Предмет та метод економічного аналізу

• Зміст
• Тема 1. Предмет та метод ек/а-зу.
• 1.Економічний аналіз як галузь економічної науки. Етапи розвитку аналізу.
• 2.Предмет. задачі ек/аналізу.
• 3.Метод ек/а і його специфічні особливості.
• 4.Зв'язок ек/а з іншими науками і дисциплінами.
• Тема 2: Види аналізу та його роль в управлінні виробництвом.
• 1.Класифікація видів ек/аналізу.
• 2. Особливості організації і методики оперативного, поточного і перспективного а-зу.
• 3. Особливості організації і методики а-зу діяльності підприємств внутригосподарського і галузевого а-зу.
• Тема 3. Технічні прийоми економічного а-зу.
• 1-КласиФ-я технічних прийомів і їх характеристика.
• 2.М-ди елімінювання і їх викор-ня.
• Тема 4. Організація економічного аналізу.
• 1.Планування і проведення аналітичної роботи.
• 2.Джерела ек/а і перевірка їх на достовірність і узгодженість.
• Тема 5. Аналіз виконання виробничої програми.
• 1.Аналіз показників, які характерізують обсяг виробничої програми і задачі а-зу.
• 2.Аналіз асортименту і структури продукції.
• З.Аналіз якості продукції.
• 4.Аналіз комплектності і спеціалізації продукції.
• 5.Аналіз ритмічності вир-ва.
• Тема 6. Аналіз трудових показників.
• 1.Аналіз чисельності працюючих і їх руху.
• 2.А-з викор-ня робочого часу.
• 3.Аналіз продуктивності праці і її вплив на обсяг випуску продукції.
• Тема 7. Аналіз стану і використання основних фондів.
• 1.Задачі аналізу викор-ня ОФ.
• 2.Аналіз технічного стану ОФ.
• З.Аналіз забезпеченності підп-ва ОФ.
• 4.Аналіз загальних показників в використанні ОФ.
• 5.Аналіз впливу забезпеченності і використання ОФ на обсяг випуску продукції.
• Тема 8. Аналіз виконання плану забезпечення підприємства матеріальними ресурсами та їх використання.
• 1.Задачі і джерела аналізу виконання плану матеріально-технічного постачання і використання матеріалів.
• 2.Перевірка обгрунтованості плану матеріально-технічного постачання.
• 3.Аналіз забезпеченності підприємства матеріалами.
• 4.Аналіз використання матеріалів.
• 5.Аналіз впливу матеріальних ресурсів на обсяг ВП.
• Тема 9. Аналіз реалізації продукції.
• 1.Задачі і джерела аналізу виконання плану реалізації.
• 2.Перевірка правильності встановленого плану по обсягу реаліз-ї і аналіз виконання плану по обсягу реалізації.
• 3. Аналіз ритмічності реалізації продукції.
• 4. Аналіз виконання плану по поставкам окремих видів продукції і основним покупцям.
• 5. Визначення показників резервів обсягу реалізації.
• Тема 10. Аналіз собівартості товарної продукції.
• 1.Задачі і джерела інформації аналізу с/в продукції.
• 2. Аналіз елементів витрат на в-во.
• 3. Загальна оцінка виконання плану по с/в товарної продукції.
• 4.Аналіз витрат на 1-у грн. товарної продукції.
• 5.Аналіз матеріальних витрат в с/в продукції.
• 6.Аналіз витрат на з/п.
• 7.Аналіз витрат по обслуговуванню і управлінню вир-вом.
• 8.Аналіз позавиробничих витрат.
• Тема 11. Аналіз прибутку і рентабельності.
• 1.Аналіз складу балансу прибутку.
• 2.Аналіз прибутку від реалізації товарної прод-ї.
• 3.Аналіз прибутку від іншої реалізації.
• 4.Аналіз позареалізаційних результатів.
• 5.Аналіз загальної рентабельності.
• 6.Аналіз рентабельності окремих видів прод-ї.
• Тема 12. Аналіз фінансового стану підприємства.
• 1.Задачі аналізу Фінансового стану і джереда інф-ції.
• 2.Склад бухгалтерського балансу. Групування засобів та їх джерел по цільовому призначенню.
• 3.Загальна оцінка фін. стану і його зміна за звітний рік.
• 4. Аналіз фінансової стійкості підп-ва.
• 5.Аналіз ліквідності балансу.
• 6.Аналіз фінансових коефіцієнтів.
• 7. Аналіз дебеторської і кредиторської заборгованності.
• 8. Аналіз оборотності оборотних зас-в.
• 9. Аналіз ділової активності.
• Тема 1. Предмет та метод ек/а-зу

1.Економічний аналіз як галузь економічної'науки. Етапи розвитку аналізу.

Економічний аналіз вивчає діяльність підприємств, організацій, установ, вищестоящих організацій з специфічної особливої їх сторони, тобто ек/а вивчає діяльність з об'єктивної оцінки роботи підприємства, повного визначення факторів, які вплинули на відхилення фактичного показника від плану кошторису минулого року або якихось завдань; кількісного визначення факторів, підрахунки невикористаних резервів і розробки управлінських рішень для ліквідації недоліків в роботі підприємства.

Ек/а здійснюється в такій послідовності:

1. А-з виробничої програми підприємств

2. А-з ефективного використання ресурсів (трудові, матеріальні, 03, фінансові)

3. А-з собівартості промислової продукції вцілому, в тому числі і окремих видів продукції

4. А-з прибутку і рентабельності

5. А-з фінансового стану підприємства

Історія виникнення ек/аналізу

А-з в самостійну наукову дисципліну визначився в кінці XIX на поч. XX вв.

Етапи розвитку:

І етап 1900;1930 рр.

У цей період ек/а називався балансоведення. так як в основному аналізувався фінансовий стан підп-ва. Для цього періоду було характерно:

* Відсутні розробки по теорії аналізу підприємства.

* Значний розвитокток мала методика аналізу баланса, вивчалась ліквідність і платоспроможність підп-ва.

* Не використовувалась планова нормативна інформація, а використовувалась тільки звітня.

* Були відсутністі розробки по методиці аналізу виробничої програми, використання ресурсів, витрат на виробництво та ін.

II етап 1930;1960 рр.

Для цього періоду були характерні особливості:

* Джерелами інформації для аналізу виступає система планових показників, нормативна, бухгалтерська, оперативна, статистична звітність.

* Одержала розвиток методика поточного аналізу, однак були відсутні розробки перспективного і оперативного аналізу.

* Значний розвиток набула методика факторного аналізу.

* Розвививаються теоретичні розробки методики ек/а по промисловості, будівництву, с/г, торгівлі, транспорту та ін.

III етап 1960;1999рр.

Для цього періоду характерно:

* Одержала розвиток методика оперативного аналізу.

* Широке впровадження в практику ек/а одержали економіко-математичні методи і комп’ютерна техніка.

* Була розроблена методика внутрішньоі міжгосподарського порівняльного аналізу.

* Розроблялась методика системнофункціональновартісного аналізу.

2.Предмет. задачі ек/аналізу

Предметом аналізу являється дослідження інформаційного потоку господарської діяльності підп-ва для обгрунтування управлінських рішень. В процесі проведення аналізу вирішуються наступні задачі:

1) оцінка обгрунтованості і оптимальності базових і планових показників (обгрунтованість базових і планових показників дає можливість виявити невикористані резерви вир-ва);

2) оцінка виконання планових показників і досягнутих результатів (в процесі рішення цієї задачі розраховується рівень виконання планів, темпів росту і темпів приросту);

3) розрахунки факторів, які впливають на відхилення фактичних показників від базисних або планових;

Фактори — це явища, які визначають у процесі а-зу зміни рівня різних показників.

Резерви — це використані можливості підп-ва по збільшенню випуска продукції, кращого використання ресурсів, зниженню собівартості і т.д.

4) Розробка управлінських рішень по ліквідації недоліків і мобілізації невикористаних резервів.

3.Метод ек/а і його специфічні особливості.

Метод ек/а являє собою сукупність прийомів і способів для досягнення вибраної цілі. Теоретичною основою методу ек/а як і інших економічних наук являється діалектичний матеріалізм і економічна теорія. Найбільш загальними категоріями діалектичного матеріалізму є:

* Аналіз

* Синтез

* Індукція

* Дидукція А-з категорії економічної теорії - це економічні закони.

Метод ек/а має свої специфічні особливості:

І Використання системи показників, які характерізують господарську діяльність, при цьому всі показники підрозділяються на розрахункові і директивні.

Директивні показники - це ті, які затверджуються вищими організаціями (нормативи податків, обсяг держзаказів по випуску продукції, нормативи вирахування з прибутку, обсяг капвкладнень, норми амортизації і т.д.).

Розрахункові показники - це ті, які розраховуються підприємствами (чисельність робітників, продуктивність праці, обсяг матеріальних ресурсів, рівень рентабельності та ін.).

Показники підрозділяються на :

* Натуральні

* Умовнонатуральні

* Вартісні

Показники діляться на:

* Абсолютні - які виоажаються сумою і вартістю.

* Відносні — %, питома вага, коефіцієнти.

* Кількісні - ті, які характерізують величину явищ (чисельність робітників, вартість основних фондів…)

* Якісні - ті які характерізують міру явищ (продуктивність праці, матеріалоємність продукції, фондовіддача, рентабельність …).

Ділення показників на кількісні і якісні необхідні для факторного аналізу.

II Комплексне взаємопов'язане вивчення господарських явищ і процесів. Всі показники знаховуються в тісному взаємозв'язку, тобто на змінення впливають фактори техніки, технології, організації вир-ва і тому вивчення їх повинно бути комплексне.

III Вивчення явищ і процесів в динаміці, тобто за декілька періодів, років.

IV Деталізація показників по місту і часу їх виникнення.

V Визначення впливу окремих факторів і підрахунки резервів вир-ва.

VI Узагальнення результатів а-зу — результати а-зу повинні бути представлені в аналітичних висновках по окремим підрозділам і всього по всьому підп-ву.

4.Зв'язок ек/а з іншими науками і дисциплінами.

Ек/а тісно пов’язаний з слідуючими науковими дисциплінами:

* Управління вир-вом

* Бухгалтерський облік

* Планування

* Статистика

* Математика

* Економіко-математичні методи

* Галузеві економічні науки

Зв’язок ек/а і управління вир-вом проявляється в тому, що а-з виступає однією з головних ф-цій управління. Ек/а — це специфічна ф-ція управління, результати якої використовуються для інших функцій управління.

Зв’язок ек/а з б/о проявляється в тому, що ек/а використовує інформацію б/о. Питома вага економічної інформації, одержаної через систему б/о досягає 60−65%. Б/о відображає госп-кі операції в документації, складає звітність, через бухгалтерські операції проходять всі види ресурсів.

Зв’язок зі статистикою проявляється в тому, що статистичний облік і статистична звітність служать джерелами інф-ції, статистична наука розробила багато економічних методів, які використовуються в ек/аналізі.

Ек/а тісно зв’язаний з математикою. Цей зв’язок визначається тим, що тій чи іншій області знання властиве вивчення кількісних співвідношень. Математичні моделі, моделі факторного дослідження — все це тісно пов’язано з математикою.

Тема 2: Види аналізу та його роль в управлінні виробництвом

1.Класифікація видів ек/аналізу

В основі видів ек/а лежать ф-ції управління, так як ек/а являється необхідним виконанням чинності кожної ф-ції.

Класифікація видів ек/а розділ-ся по признакам:

1) в залежності від змісту в процесі управління виділяються:

* поточні

* оперативні

* перспективні

2) в залежності від характеру об'єктів управління а-з здійснюється:

* по галузевій структурі (промисловості, с/г, будівництву, транспорту, невиробничій сфері…)

* по рівню суспільного вир-ва і управлінню а-з ділиться:

н/г

регіональний галузевий підприємств організацій

3) по суб'єктам, які проводять а-з (ек/ні служби, суспільні організації, кредитні органи, фінансові, контрольні, налогові органи, аудиторські фірми)

4) по періодичності а-з проводиться: за добу, декаду, місяць, рік…

5) по змісту повноти вивчаємих питань:

* повний

* локальний

* тематичний

6) по методам вивчення об'єкту:

* комплексний

* системний

* функціональнов^ртісний

* порівняльний

* вибірковий

7) по рівню механізації і автоматизації.

2.Особливості організації і методики оперативного, поточного і перспективного а-зу.

Поточний а-з найбільш розроблений, вивчений а-з. Проводиться, як правило, по звітним періодам господарської діяльності, по даним офіційної звітності та б/о. Він базується на бухгалтерській і статистичній звітності і дозволяє оцінити роботу підп-в за місяць, квартал, рік з нарастаючими підсумками.

Головна задача поточного а-зу — об'єктивна оцінка результатів господарської діяльності, комплексне вивчення і виявлення невикористаних резервів, мобілізація їх для підвищення ефективності вир-ва.

Результати поточного а-зу використовуються для рішення стратегічного управління. Цей вид а-зу має і суттєві недоліки — виявлені резерви означають назавжди загублені можливості росту ефективності вир-ва оскільки вони відносяться до минулого періоду.

Оперативний аналіз — головною задачею являється постійний контроль за раціональним функціонуванням господарської системи, за виконанням планових завдань процесами вир-ва і реаліз-ї прод-ї, а також своєчасним виявленням резервів. Оперативний а-з на відміну від поточного найближчий до моменту здійснення господарських операцій. Він грунтується на даних первинного обліку (оперативно-бухгалтерського, оперативно-технологічного і статистичного). Доцільне значення має при оперативному а-зі використання комп’ютерної техніки. Оперативний а-з корисний при проведенні його за час, день, добу, декаду в межах одного місяця.

Перспективний (прогнозуючий) а-з відображає ф-цію планування.

Особливість його заключаеться в тому, якщо розглядати явища і процеси господарської діяльності з позиції майбутнього, тобто перспективи розвитку. Важливіші завдання прогнозуючого а-зу: *

* прогнозування господарської діяльності

* обгрунтування науковоперспективних планів

* оцінка майбутніх планів

Прогнозування — складний процес і тому необхідно застосовувати економіко-математичні методи.

3.Особливості організації і методики а-зу діяльності підприємств внутригосподарського і галузевого а-зу.

В спеціальній літературі і на практиці найбільш розроблені методи а-зу підп-ва. Підп-во є об'єктом а-зу. А-з проводиться на підп-ві по тим питанням, які цікавлять ті органи, якім потрібна аналітична інформація і інформаційне забезпечення — це, як правило, узагальнююча звітність, аналітичні показники господарчої діяльності підп-ва.

Внутрішньогосп-й а-з необхідно розглядати з точки зору виробничих об'єднаннь, які складаються з підп-в, науково-дослідних об'єктів, управлінських відділів, обслуговуючих господарств та інших підрозділів.

А-з здійснюється вцілому по об'єднанню і в розділі самостійних підп-в, які входять до його складу. Цей а-з необхідно розглядати і з точки зору структурних підрозділів підп-ва (а-з діяльності цехів, участків, бригад). Цей а-з часто називають внутризаводським. По своєму змісту цей а-з суттєво відрізняється від а-зу діяльності підп-ва. Різниця, по-перше, в показниках, потім внутригосп-кий більше пов’язаний з технікою, технологією і відрізняється інформаційною базою.

По цехам не аналізуються показники прибутку, фінансового стану і система інформації внутригосп-го а-зу значно менша по обсягу чим на підп-ві, тобто ця система не включає дані бух-кої і статистичної звітності і базуються на місячних звітах внутригосп-х піднрозділів. Це в основному звіти про випуск прод-ї, звіти про працю, звіти про цехову собівартість, витрати на утримання обладнання і цехові витрати.

Галузевий а-з - цей вид а-зу охоплює всі види упр-ня залуззю від основної ланки до вищої. При провед-ні ек/а діяльності галузі використовується зведена бух-ка, статист-на, оперативна звітність. Зведена звітність одержується шляхом складання показників звітів підп-в. Цей вид а-зу часто називають міжзаводським порівняльним а-зом.

Призначення цього а-зу — порівнювати досягнуті результати господарської діяльності одного підп-ва з результатом інших підп-в, а також вивченні причин відмінностей у використанні основних фондів, матеріальних ресурсів та інш.

Важлива умова — зіставлення підприємств і показників. Коли показники не зіставлені, то існує багато різних способів приведення їх у порівняльний вид:

* поправочні коефіцієнти

* перерахунки показників

Функціонаяьновартісний а-з - а-з системного дослідження ф-цій окремого вибору, окремого виробничого господарського процесу, управлінської стр-ри, направлений на мінімізацію витрат в сферах проектування, засвоєння вир-ва, збуту, промислового або побутового споживання при високій якості прод-ї.

Основні етапи функціональновартісного а-зу:

* інформаційно-підготовчий

* аналітично-творчий

* пуско-накладний

* поточно-виробничий

* комерційнозбутовий

* контрольно-експлуатаційний

Тема 3. Технічні прийоми економічного а-зу

1-КласиФ-я технічних прийомів і їх характеристика.

Аналітична обробка ек-ї інф-ції проводиться за допомогою різних технічних прийомів, вибір яких визначається метою а-зу і джерелами інф-ції. Діяльність промислових підп-в, об'єднань та їх кінцеві результати характерізуються різними показниками, які формуються під впливом великої сукупності взаємопов'язаних факторів, які відображають технічні, економічні, соціальні умови. До технічних прийомів ек/а віднос-ся:

1) порівняння

2) групування

3) деталізація

4) індексні м-ди

5) вибіркові м-ди

6) елімінювання (усунення) і його види:

* ланцюгові підстави

* абсолютні різниці

* відносні різниці

* перерахунки планових показників

* балансовий м-д

* сальдовий м-д

* графічний м-д

* економіко-математичні м-ди

Вся сукупність технічних прийомів зведена до слідуючого:

1) технічні прийоми, які використовуються для оцінки результатів господарської діяльності,

виявлення динаміки показників, розрахунку абсолютних і відносних показників використовуються м-ди:

порівняння групування

індексний вибірковий деталізація

2) м-ди, за допомого)". яких здійснюються факторний а-з показників:

м-д ланцюгових підстав абсолютних і відносних величин…

3) м-ди, за допомогою яких здійснюється обгрунтування базисних і планових показників і розрахунки оптимальних варіантів рішень:

симплекс м-д кореляційний а-з регресивний а-з теорія ігр теорія масового обслугов-ня…

Одним із основних прийомів а-зу є порівняння. За йогодопомогою проводиться оцінка виконання плану, кошторису, завдань, змінення показників за якийсь період часу, порівняння з відповідними показниками інших підприємств. Необхідна умова цього прийому — співставленість показників. Результати порівняння можуть виражатися в абсолютних і відносних величинах. Коли результати порівняння виражаються у абсолютних величинах викор-ся спосіб різниць (звітні дані порівнюються з планом, з базисом або за декілька років). Відносні величини відображають ступінь виконання планових показників, динаміку вир-ва, його стр-ру, темпи росту і темпи приросту.

ПРИКЛАД:

В процесі а-зу використовується також порівняння з середніми показниками: середньоарифметичні, середньо-хронологічні, середньо-геометричні. Важливим технічним прийомом а-зу явл-ся групування. Групування дозволяє розкрити взаємозв'язок явищ — залежність рівня з/п від стажу роботи, зв’язок між рівнем з/п і виробіткою.

Одним із м-дів, який використовується а-зом є індексний метод, індекс характерізуе зміну показника на протязі якогось періоду, відображає відношення досліджуємого показника до базисного або до попереднього.

ПРИКЛАД:

4980/4210=1,18; 5930/4980=1,20

Тобто у 1995 р. темп росту знизився в порівнянні з 2-ма минулими роками на …

На практиці часто застос-ся прийом деталізації.

ПРИКЛАД:

Слідуючих технічний прийом, який застосовується в ек/а — це балансовий прийом, який використовується для відображення 2-х груп взаємозв'язаних і рівнозважених ек-х показників. Він викор-ся в а-зі: при складанні балансу робочого часу і часу роботи обладн-ня, матеріального балансу, балансу доходів і витрат, балансу товарної прод-ї, балансу фінансового стану підп-ва (актив і пасив).

ПРИКЛАД .'Баланс товарної продукції.

Графічний м-д служить головним чином для масштабного відображення показників за допомогою ліній, прямокутників, кругів. Цей м-д має ілюстроване значення, тобто вивчаючи матеріал, становиться більш зрозумілим і дохідливим. Графіки дають загальний малюнок положення або розвитку явища, що вивчається дозволяють наглядно побачити ті закономірності, які показує числова інформація.

Табличний спосіб відображення аналітичних даних — таблиці найбільш виразні і наочні словесного тексту. Показники в ній розміщуються у більш логічній і послідовній формі, займають меньше місце в порівнянні текстовими викладками. Сальдовий прийом використовуються в тих випадках, коли відомо вплив на досліджуємий показник всіх факторів, крім одного і прямий розрахунок цього одного фактору складний. Вплив цього фактору визнач-ся як різниці (сальдо) між всією сумою факторів і абсолютним відхил-ням по досліджуємому показнику.

Ек-математичні м-ди. які застос-ся для ек/а:

* класичні м-ди математичного а-зу (диференційні і інтегральні вичислювання, варіаційні вичеслення)

* м-ди матем-ї статистики (вивчення одномірних і багатомірних статистичних сукупностей)

* м-ди матем-го програмув-ня (лінійне, блочне, нелінійне, динамічне).

2.М-ди елімінювання і їх викор-ня.

До м- дів елімінювання віднос-ся:

* м-д ланцюгових підстав

* м-д абсолютних різниць

* м-д відносних різниць

* перерах-ня планів показників.

М-д ланцюгових підстав. При цьому прийомі розрахуки починаються з виявлення об'єкту а-зу, тобто величини, яка хар-є загальне відхилення фактичного рівня, вивчаючого явища або процесу від базисного (планового) рівня.

Розрах-ки ведуться в певній послідовності - від кількісних факторів до якісних.

Якісні фактори вираж-ся в показниках, розрахованих на одиницю. Вони виникають від показників кількісних або кількісні фактори — первинні, а якісні - похідні.

ПродуктивністьПраці=Обсяг ВП/чисельність

Фонди(якісний)=0бсяг ВП (кількісний)/ОФ(якісний) Розрах-ки заключаються в послідовній зміні планових показників на фактичні. Рез-тат кожного послідуючого розрах-ку співставляється з попередніми, таким чином визнач-ся вплив окремих факторів. У першому розрахунку всі показники приймаються в плановому (базисному) значенні. В останньому — всі показники приймаються в фактичному значенні.

ПРИКЛАД:

Початковий (плановий) рівень

План*П*П*П*П=Початковий

1-а підстановка:

Фактичний*П*П*П*П=А₁

Вплив 1-го фактору — А₁ — Початковий=х₁

2-га підстановка:

Ф*Ф*П*П*П =А₂

Вплив 2-го фактору — А₂ — А₁ = x₂

3-я підстановка:

ф*ф*ф*П*П=А₃

Вплив 3-го фактору — A₃ — A₂ = x₃

4- та підстановка

ф*ф*ф*ф*П=А₄

Вплив 4-го фактору — A₄ — A₃ = x₄

5-та підстановка ф*ф*ф*ф* ф =А₅

Вплив 5-го факторуA₅ — A₄ = x₅

X₁ +X₂ +X₃ +X₄ +X₅ = Абсолютне відхилення

A₅ — Поч. = Абсолютне відхилення (метод ланцюгових підстав)

ПРИКЛАД:

Розрах-ти вплив обсягу прод трудових с закторів:

1, 2, 4, 7 — основні показники З, 5, 6, 8, 9 — похідні, розрах-ві показники План в-ва прод-ї перевиконаний на 20 тис грн (2961−2941) або на 100,68%.

На зміну обсягу прод-ції впливають 4 фактори:

1. зміна числа робочих

2. зміна к-ті відпрацьованих днів

3. зміна довгостроковості робочого дня

4. зміна середньочасової виробітки Існує така залежність:

Обсяг ВП = Чисельність робітників*ЧД*ДГд*ППчасов.

М-д ланцюгових підстав.

Початковий (плановий) рівень

350*221,14*8,0*4,75 = 2941,0

1-а підстановка

349*221,14*8,0*4,75 = 2932,6

Вплив фактору зміни чисельності робочих:

2932,6−2941,0 =-8,4

2-га підстановка 349*230,37*8,0*4,75 = 3055

Вплив зміни відпрацьованих робочим днів:

3055−2932,6=122,4

3-я підстановка

349*230,37*7,91*4,75=3019,8

Вплив зміни довгостроковості робочого дня:

3019,8−3055 =-35,2

4-а підстановка

349*230,37*7,91*4,657 = 2961 Вплив зміни ПП

2961−3019,8 =-58,8

Загальний вплив:

— 8,4+122,4−35,2−58,5 = 20.000

Із розрах-в видно, що на підп-ві були внутрішньо-змінні витрати часу, неукомплектованість підп-ва робочими, низька ПП (часова).

М-д абсолютних різниць.

Цей прийом явл-ся різновидом прийому ланцюгових підстав. Він базується на вичисленні різниць між фактичними і плановими (базисними) показниками і помноженому їх по кожному показнику на абсолютне знач-ня 2-го взаємопов'язаного з ним показника:

1.За рах-к зміни чисельності робітників

(349−350)*221,14*8,0*4,75=-8,4

2.За рах-к зміни відпрацьованих робітниками днів

(230,37−221,14)*349*8,0*4,75=122,4

3.За рах-к зміни довгостроковості роб-го дня

(7,91−8,0)*8,04*4,75=-35,2 або

(7,91−8,0)*349*230,37*4,75=-35,2

4. За рах-к зміни середньочасової виробітки

(4,657−4,75)*б35,8=58,8 або

(4,657−4,75)*349*230,37*7,91 =58,8

М-д відносних різниць (елімінювання)

При визнач-ні факторів необхідно зробити слідуюче:

1) Розрахувати % виконання плану по кожному показнику

2) Визначити різницю в % між минулими і послідуючими показниками

3) Сума впливу кожного фактору визнач-ся як добуток одержаної різниці в % на базисне (планове) знач-ня досліджуємого показника

4) Для розрахунку факторів м-дом відносних величин використовуються первинні або основні показники без залучення цих похідних показників

5) Останній розрах-к в цьому м-ді розрах-ся так: беремо % викон-ня плану по обсягу прод-ї і віднімаємо минулий (попередній) %.

ПРИКЛАД:

Визначити вплив факторів засобів праці на обсяг випуску прод-ї.

М-д ланцюгових підстав.

Початковий (плановий) рівень

15 680*2,7002=42 339,13

1 -а підстановка

15 753*2,7002=42 536,1.

Вплив зміни чисельності маси ОФ:

42 536,1−42 339,13= 197,0

2-га підстановка

15 753*2,7248=42 923,77

Вплив зміни фондовіддачі

42 923,77−42 536,1 = 387,0

Заг. вплив :

387+197=584

М-д абсолютних різниць.

Вплив зміни вар-ті ОФ

73*2,7002=197

За рах-к зміни фондовіддачі

0,0246*15 753=387

М-д відносних величин.

За рах-к зміни вар-ті ОФ

42 339,13*(100,4655−100)/100 = 197

За рах-к зміни фондовіддачі:

42 339,13*(101,3816−100,4655)/100 = 387

Тема 4. Організація економічного аналізу

1.Планування і проведення аналітичної роботи.

Орг-цію аналіт-ї роботи можна звести до слід-х етапів провед — ня а-зу:

1) Склад-ня програми роботи — розробка програми повного ек/а або тематичного а-зу. На цьому етапі визначаються об'єкти, цілі, строки виконання.

2) Збирання економічної інф-ції. На цьму етапі визначаються виконавці проведення ека і перевіряється достовірність інф-ції.

3) Вибір технічних прийомів і використання комп. техніки. Технічні прийоми ми повинні вибрати такі, де можна визначити максимальну кількість факторів і точно визначити їх вплив. Коли а-з проводимо комплексний і за ряд років і використовуємо економіко-математичні методи, то в такому разі потрібно використовувати компьютерну техніку.

4) Рішення задач а-зу (аналітична обробка інф-ції) — тут в основному провод-ся вимір факторів і причин відхилень, виявлення недоліків у роботі і виявлення резервів.

5) Оформлення результатів а-зу — складається аналітична інф-ція, визначення дії основних показників, передача аналітичної інф-ції керівникам для ефективного управління вир-вом.

