Аналіз результатів дослідження

У процесі роботи були визначені експериментальна та контрольна група. В експериментальній групі були проведені констатуючий (виявлення особливостей розвитку пізнавальних процесів), формуючий (методична перевірка ефективності «міжпредметної «гри в розвитку пізнавальних процесів у дітей старшого дошкільного віку); контрольний (перевірка ефективності методів, засобів, підходів) експерименти.

На прикладі змін в пізнавальному розвитку дітей експериментальної групи було показано вплив «міжпредметних» ігор на формування пізнавальних процесів у дітей старшого дошкільного віку.

В контрольній групі були проведені лише констатуючий та контрольний експерименти для порівняння рівня пізнавального розвитку дітей двох груп.

Мета констатуючого експерименту: перевірити рівень сформованості пізнавальних процесів контрольної та експериментальної груп, визначити ефективність використаної методики.

Для цього експерименту використали аналогічні ігри і ігрові завдання для виявлення пізнавального розвитку дітей, як і в констатуючому експерименті, але з певним ускладненням. Використали ігрові завдання розроблені нами для розвитку послідовного мислення.

Ці завдання дозволили нам перевірити рівень знань та умінь дітей контрольної та експериментальної групи, таким чином перевірити ефективність використаної методики.

Для того, щоб краще зрозуміти які конкретні зміни відбулися в експериментальній групі в пізнавальному розвитку дітей, наведено характеристику дітям кожного типу експериментальної групи.

Наприклад, Гахраманова Ілаха. На початку експерименту у дівчинки був низький рівень пізнавального розвитку. Їй було важко виконувати завдання на аналіз і порівняння на основі сенсорних еталонів. Спостерігався низький рівень розвитку децентрації мислення. Були труднощі в оперуванні абстрактними ознаками і в упорядковуванні предметів на основі двох і більше ознак. Після закінчення експерименту у дівчинки визначився середній рівень пізнавального розвитку. Вона перестала наслідувати в деяких випадках своїх товаришів, стала більш самостійною. Навчилася бачити предмети щодо їх форми змісту та призначення, виділяти схоже і відмінне. З’явились уміння розподіляти об'єкти на класи, предмети в групи, але залишились труднощі в користуванні схемами, тобто їй ще важко керувати своєю уявою.

Буркун Артем теж мав низький рівень пізнавального розвитку. З більшою цікавістю став грати в ігри. За допомогою словесних ігор у хлопчика покращилась мова. Завдяки цьому він став більш впевнено висловлюватися свою точку зору, намагався пояснити свій вибір. Навчився умінню встановлювати змістовне співвідношення між предметами і явищами, що каже, що його уява перестає бути супроводжувальною, набуває самостійності. Але в нього залишились труднощі при встановленні зв’язків і відношень між об'єктами і явищами. Також хлопець навчився упорядковувати предмети за вказаними ознаками наочно і вербально. Хлопець навчився ставити перед собою мету і планомірно досягати її, що каже про формування розумових дій контролю (самоконтролю), йде розвиток довільної уваги.

Такі діти, як Маслова Аліса, Войтенко Максим, Дубовик Женя, Бризицька Аліса були на початку експерименту на середньому рівні розвитку. Але після проведення експерименту ці діти піднялись на високий рівень пізнавального розвитку. Завдання не викликали у них труднощів, діти справились вірно і самостійно. Завдання на розвиток уяви допомогли їм навчитися діяти за попередньо продуманим планом, не просто безцільно і уривками фантазувати, а реалізувати свої задуми, створювати хоч невеликі і нескладні, але закінчені твори (малюнки, історії, конструкції і т. п.).

Результати перевірки занесли до таблиць 2. 3 та 2. 4.

Показники контрольного експерименту свідчать про ефективність використаної методики. Рівні пізнавального розвитку у дітей експериментальної групи значно підвищились. Дітей з низьким рівнем розвитку тепер немає в цій групі зовсім. А ось кількість дітей з середнім та високим рівнем значно підвищилась. Майже усі діти без труднощів самостійно виконували всі завдання.

Результати перевірки в контрольній групі свідчать про те, що навчально-виховний процес за традиційною методикою з меншою ефективністю впливає на підвищення рівня пізнавального розвитку дітей. Зменшилась кількість дітей з низьким рівнем лише на одну дитину. А кількість дітей з високим рівнем розвитку підвищилась на одну дитину. Тобто процес формування пізнавальних процесів йде, але дуже повільно. Деякі завдання у багатьох дітей викликали певні труднощі, особливо завдання, які вимагали утримувати увагу на одному й тому ж завданні якнайдовше, що заважало дітям глибше проникнути в зміст завдання.

Але діти контрольної та експериментальної груп при виконанні завдань були однаково самостійними і розкутими.

З метою порівняння результатів контрольного експерименту у експериментальній і контрольній групах будуємо діаграму. Спочатку підраховуємо загальну кількість дітей експериментальної групи та контрольної групи, потім кількість дітей які мають: високий рівень розвитку, середній та низький і обчислюємо відносну кількість дітей.