Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Формула Ньютона – Лейбніца (реферат)

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Надамо змінній x приросту вважаючи (для спрощення міркування), що t- 0. Тоді й фенкція S (x) набуде приросту). У курсі математичного аналізу доводиться, що неперервна на відрізкуфункція y=f (x)досягає на цьому найбільшого і найменшого значень. Оскільки підінтегральна функція y=f (x) є неперервною на відрізку[x, x+то вона досягає на цьому відрізку найменшого і найбільшого значень. Отже,. Виникає… Читати ще >

Формула Ньютона – Лейбніца (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Міністерство освіти України.

Коломийське В П У-17.

Реферат

На тему: Формула Ньютона — Лейбніца.

Учня групи № 15.

Лінькова А.М.

Коломия 2002р.

.

Безпосередньо за означенням інтеграли легко обчислювати лише для найпростіших функцій, таких, як y = k x, y = x2 Для інших функцій, наприклад тригонометричних, оьчислення границь сум ускладнюється.

Виникає запитання: чи не можна обчислювати інтеграли іншим способом? Такий спосіб був знайдений лише у ХVII ст. англійським вченим Ісааком Ньютоном (1643 — 1727) і німецьким математиком Готфрідом Лейбніцом (1646 — 1716). Строге доведення формули Ньютон — Лейбніца дають у курсі матема-тичного аналізу. Ми лише проілюструємо правильность формули геометрич-ним міркуванням.

.

.

Нагадаємо задачу про площу криволінійної трапеції. Було встановленно, що.

Нагадаємо задачу про площу криволінійної трапеції. Було встановленно, що
.

S.

f.

.

x.

.

dx.

.

a.

.

b.

.

>

.

>

.

.

.

(.

.

).

.

f.

.

x.

.

dx.

.

a.

.

b.

.

>

.

>

.

.

.

(.

.

).

.

x.

.

dx.

.

a.

.

b.

.

>

.

>

.

.

.

(.

.

).

.

dx.

.

a.

.

b.

.

>

.

>

.

.

.

(.

.

).

.

a.

.

b.

.

>

.

>

.

.

.

(.

.

).

.

b.

.

>

.

>

.

.

.

(.

.

).

.

>

.

>

.

.

.

(.

.

).

.

>

.

.

.

(.

.

).

.

.

.

(.

.

).

.

(.

.

).

.

).

.

.

що.

Виберемо довільну точку x є [ ab]і проведемо через

неї пенпендикуляр хК до осі Ох. Площа фігури, а А К х.

змінюється зі змінною х. Позначемо цю функцію че;

рез S (x) і покажемо, що існує її похідна причина, при;

чому Sf (x), де y=f (x) — підінтегральна функція,.

графік якої обмежує криволінійну трапецію. Інакше.

кажечи, покажемо, що S (x) є первісною для f (x).

Надамо змінній x приросту вважаючи (для спрощення міркування), що t- 0. Тоді й фенкція S (x) набуде приросту). У курсі математичного аналізу доводиться, що неперервна на відрізку[ ab]функція y=f (x)досягає на цьому найбільшого і найменшого значень. Оскільки підінтегральна функція y=f (x) є неперервною на відрізку[x, x+то вона досягає на цьому відрізку найменшого і найбільшого значень. Отже,.

m tx) < M >

m < ( x ) < M .

Поділивши всі частини цієї нерівності на, одержимо

.

.

За непервністю функції y=f (x).

lim m =lim M = f (x).

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

lim.

.

.

(.

.

).

.

(.

.

).

.

lim.

.

.

(.

.

).

.

(.

.

),.

.

(.

.

).

.

(.

.

),.

.

тоді.

.

x.

.

S.

.

x.

.

S.

.

f.

.

x.

.

x.

.

S.

.

x.

.

x.

.

S.

.

x.

.

то.

.

S.

.

x.

.

f.

.

x.

.

тобто.

.

.

Оскільки.

.

Але.

.

.

функція є однією з первісних функції y=f (x).

Позначимо через F (x)будь-яку первісну для функції y=f (x). За основною властивістю первісної будь-які первісні для однієї і тієї самої функції можуть відрізнятися лише сталим додатком C. Тому.

S (x) = F (x)+ C. (1).

При x=a криволінійна трапеція вироджується у відрізок a A, тому S (x) = 0.

