Розділ 3. Комплекс олімпіадних завдань та зразки їх розв'язування

Завдання III етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з ІТ Задача 1. «Книга».

(Донецька область, 2012 — 2013р.).

Створити документ з 150 сторінок, непарні сторінки якого матимуть альбомну орієнтацію, а парні - книжкову.

Задача 2. «Дослідження» (Excel).

(Дніпропетровська область, 2013 — 2014р.).

Необхідно провести за допомогою діаграм аналітичну роботу з дослідження соціальної активності в наведених категоріях, охоплення користувачами певних ресурсів Інтернету, середньоденної частки для найбільш популярних сайтів, інформації про кількість аккаунтів (облікових записів) найбільш популярних соціальних мереж.

Учасник олімпіади повинен візуалізувати надану інформацію про соціальні мережі засобами електронних таблиць. У файлі Додаток 2 надані інструкції для створення аналітичних діаграм.

Додаток 2. Аркуш «Социальная активность».

На аркуші представлені дані, що відображають соціальну активність в категоріях. Створити аркуш «Социальная_активность_ диаграмма» і створити на ньому діаграму наступного виду:

Аркуш «интернет — аудитория Украины».

На аркуші «интернет — аудитория Украины» створити перегляд даних діаграм вибором зі списку і поданням відповідної текстової інформації.

Аркуш «аккаунты».

На аркуші «аккаунты» побудувати діаграму наступного виду:

Розмір бульбашки залежить від кількості облікових записів відповідної мережі.

Аркуш «среднедневная доля».

Потрібно побудувати на аркуші «среднедневная доля» динамічну кругову діаграму, що демонструє помісячно показник середньоденної частки кожного сайту. Місяць вибирається за допомогою бігунка смуги прокрутки.

Під круговою діаграмою знаходиться діаграма (або дві), яка відображає зміну суми показників середньоденної частки помісячно. Місяць, вибраний бігунком, виділяється червоним і вгорі виділеного стовпця з’являється числове значення (підпис даних).

Задача 3. «Прикрась ялинку» (PowerPoint).

(Миколаївська область, 2011 — 2012 р.).

Створіть пізнавальну презентацію на 10 слайдів про Новорічну ялинку, використовуючи інформацію з документа Додотак₃.doc.

Самостійно визначте:

ь структуру презентації (кількість слайдів та взаємозв'язок між ними);

ь обсяг текстової інформації;

ь необхідність та достатність ефектів анімації;

ь необхідність додавання у презентацію малюнків, таблиць, списків тощо;

ь необхідність зміни параметрів шрифтів, фону презентації.

Обов’язкова умова: на останньому слайді під новорічну музику потрібно прикрасити ялинку новорічними прикрасами. Прикраси та ялинку намалюйте самостійно, використовуючи автофігури. Передбачте показ слайдів в автоматичному режимі.

Музику і картинки до презентації дивіться у папці додаток₃.

Збережіть презентацію у папці Завдання 3.

Додаток 3. Історія новорічної ялинки Про Різдвяну ялинку існує безліч легенд. Згідно з найпопулярнішою з них, одного разу ватажок німецької Реформації Мартін Лютер у ясний і морозний святвечір ішов додому через ліс. Раптом він звернув увагу на ялинку, крізь лапи якої красиво просвічували зірки. Це справило на Лютера таке велике враження, що вдома він поставив ялинку для своєї сім'ї і прикріпив до її гілочок свічки. Вогники свічок нагадували йому зірки на небі.

А ось легенда про походження срібної мішури.

Давним — давно жила — була добра бідна жінка, у якої було багато дітей. Якось напередодні Різдва вона прикрасила ялинку, але ялинка вийшла скромна, майже без прикрас. Уночі на ялинці побували павуки і, переповзаючи з гілки на гілку, залишили по собі павутину.

Знаючи доброту жінки, Христос вирішив її нагородити і благословив дерево — в результаті павутина перетворилася на сяюче срібло.

Кажуть, що першими Діда Мороза придумали гуни: у них був бог Йерлу, котрий у найперший день року приходив на землю. У цей день потрібно було ставити в будинку ялинку, яка вважалася священним деревом. Цю традицію, якій уже більше 5 000 років, гуни принесли в Європу.

Потім вони були розгромлені і залишилися тільки в Баварії, де і жили до XVI століття, ні з ким не змішуючись. Саме з Баварії новорічна ялинка «прийшла» в усі європейські країни.

Перші вбрані різдвяні ялинки з’явилися на території сучасної Франції, в Ельзасі; як стверджують історики, це відбулося в 1605 році. Літопис свідчить: «На Різдво в тутешніх будинках встановлюють ялинки, а на їх гілки вішають троянди з кольорового паперу, яблука, печиво, шматочки цукру і мішуру» .

Протестантська громада німецької області Вюртемберг перейняла це нововведення. Поступово ця традиція поширилася по всій Німеччині, а потім — і по всій Європі. Проте, ялинки з’являлися спочатку тільки в будинках багатих дворян і купців.

Різноманітними іграшками прикрашали в середньовічній Німеччині не тільки ялинки, але і сосни, гілки вишневих дерев і буків. Перша скляна ялинкова куля була видута в Тюрінгії (Саксонія) у XVI столітті.

Промислове виробництво ялинкових іграшок почалося тільки в середині минулого століття — тут же, у Саксонії. Мистецькі майстри видували іграшки зі скла, вирізали з картону дзвіночки, сердечка, фігурки птахів і звірів, які потім розфарбовували яскравими фарбами.

Традиція встановлювати різдвяні ялинки набула широкого вжитку відносно недавно — на початку XIX століття. Спочатку вічнозелені красуні з’явилися в імператорських палацах Франції, Німеччини, Англії, Норвегії, Данії і Росії. Надбанням же простого люду ялинка стала лише в другій половині XIX століття.

У Росії Новий рік стали відзначати згідно з указом Петра Великого з 1 січня 1700 року. До цього початок нового року відзначали 1 вересня. В указі Петра I йшлося: «Знатними і проїжджими вулицями, біля воріт і будинків, учинити деякі прикраси з древ і гілок соснових і ялинкових, чинити стрілянину з невеликих гармат і рушниць, пускати ракети і запалювати вогні. А людям убогим кожному хоча б по древу чи гілці на воротях поставити». Це свято припало до вподоби російському народові.

У 30-і роки XIX століття новорічні ялинки ставили тільки в будинках петербурзьких німців, але вже наприкінці того ж століття вони стали головною прикрасою і міських, і сільських будинків. А в двадцятому столітті ошатна ялинка була незмінним атрибутом зимових свят.

У 1916 році різдвяні ялинки на російській землі опинилися в опалі. Як під час Вітчизняної війни дворянство відмовилося від мови Наполеона, так у війну імперіалістичну Священний синод закликав патріотів не ставити в будинках колючі деревця, тому що ця традиція запозичена в німців.

А в 1918 році на ялинку знову напали, цього разу — радянська влада, котра оголосила її буржуазним забобоном, тісно пов’язаним з опальною релігією. Проте багато хто продовжував святкувати Різдво підпільно.