Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Національні статистичні класифікації (класифікатори)

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Висновок Отже, національні статистичні класифікації призначені для групування та систематизації інформації про поняття, об'єкти, явища, тощо в стандартний формат, що допомагає визначити їх подібністью.Також національному законодавстві розрізняють поняття «класифікація» та «класифікатор». У цьому контексті класифікатор — це документ, в якому відповідно до прийнятих ознак класифікації та методів… Читати ще >

Національні статистичні класифікації (класифікатори) (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Економічний факультет Кафедра менеджменту та маркетингу Реферат з дисципліни «Міжнародна статистика»

на тему Національні статистичні класифікації (класифікатори) Виконала Студентка групи МЗЕД -41

Івасишин Н. В Перевірив Доц. Кривий М. В

Івано-Франківськ 2011

Зміст класифікація статистичний реєстр

1. Суть та зміст національних статистичних класифікацій

2. Типологія статистичних класифікацій

3. Види класифікацій

3.1 Класифікації, які використовуються в системі ведення ЄДРПОУ та статистичних реєстрів

3.2 Класифікації системи національних рахунків

3.3 Інші національні (державні) класифікації (класифікатори), які використовуються у державній статистичній діяльності

Висновки Додаток

1. Суть та зміст національних статистичних класифікацій Національні статистичні класифікації (класифікатори) призначені для групування та систематизації інформації про поняття, об'єкти, явища, тощо в стандартний формат, що допомагає визначити їх подібність. Відповідно до положень чинного законодавства, національні класифікатори прирівнюються до національних стандартів України, які, в свою чергу, ототожнюються з державними стандартами України, що прийняті центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та мають бути доступними для широкого кола користувачів. Таким чином, державні класифікатори одночасно є національними класифікаторами.

Термін «класифікація» теж застосовується неоднозначно. Наприклад, в міжнародній статистичній практиці класифікацією прийнято називати вичерпний і структурований набір описаних категорій, які найчастіше представлені у вигляді ієрархії за допомогою цифрових та літерних кодів (Додаток 1)

В національному законодавстві розрізняють поняття «класифікація» та «класифікатор». У цьому контексті класифікатор — це документ, в якому відповідно до прийнятих ознак класифікації та методів кодування об'єкти класифікації розподілені на угруповання і цим угрупованням та об'єктам класифікації надано коди (ДСТУ 1.0:2003 Національна стандартизація. Основні положення). Класифікація — це розподілення множини об'єктів на підмножини на підставі їх схожості чи несхожості (ДСТУ 1.10:2005 Національна стандартизація. Правила розроблення, побудови, викладання, оформлення, ведення національних класифікаторів).

В той же час, у вітчизняній статистичній науці класифікатори та класифікації (або номенклатури) розрізняють залежно від того, що класифікується: об'єкт чи явище. Класифікатором є систематизований перелік об'єктів (продукції, адміністративно-територіальних одиниць тощо), кожному з яких надано певний код. Відповідно, класифікацією є систематизований перелік явищ, (наприклад, видів економічної діяльності), кожному з яких надано певний код.

Отже, в національній статистичній практиці документ, який використовується для групування та кодування інформації про об'єкти та явища, може бути як класифікатором, так і класифікацією.

2. Типологія статистичних класифікацій Типологія статистичних класифікацій залежить від:

— сфери їх застосування;

— предметної області;

— ступеню гармонізації;

— рівня розповсюдження тощо.

Так, у державній статистичній діяльності класифікації застосовуються в системі ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та статистичних реєстрів, статистиці національних рахунків, інших галузях статистики.

Щодо предметної області класифікації розподіляються на економічні (Класифікація видів економічної діяльності, Класифікація інституційних секторів економіки, Номенклатура продукції промисловості), соціальні (Класифікатор професій), юридичні (Класифікація організаційно-правових форм господарювання), географічні (Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України).

За ступенем гармонізації розрізняють класифікації модельні (довідкові), похідні та пов’язані.

Модельні (довідкові) класифікації - це класифікації, які отримали широке призначення та офіційну згоду, а також схвалені та рекомендовані у якості моделей для розроблення чи перегляду відповідних класифікацій відносно структури, характеру та визначення категорій. Так, міжнародні статистичні класифікації - це модельні класифікації, схвалені Статистичною комісією ООН або іншими компетентними міжнародними організаціями, такими як Всесвітня митна організація, Міжнародний валютний фонд або Міжнародна організація праці, залежно від предметної області. Похідні класифікації базуються на відповідних модельних (довідкових) класифікаціях. Групи в похідних класифікаціях створюються шляхом переміщення та/або деталізації (дезагрегації) позицій однієї чи більше модельних класифікацій.

Пов’язані класифікації - це класифікації, які забезпечують сукупність організованих категорій для тих самих змінних (змінної), що і у відповідних модельних класифікаціях, але в яких категорії можуть лише частково відноситися до категорій, визначених в модельних класифікаціях, або вони можуть бути пов’язані з модельною класифікацією лише на певних рівнях структури.

За рівнем розповсюдження класифікації бувають міжнародні (класифікації ООН), регіональні (класифікації ЄС), національні (класифікації України або інших держав).

У міжнародній статистичній практиці основні статистичні класифікації видів економічної діяльності, продукції та товарів поєднані у взаємопов'язану систему. В Україні систему національних класифікацій розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 р. № 326 «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики». З огляду на це, для забезпечення можливості порівняння статистичних даних, при створенні основних національних статистичних класифікацій видів економічної діяльності, продукції, товарів у якості базових були використані похідні європейські класифікації у незмінному вигляді, а деталізація (дезагрегація), що враховує національні особливості, здійснена на нижчих рівнях класифікації. Такий підхід забезпечив єдину інтерпретацію національних класифікацій з міжнародними, стандартизацію термінів, визначень, пояснень.

Разом з цим, у державній статистичній діяльності застосовуються статистичні класифікації без статусу. Це так звані локальні довідники, які створюються безпосередньо структурними підрозділами Держкомстату для вирішення окремих конкретних завдань оброблення статистичної інформації державних статистичних спостережень.

Варто також зауважити, що система національних статистичних класифікацій не є статичною, незмінною структурою і потребує постійного супроводження та удосконалення. Зміни у чинному законодавстві, перегляд міжнародних модельних статистичних класифікацій, виникнення нових потреб у вивченні певних об'єктів та явищ потребують внесення відповідних змін до класифікацій.

3. Види класифікацій

3.1 Класифікації, які використовуються в системі ведення ЄДРПОУ та статистичних реєстрів Класифікація видів економічної діяльності

Національний класифікатор ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД), розроблений на заміну державного класифікатора ДК 009:96 «Класифікація видів економічної діяльності», прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України № 375 від 26.12.2005р.

Метою розроблення КВЕД (другої редакції) є приведення її у відповідність до нової редакції базової міжнародної статистичної Класифікації видів діяльності NACE (Rev.1.1 — 2002), з якою гармонізована КВЕД, та здійснення перегляду певних позицій національного рівня КВЕД.

Ступінь гармонізації: КВЕД є ідентичною NACE (Rev.1.1 — 2002) на рівні класу.

Об'єктами класифікації в КВЕД є види економічної діяльності статистичних одиниць (юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців тощо), які на вищих рівнях класифікації групуються у галузі.

За методологічними засадами, принципами побудови та призначенням КВЕД є статистичною класифікацією, створеною як інструментарій для систематизації та групування економічної та соціальної інформації у стандартний формат, який дає змогу обробляти та аналізувати значні обсяги інформації. У разі використання класифікації в адміністративних цілях треба враховувати це первісне та переважне призначення КВЕД, оскільки принципи побудови класифікації, тип використовуваних одиниць статспостережень, порядок визначення та зміни їх основного виду економічної діяльності тісно пов’язані з метою статистичної діяльності.

Код виду економічної діяльності є одним з основних показників стратифікації статистичної сукупності для організації суцільних та вибіркових статистичних спостережень і основним його призначенням є забезпечення:

— статистичного обліку підприємств і організацій за видами економічної діяльності у ЄДРПОУ і статистичних реєстрах;

— проведення статистичних обстежень економічної діяльності та аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів та послуг відповідно до системи національних рахунків);

— зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною шляхом застосування єдиної статистичної термінології, статистичних одиниць статспостережень та принципів визначення і зміни видів економічної діяльності підприємств.

Класифікація організаційно-правових форм господарювання Державний класифікатор ДК 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (КОПФГ) прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 р. № 97.

КОПФГ розроблена на заміну державного класифікатора ДК 002−94 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» .

Об'єктами класифікації в КОПФГ є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів: філій, представництв, а також фізичних осіб-підприємців, які не мають статусу юридичної особи.

Класифікація призначена для використання органами державного управління та іншими користувачами для обліку, збирання й оброблення статистичної та адміністративної інформації, аналізу та узагальнення результатів економічної діяльності суб'єктів господарської (зокрема підприємницької) діяльності, ведення державних реєстрів: ЄДРПОУ й Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР), тощо.

Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України Державний класифікатор ДК 014−97 «Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України» (КОАТУУ) затверджено та введено в дію наказом Держстандарту України від 31.10.97 № 659.

КОАТУУ є наступником раніше діючого «Общесоюзного классификатора „Система обозначений объектов административно-территориального деления Союза ССР и союзных республик, а также населенных пунктов“ (СОАТО)». Введення в дію КОАТУУ припинило чинність СОАТО в Україні.

Об'єктами класифікації в КОАТУУ є: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища міського типу, селища, села тощо.

Уся сукупність об'єктів класифікації розподілена за територіальною ознакою та адміністративною підпорядкованістю на чотири ієрархічні класифікаційні рівні. До кожного рівня класифікації входять об'єкти, що підпорядковані об'єктам попереднього рівня.

КОАТУУ призначено для забезпечення достовірності, цілісності, зіставленості даних у ході проведення автоматизованої обробки та під час поширення інформації у різних територіальних розрізах.

Класифікація органів державного управління Класифікацію органів державного управління (КОДУ) розроблено на заміну Системи позначень органів державного управління

(СПОДУ), затверджено і надано чинності наказом Держкомстату від 30.03.2007 р. № 103.

КОДУ призначена:

— для забезпечення інформацією щодо управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами державного управління реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов’язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб;

— для обліку і моніторингу об'єктів державної власності за сферами управління органів, уповноважених управляти такими об'єктами, у системі ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), відомчих реєстрів інших органів державної влади, які отримують інформацію з ЄДРПОУ.

Об'єктами класифікації КОДУ є:

? центральні органи виконавчої влади (міністерства, державні комітети), урядові органи державного управління (департаменти, інспекції тощо), центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, інші державні органи та установи, що забезпечують здійснення повноважень Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, органи судової влади та прокуратури, Національний банк України, Рахункова палата;

? громадські, самоврядні організації, державні установи (Національна Академія наук, галузеві академії, творчі спілки тощо), на які відповідними нормативними актами покладено функції з управління державним майном у визначеній сфері;

? місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Класифікація держав світу Класифікацію держав світу (КДС) затверджено і надано чинності наказом Держкомстату України від 08.07.2002 № 260.

КДС гармонізована з міжнародним стандартом ISO 3166:1997 та відповідає національному стандарту ДСТУ ISO 3166−1:2000 ?Коди назв країн світу?.

КДС запроваджує міжнародні коди для позначення держав світу. Список держав світу ґрунтується на розробленому Статистичним відділенням ООН списку? Стандартні коди ООН для держав та територій, що використовуються в статистиці?. Назви держав світу відповідають наведеним у? Термінологічному бюлетені? ООН.

Об'єктами класифікації в КДС є незалежні та залежні держави і деякі території, що мають особливий геополітичний статус.

КДС використовується для обліку та складання статистики, в тому числі щодо зовнішньоекономічної та валютно-фінансової діяльності, перевезення експортно-імпортних вантажів та в інших випадках, коли необхідно скористатися кодовою формою позначення держав світу, а також для обміну інформацією.

Класифікація валют

Класифiкацію валют (КВ) затверджено і надано чинності наказом Держкомстату України від 08.07.2002 № 260.

КВ гармонізована з міжнародним стандартом ISO 4217:2001 «Коди для подання валют і фондів» та відповідає національному стандарту ДСТУ ISO 4217 «Коди для подання валют і фондів» .

КВ запроваджує міжнародні коди для позначення валют.

Об'єктами класифікації в Класифiкації валют є національні валюти.

КВ використовується для обліку та складання статистики, в тому числі щодо зовнішній торгівлі, у банківській та фінансовій сферах у тих випадках, коли потрібно скористатися кодовою формою позначення валют, а також для обміну інформацією.

3.2 Класифікації системи національних рахунків Класифікація інституційних секторів економіки України Класифікацію інституційних секторів економіки (КІСЕ) прийнято та надано чинності наказом Держкомстату від 18.04.2005 № 96.

КІСЕ розроблено на виконання Програми розвитку системи національних рахунків на період до 2010 року, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2003 р. N 475. При цьому були використані методологічні принципи міжнародного стандарту Системи національних рахунків (СНР'93), прийнятого Комісією Європейських Співтовариств, Міжнародним валютним фондом, Організацією економічного співробітництва та розвитку, ООН та Світовим банком у 1993 році, Міжнародні рекомендації зі статистики праці, а також враховані особливості законодавства та економіки України.

Метою розроблення КІСЕ є удосконалення методології складання національних рахунків у напрямку запровадження розрахунків показників за підсекторами економіки.

Зміни до КІСЕ внесено та затверджено наказом Держкомстату від 12.07.2007 № 214.

Об'єктами класифікації в КІСЕ є інституційні одиниці, які, відповідно до міжнародного стандарту СНР'93, відносяться до певного сектору (підсектору) економіки.

Впровадження КІСЕ забезпечує:

— облік підприємств і організацій за інституційними секторами економіки у ЄДРПОУ та статистичних реєстрах;

— аналіз та поширення даних державних статистичних спостережень щодо економічної діяльності підприємств і організацій за інституційними секторами (підсекторами) економіки;

— можливість зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною;

— угрупування суб'єктів економіки за інституційними секторами (підсекторами) з метою здійснення на макрорівні оцінки результатів їхньої діяльності та фінансового стану.

Класифікації індивідуального споживання за цілями Класифікацію індивідуального споживання за цілями (КІСЦ) прийнято та надано чинності наказом Держкомстату від 29.12.2007 № 480.

КІСЦ є однією з функціональних класифікацій системи національних рахунків СНР`93. КІСЦ гармонізована з модельною Класифікацією індивідуального споживання за цілями Європейського Cоюзу — Classification of Individual Consumption by Purpose (COICOP-НВS), 2003, і розроблена з метою гармонізації з основними статистичними класифікаціями Європейського Союзу для застосування в національній статистичній практиці.

Об'єктами КІСЦ є витрати населення на товари та послуги з метою задоволення споживчих потреб.

КІСЦ призначена для застосування в обстеженні умов життя домогосподарств, розрахунку індексу споживчих цін, розрахунку кінцевих споживчих витрат інституційного сектору домашніх господарств згідно з методологією системи національних рахунків (СНР), зокрема, міжнародних зіставлень валового внутрішнього продукту (ВВП) за категоріями витрат.

КІСЦ забезпечує зіставлення національних статистичних даних, зокрема даних щодо кінцевих споживчих витрат сектору домашніх господарств з відповідними даними країн Європейського Союзу та статистичних служб решти країн світу.

3.3 Інші національні (державні) класифікації (класифікатори), які використовуються у державній статистичній діяльності

Центральна статистична класифікація продукції за видами економічної діяльності

Центральна статистична класифікація продукції за видами економічної діяльності (Центральна статистична класифікація) затверджена наказом Держкомстату від 26.12.2006 № 630.

Центральна статистична класифікація розроблена у рамках європейської гармонізації з метою запровадження основних статистичних класифікацій Європейського Союзу та їх застосування у всіх галузях статистики.

