Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Український історик, поет і етнограф Микола Маркевич

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Збірник «Звичаї, повір'я, кухня і напої малоросіян» знайомить нас із щедрівками, колядками, класичними посівальними піснями, описами святочних, масничних, великопостових обрядів і звичаїв, троїцько-купальськими вшануваннями дерев, українською демонологією та особливостями народного світогляду. Також вперше в Україні записав і опублікував різдвяний вертеп, який до цього часу на території… Читати ще >

Український історик, поет і етнограф Микола Маркевич (реферат, курсова, диплом, контрольна)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Комунально-спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю «Дніпропетровське вище училище фізичної культури»

Дніпропетровської обласної ради"

Реферат на тему: «Український історик, поет і етнограф Микола Маркевич«

Роботу виконав:

Студент I курсу, Групи № 12

Деркач А.В.

Роботу перевірила:

Богиня О.І.

Дніпропетровськ 2013

План

1. Біографія

2. Історичні праці

3. Етнографічні праці

4. Художні твори Література

1. Біографія

Народився у с. Дунаєць на Глухівщині, в сім'ї небагатого поміщика, родовід якого бере початок з вищої гетьманської адміністрації XVII-XVIII ст.ст.

1804−1809 — жив у діда в с. Полошки (нині Глухівського району), у прабабки й тітки в с. Дунаєць, з 1809 — в Сокиринцях (нині Срібнянський район Чернігівської області), потім (до 1814) — в Рудівці (нині Прилуцький район Чернігівської області).

З 1814 навчався в приватній школі Павла Павловича Білецького-Носенка, 1817−1820 — в Благородному пансіоні при Головному педагогічному інституті в Петербурзі.

У Петербурзі входив до кола О.С.Пушкіна, І.І.Пущина, В. К. Кюхельбекера, А.А.Дельвіга, Федора Миколайовича Глінки, Кіндрата Федоровича Рилєєва, О. О. Бестужева.

З 1820 — на військовій службі.

На початку 1821 року відвідав Каменку — центр зустрічей учасників Південного таємного товариства.

1824 — вийшов у відставку в чині поручника, повернувся до свого маєтку в Україні, яку, за винятком поїздки 1829 до Москви, вже не залишав до кінця життя.

Перші його твори побачили світ у 1829 році. Це були збірки віршів «Элегии и еврейские мелодии» і «Стихотворения эротические и Паризина». Автор був під великим впливом Байрона, що й відбилося на його поетичній творчості.

У 1838 році вийшла збірка «Украинские мелодии», яку складають його віршовані обробки народних легенд і повістей. До віршів додавалися примітки про народний побут України та виписки з історичних творів. Протягом 1842−1843 рр. вийшло 5 томів «Історії Малоросії», праці, так і не оціненої сучасниками. Власне, історія України викладалася в двох томах, а в останніх трьох були опубліковані документи з української історії. Перу Миколи Андрійовича також належать оригінальні історичні, етнографічні, музикознавчі праці: «Большой исторический, мифологический, статистический и проч. словарь Российской губернии», «О табаке вообще и в Малороссии в особенности», «Реки Полтавской губернии», «Народные украинские напевы, положенные на фортепиано» .

Був знайомий з Тарасом Шевченком. 1847 — поклав на музику вірш Т. Шевченка Нащо мені чорні брови.

Тарас Шевченко присвятив Миколі Маркевичу вірш «Бандуристе, друже сизий» .

2. Історичні праці

Основна наукова праця — 5-томна «История Малороссии» (1842−1843), в якій викладено історію України від найдавніших часів до кінця XVIII ст.

Головним джерелом для написання твору стала «Історія Русів» та праці Миколи і Дмитра Бантиш-Каменських.

Перші два томи не мають наукової цінності; III-V томи, які містять документальні додатки, примітки, опис джерел, списки генеральної старшини та вищого духовенства, хронологічні таблиці, зберігають певне довідкове значення.

