуг

Кава — (пов. назва провінції Каффа, Ефіопія) — напій, що його виготовляють зі смажених плодів бобів кавового дерева. Кава — надзвичайно стародавній напій, який має багату історію. За деякими оцінками, кавовий напій є другою за об'ємами споживання речовиною після води. Споживання кави вже давно набуло ознак окремої культури, оспіваної митцями різних епох. Містить у своєму складі кофеїн.

Пити каву перетворилося на ритуал, й на початку XIX століття з’явилися перші «кавові зібрання», які незабаром стали культурними салонами. Люди насолоджувалися кавою та жваво обговорювали мистецтво, літературу, філософію, музику та живопис.

Характеристика сфер використання товару

По виду виробництва та методам споживання ринок кави можна поділити на наступні сегменти:

Таблиця 1. Сегментація ринку кави в розрізі споживачів

Основні атрибути продукції:

· ціна;

· якість;

· марочна політика;

· якість упакування.

Важливе значення при реалізації кава має барвисте упакування, що добре запам’ятовується.

Рекламна підтримка має велике значення, що добре видно на прикладах Nescafe, Monterrey і Jacobs.

Найбільш перспективним у даний момент є освоєння ринку кави в зернах (обсмажена і _еалі затори) на ринок виробників. Наростаюча активність операторів ринку вітчизняної харчової і кондитерської промисловості робить цей сегмент дуже привабливим.

Для отримання кави використовуються тільки два сорти: аравійська кава (або «арабіка») і конголезький (також відомий як «робуста»).

Кава _еалі

Представляє 75% всесвітньої продукції та надає маленькі, плоскі та подовжені плоди мідно-зеленого кольору. З неї ми отримуємо повноцінний напій з інтенсивним ароматом та насиченим смаком. Найбільш відомі різновиди: Moka, Columbia, Costarica, Guatemala, Maragogipe. Coрт кави, виготовленої в Бразілії, має назву «бразильської». Ця країна все ще залишається головним виробником кави. При цьому кава, виготовлена на Півдні та в центрі Америки та на близьких островах (Гаїті, Санто-Домінго), визнана «м'якою».

Кава робуста В абіогенезі ця рослина, стійка _еалі паразитів, швидко розвивається і може легко перевищити метрову висоту. Плоди нерівні та округлі, колір зелений може змінюватися від бежевого до сіро-зеленого. На робусту припадає 25% світової продукції. Вона розповсюджена в Азії, Африці та Індонезії. З неї ми отримуємо м’якіший напій, спроможний зберегти типовий аромат свого місцевого походження. Така кава містить більше кофеїну.

Сорти кави ділять на змішані і не змішані.

Змішані - виготовляють із зерен різної кави, перемішуються після помелу і виходить новий сорт кави, так для приготування якогось одного сорту, необхідно близько 3 — 5 сортів різної кави, а для приготування іншого близько 10 — 15. Змішуючи різні сорти кави, можна надати напою особливому неповторного смаку, зробити його м’якшим, або більш гірким, або навіть таким, що взагалі неможливо буде пити.

Не змішані - це сорти одного кавового дерева, без додавання в них домішок з інших сортів. Проте тільки справжній професіонал зможе визначити звідки насправді і якого сорту _еалі випита ним кава. Адже на смак напою впливає все, починаючи від географічного розташування плантації кавових дерев, температури навколишнього середовища, кількості випадних опадів, тривалості світлового дня до висоти над рівнем моря. Показники оцінки споживчих якостей товару На міжнародному кавовому ринку застосовується особлива класифікація всієї різноманітності сортів кави, що розділяє їх на три великі категорії. Головним критерієм включення тієї або іншої кави в певну _еалі служить якість зерен.

Якість зерен і якість напою є найважливішими показниками для кавової промисловості. Перше має вирішальне значення на етапі відбору і сортування плодів, а друге — в процесі дегустації. Для кожного виду деревa прийнята своя система оцінки плодів за розміром, яка варіюється залежно від країни-виробника. Але в одному вони сходяться — найбільш цінними вважаються крупні _еалі.

Однією з найважливіших характеристик кавових зерен є колір. Він повинен бути зеленим і мати відтінок від синюватого до сірого. При порушенні технології сушки він змінюється до коричневого; також можуть виявитися плями, а побіління свідчить про закінчення терміну зберігання, який зазвичай складає близько двох, рідше — до п’яти років.

Товар, що пройшов первинну обробку класифікується по кількості дефектів зерен на 300 грамів. Підрахунок ведеться по одному з двох методів — гаврському або бразильському. Кава найкращого сорту — екстра прима — повинен мати не більше 19 дефектів, вищого — не більше 73, першого — до 110, при цьому враховуються будь-які механічні пошкодження, тріщини оболонки, пористість, колірні відхилення, поразка шкідниками і інші вади.

Після того, як зібрали і обробили каву, починається найбільш складний етап — обсмажування і складання сумішей.

Ступені обжарювання розділяють на темну, середньою, і світлу.

В наші дні на багато обсмажувальників, зерна упаковують в спеціальні вакуумні пакети, обладнані клапанами — не дозволяють повітрю проникати всередину і руйнувати аромат кави. Така упаковка запобігає зниженню смакових якостей, і збільшує термін зберігання. Якщо ж зерна упаковані не належним чином або якщо до них потрапляє повітря, аромат кави починає видихатися. Рекомендується зберігати продукцію в чистому, сухому, повітронепроникному контейнері, в темному і холодному місці.

