Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Математичне моделювання та диференціальні рівняння (реферат)

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Нехай x (t) -число великих риб-хижаків, y — число малих риб-жертв в момент часу t, тоді число риб-хижаків буде рости до тих пір, поки у них буде їжа. Якщо корму не буде вистачати, то кількість риб-хижаків буде зменшуватися і тоді, починаючи з деякого моменту, буде рости число риб-жертв. Модель має вигляд. Екологія вивчає взаємо відношення людини і, взагалі, живих організмів з навколишнім… Читати ще >

Математичне моделювання та диференціальні рівняння (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Реферат на тему:

Математичне моделювання та диференціальні рівняння.

1.1. Поняття математичного моделювання.

Поняття математичного моделювання трактується різними авторами по своєму. Ми будемо його пов’язувати з нашою спеціалізацією — прикладна математика. Під математичним моделюванням ми будемо розуміти метод дослідження процесів або явищ шляхом побудови їхніх математичних моделей і дослідження цих процесів. В основу методу покладемо адекватність між змінними складеного рівняння і досліджуваного процесу. Зрозуміло, що на практиці ці процеси не будуть абсолютно ідентичні. Але можна удосконалювати математичну модель, яка більш точно буде описувати цей процес. Треба пам’ятати, що в останньому випадку, як правило, математичні рівняння ускладнюються. А це означає, що їх моделювання на ЕОМ потребує більше часу, або ж більше не визначаючих обчислювальних комплексів.

Схема таких досліджень починається з постановки задачі і закінчується проведенням ефективного обчислювального експерименту. Її умови можна записати в такій формі:

а) постановка задачі;

б) побудова математичної моделі;

в) перевірка її адекватності;

г) узагальнення та теоретичне дослідження даного класу задач;

д) створення програмного забезпечення;

е) проведення обчислювального експерименту;

ж) впровадження цих результатів в виробництво.

Розглянемо питання використання диференціальних рівнянь в деяких предметних областях.

1.2. Диференціальні рівняння в екології.

Екологія вивчає взаємо відношення людини і, взагалі, живих організмів з навколишнім середовищем. Основним об'єктом дослідження в екології являється еволюція популяцій (сукупність одного виду рослин, тварин, чи мікроорганізмів, які населяють протягом тривалого часу певну територію).

Опишемо математично процес розмноження чи вмирання популяцій.

Нехай x ( t )  — кількісний стан популяції в момент t , A  — число, яке відповідає кількості народжених, B  — умираючих в одиницю часу. Тоді запис зміни координати x ( t ) задається формулою:

dx dt = A - B (1.1).

В (1.1) A і B можуть залежати від x . Наприклад:

A = ax , B = bx (1.2).

Де a  — коефіцієнт народжуваності, b  — смертності. Маємо з (1.2).

dx dt = ( a - b ) x (1.3).

Розв’язок диференціального рівняння запишемо в вигляді.

З розв’язку (1.4) видно, що при a > b популяція виживаюча, а при a < b  — вмираюча.

x ( t ) = x 0 e ( a - b ) ( t - t 0 ) (1.4).

Рівняння (1.3) в деяких випадках береться нелінійне

dx dt = ax - bx 2 ( a > 0, b > 0 ) (1.5).

Це рівняння Беруллі при n = 2 і його розв’язок запишеться в такому вигляді.

x ( t ) = x 0 a b x 0 + ( a b - x 0 ) e - a ( t - t 0 ) (1.6).

З формули (1.6) видно, що при t -> , x ( t ) -> a b . При цьому можливі випадки.

a b > x 0 , та a b < x 0 .

Рівняння (1.5) описує.

Можна говорити і про більш складні рівняння, системи рівнянь.

Розглянемо більш детально двох видову модель «хижак-жертва», яка була побудована для виявлення коливань рибних уловів в Адріатичному морі.

Нехай x ( t ) -число великих риб-хижаків, y  — число малих риб-жертв в момент часу t , тоді число риб-хижаків буде рости до тих пір, поки у них буде їжа. Якщо корму не буде вистачати, то кількість риб-хижаків буде зменшуватися і тоді, починаючи з деякого моменту, буде рости число риб-жертв. Модель має вигляд.

{ dx dt = - ax + bxy dy dt = cx - dxy (1.7).

де a , b , c , d  — додатні константи.

В (1.7) доданок bxy виражає залежність приросту великих риб від числа малих, ± dxy  — зменшення числа малих риб від великих.

1.3. Закони Кеплера руху планет.

Згідно закону всесвітнього тяжіння два тіла, які знаходяться на віддалі r друг від друга і які мають маси m і M притягаються з силою.

F = m M r 2 (1.8).

де  — константа тяжіння.

Опишемо рух планети з масою m навколо Сонця маси M . Вплив других планет на них не будемо враховувати. (Мал 1.1).

Сонце знаходиться в початку координат, а планета має положення x ( t ) , y ( t ) в момент часу t . Використавши другий закон Ньютона маємо:

{ m x " = - FCos = - mM r 2 Cos m y " = - FSin = - mM r 2 Sin (1.9).

Враховуючи, що

Позначимо k = M , прийдемо до системи.

Cos = x r , Sin = y r , z = x 2 + y 2 .

{ x " = - kx ( x 2 + y 2 ) 2 3 y " = - ky ( x 2 + y 2 ) 2 3 (1.10).

Без обмеження загальності візьмемо початкові умови:

x = a , y = 0, x = 0, y = V 0 при t = 0 (1.11).

Перейдемо до полярних координат:

x = rCos , y = rSin .

{ x = rCos - rSin y = rSin - rCos .

{ x " = r " Cos - 2 r Sin - rSin " - rCos 2 y " = r " Sin - 2 r Cos - rCos " - rSin 2 .

Позначивши отримані вирази в (1.10) будемо мати.

{ ( r " - r 2 ) Sin + ( 2 r + r " ) Cos = - kSin r 2 ( r " - r 2 ) Cos - ( 2 r + r " ) Sin = - kCos r 2 .

Помножимо перше рівняння на Cos , друге на Sin і складемо:

4 r " - r 2 = - k r 2 (1.12).

Домножимо перше рівняння на - Sin , друге на Cos і складемо:

2 r + r " = 0 (1.13).

Перепишемо в нових змінних умови (1.11):

Рівняння (1.13) перепишемо у вигляді.

r = a , = 0, r = 0, = V x a (1.14).

d dt ( r 2 ) = 0 (1.15).

Звідки маємо.

r 2 = C 1 (1.6).

Константа C 1 має цікаву геометричну інтерпретацію. З курсу математичного аналізу відомо, що площа сектора PQO обчислюється за формулою.

Звідки

S = 1 2 0 r 2 d (1.17).

dS = 1 2 r 2 d , або dS dt = 1 2 r 2 .

Останній вираз означає секторну швидкість. З (1.16) випливає, що вона являється постійною. Це означає, що радіус-вектор «замітає» за рівні проміжки часу рівні площі.

1-ій закон Кеплера: кожна із планет рухається по плоскій кривій відносно Сонця так, що радіус-вектор, який зв’язує Сонце і кожну з планет, «замітає» рівні площі за рівні проміжки часу.

Задачу Кощі (1.12)-(1.14) можна розв’язати. Розв’язок має еліпсоїдальну форму, на основі цього робиться наступний висновок:

2-ій закон Кеплера: траєкторії планет рухаються по еліпсам, в одному з фокусів яких знаходиться Сонце.

З аналізу траєкторій випливає таке твердження:

3-ій закон Кеплера: квадрати періодів обертання планет пропорційні кубам великих осей їх орбіт.

1.4. Диференціальні рівняння закону пропиту і пропозиції в економічних дослідженнях.

Попит і пропозиція — економічній категорії товарного виробництва. Попит — представлена на ринку потреба в товарах, пропозиція — продукт, який є на ринку чи може бути доставлений на нього.

Нехай p ( t )  — ціна, наприклад, на фрукти, d ( p ) d ( t )  — тенденція формування ціни. Тоді, як попит так і пропозиція будуть функціями введених величин. Як показує практика, ці функції можуть бути різними. Часто попит q і пропозиція S задаються лінійними.

q = 4 p ' - 2 p + 39 S = 44 { p ' + 2 p - 1 (1.17).

залежностями. Наприклад:

Для того, щоб попит відповідав пропозиції необхідно:

4 p ' - 2 p + 39 = 44 { p ' + 2 p - 1 .

Звідки.

40 { p ' + 4 p - 40 = 0 4 dp = - 4 ( p - 10 ) 10 dp p - 10 = - dt , p = ce - 1 10 t + 10 (1.8).

Припустимо, що в момент t = 0 1 кг фруктів коштував 1крб. Тоді 1 = c - 10 , c = - 9 , отже.

p = - 9 e 1 10 t + 10 (1.19).

Це закон зміни цін, щоб між попитом і пропозицією була рівновага.

1.5 Найпростіші рівняння руху частинок в електромагнітних поясах.

Швидкість зміни імпульсу частинки.

p = m V .

дорівнює силі Лоренса, яка діє на неї.

d dt ( m V ) = Ze ( E + [ V B ] ) (1.20).

де Z  — зарядове число, e  — заряд частинки, E  — вектор напруженості прискорюючого поля, B  — вектор магнітної індукції, V  — вектор швидкості частинки.

E = ( E x E y E z ) , B = ( B x B y B z ) , V = ( V x V y V z ) m = m 0 1 - V 2 c 2 = m 0 1 - B 2 = 0 .

де m 0  — маса спокою,  — приведена енергія частинки.

[ V , B ] = | i j k V x V y V z B x B y B z | = ( V y B z - V z B y ) i - ( V x B z - V z B x ) j - ( V z B y - V y B x ) k .

— векторний добуток двох змінних.

З (1.20) маємо:

m 0 d V dt + m 0 V d dt = Ze ( E + [ V , B ] ) (1.21).

Рівняння (1.21) не враховує власного поля пучка (кулонівських сил).

Систему (1.21) перепишемо в скалярній формі:

{ d 2 x dt 2 = Ze m 0 [ E x + dy dt B z - dz dt B y - m 0 Ze dx dt d dt ] d 2 y dt 2 = Ze m 0 [ E y + dz dt B z - dx dt B z - m 0 Ze dy dt d dt ] d 2 z dt 2 = Ze m 0 [ E z + dx dt B y - dy dt B x - m 0 Ze dz dt d dt ] (1.22).

Визначимо.

d dt = d dt 1 1 - V T V c 2 = - 1 2 ( 1 - V T V c 2 ) - 3 2 ( - 2 ) V T c 2 dV dt .

тобто.

d dt = 3 c 2 V T ( Ze m 0 ( E + [ V B ] ) - 1 V d dt ) .

так як V T [ V B ] = 0 , то визначимо d dt :

d dt ( 1 + 2 V T V c 2 ) = 2 Ze m 0 c 2 V T E .

Тому.

d dt = Ze m 0 c 2 ( dx dt E x + dy dt E y + dz dt E z ) (1.23).

Підставляючи (1.23) в (1.22) отримаємо рівняння руху.

Але в ці складні рівняння ще входять компоненти електромагнітного поля, які визначаються рівняннями максвела:

r 0 t E = - B t , div { E = 0 r 0 t B = 1 c 2 E t + 0 j , div { B { 0 (1.24).

Тут 0 , 0  — електрична і магнітна сталі,  — об'ємна густина заряду, j  — вектор густини струму, t  — знак транспонування.

А (1.24) — це рівняння в частинних похідних з складними граничними умовами. Задача заключається не тільки в моделюванні рівнянь руху, а й в розрахунках оптимальних систем.

1.6. Використання диференціальних рівнянь в біології і математичних обчисленнях.

Біологія. Необхідно знайти залежність площі S молодого листка, що має форму круга, від часу t . Відомо, що швидкість зміни площі dS dt в момент t пропорцією площі листка, довжини його ободу та косинусу кута між падаючим на листок сонячним променем і вертикаллю листка. Маємо модель:

dS dt = k S S 1 2 Cos ( t ) , де S ( t ) = at + b >= 0 (1.25).

a , b  — const, <= , k  — коефіцієнт пропорційностірозв'язуючи рівняння (1.25) ми отримаємо таку залежність:

S ( t ) = ( c + k 2 a Sin ( at + b ) ) - 2 (1.26).

Математика. Обчислити невласний інтеграл.

I ( a ) = 0 e - x 2 - 2 ax dx (1.27).

залежний від параметра a .

Знайдемо похідну:

dI da = - 0 e - x 2 - 2 ax dx =+ 0 e - x 2 - 2 ax dx ( d ( - x 2 - 2 ax ) + 2 aI ( a ) ) = 2 aI ( a ) - 1 .

Отримали диференціальне рівняння.

dI da = 2 aI ( a ) - 1 (1.28).

При цьому відомо:

I ( 0 ) = 0 e - x 2 dx = 2 (1.29).

Розв’язуючи задачу Коші (1.28),(1.29), отримаємо:

I ( a ) = e a 2 [ I ( a ) - 0 a e - t 2 dt ] = e a 2 2 - 0 a e a 2 - t 2 dt (1.30).

1.7. Побудова диференціальних рівнянь з заданими параметричними сімействами кривих.

Припустимо, що задано однопараметричне сімейство кривих:

( x , y ( x ) , c ) = 0 (1.31).

Задача полягає в тому, щоб знайти диференціальне рівняння, розв’язками якого являються криві (1.31). Вважаючи, що функція (1.31) має повну похідну за x запишемо:

x ' ( x , y , c ) + y ' ( x , y , c ) dy dx = 0 (1.32).

Тоді з (1.31) та (1.32) як з системи рівнянь, вилучаємо сталу c і отримаємо шукане диференціальне рівняння першого порядку.

Якщо ж задано n  — параметричне сімейство кривих:

( x , y ( x ) , c 1 , . . , c n ) = 0 (1.33).

то до (1.33) додаються дані співвідношення:

d dx ( x , y , c 1 , . . , c n ) = x ' ( x , y , c 1 , . . , c n ) + y ' ( x , y , c 1 , . . , c n ) dy dx = 0 d 2 dx 2 ( x , y , c 1 , . . , c n ) = d dx [ x ' ( x , y , c 1 , . . , c n ) + y ' ( x , y , c 1 , . . , c n ) dy dx ] = xx ' ' ( x , y , c 1 , . . , c n ) + xe ' ' ( x , y , c 1 , . . , c n ) dy dx + yy ' ' ( x , y , c 1 , . . , c n ) ( dy dx ) 2 + + x ' ( x , y , c 1 , . . , c n ) d 2 y dx 2 = 0 d n dx n ( x , y , c 1 , . . , c n ) = d dx [ d n - 1 dx n - 1 ( x , y , c 1 , . . , c n ) ] = 0 (1.34).

з (1.33) та (1.34), як з системи рівнянь, кількість яких ( n + 1 ) , вилучаються сталі c 1 , . . , c n і отримане таким чином співвідношення між x , y , y ' , . . , y ( n ) .

F ( x , y , y ' , . . , y ( n ) ) = 0 (1.35).

і буде шуканим диференціальним рівняння n -го порядку.

В (1.32) та (1.34) x ' ( ) , y ' ( ) , xx ' ' ( ) , xy ' ' ( ) , yy ' ' ( ) , - - означають частинні похідні відповідних порядків за вказаними змінними. При цьому припускаємо, що похідні існують, тобто функції (1.32) та (1.34) являються диференційовними відповідну кількість разів.

Аналогічно поступають і при складанні систем рівнянь.

Приклад 1.1. Знайти диференціальне рівняння першого порядку, розв’язками якого буде однопараметричне сімейство.

e x + cy = 2 x + 3 y (1.36).

Розв’язання. Продиференціюємо за x праву частину нашого співвідношення в припущенні, що y = y ( x ) .

e x + cy ( 1 + c dy dx ) = 2 x + 3 dy dx (1.37).

Враховуючи (1.36) рівність (1.37) перепишемо таким чином:

( 2 x + 3 y ) ( 1 + c dy dx ) = 2 x + 3 dy dx (1.38).

З (1.38) знаходимо c .

c = 1 y ' [ 2 + 3 y ' 2 x + 3 y - 1 ] .

і підставивши в (1.36) отримаємо шукане диференціальне рівняння.

e x + x y ' [ 2 + 3 y ' 2 x + 3 y - 1 ] = 2 x + 3 y (1.39).

Приклад 1.2. Знайти диференціальне рівняння другого порядку, розв’язками якого буде двопараметричне сімейство.

y = c 1 e 3 x + c 2 e - 3 x (1.40).

Розв’язання. Згідно описаного вище складаємо систему рівнянь:

{ y = c 1 e 3 x + c 2 e - 3 x y ' = 3 c 1 e 3 x - 3 c 2 e - 3 x y ' ' = 9 c 1 e 3 x + 9 c 2 e - 3 x (1.41).

З якої вилучивши c 1 і c 2 знаходимо шукане диференціальне рівняння:

y ' ' - 9 y = 0 (1.42).

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою