Організація бухгалтерського обліку на підприємстві «Промбуд-6»

Зміст

1. Ознайомлення з структурою підприємства, технологією і організацією виробництва і організацією фінансового обліку

2. Облік основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (НА)

3. Облік виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП)

4. Облік праці і заробітної плати

5. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції

6. Облік готової продукції та її реалізації

7. Облік коштів і розрахункових операцій

8. Облік власного капіталу та забезпечення капіталу

9. Облік довгострокових та поточних зобов’язань підприємства

10. Облік доходів витрат та фінансових результатів

11. Звітність підприємств

1. Ознайомлення з структурою підприємства, технологією і організацією виробництва і організацією фінансового обліку

Колективне підприємство «Промбуд — 6» зареєстроване як юридична особа 22 вересня 1999 року в місті Луцьку Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (додаток 1)). Розпорядження № 469-ВР від 22 вересня 1999 року.

Метою діяльності Підприємства є об'єднання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів Підприємства для здійснення господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку, задоволення потреб суспільства в продукції виробничо-технічного призначення, товарах народного призначення та широкого вжитку, роботах, послугах та забезпечення прибутковості виробництва, а також забезпечення інтересів трудового колективу, населення та підприємств на основі створення сприятливих умов для інвестування і виготовлення конкурентоспроможної продукції.

Види діяльності підприємства: будівельні, ремонтно-будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи; виробництво та реалізація будівельних матеріалів; розробка проектно-кошторисної документації та виконання проектно-пошукових робіт; оренда основних засобів, здавання в оренду рухомого і нерухомого майна; виготовлення будівельних матеріалів та технологічного обладнання та інші види діяльності не заборонені чинним законодавством України. Види діяльності, для здійснення яких відповідно до законів України потрібні спеціальні ліцензії (додаток 2), будуть здійснюватись після їх отримання. Підприємство керується у своїй роботі Законами України «Про власність», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами України, даним Статутом та рішенням загальних зборів.

Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий, валютні та інші рахунки в установах банків України та за її межами, печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням та інші реквізити.

Майно Підприємство становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі. Майно підприємства належить йому на праві власності.

Джерелами формування майна Підприємства є:

· грошові та матеріальні внески членів Підприємства;

· доходи, одержані від реалізації продукції, робіт, а також від інших видів господарської діяльності;

· доходи від цінних паперів;

· придбання майна іншого підприємства;

· безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств та громадян;

· інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

Прибуток КП «Промбуд-6» утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Підприємства сплачуються проценти по кредитах банків, а також сплачуються передбачені законодавством України податки та інші платежі в бюджет. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, знаходиться в повному розпорядженні Підприємства і є його власністю.

Порядок розподілу чистих прибутків та відшкодування збитків встановлюють Загальні збори Підприємства у відповідності із Статутом і чинним законодавством України облік запас актив кошти

2. Облік основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (НА)

Нематеріальний актив — це немонетарний актив, який немає матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства), його оцінка може бути достовірно визначена та при його використанні очікується отримання економічних вигод та утримується з метою використання протягом періоду більше одного року або одного операційного циклу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П (С)БО 8 «Нематеріальні активи», у відповідності з яким НМА поділяються на такі групи:

— права на об'єкти промислової власності (на винахід, сорт рослин, породу тварин, ноу-хау (це будь-якого роду технічні знання та досвід, в тому числі навики та досвід фінансового порядку);

— права на знаки товарів і послуг (фірмове найменування, логотип);

— права користування майном (земельною ділянкою, будівлями);

— права на об'єкти авторських та суміжних прав (на комп’ютерну програму, право виробника фонограми);

— права на використання природних ресурсів (водою, землею);

— гудвіл;

— інші права.

В бухгалтерському обліку НМА оприбутковуються на підприємстві на підставі акту приймання-передачі і приймаються на баланс при умові, якщо його можна:

— використовувати при виробництві товарів, надані послуг, призначених для реалізації;

— обміняти на інші нематеріальні активи;

— використовувати на погашення заборгованості чи розподіляти між власниками підприємства, або використовувати у господарській діяльності направленій на отримання прибутку.

В бухгалтерському обліку підприємств рух НМА відображається на рахунку 12 «Нематеріальні активи», за дебетом якого відображається придбання, безоплатне одержання від інших юридичних осіб, виготовлення, а також суми дооцінки активів, а за кредитом — вибуття, внаслідок продажу, безоплатної передачі чи невідповідності критеріям активу, а також суми їх уцінки.

Вартість НМА погашається шляхом щомісячного нарахування амортизації. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством у разі визнання такого об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

При визначенні строку корисного використання об'єкта НМА ураховують:

* Строки корисного використання подібних активів;

* Передбачувальний моральний знос;

* Правові та інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори.

Метод нарахування амортизації НМА вибирається підприємством самостійно, виходячи з умов одержання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням лінійного методу.

Під капітальними інвестиціями розуміють затрати на спорудження, виготовлення або придбання основних засобів, а також реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств.

Джерелами фінансування можуть бути як власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування, бюджетне фінансування, фінансування сторонніх організацій в порядку пайової участі у будівництві), так і залучені кошти (банківські кредити та інші позикові кошти).

Капітальні роботи можуть виконуватись або підрядним способом (тобто спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями на договірних засадах), або господарським способом (тобто самим підприємством).

Порядок обліку затрат на капітальні інвестиції регламентується Положенням 16 «Витрати» .

Синтетичний облік затрат на капітальні інвестиції ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» «за субрахунками:

151 — «Капітальне будівництво'';

152 — «Придбання (виготовлення) основних засобів» ;

153 — «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів.»

154 — «Придбання (створення) нематеріальних активів» ;

155 — «Формування основного стада» .

По дебету рахунку 15 «Капітальні інвестиції» «і його субрахунків відображають затрати, по кредиту — списання зазначених витрат на закінчені та здані в експлуатацію об'єкти.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень.

На організацію обліку затрат на капітальні інвестиції впливає спосіб виконання будівельно-монтажних робіт.

При підрядному способі виконання робіт облік матеріальних, трудових і фінансових затрат на будівельно-монтажні роботи здійснює сам підрядник. Підприємство забудовник у цьому разі здійснює тільки облік затрат на капітальні інвестиції і розрахунки з підрядчиком за виконані і прийняті за актами роботи.

Виходячи з цього, підприємство забудовник на вартість виконаних будівельно-монтажних і прийнятих за актами робіт робить запис по дебету рахунку 15 «Капітальні інвестиції» і кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками». Така сама проводка складається на вартість придбаних об'єктів основних засобів, які не потребують монтажу (транспортні засоби, верстати, вимірювальні прилади, інвентар).

Облік обладнання, яке потребує монтажу, ведеться в складі виробничих засобів.

Погашення заборгованості підрядним організаціям за виконані роботи і постачальникам за поставлені основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи відображаються записом по дебету рахунку 63 «Рахунки з постачальниками і підрядниками «і кредиту рахунку 31 «Рахунки в банках» .

За даними рахунку 15 «Капітальні інвестиції» визначають фактичну собівартість закінчених об'єктів будівництва, або придбаних (виготовлених) основних засобів. Введення в експлуатацію кожного об'єкта оформляється наказом КП «Промбуд-6», актом введення в експлуатацію основного засобу, актом приймання — передачі основних засобів (додаток 3), який є підставою на списання вартості об'єктів капітальних інвестицій на закінчені об'єкти, а також зарахування їх на баланс до складу основних засобів.

Оприбуткування на баланс, введення в експлуатацію основних засобів за фактичною собівартістю, їх будівництва в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» в кореспонденції з кредитом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» .

Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби». Згідно із П (С)БО 7 «Основні засоби» до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання яких більше одного року, або операційного циклу.

Об'єкт основних засобів визначається як актив тоді, коли існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням активу, і його вартість може бути достовірно визначена.

Виділяють такі групи основних засобів:

— будівлі;

— споруди;

— силові машини;

— робочі машини, перед використанням яких складають договір із страховою компанією, в якому вказані всі марки та типи машин;

— виробничий реманент;

— господарський реманент;

— інструменти;

— інші основні засоби.

Чим вища доля устаткування у вартості основних фондів, тим більший випуск продукції, а значить і вищий показник фондовіддачі. Покращення структури основних фондів дозволить підвищити ріст виробництва, дозволить знизити собівартість та підвищить грошові надходження підприємства.

Основні засоби підприємства й організації в бухгалтерському обліку відображають за первинною вартістю, до складу якої включають затрати на придбання, перевезення та встановлення.

Первинною вартістю основних засобів, придбаних в результаті обміну на подібний об'єкт, є залишкова вартість переданого об'єкта. Проте, якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то такий об'єкт приймається на облік за його справедливою вартістю з включенням різниці до фінансових результатів звітного періоду.

Первинною вартістю основних засобів, придбаних в результаті обміну на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта, збільшеною чи зменшеною на суму доплати, яка була передана під час обміну.

Первинною вартістю безоплатно отриманих основних засобів, а також отриманих у результаті об'єднання підприємств є їх справедлива вартість на дату отримання.

Первинною вартістю основних засобів, внесених до статутного капіталу підприємства, визначається узгоджена засновниками підприємства їх справедлива вартість.

Первинна вартість основних засобів, за вирахуванням суми зносу, нарахованої за час їх експлуатації, називається залишковою вартістю. Вона є показником реальної вартості основних засобів на звітну дату.

Облік надходження на підприємство основних засобів ведеться в результаті формування:

— капітальних інвестицій (спорудження, придбання);

— внесків засновників до статутного капіталу підприємства;

— в порядку безоплатної передачі іншими юридичними особами.

Надходження на підприємство основних засобів оформляється такими документами, як інвентарна картка обліку основних засобів, вона складається окремо на кожний об'єкт при його поступленні; акт приймання й передачі основних засобів, складається в момент надходження основних засобів на підприємство.

Вибуття основних засобів з підприємства оформляється проводиться з дозволу Головного управління, згідно експертної оцінки, або Акту технічного стану основних засобів, актом на списання (додаток 4), у якому вказується причина вибуття, первинна вартість об'єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, витрати пов’язані з вибуттям, а також сума одержаного доходу. На підставі оформлених актів роблять відповідні записи в бухгалтерському обліку. Основні засоби підлягають фізичному та моральному зносу.

На розміри фізичного зносу можуть впливати такі фактори:

— ступінь навантаження основних засобів у процесі виробництва;

— якість основних засобів;

— особливість технологічного процесу і ступінь захисту основних засобів від впливу зовнішніх умов;

— якість догляду за основними засобами;

— кваліфікація робітників і ставлення їх до основних засобів.

Моральний знос зумовлюється двома факторами: ростом продуктивності праці і темпами технічного прогресу. Поява більш досконалих зразків обладнання й інших видів основних засобів веде до морального зносу діючих основних засобів і зниження продуктивності праці.

Оскільки при використанні основних засобів відбувається їх поступовий знос, то потрібно вартісне вираження частини основних засобів, що зношуються, включати до витрат виробництва у вигляді амортизаційних відрахувань.

Метод нарахування амортизації визначається підприємством самостійно. Промбуд-6 використовує податковий метод нарахування амортизації. Ремонти проводяться на основі кошторисів, які складаються виробничо-технічним відділом і за розрахунками бухгалтерії загальні суми ремонтів збільшують або зменшують балансову вартість відповідного об'єкта основних фондів.

Інвентаризація основних засобів проводиться підприємством відповідно до вимог інструкції з інвентаризації основних засобів № 69.

Інвентаризація основних засобів має проводитися не рідше одного разу на рік. Вона проводиться комісією, призначеною наказом керівника підприємства, з компетентних осіб, які знають об'єкт інвентаризації, ціни, первинний облік.

Результати інвентаризації записують в інвентаризаційний опис (додаток 5), яку складають за кожним місцезнаходження об'єкта посадові особи, відповідальні за їх збереження. Надлишки оформляються оприбуткуванням через Акт прийомки-передачі, при нестачі встановлюють винних осіб і складають акт, згідно якого винна особа відшкодовує завдані збитки.

3. Облік виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП).

Облік виробничих запасів ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси» та відображається у журналі-ордері і відомості по рахунку 20 (додаток 6). З метою забезпечення зберігання товарно-матеріальних цінностей підприємство повинно організувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні. В такому разі підприємством ведеться складський облік за видами предметів по однорідних групах, установлених, виходячи з потреб підприємства.

Складський облік — це сортовий, кількісний оперативно-технічний облік, веденням якого займаються матеріально-відповідальні особи складського господарства. Здійснюється облік на складі за допомогою карток складського обліку матеріалів. Картки складського обліку відкриваються в бухгалтерії і віддаються під розписку у реєстрі, де вказується дата видачі, кількість карток, їх реєстраційні номери і підпис одержувача.

Кожному виду матеріальних цінностей присвоюється інвентарний номер, що повторюється у всіх первинних документах.

З комірником підписується договір «Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність» .

Комірник щоденно записує до складської картотеки чи книги всі операції надходження і витрат матеріалів, нумеруючи свої записи по порядку з початку року чи кварталу. Після кожного запису визначається залишок матеріалів даного номенклатурного номера. Крім карток також ведуться книги складського обліку, в яких для кожного виду матеріалів відводиться окрема сторінка.

Матеріали, що надходять на склад, ретельно перевіряються, встановлюють відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і відображаються в журналі-ордері і відомості по рахунку 631 (додаток 7). Якщо не виявлено розходження, матеріали приймають. При цьому можливі два варіанти оформлення приходу: безпосередньо на документі постачальника або шляхом виписування прибуткового ордеру.

У випадках, коли є розбіжності кількості і якості з даними супроводжуючих документів постачальника, а також для матеріалів, що надійшли без платіжних документів, складають Акт прийому матеріалів. Прибутковий ордер при цьому не заповнюється.

Матеріальні цінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом, оприбутковуються на склад на підставі товарно-транспортної накладної одержаної від вантажовідправника.

Для одержання матеріалів від постачальника покупець повинен видати експедитору чи представнику відділу постачання довіреність (додаток 8), зареєстровану у журналі реєстрації доручень. На основі змісту даної інструкції проводять інвентаризацію видачі доручень та контроль за їх використанням. Вони списуються відповідно до акту списання бланків довіреностей.

При дрібних купівлях матеріалів готівкою підзвітна особа зобов’язана здати матеріали на склад, а комірник на рахунку постачальника повинен поставити відмітку про дату, номер прибуткового ордеру і підпис.

Необхідно щоденно перевіряти відповідність надходження матеріальних цінностей на склад підприємства і контролювати своєчасність їх списання зі складу по оборотно-сальдовій відомості (додаток 9). Переміщення виробничих запасів оформляється накладною на внутрішнє переміщення (додаток 10).

Фактична собівартість матеріальних цінностей складається із заготівельної собівартості товарно — матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство, тобто їх фактурної вартості й транспортно заготівельних витрат.

Транспортно-заготівельні витрати — це затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування та відсотки за комерційний кредит постачальників.

Транспортно-заготівельні витрати на придбання певних видів матеріальних ресурсів відносяться безпосередньо на вартість окремих видів матеріалів.

В кінці звітного періоду транспортно-заготівельні витрати розподіляються пропорційно використаним виробничим запасам.

Згідно з П (С)БО 9 «Запаси» малоцінні та швидкозношувані предмети визначаються за єдиним критерієм — строком служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік.

КП «Промбуд-6» має на балансі малоцінні та швидкозношувані предмети, які вказані в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 22 (додаток 11). Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» та відображається в журналі-ордері та відомості по рахунку 22 (додаток 12). важливу роль в обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів відіграє їх оцінка.

Якщо строк корисної експлуатації малоцінних та швидкозношуваних предметів перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і їх вартість амортизують. Необоротні малоцінні активи обліковуються згідно П (С)БО 7 «Основні засоби», на такі активи не розповсюджується дія П (С)БО 9 «Запаси».

На малоцінні та швидкозношувані предмети, які відносяться до складу запасів, знос не нараховується, а вартість переданих в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів виключається зі складу активів шляхом їх списання на витрати періоду з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання. Отже, якщо малоцінні та швидкозношувані предмети вже використовуються і строк їх експлуатації не перевищує одного року, їх кінцева вартість визначається витратами того періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

У процесі документування обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, як і будь-яких інших об'єктів, розрізняють документи бухгалтерського і оперативного обліку.

До первинних документів бухгалтерського обліку відносять документи, якими оформлюється відпуск малоцінних предметів у виробництво, їх списання.

Документи оперативного обліку — це документи, які відображають передачу зазначених предметів у ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу малоцінних та швидкозношуваних предметів працівникам, їх повернення.

Оперативний і бухгалтерський облік тісно пов’язані та є складовими частинами єдиної системи, але розподіл первинних документів на документи бухгалтерського та оперативного обліку є важливою передумовою розробки правильного й ефективного функціонуючого графіка документообігу.

Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників. Відпуск робітникам інструментів та інших предметів у тривале користування оформлюється вимогою, яка складається у двох примірниках.

Дані первинних документів малоцінних та швидкозношуваних предметів узагальнюються в оборотних відомостях аналітичного і синтетичного обліку для отримання зведених показників.

Отже, існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційній структурі та об'єктивним умовам функціонування.

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів та однорідними групами, встановленими, виходячи з потреб підприємства, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами.

З метою забезпечення збереження малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатації на підприємствах повинен бути організований належний контроль за їх рухом, зокрема, оперативний облік у кількісному вираженні.

В бухгалтерському обліку малоцінні та швидкозношувані предмети відображаються за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження або виготовлення.

4. Облік праці і заробітної плати

Заробітна плата посідає одне із центральних місць в обліку на підприємстві. Вона поділяється на основну — це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами, яка встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців, та додаткову — це винагороди за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення та винахідництво, вона включає надбавки і доплати. У Промбуді-6 області застосовують дві форми оплати праці - відрядну і погодинну.

Відрядна система передбачає, що робітникам будівельних спеціальностей, крім основного заробітку, нараховуються премії і погашення дебіторської заборгованості за виконані будівельні роботи. Погодинна система оплати праці використовується для працівників апарату управління.

Всі посади і оклади працівників, фахівців, службовців передбачені штатним розписом КП «Промбуд-6».

Джерелом коштів на оплату праці є кошти, одержані в результаті фінансово-господарської діяльності підприємства. На сьогоднішній день заборгованість по оплаті праці з працівниками відсутня .

На кожного працівника у відділі кадрів відкривають особисту картку (додаток 13), в якій зазначають необхідні анкетні дані про працівника і всі зміни, що відбуваються в його роботі. Бухгалтерія відкриває особовий рахунок для розрахунків по оплаті праці з кожним працівником .

При погодинній і відрядній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу (додаток 14). У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника потрібно знати його розряд, погодинну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем.

Первинним документом для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності є лист (додаток 15). Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається виходячи із середнього заробітку за останні шість календарних місяців, що передували місяцю призначення допомоги.

Заробітну плату працівникові за час чергової, учбової відпустки нараховують виходячи з виплат за останні перед настанням відпустки 12 календарних місяців на відповідну кількість календарних днів року, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, і множенням на кількість календарних днів відпустки.

Із заробітної плати працівників можуть здійснюватись тільки дозволені законодавством України обов’язкові утримання. До них відносяться:

— податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15%.

— утримання збору до Пенсійного фонду в розмірі 2%

— до Фонду соціального страхування на випадок безробіття в розмірі 0,6% заробітку;

— до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності в розмірі 0,5% від заробітної плати, яка менша прожиткового мінімуму (669,00 грн.) та 1% від заробітної плати, яка більша прожиткового мінімуму;

— інші утримання із заробітної плати: профвнески (1% від нарахованої заробітної плати), аліменти (від 25% до 50%).

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» загальна сума утримань не повинна перевищувати 20%, а в окремих випадках 50% суми заробітку, який залишається після утримання податку з доходів фізичних осіб, збору до Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Нарахування на фонд оплати праці проводяться згідно чинного законодавства за такими розмірами :

— 33,2% в Пенсійний фонд;

— 1,4% на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності;

— 1,6% на випадок безробіття;

— 0,66% - 13,6% на фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Підприємством ведеться синтетичний і аналітичний облік розрахунків по оплаті праці.

Аналітичний облік розрахунків з працівниками по оплаті праці за видами нарахувань і утримань проводиться у розрахунково-платіжних відомостях (додаток 16), які містять інформацію по нарахованих сумах, утриманнях, виплатах. Ця інформація використовується для наступних розрахунків виходячи із середньої заробітної плати: при оплаті відпусток, нарахуванні допомоги, видачі довідок про середню заробітну плату (дохід) (додаток 17).

Основні проводки, які формує головний бухгалтер для обліку заробітної плати:

1. Нараховано заробітну плату:

Дт .

Кт 661

2. Нараховано лікарняні:

Дт 652

Кт 661

3. Нараховано збір до Пенсійного фонду:

- з роботодавця

Дт 91

Кт 651

- з заробітної плати працівників

Дт 661

Кт 651

4. Нараховано збір до фонду соціального страхування:

- з роботодавця

Дт 91

Кт 652

- з заробітної плати працівників

Дт 661

Кт 652

5. Нараховано збір до фонду соціального страхування на випадок безробіття:

- з роботодавців

Дт 91

Кт 653

- з заробітної плати працівників

Дт 661

Кт 653

6. Утримано податок на доходи фізичних осіб:

Дт 661

Кт 641/2

7. Дт 661 .

Кт 301

8. Депонована сума не виплаченої своєчасно заробітної плати:

Дт 661 .

Кт 662

9. Виплачена депонована заробітна плата:

Дт 662

Кт 301

5. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.

КП «Промбуд-6» облік витрат на виробництво ведеться згідно стандарту 16 «Витрати». Для планування витрат виробництва використовується групування витрат за економічними елементами:

— матеріальні затрати — вартість сировини і основних матеріалів, покупних напівфабрикатів та комплектуючих, палива й енергії, запасних частин.;

— витрати на оплату праці - заробітна плата за окладами і тарифами, премії, заохочення.;

— відрахування на соціальні заходи;

— амортизація;

— інші операційні витрати.

На підприємстві складають калькуляцію за встановленим переліком статей витрат. Витрати пов’язані з виробництвом під час планування, обліку і калькулювання собівартості продукції групуються за відповідними статтями.

Бухгалтерією ведеться облік загальновиробничих витрат, під якими розуміють витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню роботою підрозділів основного і допоміжного виробництва. До них належать зокрема:

— витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями);

— витрати на соціальні заходи і медичне страхування; витрати на службові відрядження.;

— амортизація основних засобів загальновиробничого призначення;

— амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

— витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування, операційну оренду основних, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

— витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень;

— витрати на обслуговування виробничого процесу;

— витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища та ін.

На підприємстві загальновиробничі витрати поділяють на постійні і змінні.

До змінних належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно до змін обсягу діяльності. До постійних належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, які залишаються незмінними при зміні обсягу діяльності. Такі витрати розподіляються між затратами на виробництво і собівартістю реалізованих послуг.

Загальновиробничі витрати, списані на рахунок виробництва, розподіляються між окремими об'єктами витрат пропорційно заробітній платі виробничих робітників.

Визначенням фінансового результату від реалізації займається фінансовий відділ, даний процес є комп’ютеризований.

КП «Промбуд-6» надає будівельні, ремонтно-будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні послуги. Послуги надаються згідно договорів, заключених між КП «Промбуд-6» та підприємствами різної форми власності та фізичними особами. Замовнику надається рахунок на оплату наданих послуг по будівництву (додаток 18), акт виконаних робіт (додаток 19).

Згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» постачальник повинен надати підприємству — покупцю податкову накладну (додаток 21), в якій крім інших реквізитів вказується ціна, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає сплаті постачальнику. Податкова накладна виписується в двох примірниках, оригінал якої надається покупцеві, а копія зберігається у підприємства — продавця як звітний і розрахунковий податковий документ.

На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнена інформація про розрахунки з покупцями та замовниками за виконані роботи.

Рахунок 36 має таки субрахунки:

361 — «Розрахунки з вітчизняними покупцями»

362 — «Розрахунки з іноземними покупцями» ;

363 — «Розрахунки з учасниками ПФГ»

Загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням певної бази розподілу — заробітної плати основних робітників. В кінці звітного періоду витрати виробництва заносяться в головну книгу (додаток 20).

6. Облік готової продукції та її реалізація

Готовою вважається продукція повністю закінчена обробкою, укомплектована, яка пройшла необхідні випробування, відповідає діючим стандартам або затвердженим технічним умовам (має сертифікат чи інший документ, що засвідчує її якість), прийнята відділом технічного контролю підприємства та здана на склад або ж прийнята замовником відповідно до затвердженого порядку її приймання.

В бухгалтерському обліку готова продукція повинна оцінюватися відповідно до П (С)БО 9 «Запаси» за первісною вартістю. Але оскільки вартість продукції може бути визначена лише після збирання усіх витрат і калькулювання її фактичної собівартості, постає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції для визначення її вартісних характеристик. При визначенні первісної вартості продукції (робіт, послуг) керуються також П (С)БО 16 «Витрати».

При відображенні в бухгалтерському обліку реалізації готової продукції зазначаються дві оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з Наказом про облікову політику, — первісна вартість та оцінка, що визначається за домовленістю сторін.

Оприбуткування готової продукції з виробництва на склад відображається в різних документах — накладних, актах, відомостях випуску продукції. Працівник складу відображає дані про готову продукцію у картках складського обліку або Книзі в тому ж порядку, що й про виробничі запаси, після чого первинні документи передаються до бухгалтерії.

Для звірки даних складського обліку готової продукції з даними бухгалтерського обліку складається Книга залишків готової продукції, до якої переносяться залишки з карток чи Книг складського обліку. Працівник бухгалтерії проставляє облікові ціни та визначає залишки за кожним видом, сортом готової продукції у грошовому вимірнику. Деякі підприємства ведуть оборотні відомості руху майна.

Побудова обліку готової продукції можлива за різними варіантами. Продукція, яка має кількісні, якісні та вартісні характеристики, може бути здана на склад, звідки відбувається її відвантаження та реалізація.

Відвантаження продукції покупцю оформлюється видатковими накладними, приймально-здавальними актами із зазначенням номера накладної і дати оформлення, номера та дати договору, назви і реквізитів замовника, одиниць виміру, кількості, оптової ціни та вартості.

У КП «Промбуд-6» облік відвантаження і реалізації продукції не ведеться.

7. Облік коштів і розрахункових операцій

Касові операції - це операції, які пов’язані з отриманням готівки в касу та видачею готівки з каси.

Ведення касових операцій регламентується Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10 320.

КП «Промбуд-6» для ведення обліку про наявність та рух грошових коштів в касі використовується рахунок 30 «Каса» .

Даний рахунок передбачає такі субрахунки:

301— «Каса в національній валюті»

302 — «Каса в іноземній валюті»

«Промбуд-6» має спеціально обладнане приміщення — касу. Каса підприємства — це приміщення або місце, що призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів, де як правило, ведеться касова книга. В відділі каса — приміщення, обладнане сигналізацією, на вікнах і дверях якого знаходяться залізні грати, є сейф де зберігається готівка та грошові документи і бланки суворої звітності. Ключі-дублікати знаходяться в сейфі керівника фінансового відділу. Матеріальну відповідальність за збереження коштів і ведення касових операцій покладено на касира, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність (додаток 21) у формі зобов’язання касира.

Надходження грошових коштів до каси оформляють прибутковими касовими ордерами (додаток 22).

Перелік касових операцій, що оформляються прибутковими касовими ордерами в КП «Промбуд-6»:

1. Одержано з банку до каси:

- на виплату зарплати

Дт 301

Кт 311

— для видачі на господарські потреби

Дт 301

Кт 311

— витрати на відрядження

Дт 301

Кт 311

2. Повернено невикористані підзвітні суми

Дт 301

Кт 372

Видача готівки з каси підприємства здійснюється за видатковими касовими ордерами (додаток 23). Вони підписуються керівником і головним бухгалтером.

Перелік касових операцій, що оформляються видатковими касовими ордерами КП «Промбуд-6»:

1. Внесено виручку до банку

Дт 311 .

Кт 301

2. Видано гроші під звіт на господарські потреби

Дт 372

Кт 301

3. Видано гроші під звіт на відрядження

Дт 372 .

Кт 301

4. Виплачено зарплату працівникам

Дт 661

Кт 301

Відображення наявності і руху грошей у касі здійснюється касиром у касовій книзі (додаток 24), записи у якій здійснюються за кожним прибутковим і видатковим ордером. Касова книга — документ бухгалтерського обліку встановленої форми, що застосовуються для здійснення обліку готівки в касі підприємства. Касова книга відділу пронумерована, прошнурована і опечатана мастичною печаткою. Кількість листів у Касовій книзі засвідчені підписами керівника підприємства та головного бухгалтера і скріплені печаткою.

Всі касові ордери після їх використання касир підписує, а додані до них документи для запобігання повторного використання погашає штампом (або надписом від руки) «Отримано», «Оплачено» з зазначенням дати.

Записи у касовій книзі здійснюються тільки під копірку, тобто у двох примірниках. Наприкінці робочого дня касир підводить підсумки оборотів за надходженням і видачею грошей та виводить залишки на наступний день.

Касові документи після складання звіту касира і його обробки в бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки і зберігаються протягом 36 місяців в архіві.

Підприємство самостійно визначає ліміт залишку готівки у касі (додаток 25,26) в розмірі, необхідному для виплати невідкладних витрат. На сьогодні ліміт залишку готівки у касі відділу становить 170 гривень. Готівку можна витрачати лише на ті потреби, на які вона видана банком. Понад встановлений ліміт підприємство має право зберігати в касі грошові кошти, одержані на виплату заробітної плати працівникам, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності та інших прирівняних до них виплат протягом трьох робочих днів. Після закінчення цих строків суми готівки невикористаної за призначенням, повертаються в банк не пізніше наступного робочого дня.

Облік всіх здійснених операцій за місяць касир здійснює у журналі-ордері і відомості по рахунку 30 (додаток 27).

Також один раз в квартал проводиться інвентаризація каси, за наслідками якої складається акт інвентаризації каси. Банки відкривають своїм клієнтам рахунки для здійснення розрахунково — касових операцій відповідно до умов договору, укладеного між банком і відділом користуючись «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22,зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976.

При відкритті рахунків КП «Промбуд-6» подає заяву на відкриття рахунку, картку зі зразками печатки і підписів осіб, які мають право підписувати банківські документи (додаток 28). Також, після відкриття рахунку подається заява на отримання чекових книжок.

Загальні принципи організації безготівкових розрахунків у національній валюті України, їх форми, зразки первинних документів та порядок їх обігу визначає «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена постановою Правління НБУ від 29.03.2001 р. № 135.

Для обліку та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунку в банку, які можуть бути використані на поточні операції Промбуд-6 використовує рахунок 31 «Рахунки в банках»

Даний рахунок передбачає такі субрахунки:

311 — «Поточні рахунки в національній валюті»

312 — «Поточні рахунки в іноземній валюті»

313 — «Інші рахунки в банку в національній валюті»

314 — «Інші рахунки в банку в іноземній валюті»

В бухгалтерії, коли необхідно через банк провести розрахунки оформляється платіжне доручення (додаток 29). Щодня банк надає виписку (додаток 30) по проведених операціях на вимогу по поточному рахунку з прикладеними первинними документами. Бухгалтер повинен перевірити правильність і відповідність вхідних залишків, проведені операції, правильність розрахунку вихідного залишку і звірити його з даними бухгалтерського обліку.

При знятті з рахунку готівки, підприємство повинно представити в банк правильно заповнений чек. Чек — це письмовий наказ власника рахунку банкові про виплату певної суми грошей власнику чека, або про перерахування її на інший рахунок. В широкому розумінні чек — це цінний папір, засіб отримання платежу і засіб обігу, він має публічну достовірність. Це означає, що сам факт володіння чеком не вимагає доказів про його належність саме тій особі, яка його пред’являє. Чеки — спеціальні чекові книжки, в яких всі чеки попередньо пронумеровані, на кожному з них проставлені найменування закладу банку, номер розрахункового рахунку, найменування власника.

В кінці звітного місяця складається звіт про рух грошей по банку в розрізі приходу і розходу, а також загальний звіт по банку та журнал-ордер і відомість по рахунку 31 (додаток 31).

У процесі діяльності підприємства мають місце господарські операції, які пов’язані з видачею грошей підзвітним особам. Службовці отримують грошові кошти на різні цілі - закупівлю запасів, матеріалів, товарів, поїздок у відрядження.

Видача під звіт грошових коштів підзвітним особам та строки і порядок їх звіту перед підприємством регламентується Порядком ведення касових операцій у національній валюті України.

Видача готівки проводиться з каси підприємства за умови повного звіту (додаток 32) конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами.

При відрядженні працівнику видається посвідчення про відрядження (додаток 33). На ньому ставляться відмітки (печаткою та підписом) про прибуття на місце та вибуття.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності визначає П (С)БО 12 «Фінансові інвестиції» .

До фінансових інвестицій відносяться інвестиції в:

— акції;

— облігації;

— депозитні сертифікати;

— казначейські зобов’язання;

— інші цінні папери;

— капітал інших підприємств.

Розрізняють довгострокові та поточні фінансові інвестиції. На сьогодні КП «Промбуд-6» не здійснює ніяких фінансових інвестицій.

8. Облік власного капіталу та забезпечення капіталу

Гарантією захищеності прав власності підприємства є власний капітал, зокрема зареєстрована його частка — статутний капітал.

Власний капітал — власні джерела фінансування підприємства, які без зазначення строку повернення внесені його засновниками та суми реінвестованого чистого прибутку, нагромаджені протягом строку існування підприємства.

Власний капітал підприємства є часткою в активах, яка залишається після відрахування його зобов’язань. Сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна; вона не є ні поточною ринковою, ні якоюсь іншою оцінкою для його власників, отже не відображає поточної вартості прав власників фірми.

Власний капітал КП «Промбуд-6 виконує такі функції:

1). довгострокове фінансування — знаходиться в розпорядженні підприємства необмежений час;

2). фінансування ризику — використовується для фінансування ризикованих інвестицій;

3). самостійність і влада — розмір власного капіталу визначає міру незалежності та впливу його власника;

4). розподіл доходів і активів — частки окремих власників у капіталі є підставою для розподілу фінансового результату, а також майна у разі ліквідації підприємства.

Головною метою КП «Промбуд-6 як і будь-якого іншого підприємства є отримання максимально можливого прибутку, і реалізувати її воно може лише за збереження власного капіталу.

Джерелами утворення власного капіталу в КП «Промбуд-6 є:

- внески власників підприємства у вигляді грошових коштів, вказаних у Статуті Товариства;

- нагромаджені суми нерозподіленого прибутку, що залишається на підприємстві.

Капітал КП «Промбуд-6 може збільшуватись за рахунок конвертації зобов’язань, а також збільшення вартості активів, не пов’язаного зі зростанням заборгованості перед кредиторами.

По обліку джерел засобів підприємства головний бухгалтер формує такі основні проведення:

1. Зареєстровано статутний капітал:

Дт 46 7400,00 грн.

Кт 40

2. Реінвестовано прибуток:

Дт 441 1050,10 грн.

Кт 40

3. Виплачено дивіденди засновникам:

Дт 671 900,00 грн.

Кт 40

Для узагальнення інформації по власному капіталу призначений журнал-ордер 7 (додаток 39).

9. Облік довгострокових та поточних зобов'зань підприємства

Зобов’язання — заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

Зобов’язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

В обліку зобов’язання поділяють на:

— довгострокові зобов’язання;

— поточні зобов’язання;

— забезпечення;

— непередбачені зобов’язання;

— доходи майбутніх періодів.

Довгострокові зобов’язання — зобов’язання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців.

До довгострокових зобов’язань КП «Промбуд-6» належать: довгостроковий кредит банку. Так як на нього нараховуються %, то в балансі підприємства він відображається за теперішньою вартістю — дисконована сума майбутніх платежів за вирахуванням суми очікуваного відшкодування, яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Згідно П (С)БО 2 «Баланс» при відображенні в балансі заборгованості за довгостроковими кредитами підприємство поділяє її на дві частини:

1 частина відображається в рядку 510 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» як заборгованість за кредитом, термін погашення якої становить не більше 12 місяців з дати балансу (рахунок 61);

2 частина відображають в рядку 440 «Довгострокові кредити банків» як заборгованість за кредитом з терміном погашення більше 12 місяців з дати балансу.

Поточні зобов’язання — зобов’язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

До поточних зобов’язань КП «Промбуд-6» належать:

— короткострокові кредити банків;

— кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

— поточну заборгованість за розрахунками: