Розрахунок техніко-економічних показників роботи сумішоприготувального відділення

Зміст Вступ

1. Організаційна частина

1.1 Виробнича програма

1.2 Розрахунок потреби в матеріалах

1.3 Розрахунок потреби в устаткуванні

1.4 Розрахунок чисельності персоналу відділення

2. Економічна частина

2.1 Розрахунок вартості матеріалів

2.2 Розрахунок фондів оплати праці та середньомісячної заробітної плати

2.3 Розрахунок собівартості виробу

2.4 Техніко-економічні показники відділення Література

Вступ Ливарне виробництво, одна з галузей промисловості, продукцією якої є відливки, що отримуються в ливарних формах при заповненні їх рідким сплавом. Річний обсяг виробництва відливок в світі перевищує 80 млн. т. Методами литва виготовляється в середньому близько 40% (по масі) заготовок деталей машин, а в деяких галузях машинобудування, наприклад у верстатобудуванні, доля литих виробів складає 80%. Зі всіх вироблюваних литих заготовок машинобудування споживає приблизно 70%, металургійна промисловість — 20%, виробництво санітарно-технічного устаткування — 10%. Литі деталі використовують в металообробних верстатах, двигунах внутрішнього згорання, компресорах, насосах, електродвигунах, парових і гідравлічних турбінах, прокатних станах, з.-х. машинах, автомобілях, тракторах, локомотивах, вагонах. Значний об'єм литих виробів, особливо з кольорових сплавів, споживають авіація, оборонна промисловість, приладобудування. Ливарне виробництво поставляє також водопровідні і каналізаційні труби, ванни, радіатори, опалювальні казани, пічну арматуру і ін. Широке вживання відливок пояснюється тим, що їх форму легко наблизити до конфігурації готових виробів, чим форму заготовок, вироблюваних ін. способами, наприклад ковкою. Литвом можна отримати заготовки різної складності з невеликими припусками, що зменшує витрати металу, скорочує витрати на механічну обробку і, кінець кінцем, знижує собівартість виробів. Литвом можуть бути виготовлені вироби практично будь-якої маси — від декількох до сотень т, із стінками завтовшки від десятих доль мм до декількох м. Основні сплави, з яких виготовляють відливки: сірий, ковкий і легований чавун (до 75% всіх відливок по масі), вуглецеві і леговані сталі (понад 20%) і кольорові сплави (мідні, алюмінієві, цинкові і магнієві). Сфера застосування литих деталей безперервно розширюється.

Матеріали, які використовують для виготовлення разових ливарних форм і стержнів, діляться на вихідні формувальні матеріали і формувальні суміші; їх маса рівна в середньому 5−6 т на 1 т придатних відливок в рік. При виготовленні формувальної суміші використовують відпрацьовану формувальну суміш, вибиту з опок, свіжі піщано-глинисті або бентонітові матеріали, добавки, які поліпшують властивості суміші, і воду. У стержневу суміш зазвичай входять кварцевий пісок, зв`зуючі матеріали (масло, смола і ін.) і добавки. Приготування суміші виконують в певній послідовності на сумішоприготувальних установках ситах, сушилах, дробарках, млинах, магнітних сепараторах, змішувачах і тому подібне.

В даний момент розроблені комплекти обладнання для високопродуктивних автоматичних сумішоприготувальних систем, які дозволяють в неперервному циклі виготовляти формувальні та стержневі суміші зі стабільними, високими фізико-механічними властивостями.

1. Організаційна частина

1.1 Виробнича програма Розробка відділення для приготування суміші проводиться на підставі заданої виробничої програми.

Виробнича програма складається:

1 річного випуску литва по кожному виробу основної продукції;

2 запасних частин;

3 литва по кооперативних поставках;

4 литва для потреб цеху або заводу.

Залежно від заданої програми та серійності виробництва необхідно застосовувати відповідну методику її розробки.

В ливарних цехах масового і багатосерійного виробництва характерною рисою яких є обмежена номенклатура відливок з великою серійністю, розрахунки необхідно проводити точним методом. При цьому складається подетальна відомість кількості та маси відливок на річну програму.

Для ливарних цехів серійного виробництва з великою номенклатурою деталей розрахунок проводять по приведеній програмі.

Приведена програма включає не всі деталі що виготовляються, а тільки частину їх — типові; до яких приводяться інші деталі розгорнутої програми. Типовими деталями приймаються такі, які виготовляються в найбільшій кількості чи масі та мають повну специфікацію та креслення.

Зазвичай відливки виробничої програми розподіляються на вагові групи, та для кожної групи вибирають свої типові деталі.

Задана програма перераховується з допомогою коефіцієнта приведення. Коефіцієнт приведення рівний або кількості деталей, які представляє деталь-представник, або визначається відношенням сумарної маси до маси деталі, прийнятої за типову. Всі подальші розрахунки ведуться тільки по приведеній програмі. Виробнича програма приведена в таблиці 1.

Таблиця 1.1 — Розрахунок відмості приведеної виробничої програми

Для ливарних цехів індивідуального виробництва при широкій номенклатурі відливок і коли немає точних характеристик та вихідних даних виробів, що підлягають виготовленню, розрахунки необхідно проводити по умовній програмі.

Умовна програма представляється приблизним розважуванням відливок. При цьому технологічні процеси не розроблюються і проектування зводиться до набору необхідних даних з вибору придатного литва, витрат формувальних та стержневих сумішей, вибору методу формовки, зняття з 1 м² виробничої площі та інших техніко-економічних показників.

1.2 Розрахунок потреби в матеріалах Річна програма відділення для приготування формових та стержневих сумішей формується необхідністю у формувальній та стержневій суміші. Розрахунок кількості формувальної та стержневої суміші в ущільненому вигляді дані в таблиці 1.2.1.

Таблиця 1.2.1 — Розрахунок формувальних та стержневих сумішей

Об'єм суміші в не ущільненому вигляді визначаю по формулі:

(м?) [1.2.1]

де U_упл — об'єм суміші в ущільненому вигляді, К_пер — коефіцієнт, який ураховує перехід від ущільненої до неущільненої суміші:

— для формувальної суміші К_пер=1,33

— для стержневої суміші К_пер=1,5

К_пер — коефіцієнт, який ураховує втрати суміші (приймається рівним 1,1−1,15)

U_ф.неу1 =1,33?25 864,63? 1,1 =37 840 м³

U_ф.неу2 =1,33?73 165,58? 1,1=107 041,2 м³

U_ст.неу1 =1,5?2264? 1,1 = 3735,6 м³

U_ст.неу2 =1,5? 5738? 1,1 = 9467,7 м³

Розрахунок обсягів суміші веду окремо по видам суміші та ділянкам. Дані розрахунку зведені в таблицю 1.2.2.

Таблица 1.2.2 — Розрахунок потреб формувальної та стержневої суміщі в неущільненому вигляді

Розрахунок потреби в матеріалах для приготування річної програми формувальної та стержневої суміші веду окремо по кожному компоненту суміші відповідно з його відсотковим вмістом. Розрахунок приведений в таблиці 1.2.3.

Таблица 1.2.3 — Розрахунок потреби в матеріалах.

1.3 Розрахунок потреби в устаткуванні

Кількість одиниць устаткування визначається по кожній групі устаткування і по ділянках окремо виходячи з річної програми суміші:

(шт.) [1.3.1]

де N — річний об'єм суміші, м³

Ф_д — дійсний річний фонд роботи устаткування, год.

g — продуктивність устаткування, м³

Кількість бігунів для першого відділення розраховую по формулі 1.3.1:

n_p = 37 840/3975? 8 = 1,2 шт.

Для першого відділення приймаю 2 бігуна.

Кількість бігунів для другого відділення розраховую по формулі 1.3.1:

n_p=107 041.24/3975? 25= 1,2 шт.

Для другої дільниці приймаю 2 бігуни.

Кількість бігунів для стержневої суміші для першого відділення розраховую по формулі 1.3.1:

n_p=3735.6/3975? 1.5 = 0,62 шт.

