Етап нестабільного розвитку приміської зони (ХVІ — початок ХХ т..)
Особливістю цього етапу є те, що в структурі приміських ландшафтів Вінниці підвищилась роль та значення дорожних (починаючи з ХVІІІ т.) та промислових (з середини ХІХ т.) ландшафтів. У ХVІІІ т. в приміській зоні Вінниці формується радіальна система так званих «іменних «доріг («Вінницький гостинець «, «Велика дорога на Брацлав «, «Галицький шлях «та т.), які були обсаджені т. сижніми захисними… Читати ще >
Етап нестабільного розвитку приміської зони (ХVІ — початок ХХ т..) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Нестабільний розвиток приміської зони протягом чотирьох століть зумовлений кількаразовими занепадами Вінниці, що було зумовлено як військовими діями, так і господарськими негараздами. Активно розвивалась Вінниця протягом ХVІ - на початку ХVІІ т. У другій половині ХVІІ т. Вінниця була знищена майже повністю, і так продовжувалось аж до середини ХVІІІ т. Новий розвиток міста спостерігається лише наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століть. Проте кількість населених пунктів, площі розораних земель, мережа доріг, господарське освоєння лісових й водних ресурсів в околицях Вінниці постійно зростали. Приміська зона уже стабільно орієнтується на міські потреби: особливо у сільськогосподарській продукції. Біля міст вирубки лісів не відновлюються, а «землю цю перетворюють у орні поля «[20]. У приміських зонах інтенсивно починає розвиватись садівництво й рекреація, особливо полювання, вилов риби тощо.
Поступово у приміських зонах починають домінувати сільськогосподарські ландшафти, зокрема польові, а також лісові антропогенні. Лісові ландшафти у приміських зонах зазнали змін завдяки суцільним вирубкам корінних дібров і відновленню на їх місці дубово-грабових лісів, формуванню малопродуктивних чагарникових заростей, так званих «малинників «тощо. Наприкінці ХІХ т. в приміських зонах Поділля створюються й перші штучні насадження — невеликі ділянки лісів, придорожні й полезахисні смуги. Саме сільськогосподарськими й лісовими антропогенними ландшафтами визначалась зовнішня межа приміської зони Вінниці. За нашими обчисленнями, її площа від 8 (період занепаду міста) до 17 (період розвитку міста) разів перевищувала площу міста.
Особливістю цього етапу є те, що в структурі приміських ландшафтів Вінниці підвищилась роль та значення дорожних (починаючи з ХVІІІ т.) та промислових (з середини ХІХ т.) ландшафтів. У ХVІІІ т. в приміській зоні Вінниці формується радіальна система так званих «іменних «доріг («Вінницький гостинець «, «Велика дорога на Брацлав «, «Галицький шлях «та т.), які були обсаджені т. сижніми захисними смугами, мали свою дорожну інфраструктуру й завдяки цьому помітно виділялись в структурі приміських ландшафтів.
Промислові ландшафти у приміській зоні формувались в результаті активного розвитку цукрової й машинобудівної промисловості, будівництва доріг й самого міста, видобутку корисних копалин. Разом з тим, зовнішня межа приміської зони Вінниці проходила на незначній віддалі (7 — 9 км) від міста і в її структурі ще часто зустрічались натуральні й натурально-антропогенні ландшафтні комплекси, хоча й переважали антропогенні.