Максимович-Амбодик видатний вчений педіатр, гінеколог, акушер

ПОШУКОВА РОБОТА з предмету «Інфекційні хвороби» .

ТЕМА.

" Максимович-Амбодик видатний вчений педіатр, гінеколог, акушер" .

План.

І. ВСТУП

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. 1.БІОГРАФІЯ.

2. 2.ЗНАЧЕННЯ ПРАЦЬ ВЧЕНОГО ДЛЯ МЕДИЦИНИ.

ІІІ. ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Нестор Максимович-Амбодик (1744−1812) — видатна особистість не тільки російської медичної науки, а й світової. В яких умовах формувався талант цього видатного вченого, педіатра, гінеколога?

Початок систематичній медичній освіті в Росії був покладений Петром I. Створена ним армія і флот мали потребу в медичному персоналі. У Москві відкрили «гофшпиталь» для «лікування хворіючих людей» і при ньому — школу на 50 учнів для підготовки з них лікарів. До 1733 р. були відкриті ще три подібних школи: дві в Петербурзі й одна — у Кронштадті.

Певний час саме в Кронштадтській лікарській школі викладав Н. М. Максимович-Амбодик — вчений енциклопедист, професор, доктор медицини. Саме він заклав основи вітчизняної медичної термінології, склав російською мовою великий анатомо-фізіологічний словник, що з 1783 року використовувався для вивчення анатомії. «Словник є золотий ключ до пізнання шляхетних і корисних наук», — писав у свій час Н. М. Максимович — Амбодик. Незважаючи на віддаленість від столиці, у Кронштадтській госпітальній школі працювали талановиті вчені. Ними були створені умови в справі навчання російських лікарів.

Також величезний вплив на розвиток науки і медицини в Росії та формування наукових поглядів Максимовича-Амбодика зробив М. В. Ломоносов — великий учений-енциклопедист свого часу. Він зробив значний внесок у розвиток хімії, фізики, історії і медицини. Його прогресивні погляди зіграли велику роль у розвитку російської науки.

М.В.Ломоносов розробив навчання про атомістичну будівлю матерії. Він першим заклав основи матеріалістичного навчання про єдність і цілісність організму. На настійну вимогу М. В. Ломоносова був відкритий Московський університет. Безпосередньо під впливом М. В. Ломоносова виховувалася плеяда російських лікарів: К.І.Щепін, Д. С. Самойлович, Ф.Г.Політковський, А. П. Протасов, С.Г.Зибелін, Н.М.Максимович-Амбодик та ін.

Однак у XVIII ст. в Росії перевага віддавалася лікарям-іноземцям і акушеркам-іноземкам. Їхньою допомогою могли скористатися лише обмежене число породілей, велика ж частина жіночого населення прибігала до послуг повитух.

У 1757 р. у Петербурзі і Москві були організовані перші повивальні школи. Викладацькі посади займали іноземці. У Петербурзькій повивальній школі викладання велося німецькою мовою і тільки теоретично. Як навчальні посібники використовувалися примітивні посібники.

Необхідність підготовки лікарів-акушерів привела до того, що в 1763 р. у медико-хірургічних училищах був уведений курс акушерства, однак не для всіх учнів. Так, було ухвалено, що щорічно 6 підлекарів Петербурзького медико-хірургічного училища повинні ходити до «лікарів сповивальної справи», слухати «лекціони» та вчитися акушерським операціям.

Наукове становлення акушерства і поліпшення викладання «сповивальної справи» у Петербурзі відбулося завдяки Н.М. Максимовичу-Амбодику (1744−1812), названому «батьком російського акушерства» .

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

БІОГРАФІЯ

Максимович (Амбодик), Нестор Максимович — акушер (1744 — 1812), професор у Петербурзьких госпіталях і повивальному інституті. Син священика, учився в Київській духовній академії, по закінченні курсу (1768) направлений у Петербурзьку госпітальну школу.

У 1770 р. після закінчення Петербурзької госпітальної школи він був спрямований по особливій стипендії на медичний факультет Страсбурзького університету, у якому в 1775 р. захистив докторську дисертацію «Про печінку людини» («Dehepate humano»). Отримав ступінь доктора медицини.

Одержавши гарну освіту і захистивши дисертацію, він у 1781 році призначається «професором повивального мистецтва» у Петербурзьку акушерську школу, а через 3 роки — викладачем родопомічного закладу при виховному будинку.

Повернувшись в Росію, Н.М.Максимович-Амбодик організував викладання повивальної справи на високому для свого часу рівні: придбав акушерський інструментарій, лекції супроводжував демонстраціями на фантомі й у постелі породілей.

Цікаво писав про Максимовича В. Пікуль: «Першим з росіян вчених акушерів я назву Нестора Максимовича, що збагатив своє прізвище латинською приставкою «Амбодик». Син українського священика, він сам поїхав учитися в Європу, а стипендію княгині Голіциної став отримувати вже в Стразьбурському університеті. Амбодик повернувся на батьківщину із самим утішним атестатом, але в Росії іноземці бідували його по військових госпіталях, поки він не вчинив їм скандалу:

— Та що ви мене при солдатах містите, коли ніхто з них родити не збирається? Не заради солдатів готував я себе до мистецтва повивального, от і визначіть мене по потребі.

У 1784 р. у Петербурзькій повивальній школі почав викладати Нестор Максимович Максимович-Амбодик — перший професор повивального мистецтва (1782), один з основоположників наукового акушерства, педіатрії і фармакогнозії в Росії та Україні.

Фантом жіночого таза з дерев’яної лялькою-дитиною, а також прямі і вигнуті сталеві щипці («кліщі») з дерев’яними рукоятками, срібний катетер та інші інструменти були виготовлені по його власних моделях і малюнках.

Тому «батьком російського акушерства» варто вважати не кого-небудь з іноземців, обмежену роль яких підкреслював М. В. Ломоносов, а Нестора Максимовича-Амбодика (1744−1812).

На відміну від ряду іноземних акушерів, уже перші представники нашого вітчизняного акушерства були широко освіченими вдумливими лікарями, що застосовували акушерські операції лише після критичної оцінки всіх особливостей пологів на основі твердого переконання, що мимовільно пологи закінчитися не можуть.

Н.М. Максимовичу-Амбодику належить наступний вислів, що яскраво характеризує обережний, вдумливий підхід батька вітчизняного наукового акушерства до питання про ведення пологів: «…Вміла і моторна бабка і розсудливий лікар, не про пошук марної собі слави, але про загальну користь що печуться, більше можуть зробити при пологах одними своїми руками, чим всіма іншими штучними знаряддями [інструментами]» .

На противагу цьому погляду доречно згадати, що в той же час у Геттінгенській клініці «Озіандера» (1753−1822) операція накладення щипців застосовувалася в 40% (!) пологів" .

Очоливши Петербурзьку «повивальну школу», Н.М. Максимович-Амбодик ставить перед собою 3 мети:

1) Зробити медичну освіту доступною для росіян — для цього він першим ввів викладання російською мовою.

2) Поставити викладання на високий рівень, що відповідає сучасному розвитку акушерства. Вперше були введені демонстрації акушерських прийомів на фантомі, зробленому по його проекту.

3) Створити навчальний посібник з акушерства російською мовою, що відбиває сучасні знання в області повивального мистецтва.

Проживши насичене життя вченого, викладача, практикуючого лікаря, у 1812 році Нестор Максимович-Амбодик помер.

2. ЗНАЧЕННЯ ПРАЦЬ МАКСИМОВИЧА-АМБОДИКА ДЛЯ МЕДИЦИНИ Талановитий і освічений перекладач, Максимович-Амбодик перевів на російську мову безліч медичних книг, сприяючи цим популяризації медичних і природничо-наукових знань.

Максимович-Амбодик був першим російським (по тих часах, а за національністю — українцем) ученим-акушером, патріотом, а також суспільним діячем, що відстоював авторитет і достоїнство вітчизняних лікарів перед іноземцями: «Лікар-співвітчизник, як друг, шанується для болящого і краще, і надійніше, і вірніше, ніж невідомий пришлець і іноземець, якому і властивості, і рід життя хворого невідомі» .

Цікаво відзначити, що Максимович-Амбодик підкреслював, що лікар повинен знайомитися не тільки з хворобою, але і з «родом життя хворого» .

Н. Максимович-Амбодик виступав за те, що б у критичних ситуаціях на перше місце ставити порятунок матері, а не плоду.

У 1784 році Максимович-Амбодик видав свою капітальну працю: «Мистецтво сповивання, чи наука про повитушину справу» — кращий підручник XVIII століття російською мовою, без якого було б немислимо успішний розвиток у Росії акушерства і наукова підготовка акушерських кадрів.

По цьому підручнику навчався ряд поколінь російських та українських акушерів. Його капітальна праця «Мистецтво сповивання чи наука про повитушину справу» з’явився першим оригінальним російським посібником з акушерства і педіатрії.

У 1782 році Нестор Максимович став професором «повивального мистецтва», його школа згодом виросла в Повивальний інститут. Нарешті, з’явилася книга Максимовича за назвою «Мистецтво повивання, чи Наука про повитушину справу» — перша в Росії капітальна праця про жіноче Здоров’я. Ознайомившись із цією книгою, я сказав собі:

— Який там акушер? Так може писати тільки поет…

Я не помилився. Максимович-Амбодик оспівав свою справу у віршах, ратуючи в них за здоров’я матері і дитини. Він був невтомний у своїх працях, і при ньому гінекологія міцно спаялася з розвитком російської педіатрії. Жінкам він казав:

— Мила моя! Створити дитя так родити його — це лише початок справи, на те і дурна здатна. А ви маєте зберегти себе, пам’ятати, що молоко ваше найкраща годівля у світі. Навчіться правильно сповивати і удягати своє чадо, як гуляти з ним, чим годувати, не забувайте про дитячі забави…

Ви думаєте, що Максимович-Амбодик став головним у своєму інституті? Нічого подібного: приїжджі лікарі і явні шарлатани тримали його в «чорному тілі», а начальником інституту став віденський пройдисвіт Йосип Моренгейм".

Вся діяльність Максимовича-Амбодика була перейнята високим патріотизмом, любов’ю до науки і невичерпною енергією у вихованні вітчизняних кадрів лікарів-акушерів і акушерок. Н. М. Амбодик був ученим-енциклопедистом. Йому належить заслуга в створенні медичної російської термінології. Він був автором декількох словників (хірургічного, анатомо-фізіологічного і ботанічного).

Ним був написаний перший оригінальний російський посібник з акушерства в 6 частинах з чудовим атласом. Це був кращий посібник до середини XIX сторіччя. У ньому Н. М. Амбодик докладно освітив усі питання акушерства на сучасному йому рівні знань, а також торкнувся деяких елементів гінекології (анатомії, фізіології, патології жіночого організму і гігієни жінки).

Слід зазначити вказівки в керівництві Н. М. Амбодика «про перстний дотик» при внутрішнім дослідженні жінки — обрізанні нігтів і миття рук, що не згадувалося в посібниках з акушерства більш пізнього часу.

У XVIII столітті професії лікаря, що шукало лікувальні засобу в рослинному світі, і ботаніка часто сполучалися в одній особіі.

Один з видатних російських медиків XVIII століття доктор медицини проф. Н. М. Максимович-Амбодик був також автором і першого російського підручника по ботаніці за назвою «Ботаніки первісні підстави» (1785). Він писав, що «рослини подають йому надійні засоби до відрази, полегшенню і запобіганню себе від хворобливих припадків і немощів, які в людському роду трапляються». У 1789 р. була закінчена його монографія — чотиритомна праця «Лікарське веществословие чи опис цілющих рослин, у врачевстві уживаних», що служила лікарським порадником, що пропагує застосування лікарських рослин, «особливо в російських межах зростаючих» .

Н. М. Максимович-Амбодик, якого вважають основопо­ложником вітчизняної фітотерапії, надавав лікарським рослинам надзвичайно велике значення при лікуванні багатьох захворювань.

Він висловив передову по тому часу думку: «чим більше з природою згідно буде лікування хвороб, що приключаються людському роду, тим більших успіхів від лікарської науки і користі від уживаних лік надалі очікувати можна» .

У частині п’ятій роботи «Мистецтво сповивання, чи наука про бабину справу» (1784), розглянуті питання фізіології, гігієни і клініки дітей раннього віку. Книга містить багато корисних порад з догляду за дітьми і їх вихованням. Н. М. Амбодик великого значення надавав фізичному вихованню дитини. Н. М. Амбодик справедливо вказував, що рухи необхідні дитин і для правильного фізичного розвитку, тому що «тіло без руху подібне стоячій воді, що пліснявіє, псується і гниє» .

ВИСНОВКИ.

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:

Батьком російського акушерства варто вважати Нестора Максимовича-Амбодика (1744−1812).

Очоливши Петербурзьку «повивальну школу», Н.М. Максимович-Амбодик ставить перед собою 3 мети:

1) Зробити медичну освіту доступною для росіян — для цього він першим ввів викладання російською мовою.

2) Поставити викладання на високий рівень, що відповідає сучасному розвитку акушерства. Вперше були введені демонстрації акушерських прийомів на фантомі, зробленому по його проекту.

3) Створити навчальний посібник з акушерства російською мовою, що відбиває сучасні знання в області повивального мистецтва.

Талановитий і освічений перекладач, Максимович-Амбодик перевів на російську мову безліч медичних книг, сприяючи цим популяризації медичних і природничо-наукових знань.

Н. Максимович-Амбодик виступав за те, що б у критичних ситуаціях на перше місце ставити порятунок матері, а не плоду.

У 1784 році Максимович-Амбодик видав свою капітальну працю: «Мистецтво сповивання, чи наука про повитушину справу» — кращий підручник XVIII століття російською мовою, без якого було б немислимо успішний розвиток у Росії акушерства і наукова підготовка акушерських кадрів.

По цьому підручнику навчався ряд поколінь російських та українських акушерів. Його капітальна праця «Мистецтво сповивання чи наука про повитушину справу» з’явився першим оригінальним російським посібником з акушерства і педіатрії.

Вся діяльність Максимовича-Амбодика була перейнята високим патріотизмом, любов’ю до науки і невичерпною енергією у вихованні вітчизняних кадрів лікарів-акушерів і акушерок. Н. М. Амбодик був ученим-енциклопедистом. Йому належить заслуга в створенні медичної російської термінології. Він був автором декількох словників (хірургічного, анатомо-фізіологічного і ботанічного).

Н. М. Максимович-Амбодик, якого вважають основопо­ложником вітчизняної фітотерапії, надавав лікарським рослинам надзвичайно велике значення при лікуванні багатьох захворювань.

Життя і діяльність Н.М.Максимовича-Амбодика гідні наслідування і сьогодні.

Список використаної літератури.

1. 1.Буравцов В. И. К истории создания Военно-медицинской академии. — СПб.: ВМедА., 1998. — 60 с.

2. 2.Верхратский С. А. Николай Бидлоо — организатор и пожизненный руководитель первой отечественной госпитальной школы// Клиническая хирургия. — 1970. — N1. — С.86-.

3. 3.Гейстер Л. Сокращенная анатомия все дело анатомическое кратко в себе заключающая… / в пер. М. Шеина. — СПб., 1757.

4. 4.Генеральный регламент о госпиталях и о должностях, определенных при них докторов и прочих медицинского чина служителей. — СПб., 1735. — С.24−25.

5. 5.Колосов М. А. Павел Захарович Кондоиди // Мед. обозр. — 1913. — Т. 80. — С. 784−788.

6. 6.История Кронштадтского госпиталя. — Л., 1967.

7. 7.Ландшевский А. Исторический очерк кафедры Академической хирургической клиники… — Дис. д-ра медицины. — СПб., 1898. — 119 С. РГИА. — Ф.1294. — Оп. — Вн.17. — Дело 12. 1797.

8. 8.Лихтенштедт И. Р. Биография заслуженного профессора и академика И. Ф. Буша. — Воен.-мед. журн. — 1844. — Ч.43, N2. — С.197−228.

9. 9.Максимович — Амбодик Н. М. Анатомо-физиологический словарь в коем всех наименований частей человеческого тела, до анатомии и физиологии принадлежащие… для пользы российского юношества в первое напечатанное трудами и иждивением Максимовича-Амбодика… — СПб., 1783. — [10], LXVIII, 160 — 137 с.

10. 10.Медична енциклопедія. У 4-х томах.

11. 11.Палкин Б. Н. Возникновение медицинской канцелярии в 18 веке и первый период ее деятельности // Советское здравоохранение. — 1974. — N4. — С.63−66.

12. 12.Палкин Б. Н. Реформы конца XVIII — начала XIX столетия в области медицинского образования в России // Советское здравоохранение. — 1981. — N8. — С.71−74. РГИА. ;

13. 13.Таренецкий А. И. Кафедра и музей нормальной анатомии при Императорской Военно-Медицинской Академии в С.-Петербурге за 100 лет: Исторический очерк. — СПб., 1895. — 339 с.

14. 14.Чистович А. Я. История первых медицинских школ в России. — СПб., 1883. — С.24−56.

Максимович-Амбодик