Підвищення якості нормування праці водіїв автомобілів

Курсовий проект з дисципліни Економіка праці.

на тему Підвищення якості нормування праці водіїв автомобілів ЗМІСТ Вступ.

1. Аналіз якості норм праці водіїв автомобілів.

2. Теоретичне обґрунтування напрямків підвищення якості нормування праці водіїв автомобілів.

3. Заходи з підвищення якості нормування праці водіїв автомобілів.

4. Організація оплати праці і преміювання водіїв автомобілів Висновки Список використаної літератури ВСТУП За умов ринкової економіки особливого значення набувають питання ефективного використання трудового потенціалу, підвищення результатів і зниження затрат праці на виробництво продукції, а також забезпечення заінтересованості в цьому працівників підприємства. Їх вирішенням займаються фахівці з економіки праці.

Значення технічного нормування в організації та плануванні виробництва, проведенні якісної політики оплати праці, підвищенні ефективності виробництва дуже велике.

Технічне нормування неможливо відокремити від наукової організації праці, тому що нормувати необхідно саме працю. Організувати працю — означає упорядкувати її, привести до певної схеми, побудувати відповідний взаємозв'язок між елементами праці.

Найвищим рівнем організації праці прийнято вважати наукову організацію праці, яка базується на вивченні та практичному використанні об'єктивних законів, які визначають трудову діяльність людини.

Наукова організація праці - це складний комплекс заходів, які розробляються та здійснюються на підприємствах та в організаціях для найбільш доцільного з'єднання техніки та людей у єдиному виробничому процесі. Вона покликана забезпечувати найбільш ефективне використання матеріальних та трудових ресурсів та сприяти безперервному підвищенню продуктивності праці.

Головною задачею наукової організації праці та технічного нормування є всемірне підвищення ефективності виробництва та продуктивності праці, що є дуже важливим у наш час.

Метою даного курсового проекту є визначення впливу різних факторів на ступінь виконання норм виробітку, а також пошук шляхів його підвищення.

У першому розділі ми проведемо аналіз якості норм праці водіїв автомобілів, щоб встановити їх відповідність організаційно-технічним, соціально-економічним умовам та особливостям виробництва. У другому розділі на основі проведеного аналізу та встановлених причин втрат робочого часу проведемо теоретичне обґрунтування напрямків покращення трудових показників. А в третьому розділі розробимо заходи з підвищення трудових показників. Після проведених розрахунків розглянемо організацію оплати праці та преміювання водіїв автомобілів.

1. АНАЛІЗ ЯКОСТІ НОРМ ПРАЦІ ВОДІЇВ АВТОМОБІЛІВ Аналіз якості чинних норм праці спрямований на виявлення їх відповідності організаційно-технічним і соціально-економічним умовам, особливостям виробництва, а також ступеню виконання ними функцій планування, організації і стимулювання праці (норм виробітку).

Вихідні дані для подальших розрахунків представлені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Вихідні дані для оцінки якості нормування праці водіїв автомобілів.

Кількісно оцінити вплив різних факторів (продуктивності праці і напруженості норм часу) дозволяє двофакторний дисперсійний аналіз.

Виконання норм виробітку визначається так:

(1).

Погодинна заробітна плата водія розраховується за формулою:

(2).

де — годинна тарифна ставка водія автомобіля, грн/год;

— час у наряді, год;

— коефіцієнт, що враховує клас водія автомобіля (для першого класу =1,25, для другого-1,1, для третього-1).

. (3).

Різницю у виконанні норм продуктивності праці характеризує середня внутрішньогрупова дисперсія, а внаслідок різної напруженості норм часу — міжгрупова дисперсія :

(4).

де — середнє квадратичне відхилення у виконанні норм виробітку водіїв j-ї марки автомобілів;

— чисельність водіїв j-ї марки автомобіля, чол.;

k — кількість марок автомобілів.

(5).

де — середній відсоток виконання норм виробітку водіїв j-ї марки автомобілів, %;

— середній відсоток виконання норм виробітку в цілому за сукупністю водіїв, %.

Середній відсоток виконання норм виробітку водіїв j-ї марки автомобілів розраховується за наступною формулою:

(6).

Загальна дисперсія виконання норм виробітку:

.(7).

Таблиця 2.

Виконання норм виробітку водіїв автомобілів.

На підставі даних про виконання норм виробітку водіїв вантажних автомобілів (таблиця 2) ми встановимо причини різниць у рівні виконання норм та оцінимо рівень напруженості використаних норм часу.

Розрахунок сум для визначення міжгрупової дисперсії доцільно навести у таблиці 3.

Таблиця 3.

Розрахунок сум міжгрупової дисперсії.

Коефіцієнт детермінації пояснює, скільки відсотків у виконанні норм виробітку залежить від якості (напруженості) норм часу і розраховується за формулою:

(8).

Далі розраховується аналіз напруженості норм часу, який передбачає розрахунок межі відхилень середньої продуктивності праці водіїв окремих марок автомобілів від середньогалузевої і середньої в АТП; відсотка зниження або завищення норм часу; коефіцієнтів напруженості і відхилення у рівні виконання норм виробітку за рахунок неадекватної напруженості норм часу.

Межа відхилення продуктивності праці водіїв автомобілів від середньогалузевої розраховується так:

(9).

де М — максимально допустиме відхилення індивідуального виробітку від середнього рівня, % (50%).

Межа відхилення продуктивності праці водіїв окремої марки автомобіля від напруженості норм в АТП:

(10).

Відсоток зниження або завищення норм часу визначається за формулою:

(11).

Коефіцієнт напруженості норм часу характеризується залежністю:

(12).

де — статистично допустиме відхилення середнього рівня виконання норм виробітку водіїв певної марки автомобілів від середнього рівня по АТП.

(13).

Відхилення за рахунок неадекватної напруженості норм часу розраховується як:

(14).

Результати розрахунків наводимо в таблиці 4.

Визначаємо середню величину варіації відхилень по АТП за допомогою показників середньоквадратичного відхилення і коефіцієнта варіації V:

;(15).

.(16).

Далі наведемо проведені розрахунки.

Для автомобіля КамАЗ-5410.

= (18,7 + 22,41 + 39,98 + 13,84 + 17,32 + 17,32 + 30,68 + 36,39 + 14,18 + 15,89 + 21,29 + 23,3 + 29,45 + 31,05 + 32,13 + 32,91) / 16 = 24,8%.

=.

= =10,25%.

Таблиця 4.

Аналіз напруженості норм.

= = 12,5.

= = 10,56.

= 24,8 — (100 + 12,5) = -87,7.

= 10,56*0,248 = 2,62%.

= = 4,138.

= (24,8 — 31,02) + 2,62 = -3,6 (2,62 з «+», тому що).

Для автомобіля КрАЗ-258Б.

= (46,56 + 44,35 + 47,03 + 81,21 + 42,38 + 42,38 + 42,38 + 34,82 +.

29,45 + 92,15 + 87,82) / 11 = 53,68.

=.

= = 30,99%.

= = 15,08.

= = 13,52.

= 53,68 — (100 + 15,08) = -61,4.

= 13,52*0,5368 = 7,26%.

= = 1,998.

= (53,68 — 31,02) — 7,26 = 15,4 (7,26 з «-», тому що).

Для автомобіля КамАЗ-5320 (причіп).

= (26,82 + 26,82 + 74,49 + 17,02 + 31,83 + 28,99 + 8,93 + 14,54 +.

8,29) / 9 = 26,41.

=.

=.

= 19,44%.

= = 16,67.

= = 15,27.

= 26,41 — (100 + 16,67) = -90,26.

= 15,27*0,2641 = 4,03%.

= = 3,939.

= (26,41 — 31,02) + 4,03 = -0,58 (4,03 з «+», тому що).

Для автомобіля КрАЗ-256Б.

= (8,09 + 19,75 + 27,83 + 33,53 + 26,99 + 13,83 + 22,57 + 41,54 +.

29,61 + 31,4 + 36,75 + 31,4 + 15,93 + 29,96 + 21,3 + 24,8 + 23,5 + 24,84 +.

25,47 + 22,8) / 20 = 25,59.

=.

= = 9,36%.

= = 11,18.

= = 8,96.

= 25,59 — (100 + 11,18) = -85,59.

= 8,96*0,2559 = 2,29%.

= = 3,997.

= (25,59 — 31,02) + 2,29 = -3,14 (2,29 з «+», тому що).

Для АТП в цілому.

= (24,8*16 + 53,68*11 + 26,41*9 + 25,59*20) / 56 = 31,02%.

= = = 17,63%.

= = = 310,69.

= 7048,17 / 56 = 125,86.

= 310,69 + 125,86 = 436,55.

= 125,86 / 436,55 = 0,2883, або 28,83%.

Отже, 28,83% різниці у виконанні норм виробітку пояснюється різним ступенем напруженості норм часу, а 71,17% - різним рівнем продуктивності праці водіїв автомобілів.

= = 3,29.

= = 6,68.

= 31,02 — (100 + 6,68) = -75,66.

= = 7,34.

= = 23,66.

Далі порівнюємо значення відхилень з середньоквадратичним :

КамАЗ-5410−3,6 + 7,34 = 3,74 («+», т. я.).

КрАЗ-258Б15,4 — 7,34 = 8,06 («-», т. я.).

КамАЗ-5320 причіп-0,58 + 7,34 = 6,76 («+», т. я.).

КрАЗ-256Б-3,14 + 7,34 = 4,2 («+», т. я.).

Отже, найбільш висока напруженість норм часу зафіксована по автомобілям КрАЗ-258Б (= 15,4%) та КамАЗ-5320 причіп (= -0,58%).

Проаналізуємо одержані результати: за всіма марками автомобілів показники статистично допустимого відхилення не перевищують відповідного відхилення від середнього в АТП. Отже, напруженість норм затрат праці є неадекватною. Різниця між абсолютним відхиленням і відповідним йому статистично допустимим відображає саме ту його частину, яка обумовлена різною напруженістю норм затрат праці.

2. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ ВОДІЇВ АВТОМОБІЛІВ Аналіз чинних норм праці спрямований на встановлення їх відповідності організаційно-технічним, соціально-економічним умовам, особливостям виробництва. Він передбачає визначення впливу різних факторів на ступінь виконання норм виробітку.

Якість норм праці - це сукупність властивостей, які забезпечують виконання ними своїх функцій. До таких властивостей відносяться: напруженість норм, їх прогресивність, точність, обґрунтованість, стабільність і динамічність. Якість норм праці можна оцінити за допомогою інтегрального показника:

(17).

де — коефіцієнт якості норм праці;

— коефіцієнт напруженості норм затрат праці;

— коефіцієнт прогресивності норм;

— коефіцієнт стабільності норм.

Для практичних цілей показник прогресивності норм праці може бути оцінений наступним чином:

= ,(18).

де — питома вага трудомісткості технічно обґрунтованих норм у загальній сукупності затрат праці, що розраховані за всіма видами норм, %.

Коефіцієнт стабільності норм:

= ,(19).

де — середній фактичний відсоток виконання норм виробітку за певний період часу, %;

— середній регламентований відсоток виконання норм виробітку даної сукупності працівників за певний період часу, %.

Основним показником якості норм праці є напруженість. Норми, встановлені на однакові операції для ідентичних організаційно-технічних умов, повинні мати близький за величиною рівень їх перевиконання (недовиконання). При чому допускається відхилення в показнику виконання норм внаслідок впливу індивідуальних особливостей працівника, які не враховуються при розрахунку норм затрат праці.

Коефіцієнт напруженості норм затрат праці може бути розрахований за двома способами. При першому:

=, (20).

де — середній відсоток виконання норм виробітку в підрозділі (підприємстві).

Цей спосіб дуже спрощений, одержані результати не пояснюють різниці у виконанні норм, не аналізують особливості зміни напруженості норм. Ці недоліки враховує другий спосіб визначення напруженості норм праці:

= ,(21).

де — статистично допустиме відхилення середнього рівня виконання норм виробітку водіїв певної марки автомобіля від середнього рівня виконання норм виробітку по підприємству.

= ,(22).

де n — чисельність водіїв за марками автомобілів, чол.;

N — загальна чисельність водіїв автомобілів підприємства, чол.

Висновки про однакову (або неоднакову) напруженість норм затрат праці роблять на підставі порівняння показників середнього рівня виконання норм у виробничих підрозділах (бригадах) і підприємству в цілому.

Використовуючи дані попередніх розрахунків (з² < 50%) зробимо спробу теоретичного обґрунтування підвищення якості норм праці. Так як цей коефіцієнт становить 28,83%, можемо зробити висновок про те, що на підприємстві спостерігається досить невисока продуктивність праці. Для її підвищення треба звернути увагу на фактори росту.

Фактори — це причини, під впливом яких змінюється затрати праці на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг). Їх можна об'єднати в такі групи: науково-технологічні, організаційні, структурні, соціальні.

Науково-технологічні фактори грають вирішальну роль у забезпеченні конкурентоздатності продукції, ефективності праці і створення матеріально-технічної бази.

Підвищення технічного рівня виробництва на автомобільному транспорті означає впровадження й удосконалення технологічних процесів перевезень вантажів, пасажирів, технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, скорочення і механізації ручної праці; автоматизацію на базі комп’ютеризації процесів праці.

Удосконалення технологічних процесів перевезень вантажів передбачає впровадження раціональних схем доставки вантажів, єдиних технологічних процесів роботи; збільшення перевезень вантажів пакетно-контейнерним і централізованим засобом та ін.

Удосконалення досягається впровадженням автомобільних систем диспетчерського управління, обладнанням автомобілів засобами зв’язку, вибір оптимальних міжзупинкових відстаней на міських автобусних маршрутах, впровадження швидкісних експресних режимів руху автобусів тощо.

Удосконалення технологічних процесів технічного обслуговування і ремонту рухомого складу невіддільно від впровадження прогресивних технологій ремонту автомобілів, шин, агрегатів, деталей і вузлів, технічного обслуговування рухомого складу та ін. Скорочення застосування ручної праці може бути досягнуто за рахунок удосконалення структури парку рухомого складу за вантажністю і за типом кузовів, умовами перевезення вантажів; впровадження постів діагностики для перевірки технічного стану вузлів і агрегатів автомобілів; механізації вантажно-розвантажувальних робіт, технічного обслуговування автомобілів на потокових лініях, процесів мийки автомобілів, постів змазування і заправки автомобілів. Особливе місце в цій групі факторів належіть автоматизації на базі комп’ютеризації процесів праці. При виборі об'єктів автоматизації пріоритетне значення придають необхідності вибору тих трудових функцій, що відрізняються важкими і непривабливими умовами виконання. Базуючись на комп’ютеризації процесів праці і їхнього програмного забезпечення, автоматизація відкриває можливості оптимізації управлінських рішень.

Організаційні фактори грають синтезуючу роль у комплексному використанні усіх факторів ефективності праці. Вони визначаються рівнем організації праці, виробництва і управління та реалізуються при їхньому удосконаленні.

Удосконалення організації управління виробництвом припускає і удосконалення структури апарата управління, і перехід від ієрархічних (вертикальних) організаційних структур до неієрархічних (горизонтальних), при яких між виробничими і функціональними ланками немає проміжних ланок; удосконалення системи управління виробництвом, впровадження комплексної системи управління якістю перевезень вантажів (пасажирів), процесами ТО і Р рухомого складу; поліпшення оперативного управління виробничим процесом; впровадження і розвиток автоматизованих систем управління виробництвом.

Впровадження наукової організації праці припускає удосконалення організації праці на робочих місцях і виробничих ділянках, суміщення професій і посад, нормування оплати праці, впровадження нових форм організації праці, поліпшення використання робочого часу за рахунок скорочення невиробничих втрат (скорочення прогулів, цілодобових і внутрішньозмінних простоїв, неявок з дозволу адміністрації), зниження плинності кадрів, поліпшення умов праці, побуту і відпочинку працівників.

Удосконалення організації перевезень вантажів досягається оптимальним закріпленням споживачів за постачальниками, шляхом раціоналізації маршрутів перевезень і забезпечення оптимізації вибору і розподілу рухомого складу по маршрутах.

Удосконалення організації технічного обслуговування ремонту рухомого складу припускає, насамперед, централізацію робіт із механічного обслуговування і поточного ремонту рухомого складу, поліпшення матеріально-технічного постачання запасних частин і матеріалів для ТО і Р рухомого складу, централізацію доставки ремонтного фонду з АРЗ в АТП або на СТО.

Організаційні фактори впливають на продуктивність матеріальних ресурсів за рахунок забезпечення їхньої цілості, скорочення запасів.

Структурні фактори — це зміни виробничої програми за обсягом продукції і її складом (асортиментом і якістю), що призводять до зміни співвідношень між різноманітними видами продукції.

Соціальні фактори відбивають три найважливіші характеристики: якісний рівень персоналу, відношення робітників до праці, соціальні умови праці.

Підвищення кваліфікації працівників прямо впливає на ефективність і продуктивність праці, оскільки якість праці, яка обумовлена кваліфікацією працівника, відображається на інтенсивності його праці і спроможності продуктивно використовувати ресурси. Тим самим досягається або підвищення якості продукції, або скорочується чисельність робітників, тобто підвищується продуктивність праці при незмінній якості продукції.

Мотивація працівників до праці відображається на трудовій дисципліні, використанні робочого часу, інтенсивності праці. Вплив цих чинників на продуктивність і ефективність праці може бути встановлено, виходячи із скорочення втрат робочого часу за причинами, що залежать від працівника, із розширення обсягу робіт, поданих на нього, і із ступеня участі у творчій, раціоналізаторській роботі на підприємстві.

Вплив соціальних умов праці (ступеня її безпеки, режимів праці і відпочинку, соціально-психологічного клімату в колективі та ін.) виражається у втратах робочого часу через тимчасову непрацездатність, в оплаті понаднормових робіт, витратах на охорону праці, техніку безпеки, компенсаційних виплат працівникам. Крім цих факторів продуктивність праці може бути обумовлена природними і соціальними умовами, у яких працюють люди.

В перехідний період у справі розвитку мотиваційної системи важливе значення має нормування праці, яке покликане, з одного боку, захищати працівника від спроби роботодавця нав’язати йому надмірні вимоги до темпу і режиму роботи, з іншого захищати роботодавця від намагань працівників занизити встановлені ним трудові параметри.

В літературних та періодичних виданнях питанню необхідності нормування праці приділяється багато уваги. В таких періодичних виданнях, як «Україна: аспекти праці», «Управління персоналом», воно розглядається наступним чином: «Нормування виступає засобом встановлення і забезпечення контролю за мірою споживання, спрямоване на підвищення продуктивності й ефективності, воно сприяє раціоналізації трудових процесів, скороченню втрат робочого часу, оптимальному об'єднанню колективних зусиль. «.

Аналіз показує, що сьогодні зростання продуктивності праці зовсім не пов’язане зі зростанням заробітної плати, що є однією з причин її низького рівня. Однак встановлення співвідношення темпів росту продуктивності праці і заробітної плати може і не спрацювати в сучасних ринкових умовах. Тому для посилення цього зв’язку необхідно переходити до ринкової системи оцінки і оплати праці. Важливо жорстко пов’язати фонд оплати праці з обсягом реалізованої продукції: виручкою, яка поступає від її продажу, тобто оплату праці слід поставити в залежність від підсумків роботи підприємства. Вивчення стану організації нормування праці на підприємствах в умовах самостійності визначення фонду оплати праці свідчить про те, що рівень його значно знизився. Більш того, можна сказати, що нормування праці на підприємствах практично зруйновано. Норми виробітку втратили своє призначення, як обґрунтована міра праці, що призвело до негативних наслідків в економіці, значних недоліків організації заробітної плати на підприємствах, послаблення зв’язку розмірів оплати праці з підсумковими результатами діяльності.

Аналіз якостей діючих норм праці дав змогу зробити висновок про те, що на більшості підприємств застосовуються застарілі та занижені норми виробітку і, як наслідок, рівень виконання норм праці високий.

Чим більша кількість праці витрачена робітниками, чим вища її якість, тим більшу кількість предметів споживання він має отримати. При цьому тарифна система оплати праці має виступати регулятором вартості робочої сили з цією метою необхідно визначити, скільки праці видає суспільству кожен робітник, якої якості, тобто міру трудових витрат кожного із учасників виробничого процесу. Отже, в ринкових умовах господарювання нормування праці набуває ще важливішого значення. Тому і необхідно розробити нові підходи до нормування праці з урахуванням особливостей перехідного до ринку періоду. Таким чином, норма праці має стати центральним ланцюгом ринкової організації заробітної плати, а також бути пов’язана зі зростанням продуктивності праці, що має виняткове значення для забезпечення продуктивної зайнятості населення.

Нормування праці - це вид діяльності, спрямований на встановлення необхідних затрат і результатів праці, а також необхідних співвідношень між чисельністю працівників різних груп і кількістю одиниць обладнання.

Перехід до ринку загострив проблеми нормування праці, вимагає пошуку нових підходів до його організації. Ринок і конкуренція підвисили значущість норм праці, принципово змінили їх роль у діяльності організацій.

В умовах адміністративно-командної системи і централізованого планування організації намагались закласти у норми побільше резервів і тим самим гарантувати виконання плану, одержання премій, винагород. При цьому планувались вигідні для себе норми праці, посилаючись на свої особливі організаційно-технічні умови.

В умовах ринку норма перетворюється із засобу приховування резервів в інструмент вияву можливостей для скорочення витрат праці і чисельності працівників, для підвищення конкурентоспроможності організації. Підприємствам треба орієнтуватися не на свої організаційно-технічні умови, а порівнювати затрати праці з результатами, що досягли конкуренти.

До основних вимог, що висуває ринок до методології і організації нормування відносяться:

· організація виробництва потребує жорсткого нормування;

· норми праці повинні бути рівнонапруженими, відображати вклад працівника в кінцеві результати, виконувати усі функції, поєднуючи стадії проектування — виробництва — споживання;

· потрібне нормування не окремих операцій, а процесу праці в цілому;

· виділення груп затрат, зниження яких залежить від величини результату, для визначення підвищення результативності виробництва;

· державне нормування передбачає розробку науково-обґрунтованих норм і нормативів, їх характер дії для підприємства — рекомендаційний.

Виходячи з перерахованих вимог до нормування праці першочерговими його задачами будуть наступні:

· встановлення і впровадження у виробництво норм праці для конкретних організаційно-технічних умов;

· більш широкий обхват нормування праці погодинно оплачуваних працівників;

· підтримування постійної прогресивності норм праці шляхом своєчасної їх перегляду і заміни;

· удосконалення нормативної бази, методів і прийомів нормування праці;

· комп’ютеризація проектування технологічної і організаційної документації, норм часу у різних умовах виробництва.

Якість норм праці - це сукупність властивостей норм праці, які забезпечують виконання ними своїх функцій. Аналіз якості чинних норм праці спрямований на встановлення їх відповідності організаційно-технічними, соціально-економічним умовам, особливостям виробництва, а також ступеню виконання ними функцій планування, організації і стимулювання праці. Він передбачає визначення впливу різних факторів на ступінь виконання норм виробітку.

На підставі даних про виконання норм виробітку водіїв вантажних автомобілів, встановимо причини різниць у рівні виконання норм і оцінимо рівень продуктивності праці водіїв автомобілів.

Виконання норм виробітку оцінюється показником — відсоток виконання норм виробітку, який, в свою чергу, розраховується одним з чотирьох способів:

· на основі об'єму перевезеного вантажу;

· на основі часу роботи водія на лінії;

· на основі трудомісткості виконання роботи;

· на основі нарахованої заробітної плати.

3. ЗАХОДИ З ПІДВИЩЕННЯ ТРУДОВИХ ПОКАЗНИКІВ Розрахований раніше коефіцієнт детермінації має значення менше 50%, а саме 28,83, тому у даному розділі ми запропонуємо заходи, спрямовані на підвищення відсотку виконання норм виробітку. Заходи представлені у таблиці 5.

Таблиця 5.

Заходи з підвищення трудових показників.

Далі приведемо розрахунки змін:

Для автомобіля КамАЗ-5410.

= 24,8 + 8,3 = 33,1%.

= = 12,5.

= = 10,56.

= 33,1 — (100 + 12,5) = -79,4.

= 10,56*0,331 = 3,5%.

= = 3,127.

= (33,1 — 38,85) + 3,5 = -2,25 (3,5 з «+», тому що).

Для автомобіля КрАЗ-258Б.

= 53,68 + 7,2 = 60,88%.

= = 15,08.

= = 13,52.

= 60,88 — (100 + 15,08) = -54,2.

= 13,52*0,6088 = 8,231%.

= = 1,778.

= (60,88 — 38,85) — 8,231 = 13,8 (8,231 з «-», тому що).

Для автомобіля КамАЗ-5320 (причіп).

= 26,41 + 9,2 = 35,61%.

= = 16,67.

= = 15,27.

= 35,61 — (100 + 16,67) = -81,06.

= 15,27*0,3561 = 5,438%.

= = 2,961.

= (35,61 — 38,85) + 5,438 = 2,198 (5,438 з «+», тому що).

Для автомобіля КрАЗ-256Б.

= 25,59 + 7,2 = 32,79%.

= = 11,18.

= = 8,96.

= 32,79 — (100 + 11,18) = -78,39.

= 8,96*0,3279 = 2,938%.

= = 3,139.

= (32,79 — 38,85) + 2,938 = -3,122 (2,938 з «+», тому що).

Для АТП в цілому.

= (33,1*16 + 60,88*11 + 35,61*9 + 32,79*20) / 56 = 38,85%.

= = 2,641.

= = 6,68.

= 38,85 — (100 + 6,68) = -67,83.

= = 6,566.

= = 16,901.

Далі порівнюємо значення відхилень з середньоквадратичним :

КамАЗ-5410−2,25 + 6,566 = 4,316 («+», т. я.).

КрАЗ-258Б13,8 — 6,566 = 7,234 («-», т. я.).

КамАЗ-5320 причіп2,198 — 6,566 = -4,368 («-», т. я.).

КрАЗ-256Б-3,122 + 6,566 = 3,444 («+», т. я.).

Отже, найбільш висока напруженість норм часу зафіксована по автомобілям КрАЗ-258Б (= 13,8%) та КамАЗ-5320 причіп (= 2,198%).

Проаналізуємо одержані результати: за всіма марками автомобілів показники статистично допустимого відхилення не перевищують відповідного відхилення від середнього в АТП. Отже, напруженість норм затрат праці є неадекватною. Різниця між абсолютним відхиленням і відповідним йому статистично допустимим відображає саме ту його частину, яка обумовлена різною напруженістю норм затрат праці.

Зробимо висновки: після введення заходів з підвищення трудових показників ми бачимо, що зменшилась напруженість норм часу по всім чотирьом маркам автомобілів, що свідчить про доречність підвищення кваліфікації водіїв автомобілів КамАЗ-5410, впровадження раціональних форм організації праці водіїв автомобілів КрАЗ-258Б та КрАЗ-256Б та раціональних режимів праці та відпочинку водіїв автомобіля КамАЗ-5320.

Норми праці водіїв автомобілів встановлюються різними методами: сумарними і аналітичними. Аналітичний метод реалізується аналітично-дослідницьким і аналітично-розрахунковим (на підставі діючих нормативів праці) способами. Серед способів сумарного методу для нормування праці водіїв автомобілів найбільш поширений статистичний (заснований на статистичному обліку фактичних затрат праці), основою для якого є нормоване змінне завдання.

Таблиця 6.

Аналіз напруженості норм внаслідок впровадження заходів.

норма праця виробіток оплата Таблиця 7.

Загальні відомості про виконувану роботу і виконавця.

Розрахунок нормованого змінного завдання проводиться за наступним сценарієм:

1) нормативна тривалість однієї їздки:

(23).

де l_їв — відстань їздки з вантажем (від пункту навантаження до пункту розвантаження), км;

V_p — норматив розрахункової швидкості, км/год в — коефіцієнт використання пробігу (в = 0,5);

Н_1т — норма часу на вантаження-розвантаження 1 тони вантажу, год.

(Н_1т = 4 хв./т.);

q_н — номінальна вантажність автомобіля, т;

г — коефіцієнт використання вантажності;

t_дод — час на виконання додаткових операцій, год (t_дод = 0).

(24).

де V_max — максимальна швидкість автомобіля;

К_кор — коефіцієнт коригування швидкості в залежності від умов експлуатації (приймаємо 0,5).

Розрахунок розрахункової швидкості:

V_p = 0,7*80*0,5 = 28 км/год Розрахунок нормативної тривалості однієї їздки при в= 0,5:

= = 1,7752 год Нормативна тривалість простою рухомого складу під вантаженням визначається за формулою:

(25).

Розрахунок нормативної тривалості простою РС під вантаженням:

= 0,2269 год Нормативна тривалість руху по маршруту від пункту вантаження до пункту розвантаження розраховується наступним чином:

(26).

Приведемо розрахунок:

= 0,6607 год Нормативне число їздок визначається з урахуванням початкового і кінцевого пунктів при виконанні нормованого змінного завдання. Якщо автомобіль після виконання останнього розвантаження повертається до АТП (місця стоянки), то нормативне число їздок визначається за формулою:

(27).

де Т — режим роботи (тривалість зміни 7 год або 9 год).

Точний нормативний час роботи водія на лінії розраховується, виходячи із значення (округленого до цілого числа):

(28).

Для 7-годинного режиму роботи:

4 (їзд.).

= (4 — 1)*1,7752 + 0,2269 +0,6607 = 6,213 год = 6 год 13 хв Для 9-годинного режиму роботи:

5 (їзд.).

= (5 — 1)*1,7752 + 0,2269 +0,6607 = 7,9884 год = 7 год 59 хв Конкретне нормоване змінне завдання визначається виходячи із узгодження його величини з режимами роботи пунктів навантаження і розвантаження. Якщо перевезення виконуються декількома автомобілями, то умови узгодження містяться у виконанні нерівності:

(29).

де Т_р — термін закінчення роботи поста розвантаження (18:50 або 18,83), год Т_п — термін початку роботи поста вантаження (7:15 або 7,25), год.

Т_об — тривалість обідньої перерви (Т_об приймаємо 60 хв, або 1 год), год.

д — резерв часу, обумовлений неточністю використаних норм часу, хв/т.

(30).

де д₀ — діапазон усереднення норм простою під вантаженням або розвантаженням, хв/т (для будівельних навалочних вантажів д₀ = 0,4).

НЗЗ в 4 їздки: д = = 0,0108 год/т НЗЗ в 5 їздок: д = = 0,0135 год/т Перевірку узгодженості величини НЗЗ з режимами роботи постів вантаження і розвантаження виконуємо в таблиці 8.

Таблиця 8.

Перевірка узгодженості величин НЗЗ з режимами роботи постів вантаження і розвантаження.

Резерв часу більший за мінімально допустимий, що свідчить про повну узгодженість НЗЗ з режимами роботи постів навантаження і розвантаження.

Після перевірки узгодженості величини НЗЗ з режимом роботи постів навантаження і розвантаження складаємо таблицю нормованих завдань (табл.9).

Час виїзду із АТП для 1-го автомобіля розраховується як різниця між часом подачі під 1-ше навантаження і часом на виконання 1-го нульового пробігу:

(31).

де — час виїзду 1-го автомобіля з АТП, год;

— час на виконання першого нульового пробігу, год.

(32).

де — довжина першого нульового пробігу, км.

= 22,5 хв = 0,375 год.

= 6,875 год = 6 год 53 хв Час відправлення від замовника враховує час роботи на лінії і час обідньої перерви:

(33).

Для 7-годинного режиму роботи:

= 14,09 год = 14 год 5 хв Для 9-годинного режиму роботи:

= 15,86 год = 15 год 52 хв Час повернення першого автомобіля в АТП визначається як сума часу відправлення від замовника і часу на виконання другого нульового пробігу:

(34).

де — час на виконання другого нульового пробігу (розраховується аналогічно першому).

Для 7-годинного режиму роботи:

= 14,09 + = 14,09 + 0,2607 = 14,35 год = 14 год 21 хв Для 9-годинного режиму роботи:

= 15,86 + = 15,86 + 0,2607 = 16,12 год = 16 год 7 хв Нормативна тривалість зміни включає час роботи на лінії, час на виконання нульових пробігів і підготовчо-заключний час:

(35).

де 1,043 — коефіцієнт, що враховує підготовчо-заключний час ().

Для 7-годинного режиму роботи:

= (6,213 + 0,375 + 0,2607)*1,043 = 7,143 год = 7 год 9 хв Для 9-годинного режиму роботи:

= (7,9884 + 0,375 + 0,2607)*1,043 = 8,995 год 9 год Складаючи НЗЗ, приймаємо, що подача автомобілів під перше вантаження проводиться за графіком з інтервалом, який дорівнює нормативній тривалості простою автомобіля під вантаженням, тобто:

= 0,2269 год = 13,6 хв 14 хв Таблиця 9.

Таблиця нормованих змінних завдань для водіїв.

Нормоване завдання в тонах () і тонно-кілометрах () розраховується за формулами:

(36).

(37).

Для 7-годинного режиму роботи:

= 4*10*1,21 = 48,4 т.

= 48,4*18,5 = 895,4 т-км Для 9-годинного режиму роботи:

= 5*10*1,21 = 60,5 т.

= 60,5*18,5 = 1119,25 т-км В цьому розділі були запропоновані заходи щодо покращення трудових показників, а саме зниження напруженості норм часу. Внаслідок підвищення відсотку виконання норм виробітку зменшився коефіцієнт напруженості норм часу по всім маркам автомобілів, що є добрим показником. Далі були розроблені нормовані змінні завдання для водіїв автомобіля КамАЗ-551. Згідно з одержаними результатами, величина НЗЗ цілком узгоджена із режимами роботи пунктів навантаження і розвантаження, що свідчить про те, що ненормованих простоїв автомобілів не повинно бути.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ І ПРЕМІЮВАННЯ ВОДІЇВ АВТОМОБІЛІВ Форми і системи оплати праці, з одного боку, з'єднують нормування праці і тарифну систему, а з іншого — стимулюють досягнення нових якісних показників. Системи оплати праці - встановлений визначений порядок розрахунків по кожній групі працюючих в залежності від результатів праці. За допомогою певної обраної форми підприємець або менеджер управляє інтенсивністю і якістю праці конкретного працівника або групи працівників.

В результаті проведених розрахунків було встановлено, що середній процент виконання норм виробітку для водіїв усіх марок складає менш ніж 100%, тому розроблено комбіновану систему оплати праці, вона у цьому випадку буде більш доцільною.

Комбіновані системи оплати праці інтегрують у собі елементи погодинної і відрядної заробітної плати.

За погодинної форми оплати праці, мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою, посадовим окладом за фактично відпрацьований час.

Погодинну форму оплати праці доцільно застосувати за наступних умов: якщо працівник не може безпосередньо впливати на збільшення обсягів виробництва; якщо відсутні кількісні показники виробітку продукції.

За відрядної форми мірою праці є вироблена працівником продукція (виконаний обсяг робіт), тому його заробіток прямо залежить від кількості і якості випущеної продукції й нараховується за кожну одиницю продукції, виходячи із встановленої відрядної розцінки. Застосування відрядної форми оплати праці обумовлюється можливістю виміру обсягу виконаної роботи конкретними показниками. Це забезпечує зацікавленість працівника в підвищенні інтенсивності праці в межах робочого часу.

Сутність погодинно-преміальної системи заробітної плати полягає в тому, що проста погодинна система доповнюється преміями за виконання певних кількісних і якісних показників роботи.

При відрядно-преміальній системі передбачається додаткове стимулювання виконання і перевиконання норм виробітку, використання транспортних засобів, матеріальних ресурсів і т. д. До основних умов її застосування відносяться: можливість нормування і врахування трудових затрат і виконаного обсягу перевезень і вантажообігу; нормальна організація праці, що виключає простої в роботі; наявність необхідності стимулювання підвищення обсягу робіт. За цієї системи заробіток робітника за основними відрядними розцінками доповнюється спеціальними преміями. Розмір премії звичайно встановлюється у відсотках до заробітку, визначеному за відрядними розцінками в залежності від характеру виконуваної роботи та особливостей виробництва.

При відрядно-прогресивній системі оплата праці у межах встановленої вихідної норми здійснюється за прямими відрядними розцінками, а понад неї - за підвищеними. Розмір збільшення відрядних розцінок визначається в кожному випадку за спеціальною шкалою.

Існує декілька видів комбінованої системи:

— система переходу від погодинної оплати праці до відрядної;

— система погодинної з відрядним приробітком;

— система середнього геометричного значення погодинної і відрядної платні (система Барта).

Розрахунок заробітної плати за різними системами наведемо по першому водію по автомобілю КамАЗ-5511.

Таблиця 10.

Вихідні дані для розрахунку заробітної плати.

Заробітна плата водіїв автомобілів за відрядною формою нараховується за фактично виконану роботу за нормами часу і відрядними розцінками, встановленими за 1 т і 1 т-км:

ЗП_від = ЗП_т + ЗП_ткм,(38).

де ЗП_т, ЗП_ткм — заробітна плата відповідно за перевезені т і виконані ткм, грн.

ЗП_т = S_т ^. Q; (39)ЗП_ткм = S_ткм ^. Р,(40).

де S_т, S_ткм — відрядна розцінка за 1 т і 1т-км, грн.

Відрядні розцінки за 1 т перевезеного вантажу і 1т-км транспортної роботи визначаються за формулами:

S_т = Т_с ^. Н_1т; (41).

S_ткм = Т_с ^. Н_1ткм,(42).

де Т_с — тарифна ставка для оплати праці водія, грн;

Н_1т, Н_1ткм — норми часу на 1 т і 1т-км, год.

Норми часу і відрядні розцінки встановлюються для вантажів 1го класу, які забезпечують повне використання вантажності автомобіля. Для вантажів 2го, 3го і 4го класів застосовують поправочні коефіцієнти, що дорівнюють відповідно 1,25; 1,66; 2,0.

Тарифна ставка для оплати праці водія автомобіля КамАЗ-5511 складає 6,611 грн, норма часу на навантаження-розвантаження за даних умов — 0,82 хв/т.

Норма часу на виконання 1 т визначається наступним чином:

.(43).

Норма часу на виконання 1 ткм розраховується за формулою:

(44).

Заробітна плата робітника за відрядно-преміальною системою () розраховується за формулою:

(45).

де ЗП_від — заробіток за відрядними розцінками, грн.;

П_в — процент премії за виконання показників нормування;

П_п — процент премії за кожний процент перевиконання показників нормування;

П_о — процент перевиконання показників преміювання.

П_о = П_нв — 100,(46).

де П_нв — процент виконання норм виробітку, %.

(47).

де Т_н і Т_ф — відповідно нормативна і фактична трудомісткість праці.

(48).

Умови преміювання працівників для відрядно-преміальної і відрядно-прогресивної систем оплати праці наведені в таблиці 11.

Надбавки за класність () встановлені в процентах від тарифних ставок за фактично відпрацьований час в якості водія: для водіїв 1 кл. — 25%, 2го — 10%, для 3го кл. не нараховується.

Таблиця 11.

Умови преміювання.

Загальна сума заробітної плати (ЗП) за відрядно-преміальною системою складе:

; (49).

Заробітна плата за відрядно-прогресивною системою розраховується за формулою:

(50).

де П_н — вихідна база для нарахування прогресивки, вираженої в процентах виконання норм виробітку (105%);

К_р — коефіцієнт збільшення основної відрядної розцінки (К_р = 2).

Загальна заробітна плата, окрім премій, пов’язаних з виконанням норм виробітку, включає надбавку за класність водіїв (25% за 1-й клас і 10% за другий):

(51).

(52).

Норма часу на навантаження і розвантаження 1 т вантажу і норма часу на виконання 1ткм транспортної роботи складуть:

= 0,82/60 = 0,0137 год.

= 1/(28*10*1*0,5) = 0,0071 год Відрядні розцінки за 1 т і 1ткм будуть мати значення:

= 6,611*0,0137 = 0,0906 грн.

= 6,611*0,0071 = 0,047 грн Заробітна плата водія відповідно за перевезену 1 т і виконаний 1ткм складатиме:

= 0,0906*60,5 = 5,48 грн.

= 0,047*1119,25 = 52,6 грн Заробітна плата водія за відрядною системою оплати праці складатиме:

= 5,48 + 52,6 = 58,08 грн Нормована трудомісткість праці і відсоток виконання норм виробітку матимуть значення:

= 0,0137*60,5 + 0,0071*1119,25 = 8,78 год.

= 8,78/9*100 = 97,56%.

Зарплата водія за відрядно-преміальною системою оплати праці складе:

= = 64,76 грн Заробітна плата водія за відрядно-прогресивною системою оплати праці матиме наступне значення:

= = 49,22 грн Надбавка за класність водія складе:

= 0,1*6,611*9 = 5,95 грн Загальна сума заробітної плати:

= 64,76 + 5,95 = 70,71 грн.

= 49,22 + 5,95 = 55,17 грн Визначимо заробітну плату водія автомобіля з використанням комбінованих систем оплати праці:

— системи переходу від погодинної оплати праці до відрядної;

— системи погодинної оплати праці з погодинним приробітком;

— системи середньогеометричного значення погодинної і відрядної оплати праці.

При системі переходу від погодинної оплати праці до відрядної передбачається порівняння фактичного проценту виконання норм виробітку з встановленим його рівнем.

За системою Аткінсона при виконанні норм виробітку до 75% застосовується погодинна оплата праці. За кожний процент виконання норм виробітку понад 75% ставки оплати підвищуються на 1,32%; при досягненні 100%-го виконання норм виплачується повна відрядна заробітна плата і, окрім неї, надбавка у розмірі 5% заробітку. При перевиконанні норм передбачається підвищення ставок до 5% за кожний процент перевиконання норм.

Відсоток виконання норм виробітку має значення:

= 8,78/9*100 = 97,56%.

Тобто, процент підвищення складе:

= 1,32*(97,56 — 75) = 29,78%.

Отже, підвиситься погодинна заробітна плата:

= 6,611*1,2978 = 8,58 грн/год.

= 8,58*9,0 = 77,22 грн Надбавка за класність при системі Аткінсона дорівнює:

= 0,10*77,22 = 7,72 грн Таким чином, загальна заробітна плата водія за системою Аткінсона складає:

= 77,22 + 7,72 = 84,94 грн За системою Еллінгхема погодинна форма оплати праці застосовується аж до 80% виконання норм виробітку. За кожний процент виконання виробітку понад 80% ставки оплати підвищуються на 1,25%; при досягненні 100%-го виконання норм виплачується повна відрядна заробітна плата і, окрім неї, надбавка у розмірі 10% заробітку. При перевиконанні норм передбачається підвищення ставок до 2,5% за кожний процент перевиконання норм.

= 1,25 • (97,56 — 80) = 21,95%.

Отже, підвиситься погодинна заробітна плата:

= 6,611*1,2195 = 8,06 грн/год.

= 8,06*9,0 = 72,54 грн Надбавка за класність при системі Еллінгхема дорівнює:

= 0,10*72,54 = 7,25 грн Таким чином, загальна заробітна плата водія за системою Еллінгхема складає:

= 72,54 + 7,25 = 79,79 грн Розрахунок заробітної плати за системами Аткінсона і Еллінгхема наведено в таблиці в табл. 12.

Таблиця 12.

Розрахунок заробітної плати за комбінованими системами.

«п» — погодинна форма оплати праці.

За системою погодинної оплати з відрядним приробітком (штрафом) заробітна плата розраховується за формулою:

(53).

де — частка тарифної ставки, за якою оплачується приробіток,.

(= 0,3 — 0,75, в середньому 0,5), грн.

= 6,611*9,0+6,611*0,5* (8,78−9,0) = 59,5 — 0,73 = 58,77 грн Надбавка за класність при даній системі дорівнює:

= 0,10*58,77 = 5,88 грн Таким чином, загальна заробітна плата водія за системою оплати праці з відрядним приробітком (штрафом) складає:

= 58,77 + 5,88 = 64,65 грн Результати розрахунку заробітної плати за цією системою наведено нижче (табл. 13).

Таблиця 13.

Розрахунок заробітної плати.