Організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

ІВАНЕНКО Руслана Валеріївна УДК 37.048.4:61

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА МЕДИЧНІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

13.00.04 — теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Вінниця — 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Цехмістер Ярослав Володимирович, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, проректор з навчально-виховної роботи та довузівської підготовки, директор Українського медичного ліцею, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України

Сидоренко Віктор Костянтинович,

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри трудового навчання та креслення, м. Київ;

кандидат педагогічних наук

Лукащук Микола Миколайович,

Рівненський базовий медичний коледж, базовий методист, м. Рівне.

Захист відбудеться «17» червня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21 100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21 100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32)

Автореферат розісланий «14» травня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. В умовах соціально-економічної трансформації нашого суспільства проблеми професійної орієнтації набувають винятково важливого значення, оскільки їх вирішення спрямоване на свідоме професійне самовизначення молодої людини.

Розвиток вищої медичної освіти у контексті європейської інтеграції, високі вимоги до неї потребують постійного вдосконалення всіх компонентів та етапів професійної орієнтації. Зокрема необхідно враховувати постійне зростання обсягу науково-технічної інформації та прискорення процесу старіння і оновлення медичних знань, що, в свою чергу, вимагає розвитку інноваційної спрямованості мислення майбутніх фахівців за умови збереження фундаменталізації медичної освіти в цілому; формування високих морально-етичних принципів і переконань, органічної єдності світоглядної, спеціальної та соціально-гуманітарної підготовки; забезпечення цілісності навчально-виховного процесу, допрофесійної підготовки, всебічного розвитку особистості майбутнього фахівця в умовах неперервної освіти. Саме тому в інноваційних середніх навчальних закладах — ліцеях медичного профілю — особлива увага має приділятися професійній орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, що пов’язується з поглибленим свідомим вибором учнями медичної фахової діяльності в процесі їхньої допрофесійної підготовки.

Вивчення стану професійної орієнтації на медичні спеціальності свідчить, що в процесі її здійснення виникають суперечності між: багатоаспектністю такого процесу та уніфікацією навчальних програм з різних профільних предметів; необхідністю формування стійкої мотивації до медичної діяльності та наявними засобами її реалізації в профільному загальноосвітньому навчальному закладі; сучасними вимогами до учня як майбутнього студента вищого медичного навчального закладу та рівнем його готовності до навчання в ньому.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що предметом уваги вчених були проблеми, пов’язані з дослідженням методологічних засад сучасної філософії освіти (В.Г. Кремень, І.А. Зязюн); неперервної професійної освіти (С.У. Гончаренко, Н.Г. Ничкало); розробки та впровадження сучасних педагогічних технологій професійної підготовки фахівців (В.П. Безпалько, Р. С. Гуревич, C.О. Сисоєва); професійної підготовки майбутніх фахівців у контексті особистісно орієнтованої освіти (Г.О. Балл, В. В. Рибалка, Н.Г. Сидорчук); системи професійної орієнтації учнів, підготовки їх до свідомого вибору професії (Б.О. Федоришин); необхідності формування в молоді вмінь самостійного пошуку та аналізу знань про різні види професійної діяльності (М.М. Захаров, С.М. Чистяков); професійної підготовки майбутніх лікарів (О.Ф. Возіанов, Ю. В. Вороненко, Є.Г. Гончарук, В.Ф. Москаленко); теоретико-методологічних засад медичної освіти у процесі допрофесійної підготовки (В.М. Алфімов, В. П. Широбоков, Я.В. Цехмістер). Розглянуто основні теоретичні та методологічні положення, а також поняттєвий апарат професіографії (Б.Г. Ананьєв, Л. С. Виготський, С. Г. Геллерштейн, М.Д. Левітов, Є.О. Клімов, К.К. Платонов); проблеми професійної орієнтації у зарубіжних країнах (Н.В. Абашкіна, Н.М. Лавриченко). Водночас, незважаючи на вагомі наукові результати, організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності в умовах медичного ліцею не були предметом спеціального педагогічного дослідження, зокрема потребує вдосконалення зміст, організаційні форми та методи профорієнтаційної роботи в умовах навчання учнів у медичному ліцеї, створення інтегративної системи заходів, спрямованих на психологічний супровід, що підтримує свідомий вибір професії медичного працівника, врахування інтересів, нахилів, здібностей, глибоких моральних переконань, стану здоров’я, поінформованості щодо специфіки медичних спеціальностей і вимог до них.

Враховуючи об'єктивну потребу та соціальну значущість якісної підготовки медичних кадрів, актуальність означеної проблеми, її недостатню теоретичну розробленість та практичне впровадження у діяльність медичних ліцеїв, темою дисертаційного дослідження обрано «Організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (до 20.02.2007 — Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України) за темою «Психолого-педагогічні основи особистісного підходу до впровадження педагогічних технологій у професійних закладах освіти» (РК№ 0102U000401).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, протокол № 8 від 29 травня 2003 р., та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 30 березня 2004 р., протокол № 3.

Об`єкт дослідження — допрофесійна підготовка старшокласників у медичному ліцеї вищого медичного навчального закладу.

Предмет дослідження — професійна орієнтація старшокласників у медичному ліцеї вищого медичного навчального закладу.

Мета дослідження: здійснити цілісний науковий аналіз проблеми професійної орієнтації старшокласників; розробити та обґрунтувати модель організації професійної орієнтації старшокласників в умовах медичного ліцею; виявити організаційно-педагогічні умови її впровадження у процесі допрофесійної підготовки учнів у медичному ліцеї вищого медичного навчального закладу.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що професійна орієнтація старшокласників на медичні спеціальності в процесі допрофесійної підготовки у медичному ліцеї набуває ефективності за умов:

— здійснення професійної орієнтації на основі моделі, яка спрямована на формування свідомого професійного самовизначення старшокласників у медичній галузі;

— розробки та впровадження змісту, організаційних форм і методів, спрямованих на оволодіння початковими професійними медичними знаннями, уміннями, навичками, інтеграції професійно орієнтуючої інформації у програми та зміст профільних навчальних предметів;

— розвитку в учнів медичного ліцею професійно значущих якостей;

— використання активних форм профорієнтаційної роботи, зокрема екскурсій, спрямованих на наближення до медичної практики.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначені основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан дослідження проблеми у педагогічній теорії та практичній діяльності профільних ліцеїв.

2. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель організації професійної орієнтації старшокласників у процесі їхньої допрофесійної підготовки в медичному ліцеї.

3. Виявити та обґрунтувати організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності у медичному ліцеї.

4. Визначити критерії ефективності профорієнтаційної роботи у медичному ліцеї.

5. Розробити методичні рекомендації щодо професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності в умовах медичного ліцею.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про єдність теорії і практики, про людину як суб'єкт діяльності, про активність суб'єкта у пізнавальній діяльності; загальнотеоретичні і методологічні положення філософії, психології, педагогіки щодо розвитку і всебічного формування особистості в процесі здобуття нею освіти; сучасні концептуальні ідеї демократизації та гуманізації освіти і виховання, особистісно орієнтованого підходу до навчання, формування змісту допрофесійної освіти, зокрема професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці з філософії освіти (І.А. Зязюн, В.Г. Кремень); теоретико-методологічних основ неперервної професійної освіти (А.М. Алексюк, П. М. Воловик, О. А. Дубасенюк, С. У. Гончаренко, Р. С. Гуревич, Н.Г. Ничкало); формування та розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, І.Д. Бех, Л.І. Божович, Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О.М. Леонтьєв, К. К. Платонов, В. В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн, В.А. Семиченко); організації навчально-виховного процесу, його закономірностей, принципів, форм та методів (В.М. Алфімов, С.І. Архангельський, Г. С. Тарасенко); розробки та впровадження сучасних педагогічних технологій професійної підготовки фахівців (В.П. Безпалько, М.І. Сметанський, С.О. Сисоєва); психолого-педагогічних основ професійної орієнтації (Я.Ц. Зелінська, І.М. Козловська, Н. П. Максимчук, Б.О. Федоришин), зокрема старшокласників (В.Ф. Гайдаржі, Т.П. Колісник, М. В. Опачко, М.І. Піддячий, Л. В. Тименко, В.У. Хільковець), у зарубіжних країнах (Н.В. Абашкіна, Н.І. Балацька, Н.М. Лавриченко); підготовки учнівської молоді до майбутньої професійної діяльності (О.Г. Балл, Є.О. Климов, Н.А. Побірченко); допрофесійної підготовки учнів у ліцеях медичного профілю (Є.Г. Гончарук, В. Ф. Москаленко, В. П. Широбоков, Я.В. Цехмістер).

Законодавчо-нормативна база дослідження. В процесі дослідження використано основні положення щодо розвитку освіти в Україні, викладені у законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», в Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Національній доктрині розвитку освіти в Україні, «Концепції профільного навчання», а також нормативно-правових документах Міністерства освіти і науки України.

Комплексний підхід до вивчення проблеми зумовив застосування таких методів дослідження: теоретичні — вивчення та аналіз філософської, педагогічної, психологічної та спеціальної літератури, а також дисертаційних робіт, систематизація та узагальнення педагогічного досвіду — для здійснення теоретичного аналізу стану проблеми дослідження, обґрунтування і розробки змісту організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності; емпіричні — анкетування, тестування, опитування, бесіда, інтерв'ю, педагогічне спостереження, оцінка і самооцінка, експертна оцінка — для аналізу стану професійної орієнтації на медичні спеціальності, з’ясування доцільності й ефективності визначених організаційно-педагогічних умов; педагогічний експеримент з метою апробації ефективності обґрунтованих організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності та впровадження розроблених навчально-методичних матеріалів; статистичні — методи математичної і статистичної обробки результатів педагогічного експерименту — для забезпечення його достовірності.

Експериментальна база та етапи дослідження. Експеримент проводився на базі Українського медичного ліцею, Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, середньої загальноосвітньої школи № 33 (м. Київ), Одеського обласного базового медичного училища, Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема із залученням працівників методичних установ і практичної системи охорони здоров’я. Дослідженням було охоплено 1350 респондентів. З них 768 учнів середніх загальноосвітніх шкіл, 79 вчителів-предметників, 17 класних керівників та кураторів, 220 студентів першого курсу, 26 викладачів вищих медичних навчальних закладів, 240 батьків.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося впродовж 2000;2007 рр. у три взаємопов'язані етапи науково-педагогічного пошуку. На першому етапі (2000;2002 рр.) осмислено теоретичні проблеми дослідження, вивчено наукову, науково-педагогічну літературу та навчально-програмну документацію; визначено вихідні теоретичні положення, об'єкт, предмет і мету, сформульовано гіпотезу дослідження і конкретизовано його завдання; розроблено програму і методику експерименту, визначено експериментальну базу, обґрунтовано якісний та кількісний склад учасників експерименту; проведено констатувальний етап педагогічного експерименту. На другому етапі (2003;2004 рр.) розроблено та теоретично обґрунтовано модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності; визначено організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, на базі яких розроблено дидактичні матеріали та методичні рекомендації, здійснено експериментальну перевірку гіпотези дослідження. Визначена логіка проведення і розпочато формувальний експеримент. На третьому етапі (2005;2007 рр.) завершено формувальний та проведено контрольний експеримент, здійснено експертні оцінки дослідження, систематизацію та узагальнення результатів, одержаних у процесі теоретичного аналізу та дослідно-експериментальної роботи. Сформульовано висновки та визначено перспективи подальшого дослідження. На цьому етапі оформлено кандидатську дисертацію.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: вперше розроблено та обґрунтовано модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності; виявлено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності в умовах медичного ліцею; критерії ефективності профорієнтаційної роботи в медичному ліцеї; уточнено теоретичний зміст поняття «професійна орієнтація старшокласників на медичні спеціальності»; вдосконалено зміст, організаційні форми та методи роботи з професійної орієнтації шляхом інтеграції професійно орієнтованої інформації в програми профільних навчальних предметів; подальшого розвитку дістали положення професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності в медичному ліцеї вищого медичного навчального закладу.

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблено та впроваджено: навчально-тематичний план і програму спецкурсу «Основи професійної орієнтації на медичні спеціальності» для викладачів та учнів медичних ліцеїв; методичні рекомендації щодо підготовки вчителя до професійної орієнтації на медичні спеціальності для викладачів загальноосвітніх навчальних закладів і ліцеїв медичного профілю; методики з організації науково-дослідної роботи серед старшокласників-членів наукових товариств медичних ліцеїв; методичні матеріали щодо проведення профорієнтаційних екскурсій для викладачів та учнів медичних ліцеїв при вищих медичних навчальних закладах.

Результати дослідження можуть бути використані у процесі розробки навчальних програм та посібників з питань професійної орієнтації, зокрема на медичні спеціальності, матеріалів для удосконалення навчально-виховної роботи середніх загальноосвітніх навчальних закладів, а також у подальших науково-педагогічних дослідженнях.

Наукові положення, навчально-методичні матеріали впроваджено у навчально-виховний процес Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (довідка № 120/3 від 14.04.2007р.); Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (довідка № 324 від 09.09.2006р.); Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 960 від 28.11.2007р.); Одеського обласного базового медичного училища (довідка № 637 від 23.11.2007р.); середньої загальноосвітньої школи № 33 (м. Київ) (довідка № 152 від 27.12.2007р.).

Особистий внесок у двох статтях та двох тезах, написаних у співавторстві з Я.В. Цехмістером, полягає у теоретичному обґрунтуванні використання основних ідей та положень професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності у практичній діяльності медичного ліцею та визначенні організаційно-педагогічних умов її здійснення.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його об'єкту, предмету, меті й завданням; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів; статистичною обробкою даних, а також позитивними наслідками впровадження результатів дослідження.

На захист виносяться:

1. Модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності.

2. Організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності.

3. Критерії ефективності профорієнтаційної роботи в медичному ліцеї.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорено на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: VІ Міжнародний «Тиждень освіти дорослих в Україні: Освіта дорослих для свободи совісті і віри (м. Київ, 2005р.); ІV Міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих вчених (м. Ужгород, 18−20 квітня 2006р.); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Вчені майбутнього» (м. Одеса, 19−21 жовтня 2006р.); Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров’я «Інвестуючи в охорону здоров’я, збудуємо більш безпечне майбутнє» (м. Київ, 4−5 квітня 2007р.); «Наука і освіта `2005» (м. Дніпропетровськ, 2005р.); 60-та Ювілейна науково-практична конференція студентів і молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини» (м. Київ, 2007р.); «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» (м. Суми, 25−26 квітня 2007р.); «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції - Х Всеукраїнська науково-практична конференція» (м. Київ, 16−18 травня 2007р.); ІІІ-й Національний конгрес з біоетики (м. Київ, жовтень 2007р.), а також на науково-методичних семінарах, педагогічних читаннях та звітних наукових конференціях та засіданнях відділу інноваційних педагогічних технологій Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 15 наукових і науково-методичних працях, із них 10 написано без співавторів, у тому числі: 9 статей у провідних наукових фахових виданнях України; 5 статей у збірниках матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг особистого внеску становить 4,72 авт. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (229 найменувань, з них 10 — іноземною мовою). Робота містить 18 рисунків, 9 таблиць, 11 додатків на 38 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 279 сторінок, основна її частина займає - 222 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі — «Проблема професійної орієнтації старшокласників у педагогічній теорії і практиці» — схарактеризовано базові поняття дослідження; проаналізовано проблему професійної орієнтації учнівської молоді у педагогічній теорії; особливості професійної орієнтації на медичні спеціальності; сучасний стан професійної орієнтації учнів на медичні спеціальності.

Теоретичний аналіз проблеми дослідження показав, що серед базових понять важливими для реалізації мети є «професійна орієнтація», «професійне самовизначення», «професійний інтерес». Професійна орієнтація у наукових працях розглядається як комплекс психолого-педагогічних і медичних заходів, спрямованих на оптимізацію процесу працевлаштування молоді згідно з бажанням, нахилами і сформованими здібностями та з урахуванням потреби в спеціалістах суспільства в цілому (С.У. Гончаренко); як система заходів, спрямованих на надання допомоги молоді у виборі професії (М.Д. Ярмаченко); як багатоаспектний процес, у якому вчені виділяють мотиваційно-смислову, пізнавальну і вольову, психологічну складові. Професійне самовизначення розглядається дослідниками як процес розвитку молодої людини, процес прийняття рішення особистістю щодо вибору майбутньої трудової діяльності (С.У. Гончаренко); як суб'єкт дiяльнocтi (Є.А. Климов); як процес, що проходить кілька вікових етапів, починаючи з дошкiльногo пepioдy i закінчуючи вибором професії у старших класах (Г.С. Костюк); як ознайомлення зi світом професій, самоаналіз, caмooцiнкa та самоперевірка молодою людиною своєї вiдповiднocтi цим вимогам (В.В. Чебишева); як суттєва сторона загального процесу розвитку особистості (П.А. Шавiр); як вибір людиною напряму свого подальшого розвитку, сфери реалізації індивідуальних якостей i здібностей, соціального середовища для втілення своєї життєвої мети i моральних цінностей (М.Д. Ярмаченко). Професійний інтерес визначається як специфічна і пізнавальна спрямованість особистості на предмети і явища дійсності (О.М. Леонтьєв); як форма вибіркового емоційно-вольового ставлення до оточуючої дійсності чи окремих об`єктів даної дійсності; активна спрямованість людини на той чи інший вид професійної діяльності, пов’язана з позитивними емоціями ставлення до неї, до оволодіння нею (О.Г. Ковальов).

У розділі уточнено теоретичний зміст поняття «професійна орієнтація на медичні спеціальності», котре розглядається як спеціально організований цілеспрямований педагогічний вплив на старшокласників медичного ліцею на основі врахування їхніх особистісних характеристик з метою формування свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності.

Теоретичний аналіз проблеми професійної орієнтації учнівської молоді показав, що її педагогічна значущість та основні завдання полягають у вивченні особливостей особистості кожного учня, виявленні його нахилів і здібностей, у здійсненні можливості надання йому кваліфікованих порад, рекомендацій щодо вибору професії, а також формування його професійних намірів та створення умов їхньої реалізації. Встановлено, що профорієнтаційна робота сприяє цілеспрямованому розвитку здібностей особистості, зростанню її професіоналізму, працездатності, збереженню здоров’я і виступає одним із важливих елементів державної політики у сфері соціального захисту та зайнятості населення, забезпечує ефективне використання трудового потенціалу особи, підвищення її соціальної та професійної мобільності. Профорієнтаційні заходи стимулюють пошук людиною найефективніших засобів підвищення свого професійно-кваліфікаційного рівня, розвиток соціально-економічної ініціативи, інтелектуальної та трудової незалежності.

У процесі дослідження зроблено висновок, що особливості професійної орієнтації на медичні спеціальності полягають у тому, що: термін навчання у вищому медичному навчальному закладі досить значний, тому свідомий вибір майбутньої медичної професії надзвичайно важливий; у процесі вибору медичної спеціальності необхідно враховувати можливості організму, його стан; професiйну орієнтацію майбутніх фахівців-медиків можна реалізувати повніше, якщо її головна мета буде спрямована на професійно особистiсний розвиток майбутнього лікаря; здібності до медичної професії не завжди проявляються у ранньому віці, внаслідок чого їх важко коректно дослідити на етапі підготовки до навчання в старшій школі. Визначено, що процес професійної орієнтації також спрямований на формування конкурентноспроможної особистості, здатної до неперервної медичної освіти. Виявлено, що індивід постійно перебуває у складних психолого-педагогічних відносинах, взаємовпливах, зокрема самовизначенні, саморегуляції, творчій діяльності, самоствердженні.

Результати аналізу стану професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності підтвердили актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми. Визначено, що на сучасному етапі ще не створена система, яка б забезпечувала надійну професійну орієнтацію учнів на такий важливий фах, як медичний. Анкетування учнів середніх загальноосвітніх шкіл (768 осіб), студентів першого курсу вищого медичного навчального закладу (220 осіб) дало змогу виявити, що на вибір ними медичної професії вплинули поради батьків, родичів, знайомих (35%), джерела інформації (книжки, телебачення, інтернет) (29%), відвідування відповідних лікувальних установ, зустріч із спеціалістами (15%), самостійно прийшли до рішення (11%) і лише 10% респондентів обрали майбутній фах лікаря під впливом вчителів, школи, навчально-виховного процесу, вивчення певних предметів, і зокрема спеціально організованої профорієнтаційної роботи.

На основі здійсненого аналізу з’ясовано, що одночасно з підвищенням вимог до випускника школи щодо навчання у вищому медичному навчальному закладі виявляється недостатня його підготовленість до розуміння подальшої професійної діяльності лікаря. Певна непідготовленість переноситься і на перші курси, знижуючи ефективність навчального процесу, призводить до відсіву студентів, які розчарувалися у виборі майбутнього фаху або не спроможні навчатися за станом здоров’я (8%). Підвищені вимоги до вищої медичної освіти впливають на зростання вимог і до якості професійної орієнтації учнів на медичні спеціальності.

У другому розділі — «Обґрунтування організаційно-педагогічних умов професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності» — подано розроблену та обґрунтовану модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності; розкрито зміст роботи з професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, відповідні організаційні форми та методи профорієнтаційної роботи; визначено екскурсії як активну форму наближення профорієнтаційної роботи до медичної практики.

У розділі визначено організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, до яких віднесено: здійснення професійної орієнтації на основі моделі, що спрямована на формування свідомого професійного самовизначення старшокласників у медичній галузі; розробку та впровадження змісту, організаційних форм і методів, спрямованих на оволодіння початковими професійними медичними знаннями, уміннями, навичками; інтеграцію професійно орієнтуючої інформації у програми та зміст профільних навчальних предметів; розвиток в учнів медичного ліцею професійно-значущих якостей; використання активних форм профорієнтаційної роботи, зокрема екскурсій, спрямованих на наближення до медичної практики, та розкрито їх зміст.

У процесі дослідження розроблена та обґрунтована модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, що містить такі компоненти: мотиваційний, когнітивний, інформаційний, професійно-технологічний, аксіологічний, операційно-діяльнісний (рис.1). Мотиваційний — передбачає формування стійких мотивацій щодо опанування медичних професій; когнітивний — спрямований на формування початкової системи знань у галузі основ загального і спеціального догляду за хворими; інформаційний — здобуття початкових відомостей з історії медицини, основних медичних (фундаментальних та клінічних) дисциплін; професійно-технологічний — практичне ознайомлення з елементами діяльності медичного працівника безпосередньо в умовах лікувально-профілактичного закладу; аксіологічний — формування моральних особистісних якостей, етичних, деонтологічних, біоетичних та інтелектуальних цінностей; операційно-діяльнісний — опанування форм навчання, що використовуються у вищих медичних навчальних закладах. Реалізація вищезазначених компонентів моделі спрямована на досягнення основної мети — формування свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності - і має забезпечувати необхідний резерв розвитку особистості, а також її готовність до тривалого навчання та майбутньої професійної діяльності з урахуванням високих вимог суспільства до медичного фаху.

У розділі визначено зміст роботи з професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності. Показано, що він має реалізовуватися через навчально-виховну, науково-методичну, самостійну роботу педагогічного та учнівського колективів, психологічну допомогу, взаємодію з батьківською громадою та іншими соціальними інститутами і повинен спрямовуватися на формування свідомого професійного самовизначення старшокласника, оволодіння початковими професійними медичними знаннями й уміннями, розвиток професійно-значущих якостей медика. Доведено, що для реалізації цих завдань необхідно: вдосконалення змісту навчальних предметів через уведення профорієнтаційних відомостей про сучасну медицину, зміст, умови та характер праці фахівців з окремих медичних спеціальностей; уведення у навчальний план роботи ліцею спеціальних предметів (медицини (загальний та спеціальний догляд за хворими), валеології, основ безпеки життєдіяльності, латинської мови з медичною термінологією, медичної науково-ознайомчої практики), а також факультативних предметів (історія медицини, медична географія, анатомія, фізіологія, основи деонтології, основи професійної орієнтації на медичні спеціальності). Найважливішим у змісті та організації роботи з професійної орієнтації у медичному ліцеї має стати залучення старшокласників медичного ліцею до оволодіння професійно важливими початковими уміннями, навичками майбутнього лікаря, формування відповідних моральних якостей, суспільних цінностей, розвиток потреб до самовиявлення, самореалізації, самоствердження.

У дослідженні визначено основні чинники, які впливають на вибір форм та методів профорієнтаційної роботи, а саме необхідність формування: позитивної мотивації та стійкого інтересу; схильності і прагнення реалізувати себе в майбутній професійній діяльності; фундаментальних знань; морально-психологічної, емоційної готовності, пов’язаної з досягненням поставленої мети. Подано і проаналізовано доцільні організаційні методи (інформаційно-рецептивний, репродуктивний, креативний) та форми профорієнтаційної роботи: групові заняття (лекції, уроки, семінари, колоквіуми, зрізи знань, практичні та лабораторні роботи); науково-дослідницька робота (наукові гуртки, секції, олімпіади, захисти проектів, конференції); індивідуальні заняття; консультації; профорієнтаційні екскурсії; соціологічні дослідження та спостереження. Визначено, що в процесі професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності найбільше поширення має комбінування форм та методів профорієнтаційної роботи відповідно до цілей, завдань та наявності необхідних ресурсів.

Рис. 1. Модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності

Дослідження довели, що активною формою наближення профорієнтаційної роботи до медичної практики є спеціально розроблені екскурсії, які виступають окремим пізнавальним видом діяльності, що позитивно впливає на сприйняття старшокласниками нових знань. Розкрито особливості використання екскурсій у профорієнтаційній роботі, значення яких полягає в тому, що старшокласники під час таких екскурсій мають можливість зіставити особисті властивості та якості із професійними вимогами до медика-професіонала. Розроблено та обґрунтовано систему профорієнтаційних екскурсій та здійснено їх класифікацію за об'єктом (реальним або віртуальним), змістом та дидактичною метою (вступні, тематичні, оглядові, спеціалізовані, комплексні, підсумкові). У процесі дослідження розроблено алгоритм підготовки та проведення профорієнтаційних екскурсій; складено навчальні плани та щоденник їх здійснення за основними етапами організації освітнього процесу у медичному ліцеї (адаптації учнів до нових умов, формування учнівського колективу, позитивного ставлення і стійкого інтересу до медичних спеціальностей та окремих галузей медицини, свідомого оволодіння знаннями з профільних предметів, свідомого професійного самовизначення).

У третьому розділі — «Організація та проведення дослідно-експериментальної роботи» — представлено та обґрунтовано критерії ефективності профорієнтаційної роботи у медичному ліцеї; етапи та методику проведення педагогічного експерименту; проаналізовано основні результати дослідження.

У процесі дослідження визначено і обґрунтовано критерії ефективності профорієнтаційної роботи у медичному ліцеї: мотивація на опанування медичних професій; сформованість моральних особистісних якостей, естетичних, деонтологічних та інтелектуальних цінностей; сформованість початкової системи знань у галузі основ загального і спеціального догляду за хворими; оволодіння інформаційними відомостями з медицини; сформованість системи початкових професійно важливих умінь і навичок; опанування старшокласниками різноманітних технологій навчання, які використовуються у вищих медичних навчальних закладах, та рівні їх прояву (високий, середній, низький). Визначено, що головною мірою ефективності професійної орієнтації в медичному ліцеї має бути досягнення відповідного рівня сформованості свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності.

Для проведення педагогічного експерименту здійснено відбір та модифікацію методик: А. М. Алексюка, С. У. Гончаренка (методика проведення аудиторного експерименту), В. П. Безпалька (методика визначення коефіцієнта засвоєння знань), С.О. Сисоєвої (методика проведення експертної оцінки), Г.І. Щукіної (методика визначення параметрів рівнів пізнавального інтересу), Н. Г. Ничкало, М.М. Поташніка, Г. В. П’янковського; було розроблено анкети для визначення мотивації вибору професії лікаря та вивчення здібностей учнів до неї; питання для проведення моніторингу рівня сформованості початкової системи знань у галузі основ загального та спеціального догляду за хворими; тестові завдання для проведення моніторингу та контролю початкових професійно важливих знань, умінь і навичок.

Для проведення дослідно-експериментальної роботи були сформовані експериментальні та контрольні групи. У контрольних навчально-виховний процес проходив без змін, у експериментальних навчання відбувалося згідно з розробленими нами організаційно-педагогічними умовами, моделлю організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, що визначала зміст, організаційні форми та методи навчально-виховного процесу.

Упровадження змісту, організаційних форм і методів профорієнтаційної роботи відбувалося за рахунок введення у навчальні плани спеціального циклу дисциплін; запровадження професійно орієнтованих завдань під час медичної практики; науково-дослідної роботи; аудиторних і позааудиторних форм; проведення екскурсій профорієнтаційного змісту; взаємозв'язку із соціальними інститутами та установами; використання навчальної бази вищого медичного навчального закладу. Динаміка рівнів сформованості готовності старшокласників до свідомого вибору медичної спеціальності визначалася за розробленими критеріями та показана на рисунку 2.

Рис. 2. Динаміка зміни рівнів сформованості готовності старшокласників до свідомого професійного вибору медичної спеціальності

Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що мотивація на опанування медичних професій у старшокласників експериментальних груп зросла на 37%, у контрольних — на 6%; показники сформованості моральних особистісних якостей, етичних, деонтологічних та інтелектуальних цінностей зросли: в експериментальних групах на 51%, у контрольних на 10%; рівень знань у галузі основ загального і спеціального догляду за хворими зріс у експериментальних групах на 70%, у контрольних становить 5,5%; рівень оволодіння інформаційними відомостями з медицини у експериментальних групах зріс на 48%, у контрольних — на 4%; сформованість системи початкових професійно важливих умінь та навичок у старшокласників експериментальних груп зросла на 54%, у контрольних показники відсутні; рівень опанування різноманітними технологіями навчання, які використовуються у вищих медичних навчальних закладах, зріс в експериментальних групах на 49%, у контрольних на 3,4%.

Участь старшокласників у позанавчальних формах профорієнтаційної роботи зросла в експериментальних групах на 48%, у контрольних — на 10%. Взаємодія колективу експериментального медичного ліцею з соціальними інститутами (сім'я, лікувальні заклади, театри, музеї тощо) у роботі з професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності зросла на 40%, у контрольних групах — на 2−5%; використання бази (аудиторій, лабораторій) для позакласних форм роботи (клубів, гуртків) в експериментальному медичному ліцеї зросло на 40%, у контрольних групах — залишилося без змін.

Результати експериментально-дослідної роботи узагальнено у 9 таблицях та 12 рисунках.

Результати проведеного дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія була правильною, мети досягнуто, поставлені завдання розв’язані, що дало можливість сформулювати такі висновки:

1. Аналіз наукової літератури свідчить, що проблеми професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності розглядаються з урахуванням освітніх потреб, нахилів і здібностей молодої людини, створення умов для навчання відповідно до її професійного самовизначення. Виявлено, що метою професійної орієнтації є формування індивідуальної готовності до майбутнього фаху згідно з власним потенціалом особистості та її можливостями, що зумовлює рівний доступ молодої людини до профільного навчання в умовах допрофесійної підготовки, а також здатності до неперервної освіти впродовж усього життя. У дисертації зміст поняття «професійна орієнтація на медичні спеціальності» розглядається як спеціально організований цілеспрямований педагогічний вплив на старшокласників медичного ліцею на основі врахування їхніх особистісних характеристик з метою формування свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності. Вивчення сучасного стану професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності підтвердило актуальність та доцільність дослідження.

2. Розроблена, обґрунтована та експериментально перевірена модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності у процесі їхньої допрофесійної підготовки в медичному ліцеї спрямована на формування свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності, забезпечення необхідного резерву розвитку особистості, а також її здатності до тривалого навчання та майбутньої професійної діяльності з урахуванням високих вимог суспільства до медичного фаху. Доведено, що процес є ефективним, якщо особистість має сформовані професійно значущі якості та готовність продовжити навчання у вищому медичному навчальному закладі. Визначено, що готовність обрати фах медичного працівника зумовлена не окремими якостями, а їх інтегральною та синергетивною сукупністю, стійкою психолого-емоційною сферою.

3. Виявлено організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності: здійснення професійної орієнтації на основі моделі, яка спрямована на формування свідомого професійного самовизначення старшокласників у медичній галузі; розробки та впровадження змісту, організаційних форм і методів, спрямованих на оволодіння початковими професійними медичними знаннями, уміннями, навичками, інтеграції професійно орієнтуючої інформації у програми та зміст профільних навчальних предметів; розвитку в учнів медичного ліцею професійно-значущих якостей; використання активних форм профорієнтаційної роботи, зокрема екскурсій, спрямованих на наближення до медичної практики.

4. Критерії ефективності профорієнтаційної роботи у медичному ліцеї відображають рівень мотивації старшокласників на опанування медичних професій; сформованість моральних особистісних якостей, естетичних, деонтологічних та інтелектуальних цінностей; сформованості початкової системи знань у галузі основ загального та спеціального догляду за хворими; оволодіння інформаційними відомостями з медицини; сформованості системи початкових професійно важливих умінь і навичок; опанування старшокласниками різноманітних технологій навчання, які використовуються у вищих медичних навчальних закладах. Ефективність профорієнтаційної роботи визначалася рівнем сформованості свідомого професійного самовизначення старшокласників на медичні спеціальності.

5. Результати педагогічного експерименту свідчать, що всі показники ефективності профорієнтаційної роботи в експериментальних групах вищі, ніж у контрольних, що дає підстави зробити висновок про позитивні якісні зміни у знаннях, вміннях і навичках старшокласників експериментальних груп. Аналіз результатів формувального експерименту показав якісні зміни у спеціальних знаннях, готовності мотивації до вибору медичного фаху і педагогічну готовність до реалізації інтеграції знань та міжпредметних зв’язків старшокласниками експериментальних груп. Найсуттєвішим результатом педагогічного експерименту вважаємо зростання сформованості свідомого професійного самовизначення на медичні спеціальності, професійно важливих умінь і навичок, базових моральних якостей, стійкого морального інтересу до конкретної медичної спеціальності, потреби у набутті нових знань, готовністю до продовження навчання у вищому медичному навчальному закладі.

6. Результати дослідження дозволили розробити навчально-методичні матеріали для викладачів та учнів загальноосвітніх та профільних навчальних закладів, медичних ліцеїв щодо професійної орієнтації на медичні спеціальності: навчально-тематичний план і програму спецкурсу «Основи професійної орієнтації на медичні спеціальності»; методичні рекомендації щодо підготовки вчителя до професійної орієнтації на медичні спеціальності; методики з організації науково-дослідної роботи серед старшокласників-членів наукових товариств медичних ліцеїв; методичні матеріали щодо проведення профорієнтаційних екскурсій.

Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів проблеми професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності. До подальших напрямів дослідження цієї важливої проблеми відносимо: теоретичне обґрунтування професійно значущих якостей сучасних медичних працівників; проектування дидактичного процесу у медичному ліцеї, спрямованого на свідоме професійне самовизначення учнів; педагогічні засади професійної орієнтації учнів медичного ліцею у позанавчальній роботі.

Результати дослідження можуть бути використані на таких рівнях: Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України, Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України для подальшої розробки навчальних програм, написання підручників, посібників, адаптованих для профільних загальноосвітніх навчальних закладів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Іваненко Р.В. До проблеми професійного самоствердження учнів у процесі профорієнтаційної роботи на медичні спеціальності в контексті неперервної медичної освіти // Педагогічні основи навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти України: Зб. наук. праць. — Харків: Стиль-Іздат, 2004. — С. 85−91. — 0,3 авт. арк.

2. Іваненко Р.В. Формування готовності старшокласників до професійного самовизначення в умовах медичного ліцею: психолого-педагогічний аспект // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. — 2005. — Випуск 1. — С.107−117. — 0,45 авт. арк.

3. Іваненко Р.В. Психолого-педагогічний аналіз проблеми професійної орієнтації молоді // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. — 2007. — Випуск І-ІІ. — С.63−72. — 0,45 авт. арк.

4. Іваненко Р.В., Цехмістер Я.В. Педагогічна значимість професійної орієнтації та її основні завдання // Педагогічний процес: теорія і практика. Випуск 1. — Київ: ЕКМО, 2007. — С.35−44. — 0,2 авт. арк.

5. Іваненко Р.В. Система професійної орієнтації на медичні спеціальності: Ціннісно-мотиваційний компонент // Педагогічний процес: теорія і практика. Випуск 2. — Київ: ЕКМО, 2007. — С.48−58. — 0,45 авт. арк.

6. Іваненко Р.В. Організаційні форми і методи проведення профорієнтаційної роботи в умовах медичного ліцею // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т.71. Вип. 58. Педагогічні науки. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Г. Могили, 2007. — С.206−211. — 0,3 авт. арк.

7. Іваненко Р.В. Особливості професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності // Професійна та моральна культура в педагогічній системі: Зб. наук. праць. — Харків: Стиль-Іздат, 2004. — С. 52−59. — 0,4 авт. арк.

8. Іваненко Р.В. Наступність у змісті і принципах роботи з професійної орієнтації учнів медичного ліцею // Професійна педагогічна підготовка — вимоги сьогодення: Зб. наук. праць. — Харків: Стиль-Іздат, 2007. — С.89−100. — 0,5 авт. арк.

9. Іваненко Р.В., Цехмістер Я.В. Екскурсія як організаційна форма проведення профорієнтаційної роботи в умовах медичного ліцею // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Випуск 2−3, 2007. — С. 130−136. — 0,15 авт. арк.

10. Іваненко Р.В. Роль екскурсій у формуванні професійної спрямованості майбутнього лікаря та провізора // Педагогічні умови формування професійної спрямованості майбутніх фахівців. Зб. наук. праць. — Харків: Стиль-Іздат, 2007. — С.37−47. — 0,5 авт. арк.

Статті у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій

11. Іваненко Р.В. Професійна орієнтація старшокласників на медичні спеціальності та шляхи її вдосконалення // Наука і освіта 2005: Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Том 32. Проблеми підготовки фахівців. — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. — С.52−53. — 0,09 авт. арк.

12. Іваненко Р.В., Цехмістер Я.В. Проблема професійного самоствердження учнів у процесі навчання в медичному ліцеї // Наука і освіта 2005: Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Том 32. Проблеми підготовки фахівців. — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. — С.53−54. — 0,04 авт. арк.

13. Іваненко Р.В. Деякі питання з історії професійної орієнтації молоді на медичні спеціальності // Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини: Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів, Суми, 25−26 квітня 2007р. — Суми: Вид-во СумДУ, 2007. — С. 176−177. — 0,09 авт. арк.

14. Іваненко Р.В. Основні складові змісту роботи з професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності в умовах медичного ліцею // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість в умовах європейської інтеграції: Зб. Матеріалів Х Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 16−18 травня 2007р.; У 6-ти т. / Редкол.: І.І. Тимошенко (відп.ред.) та ін. — К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2007. — Т.4. — С.99−101. — 0,1 авт. арк.

15. Іваненко Р.В. Цехмістер Я.В. Моральна складова професійної орієнтації молоді // ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія. Матеріали Шостої міжнародної науково-теоретичної конференції. 8−9 червня 2007 р. м. Київ // Книга ІІ. — К.: Фенікс, 2007. — С.341−343. — 0,05 авт. арк.

Іваненко Р.В. Організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 — теорія і методика професійної освіти. — Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2008.

У дослідженні викладено стан проблеми професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності в педагогічній теорії та практиці, розкрито поняття «готовність особистості до навчання у вищому медичному навчальному закладі та майбутньої професійної діяльності».

У дисертації виявлено особливості професійної орієнтації на медичні спеціальності, які зумовили вибір методологічних підходів, адаптованих дидактичних та специфічних принципів. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено розроблену модель організації професійної орієнтації старшокласників на медичні спеціальності, яка містить мотиваційний, когнітивний, інформаційний, професійно-технологічний, аксіологічний та операційно-діяльнісний компоненти і є реалізацією педагогічних умов. Визначено зміст такої роботи, запропоновано шляхи її впровадження у практику із врахуванням особливостей профільного навчання, забезпечення стійкої мотивації індивідума, що, в свою чергу, формує готовність до набуття майбутнього фаху. Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованої гіпотези, розробленої моделі та її компонентів, організаційно-педагогічних умов та визначеного змісту роботи. Основні результати впроваджено у навчально-виховні процеси вищих медичних навчальних закладів, педагогічних і класичних університетів України, медичних коледжів та училищ, профільних загальноосвітніх навчальних закладів.