З інших історичних розвідок найвідоміші:

Мазепа (1841)

Гетьманство Барабаша (1841)

Про перших гетьманів Малоросійських (1848)

Про козаків (1858)

Науковий інтерес становить зібрана Миколою Андрійовичем колекція документів з історії України 17−18 ст. (зберігається в Москві).

3. Етнографічні праці

маркевич історія етнографічний художній М. Маркевич зібрав великий етнографічно-статистичний матеріал в архівах, судах, медичних і статистичних установах Київської, Полтавської, Чернігівської губерній, прагнучи якомога скоріше випустити його у світ.

«Я люблю палко науку і вважаю невдячною справою скнарою тремтіти над рукописами, не ділячись ними з людьми, що осягають всю ціну їх», — писав він колезі й соратнику О. Боденському.

На основі зібраного матеріалу М. Маркевич підготував окремі нариси побуту українського народу, вертепу, народного весілля, традиційної їжі, ласощів, напоїв, календарних обрядів, повір'їв. Усе це, за задумом фольклориста, мало увійти до великого збірника «Внутренняя жизнь Малороссии от 1600 года до нашего времени». Проте намір не був здійснений: трохи не завершивши праці, М. Маркевич помер. Видати підготовлені ним матеріали взявся І. Давиденко, який опублікував лише ті нариси, які збереглися в архіві М. Маркевича, а саме про звичаї, повір'я, кухню й напої малоросіян. Під такою назвою ця робота й побачила світ. Інші підготовлені вченим рукописи опинилися в різних приватних колекціях, зокрема А. Лазаревського, П. Лукашевича та ін.

«Збірник малоросійських пісень» (1840)

«Південноруські пісні» (1857)

«Звичаї, повір'я, кухня та напої сучасних малоросіян» (1860)

Збірник «Звичаї, повір'я, кухня і напої малоросіян» знайомить нас із щедрівками, колядками, класичними посівальними піснями, описами святочних, масничних, великопостових обрядів і звичаїв, троїцько-купальськими вшануваннями дерев, українською демонологією та особливостями народного світогляду. Також вперше в Україні записав і опублікував різдвяний вертеп, який до цього часу на території на Глухівщині (на Сумщині) не зберігся. «Малороссийский вертеп, — пише Микола Маркевич, — есть походный театр, представляющий благочестивым христианам великое происшествие в мире: Рождество Спасителя. Нет сомнения, что также представлялись многие другие происшествия, взятые из священного писания, но уцелел и дошёл до нас только вертеп»

Микола Маркевич також описав ряд молодіжних ігор: «У Короля», «У Щитки», «У Галки», «У Ворона». Ці весняні ігри мають нескладні сюжети, проте можна помітити складну систему народного світогляду, який зберігся через віки.

4. Художні твори

«Звичаї, повір'я, кухня та напої малоросіян «, Київ, 1860

" Українські мелодії «, 1831

" Історія Малоросії «, 1842−43

" Вірші еротичні і Парізіна «, 1829

" Елегії і єврейські мелодії «, 1829

" Великий історичний, міфологічний, статистичний та інший словник Російської імперії «(Москва, 1836, незакінчений);

«Народні українські наспіви, покладені на фортепіано», Москва, 1840

Література

1. Артюх Л. Передмова // Маркевич М. А. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. — К., 1992.

2. Єроха М. Марковичі з Сваркового, Маркевич з Дунайця // Глухівщина. — 1995. — 4 жовтня. — С. 3.

3. Єфремов С.О. Історія українського письменництва. — К., 1995.

4. Качкан В. А. Українське народознавство в іменах: Навч. посібник. — К., 1995.

5. Косачевская Е. М. Письма Н.А. Марковича к О. М. Бодянскому // Духовная культура славянских народов. — Л., 1983.

6. Пономарьов А. П. М. А. Маркевич // Українці: народні вірування, повір'я, демонологія. — К., 1992.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою