Вступ України до Світової організації торгівлі: здобутки і втрати

Вступ України до Світової організації торгівлі: здобутки і втрати

Світова організація торгівлі (СОТ), як міжнародна міжурядова організація, заснована в 1994 році згідно з міжурядовою угодою, укладеною в м. Марракеш (Марокко) за рішеннями Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, що відбулись відповідно до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), коли, країнами-засновницями СОТ стали всі країни-учасниці ГАТТ. Правовою основою СОТ є положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за редакцією 1994 року, включно із низкою нових угод, домовленостей та рішень. (Генеральна угода з торгівлі та послуг (ГАТС), Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРіПС), а також інші правові акти і міжнародні домовленості).

Як передбачалось планами засновників, сучасна СОТ — набула статусу провідної міжнародної організації, членами якої в наш час є 151 країна світу, на долю яких припадає близько 96% загального обсягу світової торгівлі. Також, слід зазначити, що сфера діяльності СОТ за сучасних світових глобалізаційних процесів набуває значного поширення, все більше впливаючи не лише на регулювання торговельних потоків, а й, загалом, на міжнародне економічне регулювання капіталу та робочої сили. Членство в цій організації стало практично обов’язковою умовою для країн, які прагнуть інтегруватися у світове господарство. сот глобалізація капітал податок За сучасного стану соціально-економічного і політичного розвитку України вступ до СОТ на думку прогресивних демократичних сил має стати пріоритетним напрямком внутрішньої економічної і зовнішньополітичної політики цієї поважної світової організації офіційно починаючи від грудня 1993 року, коли була подана заява уряду нашої держави про намір приєднатися до ГАТТ. Відтоді розпочинається тривалий процес багатосторонніх переговорів, щодо вступу України до СОТ, який нарешті закінчився підписанням міжнародного Протоколу про приєднання України до СОТ, який став результативним наслідком ефективної роботи різних державних урядових інституцій і установ.

Після здійсненої в квітні цього року ратифікації Верховною Радою Протоколу, щодо вступу України в СОТ, Україна набуває статусу 152 країни-члена СОТ. Ця подія історичної ваги і щоб членство в СОТ було для України здобутком, а не втратами, повинна бути розроблена широкомасштабна державна концепція і програма економічних міждержавних багатосторонніх відносин з країнами — членами СОТ, враховуючи складність глобалізаційних процесів, що постійно зміцнюються на міжнародних регіональних і товарних ринках. За цього мають бути враховані насамперед національні, економічні, екологічні, інтелектуальні і політичні інтереси України. Тому вкрай важливо науково і логічно обґрунтувати і оцінити переваги і недоліки, вже сьогодні, не чекаючи офіційного проголошення, членства України в СОТ. Слід зауважити, що позиції різних політичних сил, науковців, аналітиків, економістів, екологів кардинально розбігаються. Політичні сили, часто з огляду власних інтересів політичних партій, прогнозують посилення кризи в сфері агропромислового комплексу, в машинобудуванні і навіть в легкої промисловості. Економісти-навпаки вважають, що маючи доступ до нових ринків збуту, отримують можливість зміцнити позиції на світовому ринку, збільшити обсяги експорту і підняти обсяги виробництва у відсталих галузях. Але правда як завжди посередині. На нашу думку, реально постраждалих та тих, які виграють, насправді будуть одиниці.

Розглянемо окремо кожного з них. Трохи постраждали: до їх розряду, більшість експертів зараховують: автовиробників, аграріїв, коньячнеків та виноробне виробництво, виробників мебелів та окремі галузі легкої промисловості. На їх думку наслідки скасування податкових пільг та зниження ввізних зборів, можуть бути катастрофічними для вищезгаданих українських підприємств. Такі твердження є дещо упередженими і недостатньо обґрунтованими, якщо взяти до уваги тенденції підвищення ефективності маркетингової діяльності. Адже українські заводи, які користуються пільгами, вже досить давно мінімізували можливі втрати. З січня 2008 року державна влада скасувала нульовий ПДВ, і водночас у автозаводів-пільговиків з’явився привід підвищити ціни на одиницю продукції на 1−3 тис. грн. В цьому разі постраждати можуть лише заводи, які практикують крупновузлове (SKD) складання автомобілів. Таке виробництво і зараз є малоприбутковим, але після зменшення ввізного збору на зарубіжні авто багато проектів SKD-складання в Україні і зовсім можуть бути згорнуті за 10% митному зборі. Тоді набагато вигідніше буде займатися імпортом нових автівок, ніж крупновузловим складанням. І це піднесе показники економічної і соціальної ефективності. Щодо наслідків для АПК, після всупу України в СОТ, то слід зазначити, що відкритість внутрішнього ринку і скасування пільг на ПДВ негативно відіб'ється на виробництві цукру, овочів, м’яса та молока. Лише скасування податкових пільг (з 2009р.) для АПК буде коштувати 1,4 млрд. грн. на рік додаткових витрат. Також, експерти прогнозують подорожчання українського м’яса як мінімум на 10%, що є наслідком скасування пільг на ПДВ. Постраждають від лібералізації торгівлі виробники коньячної продукції та винороби. Імпортний алкоголь подешевшає у роздрібній торгівлі приблизно на 15−20 грн. Посилиться конкуренція у середньоціновому сегменті ринку вина та в сегменті марочних коньяків. Імпортні меблі (здебільшого польські та китайські), скоріш за все, витіснятимуть гіршу за якістю продукцію українських мебльовиків і спричинятимуться до переводу їх в нижчий ціновий сегмент. Погіршиться кон’юнктура внутрішнього ринку для вітчизняних виробників продукції легкої промисловості, насамперед одягу і взуття. І треба зазначити, що вємність внутрішнього ринку на ці товари впала для них на 60−80%, поступаючись предметам китайського й турецького одягу та взуття. Але це все одно мало колись відбутись відповідно до законів ринкової конкуренції. Слабкий втрачає і поступається сильному. Таким чином відбувається санація, що дає поштовх до прогресу, підвищення якості продукції, задоволення попиту населення і загалом зростання культури виробництва і споживання.

Деякі позитиви: Зниження податків на ввіз вантажної техніки з 20% до 10% та скасування заборони на імпорт машин старіших ніж вісім років, дозволить автоперевізникам значно оновити технічний склад автопарків, зменшити втрати на ремонт, споживання енергоносіїв, тощо. Значні переваги, після вступу України до СОТ, матиме металургійна та хімічна промисловість. Металурги отримують можливість продавати більше металопрокату країнам ЄС, оскільки будуть скасовані квоти на поставки до європейських країн. За оцінками експертів, це дозволить металургам отримувати додатково щорічно в межах 600 млн. дол. США. Але водночас, збільшення експорту металу до країн ЄС буде нівельовано дефіцитом сировини. Тому, що, разом з прокатом до ЄС збільшаться поставки українського лому, оскільки скасуються всі обмеження на його ввіз і вивіз. Втім, не дивлячись на мінімізований вплив СОТ на окремі галузі, середньорічний ефект впливу на українську економіку вимірюється додатковими 5 млрд. дол. США у ВВП. Також прогнозується збільшення до 500 млрд. дол. США іноземних інвестицій.

На підставі цього можемо дійти висновків, що вступ України до СОТ призведе до додаткового приросту ВВП, значного збільшення іноземних інвестицій та загалом позитивно вплине на розвиток економіки України. Але треба зазначити, що українська влада без належного регулювання надходження експортних товарів не зможе стримувати динаміку внутрішніх цін. Тому потрібні термінові радикальні економічні заходи з боку держави. Оскільки, на думку експертів, за пасивної економічної політики Україна по-справжньому може відчути користь від членства в СОТ, лише через шість-сім років, і також, тільки після приєднання до цієї Організації РФ, на яку припадає приблизно 30% українського зовнішньоторговельного обороту. Причому КПД також буде залежати і від того, яких торговельних поступок для українських виробників молока, м’яса, карамелі та труб зможе Україна домогтися від Росії, як повноправний член СОТ.