Математичне моделювання та диференціальні рівняння (реферат)
Нехай x (t) -число великих риб-хижаків, y — число малих риб-жертв в момент часу t, тоді число риб-хижаків буде рости до тих пір, поки у них буде їжа. Якщо корму не буде вистачати, то кількість риб-хижаків буде зменшуватися і тоді, починаючи з деякого моменту, буде рости число риб-жертв. Модель має вигляд. Екологія вивчає взаємо відношення людини і, взагалі, живих організмів з навколишнім… Читати ще >
Математичне моделювання та диференціальні рівняння (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
Математичне моделювання та диференціальні рівняння.
1.1. Поняття математичного моделювання.
Поняття математичного моделювання трактується різними авторами по своєму. Ми будемо його пов’язувати з нашою спеціалізацією — прикладна математика. Під математичним моделюванням ми будемо розуміти метод дослідження процесів або явищ шляхом побудови їхніх математичних моделей і дослідження цих процесів. В основу методу покладемо адекватність між змінними складеного рівняння і досліджуваного процесу. Зрозуміло, що на практиці ці процеси не будуть абсолютно ідентичні. Але можна удосконалювати математичну модель, яка більш точно буде описувати цей процес. Треба пам’ятати, що в останньому випадку, як правило, математичні рівняння ускладнюються. А це означає, що їх моделювання на ЕОМ потребує більше часу, або ж більше не визначаючих обчислювальних комплексів.
Схема таких досліджень починається з постановки задачі і закінчується проведенням ефективного обчислювального експерименту. Її умови можна записати в такій формі:
а) постановка задачі;
б) побудова математичної моделі;
в) перевірка її адекватності;
г) узагальнення та теоретичне дослідження даного класу задач;
д) створення програмного забезпечення;
е) проведення обчислювального експерименту;
ж) впровадження цих результатів в виробництво.
Розглянемо питання використання диференціальних рівнянь в деяких предметних областях.
1.2. Диференціальні рівняння в екології.
Екологія вивчає взаємо відношення людини і, взагалі, живих організмів з навколишнім середовищем. Основним об'єктом дослідження в екології являється еволюція популяцій (сукупність одного виду рослин, тварин, чи мікроорганізмів, які населяють протягом тривалого часу певну територію).
Опишемо математично процес розмноження чи вмирання популяцій.
Нехай — кількісний стан популяції в момент , — число, яке відповідає кількості народжених, — умираючих в одиницю часу. Тоді запис зміни координати задається формулою:
(1.1).
В (1.1) і можуть залежати від . Наприклад:
(1.2).
Де — коефіцієнт народжуваності, — смертності. Маємо з (1.2).
(1.3).
Розв’язок диференціального рівняння запишемо в вигляді.
З розв’язку (1.4) видно, що при популяція виживаюча, а при — вмираюча.
(1.4).
Рівняння (1.3) в деяких випадках береться нелінійне
(1.5).
Це рівняння Беруллі при і його розв’язок запишеться в такому вигляді.
(1.6).
З формули (1.6) видно, що при . При цьому можливі випадки.
, та .
Рівняння (1.5) описує.
Можна говорити і про більш складні рівняння, системи рівнянь.
Розглянемо більш детально двох видову модель «хижак-жертва», яка була побудована для виявлення коливань рибних уловів в Адріатичному морі.
Нехай -число великих риб-хижаків, — число малих риб-жертв в момент часу , тоді число риб-хижаків буде рости до тих пір, поки у них буде їжа. Якщо корму не буде вистачати, то кількість риб-хижаків буде зменшуватися і тоді, починаючи з деякого моменту, буде рости число риб-жертв. Модель має вигляд.
(1.7).
де — додатні константи.
В (1.7) доданок виражає залежність приросту великих риб від числа малих, — зменшення числа малих риб від великих.
1.3. Закони Кеплера руху планет.
Згідно закону всесвітнього тяжіння два тіла, які знаходяться на віддалі друг від друга і які мають маси і притягаються з силою.
(1.8).
де — константа тяжіння.
Опишемо рух планети з масою навколо Сонця маси . Вплив других планет на них не будемо враховувати. (Мал 1.1).
Сонце знаходиться в початку координат, а планета має положення в момент часу . Використавши другий закон Ньютона маємо:
(1.9).
Враховуючи, що
Позначимо , прийдемо до системи.
.
(1.10).
Без обмеження загальності візьмемо початкові умови:
при (1.11).
Перейдемо до полярних координат:
.
.
.
Позначивши отримані вирази в (1.10) будемо мати.
.
Помножимо перше рівняння на , друге на і складемо:
(1.12).
Домножимо перше рівняння на , друге на і складемо:
(1.13).
Перепишемо в нових змінних умови (1.11):
Рівняння (1.13) перепишемо у вигляді.
(1.14).
(1.15).
Звідки маємо.
(1.6).
Константа має цікаву геометричну інтерпретацію. З курсу математичного аналізу відомо, що площа сектора обчислюється за формулою.
Звідки
(1.17).
, або .
Останній вираз означає секторну швидкість. З (1.16) випливає, що вона являється постійною. Це означає, що радіус-вектор «замітає» за рівні проміжки часу рівні площі.
1-ій закон Кеплера: кожна із планет рухається по плоскій кривій відносно Сонця так, що радіус-вектор, який зв’язує Сонце і кожну з планет, «замітає» рівні площі за рівні проміжки часу.
Задачу Кощі (1.12)-(1.14) можна розв’язати. Розв’язок має еліпсоїдальну форму, на основі цього робиться наступний висновок:
2-ій закон Кеплера: траєкторії планет рухаються по еліпсам, в одному з фокусів яких знаходиться Сонце.
З аналізу траєкторій випливає таке твердження:
3-ій закон Кеплера: квадрати періодів обертання планет пропорційні кубам великих осей їх орбіт.
1.4. Диференціальні рівняння закону пропиту і пропозиції в економічних дослідженнях.
Попит і пропозиція — економічній категорії товарного виробництва. Попит — представлена на ринку потреба в товарах, пропозиція — продукт, який є на ринку чи може бути доставлений на нього.
Нехай — ціна, наприклад, на фрукти, — тенденція формування ціни. Тоді, як попит так і пропозиція будуть функціями введених величин. Як показує практика, ці функції можуть бути різними. Часто попит і пропозиція задаються лінійними.
(1.17).
залежностями. Наприклад:
Для того, щоб попит відповідав пропозиції необхідно:
.
Звідки.
(1.8).
Припустимо, що в момент 1 кг фруктів коштував 1крб. Тоді , , отже.
(1.19).
Це закон зміни цін, щоб між попитом і пропозицією була рівновага.
1.5 Найпростіші рівняння руху частинок в електромагнітних поясах.
Швидкість зміни імпульсу частинки.
.
дорівнює силі Лоренса, яка діє на неї.
(1.20).
де — зарядове число, — заряд частинки, — вектор напруженості прискорюючого поля, — вектор магнітної індукції, — вектор швидкості частинки.
.
де — маса спокою, — приведена енергія частинки.
.
— векторний добуток двох змінних.
З (1.20) маємо:
(1.21).
Рівняння (1.21) не враховує власного поля пучка (кулонівських сил).
Систему (1.21) перепишемо в скалярній формі:
(1.22).
Визначимо.
.
тобто.
.
так як , то визначимо :
.
Тому.
(1.23).
Підставляючи (1.23) в (1.22) отримаємо рівняння руху.
Але в ці складні рівняння ще входять компоненти електромагнітного поля, які визначаються рівняннями максвела:
(1.24).
Тут — електрична і магнітна сталі, — об'ємна густина заряду, — вектор густини струму, — знак транспонування.
А (1.24) — це рівняння в частинних похідних з складними граничними умовами. Задача заключається не тільки в моделюванні рівнянь руху, а й в розрахунках оптимальних систем.
1.6. Використання диференціальних рівнянь в біології і математичних обчисленнях.
Біологія. Необхідно знайти залежність площі молодого листка, що має форму круга, від часу . Відомо, що швидкість зміни площі в момент пропорцією площі листка, довжини його ободу та косинусу кута між падаючим на листок сонячним променем і вертикаллю листка. Маємо модель:
де (1.25).
— const, , — коефіцієнт пропорційностірозв'язуючи рівняння (1.25) ми отримаємо таку залежність:
(1.26).
Математика. Обчислити невласний інтеграл.
(1.27).
залежний від параметра .
Знайдемо похідну:
.
Отримали диференціальне рівняння.
(1.28).
При цьому відомо:
(1.29).
Розв’язуючи задачу Коші (1.28),(1.29), отримаємо:
(1.30).
1.7. Побудова диференціальних рівнянь з заданими параметричними сімействами кривих.
Припустимо, що задано однопараметричне сімейство кривих:
(1.31).
Задача полягає в тому, щоб знайти диференціальне рівняння, розв’язками якого являються криві (1.31). Вважаючи, що функція (1.31) має повну похідну за x запишемо:
(1.32).
Тоді з (1.31) та (1.32) як з системи рівнянь, вилучаємо сталу і отримаємо шукане диференціальне рівняння першого порядку.
Якщо ж задано — параметричне сімейство кривих:
(1.33).
то до (1.33) додаються дані співвідношення:
(1.34).
з (1.33) та (1.34), як з системи рівнянь, кількість яких , вилучаються сталі і отримане таким чином співвідношення між .
(1.35).
і буде шуканим диференціальним рівняння -го порядку.
В (1.32) та (1.34) означають частинні похідні відповідних порядків за вказаними змінними. При цьому припускаємо, що похідні існують, тобто функції (1.32) та (1.34) являються диференційовними відповідну кількість разів.
Аналогічно поступають і при складанні систем рівнянь.
Приклад 1.1. Знайти диференціальне рівняння першого порядку, розв’язками якого буде однопараметричне сімейство.
(1.36).
Розв’язання. Продиференціюємо за праву частину нашого співвідношення в припущенні, що .
(1.37).
Враховуючи (1.36) рівність (1.37) перепишемо таким чином:
(1.38).
З (1.38) знаходимо .
.
і підставивши в (1.36) отримаємо шукане диференціальне рівняння.
(1.39).
Приклад 1.2. Знайти диференціальне рівняння другого порядку, розв’язками якого буде двопараметричне сімейство.
(1.40).
Розв’язання. Згідно описаного вище складаємо систему рівнянь:
(1.41).
З якої вилучивши і знаходимо шукане диференціальне рівняння:
(1.42).