Для першого відділення приймаю 1 бігун.

Визначаю загрузку обладнання по формулі:

з=n_p/n_пр?100% (%) [1.3.2]

де n_p — розрахункова кількість обладнання, шт.

n_пр — прийнята кількість обладнання, шт.

Загрузку обладнання для першого відділення розраховую по формулі 1.3.2:

з=1,2/2?100% = 60%

Загрузка обладнання для першого відділення складає 60%.

Загрузку обладнання для другого відділення визначаю по формулі 1.3.2:

з=1,2/2?100% = 60%

Загрузка обладнання для другого відділення складає 60%.

Загрузку обладнання для стержневої суміші для першого відділення визначаю по формуді 1.3.2:

з=0,56/1?100% = 62%

Загрузка обладнання для першого відділення складає 62%.

Середній коефіцієнт завантаження устаткування у відділенні розраховується по формулі:

*100% [1.3.3]

Таблиця 1.3. — Розрахунок потреби в устаткуванні сумішеприготувального відділення.

1.4 Розрахунок чисельності персоналу Розрахунок фонду робочого часу Оскільки виробництво відливок в ливарному цеху не є безперервним процесом, фонд часу одного робітника за рік можна розрахувати по формулі:

(т/год) [1.4.1.1]

де Т, t — кількість робочих днів відповідно з повною і із скороченою зміною в розрахунковому році, дні;

в, в' - тривалість відповідно повної і скороченої зміни, год П — втрати часу, пов’язані з плановими невиходами (%) (відпустка, хвороби, виконання державних обов’язків), приймається за даними базового підприємства.

Ф_д.раб=(244? 8 + 7? 7)? (1 — 12/100) = 1760,88 т/год Розрахунок чисельності основних робітників у відділенні

Чисельність основних робітників у відділенні визначається окремо по ділянках і по кожній одиниці устаткування по формулі:

(чол) [1.4.2.1]

де, п_пр — прийнята кількість одиниць устаткування, шт;

Н_обл — норма обслуговування одиниці встаткування, чол;

S — кількість робочих змін.

1д.ф.= 2*2*2(1+12/100)=8,96

Приймаю 9 чоловік.

2д.ф.= 2*2*2(1+12/100)=8,96

Приймаю 9 чоловік.

1д.ст.= 1*2*2(1+12/100)=4,48

Приймаю 4 чоловіка.

Дані розрахунку зведені в таблицю 1.4.

Розрахунок чисельності допоміжних робітників Чисельність допоміжних робітників розраховується виходячи з нормативу 50 — 1 00% до числа основних виробничих робітників, по формулі

Rдоп = Rnp*50/100 (чол) [1.4.3.1]

де, Rnp — сумарна чисельність основних робітників у відділенні, чол.

Rдоп=(23*50)/100=11,5 чол.

Приймаю 11 чоловік.

Дані розрахунку зведені в таблицю 1.4.

Розрахунок чисельності керівників, фахівців, службовців Чисельність керівників у відділенні розраховується, виходячи з норми керованості й кількості змін.

Чисельність фахівців приймається з розрахунку 4% до чисельності основних і допоміжних робітників.

Rcn = (Rпр + Rдоп)*4/100 (чол) [1.4.4.1]

Rcn = (23 + 11)*4/100=1,4 чол Приймаю 1 фахівця.

Дані розрахунків зведені в таблицю1.4.

Розрахунок продуктивності праці

Розрахунок продуктивності праці у відділенні визначаю виходячи з обсягу виробництва, кількості тон суміші по формулі:

Пт = N/R (т/чол) [1.4.5.1]

де, N — обсяг випущеної продукції, т;

R — чисельність основних робітників у відділенні, чол.

Пт = 37 840+107041,2+3735,6+9467,7/ 23 = 6873,24 м³/чол.

Таблиця 1.4 — Зведена відомість чисельності персоналу

2. Економічна частина

2.1 Розрахунок вартості основних матеріалів на річну програму суміші

Вартість матеріалів по кожному елементу суміші розраховується по формулі:

Вм=m*Ц*Ктз (грн) [2.1.1]

де, m — маса матеріалу по кожному компоненту, кг;

Ц — ціна за одну тонну по кожному компоненту, грн;

Ктзкоефіцієнт, що враховує транспортно заготівельні витрати, приймаю за даними базового підприємства.

Формова суміш:

Пісок кварцевий Кт. з=1,023

Вп.к=75*7208*1,023=553 033,8грн Вартість інших матеріалів розраховую аналогічно.

Відпрацьована суміш Вв. с=9*134 069*1,023=1 234 373,3 грн ливарний собівартість заробітний плата Бентоніто-вугільна суспензія Вс=305*2883,2*1,023=899 601,64 грн Крохмаліт

Вк=950*721*1,023=700 703,85грн Вразом=553 033,8+1 234 373,3+899 601,64+700 703,85=3 387 712,59грн Стержнева суміш Пісок кварцевий Вп. к=75*3598,2*1,023=276 072грн Сполучник КФ-90

Всп.=200*80*1,023=16 368 грн Каталізатор ЛСФ-А Вкат=390*25,1*1,023=10 014,15 грн Оксид заліза Вокс=330*25,1*1,023=8473,51грн Графіт Вгр=1500*7,2*1,023=11 048,4грн Ввсього=276 072+16368+10 014,15+8473,51+11 048,4=321 976,06грн В ст 1т= 321 976,06/3735,6=86,19грн В форм 1т=3 387 712,59/144 881,2=23,4грн Дані зведені до таблиці 2.1.1

Таблиця 2.1.1 Розрахунок вартості основних матеріалів на 1 т суміші і на річну програму

2.2 Розрахунок фондів оплати праці й середньомісячної заробітної плати Розрахунок фондів оплати праці основних робітників.

Фонд основної заробітної плати основних робітників за рік розраховується по формулі:

Фзп.осн= Сг*Фд*Ктар*Rпр (грн) [2.2.1.1]

де, Сг — годинна тарифна ставка основних робітників по першому розряду, грн ;Фд — дійсний річний фонд роботи робітника, год;

Kтар — середній тарифний коефіцієнт по відділенню;

Rпрчисельність основних робітників, чол.

Середній тарифний коефіцієнт розраховується по формулі:

К^ср_тр=У (Ri* К_тр)/ R [2.2.1.2]

де, nрозряд робітника

R — чисельність основних робітників i-го розряду;

К^ср_тр — тарифний коефіцієнт i-го розряду;

К^ср_тр=(10*1,1+9*1,35+3*1,5)/22=1,26

Фзп.осн=7,76*1756,48*1,26*22=370 041,15 грн.

Фонд додаткової заробітної плати за рік включає: оплату відпустки, доплату за понад визначену роботу, роботу у вихідні й святкові дні, у нічний час, а також преміальні виплати. Він розраховується по формулі

Фд.зп = Ф^осн_зп *Кд (грн) [2.2.1.3]

де, Кд — коефіцієнт, що враховує доплати, він приймається за даними базового підприємства Фд. зп=370 041,15*0,252=93 250,37 грн.

Фонд річної заробітної плати основних робітників дорівнює:

Фр.зп = Фосн.з.п +Фд.зп (грн) [2.2.1.4]

Фр.зп=93 250,37+353 347,57=446 597,94грн.

Середньомісячна заробітна плата одного робітника у відділенні дорівнює:

Зп.ср.м= Фр. зп/ Rпр*12 (грн) [2.2.1.5]

Зп. ср. м=446 597,94/22*12=1691,66грн Розрахунок фондів оплати праці допоміжних робітників Фонд річної заробітної плати допоміжних робітників розраховується по формулі

Фр.зп = Сгод*Фр.д*К^ср_тф *Rдоп* (1 + Кд) (грн) [2.2.2.1]

де, Сгодгодинна тарифна ставка допоміжних робітників;

Фрд — дійсний річний фонд роботи робітника, год;

К^ср_тф — середній тарифний коефіцієнт по допоміжним робітником;

Rдоп — чисельність допоміжних робітників, чол.;

Кд — коефіцієнт, що враховує доплати.

Середній тарифний коефіцієнт розраховую по формулі 2.2.1.2:

К^ср_тф=(1,1*5+1,35*5+1,5*1)/11=1,25

Фр.зп=7,2*1756,48*1,25*11*(1+0,252)=219 453,88 грн.

Середньомісячну заробітну плату одного робітника у відділенні розраховую по формулі 2.2.1.5:

Зп.ср.м=219 453,88/11*12=1662,53 грн.

Розрахунок фондів оплати керівників Фонд заробітної плати керівників розраховується по формулі:

Ф^рук_зп=У (Од*R_рук)*12 (грн) [2.2.3.1]

де, Од — місячний посадовий оклад, грн;

R_pyк — чисельність керівників, чіл.

Ф^рук_зп=(1800*1+2500*1)*12=51 600 грн Середньомісячна заробітна плата керівників визначаю по формулі

ЗП_см=Ф^гсп_зп/(R_к*12) (грн) [2.2.3.2]

Зп ср. м=51 600/2*12=2150 грн Розрахунок фондів заробітної плати фахівців Розрахунок фондів заробітної плати фахівців ведеться аналогічно розрахунку фонду заробітної плати керівників, тому:

Ф^гсп _зп= У (Од*R_сп)*12 (грн) [2.2.4.1]

Ф^гсп _зп=(1*1700)*12=20 400 грн Середньомісячна зарплата одного фахівця визначається по формулі:

ЗПсм=Ф^гсп_зп/(Rсп*12) (грн) [2.2.4.2]

ЗПсм=20 400/1*12=1700 грн Середньомісячна заробітна плата по відділенню розраховується по формулі:

ЗП^отд_ср.м=УО_сї/УR*12 (грн) [2.2.4.3]

де, УФ^г - фонд річної заробітної плати по відділенню, грн;

УR — численость всіх працюючих у відділенні, чол.

Зп ^р._від.=(446 597,94+207 262+51600+20 400)/(22+11+2+1)*12=20 045,92 грн Дані розрахунку заношу в таблицю 2.2.5.1.

Таблиця 2.2.5.1 -Розрахунок фондів заробітної плати сумішоприготувального відділення

2.3 Розрахунок вартості 1 т стержнів Калькуляція собівартості однієї тонни суміші включає наступні витрати С= М + З_осн+ З_доп + О_соц + Р_оп (грн) [2.3.1]

де, М — матеріальні витрати на одну тонну суміші, грн;

З_осн — основна зарплата основних робітників, грн;

З_доп — додаткова зарплата основних робітників, грн;

О_соц — відрахування на соціальні заходи, грн;

Р_оп — загальновиробничі витрати на одну тонну суміші, грн.

Розрахунок по кожній статті калькуляції ведеться окремо по формувальній і стержневій суміші.

Матеріальні витрати на 1 м³ розраховується виходячи з норми витрати на 1 м³, ціни матеріалу, транспортно — заготівельних витрат.

Необхідні дані взяті із попередніх розрахунків.

М = C_м/N_г (грн) [2.3.2]

де, С_м — вартість матеріалів, на річну програму суміші, грн;

N_r — річна програма суміші, т.

Мст=321 976,06/3735,6=86,19 грн Мф=3 387 712,59/144 881,2=23,38 грн Основна заробітна плата основних робітників на одну тонну суміші розраховується по формулі:

З_о = Ф^осн_зп/ N_г (грн) [2.3.3]

де, Ф^осн_зп — фонд основної заробітної плати основних робітників, грн;

N_r — річна програма суміші, т.

Фонд основної з/п зайнятих приготуванням формувальної (стержневої суміші) розраховується по формулі:

(грн) [2.3.4]

де, Rсчисельність робітників, зайнятих приготуванням суміші, чол

R — чисельність всіх основних робітників, чол.

Ф^стерж_.зп=370 041,15*4/22=67 280,21грн Ф^форм._.зп=370 041,15*18/22=302 760,94грн Зо. ст=67 280,21/3735,6=18,01грн Зо. ф=302 760,94/144 881,2=2,09 грн

Додаткова заробітна плата основних робітників на одну тонну стрижнів розраховується в такий спосіб З_доп=З₀*К (грн)[2.3.5]

де, 3₀ — основна зарплата основних робітників на 1 тонну суміші, грн;

К — коефіцієнт, що враховує доплати .

Здод.с=18,01*0,252=4,54 грн Здод. ф=2,09*0,252=0,53 грн Відрахування у фонди соціального призначення (у пенсійний фонд, до фонду страхування на випадок безробіття, до фонду соціального страхування, до фонду страхування від нещасних випадків) визначається по ставках, затвердженими чинним законодавством на виробництві. Ставки відрахувань приймаються за даними базового підприємства 38,64%

О_соц= (З_о + З) С_соц/100 (грн)[2.3.6]

де, З_о — основна зарплата основних робітників на 1 тонну суміші, грн;

З_доп — додаткова зарплата основних робітників, грн.

Осоц.с=(18,01+4,54)*38,64/100=8,71 грн Осоц. ф=(2,09+0,53)*38,64/100=1,01 грн Загальновиробничі витрати включають у свій склад витрати на зміст апарата, керування цехом і іншим цеховим персоналом (допоміжні робітники, фахівці, службовці); амортизацію будинків, споруджень, устаткування, транспортних засобів, а також їхній ремонт і зміст. Витрати на дослідження, підготовку виробництва, раціоналізацію й винахідництво; витрати на охорону праці, зношування малоцінного й швидкозношуваного інвентарю й інструмента; та інше. Ці витрати визначаються за даними базового підприємства в укрупненому вигляді по формулі:

К_зв=657% Р_зв = З_о*С_оп/100 (грн) [2.3.7]

де, Зо — основна зарплата основних робітників на 1 тонну суміші, грн;

С_оп — ставка загальвиробничих витрат, грн.

Р_зв.ст=18,01*657/100=118,3 грн.

Р_зв.ф=2,09*657/100=13,7 грн.

Загальновиробничі витрати діляться на змінні й постійні. До постійних витрат відносять витрати, які залишаються незмінними при зміні обсягів виробництва, ці витрати на обслуговування й керування виробництвом: зарплата керівників, фахівців, витрати на опалення, освітлення та інше.

Р^зм_оп= З_о *С^зм_об/100, (грн) [2.3.8]

де, 3₀ — основна зарплата основних робітників на 1 тонну суміші, грн;

С^пос_оп — ставка змінних витрат.

Рзм.с=18,01*329/100=59,3 грн.

Рзм.ф=2,09*329/100=6,9 грн.

До постійних витрат відносять витрати на обслуговування встаткування, що змінюється прямопропорціонально до зміни обсягів виробництва.

Р^пост_оп= З_о*С^пост_об/100 (грн) [2.3.9]

де, З_о— основна зарплата основних робітників на 1 тонну суміші, грн;

С^пост_об — ставка змінних витрат.

Рпост.с=18,01*328/100=57,3 грн.

Рпост.ф=2,09*328/100=6,8 грн.

Собівартість 1 т суміші буде становити:

Сст=86,19+18,01+4,54+8,71+118,3=235,75грн.

Сф=23,38+2,09+0,53+1,01+13,7=40,71грн.

Таблиця 2.3.1 — Калькуляція 1 м³ суміші

2.4 Розрахунок техніко-економічних показників відділення Розрахунок техніко-економічних показників відділення ведеться в табличній формі.

Таблиця 2.4.1 — Техніко-економічні показники відділення

Література

1Маслов А. Ф. «Экономика организации и планирования литейного производства» М.: Машиностроение. 1985;288 с

2 Сафронов В. Я. «Справочник по литейному оборудованию», М.: Машиностроение, 1985 — 320 с.

3 Экономические расчеты в дипломных проектах, 5.90 403 «Литейное производство». Методическое пособие 1987;79 с.

4 Покропивний С. Ф. «Економіка підприємства» 1999р — 535 с.

5 Рыбальченко Н. А. «Пректирование литейных цехов», Харьков, 1965 — 295 с.