Розв"язування нелінійних рівнянь (реферат)
Вибравши за початкове наближення точку x0= будемо мати оцінку — z 0 — ≤ 0,5, а кількість ітерацій, які потрібно провести для знаходження розв’язку з точністю буде дорівнювати 5 (див. (22)). В табл. 4 наведені відповідні дані ітераційної послідовності:. Теорема 2. Якщо f (x) C 2, f (a) f (b) < 0, а f ' ' (x) не змінює знака на, то виходячи з початкового наближення x 0, що задовольняє… Читати ще >
Розв"язування нелінійних рівнянь (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
Розв’язування нелінійних рівнянь
1. Метод ділення проміжку навпіл (метод дихотомії)
Нехай і відомо, що рівняння (1) має єдиний корінь . Покладемо a0=a, b0=b, x0=(a0+b0)/2. Якщо , то . Якщо , то покладемо.
.
.
.
і обчислимо . Якщо , то ітераційний процес зупинимо і будемо вважати, що . Якщо , то повторюємо розрахунки за формулами (2)-(4).
З формул (2), (3) видно, що і . Тому , а отже шуканий корінь знаходиться на проміжку . При цьому має місце оцінка збіжності.
. (5).
.Звідси випливає, що кількість ітерацій. які необхідно провести для знаходження наближеного кореня рівняння (1) з заданою точністю адовольняє співвідношенню.
. (6).
.де [c] іла частина числа c.
Серед переваг даного методу слід відзначити простоту реалізації та надійність. Послідовність {xn} збігається до кореня для довільних неперервних функцій f (x). До недоліків можна віднести невисоку швидкість збіжності методу та неможливість безпосереднього узагальнення систем нелінійних рівнянь.
2. Метод простої ітерації
Метод простої ітерації застосовується до розв’язування нелінійного рівняння виду.
. (7).
.Перейти від рівняння (1) до рівняння (7) можна багатьма способами, наприклад, вибравши.
(8).
.де овільна знакостала неперервна функція.
Вибравши нульове наближення x0, наступні наближення знаходяться за формулою.
. (9).
.Наведемо достатні умови збіжності методу простої ітерації.
Теорема 1. Нехай для вибраного початкового наближення x0 на проміжку.
(10).
функція задовольняє умові Ліпшиця.
(11).
де 0<q<1, і виконується нерівність.
. (12).
.Тоді рівняння (7) має на проміжку S єдиний корінь , до якого збігається послідовність (9), причому швидкість збіжності визначається нерівністю.
. (13).
.Зауваження: якщо функція має на проміжку S неперервну похідну , яка задовольняє умові.
(14).
.то функція буде задовольняти умові (11) теореми 1.
З (13) можна отримати оцінку кількості ітерацій. які потрібно провести для знаходження розв’язку задачі (7) з наперед заданою точністю p>
. (15).
.Наведемо ще одну оцінку. що характеризує збіжність методу простої ітерації:
. (16).
.3. Метод релаксації
Для збіжності ітераційного процесу (9) суттєве значення має вибір функції. Зокрема, якщо в (8) вибрати , то отримаємо метод релаксації.
(17).
.який збігається при.
. (18).
.Якщо в деякому околі кореня виконуються умови.
(19).
.то метод релаксації збігаються при . Збіжність буде найкращою при.
. (20).
.При такому виборі ля похибки буде мати місце оцінка.
(21).
.де .
Кількість ітерацій, які потрібно провести для знаходження розв’язку з точністю изначається нерівністю.
. (22).
.Зауваження: якщо виконується умова , то ітераційний метод (17) потрібно записати у вигляді.
.
.4. Метод Ньютона
Метод Ньютона застосовується до розв’язування задачі (1), де f (x) є неперервно-диференційованою функцією. На початку обчислень вибирається початкове наближення x0. Наступні наближення обчислюються за формулою.
. (23).
.З геометричної точки зору xn+1 є значенням абсциси точки перетину дотичної до кривої y=f (x) в точці (xn, f (xn)) з віссю абсцис. Тому метод Ньютона називають також методом дотичних.
Теорема 2. Якщо не змінює знака на [a, b], то виходячи з початкового наближення , що задовольняє умові , можна обчислити методом Ньютона єдиний корінь рівняння (1) з будь-якою степінню точності.
Теорема 3. Нехай ростий дійсний корінь рівняння (1) і , де ,.
(24).
.причому.
. (25).
.Тоді для метод Ньютона збігається, причому для похибки справедлива оцінка.
. (26).
.З оцінки (26) видно, що метод Ньютона має квадратичну збіжність, тобто похибка на (n+1)-й ітерації пропорційна квадрату похибки на n-й ітерації.
Модифікований метод Ньютона.
(27).
дозволяє не обчислювати похідну на кожній ітерації, а отже і позбутися можливого ділення на нуль. Однак цей алгоритм має тільки лінійну збіжність.
Кількість ітерацій, які потрібно провести для знаходження розв’язку задачі (1) з точністю адовольняє нерівності.
. (28).
.Приклад 1. Розв’язати рівняння.
(29).
методом ділення проміжку навпіл з точністю /p>
Розв’язання. Спочатку знайдемо проміжок, де рівняння має єдиний корінь. Оскільки похідна функції не змінює знак, то корінь у рівнянні (29) буде один. Легко бачити, що f (0)=t-0, а . Отже корінь належить проміжку . Виберемо . Згідно з формулою (6), отримаємо, що для знаходження кореня з точністю 10необхідно провести 13 інтеграцій. Відповідні значення xn наведені в табл. 1.
Табл.1.
n. | xn. | f (xn). |
78 5398E+00. | 49 2505E+00. | |
39 2699E+00. | 22 4617E+00. | |
58 9049E+00. | 14 4619E+00. | |
49 0874E+00. | 37 7294E-01. | |
53 9961E+00. | 54 0639E-01. | |
51 5418E+00. | 83 1580E-02. | |
50 3146E+00. | 14 6705E-01. | |
50 9282E+00. | 31 6819E-02. | |
51 2350E+00. | 25 7611E-02. | |
51 0816E+00. | 29 5467E-03. | |
51 1583E+00. | 11 4046E-02. | |
51 1199E+00. | 42 2535E-03. | |
51 1007E+00. | 63 5430E-04. | |
51 0911E+00. | 11 6016E-03. |
Приклад 2. Знайти додатні корені рівняння.
x3 (30).
методом простої ітерації з точністю /p>
Розв’язання. Графічне дослідження рівняння (30) показує, що існує єдиний дійсний додатній корінь цього рівняння і він належить проміжку [1,2]. Оскільки на цьому проміжку , то рівняння (30) можна подати у вигляді.
. (31).
.Позначимо . Перевіримо виконання умов теореми про збіжність методу простої ітерації. Виберемо x0=1,5, тоді 5. Розглянемо.
.
.тобто .
тоді ,.
а отже умова (12) виконується. З формули (15) маємо, що кількість ітерацій, які необхідно провести для знаходження кореня з точністю повинна задовольняти умові . Відповідні значення xn та xn (xn) наведені в табл.2.
Табл.2.
n. | xn. | xn (xn). |
15 0000E+01. | 20 9006E+00. | |
12 9099E+01. | 41 1454E-01. | |
13 3214E+01. | 90 1020E-02. | |
13 2313E+01. | 19 3024E-02. | |
13 2506E+01. | 41 5444E-03. | |
13 2464E+01. | 89 2878E-04. | |
13 2473E+01. | 19 1927E-04. | |
13 2471E+01. | 41 7233E-05. | |
13 2472E+01. | 95 3674E-06. |
Виходячи з нерівності (16) і отриманих результатів видно, що для досягнення заданої точності достатньо було провести 5 ітерацій (n=5). Взагалі слід відзначити, що апостеріорна оцінка (16) є більш точною і її використання може заощадити деяку кількість обчислень.
Приклад 3. Методом релаксації знайти найменший за модулем від'ємний корінь рівняння.
x3 (32).
з точністю /p>
Розв’язання. Спочатку виділимо корені рівняння (32) користуючись наступною таблицею Табл.3.
x. | p> | p> | p> | p> | ||||
signf (x). | > | > | > |
З даної таблиці видно, що рівняння має три корені розташовані на проміжках [ [], [0−1]. Будемо знаходити корінь на проміжку []. Обчисливши значення f ()=75 можна уточнити проміжок існування кореня [].
Позначимо f (x)=x3Тоді і є монотонно зростаючою функцією на [] (оскільки ).
Тому ,.
.
.Тоді, відповідно до формул (20) і (21), будемо мати вигляд.
. (33).
.Вибравши за початкове наближення точку x0= будемо мати оцінку , а кількість ітерацій, які потрібно провести для знаходження розв’язку з точністю буде дорівнювати 5 (див. (22)). В табл. 4 наведені відповідні дані ітераційної послідовності:
Табл.4.
n. | xn. | f (xn). |
50 0000E+00. | 14 2857E+00. | |
64 2857E+00. | 98 5700E-02. | |
65 2714E+00. | 10 5500E-04. | |
65 2704E+00. | 59 6046E-07. | |
65 2704E+00. | 00E+00. | |
65 2704E+00. | 00E+00. |
Із наведених даних видно, що необхідна точність досягається раніше 5-ї ітерації. Це досить характерно для апріорних оцінок типу (22).
Приклад 4. Методом Ньютона знайти найменший додатній корінь рівняння.
x3+3×2 (34).
з точністю /p>
Розв’язання. З табл. 3 видно, що рівняння (34) має єдиний додатній корінь, що належить проміжку [0−1]. обчислимо f (0,5)=25. Тепер будемо шукати корінь на проміжку [0,5−1]. Нехай f (x)=x3+3×2Тоді .
.
..
.Виберемо x0=1, тоді . З формули (25) маємо.
.
.Тобто всі умови теореми про збіжність методу Ньютона виконані. З формули (28) маємо, що для досягнення заданої точності достатньо провести 7 ітерацій. Відповідні обчислення наведені в табл. 5.
Табл.5.
n. | xn. | f (xn). |
100 0000E+01. | 300 0000E+01. | |
666 6667E+00. | 629 6297E+00. | |
548 6111E+00. | 680 4019E-01. | |
532 3902E+00. | 121 8202E-02. | |
532 0890E+00. | 439 5228E-06. | |
532 0889E+00. | 423 0802E-07. | |
532 0889E+00. | 423 0802E-07. | |
532 0889E+00. | 423 0802E-07. |
Задачі
Знайти одним з ітераційних методів дійсні корені рівнянь з точністю наприклад.
1) .
2) .
3) .
4) .
5) .
6) .
7) .
8) .
9) .
10) .
11) .
12) .
13) .
14) .
15) .
16) .
17) .
18) .
19) .
20) .
21) .
22) .
23) .
24) .
25) .
26) .
27) .
28) .
29) .
30) .
31) .
32) .
33) .
34) .
35) .
36) .
37) .
38) .
39) .
40) .
41) .
42) .
43) .
44) .
45) .
46) .
47) .