Технології соціальної роботи територіальних центрів соціального обслуговування самотніх громадян похилого віку

МІНІСТЕСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Чернігівський національний ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет соціальної роботи

Реферат

На тему:

" Технології соціальної роботи територіальних центрів соціального обслуговування самотніх громадян похилого віку"

Перевірив викладач:

Мульована Любов Іванівна Виконала:

Студентка СР-124 групи Фролова Тетяна Олегівна Чернігів, 2014

Зміст

• Вступ
• 1. Нормативно-правова база діяльності територіальних центрів
• 2. Мета, завдання і функції територіального центру соціального обслуговування населення
• 3. Технології, напрямки, зміст та форми роботи територіального центру з самотніми громадянами похилого віку
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

З метою організації допомоги в обслуговуванні одиноких непрацездатних громадян у сфері соціального захисту населення були створені окремі комунальні заклади державної власності - територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Але розширювати обсяги територіальних центрів, створюючи нові відділення і запроваджувати нові послуги є досить складним процесом і практично неможливим. Фінансування закладів строго обмежене і суворо регламентується державними нормативними актами. Тому з огляду на той факт, що матеріально-технічна база залишається колишньою і вимагає з кожним роком більше коштів на її утримання, то вартість однієї послуги зростає. Як наслідок значна частка населення змушена відмовитись від послуг територіальних центрів.

Актуальність даної полягає в тому, що сфера соціального захисту має ряд проблемних питань з приводу фінансування і вимагає негайного їх вирішення для забезпечення підтримки життєдіяльності незабезпечених верств населення. Дослідження проблем соціального захисту населення та шляхи їх подолання приділено багато робіт учених та статей у наукових журналах. Аналіз літературних джерел дозволив установити, що існує необхідність удосконалити соціальний захист шляхом здійснення реформ з боку держави. Завдання і методика дослідження полягає в необхідності державної підтримки при визначення недоліків системи соціального захисту, способів подолання цих недоліків та визначення перспектив покращення надання соціальних послуг територіальними центрами.

соціальна робота самотній громадянин

1. Нормативно-правова база діяльності територіальних центрів

Нормативно-правовою базою для соціальної роботи з літніми людьми в Україні є Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» 1993 р., Закон України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» 1993 р. і Закон України «Про соціальні послуги» 2003 р.

Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (далі - територіальний центр) є спеціальною державною установою, що надає послуги пенсіонерам, інвалідам, одиноким непрацездатним громадянам та іншим соціально незахищеним громадянам (далі - непрацездатні громадяни) вдома, в умовах стаціонарного, тимчасового та денного перебування, які спрямовані на підтримання їхньої життєдіяльності і соціальної активності.

Територіальний центр соціального обслуговування є бюджетною установою, рішення щодо утворення, ліквідації або реорганізації якої приймає місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Територіальний центр утворюється для здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, за місцем проживання, в умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування.

Територіальний центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці, актами інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також положенням про територіальний центр, розробленим відповідно до Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 р. N 1417.

Територіальний центр провадить свою діяльність на принципах адресності та індивідуального підходу, доступності та відкритості, добровільного вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг, гуманності, комплексності, максимальної ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів, законності, соціальної справедливості, забезпечення конфіденційності, дотримання стандартів якості, відповідальності за дотримання етичних і правових норм.

На соціальне обслуговування (надання соціальних послуг) в територіальному центрі мають право:

громадяни похилого віку, інваліди (які досягли 18-річного віку), хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому МОЗ;

громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення, нижчий ніж встановлений законом прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. самотній похилий соціальний вік

Методичне забезпечення діяльності територіального центру здійснює Мінпраці, контроль за забезпеченням його діяльності - в установленому порядку Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, координацію та організаційно-методичне забезпечення — районні, міські, районні в містах управління праці та соціального захисту населення.

2. Мета, завдання і функції територіального центру соціального обслуговування населення

Розглянемо на прикладі Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у місті Чернігові вул. Рокоссовського, 18.

Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг):

Відділення соціальної допомоги вдома

Відділення соціально — медичних послуг

Відділення соціально — побутової адаптації

Відділення організації надання грошової та натуральної адресної допомоги

Розклад роботи:

з понеділка по черверг з 8.00 до 17.00

п’ятниця з 8.00 до 16.00

обідня перерва з 13.00 до 13.48

Територіальний центр утворено для здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги за місцем проживання (в умовах тимчасового або денного перебування).

Територіальний центр забезпечує здійснення своїми структурними підрозділами соціального обслуговування (надання соціальних послуг):

громадян похилого віку;

інвалідів (старше 18 років);

хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому МОЗ;

Основними завданнями територіального центру є:

виявлення громадян похилого віку та інвалідів, які потребують соціального обслуговування чи надання соціальних послуг;

формування електронної бази даних таких громадян;

визначення (оцінювання) їх індивідуальних потреб у соціальному обслуговуванні (наданні соціальних послуг);

забезпечення якісного соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

До послуг підопічних територіального центру входять:

соціальний працівник, соціальний робітник, лікар-терапевт, сестра медична з масажу, сестра медична з фізіотерапії, сестра медична з лікувальної фізкультури, культорганізатор, інструктор з трудової адаптації, швачка, столяр, електрик, взуттьовик, робітник з ремонту приміщень.

Соціальні послуги надаються одиноким громадянам похилого віку та інвалідам безкоштовно.

Територіальний центр, в межах наявних можливостей, може надавати платні соціальні послуги громадянам похилого віку та інвалідам, які мають рідних, зобов’язаних за законом їх утримувати.

3. Технології, напрямки, зміст та форми роботи територіального центру з самотніми громадянами похилого віку

З метою більш досконалого вивчення діяльності територіального центру було проаналізовано форми та напрямки соціальної роботи з самотніми громадянами похилого віку.

До складу територіального центру соціальної допомоги входять:

відділення соціальної допомоги вдома;

відділення соціально-побутової адаптації;

відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги.

Відділення соціальної допомоги вдома є структурним підрозділом територіального центру соціального обслуговування, призначене для надання соціально-побутової, медичної, матеріальної та інших видів допомоги одиноким непрацездатним громадянам похилого віку.

Відділення соціальної допомоги вдома надає такі соціально-побутові послуги:

1) приготування (допомога в приготуванні) їжі вдома, годування, доставка гарячих обідів, у тому числі з їдалень, кафе, інших закладів (підприємств) ресторанного господарства;

2) придбання та доставка товарів з магазину або базару, доставка книг, газет, журналів, медикаментів за кошти громадян, які обслуговуються;

3) виклик лікаря, надання допомоги в проведенні періодичних медичних оглядів та госпіталізації, відвідування хворих у закладах охорони здоров’я, організація консультацій лікарів та інших спеціалістів;

4) допомога у прибиранні приміщення, пранні білизни, дотриманні особистої гігієни, виконанні різних видів дрібних ремонтних робіт у приміщенні, ремонті одягу та взуття, забезпеченні паливом;

5) оформлення документів на отримання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг та інших видів соціальної допомоги, внесення платежів;

6) читання преси;

7) допомога в обробітку присадибних ділянок (площа обробітку присадибних ділянок визначається разом з місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, але не більш як 0,02 гектара);

8) оформлення документів на санаторно-курортне лікування, влаштування до будинку-інтернату чи стаціонарного відділення територіального центру, геріатричного будинку-інтернату, пансіонату для ветеранів війни і праці, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів, інших соціальних закладів;

9) сприяння у забезпеченні необхідними технічними та іншими засобами реабілітації;

10) оформлення замовлень та організація контролю за своєчасним і якісним наданням послуг підприємствами торгівлі, ресторанного господарства, побуту, зв’язку, службами житлово-комунального господарства, закладами культури, сільськогосподарськими підприємствами тощо;

11) створення умов для посильної праці, організації трудової терапії вдома;

12) вирішення за дорученням громадян, які обслуговуються, питань у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях;

13) інші соціальні послуги.

Соціальні працівники згідно з укладеними договорами надають потребуючим категоріям громадян відповідний обсяг послуг, що надає можливості розрадити і полегшити людський біль, зняти соціальну напруженість, продовжити активне довголіття, покращити стан здоров’я.

Відділення утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів на соціальний захист населення, коштів, що надходять від надання платних видів послуг, внесків благодійних фондів, підприємств, установ, приватних осіб, а також інших надходжень, не заборонених чинним законодавством України.

Відділення соціальної допомоги вдома згідно з умовами договору та відповідно до затвердженого графіка, але не менш як два рази на тиждень, забезпечує відвідування громадян, яких воно обслуговує, організовує надання передбачених договором послуг, контролює їх якість, виявляє додаткові потреби, вживає заходів до їх задоволення.

На кожного громадянина, якого обслуговує відділення соціальної допомоги вдома, ведеться особова справа, в якій міститься:

1) письмова заява громадянина (додаток А);

2) медичний висновок про не здатність до самообслуговування, потребу в постійній сторонній допомозі та догляді в домашніх умовах;

3) карта індивідуальних потреб у соціальному обслуговуванні (наданні соціальних послуг) (додаток Б);

4) один примірник договору, укладеного громадянином і територіальним центром про соціальне обслуговування (надання соціальних послуг);

5) довідка про склад сім'ї (форма N 3);

6) витяг з Реєстру правочинів про відсутність укладеного договору довічного утримання (догляду), виданий нотаріусом;

7) копія довідки про встановлення групи інвалідності;

8) копія рішення (розпорядження) органу, що утворив територіальний центр, про звільнення від плати громадян похилого віку, інвалідів (які досягли 18-річного віку), хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування, але мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу;

9) копія наказу про здійснення (припинення) соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

Під час соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відділення соціальної допомоги вдома може надавати у тимчасове користування громадян наявні у нього технічні та інші засоби реабілітації, засоби малої механізації, предмети першої потреби, окремі побутові прилади тощо.

Права і обов’язки обслуговуваних громадян регулюються чинним законодавством, нормативними і інструктивними документами Міністерства соціального захисту, розпорядженнями і рішеннями виконкому міської Ради народних депутатів, обласного управління соціального захисту населення, а також справжнім Положенням.

У разі недотримання обслуговуваним громадянином умов договору, порушення прав соціального працівника, невиконання обов’язків, адміністрація територіального центру соціального обслуговування населення має право тимчасово припинити обслуговування або розірвати договір.

Відділення соціально-побутової адаптації територіального центру (далі - відділення соціально-побутової адаптації) утворюється для соціального обслуговування (надання соціальних послуг) не менш як 30 громадян похилого віку, інвалідів (які досягли 18-річного віку), що частково втратили здатність до самообслуговування.

Відділення соціально-побутової адаптації обслуговує громадян незалежно від їх сімейного стану, які мають часткове порушення рухової активності та не мають медичних протипоказань для перебування в колективі та потребують соціально-побутової і психологічної адаптації, надання соціально-побутових, соціально-педагогічних, психологічних послуг з метою усунення обмежень життєдіяльності, підтримання соціальної незалежності, відновлення знань, вмінь та навичок з орієнтування в домашніх умовах, ведення домашнього господарства, самообслуговування, поведінки у суспільстві, сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, організації дозвілля і відпочинку.

Відділення соціально-побутової адаптації надає:

соціально-побутові послуги — соціально-побутова адаптація осіб похилого віку, інвалідів з метою усунення обмежень життєдіяльності, підтримка соціальної незалежності, навчання трудовим навичкам, адаптація до посильної трудової діяльності;

соціально-педагогічні послуги — організація індивідуального корекційного процесу з відновлення знань, вмінь та навичок з орієнтування в домашніх умовах, ведення домашнього господарства, самообслуговування, поведінки у суспільстві, виховування навичок спілкування, виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб, організація дозвілля і відпочинку (проведення лекцій, бесід, зустрічей, створення самодіяльних художніх колективів, гуртків тощо);

психологічні послуги — організація надання консультацій з питань психічного здоров’я та поліпшення відносин з оточуючим соціальним середовищем, психологічна корекція, надання методичних порад;

інформаційні послуги — надання інформації, необхідної для ліквідації складної життєвої ситуації, що склалася;

інші соціальні послуги.

На кожного громадянина, якого обслуговує відділення соціально-побутової адаптації, також ведеться особова справа.

Відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги територіального центру (далі - відділення адресної допомоги) утворюється для обслуговування не менш як 500 таких малозабезпечених громадян, які відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов потребують натуральної чи грошової допомоги:

похилого віку;

інвалідів;

хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці) у разі коли вони на своєму утриманні мають неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів;

які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою, у разі коли вони мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів.

До малозабезпечених громадян, які мають право на обслуговування відділенням адресної допомоги, належать громадяни, середньомісячний сукупний дохід сімей яких за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення, нижчий ніж встановлений законом прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Відділення адресної допомоги виходячи з можливостей, наявної фінансової та матеріально-технічної бази безоплатно забезпечує громадян:

1) одягом, взуттям, іншими предметами першої потреби;

2) ліками, предметами медичного призначення;

3) предметами побутової гігієни;

4) продовольчими та промисловими товарами;

5) гарячими обідами тощо.

Відділення адресної допомоги має право організовувати надання на платній та безоплатній основі швацьких, кравецьких, перукарських послуг, послуг з ремонту вікон, дверей, квартир (будинків), санвузлів, дахів, парканів, побутової техніки, радіоапаратури, холодильників, взуття, послуг із заготівлі та завезення палива, розпилювання дров тощо.

Відділення адресної допомоги може організовувати пункти прийому від громадян, підприємств, установ та організацій продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів першої потреби, побутової техніки, коштів, робіт та послуг для задоволення потреб малозабезпечених громадян.

Відділення адресної допомоги здійснює обслуговування малозабезпечених громадян за умови подання письмової заяви, довідки про склад сім'ї (форма N 3), довідки про доходи всіх членів сім'ї.

За згодою малозабезпеченого громадянина складається акт обстеження його матеріально-побутових умов.

Соціальний працівник відділення адресної допомоги веде облік громадян, які звернулися за допомогою, перевіряє відомості, зазначені у поданих ними документах. Відомості про громадян, які отримали грошову чи натуральну допомогу, вносяться до бази даних територіального центру.

У разі надання натуральної чи грошової допомоги громадянинові видається документ із зазначенням його прізвища, ім'я, по батькові, адреси, виду наданої допомоги, її кількісних та вартісних показників.

У разі коли громадянин через часткову втрату рухової активності не може відвідати відділення адресної допомоги та особисто отримати допомогу, адміністрація територіального центру вживає заходів для доставки допомоги громадянину за місцем його проживання.

Основними формами соціальної роботи з самотніми людьми похилого віку є надання територіальним центром соціальних послуг самотнім людям похилого віку у вигляді матеріальної допомоги та соціального обслуговування.

Матеріальна допомога надається самотнім людям похилого віку у вигляді грошової та натуральної допомоги, а саме:

продуктів харчування;

засобів санітарії і особистої гігієни;

засобів догляду;

одягу, взуття та інших предметів першої необхідності;

технічних і допоміжних засобів реабілітації.

Соціальне обслуговування у територіальному центрі соціального обслуговування населення здійснюється шляхом надання наступних соціальних послуг:

Соціально-побутові послуги надаються у вигляді:

організації та забезпеченні гарячим харчуванням або наборами продуктів харчування через підприємства громадського харчування і торгівлі, за рахунок засобів, що виділяються на ці цілі міським виконавським комітетом;

надання м’якого та твердого інвентарю;

надання послуг з ремонту взуття, одягу, побутової техніки і квартир самотнім людям похилого віку;

надання транспортних послуг;

здійснення соціально-побутового патронажу;

виклику лікаря,

придбання та доставки медикаментів тощо;

Соціально-медичні послуги надаються у вигляді:

консультацій щодо запобігання виникненню та розвитку можливих розладів організму;

збереження, підтримки та охорони здоров’я самотніх людей похилого віку;

здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, медичної і соціально-психологічної реабілітації і адаптації, залучення, у разі потреби, лікарів для консультації самотнім громадянам похилого віку, працетерапії;

надання медичних і соціальних послуг (заміряння артеріального тиску і т. і.).

Кожний громадянин похилого віку має право на одержання путівки один раз на рік у геріатричний стаціонар. У виняткових обставинах (необхідність оздоровчого курсу після тяжкої хвороби, затримання з початком опалюваного сезону та інше) термін перебування окремих громадян може бути продовжений до трьох заїздів з обов’язковим оформленням акту обстеження матеріально-побутових умов їх проживання та при наявності особистої заяви згідно рішення комісії за участю представників управління праці та соціального захисту населення міської ради.

Прийом в геріатричний стаціонар здійснюється по путівці міської служби соціальної допомоги, яка видається районним територіальним центром для самотніх людей похилого віку на підставі особистої заяви на ім'я директора міської служби соціальної допомоги, паспорта, санаторно-курортної карти.

Соціально-правові послуги надаються у вигляді:

надання консультацій з питань чинного законодавства;

здійснення захисту прав та інтересів самотніх людей похилого віку, які перебувають у складних життєвих обставинах;

проведення роз’яснювальної роботи постанов Уряду, розпоряджень голови облдержадміністрацій та міського голови з питань соціальної політики України та регіональних програм;

забезпечення координації діяльності державних установ і суспільних об'єднань для вирішення проблем самотніх громадян похилого віку;

надання правової допомоги в межах компетенції органів соціального обслуговування;

інші заходи щодо формування здорових взаємовідносин і створення сприятливого соціального середовища для старих людей;

сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо самотньої людини похилого віку (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи, тощо).

Інформаційні послуги надаються у вигляді:

надання інформації необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги);

розповсюдження просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги);

поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг;

формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги). Та інші соціальні послуги.

В сферу соціальних послуг, що надаються територіальним центром самотнім людям похилого віку також входить проведення соціальної адаптації і реабілітації самотніх людей похилого віку, а саме:

сприяння організації змістовного відпочинку, надання першої медичної допомоги, проведення культурно-масових заходів;

створення для самотніх громадян похилого віку сприятливих умов перебування у територіальному центрі;

надання матеріальної, моральної допомоги та фізичної підтримки самотнім людям похилого віку;

залучення самотніх людей похилого віку до активної суспільно-корисної діяльності та людського спілкування;

проведення цікавих заходів, щодо сприяння активному образу життя;

пропаганда національних традицій, звичаїв українського народу;

підтримка інтересів самотніх людей похилого віку;

підтримувати контакти з іншими територіальними центрами, клубами спілкування, працівниками соціального захисту населення, комісіями при райадміністраціях, громадськими організаціями;

проведення зустрічей з керівниками районів м. Запоріжжя;

організація і проведення дозвілля (лекції, диспути, колективне читання газет).

Перелік послуг, що надаються соціальними працівниками територіального центру самотнім людям похилого віку, регламентований спеціальними нормативними актами, зокрема Наказом Міністерства соціального захисту населення.

Основними принципами роботи з самотніми людьми похилого віку є пошана і інтерес до клієнта, акцент на необхідності і корисності його досвіду і знань навколишнім людям. Важливо сприймати самотню літню людину не тільки як об'єкта, але і суб'єкта соціальної роботи. Це повинно допомогти знайти і розвинути їх внутрішні резерви, сприяючі самореалізації, самопідтримці і самозахисту. Велику роль грає при цьому професійна компетентність соціального працівника, що включає знання геронтологічних і психологічних особливостей віку, облік приналежності клієнта до тієї або іншої соціальної групи.

Таким чином, практична соціальна робота з самотніми людьми похилого віку полягає в тому, щоб зробити роки життя людини в цьому віці гідними й благополучними [4, с. 217 — 218].

Висновки

Стан соціального захисту в Україні потребує конструктивного підходу з боку держави. Територіальними центрами надаються більше двадцяти найрізноманітніших життєво-необхідних послуг, включаючи й побутові: допомога при оформленні документів для субсидій, привезення палива, доставка і придбання продуктів харчування та медикаментів, прибирання житла, прання. Для покращення якості надання послуг в області було проведено ряд заходів, які суттєво вплинули на розвиток та зміцнення терцентрів та системи соціального обслуговування громадян. Так, проводилась велика робота із забезпечення всіх соціальних працівників велосипедами, спецвзуттям та спецсумками.

Зважаючи на те, що навантаження на соціальних працівників становить 13−15 підопічних, органами соціального захисту населення та місцевого самоврядування, районними державними адміністраціями, громадськими організаціями здійснюється низка заходів для вирішення цієї проблеми. Це залучення до надання послуг потребуючим шкільної та студентської молоді, волонтерів, безробітних з числа тих, що стоять на обліку в центрах зайнятості.

Завдання в роботі територіальних центрів спрямовані на те, щоб запровадити механізми, що забезпечуватимуть якість послуг, їх гнучкість, стимулюватимуть постійне оновлення системи і можливість швидко реагувати на нові потреби сьогодення. Завдяки впровадженню інноваційних послуг люди похилого віку зможуть отримати доступ до соціальних послуг, які забезпечать підтримку, необхідну для їх життєздатності та якомога повноціннішого життя. Територіальні центри повинні надавати саме ті соціальні послуги, що відповідають потребам підопічних та їх життєвій ситуації. Ще один негативний момент полягає в тому, що для збільшення фінансування територіальних центрів центрів було впроваджено платні послуги згідно тарифів, розмір яких при збільшенні мінімальної заробітної плати пропорційно збільшується. Ще один негативний момент заклечається в тому, що для збільшення фінансування територіальних центрів було впроваджено платні послуги згідно тарифів, розмір яких при збільшенні мінімальної заробітної плати пропорційно збільшується. Саме тому значна кількість населення змушена відмовитися від послуг. В Україні бракує соціальних робітників, особливо це стосується сільської місцевості. У деяких селах вони взагалі відсутні. Це пов’язано з важкими умовами праці та низькою заробітною платою.

Для ефективного розвитку та функціонування територіальних центрів необхідно понизити тиск з боку державних нормативних актів, удосконалити систему фінансування для впровадження нових і доступних для населення соціальних послуг, підвищити заробітну плату соціальним робітникам.

Формування ефективного механізму функціонування системи соціального захисту неможливе без розробки та реалізації цільової комплексної програми, яка дає можливість до розширення відділів соціальних установ, збільшення кількості соціальних послуг та зменшення оплати за надані послуги. Також необхідним є стимулювання підприємств, підприємців та громадян певної місцевості надавати допомогу у грошовому та натуральному вигляді.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про соціальні послуги» // Офіційний Вісник України. — 2003. — № 29. — С.52 — 60.

2. Типове положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009р. N 1417.

3. Лукашевич М. П., Мигович І.І., Пінчук І.М. Соціальна робота в Україні: Теоретико-методичні засади. — К.: МАУП, 2001. — 126 с.

4. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників / За заг. ред. А.Й. Капської, І.М. Пінчук, С.В. Толстоухової. К.: УДЦССМ, 2000. — 260 с.

5. Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В. Полтавця. — К.: Видавничій дім «КМ Academia», 2000. — 236 с.