2.Джерела ек/а і перевірка їх на достовірність і узгодженість.

Для раціональної орг-ції аналітичної роботи, для забезпечення простоти і повноти а-зу, виключення дублювання — необхідно встановити склад і перелік залучених джерел інф-ції. Важливе значення для цього мають документи, які поєднують у собі дані плану, обліку, контролю та а-зу.

Інф-ція для а-зу поділ-ся на групи:

1) Планові і нормативні — планові відображені в техпромфін плані, виробничо-фінансові плани, держ заказ, добові і змінні завдання. Нормативна інф-я — система норм і нормативів, які діляться на поточні і тривалі.

Поточні норми розраховуються по використанню виробничих потужностей, витрат робочого часу на одиницю продукції, матеріальних витрат, витрати по орг-ції вир-ва і управління. Нормативи тривалої дії це такі: амортизаційні відрахування, відрахування від прибутку, утворення фондів розвитку вир-ва.

2) Звітня інф-ція — показники діяльності підп-ва відображаються у звітності.

А-з по даним річного звіту е найбільш глибоким, повним і всебічним. До річного звіту додається пояснююча записка, де відображаються деякі показники, яких немає у звітності, але проведення а-зу по річній звітності має недоліки — він не оперативний Поряд з бухгалтерською звітністю широко використовуються дані статистистичної звітності і оперативної звітності.

3) Позаоблікова інф-ція — це дані постійно діючих вир-чих нарад, дані ревізій, матеріалів і фінансового контролю, матеріали преси і т.д.

Тема 5. Аналіз виконання виробничої програми

1.Аналіз показників, які характерізують обсяг виробничої програми і задачі а-зу.

Показники обсягу вир-ва прод-ї — товарна, реалізована, норматино-вартісна обробка (поліграфічне, швейне), реалізована прод-я в розрахунку договорів на постачання. В деяких галузях зустрічається валова прод-я.

Головними задачами, які ставляться перед а-зом обсягу вир-ва і реалізації прод-ї є:

* Перевірка обгрунтованості і оптимальності задач по обсягу випуску прод-ї

* Оцінка виконання планових завдань по обсягу вир-ва

* Розрахунки темпів росту і темпів приросту по обсягу вир-ва

* Кількісне визначення факторів, які впливають на зміну обсягу вир-ва

* Виявлення причин невиконання планових завдань і розрахунки резервів вир-ва

* Розробка заходів по ліквідації недоліків і мобілізації резервів вир-ва. В чому заключається перевірка обгрунтованості і оптимальності плану? Коли ми розробляємо виробничу програму ми кладемо в основу потужність підп-ва.

Потужність підп-ва — це максимальна можливість випуску прод-ї при ефективному використанні ресурсів.

При перевірці обгрунтованості планових завдань необхідно мати такі дані:

1) Номенклатура випуску прод-ї та її кіль-ть

2) Дійсний фонд часу і роботи обладнання

3) Трудомісткість одиниці прод-ї

Необхідна інф-ція для проведення а-зу обсягу вир-ва знаходиться у звітних формах: звіт про випуск прод-ї, звіт про працю, звіт наявності руху і використання 03, баланс вир-чої

потужності, собівартість товарної прод-ї.

А-з потрібно виконати з загальної оцінки вир-ва.

Дані таблиці показують, що планові задачі вир-ва перевиконані. В абсолютних одиницях перевикон-ня склало 20.000 грн, у відносних — 4,8%. Після оцінки показників обсягу вир-ва потрібно розрахувати вплив факторів на відхилення цих показників.

На обсяг вир-ва впливають 3 групи факторів:

* Трудові

* Фактори засобів праці

* Фактори матеріальних ресурсів

2.Аналіз асортименту і структури продукції.

Асортимент хар-є відповідну сукупність виробленої прод-ї за різними особливостями, призначенням і кількістю.

При а-зі асортименту прод-ї необхідно визначити причини порушення планового асортименту і визначити його вплив на обсяг випуску прод-ї. Зміна планового асортименту пов’язана з метою підп-в виробляти прибуткову високорентаб-у прод-ю. Дані про випуск прод-ї по всій номенклатурі беруться із звітної форми (звіт про прод-ю) Для а-зу виконання плану по асортименту прод-ї використовуємо дані.

Суть визнач-ня коефіцієнта по асортименту полягає в тому, що у виконання плану по асортименту беруться суми не вище плану. В нашому випадку виконання плану по асортименту =99% (1 1986/12 056*100), тобто плани не виконані на 1%, а обсяг реаліз-ї прод-ї зменш-ся на 120.000 грн по виробу Г. Поруш-ня планового асортименту прод-ї можуть виникати по різним причинам: несвоєчасний запуск прод-ї у вир-во, зменшення їх в незакінченому вир-ві, брак прод-ї, простої обладнання… Крім асортименту склад прод-ї характерізується структурою — це співвідношення окремих видів виробів в загальному випуску прод-ї. Структурні здвиги впливають на ряд важливих показників, в т. ч. на виконання плану по кіль-ті прод-ї, продуктивності праці, викор-ня ОФ, собівартість прод-ї, прибутку…

При порушенні запланованої стр-ри необхідно встановити вплив її на обсяг випуску прод-ї.

ПРИКЛАД:

Для того, щоб визначити відхилення від плану фактичного випуску прод-ї за рахунок зміни планової стр-ри необхідно помножити факт-й випуск тов-ї прод-ї на різницю зміни питомої ваги і поділити на 100.

ПРИКЛАД:

Вплив на загальний обсяг товарної прод-ї за рахунок випуску вироба, А складе:

22 062 * (-0,7)/100 =-154

Аналогічно розраховуються впливи відхилень планової стр-ри і по іншим видам виробів.

З.Аналіз якості продукції

Серед головних причин підвищення ефективності вир-ва найбільш гострою і невідкладною є якість прод-ї.

Якість — це економічна категорія, яка характерізується сукупністю якостей прод-ї, яка здатна задовольняти відповідні потреби за її призначенням.

Для оцінки якості застосовують різні показники. Зараз існує дві категорії якості:

1) Вища

2) Перша.

До вищої відноситься прод-я, яка відповідає кращим світовим зразкам і використовується попитом на світовому ринку. До першої категорії якості відноситься прод-я, яка відповідає ГОСТам і стандартам і користується попитом на внутрішньому ринку.

При а-зі якості необхідно:

1) Дослідити динаміку відхилень якості прод-ї

2) Розрахувати питому вагу прод-ї, що відправляється на експорт в загальному випуску прод-ї і визначити причини зміни якості

3) Розрахувати вплив зміни якості на обсяг випуску прод-ї і на прибуток. В теперішній час використовується характеристика якості прод-ї через сертифікати якості. Є внутрішні і міжнародні сертифікати. В різних галузях вир-ва використовуються свої показники якості:

Сортність (легка пром-ть) Зольність (вугільна пром-ть) Марочність (цемент) Надійність, довговічність (машинобудування) Бальність (виноробство)

Побічно якість прод-ї характерізується браком. При а-зі необхідно оцінити зміни в рівні браку і його вплив на випуск прод-ї. Необхідно по браку розрізнять:

1) Вартість браку - витрати на остаточний брак і на виправлення його;

2) Витрати від баку - вар-ть остаточного браку «+» витрати на виправл-ня браку «-» утримання з постач-ків за доставку неякісного матеріалу «-» утрим-ня з робочих за допущений брак і «-» вартість браку по ціні можливого використання. Брак аналізується по причинам і місцем виникнення.

Розрахунки впливу браку на випуск тов-ї прод-ї:

1) Вартість браку — 12.000 грн.

2) Вир-ча собівартість товарної прод-ї - 410.000 грн.

3) Загально-заводськи витрати — 20.000 грн.

4) Фактична вартість товарної прод-ї - 520.000 грн.

5) Рівень браку — 12/410−20=0,031 чи 31%

6) Вартість недополученої товарної прод-ї в результаті допущеного браку — 0,031*520=15,7 т. грн.

4.Аналіз комплектності і спеціалізації продукції.

Додержання комплектності забезпечує синхронну роботу цехів і в цілому підп-ва.При а-зі перевіряється стан комплектності вир-ва деталей і напівфабрикатів. Неможливо допускати надмірний випуск одн.:х і недолік інших деталей, це явище не рідко пов’язане з недоліками організації матеріального постачання і порушення технологічної дисципліни. Для а-зу комплектності виробів залучаються дані оперативного обліку.

Коефіцієнт комплектності визначається :

Кк=1-(Од/Нд), де Кк — коеф-т комплектності

Од — залишені деталі на початок місяця Нд — номенклатура деталей цеху

Спеціалізація хар-є ступінь однорідності в-ва прод-ї. Її можна визначити:

Сп=(По/Пв)*100,де Сп — спеціалізація По — обсяг основної (профільної) прод-ї в вартісному або натуральному виразі Пв — заг вираз прод-ї в вартісному або натуральному виразі.

Аналізується спеціалізація шляхом порівняння звітних даних з минулим роком або з базисним періодом. На практиці спеціалізація вважається високою, якщо вона = 70% івище.

5.Аналіз ритмічності вир-ва.

Ритмічність — це рівномірність випуску прод-ї в порівнянні з планом.

При а-зі ритмічності оцінюється рівень виконання плану. Ритмічність впливає на собів-ть прод-ї, поставки прод-ї, на фінансові розрахунки. Для оцінки виконання плану по ритмічності використовується коеф-т ритмічності:

Кр = (100+140+170) / 500 = 0,080 — береться найменшез 2-х колонок

Причини неритмічності роботи підп-ва підрозд-ся на 2 групи:

1) Внутрішні

2) Зовнішні

Внутрішні:

* Поруш-ня технологічної дисципліни

* Недоброякісний ремонт обладнання

* Незабезпеченість транспортом

* Несвоєчасна доставка сировини …

Зовнішні:

* Недостаток в орг-ції матеріально-техніч-го постачання

* Зміна в плані вир-ва

Тема 6. Аналіз трудових показників

1.Аналіз чисельності працюючих і їх руху.

Головними задачами а-зу трудових показників є:

1. Оцінка завдань по праці підпр-ва і забезпеченість його труд-ми рес-ми;

2. Оцінка труд-х показників в динаміці;

3. Виявлення причин змін рівня труд-х показників і визначення ступіня їх впливу на обсяг вир-ва;

4. Визначення укомплектованості підп-ва труд-х ресурсів і їх ефективне використаня;

5. Оцінка використання робочого часу;

6. Оцінка рівня ПП і їх вплив на обсяг вир-ва.

Загальна оцінка забезпеченості підп-ва робітниками характерізується порівнянням фактичної їх чисельності з встановленим планом, лімітом, минулим роком, базисним роком. Шляхом їх порівняння визначається перевищення або нестача, а також зміни чисельності роб-ків по всьому складу, по категоріям, в абсолютній кіль-ті або в %. При а-зі труд-х рес-в важливе місце займає вивч-ня працюючих кожної категорії промислово-в-чого персоналу (ПВП). З цією метою вони групуються по різним ознакам:

* професіям

* спеціальностям

* посадам

* віком

* освітою

* стажем роботи та ін.

Ступінь руху кадрів хар-ся коеф-ми обороту по прийняттю та плинності кадрів. А-з полягає у визнач-ні рівня показників, плинності та їх змінах в порівнянні з показ-ми минулого року або за декілька років.

Коеф-т обороту по прийняттю хар-е долю прийнятих робітників за звітний рік в загальній їх чисельності.