Підставивши у рівність (1) замість х число, а, а замість S (x) число 0, одер-жимо C= - F (a). Після підстановки замість C у рівність (1) його значення маємо.

S (x) = F (x)-F (a). (2).

Коли x=b, то площа криволінійної трапеції дорівнює числуS=S (b). Крім того, за цією умови рівність (2) матиме вигляд.

S (b) = F (b)-F (a).

Раніше було встановлено, що площа криволінійної трапеції дорівнює

b

значенню (x) dx. Тому можна зробити висновок, що

a.

b

(x) dx = F (b)-F (a). (3).

a.

).

.

x.

.

a.

.

b.

.

.

F.

.

.

.

.

.

.

>

.

(.

.

).

.

(.

.

).

.

f.

.

x.

.

dx.

.

F.

.

x.

.

b.

.

b.

.

.

a.

.

a.

.

.

Розвязання роглянутих раніше двох задач про площі трикутника і фігури, обмеженої параболою, значно спрощується, якщо використати формулу Ньютона — Лейбніца. Справді,.

S.

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

o.

.

k.

.

o.

.

k.

.

OAB.

.

xdx.

.

x.

.

k.

.

k.

.

.

.

.

.

.

.

(кв. од.);

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

k.

.

k.

.

S.

.

OAB.

.

x.

.

dx.

.

x.

.

k.

.

k.

.

.

.

.

.

.

.

o.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

Ньютона — Лейбніца площу фігури,.

.

обмеженої зверху синусоїдою y=sin x,.

.

x.

.

i.

.

x.

.

>

.

>

.

>

.

>

.

.

.

.

.

S.

.

x.

.

dx.

.

x.

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

.

.

sin.

.

cos.

.

.

.

cos.

.

.

cos.

.

.

.

.

.

.

.

.

(кв. од.).

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

a.

.

b.

.

a.

.

b.

.

a.

.

b.

.

a.

.

b.

.

a.

.

b.

.

a.

.

b.

.

a.

.

c.

.

a.

.

b.

.

f.

.

x.

.

x.

.

dx.

.

f.

.

x.

.

dx.

.

x.

.

dx.

.

k.

.

f.

.

x.

.

dx.

.

k.

.

f.

.

x.

.

dx.

.

.

.

f.

.

x.

.

dx.

.

f.

.

x.

.

dx.

.

x.

.

dx.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

.

k.

.

R.

.

.

.

>

.

.

тобто якщо відрізок[a-b]розбито на два.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

>

.

.

.

.

.

.

.

.

a.

.

b.

.

ka.

.

p.

.

kb.

.

p.

.

f.

.

kx.

.

p.

.

dx.

.

k.

.

f.

.

t.

.

dt.

.

.

.

.

>

.

>

.

.

.

.

>

.

>

.

p.

.

R.

.

k.

.

R.

.

.

.

.

де.

Доведіть самостійно перші три властивості. Останню иластивість доведен-но в курсі математичного аналізу.

>

.

x.

.

dx.

.

cos.

.

.

>

.

>

.

x.

.

.

0 4 ( x 3 - cos x ) dx 0 4 x 3 dx - 0 4 cos x dx = x 4 4 | 0 4 - sin x | 0 4 = = 4 1024 - sin 4 = 4 1024 - 2 2 - 0 . 698 .

.

.

Розв’язання:

.

>

.

>

.

>

.

>

.

.

.

.

x.

.

dx.

.

.

.

Розв’язання:

1 2 ( x + 2 ) 2 dx = 1 2 ( x 2 + 4 x + 4 ) dx = 1 2 x 2 dx + 1 2 4 xdx + 1 2 4 dx = x 3 3 | 1 2 + 4 x 2 2 | 1 2 + 4 x | 1 2 = ( 8 3 - 1 3 ) + 2 ( 4 - 1 ) + 4 ( 2 - 1 ) = = 7 3 + 6 + 4 = 12 1 3 . .

.

>

.

>

.

.

>

.

4 2 sin ( 3 x - 4 ) dx = 1 3 2 5 4 sin t dt = - 1 3 cos t | 2 5 4 = - 1 3 ( cos 5 4 - cos 2 ) = - 1 3 ( - 2 2 - 0 ) = 2 6 0 . 235 .

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою