Службово-функціональні виміри юридичної діяльності (реферат)

Реферат на тему

Службово-функціональні виміри юридичної діяльності.

План.

1 Онтологія та деонтологія правової інформації.

2 Деонтологія економіко-правових параметрів юриста.

3 Логічні засади професійно-юридичної гри.

4 Службовий етикет юриста в екстремальних ситуаціях.

Література

Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття

Ключ-завдання: при підготовці до семінарського заняття необхідно вивчити матеріал розділу «Аспекти професійного почуття юриста», де містяться такі види культур: інформаційна, математична, економічна, акторська, зовнішня, вогнепальна та фізична. Крім того, бажано поглибити свої знання Законів України: «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про інформацію» та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність судових та правоохоронних органів.

1. Досить нетрадиційним є поняття «Онтологія та деонтологія правової інформації». Однак правова інформація все-таки має онтологічний та деонтологічний зміст, що дуже важливо для юриста. Для цього необхідно розглянути інформацію не з позицій позитивного права (Закону України «Про інформацію»), а під кутом зору природного права.

В широкому розуміння інформація — це нові відомості про навколишній світ, одержувані в результаті взаємодії з ним, які розглядаються в аспекті передачі їх у часі й просторі. Щоб акцентувати увагу на суттєвому змісті інформації, часто використовують термін «семантична інформація» — тобто інформація, що має певний сенс, який можна зрозуміти й інтерпретувати за допомогою природної мови в процесі людського спілкування.

Онтологія інформації полягає в тому, що у Всесвіті передача інформації здійснюється сама по собі, що забезпечує життєдіяльність всіх живих організмів. Земля (грунт) є провідником великого масиву інформації, яка необхідна для росту рослин, а рослини для розвитку тварин, що в результаті необхідно й для людини. Спадковість, генетичні родинні коди — це також онтологічна інформація, яку досліджує біологія. Те саме можна сказати про фізику, астрологію, біоетику, які досліджують онтологічну інформацію притаманну природі своєї науки.

Звичайно, онтологічна інформація залежить також від часу і простору: вона змінюється, втрачає орієнтацію, але не порушує гармонійності. Онтологічна інформація володіє трьома основними параметрами: змістом, кількість, цінністю, які є у природі.

Підкреслимо, що природна інформація завжди є правовою. Всесвіт утримується на природних законах, які самі між собою поширюють, і використовують інформацію. Людина може не «прислухатись» до правової інформації Всесвіту, але однаково все здійснюється за задуманим планом — онтологічно. Втручання у онтологію природно-правової інформації призводить до деонтології позитивно-правої інформації.

Основним джерелом правової інформації є відомості про право та правові явища. Правова інформація охоплює не тільки чинне законодавство (позитивне право), а й містить у собі все, що пов’язано з практикою реалізації права, з його вивченням і теоретичною розробкою. Іншими словами, правова інформація охоплює зведення про різні юридичні події, факти, явища і пов’язані з ними процеси.

Дослідники визначають й об'єкти правової інформації: нормативно-правові акти, що закріплюють рішення уповноважених органів та спрямовані на встановлення, зміну або скасування правових нормсудова й арбітражна практика, що виражається в офіційних виданняхінформація, що міститься в кримінологічних, статистичних, оперативно-довідкових та інших обліках МВС (картотеки дактилоскопічних відбитків, способів вчинення злочину і ін.) — правова література (науково-дослідницька, навчально-допоміжна, оглядово-критична, популярна) та періодичні видання галузевого характерузаконодавчі матеріали зарубіжних країн.

Перелік об'єктів правової інформації засвідчує деонтологічний процес юриста, дію позитивного права, альтернативні думки тощо. Тобто, правова інформація у позитивно-правовому полі є завжди деонтологічною, тому потребує постійного співставлення з онтологічною правовою інформацією.

Далі курсант (студент) повинен перейти до висвітлення інформаційної культури юриста з аналізом її компонентів, принципів та функцій. Доцільно спробувати вияснити онтологічний зміст інформаційної культури юриста.

2. Підготовка до питання «Деонтологія економіко-правових параметрів юриста» вимагає деяких основних відомостей з економічної теорії юриста, в тому числі ринкової економіки.

На початкових етапах становлення економіка як наука основні зусилля зосереджувала на аналізі впливу різноманітних інститутів (політичних, релігійних, правових) на економічне життя суспільства. В сучасних умовах у центрі уваги — економічна сфера суспільства як система ролей і статусів, пов’язаних з виробництвом і розподілом товарів та послуг. Основний напрям дослідження — виявлення впливу економічних чинників на різноманітні форми соціальної поведінки, аналіз взаємовідносин таких феноменів, як клас, статус, влада, мала група, соціалізація в цілісній системі суспільних відносин, виключно з економічними.

Юрист не бере безпосередньої участі у виробництві і розподілі матеріальних благ, але повинен контролювати якість виробництва та справедливість розподілу. Тим самим юриста найбільше цікавлять економіко-правові відносини, в яких він вирішує утворені правові суперечності.

До економіко-правових параметрів діяльності юриста належать конституційні норми, які забезпечують стабільність суспільного розвитку. У Конституції визначені економічні засади суспільства, які деталізуються конкретними законами. Якість виконання службового обов’язку в заданих економічних параметрах залежить від наявності та якості необхідних нормативно-правових актів та розуміння юристом основних природних законів економіки, тобто онтології економіки.

В онтології економіки перебуває не соціальне, а природні зв’язки людини з Природою. Фактично Природа демонструє унікальні, досконалі взірці, правила ведення світового господарства, де одне існує для іншого, де все економічно обґрунтовано. Основні економічні категорії «дебет» і «кредет» у взаємодії діють бездоганно. Онтологія економіки не знає впливу духу, психіки людини. Поява людини на світі почала підмивати онтологічні корені економіки. Економіка почала набирати неприродного характеру, що призвело до втручання юристів.

Так, людину завжди прив’язує до речей, до світу речей і речових відносин. Створений продукт стає товаром. Якщо людна не зможе продати товар, то вона не може купити собі і всі інші товари, які потрібні їй для життєдіяльності як її самої, так і її сім'ї. Тобто ринкові відносини існували в суспільстві з незапам’ятних часів.

Речові відносини виражають себе також і відношенні корисності, використання. Людину починають розглядати з точки зору її корисливості для суспільства, для колективу, ще для якоїсь мети чи потреби, наприклад, розглядати її як робочу силу, як спеціаліста, який може робити якусь справу. Робочу силу завжди можна і потрібно використати незалежно від кваліфікації і місця перебування. Відношенні корисності, використання завжди скеровано проти людини, проти особистості. Це — речові відносини.

Панування ринкової економіки і пов’язане з ним панування речових відносин призводить до викривлення свідомості і всієї психіки людини. Психологія людини — споживача, влаштована таким чином, що вона намагається розширити сферу свого споживання, і готова споживати все, що можна, включаючи й інших людей і всю природу, що вносить свій внесок у сучасну економічну ситуацію і призводить до екологічної проблеми.

Тому одним із механізмів координації ринкової економіки є економічна культура юриста. Курсанту (студенту) потрібно розкрити її зміст, компоненти, принципи та функції.

3. Важливим для практичної діяльності юриста є «Логічні засади професійно-юридичної гри». В даному випадку гра не служить розважанням, радощам людини, а здійснюється заради практичної мети — виконання службових обов’язків. Вона формою вільного самовиявлення юриста, яка передбачає реальну відкритість світові можливого й розгортається у вигляді виконання правових смислів.

Зміст рольової гри реалізується юристом у взятій на себе ролі (посаді), згідно з певними правилами поведінки — матеріальними і процесуальними нормами, що регулюють її виконання. Юрист постійно виконує рольову, а точніше професійно-юридичну гру, яку повинен виконувати не за наказом (це протилежність гри), а в міру потреби, усвідомивши свою потребу перед громадянами, суспільством в цілому.

Юридична діяльність має естетичний аспект гри, відображає гру душевних сил (уяви і розуму), що сприяє реалізації своєї індивідуальності. Гра тих чи інших духовних сил людини пов’язана із вільною грою професійних відчуттів, які приносять задоволення. Юрист повинен грати лише красою, гармонією, рівновагою. Чим більше краси буде у його професійній діяльності, тим більше він вникатиме у неосягнуті іншими особами таємниці буття. Без краси юрист не має можливості зрозуміти суть правового явища.

Тобто юридична діяльність подібна до шахової гри. Перший хід повинен бути у юриста, і він повинен виграти партію. У шахах нечесності не проходять, все логічно обґрунтовано, гармонія полягає в тому, що кожному ходу одного партнера відповідає один хід іншого і т.д. Правила шахів є непорушними і математично обґрунтованими.

Тому курсантові (студентові) необхідно приступити до висвітлення математичної культури юриста, її компонентів, принципів та функцій.

Цінності професійно-юридичної гри завжди релятивні, умовні: умовно існує противник, боротьба, перемога і т.д. Моральні цінності, а особливо вищі - безумовні. Для професійної культури юриста у професійно-юридичній грі є певний «набір святинь», тобто заборона робити нечесні фальшиві прийоми з метою будь-яким способом розкрити, наприклад, злочин. Наявність такого «набору святинь» є ознакою моральної стабільності і можливості юриста думати логічно. Так що логічний зміст має не сама професійно-юридична гра, а спосіб її організації, юридичний досвід, вміння володіти акторськими прийомами.

Далі курсант (студент) готує матеріал «Акторська культура юриста» і висвітлює його при відповіді.

4. До висвітлення теми «Службовий етикет юриста в екстремальних ситуаціях» необхідно підійди з такою послідовністю, в якій перше місце займає поняття екстремальної ситуації.

Екстремальними (від лат. — крайній, граничний) називають ситуації, які ставлять перед людиною великі труднощі, зобов’язують її до повного, крайнього, граничного напруження сил і можливостей, щоб справитися з ними і вирішити поставлене завдання.

Вся юридична діяльність міститься в житті суспільства і його громадян, у зіткненні мети і намірів різних людей, невгамовну спрагу задоволення потреб (часто деформованих), в конфлікти, кипіння пристрастей, загостренні почуттів — все те, що містить реальне життя. Юридична справа — це життєві випадки, які є предметом юридичного розгляду. Із них не можливо виключити людину зі всією складністю її поведінки та відносин і вирішувати юридичні завдання, обмежуючись одним правом. Підготовка до того, щоб розібратися у всій гамі психологічних відтінків і залежностей, характеризують реальну підготовку юриста.

Особливо високим рівнем екстремальності володіють надзвичайні обставини — явища і фактори природного, техногенного чи соціального характеру, які часто порушують нормальне життя населення, суспільну небезпеку і порядок на певній території. Це — дія стихійних сил природи (землетруси, урагани, лісові пожежі, епідемії і епізоотії та ін.), аварійні зміни техносфери (аварії на хімічних, екологічно небезпечних виробництвах, атомних електростанціях, катастрофи транспорту, руйнування будівель і т.д.) та соціальні катаклізми (масові безпорядки, терористичні акти, захоплення заручників і літаків, дії незаконних збройних формувань, групова протидія силам правопорядку і т.д.).

В екстремальних умовах практично завжди застосовуються силові прийоми та вогнепальна зброя (особливо це стосується працівників міліції та працівника інших силових структур). Йдеться про використання фізичної сили і вогнепальної зброї не для самозахисту, а для виконання службового обов’язку. Тому курсанту (студенту) необхідно висвітлити зміст фізичної і вогнепальної культури працівників міліції, розкрити компоненти, принципи та функції. Але при цьому більше наголошувати про перебування в екстремальних ситуаціях.

Творчим завданням є для курсанта (студента) виокремити службовий етикет із зовнішньої культури юриста і розкрити його зміст на випадок екстремальних ситуацій. Звичайно, у спокійній обстановці юрист має можливість дотриматися всіх вимог службового етикету, але в екстремальних ситуаціях приходитися чимось нехтувати, а інше виконувати бездоганно. Перейшовши до висвітлення зовнішньої культури юриста, її компонентів, принципів, функцій, слід надавати перевагу екстремальним ситуаціям, яких в професійній діяльності скоріше більше, ніж у звичайних, буденних.

Література Концепции современного естествознания / Под ред. С. И. Семигина.- Ростов н/Д, 2001.

Теорія оперативно-службової діяльності правоохоронних органів України. — Наукове видання / За ред. В. Л. Регульського. — Львів, 2000.

Гадамер Г.-Г. Істина і метод / Пер. з нім. У 2-т. Т.І. Герменевтика І. — К., 2000.

Ріх А. Хозяйственная этика / Пер. с нем. М., — 1996.

Смоляренко А. М. Юридическая педагогика. — М., 2000.

Сливка С. С. Самозахист населення: моральний аспект. — Львів, 1996.

Етика ділового спілкування. — К., 1999.

Перминов В. Я. Философия и основания математики. — М., 2001.

Шуман А. Н. Философская логика: Истоки и эволюция. — Минск, 2001.

Этика сотрудников правоохранительных органов / Под ред. Г. В. Дубова: Учебник. — М., 2002.

Политическая и экономическая єтика / Пер. с нем. — М., 2001.