Територіальний характер розселення мігрантів та вплив міграції на оточуюче середовище міст та сіл

При вивченні сегменту ринку праці мігрантів в різних країнах вирізняємо індивідуальну специфіку у кожному випадку зокрема, як наслідок — статистичні цифри по кожній окремій країні різняться. Проведеним дослідженням підтерджено попит в будівельній галузі, виробництві, сільському господарстві, торгівлі та сфері побутового обслуговування [6, 7].

— 78% мігрантів в Європі є працездатного віку від 15 до 64 років. Статева структура мігрантів є однаковою — 50% мігрантів чоловічої статі і 50% жіночої. розселення мігрант житло архітектурний Дана статистика показує наскільки великий потенціал залучення мігрантів у економіку країни (в якості трудових резервів в широкому спектрі галузей економіки) а також що значна часта мігрантів мешкатиме в безпосередній близькості до виробничих чи аграрних потужностей. Звідси можна припустити, що є дві групи мігрантів, котрі характеризуються різними полюсами притягання в виборі локації проживання та ведення трудової діяльності. Можна умовно розділити мігрантів на такі групи — група мігрантів зв’язана з урбаністичним середовищем (спеціалісти та робочі задіяні у виробництві, будівництві, торгівлі і сфері обслуговування) та група мігрантів зав’язаних на сільськогосподарського середовища (мігранти задіяні у агросекторі). Мова іде про характерні взаємозв'язками між мігрантами та територіальною характеристикою умов праці (галузі господарства).

Знаючи реалії з житловим фондом в аграрних районах України, а саме в селах, питання розселення мігрантів не являє собою великих труднощів. Дане припущення базується на тому, що населення сіл невпинно скорочується, орієнтовно на 0,7% в рік, створюються такі явища як «мертві» або на пів пустуючі села [8.]- тим самим створюючи сприятливі умови для «хвилі наводення» мігрантами сіл. В даному аспекті слід зберігати рекомендований відсоток мігрантів в структурі поселення, з метою уникнення замкнутих колоній мігрантів чи масової сегрегації відносно корінного населення.

Не потрібно забувати про невизначену кінцеву стратегію виведення сіл та малих населених пунктів спрямованих на аграрний сектор економіки з затяжної соціальної, демографічної, економічної кризи. За таких умов вкрай важко лише суто архітектурними методами та рішеннями в комплексі вирішити дану проблему.

Архітектурний аспект інтеграції мігранта (а саме його помешкання) у структуру сіл потребує окремого масштабного вивчення та моделювання можливих варіантів розвитку, котре буде опиратись на аграрні, демографічні, соціальні та економічні дослідження та можливі стратегії розвитку даних територій.

Проблема розселення мігрантів в промислових районах (як правило міста) потребує вивчення та рекомендацій по реалізації. Розроблені рішення повинні ґрунтуватись на аспекті гармонійного влиття нового житла, або пристосуванні існуючого, у вже сформоване урбаністичне середовище, якому характерно:

• — приріст міського населення в наслідок внутрішньої міграції;
• — висока щільність забудови;
• — брак житлового фонду для задоволення потреб населення;
• — висока ринкова вартість;
• — упереджене ставлення до можливого сусідства з мігрантами.

Архітектурний аспект влиття мігранта (а саме його помешкання) у сформоване урбаністичне середовище відіграє ключову роль в розв’язанні даної проблеми. І проявляється в потребі вирішення даного питання на рівні міста, району та будинку — з метою уникнення анклавів та ґетто та створення дискомфорту оточуючим мешканцям.