Облік доходів (витрат) банку

Реферат з банківської справи Облік доходів (витрат) банку Правила бухгалтерського обліку процентних і комісійних доходів та витрат банку затверджено постановою Правління Національного банку України від 25.09.97 за № 316 зі змінами, затвердженими постановою Правління НБУ від 07.12.2000 № 472. Цілком очевидно, що вони базуються на прин­ципах нарахування та відповідності.

Так, статті доходів і витрат за принципом нарахування обліко­вуються й оцінюються на момент реалізації активу або в міру на­дання послуг. У цьому самому періоді вони відображаються в обліку без урахування факту отримання або сплати коштів.

За принципом відповідності витрати та доходи, пов’язані з цими витратами, мають відображуватися в бухгалтерському об­ліку в одному звітному періоді.

Ці принципи застосовуються за таких умов:

• інансовий результат операції, пов’язаний з наданням (отри­манням) послуг, може бути досить точно оцінений:

• охід або витрати спричиняють виникнення реальної забор­гованості (дебіторської - у разі доходу та кредиторської - у ра­зі витрат).

Якщо за 2−3 останні дні місяця неможливо визначити точну суму доходу за браком необхідних даних, то її необхідно врахува­ти в перші дні наступного місяця до дати подання місячного ба­лансу, відповідно до порядку формування коригуючих проведень.

У разі невиконання цих умов принципи нарахування та відпові­дності застосовують у межах принципу обережності, згідно з яким неприпустиме як перебільшення вартості активів або доходів бан­ку, так і недооцінка його зобов’язань і витрат. Банк має визначати доходи від наданої послуги, якщо є впевненість в отриманні цих доходів, з обов’язковим урахуванням витрат, пов’язаних із надан­ням такої послугив іншому разі беруть до уваги лише витрати, доходи враховуватимуться за їх фактичного отримання.

У разі неотримання платежу протягом семи календарних днів, після обумовленого угодою строку, заборгованість за нарахова­ними доходами вважається простроченою, про що в обліку вико­нується запис:

Д-т рахунка «Прострочені нараховані доходи».

К-т рахунка «Нараховані доходи».

За невпевненості банку щодо погашення заборгованості фік­сується факт її визнання сумнівною, а в системі фінансового об­ліку здійснюються бухгалтерські проведення з урахуванням ха­рактеру операції, за якою виконувалось нарахування доходів:

Д-т рахунка 1780 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями».

Д-т рахунка 2480 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами».

Д-т рахунка 3589 «Сумнівна заборгованість за іншими нара­хованими доходами».

К-т рахунка «Прострочені нараховані доходи».

За умови визнання заборгованості сумнівною без попередньо­го відображення на рахунках «Прострочені нараховані доходи» кредитуються відповідні рахунки «Нараховані доходи».

Зазначені рахунки сумнівних заборгованостей (1780, 2480, 3589) надалі дебетуються в кореспонденції з відповідними ра­хунками класу 6 «Доходи» під час виконання операцій з нараху­вання доходів, визнаних сумнівними щодо отримання.

У разі часткового або повного погашення контрагентом сум­нівної заборгованості за нарахованими процентними доходами, що обліковувалися на рахунках сумнівних нарахованих доходів, виконується таке бухгалтерське проведення:

Д-т рахунків «Поточний рахунок клієнта» або «Кореспондент­ський рахунок банку в НБУ».

К-т рахунків 1780 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями" — 2480 «Сумнів­на заборгованість за нарахованими доходами за операція­ми з клієнтами" — 3589 «Сумнівна заборгованість за інши­ми нарахованими доходами».

Під час розрахунку суми процентів (за кредитними та депози­тними договорами) ураховується перший день і виключається останній день контракту. Дати початку та закінчення контракт}' визнаються за дати валютування.

У разі нарахування процентів за звітний місяць останній день місяця треба включати до розрахунків (крім випадків, коли звітна дата є датою закінчення операції).

Існують різні варіанти визначення кількості днів для розра­хунку процентів, зокрема:

* метод «факт / факт» (фактична кількість днів у місяці та році);

* метод «факт / 360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році - 360);

* метод «30 / 360» (умовна кількість днів у місяці - 30, у році - 360).

Наведемо деякі правила обліку доходів та витрат.

1. Проценти та прирівняні до них комісії мають облікову­ватися регулярно, не рідше одного разу на місяць, незалежно від періодичності розрахунків, яку зазначено в угоді з контр­агентом.

2. У кінці кожного місяця (або щодня — з рішення банку) ви­конуються такі бухгалтерські записи.

а нарахування доходів:

Д-т рахунка «Нараховані доходи».

К-т рахунка «Доходи».

а нарахування витрат:

Д-т рахунка «Витрати».

К-т рахунка «Нараховані витрати».

а отримання коштів:

Д-т поточного рахунка клієнта (або кореспондентського ра­хунка банку) К-т рахунка «Нараховані доходи».

а сплати коштів:

Д-т рахунка «Нараховані витрати».

К-т рахунка клієнта (або кореспондентського рахунка банку).

а отримання коштів авансом:

Д-т рахунка клієнта (або кореспондентського рахунка банку) К-т рахунка «Доходи майбутніх періодів».

кінці кожного місяця на суму, що її відносять до звітного періоду:

Д-т рахунка «Доходи майбутніх періодів».

К-т рахунка «Доходи».

а сплати коштів авансом:

Д-т рахунка «Витрати майбутніх періодів».

К-т рахунка клієнта (або кореспондентського рахунка банку).

кінці кожного місяця на суму, що її відносять до звітного періоду:

Д-т рахунка «Витрати».

К-т рахунка «Витрати майбутніх періодів».

Для обліку доходів використовують рахунки класу 6- вит­рат — класу 7. Дебіторська та кредиторська заборгованість за нарахованими доходами та витратами обліковується на рахунках класів 1−3.

Рахунки класів 6 і 7 (розділи, групи) за назвами максимально наближені до показників звіту про прибутки та збитки. На балан­сових рахунках 4-го порядку обліковуються цілком конкретні види доходів.

Наприклад:

• ахунок 6024 «Процентні доходи за кредитами суб'єктам гос­подарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями»;

• ахунок 6043 «Процентні доходи за кредитами в інвестицій­ну діяльність фізичним особам».

Як бачимо, уже сама назва рахунка визначає, який вид доходів необхідно обліковувати на ньому. Аналогічний підхід викорис­тано і щодо рахунків нарахованих доходів. Більше того, склада­ючи бухгалтерські записи щодо нарахування доходів, необхідно стежити за відповідністю записів стандартним назвам рахунків доходів.

Наприклад, проводиться відображення в обліку операції з нарахування доходів на кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями. Отже, до уваги бере­мо відповідний рахунок класу 2, а саме: рахунок 2048 «Нарахо­вані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями».

В обліку ця операція відображається записом:

Д-т рахунка 2048.

К-т рахунка 6024.

Відповідно, нараховані доходи на кредити в інвестиційну дія­льність фізичним особам обліковуються на рахунку 2218, що за назвою відповідає рахунку 6043.

Зрозуміти такий зв’язок украй важливо__________________ відповідність сум нарахованих доходів та фактичних доходів за їх­німи видами в системі фінансового обліку. Те саме стосується ра­хунків витрат (класу 7) та рахунків нарахованих витрат (класів 1 і 2).

Усі господарські операції, здійснені банком за звітний період, мають бути відображені у звітності цього періоду. Такі операції як переоцінювання, нарахування, рух резервів, розрахунок пода­тків та інших обов’язкових платежів істотно впливають на фінан­совий результат звітного періоду.

Як правило, ці операції виконуються в останній робочий день місяця. З різних причин банк може не встигнути провести їх ре­зультати на рахунках бухгалтерського обліку, що призводить до неповноти інформації на щоденному файлі № 01 «Дані про зали­шки на рахунках». Тому Національним банком України (поста­нова Правління від 10.09.98 за № 358) визначено порядок формування коригувальних проведень, що здійснюються банками, з метою забезпечення реальної фінансової звітності.

Коригувальне проведення здійснюється за умови, що подія. зміст якої воно відображає, стосується операції, фактично прове­деної у звітному періоді або відображеної в балансі банку на кі­нець попереднього місяця.

Визначено такі принципи здійснення коригувальних проведень:

х виконують після звітного місяця в перші дні наступного місяця, але до дати подання файла № 02 «Дані про обороти та за­лишки на рахунках»;

х відображають в балансі банку на день фактичного вико­нання проведення;

виписці з особового рахунка коригувальні проведення по­казують окремою групою, відокремленою незаповненим рядком після проведень поточного дня. У виписці поточного дня додат­ково зазначається місяць, за який проводиться коригування. Ана­логічно виокремлюються коригувальні проведення і в меморі­альному ордері, який підписують виконавець, головний бухгал­тер або його заступник.

Наприклад, виписка з особового рахунка може мати такий вигляд:

Банки щоденно роздруковують список коригувальних прове­день, який надалі підшивається разом з іншими документами, що стосуються таких проведень. У документах дня їх підшивають окремою групою.

Банки щомісяця ведуть накопичувальні реєстри коригуваль­них проведень, які згодом використовують для формування фай­ла № 02 (включають Б обороти звітного місяця).

Термін зберігання документів такий самий, як меморіальних і касових документів дня (згідно з переліком документів Націо­нального банку України, затвердженим постановою Правління НБУ від 23.12.96 за № 327 та начальником Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України 05.12.96).

Банки можуть установлювати власний порядок здійснення ко­ригувальних проведень, але за правилами та рахунками, визначе­ними згаданою постановою. При цьому банк контролює прави­льність здійснення коригувальних проведень.

Для здійснення коригувань використовують такі рахунки:

алансові рахунки «Нараховані доходи» та «Прострочені на­раховані доходи» :

1208, 1218, 1418, 1428, 1448, 1508, 1518, 1528, 2008, 2018, 2028, 2038, 2048, 2058, 2068, 2078, 2108, 2118, 2208, 2218, 3108, 3118, 3208, 3218, 3570, 3578, 3904;

1509, 1519, 1529, 2029, 2039, 2049, 2059, 2069, 2079, 2109, 2119, 2209, 2219, 3119, 3219, 3579;

алансові рахунки «Нараховані витрати»:

1308, 1318, 1328, 1608, 1618, 1628, 2518, 2528, 2548, 2558, 2568, 2608, 2618, 2628, 2638, 3308, 3328, 3668, 3670, 3678, 3905;

ахунки групи 351 «Дебіторська заборгованість за господар­ською діяльністю банку»;

ахунки групи 352 «Розрахунки щодо податків та обов’яз­кових платежів»;

ахунки групи 361 «Кредиторська заборгованість за госпо­дарською діяльністю банку»;

ахунки групи 362 «Розрахунки щодо податків та обов’язко­вих платежів»;

ахунки неамортизованого дисконту:

1416, 1426, 1446,3116,3216,3306;

ахунки неамортизованої премії:

1417, 1427, 1447, 3117, 3217, 3307;

ахунки резервів:

1490, 1491, 1590, 1591, 1790, 1890, 2400, 2401, 2490, 2890, 3190, 3290, 359, 369;

ахунки розділів 43−45;

ахунки групи 350 «Витрати майбутніх періодів»;

• рахунки групи 360 «Доходи майбутніх періодів»;

ахунки групи 380 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

20 П «Кредитові суми до з’ясування»:

02 А «Розрахунки за коштами, що надані установам банку»;

03 П «Розрахунки за коштами, що отримані від установ банку;

ахунки групи 502 «Загальні резерви банку»;

ахунки групи 503 «Результати минулих років»;

ахунки групи 504 «Результати минулого року, що очікують на затвердження»;

ахунки групи 510 «Результати переоцінювання»;

сі рахунки класу 6 «Доходи» та класу 7 «Витрати»;

сі рахунки класу 9 «Позабалансові рахунки», крім тих, на яких обліковуються цінності у сховищі.

Розглянемо приклад. Нехай потрібно здійснити коригувальні проведення третього числа наступного після звітного місяця:

а нарахованими доходами:

Д-т рахунка 1208 «Нараховані доходи за коштами до запитан­ня в НБУ» 150грн.

К-т рахунка 6000 «Процентні доходи за коштами до запитання в НБУ» 150грн.

а нарахованими витратами:

Д-т рахунка 7040 «Процентні витрати за коштами до запитан­ня фізичних осіб» 80 грн.

К-т рахунка 2628 «Нараховані витрати за коштами до запи­тання фізичних осіб» 80 грн.

За зазначеними рахунками залишок на початок наступного дня (у цьому прикладі на четверте число) буде розраховано на базі всіх операцій поточного дня (третього числа) з урахуванням коригувальних проведень.

Коригування інших балансових рахунків здійснюється анало­гічно.

У разі виконання коригувальних проведень за операціями в іноземній валюті використовується офіційний курс Національ­ного банку України, що діяв на кінець звітного місяця, за який здійснюється відповідне проведення. У кінці поточного дня, що в ньому відображено операцію з коригування, переоцінювання валюти та визначення результатів такого переоцінювання вико­нуються у звичайному порядку. (Здійснюється додаткове про­ведення на суму курсової різниці на день коригування та на останній робочий день звітного місяця.).

Наприклад: 3 серпня виконується коригувальне проведення за операцією в іноземній валюті за офіційним курсом на остан­ній робочий день попереднього місяця (31 липня). У кінці дня, після здійснення операцій, сума коригувального проведення пе­реоцінюється за офіційним курсом, що діяв на початок опера­ційного дня (3 серпня), у такий спосіб:

Банк — юридична особа — формує файл № 02 з урахуванням оборотів за коригувальними проведеннями в поточному місяці і в цілому по банку та надсилає його територіальним управлінням НБУ у встановлений ними термін.

Територіальні управління НБУ передають файл № 02 Депар­таменту бухгалтерського обліку (через Центральну розрахункову палату) 10 числа після звітного періоду.

Центральна розрахункова палата надсилає до Національного банку України роздруковані консолідовані та в розрізі банків — юридичних осіб — відомості коригувальних проведень. Відомос­ті формуються з файла № 02 та мають вигляд форми звітності № 10-КБ «Оборотно-сальдовий баланс комерційного банку».

Показники місячних форм звітності звіряються з місячним ба­лансом (файл № 02).