Виробнича практика в агропідприємстві СФГ «Петровіт»

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА Факультет економіки і підприємництва Звіт з виробничої практики в агропідприємстві СФГ «Петровіт»

Маньківського району Черкаської області

Умань — 2010р.

Вступ У кожній державі, в будь-якому суспільстві сільське господарство є життєво необхідною галуззю народного господарства, оскільки зачіпає інтереси буквально кожної людини. Адже нині понад 80% фонду споживання формується за рахунок продукції сільського господарства. Тому виробництво її є найпершою умовою існування людства.

Однак для України, яка стала на шлях ринкової економіки, сільське господарство має особливо велике значення тому, що воно є однією з найбільших галузей народного господарства.

Сільське господарство відіграє винятково важливу роль як каталізатор розвитку ринкової економіки. Ринкова економіка — це одне з найвидатніших досягнень світової цивілізації, це природне середовище людства і взаємодії товаровиробників, середовище, якому притаманні певний порядок і саморегуляція завдяки дії основного закону — попиту і пропозиції. В становленні ринкової економіки України ця галузь, враховуючи її масштаби, може відіграти (і вже частково відіграє) виключно важливу роль завдяки своїм специфічним властивостям:

1.Сільське господарство є висококонкурентною галуззю, оскільки в ній діє багато незалежних підприємств, що виробляють переважно ті самі товари. За значної кількості підприємств кожне з них поставляє на ринок лише невелику частку певного виду сільськогосподарської продукції від загального обсягу її продажу. Це і є тією першопричиною, що породжує високу конкуренцію між сільськими товаровиробниками і водночас ставить заслін будь-якому монополізму в аграрній сфері. В результаті створюється ринкове середовище, що стимулює розвиток також в інших секторах економіки.

2.Сільське господарство України в недалекій перспективі може стати одним з головних джерел й експорту. Цьому сприяють і великі масштаби сільськогосподарського землекористування і родючі землі. У поєднанні з працьовитістю українського народу це виводить Україну на одне з провідних місць за аграрним потенціалом. У перспективі Україна може не лише повністю забезпечити власні потреби в сільськогосподарській продукції, а й істотно збільшити свій експортний потенціал. Таким чином, сільське господарство може і повинно стати галуззю, що відіграватиме винятково важливу роль у процесі входження України у світовий ринок.

Велике значення в діяльності аграрного підприємства відіграє економічна служба, що здійснює аналіз та оцінку отриманих результатів та будує плани на наступні роки.

Об'єктом проходження виробничої практики є СФГ «Петровіт», що розташоване в с. Попівка Маньківського району Черкаської області.

Розділ 1. Економічна характеристика СФГ «Петровіт»

СФГ «Петровіт» (код ЄДРПОУ 31 774 819), що розташоване в с. Попівка Маньківського району Черкаської області. Село розташоване за 12 км на північ від районного центру — смт Маньківка та за 17 км від залізничної станції Поташ Типовим ґрунтом для даного району Маньківщини є чорнозем, а також темно-сірі підзолисті ґрунти. Рельєф мало хвилястої форми, крутизна схилів від 2 до 13 градусів. Район багатий на поклади високоякісної глини-каоліну. Тут є червоний та сірий граніт, бутове каміння.

Однією з особливостей сільського господарства є не, що основний засобом і предметом праці в даній діяльності є земля, тому характеристику підприємства необхідно розпочати з аналізу складу та структури сільськогосподарських угідь підприємства (див. таблиця 1.1.)

Таблиця 1.1. Склад і структура сільськогосподарських угідь в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося зростання загальної земельної площі на 2,21%. Так загальна площа ріллі зменшилась на 1,34% при зростанні площі пасовищ на 323,79% що викликало зростання питомої ваги пасовищ в загальній площі сільськогосподарських угідь на 3,44 в.п.

Зі зростанням чисельності працівників (збільшення на 69,05%) відбулося зниження показників навантаження на 1 середньорічного робітника, зайнятого в сільському господарстві - в розрахунку на площу с/г. угідь — зниження на 39,54%, а в розрахунку на площу ріллі - зниження на 41,64%.

Важливе значення в діяльності сільськогосподарських підприємств відіграють основні засоби.

Основні фонди — це економічна форма сукупності матеріально-речових цінностей, що діють протягом тривалого періоду, які цілком і в незмінній натуральній формі споживаються у виробничих і невиробничих процесах і постійно втрачають свою вартість по частинам, переносячи її на готову продукцію. Вони характеризують рівень розвитку продуктивних сил, матеріальною основою організаційно-технологічних процесів. Зростання основних фондів, якісне вдосконалення конкретних видів засобів праці, поліпшення виробничої і галузевої структур та ефективне використання їх в усіх галузях виробництва є важливою передумовою створення матеріально-технічної бази, підвищення продуктивності праці і зростання матеріального добробуту населення.

Забезпеченість основними фондами та їх використання характеризують слідуючи показники: розмір та структура основних виробничих фондів, динаміка основних фондів, озброєність праці основними фондами (фондоозброєність), розмір та структура енергетичних засобів, забезпеченість енергоресурсами (енергоозброєність), забезпеченість тракторами, комбайнами, іншими сільськогосподарськими машинами, фондовіддачі, фондомісткості (див. таблиця 1.2.)

Таблиця 1.2. Ефективність використання основних засобів в СФГ «Петровіт»

За 2007;2009 рр. відбулося збільшення загальної вартості основних засобів на 289,24% при загальному збільшенні площі сільськогосподарських угідь (на 2,21%), що викликало збільшення фондозабезпеченості - з 1538,50 грн. в 2007 році до 5858,97 грн. в 2009 році; тобто зростання склало 280,82%.

Зі збільшенням чисельності працівників (на 29 осіб або на 69,05%) відбулося зростання фондоозброєності на 130,25%.

Спостерігаючи зростання величини валової продукції (збільшення на 84,87%) відбулося зниження показника фондовіддачі на 52,50%, та зростання показника фондоємності на 110,55%.

Чистий прибуток за досліджуваний період зріс на 69,05%, також спостерігається зростання вартості оборотних активів (на 84,87%), що викликало незначне зростання норми прибутку — збільшення на 1,1 в.п.

Для організації господарчої діяльності кожне підприємство повинно мати не тільки основні виробничі фонди, але також мати в наявності оборотні фонди.

На відміну від основних виробничих фондів, оборотні фонди беруть участь тільки в одному циклі виробництва, втрачають натуральну форму і цілком переносять свою вартість на знову створений продукт.

Обігові кошти постійно беруть участь у забезпеченні процесу виробництва і реалізації продукції, одночасно знаходяться на всіх стадіях кругообігу коштів. Переходячи з грошової форми вартості в товарну, потім у виробничу, товарну і знову в грошову — обігові кошти забезпечують безперебійну роботу підприємства. Таким чином, сферу виробництва обслуговують оборотні виробничі фонди, а процес реалізації продукції - фонди обертання.

Таким чином, обігові кошти — це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обертання для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції

При оцінюванні ефективності використання оборотних фондів підприємства застосовується ряд показників, дані стосовно яких наведені в таблиці 1.3.

Дані таблиці 1.3. свідчать про зростання середньорічного залишку оборотних коштів грн. 28,53%. Разом з тим, спостерігається збільшення величини чистого прибутку на 130,15%, що викликало зростання показника рентабельності на 0,22 в.п.

Спостерігається підвищення коефіцієнта обертання оборотних засобів на 43,84%, що викликало зменшення тривалості одного обороту оборотних засобів на 133 доби або на 30,48%.

Таблиця 1.3. Ефективність використання оборотних засобів в СФГ «Петровіт»

Здійснення ефективної економічної діяльності підприємства, випуск продукції, яка б була конкурентоспроможна не тільки на вітчизняних ринках, залежить не лише від матеріально-технічного забезпечення підприємства, а й від достатньої кількості висококваліфікованих кадрів та ефективного управління ними.

Трудові ресурси — це частина працездатного населення, яка за віковими, фізичними та освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності. Серед трудових ресурсів виокремлюють реальні (люди, які працюють) і потенційні (особи, які мають бути залучені до певної праці в майбутньому). При оцінюванні діяльності персоналу підприємства перш за все необхідно звертати увагу на середньорічний виробіток в розрахунку на одного працівника (див. таблиця 1.4.).

Таблиця 1.4. Наявність та ефективність використання трудових ресурсів в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося зростання середньої чисельності працівників підприємства на 29 осіб або на 69,05%. Зростання відбулося як в рослинництві (збільшення на 50,00%) так і в тваринництві (збільшення на 80,77%).

Зі збільшенням величини валової продукції загалом по підприємству (на 84,87%), та по тваринництву — на 348,82%, відбулося зростання загального річного виробітку по підприємству на 9,36%, та зростання річного виробітку в тваринництву на 147,18%.

Спеціалізація виробництва у сільськогосподарських підприємствах характеризується багатьма показниками, основним з яких є структура товарної продукції. Тому значення певної галузі сільськогосподарського підприємства визначається часткою її товарної продукції у загальній кількості товарної продукції господарства (див. таблиця 1.5.).

Таблиця 1.5. Структура товарної продукції СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції займає виробництво молока (51% в середньому за 3 роки). Тому дане підприємство є представником підприємств молочної спеціалізації (див. рисунок 1.1. Велику питому вагу (15%) займає жива маса ВРХ.

Рис. 1.1 Структура товарної продукції СФГ «Петровіт» в середньому за 2007—2009 рр.

Оцінюючи діяльність підприємств необхідно звернути увагу на основні економічні показники його діяльності (див. таблиця 1.6.).

Таблиця 1.6. Основні економічні показники та показники ефективності діяльності СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося зростання виручки отримуваної від реалізації продукції в підприємстві на 95,02% та величини виробничої собівартості на 77,61%, що дозволило збільшити величину отримуваного валового прибутку на 128,99%.

Спостерігається зростання відносних показників ефективності, таких як: вартість валової продукції в розрахунку на 1 га (збільшення на 80,87%); величина чистого прибутку в розрахунку на 1 грн. виробничих витрат (зростання на 29,58%). Загальний показник рентабельності зріс з 57,67% в 2007році до, тобто зростання склало 17,06 в.п.

Розділ 2. Організація економічної служби СФГ «Петровіт»

Організацією роботи по діяльності підприємства в галузі економіки з метою ефективного працевикористання доведення планових завдань по виробництву і обліку результатів виробничої діяльності, дотримання режиму економії, досягнення найвищих результатів при найменших затратах матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, розробці виконанню заходів по удосконаленню організації і нормуванню праці, управління виробництвом і використання трудових ресурсів, здійснення обліку і складання звітності займається економічна служба. У галузі служби створено планово-економічний відділ і відділ організації праці і заробітної плати, а також інформаційна група на базі двох персональних комп’ютерів.

Обов’язки головного економіста виконує головний бухгалтер Губенко Віталій Володимирович, який:

Керує науково-економічним та організаційно-економічним забезпеченням діяльності підприємства.

Розробляє і організує впровадження заходів щодо підвищення продуктивності, ефективності та рентабельності виробництва, якості продукції, зниження собівартості, забезпечення зростання продуктивності праці, досягнення ефективних результатів за умов раціоналізації витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Координує діяльність економічних підрозділів підприємства щодо складання перспективних планів роботи в умовах конкуренції згідно з укладеними господарськими договорами, розробки поточних планів з необхідними обґрунтуваннями і розрахунками, організаційно-технічних заходів з удосконалення господарського механізму, економічної діяльності, виявлення і використання резервів виробництва.

Сприяє підвищенню обґрунтованості економічних розрахунків, установленню планових показників на основі прогресивних техніко-економічних нормативів матеріальних і трудових витрат з урахуванням досягнень науки і техніки, організації виробництва та праці.

Проводить роботу з удосконалення планування економічних показників діяльності підрозділів підприємства, досягнення високого рівня їх обґрунтованості, створення і поліпшення нормативної бази планування, норм витрат товарно-матеріальних цінностей, обігових коштів і використання виробничих потужностей.

Організує розробку методичних матеріалів з техніко-економічного планування роботи виробничих підрозділів підприємства, розрахунків економічної ефективності капітальних вкладень, необхідності впровадження раціоналізаторських пропозицій та винаходів, нової техніки і технології.

Здійснює методичне керівництво і організацію роботи з упровадження, удосконалення та підвищення ролі економічних методів управління, розширення сфери дії внутрішньогосподарського розрахунку.

Забезпечує суворе додержання режиму економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на усіх напрямах господарської діяльності підприємства.

Бере участь у роботі з удосконалення організації виробництва, готує пропозиції, спрямовані на підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва, зміцнення господарської самостійності підприємства та економічної відповідальності працівників.

Організує розробку раціональних форм первинної планової, облікової та звітної документації, яка застосовується на підприємстві, а також бере участь у впровадженні автоматизованих систем управління і обчислювальної техніки для проведення економічних розрахунків у галузі планування, обліку і аналізу господарської діяльності.

Організує проведення комплексного економічного аналізу і оцінки наслідків виробничо-господарської діяльності підприємства та його підрозділів, розробку заходів щодо використання внутрішньогосподарських резервів, проведення атестації та раціоналізації робочих місць.

Керує економічними дослідженнями, що проводяться на підприємстві, укладає договори про творче співробітництво з науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами, організує розробку методів економічної оцінки заходів, спрямованих на розвиток техніки, удосконалення організації виробництва, а також пропозицій щодо практичного використання результатів наукових досліджень у галузі економіки.

Здійснює заходи щодо впровадження в практику досягнень економічної науки.

Сприяє розвитку громадської економічної роботи на підприємстві, подає методичну допомогу творчим громадським об'єднанням працюючих, які здійснюють економічний аналіз та пошук резервів виробництва, залучає їх до вирішення питань, пов’язаних з розвитком економіки підприємства.

Організує проведення економічних розрахунків та аналізу ефективності впровадження нової техніки і технології, а також нових видів продукції під час їх створення і освоєння.

Керує проведенням порівняльного аналізу показників роботи підприємства та інших підприємств, упровадженням передового досвіду економічної роботи.

Бере участь у розробці та впровадженні заходів з поліпшення економічних показників роботи підприємства (щодо обсягу виробництва, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення прибутку тощо), в реалізації прогресивних форм і методів економічної роботи.

Керує роботою з підвищення рівня економічних знань працівників.

Контролює своєчасність подання звітів про результати економічної діяльності у відповідні органи.

Фінансова звітність, що складається на підприємстві подається до управління статистики у відповідності з визначеним у нормативних документах порядкам та відповідно строку.

Розділ 3. Економічна ефективність виробництва продукції

рослинництва в СФГ «Петровіт» та шляхи її підвищення в підприємстві

У кожній державі, у будь — якому суспільстві рослинницька галузь є життєво необхідною галуззю народного господарства, оскільки зачіпає інтереси буквально кожної людини. Адже нині понад 50% фонду споживання формуються за рахунок продукції рослинницької галузі. Тому виробництво її є найпершою умовою існування людства.

Однак для У країни, яка стала на шлях ринкової економіки рослинницька галузь має особливо велике значення тому, що вона є однією з найбільших галузей народного господарства.

Рослинницька галузь відіграє винятково важливу роль як каталізатор розвитку ринкової економіки. Ринкова економіка — це одне з найвидатніших досягнень світової цивілізації, це природне середовище людства і взаємодії товаровиробників, середовище, якому притаманні певний порядок і самоорганізація завдяки дії основного закону попиту і пропозиції. В становленні ринкової економіки У країни ця галузь, враховуючи її масштаби, може відігравати виключно важливу роль завдяки специфічним властивостям, які виражаються у висококонкурентності галузі, оскільки в ній діє багато незалежних підприємств, що вироблюють переважно ту саму продукцію; а також у перспективі виходу галузі на світовий ринок, цьому сприяють і великі масштаби землекористування і родючості землі.

Проте на сьогоднішній день ця галузь перебуває у досить важкому стані, є низько прибутковою і невисокорентабельною. Виробники працюють в умовах ризику і невизначеності, що і спричиняє суттєвий вплив на результати господарювання. Негативний вплив на цю галузь спричиняє і стан її потенціалу, а також різні природно — кліматичні умови.

Ось чому аналіз ефективності виробництва галузей рослинництва є досить актуальною проблемою сьогодення.

При проведені аналізу рослинницької діяльності перш за все необхідно провести аналіз структури посівних площ (див. таблиця 3.1.)

Таблиця 3.1. Структура посівних площ сільськогосподарських культур в СФГ «Петровіт»

Дані таблиці 3.1. та рисунку 3.1. свідчать, що найбільшу питому вагу структурі посівних площ сільськогосподарських культур займають зернові та зернобобові, питома вага яких в середньому за 3 роки дослідження склала 66%.

На підприємстві висівається велика площа технічних культур, питома вага яких в середньому за 2007;2009 рр. склала 23%.

Рис. 3.1. Структура посівних площ сільськогосподарських у СФГ «Петровіт» в середньому за 2007;2009 рр.

Виробництво сільськогосподарських культур в натуральному виразі вимірюється величиною валового збору, представленою в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Склад і структура валового збору сільськогосподарських культур в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося зростання загального валового збору на 158,29%, що пов’язано зі зростанням валових зборів озимих та ярих зернових на 110,64% та на 169,00% відповідно.

Найбільшу питому вагу в структурі валового збору займають зернові та зернобобові культури, питома вага яких зросла з 35,10% в 2007 році до 82,13% в 2009 році.

При оцінюванні ефективності виробництва продукції рослинництва особливої уваги потребує вивчення показника урожайності культур, представленого в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Урожайність сільськогосподарських культур в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося зростання урожайності зернових та зернобобових культур — на 148,04%, в основному за рахунок зростання цього показника в ярих зернових — зростання на 256,90% та озимих зернових — на 115,91%.

Спостерігається збільшення урожайності технічних культур. Так найбільше зростання в цій групі характерне для соняшника — 57,79%.

При здійсненні будь-якої діяльності підприємство витрачає власні ресурси, тому визначення структури виробничої собівартості є важливим питанням в оцінці ефективності виробництва продукції рослинництва.

Таблиця 3.4. Склад і структура виробничої собівартості продукції рослинництва в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період (див. таблиця 3.4) відбулося зниження загальної собівартості виробництва продукції рослинництва на 27,46%. Найбільше зниження відбулося в статті «матеріальні витрати» — 86,09%, що займає найбільшу питому вагу в структурі виробничої собівартості, оскільки частка її варіюється від 58,30% в 2007 році до 11,18% в 2009 році. Позитивною тенденцією є зростання величини орендних виплат за земельні паї (збільшення на 173,67%) та за майнові паї (збільшення на 11,11%).

Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів й визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. Ефективність виробництва є узагальнюючою економічною категорією, якісна ознака якої відображується у високій результативності використання засобів виробництва і праці. У сільському господарстві — це одержання максимального обсягу продукції з 1 га землі, від 1 гол. худоби з найменшими витратами засобів і праці.

Таблиця 3.5. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва в СФГ «Петровіт»

Дані таблиці 3.5. свідчать про зростання ефективності виробництва продукції рослинництва. Так, спостерігається зростання величини прибутку, отримуваного в рослинництві на 282,05%, що викликало зростання відносних показників ефективності, таких як: прибуток в розрахунку на 1 га с/г. угідь — збільшення на 486,75%, в розрахунку на одного середньорічного працівника — збільшення на 154,70%. Загальний рівень рентабельності зріс на 42,06 в.п.

У розвитку багатьох галузей економіки нашої держави, і насамперед сільського господарства, дуже важливу роль відіграє збільшення обсягів виробництва зерна. Це пояснюється винятковим значенням його та різнобічним використанням.

Галузь виробництва зерна є галуззю стратегічного значення. Продукція галузі використовується в трьох основних і дуже важливих напрямках. По-перше, вона має продовольче значення, бо хліб та хлібопродукти є одним із основних продуктів харчування населення України. По-друге, зерно є високопоживним кормом для тварин, тому воно виступає важливим складовим елементом кормової бази тваринництва. Тому від розвитку галузі виробництва зерна в значній мірі залежить економічна ефективність галузі тваринництва. По-третє, зерно є сировиною для багатьох галузей народного господарства: хлібопекарської, борошномельно-круп'яної, макаронної тощо.

Зерно є важливим експортним продуктом і має забезпечувати значні надходження валютних коштів державі. Адже в процесі зберігання зерно майже не втрачає своєї якості а, отже, придатне для створення державних резервів продуктів харчування та кормів.

Обсяги виробленого зерна в підприємстві визначають рівень розвитку зернового господарства. Але у свою чергу на обсяги виробництва зерна впливають такі важливі фактори як розмір посівних площ, їх структура і урожайність.

При визначенні ефективності виробництва продукції зернового господарства використовують ряд показників, основні з яких наведені в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6. Економічна ефективність виробництва зерна в СФГ «Петровіт»

Виробництво зерна відіграє велику роль в діяльності підприємства: на нього припадає 66% посівних площ в середньому за 3 роки, 52,67% валового збору, 64,01% витрат рослинництва.

За досліджуваний період відбулося зростання отримуваного прибутку в зерновому господарстві - збільшення на 527%.

Зі збільшенням товарності (на 44,55 в.п.) та зростанням фактичної ціни реалізації 1 ц зернових (збільшення на 26,52%) та зниженням повної собівартості 1 ц реалізованого зерна (зниження на 86,09%) відбулося зростання прибутку отримуваного на1 ц зерна на 20,26% та прибутку отримуваного на 1 га посіву на 584,83%.

Спостерігається зростання показника рентабельності виробництва — збільшення з 10,59% в 2007 році до 91,54% в 2009 році.

Особливої уваги потребує питання складу та структури виробничої собівартості продукції зернового господарства, яке відображене в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7. Склад і структура виробничої собівартості зерна в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося зростання загальної виробничої собівартості продукції зернового господарства на 830,50 тис. грн. або на 177,27%. Найбільше зростання відбулося в статті прямі витрати на оплату праці - зростання на 1773,02%.

Найбільшу питому вагу в структурі виробничої собівартості займають прямі матеріальні витрати, частка яких коливається від 60,30% в 2007 році до 65,67% в 2009 році. В складі матеріальних витрат найбільшу питому вагу займають витрати на нафтопродукти, питома вага яких в 2007 році складала 26,30%, а в 2009 році знизилась до 14,01%.

Насіння олійних культур — унікальна сировина для отримання харчових та технічних олій, дешевих харчових та кормових видів білка з особливими біологічними та функціональними властивостями, високим вмістом біологічно активних речовин та широким набором макро-, мікрота ультрамікроелементів. Рослинні олії необхідні всім галузям народного господарства. Вони можуть бути надійним джерелом валютних надходжень. Серед українських олійних культур найбільше значення для цієї мети мають соняшник, соя та ріпак. За обсягом посівних площ олійні культури поступаються лише зерновим (пшениці та ячменю). Серед них, особливо в останні роки, домінуюче місце займає соняшник, частка якого у структурі виробництва олійних культур становить понад 90%. Очевидна важливість цієї культури — нині в Україні соняшник є основною культурою для виробництва рослинної олії та високобілкових кормів, а його експорт приносить значний валютний прибуток. Україна займає одне з провідних місць серед соняшникосіючих держав, виробляючи щорічно близько 10% насіння соняшнику у світі. У структурі валової продукції сільського господарства соняшник також відіграє помітну роль.

При оцінюванні ефективності виробництва соняшнику використовують ряд показників, основні з яких приведені в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8. Економічна ефективність виробництва соняшнику в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося зростання урожайності соняшнику на 57,70%, при збільшенні виробництва соняшнику та стабільності посівних площ відбулося зростання валового збору на 1 га ріллі на 59,85%.

Зі незначним зниженням фактичної ціни реалізації 1 ц соняшника на 5,40% та зниженням повної собівартості 1 ц реалізованого соняшника на 26,23% відбулося зменшення прибутку отримуваного в розрахунку на 1 ц реалізованого зерна на 75,66% та в розрахунок на 1 га посіву — на 72,31.

Загальний рівень рентабельності виробництва соняшнику знизився з 12,66 ;% в 2007 році до 4,83% в 2009 році, тобто зниження склало 7,83 в.п.

При вивченні ефективності виробництва соняшнику особливої уваги потребує питання собівартості виробництва, відображене в даних таблиці 3.9.

Таблиця 3.9. Склад і структура виробничої собівартості соняшнику в СФГ «Петровіт»

Рис. 3.2. Динаміка структури виробничої собівартості соняшника в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося зростання виробничої собівартості виробництва соняшника на 1220%. Відбулося збільшення питомої ваги прямих витрат на оплату праці на 12,04 в.п.

В підприємстві існують резерви для покращення ефективності виробництва продукції рослинництва, які можуть бути задіяні шляхом покращення системи удобрення, застосування науково — обґрунтованої структури посівних площ, та нових сортів та гібридів.

Розділ 4. Економічна ефективність виробництва продукції

тваринництва в СФГ «ПетровіТ» та шляхи підвищення в підприємстві

Тваринництво належить до важливих господарських занять, які існували в Україні з давніх-давен. Хліборобство не могло успішно розвиватись, якби не були приручені тварини, що забезпечували мешканців нашого краю молочними і м’ясними продуктами, використовувались як тяглова сила. Добрий урожай отримували тоді, коли для посіву був якісно підготовлений грунт.

При дослідженні ефективності виробництва продукції тваринництва перш за все необхідно визначити склад і структуру поголів'я тварин в підприємстві (див. таблиця 4.1.)

Таблиця 4.1. Склад та структура поголів'я сільськогосподарських тварин в СФГ «Петровіт»

Рис. 4.1. Динаміка структури поголів'я тварин, переведених у умовні в СФГ «Петровіт»

Дані таблиці 4.1. та рис. 4.1. свідчать про зростання загального поголів'я тварин на 39,04%. Зростання відбулося в поголів'ї молодняка ВРХ на відгодівлі - зростання на 118,98%, молочному стаді - зростання на 5,71%. Найбільшу питому вагу в структурі поголів'я займає молочне стадо, питома вага якого в середньому за 2007;2009 рр. склала 45,01%.

Кожна група сільськогосподарських тварин виробляє особливий вид продукції, склад якої представлений в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2. Склад виробленої продукції тваринництва в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося зростання валового надою молока на 36,69%, скорочення приросту свиней на 30,89% та збільшення приросту молодняка ВРХ на 10,28%.

При вивченні питання ефективності здійснення тваринницької діяльності існує необхідність вивчення показників продуктивності груп тварин, які представлені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3. Продуктивність сільськогосподарських тварин в СФГ «Петровіт»

Спостерігається покращення показників ефективності утримання молочного стада — середньорічний надій на одну корову зріс на 29,30%. Негативною є тенденція до зниження середньодобового приросту ВРХ на 49,64%. Негативним явищем також є занадто низькі середньодобові прирости свиней — 88,68 грам в 2007 році, 89,57 грам в 2009 році.

При здійсненні виробництва тваринництва здійснюються витрати, склад і структура яких наведена в таблиці 4.4. та рис. 4.2.

Рис. 4.2. Динаміка структури виробничої собівартості продукції тваринництва в СФГ «Петровіт»

Таблиця 4.4. Склад і структура виробничої собівартості продукції тваринництва в СФГ «Петровіт»

Спостерігається зростання загальної виробничої собівартості продукції тваринництва на 102,54%. Дане зростання пов’язане зі значним зростанням вартості кормів (збільшення на 166,88%), в тому числі кормів покупних (збільшення на 468,37%).

Найбільшу питому вагу в структурі виробничих затрат тваринництва займають матеріальні затрати, питома вага яких варіюється від 80,09% в 2007 році до 74,28% 2009 році.

При оцінюванні економічної ефективності тваринництва використовують ряд показників, які наведені в даних таблиці 4.5.

Таблиця 4.5. Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося зростання виручки від реалізації продукції на 70%, зростання величини собівартості реалізованої продукції на 88,80%, що дозволило збільшити величину прибутку в тваринництві на 71,35%.

Зі зростанням величини валової продукції в тваринництві в порівняльних цінах на 346,82% відбулося зростання відносних показників ефективності таких як: валова продукція одержана на 1 ум. голову — збільшення на 221,37%, валова продукція в порівняльних цінах отримана на одного середньорічного працівника тваринництва — зростання на 147,18%.

Загальний рівень рентабельності знизився на 5,63 в.п. — з 60,95% в 2007 році до 55,32% в 2009 рр.

Молочне скотарство є доволі трудомісткою і за технологією найскладнішою галуззю тваринництва, проте надзвичайно важливою в соціальному плані.

Виходячи з того, що зараз досить складна ситуація з виробництвом тваринницької продукції багато підприємств скоротили, а то і зовсім згорнули виробництво цієї продукції, але подальший розвиток галузей рослинництва більших господарств змусить їх займатися скотарством з метою забезпечення полів дешевими власними органічними добривами.

На підприємстві молочне стадо складається з корів спеціалізованих молочних порід — української червоно-рябої та української чорно-рябої.

Тварини усіх вікових груп мають постійну мінеральну підгодівлю: кормову сіль, крейду та хвойну лапку — за нормами залежно від віку. проводять роботу з роздоювання корів (переважно групове).

У господарстві послуговуються традиційною стійлово-табірною технологією прив’язного утримання худоби. В літній період все дійне стадо з молочними телятами утримують у літньому таборі. Дійне стадо корів розміщено на одній фермі (380 голів) в с. Зносичі. Доїння корів триразове у переносні доїльні відра. На фермі однозмінна організація праці. Навантаження — 28−30 голів корів на одну доярку. Грубі й соковиті корми завозять і роздають у приміщеннях гужовим транспортом. Водонапування здійснюють із суцільного корита, яке встановлено на годівницях уздовж усього приміщення. Концкорми доярки роздають уручну кожній корові відповідно до її продуктивності. Гній із приміщень видаляють гноєвими транспортерами ТСН-3Б.