Математичні основи (реферат)
Означення. Якщо з кожної системи лишків за модулем n взяти по одному представнику, то отриману систему чисел називають повною системою лишків за модулем n. Якщо повну систему лишків будувати з найменших невід'ємних лишків, то вона прийме вигляд: 0, 1, 2, …, n — 1. Її будемо позначати через Zn. Арифметичні операції над елементами цієї множини відбуваються за модулем n. Повна система лишків утворює… Читати ще >
Математичні основи (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
Математичні основи Означення. Нехай a та b — цілі числа. Кажуть, що a дорівнює b за модулем n, позначається через a (mod n), якщо a — b ділиться на n.
Приклад. 23 (mod 5), тому що 23 — 3 = 5 * 4;
— 25 (mod 7), тому що -25 — 3 = 7 * -4;
Властивості. Нехай a, a1, b, b1, c — цілі числа.
1. a (mod n) тоді і тільки тоді коли a та b дають рівні залишки при діленні на n.
2. Рефлексивність. a (mod n).
3. Симетрія. Якщо a (mod n), то b (mod n).
4. Транзитивність. Якщо a (mod n) і b (mod n), то a (mod n).
5. Якщо a (mod n) та b (mod n),.
то a + b + b1 (mod n) і a * b * b1 (mod n).
Означення. Нехай n — ціле додатне число. Позначимо через Ct клас, у який об'єднано усі цілі числа, які при діленні на n дають одну і ту ж остачу t. Усі цілі числа розіб'ються на n класів C0, C1, …, Cn-1, які називаються класами лишків за модулем n.
Приклад. Нехай n = 7. Тоді до класу C2 належать числа виду 7 * x + 2, де x.
Твердження. Два числа є порівнюваними за модулем n, якщо вони належать одному класу лишків за модулем n.
Означення. Якщо з кожної системи лишків за модулем n взяти по одному представнику, то отриману систему чисел називають повною системою лишків за модулем n. Якщо повну систему лишків будувати з найменших невід'ємних лишків, то вона прийме вигляд: 0, 1, 2, …, n — 1. Її будемо позначати через Zn. Арифметичні операції над елементами цієї множини відбуваються за модулем n. Повна система лишків утворює групу з операцією додавання.
Приклад. Повною системою лишків за модулем 5 буде множина чисел Z5 = {0, 1, 2, 3, 4}.
Приклад. Z12 = {0, 1, 2, …, 11}. У класі Z12: 11 + 6 = 5, тому що 11 + 6 = 17 (mod 12). 10 * 3 = 6, тому що 10 * 3 = 30 (mod 12).
Перша теорема про лишки лінійної форми. Якщо у лінійній формі ax + b число x пробігає усі значення з повної системи лишків за модулем n при НСД (a, n) = 1 та довільному b, тоді ax + b пробігає усі значення повної системи лишків за модулем n.
Доведення. Отримана система складається з n чисел, оскільки замість x у формі ax + b підставляються n різних значень. Доведемо від супротивного, що усі ці n отриманих чисел різні. Нехай x1 та x2 не порівнювані за модулем n, але ax1 + b 2 + b (mod n). Тоді ax1 2 (mod n). Але оскільки НСД (a, n) = 1, то x1 (mod n). Отримали суперечність.
Приклад. Нехай n = 6, a = 5, b = 1, при цьому НСД (a, n) = 1. Підставимо до форми 5 * x + 1 значення x із повної системи лишків Z6 = {0, 1, 2, …, 5}.
x. | 5 * x + 1 (mod 6). |
В правому стовпчику таблиці всі числа різні.
Означення. Якщо з кожної системи лишків Ct (t = 0, 1, …, n — 1) за модулем n, для якої НСД (t, n) = 1 взяти по одному представнику, то отриману систему чисел називають зведеною системою лишків за модулем n і позначають через Zn*. Зведена система лишків утворює групу з операцією множення.
Якщо p — просте, то Zp* = {1, 2, …, p — 1}.
Означення. Порядком множини A будемо називати кількість її елементів і позначати через |A|.
Приклад. Зведеною системою лишків для n = 10 буде множина чисел Z10* = {1, 3, 7, 9}, |Z10*| = 4.
Означення. Функція Ейлера. Позначимо через кількість чисел із інтервалу [1.n], взаємно простих з n.
Властивості функції Ейлера.
1. Якщо p — просте число, то) = p — 1 та (pa) = pa * (1 — 1/p) для довільного a.
2. Якщо m та n взаємно прості, то (m * n) = (m) * (n).
3. Якщо n = , то (n) = n * (1 — 1/p1) * (1 — 1/p2) * … * (1 — 1/pk).
4.) = |Zn*|.
5. = n.
Приклад. Обчислити 8),).
728 = 7 * 8 * 13 = 23 * 7 * 13, 10 = 2 * 5.
8) = 728 * (1 — ½) * (1 — 1/7) * (1 — 1/13) = 728 * (½) * (6/7) * (12/13) = 288.
) = 10 * (1 — ½) * (1 — 1/5) = 10 * (½) * (4/5) = 4.
Твердження. Порядком групи Zn* будемо називати кількість елементів в ній та позначати |Zn*|. При цьому.
|Zn*| =.
Приклад. Z10* = {1, 3, 7, 9}, |Z10*| =) = 4.
Друга теорема про лишки лінійної форми. Якщо у лінійній формі a * x число x пробігає усі значення зі зведеної системи лишків за модулем n при НСД (a, n) = 1, тоді a * x пробігає усі значення зведеної системи лишків за модулем n.
Доведення. Підставивши замість змінної x у лінійну форму a * x чисел, отримаємо різних чисел, оскільки вони належать за модулем m різним класам (це випливає з першої теореми про лишки лінійної форми для b = 0). Оскільки x — лишок зведеної системи, то НСД (x, n) = 1. За умовою теореми НСД (a, n) = 1. З останніх двох рівностей випливає, що НСД (a * x, n) = 1, тобто числа a * x взаємно прості з n.
Приклад. Розглянемо множину чисел {1, 3, 7, 9}, яка є зведеною системою лишків для n = 10. Нехай a = 7, НСД (7, 10) = 1. Тоді мають місце співвідношення:
7 * 1 (mod 10) (mod 10) /p>
7 * 3 (mod 10) (mod 10) /p>
7 * 7 (mod 10) (mod 10) /p>
7 * 9 (mod 10) (mod 10) /p>
Означення. Оберненням числа a за модулем n (позначається a-1) називається таке число x Zn, що ax (mod n).
Приклад. Обчислити 5−1 (mod 7). Знайдемо всі значення 5 * x (mod 7), x = 0, …, 6.
5 * 0 (mod 7) mod 7 /p>
5 * 1 (mod 7) mod 7 /p>
5 * 2 (mod 7) mod 7 /p>
5 * 3 (mod 7) mod 7 /p>
5 * 4 (mod 7) mod 7 /p>
5 * 5 (mod 7) mod 7 /p>
5 * 6 (mod 7) mod 7 /p>
Оскільки 5 * 3 (mod 7) то 5−1 (mod 7).
Твердження. Обернене число a-1 за модулем n існує тоді і тільки тоді, коли НСД (a, n) = 1.
Якщо НСД (a, n) = k > 1, то для довільного елемента x вираз ax (mod n) буде ділитися на k і ніколи не буде дорівнювати 1 (тому що 1 не ділиться на k при k > 1).
Алгоритм обчислення оберненого числа. Якщо необхідно обчислити a-1 (mod n), то знайдемо за розширеним алгоритмом Евкліда НСД (a, n) = d та такі значення x та y, що ax + ny = d. Якщо d > 1, то оберненого значення не існує. Інакше a-1 (mod n) = x, тому що ax (mod n) + ny (mod n) = 1.
Приклад. Обчислити 2−1 (mod 7).
НСД (2, 7) = 1, отже обернене значення існує.
За розширеним алгоритмом Евкліда матимемо:
2 * (-3) + 7 * 1 = 1, звідки 2−1 (mod 7) (mod 7).
Перевірка: 2 * 4 (mod 7) (mod 7).
Означення. Діленням числа a на число b за модулем n називається множення a на b-1 за умови існування b-1.
Приклад. Результатом 4: 5 (mod 7) буде 4 * 5−1 (mod 7) * 3 (mod 7) (mod 7).
Перевірка: 5 * 5 (mod 7) (mod 7).
Теорема Ейлера. Якщо a та n взаємно прості, то a (mod n).
Доведення. Скористаємося другою теоремою про лишки лінійної форми. Нехай r1, …, rk, k = - лишки зведеної системи за модулем n, взяті у формі найменших додатних лишків. Тоді найменшими додатними лишками чисел a * ri будуть r1', …, rk', які у сукупності утворюють також зведену систему. Отже.
ar1 ' (mod n).
ar2 ' (mod n).
…
ark ' (mod n).
Звідки ak * r1 * … * rk ' * … * rk' (mod n). Але оскільки добутки r1 * … * rk та r1' * … * rk' рівні і взаємно прості з модулем, то розділивши рівність на цей добуток, отримаємо: ak (mod n). За припущенням k =, отже a (mod n).
Приклад. Нехай a = 7, n = 9. Тоді 7 (9) (mod 9) * (1 — 1/3) (mod 9) (mod 9) 3 (mod 9) (mod 9) (mod 9).
Теорема Ферма. (Частковий випадок теореми Ейлера).
Якщо p просте, a *, то ap-1 (mod p).
Наслідок. Якщо помножити рівність ap-1 (mod p) на a, то отримаємо.
ap (mod p).
Приклад. Нехай p = 11 — просте число.
Виберемо, а = 3. Тоді повинна виконуватись рівність:
310 (mod 11) /p>
Дійсно, 310 (mod 11) (mod 11) 2)5 (mod 11) 2 (mod 11).
Теорема. Китайська теорема про залишки. Нехай n1, n2, …, nk — взаємно прості числа. Тоді система порівнянь.
x (mod n1).
x (mod n2).
.. .. .. .. .. .
x (mod nk).
має єдиний розв’язок за модулем n = n1 * n2 * … * nk.
Алгоритм Гауса розв’язку системи лінійних порівнянь з китайської теореми про залишки.
Значення x обчислюється наступним чином:
x = mod n, де Ni = n / ni, Mi = mod ni.
Приклад. Розв’язати систему порівнянь:
.
n = 11 * 13 = 143. Обчислимо Ni та їх обернені хначення Mi:
N1 = 143 / 11 = 13, N2 = 143 / 13 = 11.
M1 = 13−1 (mod 11) = 6, M2 = 11−1 (mod 13) = 6.
Таким чином
x = 5 * 13 * 6 + 8 * 11 * 6 (mod 143) 0 + 528 (mod 143).
Відповідь: x = 60 (mod 143).
Приклад. Обчислити значення виразу 46 * 67 mod 561, якщо відомо розклад модуля на прості множники: 561 = 3 * 11 * 17.
Обчислимо лишки множників за модулями 3, 11 та 17.
{46 mod 3, 46 mod 11, 46 mod 17} = {1, 2, 12},.
{67 mod 3, 67 mod 11, 67 mod 17} = {1, 1, 16}.
46 * 67 = {1, 2, 12} * {1, 1, 16} = {1 * 1 mod 3, 2 * 1 mod 11, 12 * 16 mod 17} = {1, 2, 5}.
Тепер для обчислення значення 46 * 67 mod 561 слід розв’язати систему лінійних порівнянь.
.