Форми та методи професійної орієнтації, що активізують діяльність молоді з підготовки до вибору професії

Основними методами ознайомлюючої профорієнтаційної роботи є:

урок у навчальних майстернях (на виробничих комбінатах?) із повідомленням певних відомостей профорієнтаційного характеру, а також із демонстрацією в ході уроку чи лабораторно-практичного заняття;

профорієнтаційний урок має виключне значення, оскільки урок є основною формою навчально-виховного процесу в школі. На профорієнтаційних уроках розглядають теоретичні та практичні питання підготовки до вибору майбутньої професії. На уроках використовують різні методи: бесіду, розповідь, пояснення, диспут, самостійне складання професіограм, звітів про профорієнтаційні заходи;

розповідь. Її використовують для повідомлення даних про зміст праці представників різних професій; про вимоги, що ставить професія до психофізіологічних якостей особистості та ін.;

пояснення використовують для повідомлення особливостей різного роду трудової діяльності; правил вибору професії і т. д. При цьому вводяться нові поняття та терміни (професія, професіограма тощо), демонструються навчальні таблиці, схеми, діаграми.

Розповідь і пояснення повинні бути достовірними, чіткими і доказовими, а викладення матеріалу — коротким, але емоційним, логічно побудованим.

профорієнтаційна бесіда — найбільш поширений метод. Вона повинна бути логічно пов’язана з навчальним матеріалом і підготована заздалегідь. До процесу підготовки профорієнтаційної бесіди доцільно залучати самих учнів, наприклад, доручити їм зібрати інформацію з даного питання. Емоційного забарвлення бесіді додають цитування відомих вчених, винахідників, письменників, що відповідають темі бесіди, застосування наочних методів профорієнтаційної роботи. Тематика профорієнтаційних бесід повинна відповідати віковим особливостям школярів і охоплювати коло питань, що цікавлять учнів;

наочні методи профорієнтації. Демонстрація об'єктів, процесів, які вивчаються, може служити не лише підтвердженням викладеного матеріалу, але й джерелом знань (наприклад, спостереження за працею робітників під час екскурсії). Тут можливі кілька видів демонстрації:

натуральні об'єкти (вироби, виконані учнями та спеціалістами-професіоналами, інструменти, механізми), технологічні процеси;

зображення об'єктів (картини, плакати, діапозитиви, кінофільми тощо);

прийоми роботи під час лабораторно-практичних занять;

перегляд і обговорення художніх фільмів, телепередач профорієнтаційного змісту. Насамперед викладач повинен сам переглянути фільм (передачу), оцінити їх зміст, пізнавальне та виховне значення для молоді, визначити, яка підготовча робота з учнями має бути проведена. Такі колективні перегляди та обговорення передач і фільмів вчать молодь правильно розуміти їх зміст, сприяють розвитку професійного інтересу тощо. Перед переглядом треба поговорити з дітьми, поставити перед ними питання, на які вони повинні знайти відповіді, познайомити з деякими героями;

професіографічні екскурсії на підприємства та у професійні навчальні заклади.

Професіографічна екскурсія як форма профорієнтаційної роботи дає можливість молоді безпосередньо ознайомитись із професією в реальних умовах, отримати інформацію із першоджерел, поспілкуватись із професіоналами. Ефективність екскурсії залежить, зокрема, від доцільного вибору місця, часу, форми її проведення у відповідності із поставленими виховними завданнями. Якщо не дотримуватись цих вимог, то в учнів може порушуватись процес формування позитивних мотивів вибору професії, можуть накопичуватись помилкові уявлення про певні види діяльності і, відповідно, складатись негативне уявлення про них.

Доцільно проводити екскурсії за визначеним планом:

визначення цілі та завдань екскурсії;

підготовка до екскурсії: вибір об'єкту, визначення професій, на які слід звернути увагу, підбір екскурсовода, розробка змісту бесіди про зміст діяльності підприємства, підготовка учнів до екскурсії;

хід екскурсії: бесіда про історію підприємства, розповідь про професії тощо;

підведення підсумків екскурсії: складання письмових звітів, обговорення екскурсії та ін.;

виставки. Їх проведення доцільне під час масових заходів (профорієнтаційних конференцій, зборів, зустрічей зі спеціалістами та ін.);

професіографічні зустрічі зі спеціалістами різних галузей спрямовані на формування позитивних установок на сприйняття професіографічного матеріалу з метою його аналізу та узагальнення. Успіх у проведенні зустрічей із спеціалістами різних галузей залежить від попередньої підготовки, в процесі якої треба поговорити зі спеціалістом, уточнити план бесіди, а також від самого спеціаліста, що проводить зустріч. Він повинен добре знати свою професію, мати навички спілкування з великою аудиторією. Більш ефективні не окремі зустрічі, а їх регулярні цикли, розраховані на поетапне та послідовне ознайомлення учнів з певними групами професій і спеціальностей;

участь у днях відкритих дверей у професійних навчальних закладах;

тематичні, літературно-художні вечори, усні журнали мають пізнавальне і виховне значення, розвивають професійні інтереси учнів і відіграють активізуючу роль.

Форми та методи професійної орієнтації, що активізують діяльність молоді з підготовки до вибору професії включають:

індивідуальні завдання даються для поглиблення знань із окремих питань з метою підвищення зацікавленості учнів до певних галузей знань, розширення уявлень про можливості використання своїх здібностей і нахилів. При цьому шкільний психолог, соціальний педагог чи вчитель повинен враховувати особливості інтересів і захоплень учня. В організації цієї роботи важливо, щоб учні були переконані в своїй спроможності виконати завдання, вдосконалити знання та вміння в даній галузі;

професіографічні дослідження допомагають формувати в учнів умінь і навичок самостійного підбору інформації про професію та складання її характеристики (професіограми);

конкурси «Кращий у професії,» змагання можна широко використовувати і на уроках і при організації позакласної роботи. Їх метою є виявлення учнів, які мають нахили та здібності до певної професії. Такі конкурси активізують пізнавальну діяльність школярів на уроках та в позаурочний час, поглиблюють їх знання, вдосконалюють вміння та навички як загального, так і професійного характеру, розвивають у них професійні інтереси та стимулюють творчий потенціал;

вечори техніки, тижні художньої творчості та ін.;

підготовка рефератів, альбомів, фотомонтажів про професії сприяє розширенню знань про професії, так як учням самим доводиться підбирати необхідний матеріал. Викладач повинен допомогти учневі сформулювати тему реферату, скласти план, підказати, де можна знайти літературу з даного питання;

участь молоді в роботі клубів майбутніх спеціалістів. Діяльність таких клубів повинна бути організована так, щоб кожна молода людини могла отримати потрібну інформацію, мати можливість спілкуватись зі своїми однодумцями, успішно реалізовувати свої здібності та вміння;

участь у гуртках за інтересами.

Гуртки повинні виконувати три основних завдання:

знайомити молодих людей із спеціальностями свого профілю, розвивати їх здібності та інтереси шляхом поглиблення знань, умінь, навичок та включення молоді у практичну діяльність;

застосовувати сучасні досягнення в області науки, техніки, мистецтва, розкривати перспективи наукових досліджень та їх значення для суспільства;

виявляти можливості учнів, звертаючи увагу на їх фізичний і психічний стан; у випадку необхідності своєчасно переорієнтувати, переключити пізнавальні та професійні інтереси молодих людей для успішного розвитку їх здібностей.

Література

профорієнтаційний екскурсія тематичний вечір

• 1. Барановский А. Б., Потапенко Г. М., Щекин Г. В. Система методов профессиональной ориентации. Основы профессиональной ориентации: Учебно-методическое пособие. — К., 1991.
• 2. Захаров Н. Н. Профессиональная ориентация школьников. — М.: Просвещение, 1988.
• 3. Захаров Н. Н., Симоненко В. Д. Профессиональная ориентация школьников. — М.; Просвещение, 1989.
• 4. Kалугин Н.И., Сазонов А. Д., Симоненко В. Д. Профессиональная ориентация учащихся. — М.; Просвещение, 1983.
• 5. Професійна орієнтація молоді / Випуск 1. — Тернопіль, 1995.