Постановка наукової проблеми та її значення

Політичні та соціально-економічні зміни, що відбуваються сьогодні в Україні, набувають освітнього значення. Державний напрямок на євроінтеграцію вимагає якісно нової та досконалої підготовки конкурентоспроможних фахівців уже на міжнародному ринку праці. Сучасний працівник повинен бути готовим швидко, із мінімальним періодом адаптації виконувати різноманітні професійні завдання, що передбачають певну соціальну роботу, перекваліфікацію, зміну колективу та навіть переїзди. Очевидно, що педагогічна наука не може залишитись осторонь вказаних питань. Базуючись на оновлених державних вимогах, перед вітчизняними освітніми та науковими кадрами виникає необхідність високого рівня сформованості соціально-професійної мобільності. Таким чином, постає проблема законодавчої регламентації необхідності формування у сучасних фахівців вказаного психолого-педагогічного феномену.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Необхідність формування риси соціально-професійної мобільності визначена багатьма дослідниками. Н. В. Грицькова вважає, що соціально-професійна мобільність педагога передбачає його відкритість до нових знань, впевненість у власних силах у процесі їх засвоєння; широту та багатогранність мислення, здатність переходити від одного способу діяльності до іншого; гнучкість настанов особистості; критичність особистості, здатність адекватно оцінювати свої результати та бачити подальші перспективи [6]. Таким чином, науковець вважає вказану особистісну рису запорукою ефективності діяльності педагога.О.Н. Арф'єв вбачає конструювання механізму самоорганізації освітньої системи як запоруку формування соціально — професійної мобільності, а також пропонує принципи конструювання цього механізму [2, с.15]. Е. Е. Симанюк бачить соціально-професійну мобільність фактором реалізації освітніх інновацій. Є.В. Гнатишина умовою формування соціально-професійної мобільності вважає освітнє інформаційне середовище. В умовах динамічного розвитку ринку праці та активізації інформаційних процесів вказаний психолого-педагогічний феномен формується на основі комплексу особистісних якостей, що проявляються у рівні інформаційної культури майбутнього педагога [5, с.65].

Мета статті - проаналізувати нормативно-правові документи України, які регламентують необхідність формування соціально-професійної мобільності фахівців, що є запорукою якісно підготованих професіоналів.