На етапі дегустації напою кількість показників, що враховуються, істотно збільшується. Найскладнішим і важливішим з них є, безумовно, смак кави, яка безпосередньо залежить від змісту кофеїну і впливає на решту всіх параметрів оцінки.

Друга визначальна характеристика — аромат, що часто іменується знавцями «увертюрою до кави», оскільки він дає уявлення про якість ще до того, як спробуте напій. В ідеальному випадку, розкрита упаковка повинна бути використана максимум за 3 дні.

Характеристика _еалі товару за споживчими якостями та вартістю:

У залежності від виду продукції можна виділити основні тенденції споживання:

· Дешева низькоякісна кава — в основному споживається в невеликих населених пунктах, районних центрах. Основний цільовий сегмент — пасивні споживачі;

· Мелена кава й у зернах, якісна дорогий розчинний кава — основний споживач великі міста. Цільовий сегмент — активні споживачі;

· Кавові напої - в основному споживаються на селі.

Серед підприємств-покупців лідирують підприємства роздрібної торгівлі, в основному середні і дрібні - минімаркети, гастрономи, виносна і виїзна торгівля, кіоски, _еалі заторисуб'єкти підприємницької діяльності і т.д.

Опис товару згідно УКТ ЗЕД та визначення ставки мита Об'єктом угоди є кава арабіка в зернах смажена з кофеїном сорту екстра прима основна одиниця виміру кг (код 166), додаткова одиниця виміру вiдсутня. Продукт перевозиться в мішках, який за Українською кваліфікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), має код 0901 21 00 00.

II (з 06 по 14) Продукти рослинного походження

09 Кава, чай, мате, або парагвайський чай, і прянощі

0901 Кава, смажена або несмажена, з кофеїном або без кофеїну; кавова шкаралупа та оболонки зерен кави; замінники кави з вмістом кави в будь-якій пропорції:

0901 21 00 00 — - з кофеїном Відомо, що будь-яка держава обов’язково визначає певні правила та вимоги до здійснення зовнішньоекономічних операцій певного виду. При цьому можуть застосовуватись різноманітні методи регулювання, які можна розподілити на наступні групи :

1.Нетарифні методи, до яких відносяться :

ь кількісні та валютні обмеження (квотування, ліцензування, «добровільні» обмеження експорту, заборони);

ь порядок митного оформлення товару та інші адміністративні формальності;

ь вимоги до товару, що імпортується (по якості, можливому забрудненню навколишньої території);

ь фінансові методи нетарифного регулювання імпорту (антидемпінгове або компенсаційне мито, імпортні депозити, авансова виплата мита та податків).

2. Тарифне регулювання імпортних операцій (розмір ставок мита, їх диференціація, порядок сплати, пільги).

3. Засоби стимулювання експорту товару.

4. Міжнародні договори та угоди (наприклад, про вільну торгівлю, уникнення подвійного оподаткування).

Повна ставка мита становить 5.00%.

Пільгова ставка мита 5.00%

До методів нетарифного регулювання при імпорті кави арабка, відносяться такі заборони:

— заборона на ввіз продукції без маркування. Це підкріплено і встановлено наступними статтями :

Аналіз ринку кави в Україні

Для вітчизняного ринку кави, як і для багатьох інших, характерна значна присутність імпортної продукції. На відміну від східного сусіда — Росії, де ринок кави майже повністю поділений, а маркам-новачкам доводиться нелегко, український ринок кави поки що кінцево не сформований. Тому, на думку незалежних експертів, конкуренції марок, принаймні в сегменті натуральної кави, майже нема.

У той час як споживання кави у світі знижується, в Україні воно неухильно зростає. Очікується, що цього року, як і торік, воно збільшиться на 10−15 відсотків, або на 240−270 мільйонів доларів. Стрімко зростає й кількість кав’ярень, які обіцяють поглинути 30−35 відсотків загального продажу кави. Однак у цілому споживання в Україні все ще залишається нижчим, ніж у інших європейських країнах — менше кілограма на душу населення. У Фінляндії цей показник становить 10,4 кг, у Данії - 9,4 кг, Естонії - 2,4 кг. Чимала частина українців продовжує надавати перевагу чаю, молоку, фруктовим напоям домашнього виробництва. Та й якісна кава коштує дорожче за чай. Однак український ринок кави розглядається як перспективний, і цей факт, а також надлишок кави у світі сприяють тому, що відомі кавові компанії намагаються завоювати його. Нині на українському ринку працює кілька десятків великих і малих фірм. Лідером з продажу розчинної кави вважається «Nestle Ukraine LLC» («Nescafe»). Популярністю користуються продукти компаній «Kraft Jacobs Sushard» («Jacobs»), «Paulig export ltd» («Paulig»), «Tchibo Gmbh» («Tchibo»). З 1997 року на українському ринку працює сингапурська компанія «Future Enterprises» («MacCoffee»), відома своєю розчинною кавою «3 в 1», розфасованою у зручні пакетики. Велику зацікавленість в українського покупця викликає кава капучіно, яку виробляє компанія «Браво». Завойовує український ринок і зареєстрована в Ізраїлі компанія «Еліт Форт», яка спорудила у Польщі два потужні заводи, націлені на Схід, провела на цьому напрямі потужну рекламну компанію і претендує на половину українського ринку розчинної кави. Значну частку кави в українських закладах громадського харчування складає продукція італійських «Ionia», «Lavazza», «Kimbo», «Illy» та шведська «Blaser» .

Виробниками кави в Україні вважаються фірми, які обсмажують, мелють, фасують кавові зерна і роблять з них інші продукти кавової групи або виконують лише одну із перерахованих операцій. Свого часу Україна обсмажувала каву для усього колишнього Союзу у трьох центрах — Львові, Дніпропетровську та Одесі. Ці міста й нині залишаються центрами її виробництва. У Львові працюють українсько-англійське СП «Галка» (колись Львівська кавова фабрика) та українсько-автрійське СП «Віденська кава». Зокрема, «Галка» спеціалізується на переробці кави і виготовленні кавозамінників зі злакових культур. У 1993 році підприємство перетворилося на ЗАТ, яке 1994 року утворило СП з фірмою «Е.D. and F. Man Coffee Limited», яка є однією з найбільших кавовиробників Європи. Разом із ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» та ВАТ «Одесахарчокомбінат», продукція якої відома під торговельними марками «Одеса» та «Золотий Дюк», ці підприємства займають трохи більше 20 відсотків українського ринку.

Друга група виробників — фірми із середнім обсягом виробництва до кількох тонн продукції на місяць, які мають невеликі потужності з обсмажування та фасування кавового зерна вартістю від 150 тисяч доларів. Це «Роастмайтер» (торгова марка «НордКафе»), «Юнікаф» (тм «Юнікаф»), «Корада» (тм «Рата»). Через нестачу коштів на рекламу, збут їм дається нелегко. Ці підприємства є рентабельними, оскільки указом Президента були звільнені від акцизного збору при ввезенні продукції.

Особливістю українського ринку є переважання розчинної кави, у попередні роки — до 80%, нині, за деякими даними, — до 60%, що пояснюється, по-перше, традицією, а, по-друге, низькою забезпеченістю населення кавоварками. При цьому кава в зернах і мелена користуються приблизно однаковою популярністю. Між тим, у Європі доля розчинної кави знижується. Подати гостю чашку розчинної кави вважається ознакою поганого смаку.

За даними компанії ACNielsen Ukraine, зростання кавового ринку у фізичному виразі склав близько 15% (молотий— 15%, розчинний — 13%, кавові мікси — 27%). В грошовому виразі ринок «приріс» і того більше — на 23% (мелений — 27%, розчинний — 21%, мікси — 26%). Минулого року високий ціновий сегмент збільшився ще на 5−6%, а продажі кави середнього цінового сегмента виросли на 10−12% (в грошовому виразі). Оператори стверджують, що сегмент дешевої розчинної кави взагалі відмирає. Експерти також відзнакавать, що в Україні з’явилася категорія людей, готових платити за наддорогі сорти меленої і розчинної кави. Структура ринку: 75% — імпорт, 25% — вітчизняна фасовка (у фізичному виразі). Динаміці попиту на кавопродукти притаманна не так сезонність, як «місячність». Улітку попит зменшується, що зумовлено сезоном відпусток, особливо це помітно наприкінці літа та на початку осені, коли у розпалі «оксамитовий сезон». Зростає попит перед Новим роком і Різдвом. У фізичному виразі зростання ринку кави в 2012р. (в порівнянні з минулим і позаминулим роками) сповільниться і складе, по оцінках операторів, 3−5%. Проте зростуть об'єми продажів кави середнього, високого і преміального сегментів.

Основними закордонними конкурентами є торгові марки: Nestle (з торговими марками Nescafe, Nescafe Gold), Kraft Jacobs Sushard (Jacobs тощо), Tres Montes (Monterrey), Douwe Egberts (Maccona, Douwe Egberts), Paulig export Ltd (Paulig), Cacique de Cafe Soluvel (Pele, Cacique). Серед вітчизняних: Галка, Віденська кава, Коста — Ріка, Добра кава.

Зробивши аналіз попиту на кавову продукцію в Україні було вирішено імпортувати каву арабіка в зернах смажена з кофеїном сорту екстра прима українським імпортером кави є фірма «KOOF» м. Дніпропетровськ вул. Наукова, 12.

Характеристика умов імпорту товару Ефективність здійснення зовнішньоекономічної операції суттєво залежить від визначених правил та обмежень, встановлених державами для відповідних операції. Тому дуже важливим, а інколи і вирішальним на етапі розгляду зовнішньоекономічних угод є операція визначення існуючих умов та обмежень в здійсненні імпортних операцій.

Стаття 4. Сертифікація та контроль за ввезенням імпортної сільськогосподарської продукції

1) Сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає обов’язковій сертифікації (крім продукції, яка є сировиною для виробництва тютюнових виробів та алкогольних напоїв, за винятком спирту етилового неденатурованого), санітарно-епідеміологічному, радіологічному, а в разі ввезення об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду — товарів першої - п’ятої, сьомої, десятої, дванадцятої, чотирнадцятої - шістнадцятої, дев’ятнадцятої, двадцять першої, двадцять третьої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) — ветеринарному контролю. При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів. Підставою для перевезення через митний кордон України продукції першої - двадцять четвертої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) (крім продукції, яка є сировиною для виробництва тютюнових виробів та алкогольних напоїв, за винятком спирту етилового неденатурованого) є сертифікат відповідності, виданий уповноваженим згідно з чинним законодавством органом, або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката. Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежувати ввезення сільськогосподарської продукції з країн, де був оголошений або стосовно яких був оголошений Україною або іншими країнами карантин. Рішення щодо зазначеного обмеження має бути оприлюднено.

Продукти, призначені для продажу населенню, що підпадають під визначення другої - двадцять першої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), можуть бути випущені з-під митного контролю на територію України з країн, вільних від карантину, за умови наявності на тарі (коробах, упаковках, розфасовках), а у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, безпосередньо на продукті, відомостей про назву продукту, масу (об'єм), склад, із зазначенням переліку використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок (консервантів), барвників тощо, вмісту хімічних речовин або сполук, а також сертифіката походження таких продуктів. Окремо наводяться відомості про енергомісткість, дату граничного строку використання, побічні ефекти споживання або про їх відсутність, назву харчових добавок (консервантів) за їх наявності, місце виготовлення, найменування й адресу виробника таких продуктів та посилання на власника торгової марки за його наявності, а по віднесених до підакцизних товарів — відомості зазначаються згідно із законами України. Зазначені відомості мають бути виконані українською мовою за винятком торгової марки, логотипу компанії чи її назви або власної назви продукту, що можуть виконуватися іноземними мовами.

Продукти, які продаються населенню із порушенням вимог, встановлених цією статтею, вважаються такими, що були ввезені в Україну із порушенням митних правил.

Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює перелік харчових добавок (консервантів), продукти із вмістом яких не можуть бути ввезені на територію України.

2)…відомості мають бути виконані українською мовою за винятком торгової марки, логотипу компанії чи її назви або власної назви продукту, що можуть виконуватися іноземними мовами" та ст. 7 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів i продовольчої сировини» «Забороняється … ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України, що містить в доступній для сприймання споживачем формі інформацію…»

3) Щодо контролю за маркуванням сільськогосподарської продукції

Для проведення робіт, необхідних для маркування продукції, використовуються склади тимчасового зберігання, митні ліцензійні склади, склади митних органів.

Стаття 40. Харчові продукти, заборонені до імпорту Забороняється імпорт харчових продуктів, які є небезпечними, непридатними до споживання, неправильно маркованими або такими, що не відповідають технічним регламентам або санітарним заходам.

Стаття 49. Вантажі з неправильно маркованими харчовими продуктами, що імпортуються

1. Вантаж з харчовими продуктами, що імпортуються та які етикетовані з порушенням вимог цього Закону, може за погодженням відповідного прикордонного інспектора транспортуватися до митниці, визначеної митним органом, з метою виправлення етикетування для приведення його у відповідність із цим Законом. Після завершення виправлення вантаж з харчовими продуктами підлягає розширеному ветеринарному або санітарному контролю згідно з положеннями статті 50 цього Закону.

2. Якщо відповідний прикордонний інспектор встановить, що виправлення етикетування харчового продукту з вантажу є неможливим або недоцільним, цей вантаж підпадає під дію положень статті 51 цього Закону.

Дотримання вимоги щодо етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг в Україні

При перетині митного кордону України перевізнику потрібно пройти:

1) Радiологiчний контроль у пункті пропуску (Діє з 25.04.2009)

Радіологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України зазначених у коментарі товарів здійснюється інспекторами служби екологічного контролю. Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність в товаросупровідних документах відмітки 'Радіологічний контроль' або відмітки 'Екологічний контроль' Коментарi: Радіологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон здійснюється у разі ввезення на митну територію України, переміщення митною територією України транзитом, вивезення за межі митної території України товарів, зазначених у Переліку та таких, що не включено до Переліку.

2) Санітарний контроль у пункті пропуску (діє з з 25.04.2009)

Під час ввезення в Україну вказаного у коментарі товару здійснюється обов’язковий санітарно-епідеміологічний контроль в пункті пропуску через митний кордон України. Коментарi: Кава смажена або несмажена, з кофеїном або без кофеїну; кавова шкаралупа та оболонки зерен кави; замiнники кави з умiстом кави в будь-якiй пропорцiї

3) Санiтарно-епідеміологічний висновок (діє з з 01.01.2009)

Ввезення в Україну сировини, продукції [виробів, обладнання, технологічних ліній тощо]можливе лише за наявності даних щодо безпеки для здоров’я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем.У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи [крім товарів з переліку Постанови МОЗ від26.12.2008 № 25]. Санітарно-епідеміологічний висновок видається підрозділами МОЗ України та є однією з підстав для митного оформлення товару. Наявність такого висновку є підставою для проведення попереднього документального контролю митними органами в пунктах пропуску[крім товарів з переліку.

4) Наявність сертифіката походження (діє з з 01.01.2008)

Митне оформлення вказаного у коментарі товару, призначеного для продажу населенню, здійснюється за умови надання сертифiката походження. Додатковою підставою для митного оформлення, є маркування товару із зазначенням вiдомостей: про назву продукту, масу [об'єм], склад, iз зазначенням перелiку використаних у процесi виготовлення iнших продуктiв харчування, харчових добавок [консервантiв], барвникiв тощо. Окремо наводяться вiдомостi про енергомiсткiсть, дату граничного строку використання, побiчнi ефекти споживання або про їх вiдсутнiсть, назву харчових добавок [консервантiв] за їх наявностi, мiсце виготовлення, найменування й адресу виробника.

При використанні в товарі зареєстрованої торгівельної марки, маркування повинно містити інформацію про її власника.

5) Деталізація опису товару (діє з 15.04.2009)

Згідно вимог наказу ДМСУ від 12.12.2007 № 1048 [із змінами та доповненнями] для декларування товару введено додаткові вимоги до заповнення графи 31 ВМД

Коментарi: Продовольчi товари та продукцiя сiльського господарства [для товарiв, щодо яких не встановлено додаткову одиницю вимiру] -вага нетто товарiв з урахуванням ваги розсолiв, соусiв тощо, без урахування первинної упаковки та інших видів тари [упаковки]

6) Єдиний збір в пункті пропуску (діє з з 01.01.2008)

Єдиний збiр справляється з транспортних засобiв, визначених у ст. 5 Закону України від 04.11.99 № 1212-XIV, якi перетинають державний кордон, за здiйснення у пунктах пропуску митного [у разi транзиту вантажу i транспортного засобу], санiтарного, ветеринарного, фiтосанiтарного, радiологiчного та екологiчного контролю вантажу i транспортного засобу, за проїзд транспортного засобу автомобiльними дорогами та за проїзд автотранспорту з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та [або] габаритних параметрiв. Не справляється у разi: перетинання державного кордону авiацiйними та водними транспортними засобами, залiзничними вагонами без вантажу, залiзничними пасажирськими вагонами, легковими автомобiлями, транзиту вантажу, що не пiдлягає пропуску через митний кордон та перевантажується на iнший транспортний засiб у зонi митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом ввезення та вивезення цього вантажу, в'їзду та виїзду транспортного засобу в межах одного пункту пропуску через держкордон без перетинання митного кордону, перемiщення товарiв трубопровiдним транспортом та лiнiями електропередачi 1.Закон України ВР № 1212-XIV від 04.11.1999

2.Постанова КМУ № 1569 від 24.10.2002

При ввезенні товарів не дозволяються: відстрочення сплати мита та ПДВ; звільнення від сплати ввізного (імпортного) мита фізичних та юридичних осіб, які мають пільги зі сплати ввізного мита згідно з іншими законодавчими актами України.

При перетині митного кордону України перевізнику потрібно пред’явити митному органу :

· Наявність сертифіката походження

· Санітарно-епідеміологічний висновок

· в товаросупровідних документах відмітки 'Радіологічний контроль' або відмітки 'Екологічний контроль'

Після здійснення митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажу і транспортного засобу, посадові особи контрольних служб в картках контролю (для автомобільного виду транспорту) та інших документах, наданих митному органу для здійснення контролю, проставляють відбитки штампів та печаток, які засвідчують факт здійснення контролю.

Залежно від виду товару, що ввозится, митному органу подається санітарно-гігієнічний висновок або товаросупровідні документи з відмітками контрольного органу.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи — документ встановленої форми, що містить опис ознак об'єкта експертизи, висновок (позитивний чи негативний) про відповідність об'єкта експертизи вимогам санітарного законодавства (санітарних норм), вимоги стосовно об'єкта експертизи — критерії безпеки та умови використання, з якими має ознайомитись і які зобов’язується виконувати замовник — власник об'єкта експертизи, і які є в подальшому предметом державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Ще одним з важливих пунктів при митному оформленні є надання сертифікату відповідності .

Необхідною підставою для здійснення митного оформлення імпортної продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, є сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання відповідності). Контроль за наявністю зазначених документів здійснюється при митному оформленні товарів, що підлягають сертифікації, у режимі імпорту за вантажною митною декларацією.

Митне оформлення підконтрольного товару передбачає подання митному органу сертифіката відповідності [код документу '5113']або свідоцтва про визнання відповідності [код документу '5112'], складеної та зареєстрованої в органах сертифікації України у порядку, що встановлено наказом Держспоживстандарту України від 01.12.2005 № 342 [в коментарі відмічені написом: «, Декларація про відповідність» ,].

Митне оформлення без подання документів, підтверджуючих проходження сертифікації в Україні, можливо у випадках, визначених у «Порядку митного оформлення товарiв, що ввозяться на митну територію Украіни та пiдлягають обов’язковiй сертифiкацiї в Українi» затвердженого ПКМУ от 14.05.2008 № 446.

Пошук потенційних закордонних партнерів

КРАЇНИ-ВИРОБНИКИ КАВИ

Мексика

Мексиканську каву вирощують на півдні країни — у штаті Веракрус, який розташований на морському березі біля підніжжя гірського хребта, і в штаті Миапас на кордоні з Гватемалою. Навіть хороша мексиканська кава не входить у число найкращих у світі - їй не вистачає міцності та букета. Але вона приємна на смак і її можна зрівняти з хорошим легким білим вином.

Гватемала У центральних нагір'ях Гватемали виробляють одні із кращих у світі сортів кави. Найбільш відомий сорт «Антигуа».

Сальвадор Ніхто не знає точних характеристик сортів кави із цієї країни. Але спеціалісти сходяться на думці, що по смаку кава із Сальвадору м’яка та нейтральна.

Нікарагуа Каву з Нікарагуа не можна описати й оцінити. Одні говорять, що вона схожа на мексиканські сорти, інші - що на сальвадорську.

Коста-Ріка Кава з Коста-Ріки класична. Вона має всі необхідні для хорошого сорту якості. Вважають, що це залежить від висоти на якій кава росте. У Коста-Ріці каву вирощують на високогір'ях.

Ямайка Ямайські сорти кави відрізняються один від одного, як лід і полум’я. Рівнинні настільки посередні, що не варті уваги. Гірські сорти посідають перші місця серед кращих сортів кави у світі. Наприклад, «Джамейка маунтен блю» — найбільш знаменитий і дорогий сорт кави.

Колумбія Колумбія володіє прекрасно розвинутою кавовою індустрією. І хоча країна посідає друге місце по виробництву кави, колумбійську каву вважають чудовою.

Венесуела Колись Венесуела могла зрівнятися з Колумбією по виробництву кави, але в 1960;1970 рр. нафта зробила її найбагатшою країною в Південній Америці й кава перестала бути найважливішою статтею експорту. Сьогодні Венесуела виробляє менше 1% світової кави. Майже вся венесуельська кава йде на внутрішнє споживання. Але уряд Венесуели намагається знову почати виробництво й експорт кави, кращі сорти якої вирощують у західній частині країни на кордоні з Колумбією.

Еквадор Еквадор виробляє значну кількість кави, але експорт її невеликий, оскільки якість досить посередня.

Перу Перуанська кава схожа на мексиканську. Це підходяща кава для використання в сумішах різних сортів. Кращий сорт вирощують в Андах.

Бразилія У ті роки, коли немає заморозків, Бразилія виробляє від З0 до 35% вієї кави на світовому ринку. Величезні плантації з мільйонами дерев вкривають пагорби на півдні й у центрі країни. Однак жоден бразильський сорт не вважають кращим по якісних характеристиках. Бразилія спеціалізується на «доступній» каві - недорогій, цілком пристойній, але не особливо видатній.

Аравійський півострів і африканський Ємен У кавовому лексиконі термін «мокко» може спантеличити недосвідченого покупця. Сорт, який ми сьогодні називаємо «мокко», вирощують уже сотні років у горах Ємену, на південно-західному краї аравійського півострова. Спочатку кава попадала туди через древній порт Мокка. Слово «мокко» настільки прижилося, що сьогодні так називають сорт, який правильніше було б назвати «єменським» або навіть «аравійським».

Після дикоростучих сортів Ефіопії аравійський «мокко» — найбільш стара і традиційна кава. Вона дотепер є однією з кращих. Це те саме кавове зерно, що скорило світ. Дійсний аравійський «мокко» — з північного Ємену — дотепер вирощують на зрошуваних терасах на напівпосушливих гірських схилах. Воду направляють по вузьких, вимощених каменями ровах до коренів кавових дерев. Кавові дерева захищені від пекучого сонця пустелі рядами тополь.

Прекрасні сорти кави Аравії та Ефіопії, а також деякі з Кенії і Танзанії, мають виражений оригінальний смак серед всіх кавових сортів світу. Якщо мексиканські сорти можна зрівняти із сухими білими винами, то єменські й ефіопські - це «кавовий Бордо».

Ефіопія Каву почали вирощувати в Ємені, але кавове дерево «арабика» вперше виявили в Ефіопії, на гірських плато, де місцеві племена до цих пір збирають кавові зерна з дикоростучих кущів. Сьогодні ефіопську каву вважають однією з кращих.

Чудовий сорт «харрар» вирощують на маленьких селянських фермах на високогір'ях в східній частині країни.

Кенія Хоча Кенія перебуває всього в декількох сотнях миль від Ефіопії та Ємена, каву тут почали вирощувати порівняно недавно. Корінні жителі продовжили справу, почату англійцями, і перетворили свою кавову промисловість у сучасну та продуктивну. Каву вирощують в селянських господарствах і на великих плантаціях. Кенійські сорти володіють багатим і глибоким смаком, прекрасним ароматом і міцністю.

Танзанія Спочатку виробництво кави в Танзанії було тісно пов’язане з кенійським, оскільки обидві ці країни попадали в колоніальну залежність до одних і тих же країн — спочатку до Німеччини, потім до Англії. Однак в останнє десятиліття кавова індустрія Танзанії помітно зачахла, у той час як кенійська активно розвивалася.

В основному танзанійські сорти кави «арабика» вирощують на схилах Кіліманджаро, біля кордону з Кенією.

Уганда Уганда культивує, головним чином, сорт «робуста», який використовують у виробництві розчинної кави та у якості дешевої складової деяких сумішей. Але тут вирощують і прекрасний сорт «арабика» під назвою «бугишу».

Індія Близько 80% індійської кави вирощують у південному штаті Карнатака. Кращі індійські сорти можна зрівняти з індонезійськими.

Суматра На островах Малайського архіпелагу — Суматра Сулавеси, Ява та Індонезія, Папуа-Нова Гвінея — вирощують одні із самих знаменитих сортів кави, які мають міцність і букет. Багато хто вважає суматранські сорти кави кращими у світі. До того ж, суматранська кава доступна по ціні.

Ява Голландці посадили перше дерево «арабика» на Яві. І до того, як плантації були уражені іржею, Ява була провідним регіоном у світовому кавовому виробництві. Після загибелі більшої частини перших кавових дерев плантації засадили сортом «робуста», стійким до іржастого грибка.

Зробивши невеликий аналіз, країною-експортером була вибрана Кенія, з якої транспортуватиметься кава арабіка смажена з кофеїном сорту екстра прима. Договір укладено із кенійською фірмою «SSN», м. Момбаса. Вибір цієї країни зумовили такі фактори:

— конкурентоздатна продукція на світовому ринку;

— відстань перевезень товару в порівнянні з такими провідними країнами-імпортерами як Індонезією, Бразилія, Гватемала і є меншою.

Вибір схеми транспортування та базисних умов поставки товару Доставка товару може здійснюватись різними видами транспорту та їх комбінаціями. Кожен із варіантів має свої особливі характеристики, такі як тривалість перевезення, надійність зберігання товарами своїх якостей та цілісності в процесі доставки, необхідні витрати на доставку, необхідність перевантаження, тощо.

Таблиця 2. Характеристика основних видів транспорту Залізничний

Вибрали умову поставки: CFR.

CFR (Cost and Freight) Стоимость и фрахт

Термін «Вартість і фрахт» означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов’язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, ОДНАК, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна CFR на продавця покладається обов’язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Розподіл обов’язків та витрат між учасниками зовнішньоторговельної операції згідно умов Інкотермс — 2010

^*** — витрати несе імпортер за виключенням випадків, коли згідно з договором на перевезення вони покладаються на експортера.

У нашому випадку ми розглядаємо, що розвантаження на основного перевізника здійснює імпортер .

Висновки При виконанні індивідуального завдання було, складено запит до фірми-виробника та оферту до можливих покупців імпортованого товару, розроблено контракт на поставку партії кави.

Суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України є торгівельна фірма «KOOF», яка є посередником при імпорті кави в Україні.

В цій курсовій роботі проведено визначення загальних характеристик кави, охарактеризовано споживчі якості та властивості, проведено дослідження внутрішнього і зовнішнього ринків.

кава мито ринок імпорт

Перелік використаної літератури Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 960-XII (зі змінами від 04.11.2004 р.).

Закон України «Про єдиний митний тариф» від 05.02.92 р. (зі змінами від 25.03.2005).

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посібникК. «Знання»: 2006.

Закон України «Про податок на додану вартість» від 3.04.97 р.

Митний кодекс України (від 12.12.91 р.).

Додаток 1

Оферта

м. Дніпропетровськ 20 грудня 2011 р.

Торгівельна фірма «KOOF» пропонує Вам придбати на умовах, що вказані нижче, наступний товар:

Найменування товару: кава арабіка в зернах смажена з кофеїном сорту екстра прима.

Кількість: 10 000 кг.

Ціна: 35 $ за 1 кг.

Загальна сума: 35 000 $.

Умови сплати: безвідзивний документарний акредитив, що відкривається на 30 днів на користь фірми «KOOF» протягом 3 днів із дати отримання нашого сповіщення про готовність до відвантаження, з виконанням в ПриватБанку в м. Дніпропетровську.

Платіж здійснюється на пред’явлення таких документів:

— Інвойс;

— Чистий бортовий документ;

— Сертифікат якості.

Термін поставки: лютий 2012 р.

Термін дії оферти: 3 місяці.

Директор ПП «KOOF"Бойко О.Р.

Додаток 2

ЗАПИТ Шановні панове.

Ми дізнались, що Ваша фірма є однією з ведучих виробників кави арабіка сорту екстра прима.

Наша торгівельна фірма зацікавлена в придбанні кави арабіка в зернах смажену з кофеїном сорту екстра прима, тому ми просимо Вас надіслати комерційну пропозицію на поставку 10 тонн кави. Бажані умови поставки _ CFR складу в м. Момбаса згідно з умовами Інкотермс-2000. Найбільш прийнятною формою оплати є документарний акредитив, але можливий розгляд також інших форм оплати.

Враховуючи, що партія товару досить велика, ми розраховуємо на надання нам оптових знижок. Сподіваємось на взаємовигідне співробітництво.

З повагою Директор ПП «KOOF» Бойко О.Р.

Додаток 3

Зовнішньоекономічний контракт

купівлі кави арабіка екстра прима КОНТРАКТ

м. Дніпропетровськ 20 грудня 2011 р.

ПП «KOOF», Україна, що у подальшому іменується «Покупець», в особі генерального директора Бойко О. Р., з однієї сторони, і ПП «SSN», Кенія, що іменується у подальшому «Продавець», в особі директора Кім Т.О., що діє на підставі статуту, з іншого боку, заключили контракт про наступне:

1. Предмет контракту.

Продавець зобов’язується продати, а Покупець — купити каву арабіка в зернах смажену з кофеїном сорту екстра прима (далі - кава) у кількості і номенклатурі у термін, вказаний у даному контракті.

2. Кількість та якість товару.

2.1. Обсяг поставки — 10 000 кг.

2.2. Якість товару, проданого за цим контрактом, повинна відповідати діючим стандартам, що повинно посвідчуватись сертифікатом якості, виданим компетентним органом або виробником.

3. Базисні умови поставки.

3.1 Базисною умовою поставки товару (згідно ІНКОТЕРМС 2010) є умова CFR (Cost and Freight).Згідно базисних умов поставки експортер відвантажує товар зі складу в м. Момбаса, Кенія, здійснює експортне очищення товару та передачу його перевізнику. Оскільки передача товару виконується на складі Продавця, то навантаження виконує Продавець.

3.2. Перевізник — являється автотранспортна фірма ЗАТ КВК «FAST». Перевезення здійснюються автомобільним транспортом.

3.3. Договір з перевізником на перевезення товару заключає Продавець.

3.4 Товар супроводжується товарно-транспортною накладною, у якій вказується номер контракту, найменування Продавця і Покупця, найменування товару.

4. Ціна та загальна вартість товару.

4.1. Ціна одиниці товару (1 кг кави) за умов СІР становить 15 $.

4.2. Загальна вартість контракту складає 186 540 $, що становить 1 497 916,2 грн. по курсу НБУ 8,03 грн. за 1 долар станом на 20.12.2011.

4.3. Ціни тверді і не підлягають зміні.

5. Умови платежів.

5.1. Платежі за товари, поставлені в рахунок цього Договору (контракту), мають бути здійснені у доларах з безвідзивного документарного акредитива, відкритого Уповноваженим банком (ПАТ «ПриватБанк», Дніпропетровськ, МФО 48 461, р./р. № 15 761 184) за дорученням Покупця на користь Продавця та авізованого банком за вибором Уповноваженого банку.

5.2. Акредитив, що відкривається відповідно до цього Договору (контракту), підпорядковується Уніфікованим правилам і звичаям для документарних акредитивів у редакції 1993 року, опублікованим Міжнародною торговельною палатою за N 500.

5.3. Акредитив має бути відкритий протягом 5 днів терміном дії 45 днів на суму вартості товару, що підлягає поставці.

5.4. Платежі за акредитивом будуть здійснюватися Уповноваженим банком проти надання Продавцем таких документів:

а) комерційного рахунку у 4 примірниках;

б) дубліката міжнародної автомобільної накладної чи поштової квитанції, що містить найменування Одержувача вантажу, позначку Перевізника про відправлення вантажу;

в) сертифікату якості у 4 примірниках;

г) сертифікату походження у 4 примірниках.

5.5. Усі банківські витрати на території Покупця сплачуються Покупцем. Усі банківські витрати поза територією Покупця сплачуються Продавцем.

5.6. У разі порушення Продавцем термінів поставок та інших умов Договору (контракту) всі витрати, пов’язані з продовженням та зміною акредитива, відшкодовуються за рахунок Продавця.

6. Умови приймання-здавання товару

6.1. Відвантаження проданої партії товару повинно відбутися 24 грудня 2011 року. Датою поставки вважається дата передачі товару в м. Момбаса. Про можливу дату відвантаження Продавець повинен повідомити Покупця факсом не пізніше, ніж за 10 днів до відвантаження.

6.2. Товар по дійсному контракту вважається зданим Продавцем і прийнятим Покупцем:

1) кількісно — по кількості тонн (10) у відповідності з автотранспортною накладною;

2) за якістю — у відповідності із сертифікатом про якість, виданим, як це передбачено в пункті 2 контракту.

6.3. У випадку виявлення невідповідності якості вище названим документам Покупець в обов’язковому порядку повідомляє про це Продавця.

6.4. Претензії з питань якості пральних машин пред’являються Покупцем Продавцю у термін 14 днів з моменту отримання.

6.5. Після здачі-прийому товару до 24 грудня 2011 року (дата вивозу товару) Продавець зобов’язаний забезпечити зберігання товару. Покупець зобов’язаний сповістити Продавця про прийняття ним поставки протягом 24 годин з моменту надходження товару в його розпорядження.

7. Упаковка та маркування.

7.1. Товар повинен відвантажуватись в експортній упаковці, що відповідає характеру даної продукції.

7.2. Упаковка повинна забезпечувати повне збереження вантажу від пошкоджень.

7.3. Продавець несе відповідальність за пошкодження вантажу, внаслідок неправильного пакування.

7.4. Ящики, в яких упаковано товар, маркуються з 3-х боків: на двох протилежних бокових сторонах і зверху ящика.

7.5. Місця, що потребують спеціального поводження, повинні мати додаткове маркування: «Обережно», «Не кидати» .

7.6. Маркування наноситься чітко, фарбою, що не змивається, українською мовою і включати найменування Продавця і Покупця, номер контракту, номер ящика, розмір ящика.

7.7. В кожне вантажне місце повинні бути вкладені пакувальні листи.

8. Форс-мажорні обставини.

8.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов’язків за даним контрактом, якщо це стало наслідком обставин непереборної сили, які виникли після укладення контракту у результаті подій надзвичайного характеру (пожежа, стихійні лиха, введення політичних санкцій, страйки, криза суміжних галузей), настання яких сторона, що не виконала зобов’язання повністю чи частково, не могла ні передбачити, ні попередити.

8.2. Сторона, яка посилається на обставини непереборної сили, зобов’язана протягом 7 днів проінформувати іншу сторону у письмовій формі про настання таких обставин. Якщо обставини непереборної сили продовжують діяти більше 30 днів, кожна із сторін може відмовитися від наступного виконання зобов’язань за контрактом і зобов’язана повернути іншій стороні все отримане за контрактом.

9. Санкції та рекламації

9.1. У випадку порушення обов’язків щодо виконання умов контракту сторони несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

9.2. За несвоєчасне виконання умов цього контракту відповідальна Сторона виплачує штрафні санкції у розмірі 0,5% від вартості невиконаної у строк частини контракту за кожний повний тиждень прострочення, але в сумі не більше 5% цієї частини контракту. Рекламації можуть бути заявлені в гарантійний термін стосовно якості поставленого товару у випадку невідповідності його якості, оговореної в цьому контракті. Продавець зобов’язується здійснити поставку згідно з контрактом і виконати всі контрактні гарантії. Будь-яка інша відповідальність Продавця перед Покупцем за можливі збитки, особливо через збитки, які виникли через недотримання Покупцем технічних інструкцій Продавця, виключаються.

10. Урегулювання спорів у судовому порядку.

9.1. Всі спори, які можуть виникнути за цим контрактом або у зв’язку з ним, підлягають розгляду в Міжнародному Комерційному Арбітражному Суді при Торгово-промисловій палаті України в м. Києві згідно із законодавством України та Положенням про цей суд.

11. Юридичні адреси сторін