Коеф-т обороту по звільненню показує долю вибувших роб-ків за звітний рік в загальній їх чисельності.

Коеф-т плинності кадрів визнач-ся як віднош-ня числа роб-ків, звільнених по особистому бажанню за поруш-ня труд-ї дисципліни, а також в рез-ті невідповідності кваліф-ції до загального списку чис-ті працюючих.

2.А-з викор-ня робочого часу.

Робочий час нормується і являє собою встановлену законом тривалість перебування робітника на підп-ві для виконання службових обов’язків.

Одиниця виміру робочого часу е чоловікодні та чоловікочаси.

Показником використання труд-х рес-в за якийсь період є фонд робочого часу. Він включає в себе число чоловікоднів, роб-ків, факт-но працюючих на підп-ві в цей період з урахуванням його тривалості; число чоловікоднів, робітників, зайнятих на підп-ві неповний робочий день; працюючих понаднормове і в вихідні дні; працюючих поза підп-вом і перебуваючих у службових відрадженнях.

Найбільш повне представлення про використання трудових рес-в підп-ва дає фонд робочого часу в чоловікочасах. Його величина залежить від кіль-ті робочих, тривалості роб-го дня в днях і в часах. Порівняння факт-го рівня вищезгаданих показ-ків з планом або з минулим роком дасть можливість виявити втрачені робо-ми часи або дні в абсол-х одиницях або в %.

А-з даних цієї таблиці дозволяє зробити такі висновки, що на підп-ві роб-й час викор-ся задовільно. Про це говорить збільшення відпрацьованих чол. днів і чол. часів 1-м роб-м, однак, тривалість роб-го.дня фактично була нижча від планової тривалості, що привело до понаднормованих робіт. Для хар-ки викор-ня роб-го часу 1-м робочим склад-ся баланс робочого часу, де вивчаються такі показники:

* невиходи на роботу по причинам

* неоправданий витрачений роб-й час

* календарний фонд роб-го часу

* відпустки

* лікарняні

* тривалість роб-го дня …

3.Аналіз продуктивності праці і її вплив на обсяг випуску продукції.

Основним показником ПП на підп-ві явл-ся виробіток прод-ї в розрах-ку на 1-го робітника ПВП і робочого за якийсь період.

Виробіток характеризує рівень ПП у вартісному виразі і визначається як відношення обсягу вир-ва пр’од-ї вироблений за якийсь період в оптових цінах підп-ва до середньоспискової чисельності роб-ків ПВП.

ПП = обяг випущ-ї прод-ї / чисельність ПВП або робочих

При визнач-ні факт-ї виробітки викор-ся дані факт-го випуска прод-ї і факт-ї чисельності. При визнач-ні планової виробітки в рах-к беруться планові дані по обсягу і чисельності. Важливою задачею а-зу ПП є вивчення зміни рівня її за рах-к впливу факторів.

На ПП впливає велика к-ть факторів:

* прямі і побічні

* залежні і незалежні від підп-ва

* такі, які можна визначити к-тю, та які не можна (настрій роб-ка, рівень з/п, моральні, естетичні, природні фактори). На ПП на підп-ві впливають такі фактори (прямі, які виражають к-ть і залежні від підп-ва):

* зміна питомої ваги робочих в заг-й к-ті ПВП

* зміна числа днів роботи робочого

* тривалість роб-го дня

* середньочас-й виробіток одного роб-го.

ПРИКЛАД:

Для ріш-ня цієї задачі застосуємо м-д ланцюгових підстав.

Плановий (початковий) рівень

0,748*225*7,96*3,225=4320

1-а підстановка

0,746*225*7,96*3,225=4309 Вплив зміни питомої ваги:

4309−4320=-11

2-а підстановка

0,746*227*7,96*3,225=4348 Вплив зміни відпрацьованих днів:

4348−4309=+39

3-я підстановка

0,746*227*7,98*3,225=4358 Вплив зміни трив-ті роб-го дня:

4358−4348=+10

4-а підстановка

0,746*227*7,98*3,315=4480 Вплив зміни сер. часової виробітки:

4480−4358=+122

Загальне відхилення:

(-11)+39+10+122=+160

Результат ПП по факторам показує, що рівень сер. річної виробітки в порівнянні з планом збільшився на 160 грн., в т. ч. на 122 грн. за рах-к підвищення інтенсивності праці робочого. Підп-ву потрібно збільшити питому вагу робочих. При а-зі п.п. необх-но визначити і її вплив на обсяг виробленої прод-ї.

За рах-к зміни чис-ті роб-ків:

4*4238,6=16 954,4 грн.

За рах-к впливу сер. річного виробітку 1-го роб-ка:

224,2*1236=277 111,2

Заг-й вплив: 16 954,4+277 111,2= 294 000 грн.

Тема 7. Аналіз стану і використання основних фондів

1.Задачі аналізу викор-ня ОФ.

Розток вир-ва завжди викликає необхідність зосереджувати увагу на проблемі ефективного викор-ня основних вир-чих фондів.

Будь-яке підп-во в частині викор-ня ОФ повинно йти по таким напрямкам:

1) прискорення темпів НТП

2) насичувати підп-ва ОФ високого техніч-го рівня

3) найкраще використання ОФ.

Задачі а-зу викор-ня ОФ на підп-ві:

* перевірка забезпеченості підп-ва ОФ;

* перевірка техніч-го стану ОФ;

* встановлення рівня викор-ня ОФ;

* виявлення причин недоліків викор-ня ОФ;

* розрахування впливу викор-ня ОФ на обсяг випуску прод-ї.

Починати а-з ОФ треба із знайомства з складом вцілому і по групах. При цьому виявляється рух і направлення в зміні ОФ, виявлення питомої ваги пром.-вир-х ОФ ін. галузей в загальній їх вартості на початок і кін. періоду.