Центральна статистична класифікація складається з Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД, ДК 009:2005), затвердженої наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 № 375, та Статистичної класифікації продукції (СКП), розробленої на базі модельної статистичної Класифікації продукції за видами економічної діяльності Європейського Союзу (Statistical Classification of Products by Activities in the European Economic Community (CPA, 2002).

КВЕД та СКП складають основний блок у системі національних статистичних класифікацій.

Об'єктами класифікації в Центральній статистичній класифікації є види продукції (товарів та послуг), створені внаслідок економічної діяльності.

Центральна статистична класифікація забезпечує:

— гармонізацію з модельною Класифікацією продукції за видами економічної діяльності Європейського Союзу (СРА, 2002);

— основу для створення галузевих номенклатур продукції (товарів та послуг);

— опис видів економічної діяльності через відповідність «діяльність-продукція» ;

— визначення та кодування видів економічної діяльності за продукцією;

— проведення статистичних обстежень та аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів та послуг відповідно до системи національних рахунків);

— зіставлення національної статистичної інформації з інформацією Статистичної Комісії Європейського Союзу (Євростату), ООН та статистичних служб інших країн;

— створення складового елементу підсистеми автоматизованого ведення класифікацій Держкомстату.

Державний класифікатор продукції та послуг Державний класифікатор ДК 016−97 «Державний класифікатор продукції та послуг» (ДКПП) затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 30.12.97 № 822.

Введення в дію ДКПП припинило чинність в Україні «Общесоюзного классификатора промышленной и сельскохозяйственной продукции» (ОКП — К, ОКП — А).

ДКПП на рівні «секція-підкатегорія» гармонізований з європейською Класифікацією продукції та послуг за видами діяльності (СРА), яка, у свою чергу, пов’язана з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (НS) й Комбінованою номенклатурою Європейського Співтовариства (СN).

Сьомий, восьмий та дев’ятий розряди цифрового класифікаційного коду складають національний рівень ДКПП. Виключення складають цифрові коди продукції для розділів 13 — 36, де сьомий та восьмий розряди відповідають кодам продукції за Номенклатурою збирання даних про виробництво Європейського Союзу (РRODСОМ, 1994).

Об'єктами класифікації в ДКПП є продукція та послуги, створені внаслідок усіх видів економічної діяльності, тому класифікаційні коди ДКПП за своєю структурою на рівні «секція-клас» відповідають класифікаційним кодам КВЕД.

ДКПП використовується органами державної статистики у якості довідкового матеріалу, оскільки покладений в його основу принцип відповідності «діяльність-продукція» описує наповнення угруповань видів економічної діяльності КВЕД.

Номенклатура продукції промисловості

Номенклатуру продукції промисловості (НПП) затверджено і введено в дію наказом Держкомстату України від 30.08.2002 № 320.

Зміни до НПП затверджені наказами Держкомстату України від 29.12.2005 № 439 та від 29.12.2007 № 477.

При розробці НПП були використані:

— ДКПП;

— Статистична класифікація продукції за видами діяльності Європейського Союзу (СРА-2002);

— Перелік продуктів для європейської статистики виробництва (PRODCOM-2000);

— проект Модельного класифікатора продукції (товарів, послуг) Статкомітету СНД з поясненнями до нього.

Об'єктами класифікації в НПП є продукція та послуги, створені в результаті економічної діяльності за видами, включеними до секцій C, D, E КВЕД.

НПП призначена для використання при збиранні, обробленні, поширенні та міждержавному обміні статистичною інформацією. НПП може бути корисною при вирішенні задач каталогізації продукції, при здійсненні економіко-статистичного аналізу виробництва, реалізації і використання продукції на макроекономічному, регіональному і галузевому рівнях, а також для структурування інформації за видами виробленої продукції з метою проведення маркетингових досліджень.

Державний класифікатор будівель та споруд Державний класифікатор ДК 018−2000 «Державний класифікатор будівель та споруд» (ДК БС) затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507.

Введення в дію ДК БС в Україні припинило чинність в Україні «Общесоюзного классификатора строительной продукции» (ОК СП — 1−88−17) а також групи 45.6 — «Будинки, будівлі, промислові та інженерні споруди» ДКПП (ДК 016−97).

ДК БС гармонізовано з Класифікацією типів споруд Євростату (СС) на рівні 4-х знаків (розділ-клас), що надає змогу використовувати національні статистичні дані для зіставлення із статистичними даними Євростату без перехідних таблиць, а також забезпечує можливість входження через систему перехідних ключів до центральної класифікації товарів ООН (СРС).

Об'єктами класифікації в ДК БС є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

ДК БС призначено для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами і фізичними особами-підприємцями та іншими суб'єктами господарювання в Україні.

Використання ДК БС забезпечує умови для вирішення таких завдань:

— виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію;

— проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд;

— проведення зіставлення національних статистичних даних щодо продукції будівництва з даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН;

— проведення соціологічних досліджень з питань будівництва і забезпечення житлом населення України;

— прогнозування інвестицій в економіку України.

Номенклатура продукції будівництва Номенклатуру продукції будівництва (НПБ) затверджено та введено в дію наказом Держкомстату України від 30.08.2002 № 321.

НПБ гармонізовано з статистичною класифікацією Європейського Союзу — Класифікацією будівель (СС), вона також відповідає Державному класифікатору будівель та споруд (ДК БС).

Об'єктами класифікації в НПБ є житлові, нежитлові будівлі та інженерні споруди, які призначені для надання послуг або випуску продукції.

НПБ є статистичною класифікацією, яка призначена для використання під час оброблення статистичної інформації щодо продукції будівництва.

Впровадження НПБ забезпечує:

— проведення кон’юнктурних статистичних спостережень у будівництві;

— здійснення групувань будівель та споруд за окремими видами продукції будівництва з відповідними одиницями виміру;

— виконання робіт з перепису, обліку та оцінки стану будівель та споруд, які знаходяться у стадії будівництва;

— отримання інформації про будівлі та споруди, які передбачається збудувати у наступні роки;

— проведення обліку та аналізу статистичної інформації про введення в експлуатацію об'єктів житла, соціальної сфери та виробничих потужностей.

Класифікатор відходів Державний класифікатор ДК 005−96 «Класифікатор відходів» (КВ) затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 29.02.96 № 89.

КВ побудовано на єдиних засадах з КВЕД та ДКПП, особливістю яких є класифікація об'єктів за їх походженням, і гармонізовано з цими класифікаціями на рівні класу (перші 4 знаки цифрового класифікаційного коду). Такий підхід забезпечує взаємопов'язаність та взаємоузгодженість КВ з цими основними статистичними класифікаціями.

Об'єктами класифікації в КВ є відходи та послуги, пов’язані з поводженням з відходами. Під відходами розуміють будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (Закон України «Про відходи»).

КВ забезпечує вирішення широкого кола питань управління відходами та ресурсовикористанням на базі системи обліку та звітності.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності

Нова редакція Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) затверджена наказом Держмитслужби України від 28.11.07 № 1007 «Про затвердження нової редакції Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» та введена в дію з 01.01.2008 згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про митний тариф України» від 31 травня 2007 р. № 1109-V та.

УКТЗЕД запроваджується в Україні як товарна номенклатура Митного тарифу України й використовується при здійсненні митного оформлення товарів та предметів, що переміщуються через митний кордон України, і в митній статистиці зовнішньої торгівлі.

УКТЗЕД гармонізовано з міжнародними митними класифікаціями: на рівні шести знаків УКТЗЕД відповідає Гармонізованій системі опису та кодування товарів ООН (HS-2002), на рівні восьми знаків — Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу (CN-2003), дев’ятий та десятий знаки відповідають деталізації коду товару на національному рівні України.

Об'єктами класифікації в УКТЗЕД є всі товари, що є предметом обігу в зовнішній торгівлі.

Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності

Державний класифікатор ДК 012−97 «Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності» (КПЗЕД) затверджено та введено в дію наказом Держстандарту України від 09.01.97 р. № 8.

КПЗЕД гармонізовано на рівні класів з КВЕД.

Об'єктами класифікації у КПЗЕД є послуги зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічна торгівля послугами відрізняється від торгівлі товарами тим, що останні можуть бути фізично переміщені через кордон. Послуги зовнішньоекономічної діяльності можна порівняти з товаром, який за своєю специфікою не проходить митного контролю і на який не оформлюють вантажну митну декларацію.

КПЗЕД призначена для використання органами державної статистики, а також підприємствами, організаціями, установами, що беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, здійснюють експорт-імпорт послуг.

Впровадження КПЗЕД забезпечує проведення статистичних обстежень послуг зовнішньоекономічної діяльності та аналізу статистичної інформації щодо експорту-імпорту послуг (складання платіжних балансів України).

Класифікатор професій Національний класифікатор ДК 003:2005 «Класифікатор професій» (КП) затверджено наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 № 375.

КП розроблений на заміну державного класифікатора ДК 003−95 «Класифікатор професій» .

КП гармонізовано з Міжнародною стандартною класифікацією професій (ISCO-88: International Standard Classification of Occupations/ILO, Geneva).

Об'єктами класифікації в КП є професії.

КП призначений для застосування центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання тощо.

Професійні назви робіт, які наведені у цьому класифікаторі, рекомендовано застосовувати під час утворення нових назв професій та посад у зв’язку з розвитком нових видів економічної діяльності та технологій.

КП може забезпечувати вирішення таких завдань:

— здійснення розрахунків чисельності працівників, обліку складу і розподілу кадрів за професійними угрупованнями різних рівнів класифікації, планування додаткової потреби в кадрах тощо;

— систематизації статистичних даних з праці за професійними ознаками;

— аналізу та підготовки до публікації статистичних даних, а також розроблення відповідних прогнозів стосовно зайнятості населення, доходів, охорони праці, освіти, перепідготовки кадрів, що вивільняються, тощо;

— підготовки статистичних даних для періодичних оглядів із статистики праці, що розробляються Міжнародною організацією праці (МОП);

— вирішення питань контролю та аналізу міжнародної трудової міграції, міжнародного набору та працевлаштування працюючих.

Класифікація видів науково-технічної діяльності

Державний класифікатор ДК 015−97 «Класифікація видів науково-технічної діяльності» (КВНТД) затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 30.12.97 № 822.

В основу побудови КВНТД покладено принцип деталізації класів 73.10 та 73.20 КВЕД за галузями науки.

Об'єктом класифікації в КВНТД є науково-технічна діяльність.

КВНТД призначено для використання закладами та установами Міністерства освіти та науки України, Національної академії наук України (НАНУ), Вищої атестаційної комісії України (ВАК України), органами державної статистики, науково-дослідними інститутами, дослідно-конструкторськими організаціями тощо.

КВНТД забезпечує:

— впорядкування (групування) видів науково-технічної діяльності під час визначення пріоритетних напрямів розвитку науки, техніки та освіти, фундаментальних і прикладних досліджень і розробок, розроблення державних науково-технічних програм розвитку освіти та науки;

— проведення досліджень та розробок у галузі статистики, координацію робіт з підготовки наукових кадрів;

— визначення взаємозв'язку між видами економічної та науково-технічної діяльності згідно з «Переліком спеціальностей наукових працівників», який затверджується наказами ВАК України.

Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку Державний класифікатор ДК 011−96 «Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку» (КСПОВО) затверджено та введено в дію наказом Держстандарту України від 09.01.97 р. № 8.

З введенням в дію КСПОВО припинив чинність в Україні «Общесоюзный классификатор. Система обозначений единиц измерений, используемых в АСУ» (СОЕИ), 1988 г.

КСПОВО гармонізовано з міжнародними стандартами ISO 31:1992 «Величини та одиниці», ISO 1000:1992 «Одиниці SI та рекомендації щодо застосування кратних і частинних від них одиниць» в частині одиниць вимірювання фізичних величин і відповідає «Довіднику елементів зовнішньоторгових даних» (ДЕЗД ООН), 1987 р. в частині одиниць вимірювання, інформації та обліку, що застосовуються в міжнародній торгівлі.

Об'єктами класифікації в КСПОВО є сукупність одиниць вимірювання фізичних величин та одиниць обліку, які використовуються у статистиці.

КСПОВО призначено для збирання, оброблення, поширення та обміну інформацією та статистичної звітності, зокрема, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в торговельних та товаросупровідних документах тощо.

Висновок Отже, національні статистичні класифікації призначені для групування та систематизації інформації про поняття, об'єкти, явища, тощо в стандартний формат, що допомагає визначити їх подібністью.Також національному законодавстві розрізняють поняття «класифікація» та «класифікатор». У цьому контексті класифікатор — це документ, в якому відповідно до прийнятих ознак класифікації та методів кодування об'єкти класифікації розподілені на угруповання і цим угрупованням та об'єктам класифікації надано коди, класифікація — це розподілення множини об'єктів на підмножини на підставі їх схожості чи несхожості.

Для того щоб ефективно класифікувати той чи інший об'єкт потрібно враховувати наступну тппологію: за сферою застосування, за предметною областю, ступенем гармонізації та рівнем розповсюдження. Також відповідно до цього створюються і класифікації. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про концепцію побудови національної статистики та державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики» від 4 травня 1993 р. № 326. Їх налічується 19.

Отже, за допомою класифікацій тожна систематизувати об`єкти для їх ефективнішого використання.

Список використаної літератури

1. Національні класифікації. Інтернет ресурс/// http://www.kapitalizator.com/natsionalni-derzhavni-statystychni-klasyfikatsiyi-klasyfikatory

2. Годун В. М., Орленко Н. С., Сендзюк М. А. Інформаційні системи і технології в статистиці: Навч. посіб-ник / За ред. д-ра екон. наук, проф. В. Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 2003. — 267 с.

3. Парфенцева Н. — Міжнародні статистичні класифікації в Україні: впровадження й використання. Навчальний посібник. — К.: Основи, 2000. -351 с.

4. Стандартні статистичні класифікації: основні принципи. — Статистична комісія ООН (30-та сесія), 1999

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про концепцію побудови національної статистики та державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики» від 4 травня 1993 р. № 326

Додаток

№ п/п

Назва класифікації (класифікатора)

Абревіатура

Організація з ведення

Класифікація видів економічної діяльності

КВЕД

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

Класифікація організаційно-правових форм господарювання

КОПФГ

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України

КОАТУУ

Головне міжрегіональне управління статистики у м. Києві, Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

Класифікація органів державного управління

КОДУ

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

Класифікація держав світу

КДС

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

Класифікація валют

КВ

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

Класифікація інституційних секторів економіки України

КІСЕ

Держкомстат (департамент макроекономічної статистики)

Класифікація індивідуального споживання за цілями

КІСЦ

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень разом з департаментами обстежень домогосподарств та статистики цін)

Центральна статистична класифікація продукції за видами економічної діяльності

Центральна статистична класифікація

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

Державний класифікатор продукції та послуг

ДКПП

Розроблено Державним науково-дослідним інститутом «Система» (ДНДІ «Система») Держстандарту України. Організацію з ведення класифікатора не визначено

Номенклатура продукції промисловості

НПП

Держкомстат (департамент статистики виробництва), НТК статдосліджень

Державний класифікатор будівель та споруд

ДК БС

ДНДІАСБ Держбуду

Номенклатура продукції будівництва

НПБ

Держкомстат (департамент статистики виробництва), НТК статдосліджень

Класифікатор відходів

КВ

Мінприроди України

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності

УКТЗЕД

Держмитслужба

Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності

КПЗЕД

Держкомстат (департамент статистики торгівлі), НТК статдосліджень

Класифікатор професій

КП

ДУ НДІ соціально-трудових відносин

Класифікація видів науково-технічної діяльності

КВНТД

Ведення здійснюється НТК статдосліджень на підставі рішень МОН, ВАК, НАНУ

Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку

КСПОВО

ДП «УкрНДНЦ» Держспоживстандарту України

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою